Текст книги "Біблія /Библия"

Автор книги: Іван Нечуй-Левицький

Соавторы: Пантелеймон Кулиш,Иван Пулюй
сообщить о нарушении

Текущая страница: 57 (всего у книги 117 страниц)

9 І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час з heiиднїв.

10 І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи.

11 Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його.

12 Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних.

13 Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї,

14 Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм.

15 Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно.

16 Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх.

17 Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога.

18 Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних.

19 Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи.

20 Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде.

Псалтир 10

1 Ч ому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?

2 Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.

3 Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.

4 В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!

5 Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.

6 Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.

7 Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.

8 Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,

9 Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.

10 Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.

11 Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!

12 Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!

13 Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?

14 Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.

15 Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.

16 Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.

17 Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,

18 Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.

Псалтир 11

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Н а Господа вповаю; як же ви кажете душі моїй: відлїтайте, як птиця, на гору вашу?

2 Ось бо безбожники натягнули лука, на тятиві стрілу свою направили, щоб у темряві на щирих серцем стріляти.

3 Коли зруйнують основи, що робити ме праведний?

4 Господь є у сьвятому храмі своєму, на небесах престол Господнїй; очі його дивляться, повійки його розглядають синів людських.

5 Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насиллє, ненавидить душа його.

6 Жаром посипле він на безбожних; огонь і сїрка і вітер палящий буде частина їх чаші.

7 Бо Господь справедлив, і любить правду. Лице його бачить праведника.

Псалтир 12

1 Проводиреві хора: при восьмиструнному інструментї. Псальма Давидова. С паси, Господи! Бо нестало праведного, і нема вірних між синами людськими.

2 Брехню говорить кожний свому ближньому; уста льстиві говорять від лукавого серця.

3 Господь зацїпить усї уста льстиві; язик великорічивий,

4 Що то говорять: ми поборемо язиком нашим; уста наші з нами, хто паном над нами?

5 Задля насилля над нещасними, задля стогнання бідних встану тепер, – говорить Господь, обезпечу того, на кого розлютились.

6 Слова Господнї – слова чисті, срібло очищене від землї, в горнилї сїм раз перетоплене.

7 Ти, Господи, сохраниш їх, заступиш їх на віки од кодла того.

8 Кругом похожають безбожники, коли нїкчемність підніметься високо між синами людськими.

Псалтир 13

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Д оки Господи, будеш мене все забувати? Доки будеш ховати лице твоє від мене?

2 Доки носити менї щодня думу в душі моїй, журбу в серцї моїм? Доки буде підніматись ворог мій надо мною?

3 Зглянься ж, дай відповідь, Господи, Боже мій! Просьвіти очі мої, щоб я не заснув смертю.

4 Щоб не сказав ворог мій: я подужав його. Щоб не зрадїли гонителї мої, коли захитаюсь.

5 Я же вповаю на доброту твою; серце моє нехай зрадується спасеннєм твоїм. Сьпівати му Господеві, він бо сотворив добро менї.

Псалтир 14

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Б езумний говорить в серцї своїм: нема Бога. Вони розвратились, і вчинили мерзенні дїла; нема там нї одного, хто б чинив добро.

2 Господь споглянув з неба на дїтей людських, щоб побачити, чи є розумний, що шукає Бога.

3 Усї одвернулись, усї разом зледащіли, нема там, щоб хто робив благостиню, нема нї одного.

4 Не вже ж не прийдуть до розуму всї, що роблять беззаконнє, що заїдають нарід мій, наче б вони хлїб їли? Господа не призивають.

5 Тодї обняв їх страх, бо є Бог між праведним родом.

6 Ви насьміялись над думкою бідного, но Бог пристань його.

7 Ох, коли б то прийшло спасеннє Ізраїлеві від Сиона! Коли поверне Господь народ свій з неволї, зрадїє Яков, і звеселиться Ізраїль.

Псалтир 15

1 Псальма Давидова. Г осподи, хто буде пробувати в шатрі твоїм? Хто буде домувати на сьвятій горі твоїй?

2 Той, хто ходить в чистотї, творить справедливість, і говорить щиру правду,

3 Не одсуджує язиком своїм, не робить лиха сусїдові свому, і не допускає неслави на ближнього свого.

4 В чиїх очах погорда для покидї, а пошана для тих, що бояться Господа; хто присяг з утратою для себе, і держить слово,

5 Хто не дає гроша свого на лихву, і не приймає підкупів проти безвинного. Хто так дїлає, не захитається по вік.

Псалтир 16

1 Псальма Давидова. Х рань мене, Боже, бо я вповаю на тебе.

2 Ти, душе моя, сказала Господу: Ти єси Господь. Моя доброта не сягає до тебе.

3 Ти сказав до сьвятих, що на землї, і до величнїх: вони уся моя радість.

4 Умножаться болестї тих, що ганяють за иншим богом; не принесу жертви їх кровавої, і імена їх не спімну устами моїми.

5 Господь пай наслїддя мого і чаші моєї; ти держиш долю мою.

6 Межі мої у пишних країнах; наслїддє гарне моя займаньщина.

7 Благословити му Господа, що просьвітив мене; навіть вночі навчає мене внутро моє.

8 По всяк час сяє Господь передо мною; як що він по правицї в мене, то не захитаюсь.

9 . Тому радується серце моє, і веселиться душа моя, й тїло моє спочине у певнотї.

10 Ти бо не оставиш душі моєї в підземній пропастї, і не даси твому побожному бачити зотлїння.

11 Ти вкажеш менї дорогу життя; перед лицем твоїм повнота радощів, по правицї твоїй блаженство по всяк час.

Псалтир 17

1 Молитва Давидова. В ислухай, Господи, правду, почуй голосїннє моє; почуй молитву мою з уст нельживих.

2 Від лиця твого нехай вийде правда моя; очи твої нехай споглянуть на правоту.

3 Ти випробував серце моє, вислїдив мене вночі; ти переглянув – і не знайшов нїчого; думки мої не розходяться з устами моїми.

4 В дїлах людських, по слову уст твоїх, я сохранив себе від дороги гнобителя.

5 Держи шаги мої на дорогах твоїх, щоб не спотикнулись ноги мої.

6 До тебе взиваю, бо ти вислухаєш мене, о Боже; нахили ухо твоє до мене, почуй слова мої.

7 Яви дивную милість твою, ти бо спасаєш правицею твоєю від противників уповаючих на тебе.

8 Сохрани мене, як зїницю ока; в тїни крил твоїх стережи мене

9 Від безбожників нападаючих на мене, від ворогів душі моєї, що кругом обступили мене.

10 Серце їх в товщі їх сховалось, устами своїми згорда промовляють.

11 Де не ступиш, всюди нас обступили; витріщили очі свої на нас, щоб повалити нас на землю.

12 Вони, як лев той, що добичі шукає, і як левчук, що в закутку притаївся.

13 Встань, Господи, попереди їх, кинь їх на землю! Спаси душу мою від нечестивого мечем твоїм,

14 Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього. Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш; сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм.

15 А я в правдї дивити мусь на лице твоє: пробудившись, буду образом твоїм насищатись.

Псалтир 18

1 Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Л юблю тебе, Господи, сило моя!

2 Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.

3 Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.

4 Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.

5 Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.

6 В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.

7 Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.

8 Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.

9 Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.

10 І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.

11 Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе – темряву вод, густі воздушні хмари.

12 При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.

13 І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос – гряд і углє паляще.

14 Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.

15 І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.

16 Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.

17 Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.

18 Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.

19 Випровадив мене на простір, і визволив, Ёаѱо вподобав мене.

20 Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.

21 Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.

22 Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.

23 Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.

24 І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.

25 Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного – звершеним.

26 Для чистого являєшся чистим, а від лукавого – ти одвертаєшся.

27 Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.

28 Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.

29 Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.

30 Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.

31 Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.

32 Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.

33 Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.

34 Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.

35 Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.

36 Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.

37 Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.

38 Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.

39 І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.

40 І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.

41 Підняли вони зойк, – та не було кому рятувати їх, – до Господа, а він не вислухав їх.

42 І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.

43 Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.

44 Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.

45 Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.

46 Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!

47 Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,

48 Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.

49 За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.

50 Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.

Псалтир 19

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Н ебеса являють славу Божу, і простір звіщає про дїла рук його.

2 День дневі сповіщає про них, і одна ніч дає вістку другій.

3 Нї се мова, нї се слово, але чути їх голос.

4 Цїла земля сьвідчить про них; аж до краю вселенної слова їх, він зробив їх наметом сонця.

5 І воно, як жених, що виходить з комнати, воно радїє оббігти свого круга.

6 Від краю небес свій вихід зачинає, і кругобігом до кінця їх доходить, і нїщо не сховається перед жаром його.

7 Закон Господнїй звершений, душу оживляє; сьвідоцтво Господнє вірне простоту навчає.

8 Велїння Господнї праві, серце звеселяють; заповідь Господня пресьвітла, очі просьвіщає.

9 Страх Господень чистий, вічно пробуває. Присуди Господнї правдиві, всї справедливі.

10 Вони дорожші над золото і над щире золото, і солодші над мід і патоку.

11 І слузї твому вони в науку; хто держить їх, тому буде велика нагорода.

12 Провини – хто їх вбачає? Від гріхів тайних очисти мене!

13 І від гордих бережи мене; не допусти, щоб взяли верх надо мною. Тодї не буде менї догани, буду чистий від тяжкого переступу.

14 Слова уст моїх і думки серця мого нехай будуть до вподоби тобі, Господи, моя скеле, й спасителю мій!

Псалтир 20

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Г осподь нехай вислухає тебе в день тїсноти; імя Бога Якового нехай заступить тебе.

2 Нехай пошле тобі поміч із сьвятинї та із Сиона нехай спроможе тебе.

3 Нехай згадає про всї жертви твої, і твій приніс цїлопалення нехай прийме.

4 І нехай дасть тобі по серцї твоєму, і сповнить всяку думку твою.

5 Звеселїмся спасеннєм твоїм, і піднесїм стяг в імя Бога нашого. Господь нехай сповнить всї просьби твої.

6 Тепер я знаю, що Господь спасає помазанця свого; з небес сьвятостї своєї вислухає його дїлами спасення правицї своєї.

7 Одні славляться колесницями, а другі кіньми, ми ж імям Господа, Бога нашого.

8 Вони хляють і падають, ми ж стоїмо і держимось просто.

9 Господи, спаси! Царю, вислухай нас в день поклику нашого!

Псалтир 21

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. С илою твоєю, Господи, радується царь, і як же вельми звеселиться він спасеннєм твоїм!

2 Бажаннє серця його дав єси йому, і не відкинув просьби уст його.

3 Ти бо прийшов на зустріч йому з добром і благословеннєм: на голову його вложив щиро-золотую корону.

4 Життя просив в тебе, ти дав йому довготу днїв на всї часи і по віки.

5 Велика слава його через спасеннє твоє; царським сяєвом і красою окрасив його.

6 Бо благословеннє дав єси йому по віки; ти звеселив його ласкою перед лицем твоїм.

7 Бо царь вповає на Господа, і по милостї Всевишнього він не захитається.

8 Рука твоя знайде всїх ворогів твоїх, твоя правиця досягне всїх ненавидячих тебе.

9 Зробиш з них піч огнянную в час твого явлення; Господь обгорне їх гнївом своїм, і огонь пожере їх.

10 Ти знищиш плід їх на землї, і рід їх зміж дїтей людських.

11 Вони бо задумали лихо проти тебе, лукаву раду врадили, – та не здолїли нїчого.

12 Бо ти поженеш їх, і звернеш тятиву твою проти них.

13 Піднесись, Господи, силою твоєю! Будем сьпівати і прославляти потугу твою.

Псалтир 22

1 Проводиреві хора: Після "Досьвітна ланя"; псальма Давидова. Б оже мій, Боже! Чому опустив єси мене – став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.

2 Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.

3 Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.

4 На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.

5 До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.

6 Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.

7 Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.

8 Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.

9 Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.

10 Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.

11 Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.

12 Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.

13 Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.

14 І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.

15 Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.

16 Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;

17 Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;

18 Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.

19 Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!

20 Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;

21 Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.

22 Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.

23 Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!

24 Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.

25 Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.

26 Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.

27 Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.

28 Бо Господнє є царство, і він царює над народами.

29 Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.

30 Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.

31 Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.

Псалтир 23

1 Псальма Давя идова. Г осподь пастирь мій, не мати му недостатку.

2 Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків.

3 Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.

4 Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.

5 Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається.

6 Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.

Псалтир 24

1 Псальма Давидова. Г осподня земля і вся повня її; круг землї і хто живе на йому.

2 Він бо положив основи її над морями і над ріками утвердив її.

3 Хто вийде на гору Господню, і хто буде стояти на сьвятому місцї його?

4 Ті, в кого безвинні руки і чисте серце, хто душею не пуститься на лукавство, і не присягне криво.

5 Тому буде благословеннє від Господа і справедливість від Бога спасителя його.

6 Се рід тих, що шукають тебе, що хочуть бачити лице твоє, Якове.

7 Відчиняйтесь, брами високії, отвирайтесь, ворота вічні, нехай входить царь слави!

8 Хто ж бо той царь слави? Господь сильний і потужний! Господь все в бою всемогущий!

9 Відчиняйтесь, брами високії, і отверайтесь, ворота вічні, нехай входить царь слави! Хто ж він, той царь слави? Господь сил небесних, се царь слави!

Псалтир 25

1 Давидова. Д о тебе, Господи, підношу душу мою.

2 Боже мій, на тебе я вповаю, не дай менї осоромитись, не допусти, щоб вороги мої втїшались побідою надо мною!

3 І всї, що покладаються на тебе, не осоромляться; будуть же осоромлені, що зневіряються без причини.

4 Господи, вкажи менї дороги твої, і навчи, де стежки твої!

5 Веди мене в правдї твоїй, і навчи; ти бо єси Бог спасення мого; на тебе цїлий день я вповаю.

6 Згадай про милосердє твоє, Господи, і про доброту твою, що являєш од віку.

7 Не згадуй про гріхи молодостї моєї, нї про переступи мої; згадай мене по благодатї твоїй, задля доброти твоєї, Господи.

8 Господь благий і правий, тому навчає грішника, де дорога спасення.

9 Він веде покірних до правди, і вказує смирному дорогу свою.

10 Всї стежки Господнї – милість і правда для тих, що бережуть завіт його і сьвідчення його.

11 Задля імя твого, Господи, прости вину мою; бо вона велика.

12 Хто такий чоловік, що боїться Господа? Вкаже він дорогу йому, котру вибрати має.

13 Душа його буде в щастї, і рід його наслїдить землю.

14 Довірність Господня для тих, що його бояться, а заповіт його на те, щоб звістити їм.

15 Очі мої все дивляться на Господа, він бо виведе із сїтки ноги мої.

16 Зглянься на мене, і помилуй! Бо я одинокий і бідний.

17 Збільшився пострах у серцї моїм, виведи мене із тїсноти.

18 Споглянь на горе моє, і на труди мої, і прости всї гріхи мої!

19 Глянь на ворогів моїх, бо їх багацько, і лютою ненавистю палають до мене!

20 Сохрани душу мою, і спаси мене! Не допусти сорому на мене, бо я вповаю на тебе!

21 Чистота і правота нехай стоять на сторожі коло мене! Бо я надїюсь на тебе.

22 Спаси, о Боже, Ізраїля з усякої нужди його!

Псалтир 26

1 Давидова. С уди мене, Господи, бо ходив я в невинностї моїй; і на Господа вповав я, і не схитнуся.

2 Спробуй мене, Господи, і досьвідчися; розглянь внутро і серце моє!

3 Бо милість твоя перед моїми очима, я жию по правдї твоїй.

4 Не засїдав я з людьми лукавими, і не приставав до підступних.

5 Я ненавидїв зборища злочинників, і не засїдав вкупі з беззаконними.

6 Обмию в невинностї руки мої, і обійду жертівника твого, Господи,

7 . Щоб було чути голос хвали, і щоб звістити про всї чудеса твої.

8 Господи, я полюбив красоту дому твого і оселю величия твого.

9 Не губи з грішниками душу мою, нї життє моє з людьми крівавими,

10 Котрих руки на зло готові, і котрих правиця повна підкупу!

11 Я ж ходжу в невинностї. Спаси мене і помилуй мене!

12 Нога моя стоїть на рівній дорозї; на зборах прославляти му Господа.

Псалтир 27

1 Давидова. Г осподь сьвітло моє і спасеннє моє; кого менї боятися? Господь твердиня життя мого; перед ким менї лякатись?

2 nt sк здогонили мене злюки, щоб пожерти тїло моє; напасники мої і вороги мої, – вони спіткнулись, і наложили головами.

3 Коли військо облогою проти мене стане, не боїться серце моє; як вдарять боєм на мене, я й тодї вповаю:

4 Одного в Господа прошу, одного тілько бажаю: жити в домі Господнїм поки життя мого, щоб дивитись на благость Господню і служити в храмі його.

5 Він бо заховає мене в своїй домівцї в день недолї, він захистить мене в заулку намета свого, він підніме мене на скелю!

6 І тодї піднесеться голова моя над моїми ворогами кругом мене; і принесу жертву радісну в чертозї його; сьпівати му псальми Господеві.

7 Почуй, Господи, голос мій взиваючий; зглянься, і вислухай мене.

8 Про тебе сказав я собі в серцї: Шукайте лице моє. Господи, лице твоє шукати му.

9 Не одвертай лиця твого від мене, не відсилай в гнїві слугу твого, не цурайся і не опусти мене, Боже, спасителю мій.

10 Бо коли б покинули мене батько мій і рідна мати, то Господь приняв би мене.

11 Вкажи менї, Господи, дорогу твою, і провадь мене по простій стежцї задля ворогів моїх!

12 Не віддай мене зажерливим гонителям моїм! Бо проти мене встали брехливі сьвідки й той, що злобою на мене дише.

13 Коли б я та не вірував, що побачу благость Господню на сьвітї між живими!

14 Вповай на Господа! Будь потужен, і май одвагу в серцї, і дожидай помочі від Господа.

Псалтир 28

1 Псальма Давидова. Д о тебе, Господи, кличу; моя скеле, не одвертайсь мовчки від мене, щоб, коли цурати мешся мене мовчки, не бути менї як ті, що йдуть у яму.

2 Почуй голос благання мого, як на поміч тебе кличу, коли здіймаю руки мої до храму сьвятостї твоєї!

3 Не відкинь мене до купи з беззаконниками і з тими, що беззаконнє творять, що на словах мирні з ближнїми своїми, а зло задумали в серцї!

4 Дай їм по дїлам їх і по вчинкам їх; по дїлам рук їх віддай їм, і заплати по заслузї!

5 Вони бо не зважають на дїла Господа, нї на твориво рук його. Він зруйнує їх, і вже не збудує.

6 Благословен Господь, він бо почув голос молення мого.

7 Господь сила моя й щит мій; на него вповало серце моє, і він допоміг менї; тому радується серце моє, йому віддам хвалу піснею моєю.

8 Господь сила людей своїх і спасаюча твердиня помазанця свого.

9 Спаси людей твоїх і благослови власність твою; корми їх і возвисшай їх по віки!

Псалтир 29

1 Псальма Давидова. В оздайте Господеві, ви, синове можних, воздайте Господеві красу і силу!

2 Воздайте Господеві красоту імени його; поклонїтесь Господеві у пишній сьвятинї!

3 Господнїй голос над водами; Бог слави гремить, Господь над великими водами.

4 Голос Господень потужний, голос Господень величнїй.

5 Голос Господень ломить кедри, Господь трощить кедри Ливанські;

6 Від голосу його скачуть, як телята, Ливан-гори і Сирион, як молоді буйволи.

7 Голос Господень сипле поломя огняне, голос Господень пустиню потрясає, Господь трясе пустиню Кадейську!

8 Од голосу Господнього злягає ланя, і опадає лїсове листє; і все в храмі його – все говорить: величиє!

9 Господь над водами сидить на престолї, і сидить Господь, як царь вічний.

10 Господь дасть потугу народові свому, Господь дарує супокій народові свому.

Псалтир 30

1 Псальма на посьвят дому Давидового. В ознесу тебе, мій Господи, ти бо підняв мене і не допустив, щоб втїшались надо мною вороги мої.

2 Господи Боже мій! До тебе кликав я, і ти вилїчив мене.

3 Господи, ти випровадив душу мою з пекла, оживив мене зміж тих, що йдуть під землю.

4 Сьпівайте псальми Господеві, ви, його побожні люде, і прославляйте сьвяту память його!

5 Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість.

6 Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки.

7 Господи, – з ласки твоєї утвердив єси гору мою, ти одвернув лице твоє, і я стревожився,

8 До тебе, Господи, кликав я, і до Бога мого молився.

9 Що за вжиток буде з крові моєї, як я ляжу в домовину? Чи буде прославляти тебе порох? Чи возвістить правду твою?

10 Почуй, Господи, і змилосердися! Господи, прийди менї в поміч!

11 Ти перемінив плач мій у радість, зняв із мене сумну плахту, і обгорнув мене радостю.

12 Щоб душа моя сьпівала тобі, не мовчала. Господи, Боже мій, по віки буду прославляти тебе!

Псалтир 31

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Н а тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.

2 Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!

3 Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.

4 Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.

5 В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!

6 Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа.

7 Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,

8 І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.

9 Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.

10 Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.

11 Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.

12 Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.

13 Чув бо я брехню від багацько людей – кругом пострах – як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє.

14 Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!

15 Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!

16 Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!

17 Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!

18 Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!

19 Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.

20 Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.

21 Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.

22 Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.

23 Полюбіть Господа, всї його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї.

24 Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.

Псалтир 32

1 Давидова пісня про науку людям. Б лажен, кому проститься беззаконнє, кому гріх буде покритий.

2 Щаслив чоловік, котрому не полїчить Господь несправедливість його, в кого нема зради в серцї!

3 Як я мовчав, нидїли сустави мої від мого зітхання цїлий день.

4 Бо цїлий день тяготїла на менї рука твоя; соки мої висохли як під лїтню спеку.

5 Я виявив гріх мій перед тобою, і не покрив несправедливостї моєї. Я сказав: признаюся перед Господом в переступах моїх, а ти, ти простив несправедливість гріха мого.

6 Тому нехай помолиться до тебе кожний побожний в час, коли мож знайти тебе; річ певна, хоч би прийшла велика повінь – не досягне його.

7 Ти мій рятунок; спасаєш мене в тїснотї, ти сповняєш мене радостю спасення.

8 Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду.

9 Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має; наховставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть ійти за тобою.

10 Великі болестї для беззаконника; хто ж вповає на Господа, того обгорне милосердє твоє.

11 Веселїтесь у Господї, і радуйтесь, праведні! ликуйте всї, в кого серце щире!

Псалтир 33

1 Р адуйтесь, праведні в Господї! Щирим личить сьпівати псальми.

2 Прославляйте Господа на гуслях; сьпівайте псальми при гарфі десятострунній.

3 Засьпівайте йому нову пісню! Грайте-вигравайте з веселим відгуком.

4 Бо праве слово Господнє, і всї дїла його вірні.

5 Він любить справедливість і правду; земля повна доброти Господа.

6 Словом Господнїм сотворені небеса, і все войнство їх – подихом уст його.

7 Він збирає всї морські води до купи, і русла для поводї прокладає.