Текст книги "Біблія /Библия"

Автор книги: Іван Нечуй-Левицький

Соавторы: Пантелеймон Кулиш,Иван Пулюй
сообщить о нарушении

Текущая страница: 14 (всего у книги 117 страниц)

8 Що соботи приготовляти ме його перед Господом од синів Ізрайлевих на ознаку віковічнього завіту.

9 І буде він Аронові й синам його, і їсти муть вони його в сьвятому місцї; бо се про них сьвята над сьвяту із огняних жертов Господнїх: установа віковічня.

10 І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.

11 І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.

12 І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.

13 І рече Господь Мойсейові:

14 Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.

15 До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.

16 А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.

17 І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.

18 А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.

19 І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.

20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.

21 Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.

22 Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.

23 І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.

Левит 25

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Як прийдете в землю, що я оддаю вам, так мусить земля сьвяткувати соботу Господеві.

3 Шість лїт засївати меш поле твоє, і шість лїт обрізувати меш виноградник твій, і збирати меш уроджай землї.

4 Семий же рік буде субота на відпочинок землї, собота Господеві; поля твого не засївати меш і виноградника твого не обрізувати меш.

5 Що само собою послї жнив твоїх уродить, не жати меш, грон у винограднику твойму необрізаному не збирати меш; рік відпочинку буде про землю.

6 І буде собота землї на харч про вас, тобі й слузї твойму, і рабинї твоїй, і наймитові твому, і комірникові твому, що в тебе пробуває;

7 І скотинї твоїй, і зьвіринї, що на землї твоїй, буде ввесь уроджай її на харч.

8 І лїчити меш собі сїм собітнїх років, сїм раз сїм лїт, так що час сїмох собітнїх років буде тобі сорок і девять років.

9 І прикажеш трубити в трубу місяця семого на десятий день; в день премирення прикажеш трубити в труби по всїй землї вашій.

10 І сьвяткувати мете пятидесятий рік, і оголосите волю по країнї всїм осадникам її. Гучний рік се буде в вас, і вертати ме кожний з вас в державу свою, і кожний до роду свого вертати мете.

11 Яко ювілейний рік буде в вас пятидесятий рік. Не будете сїяти, нї збирати того, що само вродиться, і не збирати мете з виноградника непідрізуваного;

12 Бо се ювілейний рік: сьвятим він мусить бути в вас; просто з поля їсти мете уроджай його.

13 В ювілейний рік мусить кожний вертати до свого маєтку.

14 А коли що продаєш ближньому твому, чи купуєш із руки в ближнього твого, не будете тиснути один в одного.

15 Вважаючи на лїчбу років послї ювілейного року, будеш куповати в ближнього твого, по лїчбі жнивних років продавати ме він тобі.

16 Чим більше років, тим більшу цїну поставиш йому, і чим меньше років, тим меньшу цїну поставиш йому; бо лїчбу жнив продає він тобі.

17 Тим же то не будете вимагати надто один в одного, а боятись Бога твого; Я бо Господь, Бог ваш.

18 І будете сповняти встанови мої і пильнувати присудів моїх, і жити мете на землї з упокоєм.

19 І давати ме земля плоди свої і їсти мете до наситу, і жити мете на їй з упокоєм.

20 І коли казати мете: Що їсти мемо семого року? Ми ж не сїємо і не збираємо вроджаю нашого,

21 Я посилати му благословеннє моє на вас в роцї шестому, щоб зродило на три роки;

22 І як посїєте на восьмий рік, то їсти мете ще з попереднього вроджаю; аж до девятого року, покіль прийде вроджай його, їсти мете з попереднього.

23 А землї не продавати мете на віки, бо земля моя; приходнї бо і комірники ви в мене.

24 Тим же по всїй землї вашої власностї мусите дозволяти викуп землї.

25 Коли з'убожіє твій брат і продасть свою власність, то нехай прийде купець, його близький родич, і викупить, що продав брат його.

26 А коли нема в людини такого, щоб викупив, та руки його зароблять, і стане за що викупити,

27 Так мусить порахувати роки проданого й вернути лишнє чоловікові, якому продав, і вернеться так до власностї своєї.

28 Коли ж руки його не придбають, щоб стало чим заплатити йому, так нехай продане буде в руцї того, хто купив, до ювілейного року, і буде воно вільне в ювілейному роцї, і вернеть ся йому власність його.

29 І коли хто продасть хату в утвердженому містї, так можна йому викупити її до кінця року від часу продажі.

30 Цїлий рік можна йому викупитht=" її. Коли ж не викуплять до кінця повного року, так буде хата, що в утвердженому містї, на завсіди власність того, хто купив її, в роди його; не буде вільною ювілейного року.

31 Хати по селах, що неутверджені навкруги, будуть нарівнї з полями землї; буде для них право викупу, і в ювілейному роцї виходити муть вільними.

32 Що ж до міст Левітів, та хат по містах їх, по всяк час можна викуплювати Левітам.

33 А коли нїхто з Левітів не викупить, так у ювілейному роцї буде вільна продана хата в містї власностї його; хати бо в містах Левітів їх власність між синами Ізрайлевими.

34 І оболоня кругом міст їх не можна продавати, бо се власність їх віковічня.

35 І коли зубожіє брат твій і він опустить руки при тобі, мусиш допомогти йому; як приходень і комірник, жити ме при тобі.

36 Не брати меш із його чиншу і лихви, а будеш боятись Бога твого щоб можна жити братові твойму при тобі.

37 Грошей не позичати меш йому на чинш, і не давати меш йому поживи на лихву.

38 Я Господь, Бог твій, що тебе вивів із Египецької землї, щоб оддати вам Канаан землю, і бути в вас Богом.

39 І коли з'убожіє твій брат при тобі і продасться тобі, не поставиш його до невільничої роботи;

40 Як наємник, як комірник мусить він бути при тобі; до ювілейного року робити ме в тебе.

41 І вийде на волю від тебе й дїти його, та й вернеться до родини своєї, і до батьківщини своєї вернеться.

42 Вони бо слуги мої, що вивів я із Египецької землї; неможна продавати їх, як продають невільників.

43 Не панувати меш над ними жорстоко, і мусиш боятись Бога твого.

44 Що ж до раба твого і до рабинї твоєї, що буде в тебе; нехай будуть із народів, що кругом вас; від них будете купувати рабів і рабинь.

45 Так само й з дїтей комірників, що пробувають у вас, можна вам купувати із їх родини, що при вас, котру породили вони в землї вашій; і будуть вони вам у власність,

46 І зоставляти мете їх дїтям вашим після вас, щоб мали їх як власність. Ті служити муть на віки; над братами ж вашими, синами Ізрайлевими, не панувати мете жорстоко один над другим.

47 І коли руки чуженицї або комірника твого придбають яке добро, а брат твій з'убожіє при йому та й продасться чужому або комірникові твому, чи кому з родини чуженицї,

48 Так послї того, як він продався, мати ме право викупу свого; одному з братів його можна викупити його.

49 Або син дядька його викупить його, або хто з найблизшої родини його нехай викупить його; або коли руками що заробить, сам нехай викупиться.

50 І полїчиться він з тим, хто купив його, від року продажі до року ювілейного, а цїна, за котру продався, буде відповідна лїчбі років; як наємник полїчить він йому днї свої.

51 Коли ще багацько років, то мусить вернути відповідний викуп свій із грошей, що за них куплено його;

52 Коли ж мало зостанеться років до року ювілейного, так нехай розлїчиться з ним: відповідно до років своїх верне викуп свій.

53 Як наємник буде він із року в рік при йому; не панувати ме він над ним жорстоко перед очима твоїми.

54 І коли не викупиться таким робом, так вийде на волю в роцї ювілейному, сам і дїти його з ним.

55 Бо мої раби сини Ізрайлеві, вони мої раби, що я вивів їх із Египецької землї. Я Господь, Бог ваш.

Левит 26

1 Не будете робити собі балванів, нї вирізувати образів, нї ставити стовпів, і каменїв з образами не ставляти мете в землї вашій, щоб перед ними бити поклони. Я Господь, Бог ваш.

2 Суботи мої мусите держати, і в сьвятинї благовіти. Я Господь.

3 Коли будете ходити в установах моїх і будете заповідї мої хоронити і сповняти,

4 То давати му вам дощі у свій час, і родити ме земля жниво своє і дерево приносити ме плоди свої.

5 І час молочення тревати ме в вас до збору виноградини, а збір виноградини тревати ме до сїйби; і їсти мете хлїб ваш до наситу і жити мете з упокоєм у землї вашій.

6 І дам я мир в країнї, і лежати мете собі, і нїхто не буде непокоїти вас; і вигублю хижого зьвіра в країнї, і меч не проходити ме по землї вашій.

7 І будете гонити ворогів ваших, і падати муть вони од меча перед вами.

8 І пятеро вас гнати ме сотню, а сотеро вас гнати ме десять тисяч, і падати муть вороги ваші од меча перед вами.

9 І обернусь до вас, і страшними зроблю вас, і намножу вас, і держати му завіт мій з вами.

10 І будете їсти давнолїтні плоди, і прятати давнолїтне перед новим.

11 І поставлю храмину мою посеред вас, і не гидувати ме вами душа моя;

12 І ходити му проміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете моїм людом.

13 Я Господь, Бог ваш, що вас вивів із Египецької землї, щоб ви не були підневолені їм; і розірвав я зазвори ярма вашого, і дав вам ходити випроставшись.

14 Коли ж не послухаєте мене і не будете сповняти всїх заповідей моїх,

15 І коли зневажите установи мої, і гордувати ме душама ваша присудами моїми, так що не сповняти мете всї заповідї мої і зломите заповіт мій;

16 Так я зроблю те саме з вами: я допущу на вас страх, сухоти і пропасницю, від якої почорнїє в очах і душа зомлїє; і сїяти мете марно насїннє ваше, вороги бо ваші пожеруть його.

17 І поставлю лице моє проти вас, і побють вас вороги ваші; і запанують над вами ненавидники ваші, і втікати мете, хоч нїхто не буде гонити за вами.

18 Коли ж і тодї не послухаєте мене, так усемеро побільшу кари ваші за гріхи ваші.

19 І зломлю пиху потуги вашої, і зроблю небо над вами як залїзо, а землю вашу як мідь.

20 І будете марнувати силу вашу, і не давати ме земля ваша жнива свого, а дерево на полї вашому не давати ме плоду свого.

21 А коли ійти мете проти мене й не схочете слухати мене, так усемеро побільшу кари за гріхи ваші.

22 І пущу зьвірину польову на вас, що вигубить дїтей ваших, і пожере скотину вашу, і вас поменьшить, та й опустїють шляхи ваші.

23 Коли ж і після сього не покаєтесь та ійти мете проти мене,

24 Так і сам я ійти му проти вас, і сам я побю вас усемеро за гріхи ваші.

25 І допущу на вас меча, що помститься за завіт; а коли позабираєтесь у городи ваші, то пішлю морову кару серед вас, і віддам вас в руки ворогові.

26 Як зломлю підпору вашу, хлїб, тодї пекти муть хлїб ваш десятеро молодиць в одній печі, і віддавати муть вам хлїб після ваги; і ви їстимете, та й не наїдати метесь.

27 Коли ж і після сього не послухаєте мене да ійти мете проти мене,

28 Так у палкому гнїву ійти му проти вас, і карати му вас усемеро за гріхи ваші.

29 І їсти мете тїло синів ваших, і тїло дочок ваших їсти мете,

30 І зруйную високостї ваші, і розібю стовпи ваші соняшні, та й кину трупа вашого на трупа ідольського, і гидувати ме душа моя вами.

31 І зроблю городи ваші пустками, і спустошу сьвятощі ваші, і не прийму любих пахощів ваших.

32 І спустошу країну вашу, так що й вороги ваші з'жахнуться, що пробувають у їй.

33 І самих вас розпорошу проміж народами, і з мечем пожену за вами; і опустїє земля ваша, а городи ваші обернуться в руїну.

34 Тодї буде собота на землї по всї днї опустїння її, а ви самі опинитесь у землї ворогів ваших; тодї лежати ме земля облогом, і втїшати меться своїми соботнїми часами.

35 По всї днї опустїння свого спочивати ме вона, через те, що не віддихала в соботи ваші, як жили ви на їй.

36 А хто останеться з вас, на того серце наведу страх в землї ворога його: і гнати ме його шелест летючого листу, і втїкати ме, як втїкають від меча, і падати ме, хоч нїхто не гнати меться за ним.

37 І будуть падати одно через другого, наче перед мечем, хоч нїхто не гнати ме їх; і не буде в вас снаги, щоб остоятись перед ворогами вашими.

38 І погибнете між народами, і пожере вас ворожа земля;

39 Хто ж останеться з вас, ті потануть в беззаконнях своїх по ворожих землях, і в беззаконнях батьків своїх вкупі з ними.

40 І будуть тодї признаватись вони в беззаконнях своїх і в беззаконнях батьків своїх, котрими спроневірились менї, та що ійшли проти мене,

41 Та, що й я ійшов проти них, і загнав їх у землю ворогів їх. А коли тодї впокориться необрізане серце їх, і вони спокутують беззаконня свої,

42 То я спогрудаю завіт мій з Яковом, і також завіт мій з Ізааком, і завіт мій з Авраамом спогадаю, і землю спогадаю.

43 Бо опустїє після них земля, і втїшати меться соботнїми часами своїми в час опустїння свого без них; самі ж вони приймати муть кару за беззаконня свої, через те, так через те, що судами моїми погордували і душа їх установами моїми гидувала.

44 Тільки ж і тодї, як пробувати муть вони в землї ворогів своїх, не відкину їх від себе і не зогиджу їх собі так, щоб їх вигубити та зломити завіт мій з ними; я бо Господь, Бог їх.

45 Нї! Спогадаю задля їх же самих завіт мій з предками їх, що вивів їх із Египецької землї перед очима народів, щоб їх Богом бути. Я Господь.

46 Се установи, й присуди, і закони, що постановив Господь проміж собою й синами Ізрайлевими на Синай горі, через Мойсея.

Левит 27

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Коли хто небудь робить обітницю, то по цїнуванню твому нехай будуть посьвячені душі Господеві.

3 Цїнуваннє ж твоє нехай буде: Чоловіка од двайцятьох років і до шістьдесятьох цїна його пятьдесять секлів срібла, по секлям сьвятинї.

4 А як жінка, то буде цїна твоя трийцять секлів;

5 А як од пяти років до двайцяти років, так цїна твоя для музького полу буде двайцять секлів, а для женського у трийцять секлів;

6 А як од одного місяця до пятьох років, так цїна твоя буде для хлопчика пять секлів, а цїна твоя для дївчатка три секлів срібла;

7 А як же кому шістьдесять років або він старший, так цїна твоя, коли се чоловік, пятнайцять секлів, а як жінка, десять секлів.

8 Коли ж той, що робить обітницю, не спроможеться д оати по твому цїнуванню, так поставити його перед сьвященником, і цїнувати ме його сьвященник; по мірі того, що може дати той, хто робить обітницю, нехай цїнує його сьвященник.

9 А коли се скотина, з тих, що приносять в жертву Господеві, так усяке, що буде дане Господеві, сьвятим стане.

10 Нехай не переміняє її і не міняє ситу на захарчовану, чи захарчовану на ситу; а коли ж таки замінить скотину за скотину, так і ся й та стануть сьвятими.

11 А коли буде яка нечиста скотина, що не приносять в жертву Господеві, так нехай поставить скотину перед сьвященником,

12 Та й оцїнить сьвященник, чи годиться вона, чи не годиться.

13 Як оцїнить її сьвященник, так і мусить бути. Коли ж би хто схотїв викупити її, так нехай додасть пятину до цїни твоєї.

14 І коли хто присьвятить дім свій, як сьвятиню Господеві, оцїнить його сьвященник, чи годиться, чи нї.

15 Як сьвященник оцїнить, так воно й мусить бути. Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити дім свій, так мусить додати ще пятину гроша по цїнуванню твому, і буде його.

16 А коли частину поля свого присьвячує хто Господеві, так оцїниш по мірі висїву його. За один гомер висїву ячменю цїна пятьдесять секлів срібла.

17 Коли від ювілейного року присьвятить поле своє, зостанеться воно по цїнуванню твому.

18 А коли по ювілейному роцї присьвятить поле своє, так сьвященник полїчить йому гроші, по мірі лїт, що остались до ювілейного року, і се буде убавлено від цїни твоєї.

19 Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити поле, так наддати мусить пятину срібла по цїнуванню твому, і останеться воно за ним.

20 А коли не викупить поля, або продасть поле другому чоловікові, тp heк неможна буде знов викупити його;

21 І буде поле, як вийде вільне в ювілейному роцї, сьвяте Господеві, як поле присьвячене; буде воно сьвященникові як власність його.

22 А коли присьвятить Господеві поле куплене, що не належить до власного поля його,

23 Так нехай полїчить йому сьвященник, скільки по цїнуванню його виходить до ювілейного року; і віддасть він цїнуваннє твоє того дня, яко сьвяте Господнє.

24 В ювілейному роцї вернеться поле знов до того, в кого він купив його, до того, чия земля властиво була.

25 А всяка цїна твоя буде секлями сьвятинї; двайцять гер на одну секлю.

26 Тільки первака від скотини, що вже як первородний належиться Господеві, не присьвячувати ме нїхто.

27 Коли ж скотина нечиста, так мусить викупити її по цїнуванню твому, наддавши до неї пятину; як же не викупить, так продасться вона по цїнуванню твому.

28 Тільки все обречене, що хто присьвятив Господеві, усе, що його, чи людина, чи скотина, чи поле його власностї, неможна продавати нї викуплювати; все що обречене, пресьвяте Господеві.

29 Усе присьвячене, що буде присьвячене від людей, не можна викупити; заколене мусить бути.

30 І всяка десятина на землї, від насїння землї, від плодів з дерева, буде Господеві; сьвяте Господеві.

31 Коли ж хто схоче викупити яку десятину свою, так пятину її мусить ще додати до неї.

32 А всяка десятина з буйної і дрібної скотини, з усього, що проходить під палицею пастуха, десята скотина буде сьвятим Господеві;

33 Нехай не розбирають, чи годиться чи не годиться, і нехай не переміняють її; коли ж таки перемінять, так і вона сама й та, що нею замінено, стае сьвятим Господеві; не можна її викупити.

34 Се заповідї, що заповідав їх Господь Мойсейові про синів Ізрайлевих на Синай горі.

Числа 1

1 І рече Господь Мойсейові в Синайському степу, в соборному наметї, на первий день другого місяця, у другому роцї по виходї із Египецької землї, і каже:

2 Перелїчіть усю громаду синів Ізрайлевих, по поколїннях їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, усїх музького полу по головах їх.

3 Од двайцяти років і старше, кожного, що зможе стояти в військовій лаві Ізраїля; перелїчуйте їх по полках їх, ти з Ароном,

4 І буде в вас один чоловік для кожного поколїння, чоловік, що є головою в батьківському дому свойму.

5 І се ймена тих, що стояти муть із вами: Від Рубена: Єлизур Шедеуренко.

6 Від Симеона: Селуміїль Зуришадайєнко.

7 Від Юди: Нахзон Аминадабенко;

8 Від Іссахара: Нетанеїль Зуаренко;

9 Від Зебулона: Єлїаб Гелоненко;

10 Від синів Йосифови: від Ефраїма: Елїшама Амігуденко; від Манассе: Гамалеїль Педазуренко;

11 Від Бенямина: Абидан Гидеонїєнко;

12 Від Дана: Ахієзер Амішадаєнко;

13 Від Азера: Пагіїль Окраненко;

14 Від Гада: Елеасаф Дегуйленко;

15 Від Нафталїя: Агира Енаненко:

16 Се покликані до громади, князі родів батьківських; се були голови над тисячами в Ізраїлї.

17 І взяли Мойсей та Арон людей сих, що їх назвав Господь на імя.

18 І всю громаду скликали вони на первий день другого місяця. І списано родоводи їх, по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен, від двайцяти років і старше, по головах їх;

19 Як заповідав Господь Мойсейові. І так перелїчив їх у Синай пустинї.

20 І було синів Рубена, первеньця Ізрайлевого: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, по головах їх, всього музького полу, від двайцяти років і старше, всїх, що ставали до війська,

21 Перелїчених з поколїння Рубенового, сорок шість тисяч і пятьсот.

22 Синів Симеонових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу, від двайцяти років і старше, всїх що ставали до війська,

23 Перелїчених з поколїння Симеонового, пятьдесять девять тисяч і триста.

24 Синів Гадових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, що до війська ставали,

25 Перелїчених з колїна Гадового, сорок шість тисяч шістьсот і пятьдесять.

26 Синів Юдиних: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, всїх що до війська ставали,

27 Перелїчених з поколїння Юдиного, сїмдесять чотири тисячі і шістьсот.

28 Синів Іссахарових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, що до війська ставали,

29 Перелїчених з поколїння Іссахарового, пятьдесять чотири тисячі і чотириста.

30 Синів Зебулонових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу, від двяйцяти років і старше, що до війська ставали,

31 Перелїчено з поколїння Зебулонового, пятьдесять сїм тисяч і чотириста.

32 Синів Йосифових: Синів Ефраїмових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, всїх що до війська ставали,

33 Перелїчено з поколїння Ефраїмового, сорок тисяч і пятьсот.

34 Синів Манассеїних: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, всїх що до війська ставали,

35 Перелїчено з поколїння Манассеїнового, трийцять дві тисячі і двістї.

36 Синів Беняминових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, всїх що до війська ставали,

37 Перелїчених з поколїння Беняминового, трийцять пять тисяч і чотири ста.

38 Синів Данових: Поколїння їх по родинам їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, всїх що до війська ставали,

39 Перелїчених з поколїння Данового, шістьдесять дві тисячі і сїмсот.

40 Синів Ассерових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, всїх що до війська ставали,

41 Перелїчених з поколїння Ассерового, сорок одна тисяча і пятьсот.

42 Синів Нафталїєвих: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, від двайцяти років і старше, всїх що до війська ставали,

43 Перелїчених з поколїння Нафталїєвого, пятьдесять три тисячі і чотириста.

44 Се перелїчені, що їх поперелїчували Мойсей та Арон та князї Ізраїльські, що їх було дванайцять чоловіка: були вони кожний за батьківський дім свій.

45 Так перелїчено синів Ізрайлевих по батьківських домах їх від двайцяти років і старше, всїх що до війська Ізраїльського ставали.

46 І було всїх перелїчених шістьсот три тисячі і пятьсот пятьдесять.

47 Левітів же по батьківському поколїнню не перелїчувано між ними.

48 Сказав бо Господь Мойсейові:

49 Тілько Левієве поколїннє не подаси до переписї, і не лїчити меш їх між синами Ізрайлевими,

50 А мусиш поставити Левітів над храминою сьвідчення і над усїм знаряддєм її і над усїм, що до неї належить. Носити муть вони храмину і все знаряддє її, і будуть вони на послугу при нїй, і отаборяться навкруги храмини.

51 І як треба буде нести храмину, нехай підносять її Левіти; а як треба зупинитись храминї, становити муть її Левіти. Хто ж чужий наближиться до неї, тому буде смерть.

52 І стануть табором сини Ізрайлеві, кожний у свому таборі, і кожний під своїм прапором, по полках своїх.

53 Левіти ж мусять отаборитись навкруги храмини сьвідчення, щоб не загорівся гнїв мій на громаду синів Ізрайлевих, і будуть Левіти на чатах при храминї сьвідчення.

54 І вчинили сини Ізрайлеві все; як заповідав Господь Мойсейові, так вчинили вони.

Числа 2

1 І рече Господь Мойсейові й Аронові:

2 Кожний із синів Ізрайлевих отабориться під прапором своїм, під знамям батьківського дому свого. Навпроти соборного намету, навкруги його стануть табором.

3 На схід соньця стануть: Прапор табору Юдиного, по полках своїх, і князь синів Юдиних Нахзон Аминадабенко;

4 І полки його й перелїчені його сїмдесять чотири тисячі і шістьсот.

5 А коло його стане: Поколїннє Іссахарове, і князь синів Іссахарових Нетанеїль Зуаренко;

6 І полки його й перелїчені його пятьдесять чотири тисячі і чотири ста.

7 Поколїннє Зебулонове, і князь синів Зебулонових Єлїаб Гелоненко;

8 І полки його і перелїчені його пятьдесять сїм тисяч і чотириста.

9 Всїх перелїчених в таборі Юдиному сто вісїмдесять шість тисяч і чотириста по полках їх; перві рушати муть вони.

10 На полуднї стануть: Прапор табору Рубенового, по полках своїх;

11 І князь синів Рубенових Єлизур Шедеуренко, полки його і перелїчені його сорок шість тисяч і пятьсот.

12 А поруч його стане поколїннє Симеонове;

13 І князь синів Симеонових Селуміїль Зуришадаєнко; полки його і перелїчені його пятьдесять девять тисяч і триста.

14 Потім поколїннє Гадове; і князь синів Гадових Єлеасаф Дегуйленко;

15 І полки його і перелїчені його, сорок пять тисяч і шістьсот і пятьдесять.

16 Усїх перелїчених у таборї Рубена сто пятьдесять одна тисяча і чотириста і пятьдесять по полках їх. Другими вже наступати муть.

17 А соборний намет рушати ме вкупі з табором Левітським, в серединї табору; як отаборились, так і рушати муть вони; кожне на місцї свому під прапорами своїми.

18 На захід соньця стане прапор Ефраїмів по полках їх; і князь синів Ефраїмових Елїшама Амігуденко;

19 І полки його і перелїчені його сорок тисяч і пятьсот.

20 А поруч його стане поколїннє Манассеїне, і князь синів Манассеїних Гамалеїль Педазуренко.

21 І полки його і перелїчені його трийцять дві тисячі і двістї.

22 Потім поколїннє Беняминове, і князь синів Беняминових Абидан Гидеонїєнко;

23 І полки його і перелїчені його трийцять пять тисяч і чотириста.

24 Усїх перелїчених в таборі Ефраїмовому сто вісїм тисяч і сто по полках їх.

25 На півночі стане прапор табору Данового по полкам їх, і князь синів Данових Ахієзер Амішадаєнко;

26 І полки його і перелїчені його шістьдесять дві тисячі і сїмсот.

27 А поруч його стане: поколїннє Ассерове, і князь синів Ассерових Пагіїль Окраненко;

28 І полки його й перелїчені його сорок і одна тисяча і пятьсот.

29 І поколїннє Нефталїєве, і князь синів Нефталїєвих Агира Енаненко;

30 І полки його й перелїчені його пятьдесять три тисячі і чотириста.

31 Усїх перелїчених в Дановому таборі сто пятьдесять сїм тисяч і шістьсот по полках їх. Останніми вже рушати муть. ГОЛОВА

32 Се перелїчені сини Ізрайлеві по батьківських домах їх. Усїх перелїчених у таборах по полках їх було шістьсот три тисячі і пятьсот пятьдесять.

33 Левітів же не перелїчувано між синами Ізрайлевими, як заповідав Господь Мойсейові.

34 І чинили сини Ізрайлеві все, що заповідав Господь Мойсейові: так отаборувались по прапорах своїх, і так рушали у похід кожний по родинах своїх і по батьківських домах своїх.

Числа 3

1 А се постань Аронова та Мойсейова, як розмовляв Господь із Мойсейом на Синай горі.

2 І се ймена синів Аронових: Надаб, первенець, та Абигуй, Елеазар та Ітамар.

3 Се ймена синів Аронових, помазаних сьвященників, висьвячених, щоб служили сьвященну службу.

4 І померли Надаб та Абигуй перед Господом, як приносили чужий огонь перед Господом в Синайському степу, дїтей же в їх не було. І були сьвященниками Елеазар та Ітамар перед лицем Арона, батька свого.

5 І рече Господь Мойсейові:

6 Нехай приступить поколїннє Левієве, та й поставиш їх перед Ароном сьвященником, щоб услуговували вони йому.

7 І нехай вони дбають про все, що йому треба, йому й усїй громадї в соборному наметї, щоб служити службу в сьвятинї.

8 І будуть доглядати знадібя в соборному наметї та стерегти синів Ізраїля, щоб відправляли службу в храминї.

9 І віддаси Левітів Аронові й синам його; зовсїм віддані йому будуть вони зміж синів Ізрайлевих.

10 Арона ж і синів його поставиш до сьвященичої служби; коли ж чужениця який приступить, передати його смертї.

11 І рече Господь Мойсейові:

12 Се я сам узяв Левітів зміж синів Ізрайлевих замість усїх первенцїв, що їх приводить мати між синами Ізрайлевими, і будуть Левіти моїми.

13 Мій бо всякий первенець: Того дня, як повбивав я усї первеньцї в Египецькій землї, присьвятив я собі всї первенцї в Ізраїлї, від людини до скотини; менї будуть вони, менї Господеві.

14 І рече Господь Мойсейові в Синайському степу:

15 Перелїчи сини Левієві по батьківських домах їх, по родинах їх. Увесь музький пол їх мусиш перелїчити; від одномісячного немовлятка й старше перелїчиш їх.

16 І перелїчив їх Мойсей по слову Господньому, як він заповідав.

17 І були сї сини Левієві по йменах своїх: Герзон і Кегат і Мерарій.

18 І се ймена синів Герсона по родинах їх: Лїбнїй і Семій.

19 А сини Кегата по родинах їх: Амрам та Їзгар, Геброн та Узеїль.

20 А сини Мерари по родинах їх: Махлїй та Мушій. Се родини Левієві, по батьківських домах їх.

21 Від Герсона: родина Лабнїїв і родина Семіїв; се родина Герсонїїв.

22 Перелїчених їх по лїчбі всього музького полу, від одномісячного немовлятка і старше перелїчених їх, сїм тисяч і пятьсот.

23 Родини Герсонїїв отаборились за храминою, на захід соньця.

24 А князь батьківського дому в Герсонїїв був Елясаф Лаеляненко.

25 І мали доглядати Герсонїї в соборному наметї: храмину й намет і покриттє його і завісу коло входу в соборний намет,

26 І завісу в дворі і завісу при входї до двора, що навкруги храмини й жертівника і посторонків його на всю потріб їх.

27 А від Кегата родина Амраміїв і родина Їзгаріїв і родина Гебронїїв і родина Узієлїїв. Се родина Кегатіїв.

28 По лїчбі всього музького полу, від одного місяця і старше, вісїм тисяч шістьсот, що були сторожі коло сьвятинї.

29 Рn">2дини синів Кегата отаборились з полуденного боку храмини.

30 А князь батьківського дому в родин Кегатіїв був Елїзафал Узієленко.

31 А доглядали вони: скриню й стола і сьвітильника і жертівників і посудини в сьвятинї, що були для служби, і завіси і всього, що треба робити.

32 А князь над князями Левітів Елеазар, син Арона сьвященника; він був доглядачем над тими, що були на сторожі коло сьвятинї.

33 Від Мерарія: родина Махелїїв і родина Мушіїв; се родини Мераріїв.

34 І перелїчених їх по лїчбі всього музького полу, від одного місяця і старше: шість тисяч і двістї.

35 А князь батьківського дому в родинї Мераріїв був Зурієль Абихайлїєнко. Стояли вони табором на північньому боцї храмини.

36 А мали доглядати сини Мерарія: Дощок храмини і засовів її і стовпів її і підніжків її, і всієї посудини і всякої служби при них;

37 І стовпів навкруги двора і підніжків їх і приколків їх і мотузів їх.