Текст книги "Біблія /Библия"
Автор книги: Іван Нечуй-Левицький
Соавторы: Пантелеймон Кулиш,Иван Пулюй
сообщить о нарушении
Текущая страница: 25 (всего у книги 117 страниц)
Iсус Навин 13
1 От що посїли в наслїдню державу сини Ізрайлеві у Канаан землї, що подїлили між ними Елеазар сьвященник та Йозуа Нуненко та старші голови в поколїннях Ізраїльських:
2 А подїлили через жереб, як заповідав Господь через Мойсея про девять з половиною поколїнь;
3 Бо двом з половиною поколїнням указав уже Мойсей по тім боцї Йорданї їх наслїдню державу, а Левіям не надїлив нїякого наслїддя між ними.
4 Бо від синів Йосифових пійшли два поколїння, Манассій та Ефраїм, а Левіям не дано нїякого земляного надїлу в (обітованій) землї, тілько міста про житла та пасовища, що тягли до них, про їх скотину та про їх проче майно.
5 Як заповідав Господь Мойсейові, так і вчинили сини Ізраїля, як дїлили землю.
6 Тодї приступили Юдині сини до Йозуї в Галгалї, і Калеб Ефуніенко Кенезієць промовив до його: Ти знаєш, що сказав Господь про мене й про тебе Мойсейові, чоловікові Божому, в Кадес-Барне.
7 Було менї тодї сорок год віку, як посилав мене раб Господень Мойсей з Кадес-Барне на розглядини, в (обітовану) землю, й я принїс йому звістку по щирому пересьвіду мойму.
8 Земляки мої, що ходили зо мною відняли в люду ввесь дух, тим часом, я виявив себе в повнї слухняним до Господа, Бога мого.
9 Того дня заклявсь Мойсей так: Істовно, тобі та потомкам твоїм упаде в наслїдню державу на вічні часи та земля, що ноги твої ступали по їй; бо ти явив себе вповнї слухняним до Господа, Бога твого!
10 Оце ж Господь, справджуючи обітницю свою, держить мене на сьвітї сорок і пять год з того часу, як Господь вирік слово се Мойсейові, тим часом як Ізраїль блукав по пустинї, а тепер менї вже вісїмдесять і пять років віку.
11 І досї ж я почуваюсь таким сильним як і тодї, коли посилав мене Мойсей. Моя снага з того часу однакова й досї, як треба воювати, або сюди й туди ходити.
12 Надїли ж менї сю нагірню землю, що про неї глаголав того дня Господь: своїми ушима чув єси про се того дня. Там живуть Енакії і міста в їх великі й утверджені; та може Господь менї поможе повиганяти їх, як обітував Господь.
13 І благословив його Йозуа, та й надїлив Калебові Ефуніенкові Геброн у наслїдню державу.
14 Тим же то й достав ся Геброн у наслїддє Калебові Ефуніенкові Кенезійцеві по сей день, бо він показав себе вповнї слухняним до Господа, Бога Ізрайлевого.
15 Геброн же прозивавсь перше Киріят-Арбе, як се звався між синами Енака один чоловік великий. І втихомирилась од війни земля.
Iсус Навин 14
1 Удїл синів Юдиних по родинах їх випав такий: В межу з Ідумеєю був степ Син, від полудня, при кінцї Темана;
2 Їх полуденна гряниця сягала від кінця Солоного моря, від простираючогося на полуднє затоку його;
3 І простягалась на полуднє від Скорпіонового проходу до Зина і тягнулась на полуднє від Кадес-Барне, і підіймається просто на полуднє на Гезрон; та йде просто на Адар і повертає на Карка.
4 Звідтіля тягнеться на Азмон і йде далїй до Египецької річки, і кінчиться над морем. Се полудення гряниця.
5 Всхідньою ж гряницею служить Солоне море, аж до в'устя Йорданї. А гряниця від півночі починається від затоку морського від устя Йорданського.
6 Тодї підіймається гряниця вгору на Бет-Гоглу і йде на північ від Бет-Араби; далїй тягнеться гряниця вгору до Боганового Каменя, Рубененкового.
7 Відтак тягнеться гряниця вгору на Дебир від Ахор-долини та й повертає од півночі на Галгал, що стоїть навпроти проходу Адумалимського, що навпроти річки на полуднї. Тодї тягнеться гряниця на Ен-Семесову Воду і йде далїй до Рогел криницї.
8 Тодї тягнеться гряниця в долину сина Енномового на полуднє від нагірньої стїни Евузійської, се Ерусалим. Тодї тягнеться гряниця вгору на верх гори, що стоїть на захід сонця перед долиною Еннома і разом на північньому кінцї Рафаім-долини.
9 Від вершин же гори повертає до криницї Нефтоах-води і йде далїй на городи Ефрон-гори і повертає гряниця на Баалу, се Киріят-Ярим.
10 Від Баала ж повертає гряниця на захід сонця до Сеїр-гори, тягнеться дальше на північ нагірньої стїни Еаримської: се Кесалон, і йдучи на Бет-Самис, проходить через Тимну.
11 Тодї йде границя дальше на північ аж до нагірньої стїни Екронської, і повертає гряниця на Шикарон; проходить через Баал-гору, і йде далїй аж до Ябнеїла та кінчиться край моря.
12 Західню же гряницю робить скрізь велике море. Се гряниця навкруги синів Юдиних з їх родинами.
13 Калебові ж Єфуненкові дав земляний надїл між синами Юди, як заповідав Господь Йозейові: Арбів город, Енакового батька, се Геброн.
14 І повиганяв Калеб ізвідтіля три сини Енакові, Сесая, Ахимана і Талмая, потомків Енакових.
15 Звідсї він двинув проти осадників Дабирських; Дабир же прозивавсь перше Киріят-Сефер.
16 І обіцяв Калеб: Хто підневолить Киріят-Сефер й опанує його, віддам за того дочку мою Ахсу.
17 І опанував його Готониїл, син Кеназа, брата Калебового, і віддав за нього дочку свою Ахсу.
18 Як же вели її до його, навчено її бажати собі в батька її поля, і злїзла вона з осла, а Калеб спитав у її: Що тобі треба?
19 Вона ж відказала: Дай менї благословеннє; дав бо єси менї полуденню землю, дай же менї й криничані протоки. І дав їй Калеб криничані протоки верхові й криничані протоки низові.
20 Се наслїдня держава поколїння синів Юдиних по родинах їх:
21 Були ж міста на полуденньому краї поколїння Юдиного проти гряницї Ідумейської в полуденнїй країнї, ось які: Кавцеїл, Едер і Ягур,
22 Кина, Димона, Адада,
23 Кедес, Асор та Ітнан,
24 Зиф, Телем та Балот,
25 Газор-Хадата та Кіріат, Гезрон, інакше Газор,
26 Амам, Шема і Молада,
27 Газар-Гадда, та Хешмон та Бет-Палет,
28 Газар-Шуал, Беер-Себа і Визіотея, та й ті займища, що до них тягли,
29 Баала, Ім і Ацем,
30 Елтолад, Кезил і Хорма,
31 Циклаг, Мадмана, та Сансана,
32 Леваот, Шелихим, Аин і Риммон: усїх двайцять і девять міст із селами їх.
33 На поділлї: Ештаол, Зора і Ашна,
34 Заноах, Ен-Ганним, Таппуах, та Гаенам,
35 Ярмут, Одоллам, та Сохо і Азека,
36 Шаараім Адитаім Гедера або Гедеротаім – чотирнайцять міст із їх селами,
37 Зенан, Хадаша, та Мигдал-Гад,
38 Дилеян, Мицфе та Йоктеіл,
39 Лахис, Воцкат і Еглон,
40 Хаббон, Лахмас і Хитлис.
41 Гедерот, Бет-Дагон, Наема, та Македа – шіснайцять міст з їх селами.
42 Либна, Етер і Ашан,
43 Іфтах, Ашна, Незиб,
44 Кеіла Ахсиб та Мареша – девять городів з їх селами.
45 Екрон з його містами й селами,
46 І від Екрону та й до моря все, що коло Азота, з селами їх.
47 Азот, належні до нього міста й села його, Газа з її містами й селами, до річки Египецької. Західню ж гряницю значить скрізь велике море.
48 По горах же: Самир, Яттир і Сохо,
49 Данна, Киріат-Санна, се Дабир,
50 Анат, Ештемо й Аним,
51 Гозен, Холон та Гило – одинайцять городів з їх селами.
52 Араб, Дума, Ешан,
53 Янум, Бет-Таппуах і Афека,
54 Хумта, Киріат-Арба, се Геброн, та Цихор – девять міст із їх селами,
55 Маон, Кармил, Сиф і Юта,
56 Ізреель, Йокдам і Саноах,
57 Каин, Гива та Тимна – десять городів з їх селами,
58 Халхул, Бет-Зур і Гедор,
59 Маарат, Бет-Анот та Елтекон – шість городів з їх селами.
60 Киріат-Баал, се Киріат-Ярим, та Аравва – два міста з їх селами.
61 У степу: Бет-Арава, Миддин, Секаха,
62 Нибсан та Солоний город та Енгеди – шість городів з їх селами.
63 Та Евузіїв, осадників Ерусалимських, не змогли повиганяти сини Юдині, от і живуть Евузії з синами Юди в Ерусалимі по сей день.
Iсус Навин 15
1 Також і синам Йосифовим припав жеребом удїл від Йорданї навпроти Ерихону, у вод Ерихонських на схід сонця: пустиня, що простягаєсь від Ерихону 'д горі Бетель;
2 Від Бетеля йде границя до Лузи і переходить через займище Архіївське до Атароту.
3 І спускається на захід сонця до займища Яфлетіївського, до займища низового Бет-Орона та до Газера, і кінчається над морем.
4 І се одержали сини Йосифові Манассій та Ефраїм.
5 Займище ж синів Ефраїмових по родинах їх було таке: Від сходу була гряниця їх наслїдньої держави Атарот-Аддар аж до верхового Бет-Орону.
6 Потім тягнеться гряниця до моря північньою стороною Махмета та вертає на схід сонця на Таанат-Сило і проходить його з східньої сторони Яноха.
7 Від Яноха ж тягнеться вона на Атарот і Наарат та стикається з займищем Ерихонським і кінчиться на Йорданї;
8 Від Таппуаха йде гряниця на захід сонця до річки Кана і кіньчиться над морем. Се удїл синів Ефраїмових по родинам їх.
9 До того видїлено синам Ефраїмовим міста і села ще й в паю синів Манассієвих.
10 Та не повиганяли однакже вони Канаанїїв, що жили в Газері, так і зостались Канаанїї жити між Ефраїміями по сей день, і платили вони їм дань.
Iсус Навин 16
1 І поколїннє Манассієво осягнуло свою часть, бо він був перворідень у Йосифа. Махирові, перворідневі Манассієвому достався Галаад та Базан, бо він був воїн.
2 Осягли й инші потомки Манассіїні свою пайку родина за родиною: потомки дїтей Абнезерові, потомки Гелекові, потомки Асриїлеві, потомки Сехемові, потомки Геферові і потомки Семидt="7ні: Се музькі потомки Манассієві Йосифенкові родина за родиною.
3 У Зелофгада ж, Геференка, Галааденка, Махиренка, Манассієнка, та не було синів, лиш дочки, а були вони на імя: Магла, Ноа, Хогля, Милка та Тирза.
4 І приступили вони перед Елеазара, сьвященника, та перед Йозуу Нуненка і перед князїв і промовили: Господь заповідав Мойсейові надїлити нам наслїддя між братами нашими.
5 От і впало Манассієві десять частин – окрім Галаад-землї і Базана, по тім боцї Йорданї:
6 Бо й дочки, потомки Манассіїні, осягли наслїддє між синами його; а Гилаад земля досталась иншим потомкам Манассієвим.
7 Ійшла ж гряниця Манассієва від Асира на Михметат, на схід сонця від Сихему; потім тягнулась гряниця праворуч до осадників Ен-Таппуахських.
8 Земля ж Таппуах дісталась Манассії, а місто Таппуах на самій гряницї Манассієвій допавсь Ефраїміям.
9 Далїй йде гряниця до Кана-річки, на полуднє від річки. Сї городи належать до Ефраїміїв, хоч лежать між містами Манассієвими, а потім іде гряниця Манассієва на північ від річки й кінець їй над морем.
10 Що було на полуднї, те було Ефраїмове, а що на півночі, Манассієве, а море гряничить їх. На півночі ж гряничились вони з Асиром, а на сходї з Іссахаром.
11 Ще ж належали до Манассії у Іссахара і Асира: Бет-Сан з його містами; Іблеам з його містами; осадники Ен-Дорські з їх містами; осадники Таанахські з їх селами; осадники Мегиддонські з їх селами і третя часть Нафета.
12 Манассії не здолїли однакож прогнати осадників названих городів; так вдалось Канаанїям задержатись у сїй країнї.
13 Як же вбились сини Ізраїля в потугу, зробили вони Канааніїв своїми данниками, а зовсїм повиганяти їх не повиганяли.
14 Тодї поставили Йосифії перед Ісусом таку річ: Як се дав ти менї тільки один жереб й одну частину в наслїдню державу, дарма що я налїчую в себе надто багато людей, бо Господь благословляє мене й досї?
15 І відказав їм Йозуа: Коли налїчуєш у себе надто багацько людей, так іди в лїси, та й прорубай собі просторонь у землї Ферезійській і Рафаїмській (велетенській), коли Ефраїм гори надто тїсні тобі.
16 І промовили Йосифії: Не зможемо дістатись до гір, бо в усїх Канааніїв, що живуть на поділлї, є залїзні боєві колесницї, так у тих, що живуть у Бет-Сеані й його містах, як і в тих що живуть на Езреель-долинї.
17 І сказав Йозуа домові Йосифовому, Ефраїмові та Манассієві так: Ти налїчуєш багацько людей й вбивсь у велику потугу, так не тобі вдовольнятись однім тільки жеребом.
18 Тобі бо й нагірня земля достанеться. Коли се гай, так мусиш вирубати його; тодї впаде тобі й пограничнє займище; мусиш бо повиганяти Канааніїв, дарма що в їх залїзні колесницї і що вони потужні.
Iсус Навин 17
1 І зібралась разом вся громада Ізраїлська в Силомі, і поставила там громадський намет, бо земля була підневолена їм.
2 Було ж між синами Ізраїля ще сїм поколїнь таких, що не досталось їм іще наслїдньої держави.
3 І сказав Йозуа Ізрайлитянам: Докіль ще гаятись мете йти та забрати в державу прочу землю, що Господь, Бог ваших батьків, дав вам?
4 Виберіть з між себе по три мужі з кожного поколїння, так як я пошлю їх, щоб вони метнулись і пройшли навкруги по землї, щоб росписати її, як би належало подїлити її на удїли, і прийдуть опісля до мене.
5 Нехай роздїлять її на сїм частей. Юда жити ме в свойму займищі на полуднї, а дом Йосифів держати ме займище на півночі.
6 Ви ж роспишете землю на сїм паїв, та й принесете роспис до мене сюди, щоб я кинув жереби про вас тут перед Господом, Богом нашим.
7 А левитам нема паю між вами: нї! сьвященство бо Господнє їх наслїддє. Гад же да Рубен та півколїна Манассієвого одержали вже надїл свій по тім боцї Йорданї на востоцї, що вказав їм Господень раб Мойсей.
8 І встали ті мужі, щоб ійти, а Йозуа дав їм науку, як списувати землю, промовивши їм: Ійдїть же, пройдїть по землї навкруги, спишіть її та й вертайтесь до мене, а тодї я кину перед Господом про вас жереб тут у Силомі.
9 І пійшли вони та й перейшли по землї, та й росписали її місто за містом на сїм частин у книзї, та й прийшли знов до Йозуї в табор у Силомі.
10 І кинув Йозуа про них жереб у Силомі перед Господом, і надїлив там землю синам Ізрайлевим поглядом на їх дїленицї.
11 Первий жереб вийшов родинам поколїння Беняминового; удїл, що випав їм по жеребу, містився між дїтьми Юди та Йосифіями.
12 Гряниця їх на північньому боцї починається від Йорданї і проходить попри Ерихон від півночі та тягнеться 'д горі на захід, і кінчиться степом Бет-Авенським,
13 Звідти йде гряниця на Луз, від полудня Луза або Бетеля, і спадає гряниця до Атарот-Аддару, до гори, що на полуднє від низового Бет-Орона;
14 Тодї повертає гряниця і спадає в сторону моря на полуднє гори перед Бет-Ороном, і кінчиться коло Киріят-Баала або Киріят-Ярима, міста синів Юдиних. Се західнїй бік.
15 Полуденний же бік виходить від кінця Киріят-Яриму, тягнеться гряниця до моря, і доходить до жерела води Нефтоахської.
16 Дальше тягнеться гряниця до кінця гори, що на востоцї від Бен-Еннома долини, на півночі від Рефаїмського поділля, спускається в Енном-долину від нагірньої стїни на полуднє від Евузійської і далїй Рогел-0" fриницї;
17 Тут повертає вона на північ і тягнеться на Ен-Семес і далїй до Гелилота, що стоїть проти проходу Адумимського, і спадає до Боганового каменя, Рубененкового.
18 Звідсїля до хребта нагірньої стїни, що лежить на північ від Араби, потім тягнеться вона в Арабу.
19 Тодї тягнеться гряниця на нагірню стїну Бет-Хоглїйську на північ, а кінець їй над північнїм затоном Солоного моря на полуденньому концї Йордань-ріки. Се полудення гряниця.
20 На сходї служить границею Йордань. Се гряницї навкруги наслїдньої держави (деяких) родин Беняминових.
21 Міста ж (деяких) родин у поколїннї синів Беняминових от які: Ерихон та Бет-Гогла, Емек-Казиз,
22 Бет-Араба, Земараім, Бетель,
23 Авим, Фара, та Офра,
24 Кефар-Аммонай, Афні, Гева дванайцять міст з їх селами,
25 Габаон, Рама, Берот,
26 Мицфе, Кефира, Моза,
27 Реким, Ірфеіл, і Тарала,
28 Цела, Елеф та Евусі, се Ерусалим; Гибеат та Кират – чотирнайцять городів з їх селами. Се наслїдня держава в (деяких) родин Беняминових.
Iсус Навин 18
1 Жереб другий вийшов Симеонові, про (деякі) родини в поколїннї синів Симеонових; а часть їх містилася серед наслїдньої держави Юдиних синів.
2 В удїлї їх були: Вирсавія, Саба і Молада,
3 Газар-Шуал, Вала й Азем,
4 Елтолад, Бетул і Хорма,
5 Зиклаг, Бет-Маркабот і Газар-Суса,
6 Бет-Лебаот і Сарухен – тринайцять міст з їх селами,
7 Анн, Риммон, Етер та Ашан – чотири міста з їх селами,
8 І всї села навкруги названих городів аж до Баалат-Беера або Рами полуденньої. Се часть (деяких) родин у поколїннї Симеоновому.
9 Від участку синів Юдиних взято удїл синів Симеонових; земляний бо надїл синів Юдиних був надто великий про них, тож й одержали Симеонїї наслїдню державу в серединї їх паю.
10 Третий жереб вийшов про (деякі) родини Зебулона, і займище наслїдньої держави їх доходило до Сарида;
11 Гряниця ж їх тягнеться вгору до моря і до Марела, торкається до Даббесета, і впирається в річку, що перед Йокнеамом;
12 На схід сонця же повертає від Сарида на займище Кислот-Таборське, відсї йде на Даверат та тягнеться на Яфію;
13 Звідтіля проходить на схід сонця повернувшись на Гет-Хефер, на Ітту-Казин і йде далїй на Риммон, Мітоар і Нею;
14 Тодї повертає від півночі на Ханнатон, а кінчається в Іфтах-Ел долинї;
15 Дальше Каттаф, Нагалал, Симрон, Ідеала та Бетлеєм – дванайцять міст з їх селами.
16 Се наслїдня держава (деяких) родин Зебулона, се міста з їх селами.
17 Четвертий жереб, вийшов Іссахарові про (деякі) родини Іссахара;
18 А границями їх були: Езреель, Кесуллот і Сунем,
19 Хафараім, Шіон й Анахарат,
20 Раввит, Кишіон й Авез,
21 Ремот, Ен-Ганним, Ен-Хадда, та Бет-Пазез;
22 І торкається гряниця до Табора, та до Сагазима, та до Бет-Самиса, а кінчалась гряниця їх на Йордаефнї – шіснайцять міст із їх селами.
23 Се наслїдня держава (деяких) родин Іссахарових, се городи й села їх.
24 Пятий жереб вийшов про (деякі) родини в поколїннї Ассера;
25 А границї їх були Хелкат, Халі, Бетен і Ахсаф,
26 Аламелех, Амад і Мишал, а впирається границя в Кармел з західнього боку і в Сихор-Ливнат;
27 Тодї повертає назад на схід сонця на Бет-Дагон, торкається до Зебулона та до Іфтах-Ел долини на півночі, та до Бет-Емек і Неіел, і йде на Кабул з лївого боку;
28 Дальше Геброн, Рехов, Хаммон та Кана, до великого Сидону;
29 Тодї повертає гряниця назад до Рами та до утвердженого Тирус-города, і повертає гряниця на Хос, а кінець їй над морем у Ахсиві містечку;
30 А до того Умма, Афек та Рехоб: двайцять і два городи з їх селами.
31 Се наслїдня держава (деяких) родин у поколїннї Ассер, се міста з їх селами.
32 Про Нафталїя жереб шестий, про (деякі) родини синів Нафталїєвих;
33 Гряниця їх ійшла від Хелефа, від дуброви, що при Заннанимі, до Адами-Некеба й Ябнеїла та аж до Лаккума, та кінчилась на Йорданї;
34 Звідсї гряниця повертає на захід сонця на Аснот-Табор, а звідти йде на Гуккок, і стикається на полуднї з Забулоном, а з Ассиром стикається від заходу, до Юди же й Йорданї від сходу сонця.
35 А утверджені міста були: Зиддим, Зер, Гаммат, Раккат і Хинерет,
36 Адама, Рама й Асор,
37 Кедес, Едрея і Ен-Газор,
38 Іреон, Мигдал-Ел, Горем, Бет-Аннат і Бетсамис – девятнайцять городів з їх селами.
39 Се була наслїдня держава (деяких) родин у поколїннї синів Нафталїєвих, се міста з їх селами.
40 Про (деякі) родини в поколїннї синів Данових вийшов жереб семий;
41 А границею наслїдньої держави їх були: Зора, Естайол, та Ір-Семеш,
42 Шаалаввин, Аіалон, Іла,
43 Елон, Тимната й Екрон,
44 Елтеке, Гиббетон і Баалат,
45 Ігуд, Бене-Барак і Гат-Риммон,
46 Ме-Яркон і Раккон вкупі з займищем проти Йоппії. І вийшов пай синів Данових надто малий для них.
47 Тодї Данії вийшли на війну проти Ласем, звоювали його та й підневолили в крівавому бою, і взяли його в свою державу та й осїлись у ньому і проложили йому прізвище Ласем-Дан в імя предка свого Дана.
48 Се наслїдня держава (деяких) родин у поколїннї Дана, се городи з їх селами.
49 Як же скінчили вони подїл землї по гряницям її, тодї надїлили сини Ізраїля наслїдню державу Йозуйові Нуненкові серед себе.
50 По обітницї Господнїй надїлили вони йому місто, яке собі бажав, се б то Тамнат-Сараа на Ефраїмових горах. І укріпив він місто і осївсь у йому.
51 Се та наслїдня дїлениця, що подїлили по жеребам Елеазар сьвященник та Йозуа Нуненко та голови в поколїннях Ізрайлевих у Силомі перед Господом при входї в громадський намет. І сим робом закінчили вони подїл (обітованої) землї.
Iсус Навин 19
1 І рече Господь Йозейові:
2 Промов до синів Ізрайлевих так: Попризначуйте собі охоронні міста, що про них я вам глаголав через Мойсея,
3 Щоб убийця, той хто необачно, ненароком убє чоловіка, утїкав туди, щоб вони служили вам прибіжищем од кровоместника
4 І хто втече в одно з тих міст, нехай стане у входу до міста, і принесе справу свою перед мужів громадських сего города. Тодї нехай вони приймають його до себе в город і дають йому притулок, щоб йому жити між ними.
5 І коли кровоместник уганяти ме за ним, так щоб вони не видавали убийця йому: бо він убив свого ближнього ненароком, не ворогувавши на нього перше.
6 Нехай він пробуває в тому містї, аж покіль стане задля свого присуду перед громадою, аж до смертї первосьвященника, що того часу старшинувати ме. Тодї можна убийцеві вернутись у свій город і в свою домівку в тому містї, звідкіля він утїк.
7 І присьвятили вони Кедес в Галилеї на Нафталїєвій горі, та Сихем на Ефраїмовій горі, та Киріат-Арбу, се б то Геброн, на Юдиній горі;
8 А по тім боцї Йорданї навпроти Ерихону на схід сонця віддїлили, Бецер у степу, на поділлї, в поколїнню Рубена, та Рамот у Галадї, в поколїнню Гадовому, та Голан у Базанї, в поколїнню Манассієвому.
9 Сї городи призначено про всїх синів Ізраїля і про чужениць, що пробували між ними, щоб усякий, хто туди втїкати ме, убивши ненароком людину, не вмер від руки кровоместника, перш нїж він стане перед громадою.
Iсус Навин 20
1 Тодї приступили голови поколїнь Левіїних до Елеазара сьвященника та до Ісуса Навина й до голов у поколїннях Ізрайлевих,
2 І промовляли до них у Силомі, у Канаан землї оттак:
3 Господь заповідав через Мойсея поступитись нам містами на прожиток і пасовищами про нашу скотину, що тягнуть до них. І передали сини Ізрайлеві по обіцянцї Господнїй левитам із паїв своїх ось які городи вкупі з пасовищами, що до них належали:
4 Вийшов жереб про родини Каатові, і допалось по жеребу синам Арона сьвященника, левитам, від поколїння Юдиного і від поколїння Симеонового, і від поколїння Беняминового по жеребу тринайцять міст;
5 Инші ж потомки Каатові одержали від родин поколїння Ефраїмового і від поколїння Данового і від полуколїна Манассієвого по жеребу десять городів.
6 Потомки Герсона одержали від родин у поколїннї Іссахаровому, і від поколїння Ассерового, і від поколїння Нафталїєвого та від півколїна Манассієвого в Базанї по жеребу тринайцять городів;
7 (Деякі) родини потомків Мерариних одержали від поколїння Рубенового і від поколїння Гадового, і від поколїння Зебулонового дванайцять городів.
8 І передали сини Ізрайлеві левитам сї міста вкупі з передмістями, як заповідав Господь через Мойсея, по жеребу.
9 Поступилися ж вони від поколїння Юдиного і від поколїння Симеонового ось якими названими городами:
10 Синам Арона з родини Каатової, із потомків Левії, – на їх бо спершу випав жереб – дано
11 Киріят-Арбу, батька Енакового, або Геброн, на Юдиних горах, вкупі з пасовищами, що тягли до їх навкруги.
12 А поле сего міста й села його передали вони Калебові Ефуніенкові, яко наслїдню державу, що йому припала.
13 І так потомкам Арона, сьвященника, передали вони охоронний город для убийця: Геброн вкупі з пасовищами, що до його тягли, і Либну вкупі з передмістями її,
14 Яттир вкупі з пасовищами його, Ештемо вкупі з пасовищами його,
15 Холон вкупі з пасовищами його, Дабир вкупі з пасовищами його,
16 Анн укупі з пасовищами його, Ютту вкупі з пасовищами її, та Бет-Семеш укупі з передмістями, що тягли до його – девять городів від обох названих поколїнь.
17 А від поколїння Беняминового: Габаон укупі з пасовищами його, Геву укупі з пасовищами її,
18 Анатот укупі з передмістями його та Алмон укупі з пасовищами його, – разом чотири міста.
19 Оце ж одержали потомки Арона, сьвященника, всього тринайцять городів укупі з пасовищами їх.
20 А що до родин приписаних до левитів, потомків Каатових, прочих потомків Каатових, то їм допались по жеребу їх міста від поколїння Ефраїмового;
21 Дали їм охоронне місто про убийця, Сихем укупі з пасовищами його, на Ефраїмових горах, і Гезер укупі з передмістями його,
22 Кивзаїм укупі з пасовищами його, та Бет-Орон укупі з передмістями його: чотири міста;
23 А від поколїння Данового: Елтеке укупі з пасовищами його, Гивветон укупі з пасовищами його,
24 Аялон укупі з пасовищами його, та Гат-Риммон укупі з пасовищами його – чотири міста;
25 А від поколїння Манассієвого: Таанах з пасовищами його, та Гат-Риммон укупі з передмістями його: два міста.
26 А всього одержали родини останнїх потомків Каата десять городів укупі з пасовищами їх.
27 Далїй одержали між родинами Левіїв потомки Герсонові від половини поколїння Манассієвого: охоронне місто про убийця Голан у Базанї вкупі з пасовищами його, та Беес-Теру вкупі з пасовищами її – два міста.
28 А від поколїння Іссахарового: Кисіон укупі з пасовищами його, Даверат з пасовищами його,
29 Ярмут з пасовищами його, та Ен-Ганним з пасовищами його – чотири міста.
30 А від поколїння Ассерового: Мишал укупі з пасовищами його, та Абдон і передмістя його,
31 Хелкат укупі з пасовищами його, та Регоб укупі з пасовищами його – чотири городи.
32 А від поколїння Нафталїєвого: охоронний город про убийця: Кедес у Галилеї вкупі з пасовищами його; Гаммот-Дор укупі з пасовищами його, та Картан укупі з пасовищами його – три городи.
33 Оце ж одержали разом родини Герсонові усього тринайцять городів укупі з пасовищами, що тягли до їх.
34 Родини ж потомків Мерарієвих, ще останнїх левитів, осягли від поколїння Зебулонового: Йокнеам укупі з пасовищами його, Карту з пасовищами її,
35 Димну з пасовищами її, та Нагалал вкупі з пасовищами його – чотири городи.
36 А від поколїння Рубенового: охоронний город про убийця: Безер, у степу, з пасовищами його, Яаца з пасовищами його,
37 Кадемот з пасовищами його, та Мефаат укупі з пасовищами його – чотири городи.
38 А від поколїння Гадового: охоронний город про убийця: Рамот у Галаадї вкупі з пасовищами його, Маганаїм з пасовищами його,
39 Гесбон укупі з пасовищами його, та Язер укупі з пасовищами його: всього чотири городи.
40 Сим робом деякі родини потомків Мерарієвих, що були ще останком від поколїння Левії, осягли яко частину, що випала їм по жеребу, всього дванайцять городів.
41 Всїх міст левитських, що випали їм по жеребу серед наслїдньої держави Ізраїлської, сорок і вісїм укупі з пасовищами, що тягли до їх.
42 У кожному названому городї були навкруги пасовища, що до його тягли; так було по всїх названих містах.
43 І надїлив Господь Ізраїлеві всю землю, що клявшись обітував її батькам їх, і осягли вони її в державу та й осїлокись там.
44 І дарував їм Господь супокій навкруги, так само, як він клявся батькам їх. Нїхто з усїх їх ворогів не встояв проти них; Господь усїх їх ворогів подав їм на поталу.
45 З усїх обітниць, що давав Господь Ізрайлевому домові, нї одна не була марною; усе справдилось.
Iсус Навин 21
1 Покликав тодї Йозуа Рубенїїв та Гадїїв і половину поколїння Манассіїного,
2 І рече їм: Ви пильнували всього, що вам заповідав раб Господень Мойсей, і слухали також моїх слів в усьому тому, що я повелївав вам.
3 За такий довгий час аж по сей день ви не покидали в нуждї ваших земляків, і пильнували заповітів Господа, Бога вашого, щиро.
4 Тепер же Господь, Бог ваш, дарував супокій землякам вашим, як і обітував їм. Оце ж вертайтесь додому, туди де ваша наслїдня держава, що вказав вам Господень раб Мойсей по тім боцї Йорданї.
5 Тілько пильно дбайте, певнити заповіт і науку, що вам дав Господень раб Мойсей, щоб любити вам Господа, Бога вашого, і повсячасно ходити путьми його, щоб вам пильнувати заповідей його, прихилятись до нього, служити йому всїм серцем і всією душею!
6 І попрощавсь із ними Йозуа і відпустив їх з благословеннєм і повертались вони додому.
7 Одному півпоколїнню Манассієвому дав Мойсей удїл в Базанї; другому ж полуколїнню дав Йозуа удїл між їх земляками на західньому боцї Йорданї. І як відпускав їх Йозуа додому і прощавсь із ними з благословеннєм,
8 То сказав їм: з великими скарбами й статками, з сріблом і золотом, міддю й залїзом і з безлїччю одежі вертаєте ви додому; роздїлїть же добичу, що здобули від ворогів своїх, з браттєм своїм.
9 Вертались тодї Рубенїї, Гадїї і полуколїно Манассіїв, та й двинули від синів Ізраїля із Силому, що лежить у Канаан землї, щоб ійти в Галаад землю, де була їх наслїдня держава, де вони осїлись по Господньому слову, що прийшло через Мойсея.
10 Як дійшли ж вони до горбів на Йорданї, що знаходяться ще в Канаан землї, збудували там Рубенїї та Гадїї та півпоколїння Манассієвого над Йорданню величезний жертівник.
11 І перечули Ізрайлитяне що говорено: Рубенїї, Гадїї та половина поколїння Манассієвого поставили жертівник як раз навпроти Канаан землї поблизу Йорданї, в землї по тім боцї від Ізраїля.
12 Як дочулись про се сини Ізраїля, зібралась тодї докупи вся громада Ізраїльська в Силомі, щоб ійти проти них воювати.
13 Але ще передом послали Ізрайлитяне до Рубенїїв, Гадїїв і полуколїна Манассієвого, в землю Галаадську Фінееса, сина Елеазарового, сьвященникового
14 З десятьма князями, по одному з кожного поколїння від усього Ізраїля. Кожен з них був гетьманом над родинами свого поколїння між тисячами Ізраїльськими.
15 Прийшовши ж вони до Рубенїїв та Гадїїв та до півпоколїння Манассієвого в Галаад землю, промовили до них так:
16 От що звелїла сказати вам Господня громада: Що се за зрада, що вчинили ви проти Бога Ізрайлевого, що тепер одвернулись од Господа, спорудивши собі жертівника, щоб становитись опором проти Господа?
17 Хиба мало нам провини через Пеора, що від неї ми ще й по сей день не очистились, і за неї напала кара на громаду Господню?
18 А ви ще хочете оце одвернутись од Господа? Нї! сьому не бувати. Сьогоднї ви ставите опір проти Господа, а завтра гнїв Господень ударить на всю громаду Ізрайлеву!
19 Коли проте ся земля, що ви осягли в наслїдню державу, нечиста в ваших очах, так вертайтесь у наслїдню державу Господа, де храмина Господня поставлена, та й осїдайте оа, адами проміж нами. Проти Господа ж не ставіте опір, та й проти нас не бунтуйтесь тим, що оце окрім жертівника Господа, Бога нашого, построїли ви ще окремий жертівник!
20 Хиба не так зрадливо поступив Ахан Заренко, полакомившись на прокляте добро, через що Господень гнїв обуривсь на всю громаду Ізраїльську? Нї бо! не сам один він умер за свою провину!
21 Відказали тодї Рубенїї та Гадїї і півпоколїння Манассієвого і промовили до гетьманів тисячів Ізрайлевих:
22 Потужний Бог, Єгова – Потужний Бог, Єгова – він се знає, та й Ізраїль нехай се знає: Коли воно сталось ув опорі чи то в зрадї проти Господа, нехай він ще сьогоднї віднїме нам підмогу свою!
23 Як ми построїли собі жертівника, щоб нам одвернутись від Господа, й на те, щоб тут приносити всепалення і хлїбові жертви, або на те, щоб мирні жертви приносити, нехай сам Господь за се помститься!
24 Нї! ми тільки дбаючи про те, се вчинили, щоб не сталось так, що ваші потомки промовили б колись до наших потомків: Що вам таке Господь Бог Ізрайлїв?
25 Хиба не положив Господь Йордань гряницею між нами й вами, Рубенїями та Гадїями? Нема вам нїякого дїла до Господа! І сим робом ваші потомки відопхнули б наших потомків від почитання Господа.
