Текст книги "Біблія /Библия"
Автор книги: Іван Нечуй-Левицький
Соавторы: Пантелеймон Кулиш,Иван Пулюй
сообщить о нарушении
Текущая страница: 18 (всего у книги 117 страниц)
21 Перез, від його родина Перезіїв; Зерах, від його родина Зерахіїв. І були сини Перезові: Гезрон, від його родина Гезронїїв; Гамуль, від його родина Гамулїїв.
22 Се родини Юди, по перелїчених їх: сїмдесять шість тисяч і пятьсот.
23 Синове Іссахарові по родинах їх: Тола, від його родина Толаїв; Пува, від його родина Пуваїв:
24 Яшуб, від його родина Яшубіїв; Симрон, від його родина Симроніїв;
25 Се родини Іссахарові, по перелїчених їх: шістьдесять чотири тисячі і триста.
26 Синове Зебулонові по родинах їх: Серед, від його родина Середїїв; Елон, від його родина Елонїїв; Яхлеїль, від його родина Яхлеілїв.
27 Се родини Зебулонїїв, по перелїчених їх: шістьдесять тисяч і пятьсот.
28 Синове Йосифові, по родинах їх: Манассій і Ефраїм.
29 Синове Манасїєві: Макир, від його родина Макиріїв, а Макир появив Гілеада; Гілеад, від його родина Гілеадїїв.
30 Се синове Гілеадові: Їезер, від його родина Їезріїв; Гелек, від його родина Гелекіїв.
31 Асриїль, від його родина Асрийлїїв, і Сихем, від його родина Сихеміїв;
32 Шемида, від його родина Шемидїїв; Гефер, від його родина Геферіїв.
33 У Зелофада ж Геференка не було синів; а імена дочок Зелофадових: Махля і Ноя, Хогля, Милка і Тирза.
34 Се родини Манассієві, а перелїчених їх було: пятьдесять дві тисячі і сїмсот.
35 Се синове Ефраїмові по родинах їх: Шутелах, від його родина Шутеляхіїв; Бекер, від його родина Бекеріїв; Тахана, від його родина Таханїїв.
36 А се сини Шутеляхові: Еран, від його родина Еранїїв.
37 Се родини синів Ефраїмових по перелїчених їх: трийцять дві тисячі і пятьсот. Се сини Йосифові по родинах їх:
38 Синове Беняминові по родинах їх: Бела, від його родина Белаїв; Ашбель, від його родина Ашбелїїв; Ахирам, від його родина Ахираміїв;
39 Сефуфам, від його родина Сефуфаміїв; Гуфам, від його родина Гуфаміїв.
40 А сини в Бели були Ард і Нааман. Від Арда родина Ардїїв; від Наамана родина Нааманїїв.
41 Се синове Беняминові по родинах їх, а перелїчених їх сорок пять тисяч і шістьсот.
42 Се синове Данові по родинах їх: Шухам, від його родина Шухаміїв. Се родина Данова по родинах їх.
43 Усїх родин Шухаміїв по перелїчених їх: шістьдесять чотири тисячі і чотириста.
44 Синове Ассерові по родинах їх: Їмна, від його родина Їмнїїв; Їтва, від його родина Їтвіїв; Берія, від його родина Беріїв.
45 Від синів Берії: Гебер, від його родина Гебріїв; Малкиїль, від його родина Малкиїлїв.
46 А імя дочки Ассерової було Сераха.
47 Се родини синів Ассерових по перелїчених їх: пятьдесять три тисячі і чотириста.
48 Синове Нефталїєві по родинах їх: Яхзеїль, від його родина Яхзеїлїв; Гунїй, від його родина Гуніїв;
49 Езер, від його родина Езеріїв, Шіллем, від його родина Шіллеміїв.
50 Се родини Нафталїєві, і перелїчених їх було сорок пять тисяч і чотириста.
51 Се перелїчені сини Ізрайлеві: шістьсот одна тисяча сїмсот і трийцять.
52 І рече Господь Мойсейові:
53 Між тими подїлена мусить бути земля в наслїддє, по лїчбі імен.
54 У кого богацько душ, побільшиш наслїддє його, а в кого мало душ, поменьшиш наслїддє його; кожному, дивлючись по перелїчених його, надїлиш наслїддє його.
55 Тілько ж по жеребу буде роздїлена земля; по батьківських іменах наслїдувати муть її.
56 Як випаде жереб, буде удїлене кожному наслїддє його, чи велике чи мале воно.
57 А се перелїчені Левіти по родинах їх: Від Герзона родина Герзонїїв; від Кегата родина Кегатїїв;
58 Від Мерарія родина Мераріїв. Се родини Левітів: родина Либніїв, родина Геброніїв, родина Махлїїв, родина Мушлїїв, родина Коргіїв. А Кегат появив Амрама.
59 А жінка Амрамова була на імя Йокебеда, дочка Левієва, що зродила Левієві в Египтї. І породила вона Амрамові Арона й Мойсея, та Миряму, сестру їх.
60 Аронові ж родились Надаб і Абигуй, Елеазар та Ітамар.
61 І померли Надаб і Абигуй, як приносили чужий вогонь перед Господом.
62 І було їх перелїчених двайцять і три тисячі, ввесь музький пол від одномісячних і старше; не перелїчив же їх між синами Ізрайлевими, бо не дано їм наслїддя між синами Ізрайлевими.
63 Се ті, що перелїчили їх Мойсей та Елеазар при Йорданї, проти Ерихону.
64 Та між сими не було нї одного чоловіка з тих, що були перелїчені від Мойсея та Арона сьвященника, як перелїчували вони сини Ізраїля в Синайському степу.
65 Про них бо сказав Господь Мойсейові: Смертю помруть вони в степу, і не зістанеться з їх нї чоловіка, окрім Калеба Єфуненка та Йозея Нуненка.
Числа 27
1 І приступили дочки Зелофхада, сина Гефера, сина Гілеада, сина Макіри, сина Манассії, із родини Манассії, сина Йосифа, і се імена дочок його: Махля, Ноя та Хогля, та Милка та Тирза.
2 І стали вони перед Мойсейом та Елеазаром сьвященником і перед князями й перед усією громадою, коло входу в соборний намет, і промовили:
3 Батько наш умер у степу, хоть і не було його між ротою, що зібралась проти Господа в ротї Кораговій, та за свій гріх вмер він; синів же у його не було.
4 Чому ж би мало пропасти імя панотця нашого з роду його за те, що нема сина в його? Дай нам власність між братами батька нашого!
5 І принїс Мойсей справу їх перед Господа.
6 І рече Господь Мойсейові:
7 Праведно дочки Зелофхадові говорять; треба ж тобі надїлити їм наслїдню державу між братами батька їх і нехай перейде на них батьківщина їх.
8 А синам Ізраїля казати меш: Коли вмер чоловік і нема в його сина, так мусите перевести наслїддє його на дочку його.
9 А коли нема в його дочки, так оддасьте наслїддє його братові його.
10 А коли нема в його братів, так оддасьте наслїддє його батьковим братам його.
11 А коли нема братів у батька його, так оддасьте наслїддє родичові його, найближшому в родинї його, і держати ме його він. І буде се синам Ізрайлевим правосудня установа, як заповідав Господь Мойсейові.
12 І рече Господь Мойсейові: Ізійди на Абарім гору, і побачиш землю, що я надїлив синам Ізрайлевим.
13 І як побачиш, так прилучишся до народу твого, як прилучивсь Арон, твій брат;
14 Бо збунтувались ви проти слова мого в Зивщ степу, в час сварки громадської, щоб явити сьвятость мою перед очима їх (се єсть при водах Мериви, у Кадесї, в Зин степу).
15 І промовив Мойсей до Господа, кажучи:
16 Господе, Боже духів усякого тїла, постав над громадою чоловіка,
17 Щоб виходив і ввіходив перед ними, і щоб виводив їх і вводив їх, щоб не була громада Господня, як отара, що нема в неї пастуха.
18 І рече Господь Мойсейові: Возьми собі Йозея Нуненка; чоловіка, в котрого дух, і положи на його руку твою; і постав його перед Елеазаром сьвященником і перед усією громадою.
19 І дай йому повелїння перед очима їх.
20 І удїли йому достойньства свого, щоб корилась йому вся громада синів Ізрайлевих.
21 І нехай стане він перед Елеазаром сьвященником, а той питати ме за його про суд урім* перед Господом. По слову його вони виходити муть і по слову його ввіходити муть, він сам і всї сини Ізрайлеві з ним, уся громада.
22 І вчинив Мойсей, як заповідав йому Господь, і взяв Йозея і поставив його перед Елеазаром сьвященником і перед усією громадою; і положив руки на його і передав йому повелїння, як заповідав Господь через Мойсея.
Числа 28
1 І промовив Господь до Мойсея:
2 Повели синам Ізрайлевим і скажи їм: Приноси мої, хлїб мій, на огняні жертви мої, на любі пахощі мої мусите приносити менї у призначений час.
3 І скажи їм: Ось які огняні жертви маєте приносити Господеві: двоє ягнят перволїтних без скази, щодня, як повсячасне всепаленнє.
4 Одно ягня принесеш уранцї, а друге ягня принесеш між двома вечорами;
5 А як хлїбну жертву, одну десятину ефи муки пшеничної, перемішаної з четвертиною гіна олїї забиваної.
6 Повсячасне всепаленнє, що установлено його на Синай горі про любі пахощі, огняна жертва Господеві.
7 А як жертву ливну четвертину гіна про одно ягня. У сьвятинї мусиш приносити Господеві жертву ливну з кріпкого напитку.
8 А ягня друге принесеш між двома вечорами; хлїбну і ливну жертву як вранцї принесеш до того, огняну жертву любих Господеві пахощів.
9 А в день субітний двоє ягнят без скази і дві десятини муки пшеничної, перемішаної з олїєю, та жертву ливну до того.
10 Се всепаленнє в день субітній, що суботи, опріч всепалення повсячасного і його жертви ливної.
11 А як настає ваш місяць, приносити мете на всепаленнє Господеві: двоє бичків та одного барана, семеро ягнят перволїтків без скази;
12 А до кожного бичка три десятини муки пшеничної, перемішаної з олїєю як хлїбну жертву; а до одного барана дві десятини муки пшеничної, перемішаної з олїєю, як жертву ливну;
13 І до кожного ягнятї по десятинї муки пшеничної, перемішаної з олїєю, як хлїбну жертву. Се всепаленнє, любі пахощі, огняня жертва Господеві.
14 А їх жертви ливні: пів гіна до одного бичка, і третина гіна до одного барана, а четвертина гіна до ягнятї. Се всепаленнє новомісячне, по всї місяцї року.
15 І козла одного на жертву за гріх приносити муть Господеві, опріч всепалення повсячасного з возливаннєм його.
16 А первого місяця, на чотирнайцятий день місяця паска Господеві;
17 А на пятнайцятий день того місяця сьвято; сїм день опрісноки треба їсти,
18 На первий день будуть сьвяті збори у вас, і нїякого дїла робочого не ртибити мете.
19 А будете приносити жертву огняну, всепаленнє Господеві: двоє бичків, та одного барана, та семеро ягнят перволїтків; без скази мусять у вас бути;
20 А як жертву хлїбну до них: муки пшеничної перемішаної з олїєю, три десятини ефи на одного бичка і дві десятини на барана;
21 По десятинї принесете на кожне з сїмох ягнят.
22 І козла одного про жертву за гріх на спокутуваннє за вас.
23 Опріч всепалення ранїшного, повсячасної жертви огняної, приносити мете се.
24 Се будете приносити через сїм день; як хлїб огняної жертви, пахощі любі Господеві; опріч всепалення повсячасного будете приносити се вкупі з жертвою ливною.
25 А на семий день будуть сьвяті збори в вас: і жадної роботи не робити мете.
26 І в день первеньцїв, як приносите нову хлїбну жертву Господеві, послї вашого сьвята однотижневого будуть сьвяті збори в вас; жадної роботи не робіть.
27 І принесете всепаленнє на любі пахощі Господеві: двоє бичків, одного барана, семеро ягнят перволїтків;
28 І жертву хлїбну до них: муки пшеничної перемішаної з олїєю три десятини ефи на одного бичка, дві десятини на одного барана,
29 По десятинї на кожне з сїмох ягнят;
30 Одного козла на спокутованнє за вас.
31 Опріч всепалення повсячасного вкупі з хлїбною і ливною жертвою будете приносити їх, без скази будуть вони в вас.
Числа 29
1 І в місяцї семому, на первий день мі– сяця того, мусять сьвяті збори в вас бути. Нїякого дїла робочого не робіть; день гучних труб буде се в вас.
2 І будете приносити всепаленнє на любі пахощі Господеві: одного бичка, одного барана, семеро ягнят перволїтків без скази,
3 І хлїбну жертву до них: муки пшеничної перемішаної з олїєю три десятини на бичка, дві десятини на барана,
4 І одну десятину на кожне із сїмох ягнят;
5 Та одного козла на жертву за гріх, на спокутованнє за вас,
6 Окрім всепалення місячного з хлїбним даром його та окрім всепалення повсячасного з хлїбним даром його, по установі, на любі пахощі, огняна жертва Господеві.
7 А на девятий день, того семого місяця будуть сьвяті збори в вас, і будете впокорювати душі ваші; нїякої роботи не робіть.
8 А принесїть всепаленнє Господеві, любі пахощі: одного бичка, одного барана, семеро ягнят перволїтків; без скази мусять вони бути в вас.
9 А як хлїбний дар до них: муки пшеничної, перемішаної з олїєю три десятини ефи до бичка, дві десятини до барана одного,
10 По десятинї до кожного ягняти з сїмох ягнят;
11 Одного козла на жертву за гріх; опріч жертви на спокутуваннє і повсячасного всепалення з хлїбними і ливними дарами їх.
12 І на пятнайцятий день семого місяця мусять сьвяті збори в вас бути. Не будете робити нїякого дїла робочого, а мусите сьвяткувати сьвято Господеві сїм день.
13 І принесете первого дня всепаленнє, огняну жертву любих пахощів Господеві: тринайцять бичків, двох баранів, ягнят перволїтків чотирнайцятеро; без скази мусять вони бути.
14 А як хлїбний дар до них: муки пшеничної, перемішаної з олїєю три десятини ефи до кожного бичка, дві десятини до кожного з двох баранів,
15 По десятинї до кожного із чотирнайцятеро ягнят;
16 І козла одного як жертву за гріх, опріч всепалення повсячасного з хлїбним і ливним даром до його.
17 І на другий день: дванайцятеро бичків, двох баранів, чотирнайцятеро ягнят перволїтків без скази,
18 З дарами хлїбними і ливними до бичків, до баранів і до ягнят по лїчбі їх, по установі;
19 І козла одного про жертву за гріх, опріч всепалення повсячасного з хлїбним і ливним даром до його.
20 І на третїй день: бичків одинайцятеро, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,
21 З хлїбним і ливним даром до бичків, до баранів і до ягнят по лїчбі їх, по установі;
22 Та козла одного на жертву за гріх, опріч всепалення з його даром хлїбним і ливним.
23 На четвертий день: бичків десять, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,
24 З їх даром хлїбним і ливним до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установі;
25 Та козла одного на жертву за гріх, опріч всепалення повсячасного з його даром хлїбним і ливним.
26 На пятий день: бичків девятеро, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,
27 З хлїбними і ливними дарами їх до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установі;
28 І козла одного на жертву за гріх, опріч всепалення повсячасного з його даром хлїбним і ливним.
29 В шестий день: бичків восьмеро, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,
30 З їх дарами хлїбними і ливними до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установ">28;
31 І козла одного на жертву за гріх, опріч всепалення повсячасного з хлїбним і ливним даром до його.
32 І на семий день: бичків семеро, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,
33 І хлїбні і ливні дари до них, до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установі;
34 Та козла одного на жертву за гріх, з даром до його хлїбним і ливним.
35 На восьмий день сьвяточні збори мусять бути в вас. Нїякого дїла не будете робити.
36 Будете ж приносити на всепаленнє, огняну жертву про пахощі любі Господеві: бичка одного, барана одного, ягнят перволїтків без скази семеро,
37 З даром хлїбним і ливним до них, до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установі;
38 Та козла одного на жертву за гріх, опріч повсячасного всепалення і дарів хлїбних і ливних до його.
39 Се будете приносити Господеві у сьвята ваші окрім обітниць ваших і окрім добровільних приносів ваших на всепаленнє і на жертву ливну і мирну.
40 І повелїв Мойсей синам Ізрайлевим усе, як заповідав Господь Мойсейові.
Числа 30
1 І промовив Мойсей до голов поколїнь синів Ізрайлевих:
2 От що заповідав Господь: Коли чоловік шлюбував обітницю Господеві, чи поклявся клятьбою, взяти обовязок на душу свою, то не можна йому ломити слова свого, а мусить чинити після того, що вийшло з уст його.
3 А коли жінка шлюбує обітницю Господеві, і возьме обовязок в домі батька свого, дївуючи,
4 І батько чує обітницю її, або обовязок її, що взяла його на душу свою, та й промовчить проти неї, так буде важна обітниця її, і важний обовязок її, який вона взяла на душу свою.
5 Коли ж заборонить їй отець її того ж дня, як почув, то всї обітницї її і всї обовязки її, які взяла на душу свою, не будуть важні; Господь простить їй, бо заборонив їй батько її.
6 Як же вона замужна і зробить обітницю, чи то скаже що небудь не роздумавши, і звяже душу свою,
7 А чоловік її почує, та й не озветься проти того в той день, як почує се, так її обітницї будуть важні, і обовязки її, що взяла їх на душу свою, будуть важні.
8 Коли ж чоловік її заборонить їй того ж дня, як почує се, то знївечив він обітницю її, що на їй, і нерозважне слово уст її, що ним звязала вона душу свою; і Господь простить їй.
9 Як вдова вона або розвідка, то всяка обітниця, якою звязала вона душу свою, мусить бути важною для неї.
10 Як же вона у господї чоловіка свого зробила обітницю, або клятьбою взяла обовязок на душу свою,
11 І як почув чоловік її, та й промовчав, не заборонив їй, так мусять бути важні всї обітницї її, і всякий обовязок, що взяла його вона на душу свою, буде важний.
12 Коли ж чоловік її знївечить їх того дня, як почув їх, то всї обітницї й обовязки душі її, що вийшли з уст її, не важні; чоловік її знївечив їх, і Господь простить їй.
13 Всяку обітницю і всякий обовязок клятьби для впокорювання душі може чоловік її удобрити, і може знївечити.
14 Коли ж мовчав чоловік її з дня на день, то він пристав на всї обітницї її або на всї з'обовязання її, що на нїй; він одобрив їх, бо мовчав у той день, як почув їх.
15 Коли ж він знївечить їх після того, як, почувши їх, мовчав, так нести ме він гріх її.
16 Се встанови, що повелїв Господь Мойсейові про справи між чоловіком і жінкою, між батьком і дочкою за її дївування в батьковій господї.
Числа 31
1 І промовив Господь до Мойсея кажучи:
2 Помстись на Мидіянїях за синів Ізрайлевих; тодї прилучиш ся до предків твоїх.
3 І промовив Мойсей до люду словами: Оружіть людей зміж вас на війну, щоб ійти їм на Мидіянїя, сповнити помсту Господню на Мидіянїєві.
4 По тисячі чоловіка з одного поколїння, від усїх поколїнь Ізрайлевих вишлете і поставите до війська.
5 І вибрали зміж тисячей Ізраїля по тисячі чоловіка з кожного поколїння, дванайцять тисяч оружних на війну.
6 І вислав їх Мойсей, по тисячі з кожного поколїння, на війну, їх і Пінегаса Елеазаренка, сьвященника, на війну; а посуди сьвятинї і труби для трівоги були в його руках.
7 І почали вони бити Мидіяна, як заповідав Господь Мойсейові, та й повбивали ввесь музький пол.
8 І вбили вони опріч инших вбитих царів Мидіяна: Евія і опріч инших Рекема і Зура і Гура і Реба, пятьох царів Мидіянських; так само Білеама Бейоренка вбили мечем.
9 І сини Ізраїля позаймали в полонь все жіноцтво Мидіянське і дїтвору їх, і забрали здобичу, скотину їх і всї отари їх, і всї достатки їх;
10 А всї міста їх, по займаньщинах їх, і всї оселї їх пустили на пожар.
11 І взяли всю здобич і все награбоване, людей і скотину,
12 Та й привели бранцїв і награблене і здобич до Мойсея і до Елеазара сьвященника, і до громади синів Ізраїля у табір, на поділлє Моабське, що на Йорданї, проти Ерихона.
13 І вийшли Мойсей та Елеазар сьвященник і всї князї громадські назустріч їм перед табором.
14 І розгнївився Мойсей на воєводів та на тисячників і на сотників, що з війни вернулись;
15 І каже до них Мойсей: Про що ви зоставили живими все жіноцтво?
16 Се ж вони були по радї Білеама принадою синам Ізрайлевим, щоб вони вчинили зраду проти Господа, задля Пейора, через що й був помір у громадї Господнїй.
17 Оце ж повбивайте всїх дїтей музького полу, і все жіноцтво, що пізнало мужчину, злїгшись, також повбивайте.
18 Всїх же дїтей жіночого полу, дївчат, що не пізнали ложа з чоловіком, позоставляйте живими для себе.
19 А ви самі пробудете поза табором сїм день, кожен, хто вбив чоловіка і кожен, хто приторкнувсь до вбитого, всї ви очиститесь в третїй день і в семий день, ви і полоняни ваші,
20 Мусите ви очистити і всяку одїж і всяку посудину шкіряну, і всяку роботу з козиної шерстї і всяку посудину деревяну.
21 І сказав Елеазар сьвященник до всїх людей військових, що ходили на війну: Се установа закону, що заповідав Господь Мойсейові:
22 Тільки золото й срібло, мідь, зелїзо, цина й олово,
23 Усе що держиться в огнї, мусите проводити через огонь, щоб стало чистим; а все таки мусите його водою очищення од гріха очистити; а все, що не видержить в огнї, проведете через воду.
24 І повипираєте одїж свою в семий день, і станете чистими, а тодї ввійдете до табору.
25 І промовив Господь до Мойсея словами:
26 Перелїчи здобичу, людей і скотину, ти і Елеазар сьвященник і голови родин всієї громади;
27 Та й подїлїть здобичу по половинї між тими, що воювали, і всією громадою.
28 І возьми данину для Господа від тих, що становились у військові лави: одну душу із пятьсот, з людей та з буйної скотини та з ослів та з дрібної скотини;
29 Із їх половини возьмеш се та й оддаси Елеазарові сьвященникові як жертву возношення Господеві.
30 А з половини, що дістанеться синам Ізрайлевим, возьмеш одну душу із пятьдесять, із людей, та з буйної скотини, та з ослів, та з дрібної скотини, з усякої скотини; і віддаси Левітам, що доглядають храмини Господньої.
31 І вчинили Мойсей та Елеазар сьвященник так, як заповідав Господь Мойсейові.
32 І була добич, оставшаяся від захопленого, що захопив люд військовий, така: дрібної скотини шістьсот і сїмдесять і пять тисяч,
33 А буйної скотини сїмдесять і дві тисячі,
34 А ослів шістьдесять і одна тисяча;
35 Що ж до душ людських, то було дївчат, що не знали ложа мужнього, всїх, трийцять і дві тисячі душ.
36 А друга половина, пай тих, що стояли у військових лавах, була по перелїченю така: дрібної скотини триста трийцять сїм тисяч і пятьсот.
37 А данина для Господа з дрібної скотини була: шістьсот сїмдесять і пять штук;
38 А буйної скотини було трийцять і шість тисяч, з того данина для Господа була: сїмдесять і дві штуки;
39 А ослів було трийцять тисяч і пятьсот, а данина для Господа з них шістьдесять і одна штука;
40 Душ же людських було шіснайцять тисяч, а з них данина для Господа трийцять і дві душі.
41 І віддав Мойсей Елеазарові, сьвященникові, данину на жертву возношення Господеві, як повелїв Господь Мойсейові.
42 А з половини, що випала синам Ізрайлевим, що віддїлив Мойсей від другої половини, що була для людей військових,
43 Була ж половина, що випала для громади, така: триста трийцять сїм тисяч і пятьсот штук малої скотини,
44 Та буйної скотини: трийцять і шість тисяч,
45 Та ослів: трийцять тисяч і пятьсот,
46 Та й душ людьких: шіснайцять тисяч душ.
47 А з половини, що випала синам Ізрайлевим, взяв Мойсей одну душу із пятьдесять, із людей та із скотини, та й віддав Левітам, що доглядали храмини Господньої; так як заповідав Господь Мойсейові.
48 І приступили до Мойсея воєводи та тисячники та сотники, та й промовили до Мойсея:
49 Слуги твої перелїчили військових людей, що поручені нам, і не бракує з нас нї одного чоловіка:
50 І оце ж приносимо ми приніс Господеві, що хто знайшов із золотих річей: обручки, ланьцюжки, перстенї, сережки й намиста, щоб відправити за душі наші покуту перед Господом.
51 І взяли в них Мойсей та Елеазар сьвященник золото всїлякої штучної роботи.
52 І було всього золота, принесеного в жертву возношення Господеві шістьдесять тисяч сїмсот і пятьдесять секлїв, від тисячників і від сотників.
53 Люде ж військові грабили кожен для себе.
54 І взяли Мойсей та Елеазар сьвященник золото у тисячників і сотників, і внесли його в соборний намет, як спомин від синів Ізраїля перед Господом.
Числа 32
1 Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину.
2 І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Елеазара сьвященника й до князїв громадських так:
3 Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон,
4 Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину.
5 І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордань.
6 І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь?
7 Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь?
8 Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю:
9 Вони добрались до долини Есколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь.
10 І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами:
11 Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене.
12 Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом.
13 І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.
14 І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля.
15 Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей.
16 І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу;
17 А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї.
18 Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого.
19 Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця.
20 І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом,
21 І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,
22 І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїлем; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.
23 А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.
24 Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших.
25 І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам.
26 Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;
27 Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив.
28 І повелїв про них Мойсей Елеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля;
29 І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;
30 Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї.
31 І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо.
32 Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде.
33 І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї.
34 І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер,
35 Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега,
36 Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини.
37 А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм,
38 Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували.
39 Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там.
40 І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там.
41 Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яіровими селами.
42 А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.
Числа 33
1 Се шляхи синів Ізрайлевих, що вийшли з Египецької землї з полками своїми, під приводом Мойсейовим та Ароновим.
2 А Мойсей позаписував виходи їх по шляхах їх, як заповідав Господь. І се шляхи їх по виходах їх:
3 Рушили вони з Раємзесу в первому місяцї на пятнайцятий день первого місяця. На другий день після паски вийшли сини Ізраїля під сильною рукою, перед очима всїх Египтян.
4 А Египтяне ховали первенцїв своїх, що побив Господь між ними; і звершив Господь суд над богами їх.
5 І рушили сини Ізрайлеві від Раємзеса та й отаборились у Суккотї.
6 І рушили вони із Суккоту та й отаборились ув Етамі, що край степу.
7 І рушили з Етаму та й повернули на Пі-Гахирот, що проти Бааль-Зефона, та й отаборились перед Микдолем.
8 І рушили з Пі-Гахироту та й перебріли серединою моря в степ, та й ійшли три днї ходи у степу Етам, та й отаборились коло Мари.
9 І рушили від Мари та й прийшли в Елїм; а в Елїмі знайшли дванайцять криниць і сїмдесять пальмових дерев; і отаборились там.
10 І рушили з Елїма та й отаборились над Червоним морем.
11 І рушили з над Червоного моря та й отаборились у Син степу.
12 І рушили із Син степу та й отаборились у Дофцї.
13 І рушили з Дофки, та й отаборились в Алушу.
14 І рушили з Алуша та й отаборились у Рефидимі; і не мали там люди води до пиття.
15 І рушили з Рефидиму та й отаборились у Синай степу.
16 І рушили із Синай степу та й отаборились коло Кіброт-Гаттаява.
17 І рушили від Кіброт-Гаттаява та й отаборились у Газеротї.
18 І рушили з Газерота та й отаборились у Ритмі.
19 І рушили з Ритми та й отаборились у Риммон-Перезї.
20 І рушили з Риммон-Переза та й отаборились у Либнї.
21 І рушили з Либни та отаборились у Риссї.
22 І рушили з Рисси та й отаборились у Кегелатї.
23 І рушили з Кегелата та й отаборились під Шефер горою.
24 І рушили від Шефер гори та й отаборились у Гарадї.
25 І рушили з Гаради та й отаборились у Макелотї.
26 І рушили з Макелоти та й отаборились у Талатї.
27 І рушили з Талати та й отаборились у Таратї.
28 І руши ли з Тарати та й отаборились у Митцї.
29 І рушили з Митки та й отаборились у Гашмонї.
30 І рушили з Гашмона та й отаборились у Мозеротї.
31 І рушили з Мозерота та й отаборились у Бене-Яаканї.
32 І рушили з Бене-Яакана та й отаборолись у Гор-Гідгадї.
33 І рушили з Гор-Гідгада та й отаборились у Йотбатї.
34 І рушили з Йотбата та й отаборились ув Абронї.
35 І рушили з Аброна та й отаборились у Езйон-Гебер.
36 І рушили з Езйон-Гебера та й отаборились у Зин степу, се Кадес.
37 І ру шили із Кадесу та й отаборились на Гор горі, на границї землї Едомської.
38 І зійшов Арон сьвященник на Гор гору, по слову Господньому, та й умер там у сороковому роцї після виходу синів Ізрайлевих із Египту, у пятому місяцї, на первий день місяця.
39 Аронового ж віку було сто двайцять і три роки, як умер він на Гор горі.
40 І почув царь Арадський, Кананїй, що жив на полуденнїй частинї в Канаан землї, перечув, що наступають синове Ізрайлеві.
41 І рушили вони від Гор гори та й отаборились у Залмонї.
42 І рушили із Залмони та й отаборились у Пупонї.
43 І рушили із Пупона та й отаборились в Оботї.
44 І рушили з Обота та й отаборились у Ійм Абаримі, на границї Моаба.
45 І рушили з Ійма та й отаборились у Дибон-Гадї.
