Текст книги "Біблія /Библия"

Автор книги: Іван Нечуй-Левицький

Соавторы: Пантелеймон Кулиш,Иван Пулюй
сообщить о нарушении

Текущая страница: 13 (всего у книги 117 страниц)

33 І про ту, що нездужає від чищення свого, і про тих, у кого течиво, чоловік чи жінка, і про чоловіка, що лягати ме з нечистою.

Левит 16

1 І рече Господь Мойсейові по смерти двох синів Аронових, як померли наближившись перед Господа.

2 І рече Господь Мойсейові: Промов до Арона, брата твого, щоб не входив по всяк час у сьвятинї за завісу, перед віко, що на скринї, щоб не вмерти йому; в хмарі бо обявлятись буду над віком.

3 От з чим входити мусить Арон у сьвятиню: з бичком про жертву за гріх та з бараном про всепаленнє.

4 Сьвященний хитон льняний надївати мусить і спідня одежа льняна мусять бути на тїлї його, і поясом льняним підперізуватись мусить, і завивало льняне мусить навивати: се одїж сьвята; і скупає у водї тїло своє і вдягнеться.

5 А від громади синів Ізрайлевих візьме двох козлів на жертву за гріх, та одного барана на всепаленнє.

6 І принесе Арон бичка як жертву за гріх, що буде за него, та й спокутує за себе і за дім свій.

7 І візьме обох козлів і поставить їх перед Господом до входу в громадський намет.

8 І кине Арон жереб про обох козлів: один жереб про Господа, а один жереб на відпущеннє.

9 І приведе Арон козла, що на його випав жереб про Господа, і принесе його як жертву за гріх.

10 А козла, що на його впаде жереб на відпущеннє, поставить живого перед Господом, щоб спокутувати на йому та пустити його в степ.

11 І принесе Арон бичка, що на жертву за гріх, і що за него буде, і спокутує за себе і за дім свій, та й заколе бичка, що на жертву за гріх, і що буде за него.

12 І візьме він кадильницю повну жару з жертівника перед Господом і набере повні руки пахущого кадила, на дрібно стовченого, та й понесе за завісу.

13 І посипле кадило на жар перед Господом, щоб хмара з кадила вкрила віко, що на сьвідченню, щоб не вмерти йому.

14 І візьме крові з бичка, та й бризне з пальця свого на віко, спереду, на схід соньця; а перед віком бризне сїм раз кровю з пальця свого.

15 І заколе козла про жертву за гріх, що буде за людей, і внесе кров його за завісу, і чинити ме з кровю його так само, як чинив з кровю бичка, і бризне на віко нею і перед віком.

16 І відправить покуту за сьвятиню задля нечистот у синів Ізрайлевих, і задля переступів їх по всїм гріхам їх; і те ж саме вчинить про соборний намет, що між ними, серед нечистот їх.

17 Тільки ж нїкого щоб не було в соборному наметї, коли він увійде покутувати в сьвятинї, аж коли вийде. І так відправить він покуту за себе і за дім свій і за всю громаду Ізрайлеву.

18 І вийде до жертівника, що перед Господом, і відправить покуту за його; і візьме крові з бичка й крові з козла, та й положить її на роги жертівника з усїх боків.

19 І бризне на його крові пальцем своїм сїм раз, і очистить його та осьвятить його від нечистот синів Ізрайлевих.

20 А як скінчить покуту за сьвятиню, і за соборний намет, і за жертівник, так приведе козла живого.

21 І положить Арон обидві руки свої на голову козла живого та й признає над ним всї беззаконня синів Ізрайлевих і всї переступи їх, по всїм гріхам їх; і положить їх козлові на голову, та й випустить його рукою певного чоловіка в степ.

22 І понесе козел на собі все беззаконство їх у землю безлюдну; і випустить він козла в степ.

23 І ввійде Арон у соборний намет і поздіймає одїж льняну, що понадївав, як входив у сьвятиню, та й покладе її там.

24 І викупає в водї тїло своє в місцї сьвятому, та й надїє одїж свою; і вийде він та й принесе всепаленнє своє і всепаленнє людське, і спокутує за себе і за людей.

25 А тук жертви за гріх пустить з димом на жертівнику.

26 А той, хто вів козла на відпущеннє, мусить свою одїж випрати і тїло своє у водї скупати; потім можна йому ввійти в табір.

27 А бичка, що на жертву за гріх, і козла, що на жертву за гріх, котрих кров внесено в сьвятиню на спокутованнє, винесуть геть із табору, та й спалять на вогнї шкіри їх, і мясиво їх і кал їх.

28 А той, хто палити ме їх, нехай повипирає одїж свою та скупає в водї тїло своє; а потім можна йому ввійти до табору.

29 І буде установою вам віковічньою: Семого місяця, на десятий день місяця, будете впокорювати душі ваші, і нїчого не робити, чи землянин, чи чужинець, що пробуває між вами.

30 У той бо день покутувати ме сьвященник за вас, щоб очистити вас; будете чисті перед Господом од усїх провин ваших.

31 Субота на спочинок буде про вас, і мусите впокорювати душі свої: установа віковічня.

32 Буде ж покутувати такий сьвященник, що його помазано, і що сьвятять його, щоб служив сьвящену службу намість отця його; вдягати меться він в шати льняні, сьвященні шати;

33 І покутувати ме за сьвятиню, і за соборний намет, і за жертівник відправить покуту, і за сьвященників і за ввесь люд громадський, зробить покуту.

34 І буде се в вас установою віковічньою, щоб роблено покуту за синів Ізрайлевих, за всї провини їх раз в рік. І вчинив Мойсей так, як заповідав йому Господь.

Левит 17

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до Арона та до синів його і скажи їм: Ось що заповідав Господь глаголючи:

3 Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, що заколов би вола, чи ягня, чи вівцю, чи козу в таборі, або хто б заколов за табором,

4 Та не принїс його до входу громадського намета на жертву Господеві перед храминою Господньою, тому чоловікові буде полїчена кров за гріх: кров пролив він, і викорениться чоловік той зміж люду свого;

5 Се для того, щоб сини Ізрайлеві приносили жертви свої, що заколюють їх у чистому полї, щоб вони подавали їх Господеві до входу в громадський намет сьвященникові, та заколювали їх як жертви мирні Господеві.

6 І кропити ме сьвященник кровю на жертівник Господень коло входу в соборний намет і пускати ме з димом тук про любі пахощі Господеві.

7 І не приносити муть уже потім жертви ідолам, з котрими блудно ходять. Установою віковічною буде се їм у роди їх.

8 І промовиш їм іще: Хто б то нї був, чи з дому Ізрайлевого, чи з приходнїв, що між вами, що приносити ме всепаленнє чи жертву,

9 І не подасть до входу в громадський намет на приніс Господеві, викорениться чоловік той із між людей своїх.

10 І хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв, що пробувають між вами, хто їсти ме яку б то нї було кров, проти людини, що їсть кров, поверну лице моє і викореню її зміж людей.

11 Бо в крові душа тїла, і призначив я її для жертівника, щоб роблено покуту за душі ваші; кров бо се, що чинить покуту за душу.

12 Тим же то глаголав я Ізрайлевим синам: Нї одна душа зміж вас нехай не їсть крові; і приходень, що пробуває між вами, нехай не їсть крові.

13 І хто б то нї був між синами Ізрайлевими, чи між приходнями, що між вами, що вловить животину чи птицю яку, що їдять, мусить вицїдити кров її, і засипати її землею.

14 Бо душа кожного тїла: кров його, се душа його; і сказав я Ізрайлевим синам: Крові з усякого тїла щоб ви не їли, бо душа кожного тїла се кров його; кожен, хто з'їсть її, викорениться.

15 І всякий хто їсти ме або трупа, або те що зьвір розідре, чи землянин, чи приходень, мусить випрати одїж свою та викупатись у водї, і нечистий буде він до вечора; тодї ж стане чистий. Коли ж не повипирає її і не скупається, так нести ме на душі гріх свій.

Левит 18

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Я Господь, Бог ваш.

3 Не будете ви ходити робом Египецької землї, де ви жили, і не будете ходити робом Канаан землї, куди приведу вас; і по установам тамешнім не будете жити.

4 Суди мої сповняйте і установ моїх пильнуйте, щоб ходити в них. Я Господь, Бог ваш.

5 І будете сповняти установи мої й суди мої, котрі сповняючи, чоловік жити буде. Я Господь.

6 Нїхто не буде наближуватись до родички, щоб відкрити наготу її. Я Господь.

7 Наготи батька і матері не відкривати меш; вона мати твоя, не відкриєш наготи її.

8 Наготи жінки батькової не відкривати меш; нагота се батька твого.

9 Наготи сестри твоєї, дочки батька твого, або дочки матері твоєї, що родилась дома, чи осторонь родилась, не відкривати меш наготи її.

10 Наготи дочки сина твого, чи дочки твоєї дочки не відкривати меш; бо се твоя нагота.

11 Наготи дочки в жінки батька твого, що родилась від батька твого, та що сестра тобі, наготи її не відкривати меш.

12 Наготи сестри батька твого не відкривати меш; вона родичка батька твого.

13 Наготи сестри матері твоєї не відкривати меш; бо вона родичка матері твоєї.

14 Наготи брата батька твого не відкривати меш: до жінки його не наближишся, вона тїтка тобі.

15 Наготи невістки твоєї не відкривати меш: вона жінка сина твого, не відкривати меш наготи її.

16 Наготи жінки брата твого не відкривати меш; се нагота брата твого.

17 Наготи молодицї і дочки її не відкривати меш; дочки в сина її і дочки в дочки її не брати меш, щоб відкрити наготу її: родичі вони: се дїло соромне.

18 І жінки в купі з сестрою не брати меш, щоб ревнувала, як відкривати меш наготу її коло неї за життя її.

19 І до молодицї в днї чищення її не наближувати мешся, щоб відкрити наготу її.

20 А з жінкою ближнього твого не злягати мешся, щоб вийшло сїмя, та й опоганитись тобі із нею.

21 І сїмя твого не оддаси провести через огонь ради Молеха, і не паскудити меш імени Бога твого. Я Господь.

22 І з музьким полом не зляжешся, як злягаєш з жінкою; гидота бо се.

23 І нї з якою скотиною не зляжешся, та й опоганишся нею; і молодиця нехай не становиться перед скотиною, щоб злучитись; се огидне паскудство.

24 Не поганьтесь нїчим сим: бо сим усїм опоганились народи, що їх виганяю поперед вами.

25 І спаскуджено землю, і покарав я провину її, і земля викинула осадників своїх.

26 Тим же то допильновуйте установ моїх і присудів моїх, і не чинїте нї однієї з гидот сих, нї земляне, нї приходнї, що пробувають між вами.

27 Усї бо гидоти сї чинили осадники землї сієї, що були перед вами, і спаскуджено землю;

28 Щоб не викинула вас земля, як опаскудите її, так як викинула народа, що був перед вами:

29 Бо кожне, хто чинити ме що з тих гидот, – душі, що се зроблять, викореняться із між людей своїх.

30 Оце ж допильновуйте заповідей моїх, щоб не витворяли огидних привичок, що витворялись перед вами, та й щоб не опаскудились ними. Я Господь, Бог ваш.

Левит 19

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Сьвятими ви мусите бути; я бо сьвятий, Господь, Бог ваш.

3 Матері своєї й батька свого кожне мусить боятись; і суботи мої пильнуйте. Я Господь, Бог ваш.

4 Не обертайтесь до ідолів, і литих богів собі не робіте. Я Господь, Бог ваш.

5 І як приносити мете жертву мирну Господеві, то приносїть її, щоб з'єднати собі благословеннє.

6 В день, як будете приносити жертву, і другого дня можна вам їсти її; а що зостанеться на третій день, те спалити треба на вогні.

7 Коли ж би ззїли на третій день, так се гидь, не буде вона до вподоби.

8 І хто їв її, візьме на себе провину: бо сьвятиню Господню зневажив, і викорениться душа та зміж людей своїх.

9 І коли справляєте жнива на землї вашій, то не дожинати меш до країв поля твого і не збирай колосся, що попадало.

10 Так само з виноградника твого не збирати меш грони до послїднього, а грони, що попадали, не збирати меш; для вбогого і приходня покинеш їх. Я Господь, Бог ваш.

11 І не будете красти, нї ошукувати, нї брехати одно на одного.

12 І не божити метесь імям моїм льживо; бо зневажиш імя Бога твого. Я Господь, Бог ваш.

13 Не тїснити меш ближнього твого, і не грабувати меш. Не зоставляти меш у себе на ніч до ранку наймитової плати.

14 Не лаяти меш глухого, а перед слїпим не класти меш нїчого, об що можна спотикнутись, а мусиш боятись Бога твого. Я Господь.

15 Не кривдити мете на судї, і не потурати мете вбогому, і не вважати меш на особу богатого. По правдї будеш судити ближнього твого.

16 Не будеш обмовляти між людьми твоїми, і не вставати меш на життя ближнього твого. Я Господь.

17 Не будеш ненавидїти брата твого в серцї твойму. Докори поважно ближнього твого, щоб не бути тобі винуватим за гріх його.

18 Не мстити мешся і не ворогувати меш проти синів люду твого, а мусиш любити ближнього твого, як себе самого. Я Господь.

19 Установ моїх мусите пильнувати. Не злучувати меш твоєї скотини двох пород. Не засївати меш ниви своєї двома насїннями, і не вдягати мешся в одежину із двоякого ткання.

20 І коли хто зляжеться з жінкою, а вона заручена рабиня, та зовсїм не викуплена, анї випущена на волю, скарані будуть обоє; не смертю, бо вона не на волї.

21 А він мусить принести жертву за провину до входу в соборний намет, барана як жертву за провину;

22 І відправить сьвященник покуту за гріх його жертвуючи барана перед Господом; і проститься йому гріх його, що ним провинив.

23 Як же прийдете в країну та понасаджуєте дерева про харчуваннє, то вважайте перві плоди їх нечистими; три роки вони будуть про вас необрізаними, не їсти мете плоду з них;

24 На четвертому ж роцї посьвятите все, що вродить на їх, на хвалу Господеві: Я Господь Бог ваш.

25 А на пятий рік можна їсти, що вродить на них, і се буде ваша користь.

26 Не їсти мете нїчого з кровю. Не будете нї ворожити нї замовляти.

27 Не підстригати мете кругом потилицї вашої, і не псувати меш краю бороди твоєї.

28 І не будете робити нарізок задля мерця на тїлї своїм, і не будете наколювати письма на собі. Я Господь.

29 Не погань дочки твоєї, допускаючи її до блудування; ато стане блудувати земля та й сповниться розворотом.

30 Субіт моїх пильнуйте і перед сьвятинею моєю благовійте. Я Господь.

31 Не вдавайтесь до закленателїв, і до ворожбитів; не шукайте їх, щоб не опаскудитись вам від них. Я Господь, Бог ваш.

32 Перед сивим волосом уставати мусиш і шанувати лице старого, і бояти мешся Бога твого. Я Господь.

33 І коли пробувати ме в тебе приходень у землї вашій, не тїѷеЁнити меш його.

34 Як землянин мусить бути приходень ваш, що пробуває між вами, і любити мусиш його, як себе самого; приходнями бо ви були в землї Египецькій. Я Господь, Бог ваш.

35 І не кривдите мете в судї, в мірі, у вазі, і в насипу;

36 Вірна вага, вірне каміннє вагове, вірна єфа і гин вірний буде у вас. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї.

37 І мусите пильнувати усїх установ моїх, і всїх присудів моїх, і сповняти їх. Я Господь.

Левит 20

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до синів Ізрайлевих: Хто б нї був зміж синів Ізрайлевих, чи з приходнїв, що пробуває в Ізраїля, такий, що оддавати ме насїннє своє Молехові, скарати його смертю; люде країни тієї мусять побити його каміннєм.

3 І сам я поверну лице моє проти чоловіка того, і викореню його зміж людей його; бо дїтей своїх він оддав Молехові, щоб опаскудити імя сьвятинї моєї.

4 Коли земляне заплющять очі свої на того чоловіка, як оддавати ме з дїтей своїх Молехові, та й не схоче стратити його,

5 Так поставлю моє лице проти чоловіка такого, і проти роду його, та й викореню його й усїх, що блудували слїдом за ним, щоб слїдом за Молехом блудувати; викореню їх зміж людей їх.

6 І душа, що обернулась до закленателїв мертвих і до ворожбитів, щоб слїдом за ними блудувати, оберну лице моє проти душі тієї, та й викореню її спроміж люду її.

7 Осьвячуйте ж себе й бувайте сьвятими, бо я, Господь, Бог ваш.

8 І пильнуйте установ моїх, і сповняйте їх. Я Господь, що осьвятив вас.

9 Бо кожний, хто лає батька свого й матїр свою, того мусять скарати смертю; батька свЀеого й матїр свою лаяв, кров його на йому.

10 І коли чоловік робить перелюб із заміжною жінкою, коли робить перелюб з жінкою ближнього свого, смертю мусять скарати перелюбника й перелюбницю.

11 І такий, що лежати ме з батьковою жінкою; наготу батька свого відкрив він, обоє їх смертю карати муть; кров його на обох їх.

12 І такий, що лежати ме з невісткою своєю, смертю скарати мусять їх; огидно опоганили себе; кров їх на них.

13 І коли чоловік з чоловіком зляжеться, так як злягається з жінкою, гидоту вкоїли обоє; смертю мусять їх скарати; кров їх на них.

14 А коли чоловік бере жінку собі й матїр її, се плюгаство; огнем нехай спалять і його і їх, щоб не було розвороття між вами.

15 І як чоловік зляжеться із скотиною, смертю такого мусять скарати, а скотину мусите вбити.

16 І жінка, що наближиться до якої скотини, щоб злучитись з нею, вбити мусиш їх, жінку й скотину; мусять вони згинути, бо кров їх на них.

17 І коли чоловік возьме сестру свою, дочку батька або дочку матері своєї, та й побачить наготу її, а вона побачить наготу його; паскудний се вчинок, і викоренять їх обох перед очима всього люду їх; наготу сестри своєї відкрив; мусить понести кару за гріх свій.

18 І як чоловік ляже з жінкою під час недуги її, та й одкриє наготу її, криничину її одкрив, і вона відкрила криничину крові своєї; обох їх викоренити зміж людей їх.

19 І наготи в сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривати меш; бо хто се зробить, той відкриє родичку свою; нехай вони гріх свій несуть.

20 І коли чоловік ляже з жінкою дядька свого, наготу дядька свого відкрив він; понесуть вони кару за гріх свій, бездїтними помруть.

21 І коли возьме чоловік жінку брата свого, то се нечисть; наготу брата свого відкрив; бездїтними помруть.

22 Оце ж пильнуйте моїх установ, і всїх присудів моїх, і сповняйте їх, щоб не звергла земля вас, де приведу вас жити.

23 І не ходїте в установах народів, що перед вами проганяти му; бо все те коїли вони, та й поробились гидкими менї.

24 І казав я вам: Ви візьмете займище їх, і я оддам вам в державу землю текущу молоком та медом. Я Господь, Бог ваш, що вас повилучував із народів.

25 Оттим же то розбирайте між скотиною чистою й нечистою, і між птаством чистим і нечистим, і не робіте себе гидкими скотом і птаством і всїм, що метушиться на землї, що я вилучив вам як нечисте.

26 І будете ви передо мною сьвятими, я бо сьвятий, я Господь, і я вилучив вас ізміж инших народів, щоб ви були моїми.

27 Оце ж коли чоловік або жінка будуть заклинати помершого або ворожити, то нехай скарають їх смертю; каміннєм нехай побють їх; кров їх на їх.

Левит 21

1 І рече Господь Мойсейові: Промов до сьвященників, синів Аронових, і скажи їм: Нїхто з них нехай не опоганюєть себе, доторкаючись до помершого з людей своїх;

2 Тільки хиба що се родина його, серцем близька йому: мати його, та батько його, та син його, та дочка його, та брат його,

3 Та сестра його дївиця, що близька йому і що не було в неї чоловіка: задля них можна сьвященникові опоганитись, доторкнувшись.

4 Нехай не опоганює себе, як громадський муж між народом своїм, доторкаючись до помершого якого, щоб не стати нечистим.

5 Не робити муть сьвященники лисини на голові в себе і краю борід своїх не стригти муть, і на тїлї в себе нарізок не робити муть.

6 Сьвятими мусять бути перед Богом своїм, і не зневажать імени Бога свого, вони бо приносять огняну жертву Господню, хлїб Бога свого; тим і мусять бути сьвятими.

7 Блудницї або обезчещеної не брати муть собі за жінку і роздведеної з чоловіком своїм жінки не брати муть; сьвятий бо сьвященник перед Богом своїм.

8 І вважай його за сьвятого, він бо хлїб Бога твого приносить. Сьвятим він буде про тебе: бо я сьвятий, Господь, що сьвятить вас.

9 І коли дочка в которого сьвященника обезчестить себе, ставши блудницею, то обезчестила вона тим батька свого; огнем треба спалити її.

10 А великий сьвященник між братами своїми, той, що на голову йому злито миро, і що осьвячено його, щоб надїти сьвяті шати, не буде відкривати голови своєї, і не дерти ме він одїжи своєї.

11 І до жадного мерця не приступати ме; нї задля батька свого, нї задля матері своєї не буде опоганювати себе.

12 І нехай не виходить із сьвятинї, і не зневажає сьвятинї Бога свого; бо посьвят помазання Божого на йому. Я Господь.

13 І мусить він дїву за жінку собі брати.

14 Вдовицю й розвідку і збезчещену, і блудницю, сих не брати ме, а дїву з земляцтва свого мусить взяти за жінку.

15 І не збезчестить він свого насїння в земляцтві свойму; я бо Господь, що сьвятить його.

16 І рече Господь Мойсейові:

17 Промов до Арона і скажи: Хто б нї був із насїння твого в родах їх, що в його хиба в тїлї, нехай не приступає, щоб приносити хлїб Бога свого;

18 Кожен бо, в кого є хиба яка, такому не можна приступити, чи слїпий чоловік буде, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний,

19 Або такий, в кого переломлена нога, чи переломлена рука,

20 Чи горбатий, чи миршавий, чи з більмами на очах, чи коростявий, чи лишаюватий, чи з роздавленими яйцями.

21 Кожний з роду Арона, сьвященника, у кого на тїлї хиба яка, не може приступити, щоб приносити огняні жертви Господнї; сказа у його, не приступати ме, щоб приносити хлїб Бога свого.

22 Хлїб Бога свого в сьвятинї від великої сьвятощі і від сьвятощі можна йому їсти;

23 Тільки до завіси нехай не приступає, і до жертівника нехай не приступає, бо в його сказа на тїлї, так щоб не зневажив сьвятинї моєї: я бо, Господь, осьвячую її.

Левит 22

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до Арона й до синів його, щоб оглядно держали себе перед сьвятими приносами синів Ізрайлевих, що посьвячують для мене, та не зневажали імени сьвятинї моєї. Я Господь.

3 Скажи їм: Хто б то нї був у ваших родах, кожен з насїння вашого, що приступати ме до сьвятощів, що посьвячують сини Ізрайлеві Господеві, а нечисть його буде на йому, викорениться душа та від лиця мого. Я Господь.

4 І кожний з насїння Аронового прокаженний, або течивий, не їсти ме сьвятих приносів, аж стане чистим. А хто торкнеться такого, що через трупа став нечистим, або такого в кого стїкає насїннє;

5 Або хто торкнеться об повзаючу животину, через котру стане нечистим, або об чоловіка, через котрого стане нечистим від якої нечистоти, що на йому:

6 Хто торкнеться об їх, нечистим стане до вечора; і неможна йому їсти сьвятого, але він мусить викупати тїло своє в водї.

7 А зайде соньце, то чистим стане; і можна йому потім їсти сьвяте, бо се хлїб його.

8 Падла й що зьвір розідре, не їсти ме, що Я неопоганитись. Я Господь.

9 І сповняти муть повелїння мої, щоб не взяти на себе гріха і не вмерти за те, що зневажять їх. Я Господь, що сьвятить їх.

10 І нїякий приходень не їсти ме сьвятого; хто в комірни в сьвященника або наймит його, неможна йому їсти сьвятого.

11 А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівцї його, можуть їсти.

12 І коли дочка сьвященника буде за приходнем, то не їсти ме жертви, сьвятого приношення.

13 Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дїтей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як замолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Нїякому ж приходневі не можна їсти його.

14 І коли хто ненароком з'ість сьвятого, нехай до його надбавить пятину того тай оддасть сьвященникові вкупі з сьвятим.

15 І нехай нїхто не зневажає нїчого сьвятого в синів Ізрайлевих, що приносять Господеві.

16 І сим робом не беруть на душу гріха, що їдять сьвятощі їх. Я бо Господь, що осьвячую їх.

17 І рече Господь Мойсейові:

18 Промов до Арона й до синів його і до всїх синів Ізрайлевих, і скажи їм: Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв в Ізраїлї, що приносити ме жертву свою, чи по якій обітницї своїй, чи по добрій волї приносять дари Господеві на всепаленнє,

19 То, щоб залюбки було воно прийнято, треба приносити без скази, самця із скотини чи з овечок чи з кіз.

20 Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.

21 І хто приносить жертву мирну Господеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, із скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.

22 Слїпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.

23 А бика або барана, в якого один член або за довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.

24 І животини, в якої яйцї роздавлені або розбиті, або вирвані або вирізані, не приносити мете Господеві, і в землї вашій не чинїте такого.

25 І з рук чужениць не приносити мете хлїб Бога вашого зо всього того; бо на всьому тому надвереженнє і сказа їх; не будуть вони у благоволеннє Боже про вас.

26 І рече Господь до Мойсея, кажучи:

27 Теля, чи ягня, чи козля, як вродиться, так нехай пробуде сїм день при матері своїй; а з восьмого дня і потім буде залюбки на жертву всепалення Господеві.

28 Чи то буде корова, чи вівця, не будете заколювати її одного дня разом з маленьким її.

29 І як приносити мете жертву подячну Господеві, то приносїть її так, щоб була Богу залюбки про вас:

30 Того самого дня треба з'їсти її; не зоставляйте нїчого до ранку. Я Господь.

31 І пильнуйте заповідей моїх і сповняйте їх. Я Господь.

32 І не зневажати мете імені сьвятого мого, щоб сьвятим бути менї серед синів Ізрайлевих. Я Господь, що сьвятить вас,

33 Що вивів вас із Египецької землї, щоб бути вам Богом. Я Господь.

Левит 23

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до синів Ізрайлевих та скажи до них: Се сьвята Господнї, що обявите їх зборами сьвятими; мої празники, такі:

3 Шість день можна вам робити дїло, а семого дня субота на спочинок, сьвятий збір. Нїякого дїла не робити мете. Спочинок се про Господа по всїх осадах ваших.

4 Ось сьвята Господнї, сьвяті збори, що будете скликати їх призначеного часу:

5 Первого місяця, на чотирнайцятий день місяця, між двома вечорами, паска Господеві.

6 А на пятнайцятий день того ж місяця сьвято опрісноків Господеві; сїм день опрісноки їсти мете.

7 На первий день сьвяті збори будуть у вас. Нїякої роботи не робити мете.

8 Та приносити мете огняну жертву Господеві сїм день; на семий день сьвяті збори, нїякої роботи не робити мете.

9 І рече Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих і кажи до них:

10 Як прийдете в землю, що я оддаю вам, і жати мете жниво її, так мусите подавати снопа первоплоду жнива вашого сьвященникові;

11 І принесе він снопа перед Господом, щоб залюбки прийнято від вас; на другий день після суботи принесе він його.

12 І дня того, як будете приносити снопа, мусите жертвувати ягня без скази, однолїтка на всепаленнє Господеві,

13 І хлїбну жертву його: дві десятинї ефи муки, змішаної з олїєю; огняна жертва Господеві, пахощі любі; і жертву ливну його: вина четвертину гина.

14 Нї хлїба, нї зерна піджареного, нї зерна сирого не їсти мете до того самого дня, поки не принесете жертівного дару Богу вашому: Устав се віковічний в родах ваших в усїх осадах ваших.

15 І будете лїчити собі від другого дня послї суботи, від того дня, як принесли снопа в жертву гойдану, Ѳ жїм повних тижнїв.

16 До другого дня послї семої суботи відлїчите собі пятьдесять днїв; та й принесете нову хлїбну жертву Господеві.

17 Із осад ваших подасьте два хлїби на гойдану жертву; із двох десятин ефи муки пшеничної вони будуть, квашеними спечені будуть; як первоплід Господеві.

18 І принесете з хлїбом семеро ягнят без скази однолїтків, та бичка одного, та два барани, на огняну жертву Господеві будуть вони, та жертву хлїбну і жертву ливну до них: огняна жертва, любі пахощі Господеві.

19 І принесете козла одного на жертву за гріх та двоє ягнят однолїтків на жертву мирну.

20 І сьвященник принесе їх з первоплодом хлїбним та з двома ягнятами як жертву гойдану перед Господом; сьвяте вони будуть Господеві про сьвященника.

21 І обявите того ж самого дня, сьвяті збори будуть в вас. Нїякої роботи не робити мете. Установа віковічня в усїх осадах ваших.

22 І як збираєте жниво в своїй землї, так не дожинати меш країв поля твого, і колоссє, що попадає, не збирати меш. Убогому та захожому зоставиш їх. Я Господь, Бог ваш.

23 І рече Господь Мойсейові:

24 Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Місяця семого, на первий день місяця, мусить у вас бути відпочинок, споминки гуку рогового, сьвятий збір.

25 Нїякої роботи не будете робити, а приносити огняні жертви Господеві.

26 І рече Господь Мойсейові:

27 А десятий день того семого місяця буде день премирення. Сьвяті збори будуть у вас, і будете впокорювати душі ваші й приносити огняні жертви Господеві.

28 І нїякої роботи не робити мете в той самий день; бо се день премирення, щоб робити покуту за вас перед Господом, Богом вашим.

29 Тим же то всяка душа, що не впокорювати меться того дня, викорениться зміж люду свого.

30 І всяка душа, що робити ме яке б то нї було дїло в той день, викореню ту душу зміж люду її.

31 Нїякого дїла не робити мете: установа віковічна в роди ваші по всїх осадах ваших.

32 Суботою на спочинок він буде в вас, і будете впокорювати душі ваші; з вечора девятого дня того місяця, від вечора до вечора, будете сьвяткувати соботу вашу.

33 І рече Господь Мойсейові:

34 Промов до синів Ізрайлевих і скажи: На пятнайцятий день сего місяця семого сьвято кучок, сїм день Господеві.

35 Первого дня сьвяті збори. Нїякої роботи не робити мете.

36 Сїм день приносити мете огняну жертву Господеві; восьмого дня будуть сьвяті збори, і принесете огняну жертву Господеві: се сьвяточні сходини, не робити мете жадної роботи.

37 Се празники Господнї, що звати мете сьвятими зборами, щоб приносити огняні жертви Господеві, жертву всепалення і жертву хлїбну, жертву заколену і ливну, кожне свого дня:

38 Опріч собіт Господнїх, і опріч приносів ваших, та й опріч усїх обітниць ваших, і опріч добровільних дарів ваших, що даєте Господеві.

39 А на пятнайцятий день семого місяця, як позбираєте вроджай із землї, сьвяткувати мете сьвято Господнє сїм день; у первий день буде відпочинок і в восьмий день відпочинок.

40 І поберете собі віття з гарного дерева, гілля пальмового, і гілля широколистого дерева, та вербового, що понад бурчаками, і веселити метесь перед Господом, Богом вашим, сїм день.

41 І сьвяткувати мете се сьвято Господеві сїм день що року: установа віковічня в роди ваші; семого місяця сьвяткувати мете се.

42 У кучках жити мете сїм день; кожен землянин Ізраїльський жити ме в кучках;

43 Про те, щоб знали роди ваші, що в кучках оселив я синів Ізрайлевих, як вивів їх з Египецької землї. Я Господь, Бог ваш.

44 І обявив Мойсей сьвята Господнї перед синами Ізрайлевими.

Левит 24

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Скажи синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної, забиваної, чистої на сьвітло, щоб без перестанку горіли лямпи.

3 З надвору завіси сьвідчення в соборному наметї ставляти ме їх Арон з вечора до ранку перед Господом повсячасно: установа віковічня в роди ваші.

4 На сьвітильнику чистому ставляти ме лямпи перед Господом повсячасно.

5 І візьмеш муки пшеничної та й спечеш із неї дванайцять коржів; по дві десятинї ефи нехай буде в одному коржі.

6 І покладеш їх двома рядами, по шість до ряду, на чистому столї перед Господом.

7 І класти меш на кожен ряд їх ладан чистий, щоб на хлїбі він був часткою на спомин, на огняну жертву Господеві.