Текст книги "Біблія /Библия"

Автор книги: Іван Нечуй-Левицький

Соавторы: Пантелеймон Кулиш,Иван Пулюй
сообщить о нарушении

Текущая страница: 61 (всего у книги 117 страниц)

2 Підем на зустріч йому з хвалою, явимо радість перед ним у псальмах!

3 Бо Господь Бог великий, і великий царь над всїма богами.

4 В руцї його всї глибинї землї, його ж і гори високі.

5 І море його, він сотворив його; й сушу руки його сотворили.

6 Прийдїте, поклонїмся йому богомільно, приклонїм колїна наші перед Господом, що сотворив нас!

7 Бо він Бог наш, а ми нарід пасовиска його, і стадо руки його. Ой, коли б ви сьогоднї, як почуєте голос його,

8 Та не стали тверді серцями, як в Мериві, як у день Масси в пустинї!

9 Як батьки ваші спокушали, пробували мене, хоч твориво моє бачили.

10 Сорок років був рід той огидою для мене, і я сказав: вони нарід, що блукає серцем, і не пізнали вони доріг моїх,

11 Так що я поклявся в гнїві моїм, що не ввійти їм в упокій мій!

Псалтир 95

1 З асьпівайте Господеві пісню нову, сьпівайте Господеві, вся земля!

2 Сьпівайте Господеві, прославляйте імя його, звіщайте з дня на день спасеннє його!

3 Ясуйте між народами славу його, між усїма родами – чудеса його.

4 Бо Господь великий і вельми достойний слави, він страшний над всїма богами.

5 Всї бо боги народів нїщо, Господь же сотворив небеса.

6 Величчє і краса перед лицем його, сила і слава в сьвятинї його.

7 Воздайте Господеві, ви поколїння народів, воздайте Господеві славу і силу!

8 Воздайте Господеві славу імені його, принесїть дари на жертву, ввійшовши в двори його.

9 Поклонїтесь Господеві в пишній сьвятинї його. Сповнись страхом перед ним, цїла земле!

10 Звіщайте між народами: Господь царює! І круг земний стоїть твердо, не похитається; він судить народи у правотї.

11 Да звеселиться небо і возрадується земля! Да заграє море і повня його!

12 Да возрадуються поля і все, що росте на них! Тодї звеселиться перед Господом всяка лїсна деревина.

13 Бо йде, він бо йде судити землю: Він буде судити круг земний в справедливостї, і народи у вірностї своїй.

Псалтир 96

1 Г осподь царює. Да радується земля, да звеселиться велика сила островів!

2 Хмара і темрява кругом його; справедливість і суд – підвалини престолу його.

3 Огонь йде поперед його, і палить кругом ворогів його.

4 Блискавки його осьвічують круг земний: побачила земля і затремтїла.

5 Гори, як віск, топляться перед Господом, цїлої землї владикою.

6 Небеса звіщають справедливість його, і всї народи бачили славу його.

7 Осоромляться всї, що перед ідолами кланяються, славляться нїкчемностями; всї ангели, поклонїтесь йому.

8 Почув і зрадїв Сион, і звеселились дочки Юдині задля судів твоїх, Господи.

9 Ти бо, Господи, єси найвисший над цїлою землею; ти вельми вознїсся над всї боги.

10 Ви, що любите Господа, ненавидьте зло! Він хоронить душі людей побожних; з рук беззаконних визволяє їх.

11 Сьвітло сиплеться на праведника, а радість на щирих серцем.

12 Радуйтесь, праведні, в Господї, і прославляйте сьвяте імя його.

Псалтир 97

1 З асьпівайте Господеві пісню нову! Він бо сотворив чудеса; правиця його і сьвяте рамя його дали побіду йому.

2 Господь обявив спасеннє своє, перед очима народів відкрив справедливість свою.

3 Згадав про милість свою і про свою вірність для дому Ізраїля; всї кінцї землї побачили спасеннє Бога нашого.

4 В радостї сьпівайте Господеві, вся земля! У захватї піснї похвальні засьпівайте!

5 Принесїть похвальні піснї Господеві при гуслях, присьпівуючи при гуслях голосами.

6 Трубами кованими і голосом рога засурміть перед царем Господом!

7 Нехай заграє море і повня його, круг землї і що живе на нїй!

8 Нехай ріки в долонї плещуть, гори разом торжествують перед Господом!

9 Він судити ме землю по справедливостї, і по правотї – народи.

Псалтир 98

1 Г осподь царює; нехай обійме страх народи; престіл його на херувимах: нехай земля трясеться.

2 Великий Господь на Сионї, і високий над усїма народами.

3 Нехай славлять імя його; велике, страшне – сьвяте воно!

4 І силу царя, що любить правосуддє! Ти утверджуєш правоту, ти судиш право і справедливість в Якова.

5 Вознесїть Господа, Бога нашого, і поклонїтесь у підніжя ніг його! Сьвятий він!

6 Мойсей і Аарон між сьвященниками його, і Самуїл між тими, що призивають імя його; вони возвали до Господа, і він дав їм відповідь.

7 В облачному стовпі промовляв до них; вони держали сьвідчення і заповіт його, що дав їм.

8 Господи, Боже наш, ти озвався до них! Ти був для них Богом, що прощає і мстительом за лихі дїла їх.

9 Вознесїте Господа, Бога нашого, і поклонїтесь на сьвятій горі його! Бо сьвятий Господь, Бог наш.

Псалтир 99

1 Похвальна Псальма. В оскликнїть Господеві, цїла земля!

2 Служіть Господеві з радостю! Прийдїть перед лице його з піснями!

3 Знайте, що він Господь Бог! Він, не ми, сотворив нас, – нарід його й отару паші його.

4 Ввіходьте у ворота його з хвалою, у двори його з піснями похвальними! Хвалїть його, прославляйте імя його!

5 Благий бо Господь; милість його вічна і вірність його з роду в рід.

Псалтир 100

1 Псальма Давидова. П ро милість і правосуддє засьпіваю; похвальні пісьнї засьпіваю тобі, Господи.

2 Буду розумно ходити правою дорогою; коли завитаєш до мене? В домі моїм буду в чистотї серця мого жити.

3 Не поставлю перед очі мої нїчого нечестивого; дїла відступників ненавиджу; не прилїпляться до мене.

4 Серце нечестиве нехай обминає мене, злого не хочу знати.

5 Хто тайно обмовляє ближнього свого, того б я знищив; хто має горде око і пиху в серцї, не стерплю того.

6 Мої очі на вірних землї, щоб були коло мене. Хто ходить правою дорогою, той нехай служить менї.

7 Не буде в моїй хатї жити, хто творить підступ; хто брехню говорить, не сьміє стояти перед очима моїми.

8 Кожного ранку нищити му всїх беззаконних землї, щоб вигубити з города Господнього всїх, що дїлають беззаконнє.

Псалтир 101

1 Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Г осподи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!

2 Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.

3 Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.

4 Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.

5 Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.

6 Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.

7 Не сплю і став, як одинока пташина на криші.

8 Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.

9 Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,

10 Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.

11 Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.

12 Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.

13 Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.

14 Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.

15 І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.

16 Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.

17 Він прихилиться до молитви пониже мних, і молитвою їх не погордує.

18 Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.

19 Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,

20 Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.

21 Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,

22 Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.

23 Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.

24 Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!

25 З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса – твориво рук твоїх.

26 Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.

27 Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.

28 Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.

Псалтир 102

1 Псальма Давидова. Б лагослови, душе моя, Господа, і все внутро моє – сьвяте імя його!

2 Прославляй, душе моя, Господа, і не забудь усї добродїйства його!

3 Він прощає всї несправедливостї твої, сцїляє всї недуги твої;

4 Він вибавляє тебе із могили, вінчає тебе ласкою і милосердєм;

5 Твою старість добром ситить, молодість твою, як у орла, відновляє.

6 Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.

7 Він показав дороги свої Мойсейові, а дїла синам Ізраїлевим.

8 Господь милосердний і благий, до гнїву повільний, а добротою великий.

9 Не буде вічно карати і по віки памятати.

10 Не по гріхам нашим дав нам, анї по несправедливостї нашій відплатив нам.

11 Бо як високо небо над землею, така велика милість його над тими, що бояться його.

12 Як далеко схід від заходу, так віддалив від нас переступи наші.

13 Як батько милосердується над дїтьми, так милосердується Господь над тими, що бояться його.

14 Він бо знає постать нашу, памятає, що ми з пороху взялися.

15 Чоловік, – як трава днї його, як квітка в полі, так він цвите, відцвитає;

16 Понесеться вітер над нею, і вже не стало її, і не знайти більш місця її.

17 Милість Господа од віку до віку над тими, що бояться його, і справедливість його над дїтьми дїтей їх,

18 Над тими, що заповіт його хоронять, і про заповідї його памятають, щоб сповняти їх.

19 Господь утвердив престіл свій на небесах, і над усїм володїє царство його.

20 Благословіть Господа, ви ангели його, силою потужні, сповнителї слова його, покірні голосові слова його!

21 Благословіть Господа, всї сили його небесні, ви слуги його, сповнителї його благоволення!

22 Благословіть Господа, всї творива його, по всїх місцях володїння його! Благослови Господа, душе моя!

Псалтир 103

1 Б лагослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;

2 Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;

3 Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;

4 Ангели твої в тебе послами, слуги твої – огонь пожираючий.

5 Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;

6 Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.

7 Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.

8 Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.

9 Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.

10 Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;

11 Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;

12 Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.

13 Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.

14 Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,

15 І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.

16 Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,

17 На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.

18 Високі гори для козлів диких, скелї – сховиско лисицям.

19 Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.

20 Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;

21 Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.

22 Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.

23 Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.

24 Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.

25 Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.

26 Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.

27 Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.

28 Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.

29 Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.

30 Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.

31 Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;

32 Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.

33 Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.

34 Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.

35 Нехай щезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя*!

Псалтир 104

1 П рославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!

2 Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!

3 Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!

4 Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!

5 Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!

6 Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!

7 Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.

8 Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.

9 Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;

10 І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,

11 Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;

12 Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,

13 І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.

14 Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:

15 Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!

16 І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.

17 Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.

18 Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,

19 Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту йох ѳо.

20 Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;

21 Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.

22 Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.

23 Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.

24 І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.

25 Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.

26 Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.

27 Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:

28 Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.

29 Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.

30 Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.

31 Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.

32 Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;

33 Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.

34 Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.

35 І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.

36 І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.

37 Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.

38 Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.

39 Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.

40 Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.

41 Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.

42 Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;

43 І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.

44 І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.

45 Щоб заповідї його сповняли й закони його хоронили. Аллилуя!

Псалтир 105

1 Хвалїте Господа! П рославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!

2 Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?

3 Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!

4 Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!

5 Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.

6 Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.

7 Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.

8 Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.

9 І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.

10 І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.

11 Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.

12 Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.

13 Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.

14 Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.

15 Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.

16 І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.

17 Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.

18 І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.

19 Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.

20 І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.

21 Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,

22 Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.

23 Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.

24 Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;

25 Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.

26 Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,

27 І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.

28 Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.

29 Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.

30 Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.

31 І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.

32 Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.

33 Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.

34 Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;

35 Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.

36 Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.

37 Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;

38 Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.

39 І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.

40 Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його;

41 Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.

42 Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.

43 Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.

44 Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;

45 І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.

46 І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.

47 Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!

Псалтир 106

1 Х валїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.

2 Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,

3 І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.

4 Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.

5 Терплючи голод і смагу, вони томились душею.

6 Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.

7 І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.

8 Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!

9 Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.

10 Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,

11 Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,

12 Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.

13 Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.

14 Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.

15 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!

16 Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.

17 Безумні – за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.

18 Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.

19 Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.

20 Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.

21 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!

22 Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!

23 Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,

24 Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;

25 Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.

26 Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.

27 Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.

28 Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.

29 Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.

30 І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.

31 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,

32 І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!

33 Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,

34 Плодовиту землю – в соляний степ, за злобу живущих там.

35 Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;

36 І поселяє там голодних, і закладають оселю.

37 Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.

38 Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.

39 Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.

40 Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;

41 Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.

42 Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.

43 Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.

Псалтир 107

1 Пісня, псальма Давидова. У твердилось серце моє, Боже! Засьпіваю, похвальні піснї засьпіваю; та й душа моя.

2 Пробудися, псалтире і гуслї! Збудимо ранню зорю.

3 Буду прославляти тебе, Господи, між народами, і сьпівати тобі між племенами;

4 Бо милість твоя понад небеса велика, і правда твоя під облаки.

5 Будь возвисшений, Боже, над небеса, і слава твоя нехай буде по всїй землї!

6 Щоб спаслися твої любі, рятуй правицею твоєю, і вислухай нас!

7 Бог сказав в сьвятинї своїй: Заторжествую, роздїлю Сіхему, і долину Суккот розміряю.

8 Мій Галад, мій Манас, і Єфрем – голови моєї твердинї, Юда скептро моє.

9 Моаб чаша моя вмивальня; на Едому кину сандали мої. Филистійська земле, ликуй передо мною!

10 Хто проведе мене до города утвердженого, хто проведе мене аж до Едома?

11 Хиба не ти, Боже, що відкинув нас, хиба не вийдеш, Боже, з нашими військами?

12 Пішли нам поміч в тїснотї! Марна надїя на людську защиту.

13 З Богом докажемо силу; і він розтопче гнобителїв наших.

Псалтир 108

1 Проводиреві; псальма Давидова. Б оже, хвало моя, не мовчи!

2 Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.

3 Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.

4 За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.

5 А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.

6 Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.

7 Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.

8 Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!

9 Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!

10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!

11 Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!

12 Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!

13 Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!

14 Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!

15 Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!

16 Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.

17 Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!

18 Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!

19 Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!

20 Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.

21 Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!

22 Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.

23 Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.

24 Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.

25 І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.

26 Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!

27 Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.

28 Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!

29 Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.

30 Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.

31 Бо він стоїть по права пцї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.

Псалтир 109

1 Псальма Давидова. С казав Господь моєму Господеві: Сядь праворуч коло мене, доки не положу ворогів твоїх підніжком тобі в ноги!

2 Жезло сили твоєї пришле Господь із Сиона; царюй серед ворогів твоїх!

3 В день потуги твоєї буде нарід твій готовий у сьвятій оздобі; з лона зарева раннього спаде тобі роса молодостї твоєї.

4 Клявся Господь, і не пожалує того: Ти сьвященник по віки по постанові Мелхизедека.

5 Господь по правицї в тебе сокрушає царів в день гнїву свого.

6 Він зробить суд між народами, покривши землю трупом; розбивши голову, що над великою країною панує.

7 По дорозї пити ме з потока, тому підніме він голову.

Псалтир 110

1 Аллилуя! П рославлю тебе, Господи, всїм серцем, в радї праведних і в зборі.

2 Дїла Господнї великі, явні всїм, хто любується ними.

3 Дїла його краса і величиє; і справедливість його по віки.

4 Чудесні дїла його незабуті; благий і милосердний Господь.

5 Він дає поживу тим, що бояться його; памятає вічно свій заповіт.

6 Явив силу дїл своїх народові свойму, щоб дати їм наслїддє народів.

7 Дїла руки його правда і правосуддє; всї заповідї його вірні;

8 Установлені на віки вічні; в правдї і правотї виповнені.

9 Післав збавленнє народові свому, поставивши на віки заповіт свій; сьвяте і страшне імя його.

10 Страх перед Господом – початок мудростї; добрий розум у всїх, що заповідї сповняють. Хвала його по віки вічні.

Псалтир 111

1 Аллилуя! Щ асливий чоловік, що боїться Господа, що дуже любить заповідї його!

2 Насїннє його буде потужне на землї; буде благословений рід праведників.

3 Достаток і багацтво буде в домі його, і справедливість його буде по віки.

4 У темряві сходить сьвітло праведникам; він благий і милосердний і справедливий.

5 Благо чоловікові, що милосердується і пожичає! Він докаже справу свою на судї;

6 Він бо по віки не захитається; память праведника буде вічна.

7 Від злої вістки не злякається; серце його безпечне, вповаючи на Господа.

8 Безпечне серце його; він не боїться, поки не побачить погибелї ворогів своїх.

9 Він роздає щедро, дає вбогим; справедливість його треває по віки; ріг його в славі буде возвисшений.

10 Побачить се грішник і розсердиться; скрегочучи зубами, буде пропадати; жаданнє грішників загине.

Псалтир 112

1 Аллилуя! Х валїте, слуги, Господа, хвалїте імя Господнє!

2 Благословенне імя Господа від нинї по віки вічні.

3 Від сходу сонця до його заходу да хвалять імя Господа!

4 Високо над народами Господь, над небесами слава його.

5 Хто як Господь, Бог наш, що живе на висотах,

6 Що нахиляється, щоб поглянути на небеса і на землю?

7 Що з пороху піднімає мізерного чоловіка, з болота підносить бідного,

8 Щоб посадити його поміж благородними, між благородними народа свого?

9 Що дає неплідній жити в домі, як щаслива синів мати.

Псалтир 113

1 Аллилуя! Я к виходив Ізраїль з Египту, дім Якова зпоміж людей чужої мови,

2 Стала Юдея сьвятинею його, Ізраїль царством його.

3 Побачило море і розступилось, Йордан назад повернувся.

4 Гори, як барани, скакали, горби – як ягнята.

5 Чого ж се ти, море, розступилось? І ти, Йордане, чого назад повернувся?

6 Ви, гори, що як барани скачите? Ви, горби, як малі ягнята?

7 Здвигнись перед Господом, земле, перед Богом Якова!

8 Що обернув скелю в озеро, й добув жерело з кременистої опоки.

Псалтир 114

1 Н е нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй!

2 Чому мають казати народи: Де ж їх Бог?

3 Але ж Бог наш на небесах; все, що любо йому, він творить.

4 Божища їх – срібло і золото, твориво рук чоловічих.

5 Мають уста, і не говорять; очі мають, і не бачать;

6 Мають уші, і не чують; нїздра мають, і нема в них нюху.

7 Руки їх не беруть; ноги їх не ходять; не чути жадного голосу з їх горла.

8 Їм рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає.

9 Ізраїлю, вповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.

10 Доме Ааронів, уповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.

11 Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа! Він поміч їх і щит їх.

12 Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім Ізраїля, благословити ме дім Аарона.

13 Буде благословити боящихся Господа, малих вкупі з великими.

14 Помножить вас Господь, вас і дїтей ваших.

15 Нехай благословить вас Господь, що сотворив небеса і землю.

16 Небеса, Господнї небеса, а землю дав дїтям людським.

17 Мертві не будуть хвалити Господа, нї всї ті, що йдуть до місця мовчання.

18 Ми ж будем прославляти Господа, від нинї по віки. Хвалїте Господа!

Псалтир 115

1 Л юблю Господа; він бо почув голос мій, благаннє моє;

2 Він бо прихилив до мене ухо своє; буду призивати його по всї днї мої.

3 Обняли мене смертні пута, і підземна тїснота постигла мене; в горю і в тузї я зостарівся.

4 І призвав я імя Господа: Благаю тебе, Господи, спаси душу мою.

5 Благий Господь і справедливий; і милосердний Бог наш.

6 Господь заступає простодушних; я знемігся, і він вирятував мене.

7 Вернись, душе моя, до спокою твого! Бо Господь добродїй твій.

8 Ти бо спас душу мою від смерти, очи мої від слїз, ногу мою від пропастї.

9 Буду ходити перед Господом в країнї живих.