Текст книги "Біблія /Библия"

Автор книги: Іван Нечуй-Левицький

Соавторы: Пантелеймон Кулиш,Иван Пулюй
сообщить о нарушении

Текущая страница: 113 (всего у книги 117 страниц)

15 Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє.

16 Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.

17 Приподоблюйтесь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.

18 (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,

19 котрим кінець – погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)

20 Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тїло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дїйству, котрим зможе і покорити собі все.

До филип'ян 4

1 Тим же, браттє моє любе й жадане, радосте і вінче мій, стійте так у Господї, любі.

2 Благаю Єводию, благаю і Синтихию, щоб однаково думали в Господї.

3 Благаю й тебе, щирий товаришу, помагай їм, що працювали в благовіствуванню зо мною, і з Климентом, і з иншими помічниками моїми, котрих імення в книзї життя.

4 Радуйте ся завсїди в Господї, і знов кажу: радуйте ся.

5 Тихість вашу нехай зрозуміють усї люде. Господь близько.

6 Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.

7 І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї.

8 На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (є в чому) яка чеснота й коли (є) яка похвала, про се помишляйте.

9 Чого ви і навчились, і прийняли, й чували, й видали в менї, те чинїть, то Бог миру буде з вами.

10 Зрадїв же я в Господї вельми, що вже раз згадали дбати про мене; ви ж бо й дбали, та не мали догідного часу.

11 Не задля недостатку глаголю; я бо навчивсь, що маю, тим і вдовольнятись.

12 Умію і смирити ся, мію й достаткувати; усюди й у всьому навчивсь і насищати ся, й голодувати, й достаткувати й недостаток терпіти.

13 Все здолїю в Христї, що мене покрепляє.

14 Одначе добре ви зробили, що приймаєте участь у моєму горю.

15 Знаєте ж і ви, Филипяне, що в починї благовіствування, як вийшов я з Македониї, нї одна церква не пристала до мене що до давання й приймання, тільки ви одні.

16 Бо й в Солунь раз і вдруге прислали ви на мою потріб.

17 Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуєть ся на користь вашу.

18 Прийняв же я все і достаткую. Сповнив ся, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу.

19 Бог же мій нехай сповнить усяку потріб вашу, по багацтву своєму в славі, в Христї Ісусї.

20 Богу ж і Отцеві нашому слава на віки вічні. Амінь.

21 Витайте всякого сьвятого в Христї Ісусї. Витають вас брати, що зо мною.

22 Витають вас усї сьвяті, а найбільш которі з кесаревого дому.

23 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.

До колоссян 1

1 Паsizeел, апостол Ісус-Христа волею Божою, та Тимотей брат,

2 до сьвятих і вірних братів у Христї, що в Колосах: Благодать вам і мир од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

3 Дякуємо Богу й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, молячись всякого часу за вас,

4 почувши про віру вашу в Христї Ісусї і любов, що маєте до всїх сьвятих,

5 задля надїї, що зложена для вас на небесах, про яку ви чували перше в слові правди благовіствування,

6 що прийшло до вас, яко ж і до всього сьвіта, і дає овощ, яко ж і в вас, від того дня, як ви почули і зрозуміли благодать Божу в правдї,

7 яко ж і навчились од Єпафра, любого нашого товариша слуги, котрий єсть вірний служитель Христів, за вас,

8 котрий і явив нам вашу любов у дусї.

9 Того-то й ми, від того дня, як почули, не перестаємо за вас молитись і просити, щоб ви сповнились розуміннєм волї Його у всякій премудрости і розумі духовному,

10 щоб ходити вам достойно перед Господом у всякому догоджуванню, і у всякому доброму дїлї приносячи овощ і ростучи в розумінню Бога,

11 кріпшаючи усякою силою по потузї слави Його на всяке видержуваннє і довготерпіннє з радощами,

12 дякуючи Отцеві, котрий зробив нас достойними спільности в наслїддю сьвятих у сьвітлї,

13 котрий збавив нас од власти тьми і перенїс у царство Сина любови своєї,

14 в котрому маємо викуп кровю Його і прощеннє гріхів.

15 Котрий єсть образ невидомого Бога, перворідень усякого творива.

16 Бо Ним сотворене все, що на небесах і що на землї, видиме й невидиме, чи престоли, чи панства, чи князївства, чи властї, – все Ним і для Него сотворене.

17 Він єсть перш усього, і все в Ньому стоїть.

18 І Він голова тїлу і церкві, Він початок, перворідень з мертвих, щоб у всьому Йому передувати.

19 Бо зволив (Отець), щоб у Ньому вселилась уся повня,

20 і щоб через Него поєднати все з собою, примиривши кровю хреста Його, через Него, чи то земне, чи то небесне.

21 І вас, що були колись відчуженими і ворогували думкою у лукавих дїлах, тепер же примирив

22 у тїлї плоти Його смертю, щоб поставити вас сьвятими й непорочними й неповинними перед собою,

23 коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.

24 Тепер радуюсь у страданнях моїх за вас, і доповняю недостаток горювання Христового у тїлї моїм (смертному) за тїло Його, котре єсть церква,

25 котрої став я слугою по доморядництву Божому, даному менї про вас, щоб сповнити слово Боже,

26 тайну закриту од віків і од родів, тепер же явлену сьвятим Його,

27 котрим Бог зволив обявити, яке багацтво слави тайни сієї між поганами, котре єсть Христос в вас, надїя слави,

28 котрого ми проповідуємо, наставляючи кожного чоловіка всякої премудрости, щоб нам представити кожного чоловіка звершеного в Христї Ісусї.

29 У чому й працюю, воюючи силою Його, що орудує в менї потужно.

До колоссян 2

1 Хочу оце, щоб ви знали, яку велику боротьбу маю за вас і за Лаодичан і змоѰ тих, що не бачили обличчя мого в тїлї,

2 щоб утїшились серця їх, з'єднавшись у любові і на всяке багацтво повної певности розуму на познаннє тайни Бога і Отця і Христа,

3 в котрому всї скарби премудрости і розуму заховані.

4 Се ж глаголю, щоб хто не обманив вас у суперечках;

5 бо хоч я тїлом і оддалеки, та духом з вами, радуючись і дивлячись на ваш порядок і утвердженнє віри вашої в Христа.

6 Оце ж, як прийняли ви Христа Ісуса Господа, так і ходїть у Ньому,

7 вкоренившись і збудувавшись у Ньому і впевнившись вірою, так як навчились, достаткуючи в нїй з дякуваннєм.

8 Гледїть, щоб хто не пожакував вас философиєю і марним підступом, по переказу людському, по первотинам сьвіта, а не по Христу.

9 Бо в Ньому живе вся повня Божества тїлесно.

10 І ви сповнені в Ньому: бо Він голова всякому князївству і властї.

11 В котрому ви й обрізані обрізаннєм нерукотворним, скинувши тїло гріхів тїлесних в обрізаннї Христовому,

12 погрібшись із Ним хрещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.

13 І вас, що були мертві в провинах і в необрізанню тїла вашого, оживив з Ним, простивши вам усї провини,

14 знищивши рукописаннє наукою, що була проти нас, і взяв Його з середини, прибивши на хрестї,

15 (і) роздягши князївства і власти, вивів на дивовижу сьміливо, побідивши їх на йому.

16 Нехай же оце нїхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом сьвят, або нового місяця, або суботи.

17 Се тїнь того, що настане, тїло ж – Христове.

18 Нїхто ж нехай не обманює вас, будучи самовільним у покорі і службі ангелській і вдаючись у те, чого не бачив, марно надимаючись умом тїла свого,

19 а не держачись Голови, від корого все тїло, суставами і повязями запоможене і звязане, росте зростом Божим.

20 Коли ж оце ви вмерли з Христом для первотин сьвіта, то чого мов би ще живі в сьвітї, про закон суперечитесь

21 (не займай, анї вкуси, анї доторкуй ся),

22 що все на погибель через надужиток по заповідям і наукам людським?

23 Воно має вид премудрости в самовольній службі і покорі і непощадї тїла, (а) не у шанобі до ситости тїла.

До колоссян 3

1 Коли ж оце воскресли ви з Христом, то гірнього шукайте, де Христос сидить по правицї в Бога.

2 Про гірнє думайте, (а) не про земне.

3 Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.

4 Коли ж Христос, життє ваше, явить ся, тодї і ви з Ним явитесь у славі.

5 Оце ж умертвіть члени ваші, що на землї: блуд, нечистоту, страсть, похоть лиху, зажерливість, котра єсть ідолослуженнє,

6 за се йде гнїв Божий на синів неслухняности,

7 між котрими і ви колись ходили, як жили між ними.

8 Тепер же покиньте й ви те все: гнїв, ярость, злобу, лайку, соромні слова од уст ваших.

9 Не кривіть словом один проти одного, скинувши з себе давнього чоловіка з дїлами його,

10 і одягнувшись у нового, що обновляєть ся в розумі по образу Того, хто сотворив його,

11 де нема Грека, нї Жидовина, обрізання і необрізання, чужоземця і Скита, невільника й вільного, а все й у всьому Христос.

12 Одягнїть ся ж оце, яко вибрані Божі, сьвяті і любі, в милость милосердя, добрість, смирність, тихість і довготерпіннє,

13 терплячи один одного й прощаючи собі, коли хто на кого має жаль; яко ж і Христос простив вам, так і ви.

14 Над усїм же сим любов, котра єсть союз звершення,

15 і мир Божий нехай править в серцях ваших, до котрого вас і покликано в одному тїлї, та й будьте вдячні.

16 Слово Христове нехай вселяєть ся в вас, багате на всяку премудрість, навчаючи і наставляючи самих себе псальмами та гимнами, та піснями духовними, у благодатї сьпіваючи в серцю вашому Господеві.

17 І все, що нї робите словом або дїлом, усе в імя Господа Ісуса, дякуючи Богу й Отцеві через Него.

18 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, яко ж подобає в Господї.

19 Чоловіки, любіть жінок і не бувайте гіркими до них.

20 Дїти, слухайте родителїв у всьому, се бо угодно Господеві.

21 Батьки, не роздражнюйте дїтей ваших, щоб не внивали.

22 Слуги, слухайте у всьому панів по тїлу, не перед очима тільки служачи, яко чоловіковгодники, а в простотї серця, боячись Бога;

23 і все, що робите, від душі робіть, яко ж Господу, а не людям,

24 знаючи, що від Бога приймете нагороду наслїддя; Господу бо Христу служите.

25 А хто кривдить, прийме у чому скривдив, і нема вважання на лице (в Бога).

До колоссян 4

1 Панове, оддавайте слугам правду і рівноту, знаючи, що й ви маєте Господа на небесах.

2 В молитві кріпіть ся, пильнуючи в нїй з подякою,

3 молячись разом і за нас, щоб Бог відчинив нам двері слова, проглаголати тайну Христову, за котру я і в кайданах,

4 щоб явив я її, як подобає менї глаголати.

5 У премудростї ходїть перед тими, що осторонь, викупляючи час.

6 Слово ваше нехай буде завсїди ласкаве, приправлене сіллю, щоб знали ви, як кожному відказувати.

7 Що дїєть ся зо мною, про все скаже вам Тихик, любий брат і вірний служитель і слуга-товариш у Господї,

8 котрого післав я до вас на те, щоб доідавсь, що з вами дїєть ся, і утїшив серця ваші,

9 з Онисимом, вірним і любим братом нашим, котрий з між вас: все вони скажуть вам, що тут (дїєть ся).

10 Витає вас Аристарх, товариш мій у неволї, та Марко, сестринець Варнави (про нього маєте наказ: як прийде до вас, прийміть його),

11 та Ісус, на прізвище Юст, котрі з обрізання. Сї одні помічники мої в царство Боже, котрі були менї втїхою.

12 Витає вас Єпафрас, що з вас, слуга Христа; всякого часу подвизаєть ся за вас у молитвах, щоб ви стояли звершені і сповнені у всякій волї Божій.

13 Сьвідкую бо за нього, що має велику ревність про вас і про Лаодичан і Єрополян.

14 Витає вас Лука, любий лїкарь, та Дамас.

15 Витайте братів, що в Лаодикиї, і Нимфана, і домашню церкву його.

16 І як прочитаєть ся се посланнє між вами, постарайтесь, щоб і в Лпродикийській церкві прочитане було, а написане з Лаодикиї щоб і ви прочитали.

17 Та скажіть Архипові: Гледи служення, що прийняв єси в Господї, щоб довершив його.

18 Витаннє моєю рукою, Павловою. Згадуйте про мої кайдани. Благодать з усїма вами. Амінь.

1-е до солунян 1

1 Павел, та Сильван, та Тимотей до церков Солунських у Бозї Отцї і Господї Ісусї Христї: Благодать вам і мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа.

2 Дякуємо Богові всякого часу за всїх вас, роблячи спомин про вас у молитвах наших,

3 без перестану згадуючи ваше дїло віри, і працю любови, і терпіннє уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,

4 знаючи, браттє Богові любе, вибраннє ваше.

5 Бо благовістє наше не було до вас у слові тілько, а і в силї, і в Дусї сьвятому, і в великій певнотї, яко ж і знаєте, які ми були між вами задля вас.

6 І ви стали послїдувателями нашими і Господнїми, прийнявши слово в великому горю з радощами Духа сьвятого,

7 так що ви стали ся взором усїм віруючим у Македониї і Ахаї.

8 Од вас бо промчало ся слово Господнє не тілько в Македониї і Ахаї, та й у всяке місце віра ваша в Бога пройшла, так що не треба нам що й казати.

9 Вони бо самі про нас звіщають, який вхід мали ми до вас і як ви обернулись до Бога од ідолів, служити Богу живому і правдивому,

10 і ждати Сина Його з небес, котрого воскресив з мертвих, Ісуса, збавляючого нас від наступаючого гнїва.

1-е до солунян 2

1 Самі бо знаєте, браттє, про вхід наш між вас, що не марно він став ся;

2 нї, пострадавши перед тим і дознавши зневаги, як знаєте, в Филипах, зосьмілились ми в Бозї нашому глаголати до вас благовістє Боже з великою боротьбою.

3 Утїшеннє бо наше (було) не від лукавства, анї від нечистоти, анї в підступі,

4 а яко ж ми вибрані від Бога, щоб повірити нам благовістє, так ми й глаголемо, не як ті, що людям догоджують, а Богу, що розвідує серця наші.

5 Нїколи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.

6 Не шукали ми нї від людей слави, нї од вас, нї од инших, можучи в повазї бути, яко Христові апостоли.

7 Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх,

8 оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тілько благовістє Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі.

9 Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.

10 Ви сьвідки і Бог, як преподобно, і праведно, і непорочно ми обертались між вами віруючими,

11 яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували;

12 щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу.

13 Того ж то й дякуємо Богові без перестану, що ви, прийнявши слово проповідї Божої від нас, прийняли не яко слово чоловіче, а (яко ж справдї є,) слово Боже, котре й орудує в вас віруючих.

14 Ви бо, браттє, стали послїдувателями церквам Божим, що в Юдеї в Христї Ісусї, тим що й ви пострадали від своїх земляків, як і вони від Жидів,

15 що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і наѾїс вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,

16 що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець гнїв (Божий).

17 Ми ж, браттє, осиротївши без вас на час-годину, лицем, а не серцем, ще більш старались з великим бажаннєм бачити лице ваше.

18 Тим же хотїли ми йти до вас, я таки Павел раз і вдруге, та й заборонив нам сатана.

19 Яка бо нам надїя, або радість, або вінець похвали? чи й не ви ж перед Господом нашим Ісусом Христом у приходї Його?

20 Ви бо слава наша і радість.

1-е до солунян 3

1 Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах,

2 і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втїшити вас у вірі вашій,

3 щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено.

4 Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте.

5 Того ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш.

6 Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас,

7 тим то втїшились ми, браттє, вами у всякому горю, і нуждї нашій, вашою вірою:

8 бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господї.

9 Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим,

10 ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої?

11 Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас.

12 Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всїх, яко ж і ми до вас,

13 щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа нашого Ісуса Христа з усїма сьвятими Його.

1-е до солунян 4

1 Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господї Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобає вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.

2 Бо знаєте, які заповідї дали ми вам Господом Ісусом.

3 Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду,

4 щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостї і честї,

5 не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога;

6 щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували.

7 Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.

8 Тим же, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого.

9 Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.

10 І справдї ви так чините всїм братам по всїй Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,

11 і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,

12 щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не знали нужди нї в чому.

13 Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надїї.

14 Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.

15 Се бо вам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.

16 Сам бо Господь з повелїннєм, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;

17 потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господеві на воздух, і так завсїди з Господем будемо.

18 Тим же втїшайте один одного словами сими.

1-е до солунян 5

1 Про часи ж і пори, браттє, не треба вам писати.

2 Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.

3 Бо, як говорити муть: "Упокій і безпечність", тодї несподївано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.

4 Ви ж, браттє, не в темряві, щоб той день як злодїй, захопив вас.

5 Усї ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.

6 Тим же оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.

7 Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.

8 Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і (надївши) шолом надїї на спасеннє.

9 Бо не призн"+0"чив нас Бог на гнїв, а на одержаннє спасення, через Господа нашого Ісуса Христа,

10 що вмер за нас, щоб, чи то пильнуємо, чи то спимо, укупі з Ним жили.

11 Того ж то втїшайте один одного і збудовуйте один одного, яко ж і робите.

12 Благаємо ж вас, браттє, знайте тих, которі працюють між вами, і старшинують над вами в Господї, і навчають вас,

13 і поважайте їх вельми високо в любові за дїло їх. Живіть мирно між собою.

14 Благаємо ж вас, баттє, урозумлюйте непорядних, утїшайте малодушних, піддержуйте немочних, довго терпіть усїм.

15 Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного і для всїх.

16 Всякого часу радуйтесь.

17 Без перестану молїтесь.

18 За все дякуйте: така бо воля Божа в Христї Ісусї про вас.

19 Духа не вгашуйте.

20 Пророцтвами не гордуйте.

21 Всього дослїджуйте; доброго держітесь.

22 Од усякого виду лихого вдержуйтесь.

23 Сам же Бог упокою нехай осьвятить вас зовсїм, і ввесь ваш дух, і душа, і тїло нехай збережеть ся непорочно у прихід Господа нашого Ісуса Христа.

24 Вірен, Хто покликав вас, Він і зробить (се).

25 Браттє, молїте ся за нас.

26 Витайте все браттє цїлуваннєм сьвятим.

27 Заклинаю вас Господом, прочитати посланнє се перед усїм браттєм.

28 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.

2-е до солунян 1

1 Павел, та Силуан, та Тимотей церкві Солунській у Бозї, Отцї нашому, і Господї Ісусї Христї:

2 Благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

3 Дякувати мусимо Богу завсїди за вас, браттє, яко ж воно й достойно, бо вельми росте віра ваша, і множить ся любов кожного з усїх вас один до одного;

4 так що ми самі хвалимось вами по церквах Божих за терпіннє ваше і віру у всїх гоненнях ваших і в горю, що приймаєте,

5 в доказ праведного суду Божого, щоб удостоїтись вам царства Божого, ради котрого й страждаєте.

6 Бо ж праведно в Бога, віддати горе тим, що завдають вам горя,

7 а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили,

8 в огнї поломяному даючи відомщеннє тим, що не знають Бога і не корять ся благовістю Господа нашого Ісуса Христа.

9 Вони приймуть муку, погибель вічну від лиця Господнього і від слави потуги Його,

10 як прийде прославити ся у сьвятих своїх і дивним бути у всїх віруючих (бо ввірувано сьвідкуванню нашому між вами) в той день.

11 Того й молимо ся всякого часу за вас, щоб сподобив вас поклику Бог наш, і сповнив усяке благоволеннє благости і дїло віри в силї,

12 щоб прославилось імя Господа нашого Ісуса Христа в вас, а ви в Ньому, по благодатї Бога нашого і Господа Ісуса Христа.

2-е до солунян 2

1 Благаємо ж вас, браттє, ради приходу Господа нашого Ісуса Христа і ради нашого збору до Него,

2 не скоро хитае ктесь умом, і не трівожтесь нї духом, нї словом, нї посланнєм нашим, що нїби настає день Христів.

3 Нехай нїхто вас не зводить нїяким робом; бо коли не прийде відступленнє перше, і не відкриєть ся чоловік беззаконня, син погибелї,

4 що противить ся і несеть ся вище всякого званого Бога або шановища, так що засяде як Бог у храмі Божому, показуючи себе, що він єсть Бог.

5 Хиба не памятаєте, що живучи ще в вас, я се вам казав?

6 І тепер знаєте, щz не дає йому відкритись часу свого.

7 Бо тайна беззаконня вже орудує, тільки той, хто вдержує тепер, (удержувати ме) доки візьметь ся з середини.

8 І тодї відкриєть ся беззаконник, котрого Господь убє духом уст своїх, і знищить явленнєм приходу свого.

9 Котрого (беззаконника) прихід, сатаниною силою, буде з усякою потугою і ознаками й чудесами омани,

10 і з усяким підступом неправди в тих, що погибають, бо любови правди не прийняли, щоб спасти ся їм.

11 І за се пішле їм Бог орудуваннє підступу, щоб вони вірували брехнї,

12 щоб прийняли суд усї, хто не вірував правдї, а кохавсь у неправдї.

13 Нам же треба дякувати Богові завсїди за вас, браттє полюблене від Господа, що вибрав вас Бог від початку на спасеннє осьвяченнєм духа й у вірі правди,

14 до чого покликав вас благовістєм нашим, щоб здобути ся слави Господа нашого Ісуса Христа.

15 Тим же, браттє, стійте і держіть перекази, яких навчились чи словом, чи посланнєм нашим.

16 Сам же Господь наш Ісус Христос, і Бог і Отець наш, що полюбив нас і дає нам утїху вічню і добру надїю в благодатї,

17 нехай утїшить серця ваші, і утвердить вас у всякому слові і дїлї доброму.

2-е до солунян 3

1 На останок, молїтесь, браттє, за нас, щоб слово Господнє ширилось та славилось, яко ж і в вас,

2 і щоб нам визволитись од безпутних і лукавих людей; бо не у всїх віра.

3 Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого.

4 Уповаємо ж у Господї про вас, що щz ми вам повелїваємо, ви робите і робити мете.

5 Господь же нехай направить серця ваші у любов Божу і в терпіннє Христове.

6 Повелїваємо ж вам, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, відлучатись від усякого брата, що ходить непорядно і не по переказу, який прийняв од нас.

7 Самі бо знаєте, як вам треба подобити ся нам; бо не робили ми безладдя між вами,

8 анї їли дармо хлїб у кого; а в трудї і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нїкого з вас:

9 не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобити ся нам.

10 Бо, як були ми в вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити дїла, нехай і не їсть.

11 Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нїчого не роблять, а метушять ся.

12 Таким-то повелїваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.

13 Ви ж, браттє, не втомлюйтесь, роблячи добре.

14 Коли ж хто не послухає слова нашого посланнєм, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором.

15 Та не за ворога вважайте його, а навчайте, яко брата.

16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завсїди всїма способами. Господь із усїма вами.

17 Витаннє моєю рукою Павловою, котре єсть знак у всякому посланню; так пишу:

18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.

1-е Тимофiю 1

1 Павел, апостол Ісуса Христа, по по велїнню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надїї нашої,

2 Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.

3 Яко ж ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,

4 анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, нїж Божого будування в вірі.

5 Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

6 у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,

7 хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.

8 Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно творить,

9 знаючи се, що не про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убийць батька й матери, про душогубцїв,

10 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,

11 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.

12 І дякую Тому, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене в0" fажав, поставивши мене на службу,

13 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателем, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.

14 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.

15 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.

16 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на життє вічне.

17 Цареві ж вічному нетлїнному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.

18 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,

19 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.

20 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.

1-е Тимофiю 2

1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,

2 за царів і за всїх, що мають власть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочестї і чистотї.

3 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,

4 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.

5 Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,

6 що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.

7 На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.

8 Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місцї, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.

9 Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннєм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,

10 а (як подобає жінкам, що пристали на благочестє) дїлами добрими.

11 Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.

12 Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.

13 Адама бо перше створено, опісля ж Еву;

14 і Адама не зведено; жінка ж, як зведено її, була в переступі.

15 Спасеть ся ж ради родження дїтей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.

1-е Тимофiю 3

1 Вірне слово: коли хто епископства хоче, доброго дїла бажає.

2 Треба ж епископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,

3 не пяницею, не до бійки, не до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,

4 своїм домом щоб добре правив, дїтей держав у слухняностї з усякою повагою;

5 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)

6 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.

7 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.

8 Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,

9 мали тайну віри в чистій совістї.

10 І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.

11 Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.

12 Диякони щоб бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.

13 Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобуває і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.

14 Се пишу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;

15 коли ж загаюсь, щоб ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженнє правди.

16 І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, оправдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.

1-е Тимофiю 4

1 Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,

2 в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,

3 що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.

4 Бо всяке створіннє Боже добре і нїщо не гидке, коли з подякою приймаємо;

5 осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.

6 Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував єси.

7 Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.

8 Тїлесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинїшнього і будучого.