Текст книги "Біблія /Библия"
Автор книги: Іван Нечуй-Левицький
Соавторы: Пантелеймон Кулиш,Иван Пулюй
сообщить о нарушении
Текущая страница: 43 (всего у книги 117 страниц)
16 Тако глаголе Господь: Ось я наведу лихо на се місце й на осадники його, – всї погрози в книзї, що прочитав царь Юдейський.
17 За те, що покинули мене та й кадять иншим богам, щоб мене підпалювати на гнїв усїма вчинками рук своїх, запалав гнїв мій проти v heісця сього та й не погасне.
18 Цареві ж Юдейському, що вас послав поспитати Господа, скажіте: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, що до слів, які ти чув:
19 Що твоє серце помякшало й ти впокорився перед Господом, як почув єси, що я висказав проти сього місця й осадників його, що вони викличуть страх і прокляттє, та що роздер єси одежу на собі й плакав передо мною, за се й я вислухав тебе, – говорить Господь.
20 Оце ж я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти спочнеш в твойму гробовищі в мирі, а очі твої не побачать всїх злигоднїв, що я наведу на се місце. І принесли вони цареві відповідь.
2-а царiв 23
1 І послав царь посли, й позбірали вони до його всїх знатнїх Юдейських і Ерусалимських.
2 І пійшов царь у храм Господень і всї мужі Юдейські й всї осадники Ерусалимські з ним, і сьвященники й пророки й ввесь люд від малого до великого. І прочитав у слух їм всї словеса з книги закону, що знайдено в Господньому храму.
3 Потім став царь на ступенї та й постановив завіт перед Господом, що ходити муть вони слїдом за Господом і пильнувати муть його заповідей й обявів, і встанов його з усього серця й з усієї душі, щоб виконувати слова завіту сього, написані в цїй книзї. І ввесь нарід ввійшов у завіт.
4 І повелїв царь первосьвященникові Хелкії й низшим сьвященникам та придвернїм сторожам повиносити з храму Господнього ввесь посуд, що пороблено про Баала та Астарту й про все військо небесне, й попалив те за Ерусалимом у долинї Кедрон, а попіл велїв повивозити в Бетель.
5 І повідставляв ідолські жерцї, що понаставляли були царі Юдейські, щоб кадили по висотах у городах Юдиних і в Ерусалимських околицях, та що палили кадила Баалові, сонцеві, місяцеві, планетам і всьому військові небесному;
6 І повелїв винести Астарту з храму Господнього за Ерусалим на Кедрон-долину, та й спалити коло потока Кедрону, й розбити її на порох, порох же розсипати по гробах простого люду.
7 Далїй збурив доми блудничі коло храму Господнього, де женщини ткали занавіси для Астарти.
8 І повиводив усїх жерцїв із Юдиних городів і посквернив висоти, де жерцї курили кадило, від Геви до Берсабиї, й поруйнував висоти – тую, що коло ввіходу городового голови Йозуї, й тую, що лїворуч у міських воріт.
9 Впрочім висотні жерцї не приносили жертов на жертівникові Господньому в Ерусалимі, а їли тілько неквашений хлїб вкупі з браттєм своїм.
10 Посквернив і Тофет, що на долинї синів Еннома, щоб нїхто не проводив сина свого чи дочку свою через огонь Молохові.
11 Далїй знехтував конї, що царі Юдейські ставляли сонцеві навперід ввіходу в храм Господень коло сьвітлиць скопця Нетан-Мелеха, в Фаруримі, колесницї ж сонцеві попалив огнем.
12 І жертівники на даху горішньої сьвітлицї Ахазової, що їх поставляли були царі Юдейські, й жертівники, що поставляв Манассія ув обох переддвірках храму Господнього, порозвалював царь і поскидав, а порох із них покидав у Кедрон-потік.
13 І висоти перед Ерусалимом по правому боцї од Оливної гори, що построїв був Соломон, царь Ізраїлський, Астартї, гидотї Сидонській, та Хамосові, гидотї Моабійській, та Милхомові, гидотї Аммонїйській, повелїв царь посквернити;
14 Порозбивав і камяні стовпи (боввани) й повирубував дуброви й закидав їх урочища людськими кістьми;
15 Та й жертівника у Бетелї, й висоту, що построїв Еробоам Набатенко, що ввів Ізраїля в гріхи, – й сього жертівника й висоту він збурив і спалив, і стер на порох, та спалив і дуброву.
16 Озирнувшися ж Йосія, побачив гроби, що були на горі, й послав позабірати з гробів костї, й попалив їх на жертівнику та й опоганив його, по слову Господньому, сказаному чоловіком Божим, що сї речі наперед проповів.
17 І промовив (Йосія): Що се за памятник, що я там бачу? Міські ж люде відказали йому: Се гроб Божого чоловіка, що прийшов був із Юдеї й сї речі прорік, що ти починив єси над жертівником Бетелським.
18 І повелїв: Не займайте його! Нїхто не трівож костей його! От і зоставили костї його як і костї пророка, що приходив із Самариї.
19 До того ж порозвалював Йосія зборища висот по городах Самарийських, що построїли були царі Ізраїлські, прогнївуючи Господа, й вдїяв з ними те саме, що зробив у Бетелї.
20 І повбивав всїх висотнїх жерцїв, що там були при жертівниках, та й попалив на них людські костї. Тодї вернувсь у Ерусалим.
21 І повелїв царь усьому народові, кажучи: Сьвяткуйте Господеві, Богу вашому, паску, як прописано в цїй книзї закону;
22 Бо не сьвятковано такої паски від суддївських часів, що судили Ізраїля, й по всї часи царів Ізраїлських і царів Юдейських;
23 Аж у вісїмнайцятому роцї царювання Йосіїного сьвяткували сю паску Господеві в Ерусалимі.
24 І повигублював Йосія ще й викликачів мертвих, й чарівників, терафими й ідоли й всї ті гидоти, які були в землї Юдейській і в Ерусалимі, щоб ввійшли в силу слова закону, написані в книзї, що знайшов у храму Господньому сьвященник Хелкія.
25 І не було рівнї йому між царями, перед ним, хто б обернувся так з усього серця, з усієї душі й з усієї сили до Господа, притьма по закону Мойсейовому, та й після його не встав йому рівня.
26 Однак же Господь не відложив гнїву великої досади своєї, що запалав проти Юди за всї розярювання, якими підпалював його на гнїв Манассія.
27 І рече Господь: Віддалю по Юду від лиця мого, як віддалив Ізраїля, й відкину від себе город сей, Ерусалим, що вибрав я, й храм, що про його я сказав: імя моє там пробувати ме.
28 Проче про Йосію й про все, що він чинив, прописано в лїтописї царів Юдейських.
29 За його часу вирушив Фараон Нехао, царь Египецький, проти царя Ассирийського на Ефрат-ріку. І двинув зустріч йому царь Йосія, і той вбив його в Мегиддонї, скоро побачив його.
30 І повезли його мертвого слуги його з Мегиддону, й привезли в Ерусалим, і поховали його в гробовищі його. І взяв народ землї Йоахаза, сина Йосіїного, та й помазали його й зробили його царем намість отця його.
31 Двайцять і три годи віку було Йоахазові, як став він царем, а три місяцї царював у Ерусалимі. Матїр його звалась Хамуталь Ереміївна, з Ливни.
32 І чинив він те, що Господеві не до вподоби, притьма так, як предки його чинили.
33 Фараон же Нехао задержав його в неволї в Ривлї, в країнї Ематській, щоб не царював у Ерусалимі, й наложив на землю грошевої кари сто талантів срібла й талант золота.
34 І зробив Фараон Нехао Елиякима, Йосієнка царем намість отця його Йосії, та й перемінив імя його на Йоакима, а Йоахаза взяв і відвів у Египет, де він і вмер.
35 І давав Йоаким Фараонові срібло й золото. Він розцїнував землю, щоб виплачувати Фараонові, скільки приказував. Від кожного з народу землї, як кого цїновано, брав срібло й золото, щоб виплачувати Фараонові Нехао.
36 Двайцять і пять год було віку Йоакимові, як він став царем, а одинайцять лїт царював у Ерусалимі. Матїр його звали Зебудда Федаіївна, з Руми.
37 І чинив він те, що Господеві не до вподоби, притьма як предки його чинили.
2-а царiв 24
1 За його часу напа New Навуходонозор, царь Вавилонський, й Йоаким був його підневоленим три годи, та потім відпав од нього.
2 І насилав Господь на нього ватаги Халдеїв і ватаги Сирийцїв, і орди Моабіїв та орди Аммонїїв, – напускав їх на Юду, щоб витратити його, по слову Господньому, що виповідав через слуги свої пророки.
3 По приказу Господньому склалось воно над Юдою, щоб відкинути його од лиця свого задля гріхів Манассіїних, за все, що він коїв;
4 Та за кров безвинних, що проливав, так що сповнив Ерусалим безвинною кровю, – сього не схотїв Господь простити.
5 Инше про Йоакима й про все, що він чинив, прописане в лїтописї царів Юдиних.
6 І спочив Йоаким із батьками своїми, а його син Ехонїя став царем намість його.
7 Царь же Египецький не рушав більш із землї своєї, бо царь Вавилонський забрав усе від Египецького потока та й до Евфрат-ріки, що було царя Египецького.
8 Вісїмнайцять год віку було Ехонїї, як він настав царем, а три місяцї царював він у Ерусалимі. Матїр його звали Нехушта Елиатанівна, з Ерусалиму.
9 І чинив він таке, що Господеві не до вподоби, притьма як чинив отець його.
10 Того часу підступили слуги Навуходонозорові, царя Вавилонського, під Ерусалим, і город опинився в облязї.
11 І прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, під город, як слуги його облягали його.
12 І вийшов Ехонїя, царь Юдейський, до царя Вавилонського, він і мати його й слуги його, князї його й скопцї його, – й узяв його царь Вавилонський, на восьмому роцї свого царювання;
13 І повивозив усї скарби з храму Господнього й скарби з царської палати; та й порозбивав увесь посуд золотий, що поробив Соломон, царь Ізраїлський, у храму Господньому, по слову Господньому;
14 І вивів увесь Ерусалим у полон, усїх князїв, і все хоробре військо – десять тисяч, до того всї теслї й слюсарі: нїкого не зосталось опріч убогих людей землї.
15 І одвів він Ехонїю в Вавилон, і матїр цареву й жінок царевих і скопцїв його, й знатнїх землї позаймав у полонь з Ерусалиму в Вавилон.
16 До того й усїх спосібних до зброї сїм тисяч, і ремісників тисячу, – всїх мужів сильних і хоробрих позаймав царь Вавилонський в неволю у Вавилон.
17 І зробив царь Вавилонський дядька його Матанїю намість його царем, та й перемінив імя його на Седекію.
18 Двайцять і один рік віку було Седекії, як зроблено його царем, а одинайцять год царював він у Ерусалимі. Матїр його звалась Хамуталь Ереміївна, з Либни.
19 І чинив він неправедність в очах Господнїх, притьмя як чинив Йоаким.
20 Гнїв Господень був над Ерусалимом та над Юдою такий, що він відкинув їх від обличчя свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського.
2-а царiв 25
1 І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї, в десятий день місяця, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Ерусалим та й облїг його, й насипав кругом його обляговий вал.
2 Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії.
3 На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти.
4 І зроблено проломину в городї, й втекли всї воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) – та й царь утїк дорогою на рівнину пустинї.
5 Військо ж Халдейське погналось за царем, та й наз
<огнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його.
6 І вхопили царя та й повели його до царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд:
7 Закололи синів Седекіїних перед очима його, Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон.
8 У пятому ж місяцї, на семий день місяця, – се є в девятнайцятому роцї Навуходонозоровому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим,
9 Та й спалив храм Господень і царську палату й усї будинки в Ерусалимі;
10 І мури навкруги Ерусалиму зруйнували всї полки Халдейські, що були з отаманом над прибічниками.
11 А останок люду, що зоставались у городї, та втекачі, що повтїкали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників;
12 Тільки немногих убогих людей у землї зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями.
13 Мідяні ж стовпи, що були в храму Господньому й підніжжя, й море мідяне, що в домі Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали мідь із них у Вавилон;
14 Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано при службі;
15 І кадильницї й чаші, – що тільки було з золота й срібла, побрав отаман прибічників.
16 Стовпи два, море одно, й підніжки, що поробив Соломон до храму Господнього, – мідї з усього знаряддя не було ваги.
17 Вісїмнайцять локот був заввишки один стовп, а зверху його був вінець мідяний, а заввишки був вінець трьох локот, і сїти й гранатові яблучка навкруги вінця – все мідяне; те ж саме й на другому стовпі з сїткою.
18 І взяв отаман прибічницький первосьвященника Сераю, й второго сьвященника Зефанїю, й трьох придверників.
19 А з городу взяв одного скопця, що був приказчиком над військовими людьми, та пятьох ізміж невідступних прибічників царських, і головного писаря військового, що записував людей до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що находились в городї.
20 Оцїх то побрав Навузардан, отаман прибічницький, та й повів їх до царя Вавилонського в Ривлу;
21 А царь Вавилонський повелїв їх повбивати в Ривлї в Емат-країнї. І переведені Юдеї з землї своєї.
22 Над тими ж, що позоставляв у Юда-землї, Навуходонозор, царь Вавилонський, поставив начальником Годолїю Ахикаменка Сафанового.
23 Як же почули всї військові отамани з військовими людьми, що царь Вавилонський настановив Годолїю, то й зібрались усї до Годолїї в Массифу, а то: Ісмаїл Нетанїєнко, та Йоханан Кареєнко та Серая Танхуметенко з Нетофата, та Езанїя Маахитієнко, з своїми людьми.
24 І заклявся їм і людям їх Годолїя, кажучи: Не лякайтесь служити Халдеям, осїдайтесь у землї й бувайте підневоленими цареві Вавилонському, а буде вам добре.
25 Та семого місяця появивсь Ісмаїл Нетанїєнко, сина Елисамового, з царського роду, а з ним десять чоловіка, й вбив Годолїю, і він умер, а також і Юдеїв та Халдеїв, що були при йому в Массифі.
26 Тодї рушив увесь люд од найменьшого до найбільшого вкупі з військовим отаманнєм та й відправились у Египет, боялись бо Халдеїв.
27 І сталося в трийцять семому роцї невольництва Ехонїєвого, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять семого дня місяця, Евилмеродах, царь Вавилонський, в роцї, як почав царювати, вивів Ехонїю, царя Юдиного, з темницї;
28 І розмовляв з ним любомирно, й поставив його престол висше престола инших царів, що були в нього в Вавилонї;
29 І перемінив невольницьку одїж його, й трапезував він раз-у-раз в присуттї його, поки й жив на світї.
30 І харчове його – щоденне харчове – давано йому від царя на кожний день по всї днї життя його.
1-а Паралипоменон 1
1 Адам, Сет, Енос,
2 Кенан, Магалалель, Яред,
3 Генох, Метусала, Ламех,
4 Ной (Нояг), Сем, Хам та Яфет.
5 Сини Яфетові: Гомер, Магог, Мадай, Яван (Елися), Тувал, Месех та Тирас.
6 Сини Гомерові: Аскеназ, Рифат, і Тогарма.
7 Сини Яванові: Елиса, Тарсис, Киттим і Доданим.
8 Сини Хамові: Куш, Мизраїм, Фут і Канаан.
9 Сини Кушові: Себа, Гавила, Сабта, Раама та Сабтеха. Сини Раамові: Шева й Дедан.
10 Від Куша народився ще й Нимрод; цей почав бути велетнем на землї.
11 Від Мизраїма народились: Лудима (Лудій), Анамій, Легавій, Нафтухим,
12 Патрусїй, Каслугій, од которого настали Филистимцї, та Кафторій.
13 Від Канаана народився Сидон, найстарший в його, Хет,
14 Евузій, Аморій, Гергазій,
15 Гевій, Аркей, Синей,
16 Арвадїй, Земарій та Гаматїй.
17 Сини Семові: Елам, Ассур, Арфаксад, Луд та Арам. (Сини Арамові): Уз, Хул, Гетер та Мешех (Маса).
18 Від Арфаксада (народився Каїнан, а від Каїнана) народився Села, а від Сели народився Ебер.
19 Від Ебера народились два сини: один на імення Фалек, через те, що за його часів була роздїлена земля, його брат на імення Йокман.
20 Від Йокмана народились Алмодад, Шалеф, Газармавет, Ерах,
21 Гадорам, Узал, Дикла,
22 Обаль, Абимавель, Шева,
23 Офир, Гавил та Йовав. Усї цї сини Йокманові.
24 (А сини Семові): Арфаксад, Каїнан, Села,
25 Ебер, Пелег, Регов,
26 Серуг, Нахор, Тара,
27 Аврам, се Авраам.
28 Сини Авраамові: Ізаак та Ізмаїл.
29 Оце й їх родовід: Найстарший син Ізмаїлів Набайот, по йому Кедар, Адбеєль, Мивсам,
30 Мисма, Дума, Масса, Хадад, Тема,
31 Етур, Нафис, і Кедма. Це сини Ізмаїлові.
32 Сини Хеттури, Авраамової наліжницї: вона породила Зимрана, Йоксана, Медана, Мадіяна, Ишбака та Шуаха. Сини Йоксанові: Себа та Дедан. (Сини Деданові: Рагуїл, Навдеїл, Ассурим, Летусим, Леюмим (Астусіїм, Асомин).
33 Сини Мадіянові: Ефа, Ефер, Ганох, Абида та Ельдага. Усе це сини Хеттурині.
34 А від Авраама народився Ізаак. Сини Ізаакові: Езав та Ізраїль.
35 Сини Езавові: Елифас, Регуїл, Егус, Еглом та Кораг.
36 Сини Елифасові: Теман, Омар, Зефо, Гаєтам, Канас; (Тимна ж Елифасова наложниця, породила йому) Амалеха.
37 Сини Рагуїлові: Нахат, Зерах, Шамма та Миза.
38 Сини Сеїрові: Лотан, Собаль, Зибеон, Ана, Дисон, Езер та Дисан.
39 Сини Лотанові: Горій та Гемам; а сестра в Лотана: Тимна.
40 Сини Собамові: Алван, Манагат, Ебаль, Сефо та Онам. Сини Зибеонові: Ая та Ана.
41 Дїти Анині: Дисон та (Оголибама, Анина дочка). Сини Дисонові: Гемдан, Ешдан, Ітран та Керан.
42 Сини Езерові: Белган, Саван та Акан. Сини Дисанові: Уз та Аран.
43 Оце царі, що царювали в краю Едомі, ще переднїйше нїж зацарював царь над синами Ізраїля: Бела, Бейорів син, а назвище його міста-Динхаба;
44 І помер Бела, і зацарював по йому Йобаб, син Серахів із Бозри.
45 І помер Йобаб, і зацарював по йому Гусам, з краю Теман.
46 І помер Гусам, і став по йому царем Гадад, син Бедадів, котрий розбив Мадіянїїв на полі Моаб; назва міста його: Авит.
47 І помер Гадад, і зацарював по йому Самла з Масреки.
48 І помер Самла, і зацарював по йому Саул з Рехобота, що над річкою.
49 І помер Саул, і став царем по йому Бааль-Ганан, син Ахборів.
50 І помер Бааль-Ганан, і зацарював по йому Гадар; назвище його міста Пау; жінка ж його на ймя Мегетабееля, дочка Матредова, дочка Мезагабова.
51 І помер Гадар. І були старшини в Едома: старшина Тимна, старшина Алва, старшина Етет.
52 Старшина Оголибама: старшина Ела, старшина Пинон,
53 Старшина Кенас, старшина Темон, старшина Мебзар,
54 Старшина Магдієль, старшина Ірам; оце старшини Ідумейські.
1-а Паралипоменон 2
1 Оце сини Ізраїлеві: Рубен, Симеон, Левій, Юда, Іссахар, Зебулон,
2 Дан, Йосиф, Бенямин, Нефталїй, Гад, та Ассер.
3 Сини Юдині: Гер, Онан та Села, – троє народилось у його від дочки Шуєвої, Канаанїйки. І був Гер найстарший Юдин син, ледачий в очах Господа, й він убив його.
4 І Тамара, невістка його, породила йому Фареса (Перезу) та Зару (Сера). Усїх синів в Юди було пятеро.
5 Сини Перезові: Есрон та Гамул.
6 Сини Зарині: Зімрі, Етан, Еман, Галкол та Дара; усїх їх пятеро.
7 Син Харміїн: Ахар, що накликав лихо на Ізраїля, нарушивши закляттє.
8 Син Етанів: Азарія.
9 Сини Есронові, що народились від його: Ерахмеїл, Адам (Рам) та Гелувай.
10 Від Арама ж народився Аминадаб; від Аминадаба народився Нахзон, князї синів Юдиних;
11 Від Нахзона народився Салмон, від Салмона народився Бооз;
12 Від Бооза народився Обид, від Обида народився Ессей;
13 Від Ессея народився його найстарший син Еліав, другий – Аминадаб, третій – Самм,
14 Четвертий – Натанаїл, пятий – Раддая,
15 Шестий – Озем, сьомий Давид.
16 Сестри їх. Саруя та Абигея. Сини Саруїні: Абесса, Йоаб та Асаїл, троє.
17 Абигея народила Амессу; а батько Амессин – Етер, Ізмяїлїй.
18 Халеб, Есромів син, мав дїтей від Азуви, своєї жінки, й від Еріоти, і це його сини: Есер, Собаб та Ардан.
19 І померла Азува; span взяв собі Халеб (за жінку) Ефрату, й вона породила йому Гура.
20 Від Гура народився Урія, від Урії народився Веселіїл.
21 Потім Есрон ввійшов до дочки Махира, Галаадового батька, і взяв її, маючи шістьдесять років, і вона породила йому Сегуба.
22 Від Сегуба народивсь Яір, а було в його двайцять троє міст в Галаадському краю.
23 Але Гессурії та Сирийцї забрали в їх селитьби Яірові, Кенат і залежні від його міста, – шістьдесять міст. Усї цї міста синів Махира, Галаадового батька.
24 Після смертї Есрона в Халеб-Ефратї Есромова жінка Авія породила йому Ашхура, Текоїного батька.
25 Сини Ерахмеїла, найстаршого Есронового сина, були: перворідень Рам, по йому Вуна, Орен, Озем та Ахія.
26 Була в Ерахмеїла й друга жінка, на ймя Афара; вона Онамова мати.
27 Сини Рама, найстаршого Ерахмеїлового сина, були: Мааз, Ямин та Екер.
28 В Онама ж були сини: Шаммай та Яда. Шаммаєві ж сини: Надаб та Авишур.
29 Жінка Авишурова на ймення Авихаїла, й вона породила йому Ахбана та Молида.
30 Сини Надабові: Селед та Афаїм. І помер Селед бездїтним.
31 Син Афаїмів Ішій. Син Ішіїн: Шешан. Син Шешанів: Ахлай.
32 Сини в Яди, Шаммаєвого брата: Етер та Йонатан. Етер помер бездїтним.
33 Сини Йонатанові: Пелет і Заза. Це сини Ерахмеїлові.
34 В Шешана не було синів, а самі дочки. Був же в Шешана невольник, Египтянин, на ймя Ярха;
35 Шешан дав свою дочку Ярсї (свойму невольникові) за жінку, а вона породила йому Аттая.
36 Від Аттая народився Натан, від Натана народився Завад;
37 Від Завада народився Ефлал, від Ефлала народився Овид;
38 Від Овида народився Еуй, від Еуя народився Азарія;
39 Від Азарії народився Хелез, від Хелеза народився Елеас;
40 Від Елеаса народився Сисмай, від Сисмая народився Саллум;
41 Від Саллума народився Екамія, від Екамії народився Елишам.
42 Сини в Халеба, Ерахмеїлового брата: Меша, найстарший в його, – він батько Зифин, – і сини Мареші, Хевронового батька.
43 Хевронові сини: Корей і Таппуах, та Рекем та Шема;
44 Від Шема народився Рахам, Йоркеамів батько, а від Рекема народився Шаммай;
45 Син в Шаммая Маон, а Маон се батько Бет-Зура.
46 А Ефа, Халебова наложниця, породила Харана, Мозу та Газеза. А від Харана народився Газез.
47 Сини Егдаєві: Регем, Йотам, Гешан, Пелет, Ефа та Шааф.
48 Наложниця Халебова Мааха породила Шевера та Тирхану;
49 Вона ж породила й Шаафа, Мадманниного батька; Шеву, батька Махбениного і батька Гивеїного. А дочка Халебова – Ахса.
50 Оце сини Халебові: син Гур, перворідень Ефрати; Шовал, батько (князь) Киріят-Ярима;
51 Салма, батько (князь) Бетлеєму, Хареф, батько Бетгадера.
52 У Шовала, батька Киріят-Яриму, були сини: Гарое, Хази, Галменюхот.
53 Поколїння Киріят-Яриму: Ітріяни, Футїяни, Шуматани, та Мидраітяни. Від цїх повстали Зоряни та Ештаоляни.
54 Сини в Салми: Бетлеємляни та Нетофатяни, вінець Йоабового дому, та половина Менухотян – Зоряни,
55 Та поколїння Соферійцїв, що жили в Ябезї, Тирейцї, Шимейцї, Сухайцї: це Кинеяни, що повстали від Хамата, Бетрехавового батька.
1-а Паралипоменон 3
1 Сини в Давида, що народились від його в Гебронї, були: найстарший Амнон від Ахиноами Езраеельки; другий – Далуя від Абигеї Кармелїйки;
2 Третий – Авессалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гессурського; четвертий – Адонїя, син Аггити;
3 Пятий – Сафатія від Авитали, шестий Етераам від Егли, його жінки,
4 Шість, що народились від його в Гебронї; а царював він там сїм рік і шість місяцїв, а трийцять три роки царював в Ерусалимі.
5 А оцї народились від його в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан та Соломон, четверо од Бетсаби, Елїямової дочки;
6 Ебаар, Елисама, Елифалет,
7 Ногаг, Нафек, Яфія,
8 Елисуа та Елїяда й Елифелет – девятеро.
9 Оце усї Давидові сини, окрім синів од наложениць. Сестра їх Тамара.
10 Син Соломонів: Робоам; сього син Авія, а сього син Аса, його ж син Йосафат,
11 Сього син Йорам, його син Охозія, його син Йоас,
12 Його син Амасія, його син Азарія, його син Йотам,
13 Його син Ахаз, його син Езекія, його син Манассія,
14 Його син Амон, його син Йосія.
15 Сини Йосіїні: найстарший Йоахаз, другий Йоаким, третій Седекія, четвертий Селлум.
16 Сини Йоакимові: Ехонїя, його син; Седекія, сього син.
17 Сини Ехоніїні: Асир, Салафіїл, його син;
18 Малкирам, Федаїя, Сеназар, Езекія, Гошама та Савадія.
19 І сини Федаїїні: Зоровавель та Шимей. А сини Зоровавелеві: Мешуллам та Хананїя, і Шеломита, їх сестра,
20 І ще пять: Хашува, Огел, Берехія, Хасадія та Юшав-Хесед.
21 А сини Хананїїні: Фелатія та Ісаїя; його ж син Рефаїя, його син Арнан, його син Овадія, його син Шеханїя.
22 Син Шеханїїн: Шемаїя; сини Шемаїїні: Хаттуш, Ігеал, Баріях, Неарія та Шафат – шестеро.
23 Сини Неаріїні: Елїоєнай, Езекія та Азрикам – троє.
24 Сини Елїоєнаєві: Годавяг, Елеашив, Фелаїя, Аккув, Йоханан, Делаїя та Анані – семеро.
1-а Паралипоменон 4
1 Сини Юдині: Фарес, Есрон, Хармій, Хул та Шовал.
2 Від Реаїї, Шовалового сина, народився Яхат; від Яхата народився Ахум та Лагад: від них поколїння Зорян.
3 А це сини Етанові: Езреель, Ешма та Ідбаш, та сестра їх, на ймя Газлелпоні,
4 Пенуел, батько Гедорів, та Езер, батько Хушів. Оце сини в Гура, найстаршого в Ефратї, Бетлеємського батька (князя).
5 В Ахшура, Текоїного батька, було дві жінки: Хела та Наара.
6 І породила Наара йому Ахузама, Хефера, Тимні та Ахашоарі: це сини від Наари.
7 Сини Хелині: Зерет, Зохар та Етнан.
8 Від Коза народились: Анув та Зовев і поколїння від Ахархела, Гарумового сина.
9 Явис був значнїйший за своїх братів. Мати дала йому ймення Явиса, кажучи: Я породила його в муках.
10 І покликався Явис до Бога Ізрайлевого і промовив: Ой коли б ти благословив мене твоїм благословеннєм, роспросторив мої межі, й рука твоя була надо мною, обороняючи мене від напасти, щоб я не бідував! І Бог послав, чого він просив.
11 А від Хелува, Шухиного брата, народився Махір; він батько Ештонів.
12 Від Ештона народився Бет-Рафа, Пасеах та Техін, батько міста Нааса (брат Селома Кенезіїного та Ахазового); це осадники Рехі.
13 Сини Кеназові: Готониїл та Сераїя. Готониїлів син: Хатат.
14 Від Меонотая народився Офра, а від Серая народився Йоаб, родоначальник Долини ремесників, бо вони були ремесники.
15 Сини в Халеба, Ефонїїного сина: Ір, Іл та Наам. Син Ілин: Кеназ.
16 Сини Егаллелелові: Зиф, Зифа, Тирія та Асареел.
17 Сини Езрині: Етер, Меред, Ефер та Ялон; а від Етера народився Мером, Шаммай та Ішбах, батько Ештемоїн.
18 А жінка його Юдія народила Ереда, батька Гедорового, і Хевера, Сохового батька, і Екутиїла, Занаохового батька. Це сини Битії, Фараонової дочки, котру взяв Меред.
19 Сини його жінки Годїї, сестри Нахамової, батька Кеїлового: Гармі та Ештемоа, з Махати.
20 Сини Симеонові: Амнон, Ринна, Бенханан та Тилон. Сини в Ішія: Зохев та Бензохет.
21 Сини в Силома, Юдиного сина: Ір, батько (князь) Лехи, та Лаеда, отець Мареші, та родини вироблявших виссон в дому Ашбеах,
22 Та Йоаким, і осадники Хозеви, та Йоаш і Сараф, що мали державу в Моабі, та Яшувилехем, але це давні подїї.
23 Вони були гончарі й жили алри садках та по огородах; в царя на роботї в його жили вони там.
24 Сини Симеонові: Немуїл, Ямин, Ярив, Зерах та Саул.
25 Шаллум, його син; його син Мивсам; його син Мишма.
26 Сини Мишмині: Хаммуїл, його син; сього син Закур; його син Шимей.
27 В Шимея було шіснайцять синів та шість дочок; а в його братів було небагато синів, і усе поколїннє їх було не таке велике, як поколїннє Юдиних синів.
28 Вони жили в Бирсабії, Моладї, Хазаршуалї,
29 В Билзї, в Еземі, в Толадї,
30 В Бетуїлї, в Хормі, в Зиклазї,
31 В Бет-Маркавотї, в Хазарсусимі, в Бет-Біреї та в Шааримі. Оце міста їх до Давидового царювання,
32 З їх селами: Етам, Аїн, Риммон, Токен та Ашан, – пять міст.
33 І всї селища їх, що були навкруги коло цїх міст до Баала; оце місця їх проживання та їх родоводи.
34 Мешовав, Ямлех та Йосія, Амассіїн син,
35 Йоїл та Егу, син Йошиви, сина Сераії, Асиїлового сина,
36 Елїоєнай, Якова, Ішохая, Асаїя, Адиїл, Ішимиїл та Банея,
37 Та Зиза, син Шифія, син Аллона, сина Едаїї, сина Шимрія, сина Шемаїї.
38 Цї списані по йменнях були князями над своїми родами, а дім їх батьків розпався на багато паростків.
39 Вони доходили до Герари і до східнього боку долини, щоб знайти випаси для своїх черед;
40 І знайшли пасовища вроджайні та добрі й землю широку, спокійну та безпечну, бо до їх приходу жило там тільки трохи Хомитян.
41 І прийшли цї, записані по іменнях, за часів Езекії, царя Юдейського, й повбивали й кочових і осїлих, що там знаходились, і вигубили їх навіки, й оселились на їх місці, бо там були пасовища для їх черед.
42 А з поміж їх, із синів Симеонових, пішло 'д горі Сеїр пятьсот чоловіка, а Фелатія, Неарія, Рефаїя, та Узіїл, Ішіїні сини, були на чолї в їх;
43 І повбивали оцїлївший там останок Амаликіїв, та й живуть там до сього часу.
1-а Паралипоменон 5
1 Сини в Рубена, найстаршого Ізрайлевого сина, – він перворідень; але як споганив постїль свого батька, то первеньство його віддано синам Йосифа, Ізрайлевого сина, одначе так, щоб не писатись їм первородними;
2 Бо Юда був найпотужнїйший між своїми братами, й князь у їх, але первородство перенесено на Йосифа.
3 Сини в Рубена, найстаршого Ізрайлевого сина: Ганох, Паллуй, Хезрон та Кармій.
4 Сини Йоїлеві: Шемая, його син; його син Гог, його син Шимей,
5 Його син Миха, його син Реаїя, його син Баал,
6 Його син Беера, що його погнав у полонь Теглатфелласар, царь Ассирийський. Він був князем у Рубенїїв.
7 І брати його, по поколїннях їх, та по родах їх, були: перший Еїєль, потім Захарія,
8 І Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоілового сина. Він жив ув Ароері до Нево та Баал-Меона;
9 А на схід жив він до ввіходу в пустиню, що тягнеться до ріки Евфрата, бо череди в їх були надто численні в краю Галаадському.
10 За часів Саула вони воювались з Агарянами, що й погибли од їх рук, а вони стали жити в їх шатрах по усїй східній стороні Галаада.
11 Сини Гадові жили навпроти їх в Базанському краю до Салхи;
12 В Базанї Йоіль був головою, Шафан-другий, потім Яанай та Шафат.
13 Братів їх з родинами їх було сїм: Михаїл, Мешуллам, Шева, Йорай, Яакан, Зія та Евер.
14 Оце сини Авихаїла, сина Хурія, сина Яроаха, сина Галаада, сина Михаїла, сина Ешишая, сина Яхдо, сина Бузового.
15 Ахі, син Авдиїла, Гунїєвого сина, був головою свого роду.
16 Вони жили в Галаадї, в Базанї й в залежних від його містах і по всїх околицях Сарона, до кінця їх.
17 Усї вони полїчені за часів Йоатама, Юдейського царя, й за часів Еровоама, Ізраїлського царя.
18 У нащадків Рубенових та Гадових і в половинї поколїння Манассіїного було людей військових, мужів, що носили щит і меч, та натягували лука й були з'учені до битви, – сорок чотири тисячі сїмсот шістьдесять, виступавших на війну.
19 І воювались вони з Агарянами, Етуром, Нафішом і Надавом.
20 І подана їм була поміч проти їх і оддані були в їх руки Агаряне й усе, що в їх було, бо вони в часї бою покликались до Бога, і він почув їх за те, що вони вповали на нього.
21 І забрали вони їх череди: верблюдів пятьдесять тисяч, дрібного товару двістї пятьдесять тисяч, ослів дві тисячі, та сто тисяч душ людей,
22 Бо багато попадало вбитих, бо то від Бога був сей побій. І жили вони на їх місцї до переселення.
23 Нащадки половини Манассіїного поколїння жили в тому краю від Базана до Баал-Ермона й Сенира й до гори Ермона; а було їх багато.
24 А ось голови їх поколїнь: Ефер, Іші, Елиїл, Азриїл, Еремія, Годавія та Ягдиїл, мужі потужні, мужі значні, голови своїх родів.
25 Але як вони почали грішиimesи проти Бога своїх батьків і стали блудно ходити за богами народів тої землї, що їх Бог вигнав зперед їх очей,
26 Тодї Бог збудив дух Фула, царя Ассирийського, та дух Теглатфелласара, царя Ассирийського, й виселив він Рубенїїв та Гадїїв і половину поколїння Манассіїного, й погнав їх в Халах і Хавір, і Ару, й на ріку Гозан, – де вони й до сього часу.
