Текст книги "Улісс"
Автор книги: Джеймс Джойс
Жанр:
Классическая проза
сообщить о нарушении
Текущая страница: 48 (всего у книги 53 страниц)
Сенси розташування, подібности, символіки, принагідного свідчення, засвідченого суперменства.
Що ж опинилося на місці, яке первісно займав буфет?
Піаніно (Кедбі) з відкритою клавіатурою, тоді як закрита його труна несла на собі пару довгих жовтих дамських рукавичок і зелену попільничку, що вміщала чотири обгорілі сірники, напіввикурену цигарку й два знебарвлені цигаркові недопалки. На пюпітрі ноти «Старої милої пісні про любов» у тональності соль мажор для голосу з фортепіано (слова Дж. К. Бінгема, музика Дж. Л. Моллоя, репертуар мадам Антуанетти Стерлінг{902}), розгорнуті на останній сторінці зі вказівками ad libitum, forte, педаль, animato, затримка педалі, ritirando[447]447
За бажанням, сильно… жваво… видобуваючи (зам. Ritardanto – поволі уповільнюючи) (іт.).
[Закрыть], фінал.
З якими почуттями Блум обводив поглядом ці речі?
З напруженням, підіймаючи свічку; з болем, відчуваючи на правій скроні ґулю від удару; з увагою, вдивляючись у темне, велике, пасивне і в легке, яскраве, активне; зі стурбованістю, нахиляючись і поправляючи загорнутий край килима; з посмішкою, згадуючи шкалу кольорів доктора Малакая Муллігана, де була ось така градація відтінків зеленого; з утіхою, повторюючи слова та попередню дію й сприймаючи різними каналами внутрішніх відчуттів наступне й супутнє приємне тепле поширення поступового знебарвлення.
Його подальші дії?
Із відкритої скриньки на столику з майоліковою стільницею він дістав чорний мініатюрний конус заввишки з дюйм, поставив його круглою основою на невелику металеву тарілочку, поставив свічку в правий кут коминкової полиці, добув із кишені камізельки складений лист (ілюстрованого) проспекту з заголовком «Агендат Нетаїм», розгорнув листа, ковзнув по ньому очима, згорнув у тонку рурочку, запалив її від свічки й підніс запалену до вершини конуса, довівши цей останній до стадії багряного світіння, після чого помістив рурочку на основу свічника, розташувавши незгорілу її частину так, щоб забезпечити повне згоряння.
Що стало наслідком цієї операції?
Усічена конічна вершина з кратером мініатюрного вулкана вивергнула вертикальні зміїсті струминки диму, запахтівши східними ароматичними духмянощами.
Які гомотетичні речі, окрім свічника, стояли на коминковій полиці?
Годинник із коннемарського мармуру з прожилками, який зупинився о 4 годині 46 хвилин ранку 21 березня 1896 року, весільний подарунок Метью Діллона; карликове деревце з інеєм на гіллі, під прозорим ковпаком, весільний подарунок Льюка й Керолайн Дойлів; опудало сови, весільний подарунок олдермена Джона Гупера.
Який обмін поглядами відбувся поміж цими трьома предметами й Блумом?
У дзеркалі трюмо з позолоченою оправою неприкрашений тил карликового деревця дивився на прямісіньку спину совиного опудала. Перед дзеркалом весільний подарунок олдермена Джона Гупера витріщався ясним меланхолійним мудрим блискучим неблимним і спочутливим поглядом на Блума, ну а сам Блум імлистим супокійним глибокоблумним неблимним і спочутливим поглядом дивився на весільний подарунок Льюка й Керолайн Дойлів.
Яке складне й асиметричне відображення в дзеркалі привернуло потім його увагу?
Віддзеркалення одинокого (самоспіввідносно) мінливого (іноспіввідносно) чоловіка.
Чому ж одинокого (самоспіввідносно)?
Ні братів, ні сестер, він зовсім один,
Але батько того мужа – його діда син.
А чому мінливого (іноспіввідносно)?
Від немовлятського віку й до зрілости він був схожий на свою родительку-матір. Що ближче від зрілости до старости, то все дужче ставав він схожий на свого родителя.
Яке останнє зорове враження передалося йому від дзеркала?
Оптичне віддзеркалення певного числа безладно розкиданих книжок, перевернутих, розташованих не за абеткою, блискотливих буквами заголовків на двох поличках навпроти дзеркала.
Складіть каталог цих книг.
Том, «Дублінський поштовий каталог». 1886.
Деніс Флоренс МакКарті{903}, «Поетичні твори» (з мідяним буковим листком як закладкою на с. 5).
Шекспір, «Твори» (бордовий сап’ян із золотим тисненням).
«Корисні обчислювальні таблиці» (брунатна оправа).
«Таємна історія двору Карла II» (червона оправа з тисненням).
«Довідник для дітей» (синя оправа).
Вільям О’Брайєн, Ч. П., «Коли були ми хлопчаками» (зелена, ледь виблякла оправа, закладена конвертом на с. 217).
«Вибрані думки Спінози» (каштанова шкіра).
Сер Роберт Болл, «Історія неба» (синя оправа).
Елліс, «Три подорожі на Мадагаскар» (брунатна оправа, заголовок стерся).
А. Конан-Дойль, «Листування Старка й Мунро», з фонду Дублінської міської публічної бібліотеки, Кейпл-стрит, 106, видана 21 травня (в переддень Трійці) 1904, термін повернення 4 червня 1904, прострочено на 13 днів (чорна оправа з білим цифролітерним ярличком).
Мандрівник, «Подорожі по Китаю» (загорнута в пакувальний папір, заголовок виведено червоним чорнилом).
«Філософія Талмуда» (брошура).
Локгарт, «Життя Наполеона» (без оправи, з примітками на берегах, де применшуються перемоги й перебільшуються поразки героя оповіді).
Ґустав Фрайтаг, Soll und Haben[448]448
Дебет і кредит (нім.).
[Закрыть] (чорний картон, ґотичний шрифт, закладена рекламкою цигарок на с. 24).
Ґозьєр, «Історія Російсько-турецької війни» (брунатна оправа, 2 томи, з ярличком Гарнізонної бібліотеки, Гавернерс-перейд, Ґібралтар, на звороті обкладинки).
Вільям Оллінгем, «Лоуренс Блумфілд в Ірландії» (друге видання, зелена оправа з малюнком із золотих трилисників, прізвище колишнього власника з правого боку форзацу вишкребене).
«Підручник астрономії» (обкладинку брунатної шкіри віддерто, 5 аркушів ілюстрацій, друк старовинним корпусом, авторські примітки нонпареллю, вказівки на берегах петитом, заголовки малим цицеро).
«Невідоме життя Христа» (чорний картон).
«Слідами сонця» (жовта оправа, титульний аркуш відсутній, заголовок дано в колонтитулі).
Юджин Сендоу, «Фізична сила та як її розвинути» (червона оправа).
«Короткий, але ясний виклад основ геометрії», написав французькою Ф. Ігнат. Пардіс, англійською переклав Джон Гарріс, доктор богослів’я. Лондон, видруковано в «Бішопс Гед» для Р. Неплока, MDCCXI, з посвятою його вельмишановному другові Чарльзу Коксу, есквайру, членові парламенту від міста Саутворка, і з написом від руки на титульному аркуші про те, що книга ся є набуток Майкла Галлахера, датовано травня 10 дня 1822 року, та про сподівання, що у випадку загублення чи втрати книги всякий, хто її знайде, незагайно її приставить Галлахеру Майклу, теслі, Дьюфері Гейт, Енніскорті, графство Віклоу, найчудовіше на світі місце.
Які думки опосіли його голову в процесі зворотного, щоб лицем догори преревертання перевернутих книжок?
Необхідність ладу, все на місці й для всього своє місце; недосить дбале ставлення жінок до літератури; недоречність яблука, увіпхнутого в келих, і парасольки, увіткнутої в стільчак; ненадійність заховання хоч би якого таємного документа за чи під книжкою а чи поміж її сторінок.
Котрий із томів був найоб’ємніший?
«Історія Російсько-турецької війни» Ґозьєра.
Що містилося в другому томі згаданого твору поруч з іншими відомостями?
Назва вирішальної битви (забута), яку часто згадував рішучий офіцер, майор Брайєн Купер Твіді (незабутий).
Чому, по-перше й по-друге, він не звернувся до згаданого твору?
По-перше, задля вправи у мнемотехніці; по-друге, тому що після періоду амнезії, умостившися за великий стіл і збираючися звернутися до згаданого твору, він за допомогою мнемотехніки відновив у пам’яті назву тієї воєнної операції: Плевна.
Що несло йому втіху в його сидячому положенні?
Щирість, нагота, поза, супокій, юність, ґрація, стать, порадниця-статуетка, поставлена в центрі стола, зображення Нарциса, придбаного на аукціоні П. А. Рена, Бечелорс-вок, 9.
Що приносило йому роздратування в тому сидячому положенні?
Тіснотиск комірця (розмір 17) і камізельки (з 5 ґудзиками), цих двох предметів туалету, зайвих у костюмі дорослого чоловіка, бо неспроможних пружно розтягуватися при змінах маси тіла.
Яким робом пом’якшено те його роздратування?
Він зняв комірця з шиї, разом із чорною краваткою та відщібною шпонькою, та й поклав на стільницю ліворуч від себе. Послідовно, у зворотному напрямі, порозщібав камізель, штани, сорочку вздовж серединної лінії розкучерявленого нерівномірного заросту чорного волосся який трикутом розходився від тазової ділянки по черевній округлості з пупковою западинкою по серединній лінії потовщень і до перетину шостих грудних ребер і далі на обидва боки під прямим кутом із вивершенням колами описаними довкруж двох рівновіддалених цят, право– і ліворуч, на кінчиках грудних горбів. Послідовно він від’єднав шлейки штанів від кожного з шести, за винятком одного, шлейкових ґудзів, розташованих попарно, з котрих одна пара була неповна.
Які відбулися затим мимовільні дії?
Він прищикнув між двома пальцями плоть прилеглу до рубця в лівій підреберній ділянці нижче діафрагми виниклого внаслідок укусу завданого бджолою 2 тижні й 3 дні тому (23 травня 1904 року). Машинально й не відчуваючи свербежу, почухав правою рукою низку точок і поверхонь своєї епідерми, почасти оголеної, повністю обливаної шкіри. Занурив ліву руку в ліву нижню кишеню камізелі й видобув, і повернув на місце срібну монету (1 шилінг), поміщену туди (здогадно) при події (17 жовтня 1903 року) похорону місіс Емілі Сініко, Сідні-перейд.
Розпишіть бюджет за 16 червня 1904 року.

Чи продовжився процес роздягання?
Відчуваючи легку, але стійку затерплість у підошвах, він відвів ступню набік і оглянув зморшки, опуклини й западини, що утворилися під тиском тіла на ступню під час неодноразових піших пересувань у багатьох різних напрямах, після чого, нахилившися, розв’язав шнурки, розшнурував обидва черевики й по черзі скинув їх повторно, відліпив трохи промоклу праву шкарпетку, в передній частині якої ніготь великого пальця знову продовбав отвір, підняв праву ногу та, відщібнувши бузкову еластичну підв’язку, стягнув праву шкарпетку, поставив роззуту ступню на край сидіння свого крісла, вхопив і обережно відщепив виступаючу частину нігтя великого пальця, підніс відщикнуту частинку під ніс і вдихнув дух живої плоті, після чого удоволено відкинув відщикнутий нігтевий фрагмент геть.
Чому вдоволено?
Бо дух, що його він удихав, відповідав іншим запахам, вдихуваним колись від інших нігтевих фрагментів, які був хапав і відщикував юний Блум, учень початкової школи місіс Елліс, терпляче, щовечора, у процесі короткого колінопреклоніння, читання молитви на сон грядущий та шанолюбних замрій.
В котрій же останній та остаточній із тих його замрій злилися наразі всі вони, й одночасні, й змінювані послідовно, одна по одній?
Не спадкувати за правом первородства, чи за розділенням поміж братів, чи за привілеєм найменшого в роду, достоту як і не мати в безстроковому володінні великої садиби солідної площі в акрах, рудах і перчах, себто в усталених англійських земельних мірах (оціненої в 42 ф. річного податку), з пасовиськами на торфовищах, прилеглих до тієї баронщини, з вартівнею сторожа й парадною алеєю, але нестеменно так само не мати й будиночка в суцільному ряді інших а чи половину вілли, що їх називають Rus in Urbe[449]449
Село в Місті (лат.).
[Закрыть] або Qui si Sana[450]450
Тут зцілюються (іт.) – популярна назва курортних санаторіїв.
[Закрыть], а придбати у повну власність шляхом приватної купівлі двоповерховий житловий будинок-бунґало під очеретяним дахом, чолом на південь, увінчаний нагорі флюгером та заземленим громовідводом, із ґанком, увитим повзучими рослинами (плющем чи там диким виноградом), оливково-зеленими вхідними дверми з начищеним до блиску мідним оздобленням, мовби в елеґантної карети, з фасадом, отинькованим під мармур, із золоченим рельєфом по карнизах і фронтону, й щоб стояв, бажано, на мальовничому підвищенні, з приємним краєвидом, що відкривається з обведеного кам'яною балюстрадою балкону на довколишні пасовиська, безстадні й стадозаборонені, з 5 чи 6 акрами присадибної земельки, але на такій відстані від великого шляху, щоб вечорами світло його вікон пробивалося крізь і понад живоплоти з рівно підстрижених грабів, а від риси столичного міста щоб це його місцерозташування було не менше, ніж на 1 англійську милю, але щоб не довше, ніж за 5 хвилин, можна було звідтіля дійти до трамвайної чи залізничної лінії (напр., на Дандрам, південний напрям, а чи на Саттон, північний, адже обидві місцевості, за відгуками, визнано, після досліджень, подібними до земних полюсів стосовно сприятливости клімату для хворих на сухоти), право спадкового передавання гарантоване, оренда на 999 років, а сам маєток повинен мати 1 залу з еркером (2 стрілчасті арки) і з пристроєм для вимірювання температури, 1 вітальню, 4 спальні, 2 кімнати для челяді, кухню з кахляними стінами, із закритою плитою та мийницею, хол із убудованими білизняними шафами, секцію книжкових полиць мореного дуба, а на ній «Британську енциклопедію» та «Тлумачний словник нового сторіччя», перехрещену зужиту зброю, східну й середньовічну, обідній ґонґ, алебастровий світильник, підвісний вазон, ебонітовий автоматичний телефонний апарат і довідник біля нього, ручної роботи аксмінстерський кремовий килим із картатим бордюром, столик, на одній ніжці з пазуристими лапами, для гри в мушку, коминок із масивними мідними ґратами, коминковий годинник-хронометр із позолоченої бронзи (щонайточніший збіг ходу з боєм соборних дзвонів), барометр із гігрометром, затишні отоманки й кутові дивани ясно-червоного плюшу, з тугими пружинами й серединою, в якій тонеш, японську ширму з трьома стулками й плювальниці (в стилі солідних клубів, добротної шкіри винного кольору, блиск легко відновлюється за допомогою оцту й льняної олії), пірамідально-призматичну центральну люстру, вигнуту дерев’яну жердину з папугою, привченим сідати на палець (лексикон цензуровано), тиснені шпалери по 10 ш. рулон, із поперечним візерунком із кармінових гірлянд і з бордюром горою, сходи, три довгі марші під послідовно прямими кутами, полірованого світлого дуба, сходинки і підсходинки, стійки, балясини й поруччя, з панелями, що йдуть угору, навощеними камфорним воском; ванну кімнату з гарячою та холодною водою, з ванною і душем; ватерклозет на антресолях, оснащений матовим овальним, без хрестовини чи переплетення, віконцем, відкидним сидінням, світильником-бра, бронзовою ручкою і ланцюгом, поруччям, підніжком і художньою олеографією на внутрішньому боці дверей; такий самий, але звичайний; челядські приміщення з осібним санітарним та гігієнічним хазяйством для куховарки, світличної та молодшої челяді (платня підвищується автоматичними щодворічними надбавками на 2 ф.; понад те – страховий поліс, щорічні бонуси (1 ф.) і пенсія (за 65-річною системою) після 30 років служби), буфетні, комори, льодовня, надвірні служби, льохи вугільний та дров’яний, а також винний (з виборними ігристими й неігристими марками) для почесних гостей, якщо їх запрошено до обіду (у вечірніх туалетах), ну а газ (одноокис вуглецю) мислився проведеним повсюдно.
Які ще принади могли б міститися на тій території?
На додаток до всього – майданчики для ігр у теніс та м’яч, кущова алея, засклена оранжерея з тропічними пальмами, обладнана за останнім словом ботаніки, ґрот із водограєм, вулик, утримуваний на гуманних засадах, овальні клумби на прямокутних газонах, засаджені ексцентричними еліпсами червоних і жовтих тюльпанів, синіх гіацинтів, крокусів, примул, турецької гвоздики, духмяного горошку, конвалій (цибулини від сера Джеймса В. Маккея, фірма з обмеж. відп., оптова і вроздріб торгівля насінням і цибулинами, постачання мінеральних добрив, консультації з догляду рослин, Горішня Секвіл-стрит, 23), фруктовий сад, город і виноградник, захищені від незаконних вторгнень кам’яним муром із гребенем гострого скла, повітка з висячим замком для всякого оприбуткованого-інвентаризованого обладнання.
Як от?
Верші для ловитви вугрів, сажалка для омарів, вудки, сокира, безмен, точило, трамбівка, снопов’язалка, сіноворушилка, складана драбина, 10-зубі граблі, черевики-дерев’янки, борона, вила, садові ножиці, банка з фарбою, щітка, мотика і таке інше.
А які вдосконалення можна було б запровадити згодом?
Кролятник і пташник, голубник, ботанічна теплиця, 2 гамаки (для дами й кавалера), сонячний годинник, прихований під бузком чи золотим дощем, закріплений на лівій шулі воріт японський дзвіночок з екзотичним і мелодійним звучанням, пузатий кадіб для дощової води, газонова косарка з боковим викиданням і ящиком для трави, пристрій для поливання гідравлічним рукавом.
Які бажано мати там засоби сполучення?
Для виїздів у місто – потяг або трамвай із частими рейсами, від відповідної проміжної чи кінцевої станції. Для їзди по сільській місцевості – велосипеди, дорожний вантажний велосипед без ланцюга, з вільним ходом, з паралельним причепом для вантажу, або гужовий транспорт, ослик у плетеній бідарці чи чепурний фаетон, запряжений міцною, роботящою масивно-копитною конячиною (буланий кастрований кінь, 14 долонь).
Яку назву могла б носити ця резиденція, збудована в реальності чи в перспективі?
Блум-котедж. Вілла Сент-Леопольд. Квітвіль.
Чи міг Блум із будинку 7 на Екклс-стрит уявити собі Блума з Квітвіля?
У вільного крою костюмі з чистої вовни, у твідовому кашкеті від Гарріса, ціна 8 і 6, і в практичних садових чоботях з еластичними розтяжками, з лійкою в руці, саджаючи алею молодих ялиночок, оббризкуючи, обрізуючи, підв’язуючи, сіючи кормові трави, везучи грабарку з бур’янами, в призахідню пору, серед пахощів свіжоскошеного сіна, надмірно не утруднюючи себе, удобряючи ґрунт, умудрюючись розумом, сягаючи справжнього довголіття.
Яка програма розумових занять була б там водночас можлива?
Моментальна фотографія, порівняльне вивчення релігій, фольклор, що відноситься до різних марновірств та еротичних звичаїв, споглядання небесних сузір’їв.
А якийсь легший відпочинок?
На повітрі: праця в саду і в полі, велосипедні прогулянки по рівних укочених путівцях, сходження на пагорби помірної висоти, плавання у відлюдних проточних водах та безпечні катання по річці в надійному плоскодонному човні або в рибальському човнику зі стоп-анкером, на ділянках, де немає загат і порогів (період літньої сплячки), призахідні моціони й верхові променади зі спогляданням пустельних краєвидів, і, за контрастом із цими останніми, привітних димків торфу, що згоряють у коминках селян (період зимової сплячки). В домашній обстановці: обговорення, в теплі й затишку, нерозв’язаних проблем історії та криміналістики; читання екзотично-еротичних шедеврів у виданнях без купюр; теслярування з ящиком інструментів, де є молоток, шило, цвяхи, шурупи, дюбелі, свердло, обценьки, рубанок і викрутка.
Чи міг би він стати джентльменом-фермером, виробником зерна й товарної худоби?
Ще й як міг би: мавши одну-дві молочні корови, копицю сіна з гірських луків та необхідний сільськогосподарський реманент, як, скажімо, маслоробку, ріпорізку й таке інше.
Які були б його громадянські обов’язки та супільний статус у колі сільських родин і помісного дворянства?
Вони формувалися б у процесі послідовного сходження по ієрархічних сходах: від садівника, хлібороба, городника, скотаря аж до, в зеніті кар’єри, окружного або мирового судді, з родовими щитом і гербом та підхожим девізом (Semper paratus[451]451
Завжди готовий (лат.).
[Закрыть]), занесеного належним чином до книги герольдмейстера ольстерського (Блум, Леопольд П., Ч. П., тайн. радн., кав. орд. Св. Патрика, д-р права honoris causa[452]452
На честь (лат.).
[Закрыть], Блумвіль, Дандрам) і згадуваного у двірській та світській хроніці (містер Леопольд Блум із дружиною відпливли з Кінгстауна в Англію).
Яку лінію дій накреслив він для себе в такій якості?
Лінію, що пролягала посередині між надмірною поблажливістю і зайвою суворістю: у різнорідному суспільстві, складеному з яких завгодно класів, нескінченно мінливому в масштабах соціальної нерівности, здійснювати безпристрасне, однорідне, беззаперечне правосуддя, пом’якшуючи його щонайширшим лібералізмом, одначе хай воно буде вкрай скрупульозне у випадках конфіскації майна, рухомого й нерухомого, на користь корони. Лояльні до законної найвищої влади в країні, спонукувані природженою любов’ю до прямоти, його цілі залучали б суворе підтримування суспільного ладу, усунення численних зловживань, хай і не всіх одразу (позаяк будь-котрі реформи й заходи економії, слугуючи лиш попередніми рішеннями, мають випливати, як похідні, з вирішення остаточного), дотримання букви закону (звичайного й торгового прав та законів парламентських) супроти всіх зловмисників, що гуртуються у спілки, й супроти всіх правопорушників, котрі діють навсупереч місцевим правилам та установленням, усіх воскресителів (шляхом браконьєрства та дрібних крадіжок дров) полишеного за давністю сервітуту{904}, всіх велемовних підбурювачів міжнародних гонінь, усіх паліїв міжнародної ворожнечі, всіх ницих баламутів домашньої безхмарности, всіх запеклих руйначів домашньої шлюбности.
Доведіть, що він любив прямоту від ранньої юности своєї.
1880 року, навчаючись у середній школі, він признався юному Персі Епджону про свою невіру в догмати Ірландської (протестантської) церкви (в яку батька його, Рудольфа Вірага (згодом Рудольфа Блума) навернено з юдаїстської віри 1865 року Товариством поширення християнства серед євреїв), пізніше полишеної ним задля переходу в католицтво, у період свого одруження, й задля оного, 1888 року. 1882-го, в пору своєї юнацької дружби з Деніелом Магрейном та Френсісом Вейдом (припиненої внаслідок дочасної еміґрації того першого) він обстоював у години нічних спільних їхніх прогулянок політичну теорію колоніальної (зокрема канадської) експансії{905} та еволюційні теорії Чарльза Дарвіна, викладені в «Походженні людини» й «Походженні видів». 1885 року він публічно висловлювався за підтримку колективної і національної економічної програми, яку просували Джеймс Фінтан Лейлор, Джон Фішер Муррей, Джон Мітчел, Дж. Ф. К. О’Брайєн{906} та інші, а також підтримував аграрну політику Майкла Девітта, конституційну агітацію Чарльза Стюарта Парнелла (Ч. П. від міста Корка), програму миру, реформ і заходів економії Вільяма Юарта Гладстона (Ч. П. від Мідлотіена, Півн. Брит.) і, висловлюючи свої політичні переконання, видерся в надійне укриття, утворене розгалуженнями крони дерева на Нортумберленд-роуд, аби поспостерігати вступ до столиці (2 лютого 1888 року) урочистої смолоскипної ходи двадцяти тисяч, поділених на 120 ремісничих корпорацій, які ескортували, з двома тисячами запалених смолоскипів, маркіза Рипонського та Джона Морлея.
Скільки і як гадав він платити за свою заміську резиденцію?
Згідно з проспектом Діяльного Іноземного Акліматизованого Націоналізованого Дружньо Державою Субсидійованого Будівельного Товариства (заснованого 1874 року), не більше 60 ф. на рік, що становило 1/6 забезпеченого прибутку, отримуваного від найнадійніших цінних паперів, або ж 5 простих відсотків від капіталу 1200 ф. (продажна вартість при купівлі з розстроченням на 20 років), з якого 1/3 належить виплатити при здійсненні купівлі, а решта суми – 800 ф. плюс 2½ % від них же, у вигляді щорічної ренти належить виплачувати поквартально, рівними річними внесками, аж до ліквідації шляхом погашення всієї суми позики, наданої на термін 20 років для цілей купівлі, що в сукупності давало орендну плату в 64 ф., включно з рентою землевласника, тоді як папери на право володіння мали зберігатися в орендаря (чи орендарів), із пунктом, що застерігає вимушений продаж, позбавлення права викупу заставної та взаємну компенсацію на випадок тривалого прострочення визначених виплат, і за відсутности таких перешкод володіння переходить у повну власність позичаючого наймача по закінченню обумовленого періоду.
Які швидкі, але ненадійні засоби збагачення могли б полегшити незагайну купівлю?
Особистий бездротовий телеграф, що передав би за допомогою тире й крапок результат національного кінноспортивного гандикапу (простого чи з перешкодами) на 1 чи більше миль і сотень футів, виграного аутсайдером за ставок 50 до 1 в Аскоті о 3 годині 8 хвилин пополудні (за Ґрінвічем), так, щоб повідомлення могло бути отримане й враховане тим, хто робить ставку в Дубліні о 2 годині 59 хвилин (за Дансінком){907}. Несподіване знайдення предмета великої грошової вартости (коштовного каменя, дуже рідкісної поштової марки, наклеєної чи ненаклеєної (7-шилінгова бузкова, без зубчиків, Гамбурґ, 1866; 4-пенсова рожева, на синьому папері, з зубчиками, Велика Британія, 1855; 1-франкова темно-сіра, службова, пробита, з діагональною надпечаткою, Люксембург, 1878), старовинного династичного персня, унікальної реліквії, в незвичайному місці або в незвичайний спосіб: у повітрі (впустив орел, ширяючи), у вогні (серед звуглілих решток знищеної пожежею будівлі), в морі (поміж викинутих при кораблетрощі речей, що плавають або затонули; на покинутому людьми кораблі), на землі (в шлунку їстівної дичини). Дарча іспанського в’язня на якийсь стародавній скарб, у коштовностях, монетах чи зливках, довірений платоспроможній банківській корпорації 100 літ тому з 5 складних відсотків, повною вартістю 5 000 000 ф. ст. (п’ять мільйонів фунтів стерлінгів). Контракт із необачним контрагентом на постачання 32 партій певного товару на умовах оплати готівкою по доставці за початкової плати ¼ пенса і з подальшим зростанням у геометричній прогресії зі знаменником 2 (1/4 п., 1/2 п., 1 п., 2 п., 4 п., 8 п., 1 ш. 4 п., 2 ш. 8 п., усього 32 члени). Продуманий план, заснований на вивченні законів імовірности, як зірвати банк у Монте-Карло. Розв’язання багатовікової проблеми квадратури круга, урядова премія 1 000 000 фунтів стерлінгів.
Чи можливе було придбання великої маєтности через промислові канали?
Освоєння дунамів просторих піщаних земель, пропоноване у проспекті Агендат Нетаїм, Берлін W. 15. Бляйбтройштрассе, шляхом закладення помаранчевих плантацій, динних баштанів та лісонасаджень. Утилізація зужитого паперу, шкурок каналізаційних гризунів, людських, наділених хімічними властивостями, екскрементів{908}, зважаючи на величезні запаси першого, величезної чисельности других та колосальних мас третіх, ураховуючи, що кожна нормальна людська особина середніх активности й апетиту продукує щорічно, коли не брати до уваги рідких речовин, сумарну вагу 80 фунтів (за змішаного тваринно-рослинного раціону), що треба помножити на 4 386 035, повну чисельність населення Ірландії, за даними перепису 1901 року.
А чи існували проекти ще ширшого масштабу?
Проект, який іще належить виписати й подати на схвалення членам портового управління і який передбачатиме експлуатацію білого вугілля (гідравлічної енергії), отримуваного гідроелектричною станцією в найвищій точці припливу на Дублінській обмілині, чи біля водоспадів, Пулафуки й Пауерскорту, чи в басейнах найбільших рік, із планованим економічним виробництвом 500 000 кв/г електроенергії. Проект обвести дамбами півострівну дельту Норс Бул у Доллімаунті й спорудити на її просторі, нині використовуваному для гри в гольф та вправляння у стрільбі, асфальтовану еспланаду з казино, крамницями, тирами, готелями, пансіонами, читальнями й місцями для змішаного купання. Проект використання собачих та козиних запрягів для доставляння молока щоранку. Проект розвитку ірландського туризму в Дубліні та його околицях на невеликих пароплавах гасової тяги, які б курсували річковим фарватером між мостом Айленд і Рінгсендом; на екскурсійних автомобілях, приміських потягах і прогулянкових катерах прибережної навігації (10 ш. з людини за день, включно з вартістю путівника-трилінґви. Проект відновлення пасажирських та вантажних перевезень по водних шляхах Ірландії після належного розчищення річищ. Проект з’єднати трамвайною лінією Ринок худоби (Північна Кільцева й Праша-стрит) і набережні (Нижня Шериф-стрит та Іст-Волл), паралельно З’єднувальній залізничній лінії, що проходить (змикаючися з Великою Південною та Західною лініями) між скотозагонним двором, вузлом Ліффі й вокзалом Великої Середньозахідної дороги, Норс-Волл 43–45, неподалік від вокзалів або дублінських ділянок Великої Центральної дороги, Середньоанглійської залізничної компанії, Дублінської пакетботної компанії, Ланкаширсько-Йоркширської залізничної компанії, Пакетботної компанії Дубліна й Глазго, Пакетботної компанії Глазго, Дубліна й Лондондері (лінія Лейрда), Англо-ірландської пакетботної компанії, Пароплавного товариства Дублін – Моркем, Лондонської і Північно-західної залізничної компанії, складів управління Дублінського порту й доків, перевалочних складів Полгрейва, Мерфі й Ко, контор судновласників та суднових агентів середземноморських, іспанських, португальських, французьких, бельгійських і голландських пароплавних ліній, причому перевезення худоби й додаткові транспортування, здійснювані Дублінською об’єднаною трамвайною компанією, з обмеж. відп., мають оплачуватися власниками худоби.
Із яких засновків природним і необхідним висновком випливало б укладення контракту на декотрі з подібних проектів?
При забезпеченні, рівноцінному шуканій сумі, сприянні, у формі дарчого акту з документом про передання за життя дарувальника, або за заповітом після безболісної кончини дарувальника, з боку найбільших фінансистів (Блюм-Паша, Ротшильд, Ґуґґенгайм, Гірш, Монтефйоре, Морган, Рокфеллер), що володіють шестизначними статками, накопиченими в підсумку успішної діяльности, й поєднанні капіталу з певним таланом, бажана мета була б досягнута.
Що зробило б його в кінцевому підсумку незалежним від цих багатіїв?
Незалежне відкриття золотої жили з невичерпними запасами.
З якої причини він задумувався над проектами, настільки нелегкими для здійснення?
Одна з його аксіом полягала в тому, що подібні розмірковування, чи автоматичне віднесення до себе оповіді, котра чимось тебе зворушила, чи мирні спогади про минуле, якщо вдаватися до всього цього, перш ніж піти на боковеньку, й чинити це узвичаєно, знімають утому й забезпечують здоровий відпочинок та поновлення життєздатности.
Які ж він наводив цьому докази?
Як фізик, він вирахував, що з 70 років повного людського життя щонайменше 2/7, себто 20 літ, проминають уві сні. Як філософ, він допевнився, що до кінця хоч би якого відпущеного людині строку життя у неї встигає сповнитися лиш нескінченно мала частка її бажань. Як фізіолог, він вірив у штучне згладжування шкідливих чинників, котрі діють переважно в період сну.
Чого він боявся?
Можливости скоїти уві сні вбивство чи самогубство унаслідок потьмарення розуму – цієї несумірно категоріальної здатности, що гніздиться у мозкових звивинах.
Якими зазвичай бували його останні міркування?
Про якусь єдину-унікальну рекламу, небачену новинку, перед котрою вражено завмирали б перехожі: очищену від усяких зайвин і домішок, зведену до чогось найпростішого та найдієвішого, яку, узгоджену з темпом сучасного життя, хапав би й поглинав найперший випадковий погляд.








