Текст книги "Тернистий шлях кубанця Проходи"

Автор книги: Роман Коваль

сообщить о нарушении

Текущая страница: 37 (всего у книги 38 страниц)

«За національне ім'я рідної землі»
(Замість післямови)

«Найбільшим злом ми вважали національне поневолення…» – так визначив світобачення вояків Армії УНР Василь Прохода [97, с. 82]. Це він заявив без патетики, тихо і спокійно. Бо не був актором чи позером.

Але до цієї істини кубанець дійшов не одразу. Визначальною стала зустріч у 51-му полку російської армії з вільноприділеним Федором Королем. Від нього кубанець уперше почув як палахкотять вірші Тараса Шевченка. Тоді, 1913 року, Василь Прохода вперше задумався над долею українського народу. Не менша роль і миргородського козака Костя Курила, з яким Прохода запізнався в австрійському полоні. Кость мав цілу скриню українських книг, серед яких був і «Кобзар» Тараса Шевченка, який справив на Василя неймовірне враження. А твір «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» мов громом прибив.

 
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
 

Ці слова стали життєвим кредо кубанця Проходи.

Національному пробудженню сприяла й дружня політика австрійців та німців. Вони допустили в табори діячів Спілки визволення України, які вільним і розумним словом виіскрили в душах українців бажання стати вільними на своїй землі. «Не цурайтесь вільного слова, – воно має творчий дух! Із рабів воно робить вільних громадян!» – невдовзі вже й самі закликали пробуджені сини України [15].

Стати на шлях боротьби «за національне ім'я рідної землі» допомогли й росіяни. Символом їхнього зневажливо-кпинного ставлення до українців став Василевий вчитель у станиці Уманській Сергій Михайловський, який буквально тратив рівновагу, коли чув українське слово.

– Ей, ти, – з погрозою цідив він, почувши, що хтось з дітей говорить українською, – што ти там бунчіш? Я тєбя, каналія, вздую как сідарову казу!..

А жорстока пацифікація української Галичини і Лемківщини 1914 року, свідком якої став кубанець, остаточно протверезила від чаду російського патріотизму. Внутрішній протест засвідчив, що під російською шинелею у нього билося українське серце…

І все ж наука не завжди допомагає.

Московський окупант багатоликий. І не всі його личини явні. В одній з них (Таращанській дивізії) Василь Прохода побачив спасіння для України. І став на хибну стежку. До помилкового рішення підштовхнуло розчарування Українською Державою гетьмана Скоропадського, яка мала недоукраїнський характер. Підкупили і соціальні гасла більшовиків. Кубанець вирішив перейти північний кордон і влитися в лави таращанців. Хіба знав він, що тих уже встигли загнуздати московські комісари.

Василя врятував щасливий випадок – зустріч на вокзалі в Конотопі з товаришем – сірожупанником Малевичем. Завдяки йому Прохода і повернувся в «родину національних романтиків» – Сіру дивізію [96, с. 248].

Національні романтики, які зі зброєю в руках добувають свободу для себе і свого народу, – святі люди. І тут немає жодного перебільшення. Це підтвердили і євреї, які загалом з недовірою і недружньо ставилися до Української держави та її війська. «Що це воно – звичайні салдати?.. – дивувалися вони, спостерігаючи за сірожупанниками, які скрізь встановлювали лад і спокій. – Козаки?!. Ах, які ж ви славні люде». В Житомирі, Бердичеві, Луцьку та інших містах євреї, згадуючи «сірих», говорили: «Так, це були люде, це було військо» [95, с. 116, 117]. А євреї в часи війни були дуже чутливим барометром…

Когось з читачів, напевно, здивувало, що більшість сірожупанників мали соціалістичні переконання. Діяч тієї доби Дмитро Дорошенко називав їх «майже комуністами». Прохода визнає це (хоч до матеріалізму ставився негативно). «Будучи інтелігентним пролетарем, – писав кубанець, – я нічого не мав проти введення в Україні цілком соціялістичного чи навіть комуністичного устрою, лише, щоб він був дійсно українським, що давав би можливість повному й вільному розвиткові української національної культури…» [97, с. 20].

У роки Визвольної боротьби більшість борців за Українську державу сповідували ліві переконання. І це зрозуміло, адже століттями український народ був відсторонений від багатств рідного краю. Українці своєю працею здобували становище для інших – росіян, поляків, євреїв… Так що націонал-комунізм у ті часи дивиною не був. Зокрема, його сповідувала партія боротьбистів. Подібні погляди мало й багато безпартійних. І в цьому нічого страшного немає. Головне, щоб вояк знав, хто ворог і в який бік стріляти. Боротьбистів націонал-комунізм завів у глухий кут «співпраці» з окупантами, а сірожупанникам подвоював завзяття в боротьбі проти московської комуни.

Хоч на полях битв кубанець Прохода все зробив, щоб здобути для свого народу свободу, він її не дочекався…

Поховали ветерана у Бавнд-Бруку, біля церкви Андрія Первозванного, де спочивають видатні сини України (хоч військовий ранг він мав не такий уже й високий – життєвий подвиг вимірюється не званнями і посадами).

До слова, генерали УНР пропонували Василеві Проході підвищити звання, але він «рішуче відмовився, бо вважав, що це була би насмішка над тими, які здобули звання на полю бою» [70А].

Багатозначною виявилася і така думка підполковника Проходи. «Той факт, що я народився в Росії, – зазначав він в одному з листів до Військової прокуратури СССР, – не може служити приводом до позбавлення мене свободи» [25, арк. 149–150]…

Ставився до Росії як до репресивної держави і штундист з України, з яким Василь Прохода сидів у Воркуті. Штундист «фанатично вірив, що Москва – «блудниця на семи пагорбах» буде зруйнована, сліду від неї не залишиться…» [98, с. 49]. Ця надія гріла і гріє серця багатьох поколінь українців. Адже доки Москва існуватиме, доти душі десятків мільйонів невинних, нею убієнних, не заспокояться.

Роман КОВАЛЬ

Джерела

1. Анкета біографічна (Василя Проходи). Списки та анкети академії на студентів-стипендіатів. Центральний державний архів вищих органів державної влади та управління України (далі ЦДАВО України), ф. 3795, оп. 1, спр. 50.

2. Анкети студентів ріжних факультетів Академії. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 616.

3. Артюшенко Ю. Події і Люди на моєму шляху боротьби за Державу. 1917–1966. – На чужині, 1966.

3А. Архів Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, спр. 8217.

3Б. Archiwum Instytutu Jozefa Pilsudskiego w Ameryce, zespol Ukrainska Misia Wojskowa w Polsce, t. 2/2, k. 278–279.

4. Биковський Л. Від Привороття до Трапезунду. Спомини (1895–1918). – Мюнхен – Денвер: Дніпрова хвиля, 1969.

5. Биковський Л. Із записної книжки бібліотекаря-мандрівника. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 5, спр. 78.

6. Биковський Л. Передмова // Записки Непокірливого: історія національного усвідомлення, життя і діяльності звичайного українця. Кн. 1. – Торонто: Пробоєм, 1967.

6А. Білоус Т. Петро Запорожець // Спогади про УГА – УТГІ. – Ч. 19. – С. 5 // Додаток до: Бюлетень Т-ва абсольвентів УГА – УТГІ. – Нью-Йорк. – 1966. – Квітень. – Ч. 33.

7. Бутович М. Формування Сірої дивізії у Володимирі Волинському // За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. – Зб. 11. – Торонто: Український воєнно-історичний інститут, 1966.

8. Визвольні змагання очима контррозвідника (Документальна спадщина Миколи Чеботаріва). – Київ: Темпора, 2003.

9. Вишнівський О. Повстанський рух і отаманія. – Детройт: Капітула відзнаки Хреста залізного стрільця, 1973.

10. Відозва управи офіцерського табору полонених українців у Йозефштадті (Чехія) // Вістник Союзу визволення України. – Відень, 1917. – 28 жовтня. – Ч. 44 (174).

11. Вістки Сірих. – № 5. – 1919. – 13 квітня.

12. Вістки Сірих. – № 11. – 1919. – 4 травня.

13. Вістник політики, літератури й життя. – Відень, 1917. – 16 лютого. – Ч. 7.

14. Вістник Союза визволення України. – Відень, 1917. – 19 серпня. – Ч. 34 (164).

15. Вістник Союза визволення України. – Відень, 1917. – 28 жовтня. – Ч. 44 (174).

16. Галин М. Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції (1914–1918 рр.) // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Каліш, 1934. – Зб. 4. – Ч. I.

17. Галин М. Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції (1914–1918 рр.) // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Каліш, 1936. – Зб. 6. – Ч. III.

18. Гальчевський Я. З воєнного нотатника. – Київ: Діокор, 2006.

19. Гнойовий Ф. Посмертна згадка. Бл. П. Марія Прохода. – На правах рукопису.

20. Гордієнко Г. Під щитом Марса (спогади). Т. 2. – Філадельфія, 1977.

21. Ґалаґан М. З моїх споминів (80-ті роки – до Світової війни). I частина. – Львів: Червона Калина, 1930.

22. Ґалаґан М. З моїх споминів (Світова війна – розвал царату – українська революція). – II частина. – Львів: Червона Калина, 1930.

23. Ґалаґан М. З моїх споминів. III частина. – Львів: Червона Калина, 1930.

24. Дем'янчук Б. Мандат на державний переворот // Україна молода. – 2006. – 20 червня.

25. Державний архів СБУ, арх. 51141, 74412, ФП.

25А. ДА СБУ, ф. 6, спр. 74412, ФП.

26. Дерош А. Українська проблема і Симон Петлюра (Вогонь і попіл. Париж, 1962) // Незборима нація. – 2003. – Травень. – Ч. 5 (207).

27. Дм. Б. Підполковник Василь Прохода (1890–1971) // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1972. – Ч. 1 (57).

28. Дмитрук В. Вони боролися за волю України. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004.

29. Дороговказ: орган вояцької думки і чину. – Торонто, 1965. – Березень – червень. – Ч. 5–6 (24–25).

30. Дубрівний П. Сіра Дивізія і література до неї // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1967. – Ч. 1 (27).

31. Дубрівний П. Сірожупанники (Перша Українська стрілецько-козацька дивізія) // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Зб. 10. – Торонто: Український воєнно-історичний інститут, 1966.

32. Ємець В. У золоте 50-річчя на службі України. Про козаків-бандурників. – Голлівуд (США) – Торонто (Канада), 1961.

32А. Єреміїв М. З Подєбрадських зарисів. Відвідини митрополитом Андрієм Шептицьким академії // Хроніка-2000. – Випуск 29–30. – Київ, 1999.

32Б. Єреміїв М. Мистецтво і спорт в Подєбрадах // Спогади про УГА – УТГІ. – Ч. 20. – С. 11 // Додаток до: Бюлетень Т-ва абсольвентів УГА – УТГІ. – Нью-Йорк. – 1966. – Серпень. – Ч. 34.

33. Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Варшава, 1938. – Зб. 8.

34. Завальнюк К. Провісники волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-ті роки ХХ ст.) – Літин, 2005.

34А. Заяви і анкети про прийом в члени Громади (21.6.1924 – 5.3.1925). ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 413.

35. Іванис В. Стежками життя (спогади). Кн. V. – Новий Ульм, 1962.

36. Капустянський М. Похід українських армій на Київ – Одесу в 1919 році… Кн. 1. – Київ: Темпора, 2004.

37. Кмета А. До «Січових Стрільців в боротьбі за державність» ген. М. Безручка в ч. ч. 2 і 3 «За Державність» // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Каліш, 1934. – Ч. 4.

38. Книш З. Від видавництва // Коллард Ю. Спогади юнацьких років. 1897–1906. Українська студентська громада в Харкові і Революційна українська партія (РУП). – Торонто: Срібна сурма, 1972.

39. Коваль Р., Завальнюк К. Трагедія отамана Волинця. – Київ: Діокор, 2002.

40. Коваль Р. Нариси з історії Кубані. – Київ: Фоліант, 2004.

41. Коваль Р. Отаман святих і страшних. – Київ: Просвіта, 2000.

42. Коваль Р. Ренесанс напередодні трагедії. – Київ: Діокор, 2003.

43. Колянчук О. Українська військова еміграція у Польщі (1920–1939). – Львів, 2000.

43А. Коллард Ю. Спогади юнацьких років. 1897–1906. Українська студентська громада в Харкові і Революційна українська партія (РУП). – Торонто: Срібна сурма, 1972.

44. Криловецький І. Мої спогади з часів збройної визвольної боротьби // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Зб. 10. – Торонто: Український воєнно-історичний інститут, 1964.

45. Л-ий І. Генерал-хорунжий Йосип Мандзенко // Дороговказ: орган вояцької думки і чину. – Торонто, 1966. – Травень – серпень. – Ч. 11–12 (30–31).

46. Липовецький І. Інженер Юрій Артюшенко // Бюлетень Союзу Бувших Українських Вояків у Канаді (Торонто). – Ч. 13. – 1962. – Жовтень – грудень.

47. Лист Василя Хомовича Проходи з Сан-Дієго (Каліфорнія, США) до Левка Юстимовича Биковського в Денвер (Колорадо, США) від 10 квітня 1965 року.

48. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю. Биковського від 1 березня 1966 року.

48А. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю. Биковського від 25 червня 1966 року.

49. Лист В. Х. Проходи з до Л. Ю. Биковського від 12 липня 1966 року.

50. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю. Биковського від 13 жовтня 1966 року.

51. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю. Биковського від 16 січня 1967 року.

52. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю. Биковського від 25 лютого 1967 року.

53. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю. Биковського від 2 вересня 1967 року.

53А. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю. Биковського від 30 січня 1968 року.

54. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю Биковського від 23 вересня 1969 року.

55. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю. Биковського від 3 грудня 1969 року.

56. Лист В. Проходи до Л. Ю. Биковського від 29 грудня 1969 року.

57. Лист В. Х. Проходи до Л. Ю. Биковського від 23 січня 1970 року.

58. Лист Денверської групи УВАН у США до Президії УВАН у США з Денвера 25 вересня 1967 року.

59. Лист Левка Юстимовича Биковського з Денвера (Колорадо) Василеві Хомовичу Проході у Сан-Дієго (Каліфорнія) від 27 червня 1965 року.

60. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 30 січня 1966 року.

61. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході за осінь 1966 р., точну дату якого не встановлено.

62. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 7 жовтня 1966 року.

63. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 8 жовтня 1966 року.

64. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 27 лютого 1967 року.

65. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 27 жовтня 1967 року.

66. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 8 березня 1968 року.

66А. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 10 вересня 1968 року.

67. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 9 вересня 1969 року.

68. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 18 січня 1970 року.

69. Лист Л. Ю. Биковського В. Х. Проході від 10 лютого 1970 року.

70. Лист Романа Васильовича Проходи з Брайтона (Колорадо, США) Романові Миколайовичу Ковалю від 1 вересня 2006 року.

70А. Лист Р. В. Проходи Р. М. Ковалю від 9 вересня 2006 року.

70Б. Лист Р. В. Проходи Р. М. Ковалю від 8 листопада 2006 року.

70В. Лист Р. В. Проходи Р. М. Ковалю від 13 вересня 2006 року.

70Г. Лист Р. В. Проходи Р. М. Ковалю за вересень 2006 року, точну дату якого не встановлено.

70Д. Лист Р. В. Проходи Р. М. Ковалю від 8 вересня 2006 року

70Е. Лист Р. В. Проходи Р. М. Ковалю від 7 вересня 2006 року.

70Є. Лист Р. В. Проходи Р. М. Ковалю від 4 січня 2007 року.

70Є. Лист Сергія Миколайовича Тарасова із Запоріжжя Р. М. Ковалю від 22 жовтня 2006 р..

70Ж. Лист С. М. Тарасова Р. М. Ковалю від 23 жовтня 2006 р..

71. Лист сотника І. Барила до генерала Омеляновича-Павленка // Батьківщина. – Торонто, 1971. – 29 травня. – Ч. 10 (1252).

72. Майстренко Н. Змагання. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 5, спр. 78.

73. Маланюк Є. Тютюнник і Сінклер. Уривок зі спогадів // Микола Капустянський. Похід українських армій на Київ – Одесу в 1919 році. Євген Маланюк. Уривки зі спогадів. – Київ: Темпора, 2004.

73А. Маланюк Є. Чверть століття. З ювілейної промови 16 травня 1947 року // Хроніка-2000. – Випуск 29–30. – Київ, 1999.

74. Мандзенко Й. Сірожупанники. Табір полонених українських старшин в Йозефштадті, Австро-Угорщина // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Торонто: Український воєнно-історичний інститут. – Зб. 11.

75. Мартос Б. Заснування Української господарської академії // Хроніка-2000. – Випуск 29–30. – Київ, 1999.

76. Монкевич Б. З останніх днів боротьби // Літопис Червоної Калини. – Львів, 1932. – Ч. 6.

77. Оскілко В. Між двома світами. – Рівне: накладом управи Української народної партії (С. С.), 1924. – Ч. 1.

78. Особиста справа студента УГА Биковського Левка. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 713.

79. Особиста справа студента УГА Білахіва Віталія. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 702.

80. Особиста справа студента УГА Букшованого Миколи. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 765.

81. Особиста справа студента УГА Гайманівського Олександра. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 863.

82. Особиста справа студентки УГА Заржицької Марії. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1099.

83. Особиста справа студента УГА Кмети Архипа. ЦДАВО, ф. 3795 с, спр. 1213.

83А. Особиста справа Курила Костянтина. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 1343.

84. Особиста справа студента УГА Омельченка Тимоша. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1653.

85. Особиста справа студента УГА Проходи Василя ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1801.

85А. Особова справа студента факультету агрономічно-лісового, агрономічного відділу Дубрівного Павла. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1033.

86. Персональні справи лекторського персоналу агрономічно-лісового факультету професорів Андріївського, Грабини, Доманицького, Косюри та інших осіб на літери «А – К». ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 260.

87. Персональні справи лекторського персоналу агрономічно-лісового факультету В. Лукашевського, К. Мацієвича, Осауленка, Петрова, Романенка А. та інших осіб на літери «Л – Р». ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 261.

88. Петрів В. Спомини з часів української революції (1917–1921) // Військово-історичні праці. Спомини. – Київ: Поліграфкнига, 2002.

89. Професор Леонід Грабина (з нагоди 80-ліття) // Спогади про УГА – УТГІ. – Ч. 19. – С. 1 // Додаток до: Бюлетень Т-ва абсольвентів УГА – УТГІ. – Нью-Йорк, 1966. – Квітень. – Ч. 33.

90. Прохода В. Бої Сірожупанників на Польському фронті // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1969. – Ч. 6 (43).

91. Прохода В. Броницький. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 5, спр. 78.

92. Прохода В. Вождь та військо // Збірник пам'яти Симона Петлюри (1879–1926). – Київ: МП «Фенікс», 1992.

93. Прохода В. Вплив «Фрайштадської республіки» і СВУ на українську чинність в старшинських таборах у Терезині та Йозефові. – На правах рукопису.

94. Прохода В. Жертви ідеї. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 5, спр. 78.

95. Прохода В. Записки до історії Сірих, або Сірожупанників // За Державність. Матеріяли до історії Війська Українського. – Каліш, 1929. – Зб. 1.

96. Прохода В. Записки Непокірливого: історія національного усвідомлення, життя і діяльності звичайного українця. Кн 1. – Торонто: Пробоєм, 1967.

97. Прохода В. Записки Непокірливого. Кн. 2. – Новий Ульм: Українські вісті, 1972.

98. Прохода В. Записки Непокірливого. Кн. 3. – Київ: Смолоскип, 1996. – 221 с.

99. Прохода В. Коростень – Бердичів – Житомир (Сірі або Сірожупанники) // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1969. – Ч. 2 (38).

100. Прохода В. Отзыв читателя на книгу А. В. Лихолата «Разгром националистической контрреволюции на Украине (1917 – 22 гг.)». – На правах рукописи.

101. Прохода В. Про книжку Юрія Артюшенка «Події і Люди на моєму шляху боротьби за Державу. 1917–1966». – На чужині, 1966. – На правах рукопису.

102. Прохода В. Рецензія й огляд: Лев Биковський. Від Привороття до Трапезунду. Спомини (1895–1918). – Мюнхен – Денвер: Дніпрова хвиля, 1969. – На правах рукопису.

103. Прохода В. Рецензія на книжку: Лев Биковський. На Кавказько-Турецькому фронті. Спомини (1916–1917). – Вінніпег – Денвер: праці Інституту Дослідів Волині, 1968. – На правах рукопису.

104. Прохода В. Симон Петлюра. – Б. м., 1968.

105. Прохода В. Симон Петлюра. Життя й чинність від 10.5.1879 до 25.5.1926. – На правах рукопису.

106. Прохода В. Симон Петлюра – ідеолог Українського війська. В 40-ву річницю посмертної слави. – На правах рукопису.

107. Прохода В. Сірі або Сірожупанники // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1968. – Ч. 2 (33).

108. Прохода В. Сірі або Сірожупанники // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1968. – Ч. 3 (34).

109. Прохода В. Сірі або Сірожупанники // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1967. – Ч. 4 (28).

110. Прохода В. Смерть генерала Йосипа Мандзенка. – На правах рукопису.

111. Прохода В. Союз визволення України (СВУ) // Реферат, виголошений на засіданні Денверської групи УВАН у Сан-Дієго 25 вересня 1965. – На правах рукопису.

111А. Прохода В. Українське сокільство за кордоном. – Передрук з фотокопії статті, опублікованої в «Канадійському Фармері» (Вінніпег) 18 травня, 25 травня та 8 червня 1932 р.

112. Прохода В. Фрагмент спогадів зі студій в Подєбрадах. Українське Аграрне товариство // Бюлетень Т-ва абсольвентів УГА – УТГІ. – Нью-Йорк, 1966. – Грудень. – Ч. 35.

112А. Прохода М. Середні школи в Кам'янці-Подільському й гімназія С. А. Славутинської. Особисті спогади. – На правах рукопису.

112Б. Прохода Р. Приїзд Василя Хомича Проходи до Америки. – На правах рукопису.

113. Пузицький А. Бої Сірих за Коростень // За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. – Каліш: Українське воєнно-історичне товариство, 1930. – Зб. 2.

114. Пузицький А. Боротьба за доступи до Києва // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Каліш: Українське воєнно-історичне товариство, 1935. – Зб. 5.

115. Пузицький А. Боротьба за доступи до Києва. Частина 2 // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Каліш, 1936. – Зб. 6.

116. Пузицький А. Боротьба за доступи до Києва (докінчення) // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Каліш, 1937. – Зб. 7.

117. Реферат про науковий перебіг праці асистента інженера В. Проходи. Списки та анкети академії та студентів-стипендіатів. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 50.

118. Русов Ю. Кілька спогадів про Софію Русову (З нагоди 100-ліття народження. 1856–1956) // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник. – 1956. – Жовтень. – Кн. 10/34 (108). – С. 1173, 1174, 1181.

119. Савченко В. Нарис боротьби війська У.Н.Р. на Лівобережжі наприкінці 1918 та початку 1919 рр. // За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. – Зб. 6. – Торонто: Українське воєнно-історичне товариство, 1936.

120. Середа М. Отаман Біденко // Літопис Червоної Калини. – Львів: Червона Калина, 1930. – Ч. 6.

121. Синьо– та сірожупанники // Сурмач. – Лондон, 1988. – Ч. 1–4 (94–98).

121А. Сідак В., Вронська Т. Спецслужба держави без території: люди, події факти. – Темпора, в-во Національної академії СБУ. – Київ, 2003.

122. Сідак В., Осташко Т., Вронська Т. Полковник Петро Болбочан. Трагедія українського державника. – Київ: Темпора, 2004.

123. Сірий Й. (Мандзенко Йосип). В неволі // Вісті. Орган військово-політичної думки Крайової управи Братства колишніх вояків 1-ї УД УНА в Німеччині. – Мюнхен, 1968. – Ч. 129.

124. Сірий Й. (Мандзенко Йосип). Командир Сірої дивізії (спогад з 1918 р.) // Визвольний шлях. Суспільно-політичний місячник. – Лондон, 1952. – Травень. – Ч. 5 (56).

125. Сімянців В. Студентські часи. Спогад. – Вашингтон, 1973.

126. Службовий список Пана доцента Д-ра Юрія Русова. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 261.

127. Службовий спис Сотника Василя Хомича Проходи, складений 27 липня 1920 р., доповнений 3 лютого 1921 р. ЦДАВО України, ф. 836 с, спр. 66.

128. Смовський К. Окремий Чорноморський Кіш // За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. – Зб. 8. – Варшава: Українське воєнно-історичне товариство, 1938.

129. Срібняк І., Васильчук В. Союз визволення України в 1914–1917 рр.: до історії культурно-просвітницької діяльності серед полонених вояків-українців в Австро-Угорщині. – Київ, 1998.

130. Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. Ч. 1. – Київ: УРП, 1995.

131. Удовиченко О. Третя залізна дивізія. Т. 2. – Нью-Йорк: Червона Калина, 1982.

132. Чумаченко В. Казачья литературная Голгофа (писатели, историки и журналисты – жертвы политических репрессий) // Третьи Кубанские литературно-исторические чтения. – Краснодар, 2001.

133. Штендера Я. Засуджений до розстрілу. – Львів, 1995.

134. Шульгін О. Без території. – Париж, 1934.

135. ЦДАВО України, ф. 3533, оп. 1, спр. 5.

136. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 1, спр. 1801.

137. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 5, спр. 78.

138. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 5, спр.14.

139. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 5, спр. 78.

Використано також довідкову літературу:

Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Бібліографічний довідник. – Київ, 1998. – С. 62, 74, 75, 90, 91, 159, 171, 172, 177, 178.

Енциклопедія сучасної України. – Т. 1. – Київ: Національна академія наук України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2001. – С. 21.

Енциклопедія сучасної України. – Т. 2. – Київ: НАН України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2003. – С. 382, 599, 560, 683, 684.

Енциклопедія сучасної України. – Т. 3. – Київ: Національна академія наук України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2004. – С. 653.

Енциклопедія сучасної України. – Т. 4. – Київ: НАН України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2005. – С. 117.

Енциклопедія сучасної України. – Т. 5. – Київ: НАН України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Координаційне бюро ЕСУ НАН України, 2006. – С. 261.

Енциклопедія Українознавства. – Львів, 1993. – Т. 1. – С. 122, 332.

Енциклопедія Українознавства. – Київ, 1996. – Т. 3. – С. 1062, 1063, 1082.

Енциклопедія Українознавства. – Львів, 1996. – Т. 5. – С. 1853.

Енциклопедія Українознавства. – Львів, 1998. – Т. 7. – С. 2552.

Енциклопедія Українознавства. – Львів, 2000. – Т. 8. – С. 2940, 2942, 2971–2973.

Енциклопедія Українознавства. – Львів, 2000. – Т. 9. – С. 3225.

Енциклопедія Українознавства. – Львів, 2003. – Т. 11. – С. 312.

Залесский К. Первая мировая война. Биографический энциклопедический словарь. – Москва: Вече, 2000. – С. 79, 80.

Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет Українських визвольних змагань. – Львів, 1995. – С. 91, 92, 187, 188, 203, 209, 210, 219, 224.

Колянчук О. Увічнення нескорених. Українській військові меморіали 20 – 30-х рр. у Польщі. – Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2003. – 120, 132, 133.