Текст книги "Brute force (СИ)"

Автор книги: Вячеслав Ковриженко

сообщить о нарушении

Текущая страница: 20 (всего у книги 27 страниц)

Запах, що йшов в╕д ц╕╓╖ самокрутки дуже нагадував одну рослинку, вживання яко╖ в Хавон╕╖ каралося засланням на шахти. В╕д вдихання ╖╖ диму людина перетворювалася на ╕деального раба ╕ за черговий листочок цього курива була готова на будь-що. Подумавши, що перечити наставнику нема╓ сенсу, в╕н в╕дправився на протилежний б╕к корабля. Там солдат майже не було, бо вс╕ зараз дивилися на похмурий силует покинутого м╕ста. А от на нос╕ в╕н наткнувся на Марк╕зу. Д╕вчина саме чистила виданий ╖й п╕столет ╕ т╕льки похмуро зиркала на незваного гостя.

Вир╕шивши ╖й не заважати, Церес став милуватися н╕чними кра╓видами нового св╕ту. Цей день прин╕с йому б╕льше вражень н╕ж увесь терм╕н навчання в Академ╕╖. ╤ в╕н не хот╕в би ще раз його пережити. Нав╕ть якщо в╕н зможе повернутися додому, у що тепер уже не в╕рилося, ус╕ отриман╕ тут навики будуть йому не потр╕бн╕. Хоча Берту в╕н ╕з собою в╕зьме обов'язково. Ця рушниця врятувала йому життя, вони пов'язан╕ одн╕╓ю кров'ю, тому покинути свою зброю буде святотатством.

В роздумах в╕н не пом╕чав н╕чого навколо, ╕ мало не поплатився за це життям, коли однин ╕з молюск╕в вистрибнув з води. В╕н почув лише зойк д╕вчини та кра╓м ока побачив рух збоку, а дал╕ т╕ло зреагувало на рефлексах: витягнути н╕ж, в╕дступити вб╕к ╕ вдарити ворога по д╕агонал╕. Дзенькнув метал об метал, але одне з╕ щупалець ╕стоти, за допомогою якого воно керувало сво╖м костюмом, виявилося в╕дс╕чене, змусивши к╕нц╕вку з╕ збро╓ю повиснути на металевому скелет╕. Другий удар виявився для молюска фатальним, лезо ув╕йшло прямо йому п╕д маску. Витягнути ножа Церес не встиг бо гидка туша чудовиська засмикалася у сво╓му гн╕зд╕ в передсмертних судорогах. Усе це зайняло не б╕льше трьох секунд, яких вистачило Марк╕з╕, щоб з╕брати п╕столет ╕ проконтролювати ворога в голову. Цей постр╕л наче став спусковим гачком для людей, як╕ похапалися за зброю. С╕даючи на корабель люди задули, що воюють не проти ╕нших людей, а проти морських чудовиськ. От ╕ розслабилися.

А пот╕м почалося: тварюки л╕зли на борт, вистрибували з-п╕д води, наче там була катапульта, ч╕плялися за ст╕нки рубки ╕ швидко маневрували, не даючи змоги приц╕литися. С╕м патрон╕в зак╕нчилися дуже швидко. Перезаряджатися часу не було, тому с╕кач знову почав свою криваву роботу. Спина до спини, вони в╕дбивалися в╕д ворога, який виявився абсолютно непристосований до ближнього бою. Тайто не м╕г сказати, ск╕льки часу минуло з початку ц╕╓╖ б╕йн╕. Тварюки були туп╕ й неповоротк╕, але ╖х було надто багато. Корабель раптом почав все сильн╕ше розхитуватися. Марк╕за щось кричала йому, але Церес був зайнятий тим, що в╕дбивався в╕д якогось особливо настирного молюска. На в╕дм╕ну в╕д ╕нших, цей представник був менший в розм╕рах, ╕ значно краще захищений. Як ╕ його попередники, в╕н уникав стр╕льби впритул, але компенсував це потужними розмашистими ударами, в╕д яких доводилося ухилятися. Марк╕за спробувала-було розстр╕ляти цього чахлика, але ус╕ ╖╖ постр╕ли розповзалися червоними ╕скрами по брон╕ молюска. ╥х хтось кликав з причалу, але Церес ╕ прибулець зосередилися один на одному, не пом╕чаючи н╕чого навколо. Люди намагалися покинути корабель ран╕ше, н╕ж той п╕де на дно, але виходило в них погано. Багато хто просто вивалився за борт. Молюск╕в це абсолютно не хвилювало, вони ч╕плялися за будь-яку, нав╕ть вертикальну поверхню, а от Цересу доводилося тримати р╕вновагу й танцювати по слизьк╕й в╕д тельбух╕в палуб╕. В╕дступати не було як, тому в╕н продовжував б╕й, збер╕гаючи дихання. Кр╕зь постр╕ли було чути, як хтось на причал╕ в╕дда╓ команди. Зрозум╕вши, що докричатися до цього психа у не╖ не вийде, Марк╕за по перилах д╕сталася до трапу. Хлопець в╕дчував, що його сили зак╕нчуються, ╕ н╕ж от-от вислизне з рук. В якийсь момент нашестя припинилося, ╕ в╕н зрозум╕в, що сво╓ завдання молюски виконали – корабель затримався, ╕ в цей-самий момент потужний удар знизу розламав судно навп╕л. Не втримавшись на ногах, Церес полет╕в за борт ╕ лише за мить перед сво╖м пад╕нням побачив, як з-п╕д води вириваються л╕тальн╕ апарати й в╕дкривають вогонь на ураження.

Загр╕баючи руками, Тайто намагався вирватися на поверхню, але важкий бронежилет тягнув його на дно. А трохи осторонь уже розгорталася справжня б╕йня, т╕льки цього разу зовс╕м не на користь людей: червон╕ спалахи розривали т╕ла пасажир╕в, як╕ по ╕нструкц╕╖ були одягнут╕ в рятувальн╕ жилети й не могли заховатися п╕д водою. Вже занурюючись п╕д воду Церес побачив, як гострий н╕с л╕туна розверта╓ться в його б╕к ╕ т╕╓╖ ж мит╕ трасери пронизали безпом╕чну ф╕гурку людини, моментально забарвивши воду навколо в червоний кол╕р. Н╕ вода, н╕ бронежилет не змогли захистити парубка, лише в╕дтягнувши нев╕дворотний ф╕нал. В╕н нав╕ть не одразу зрозум╕в, що потрапив п╕д вогонь морських чудовиськ, скидаючи з себе бронежилет. ╤ лише коли пов╕тря вогнем обпекло леген╕, т╕ло в╕дчуло важк╕ рани.

'Яка ╕рон╕я дол╕, – подумав Церес, ч╕пляючись за чи╓сь т╕ло в рятувальному жилет╕, – загинути за крок до порятунку.' Гребти сил уже не було, останн╕й б╕й виснажив т╕ло, ╕ парубку залишалося лише спостер╕гати за небом, де у св╕тл╕ пожеж мелькот╕ли силуети ворожих винищувач╕в. Що було дал╕, Церес майже не запам'ятав. В мор╕ ще чулися вибухи, погода швидко псувалася ╕ потужн╕ хвил╕ швидко винесли трупи пасажир╕в назад до причалу, з якого вони лише щойно в╕дчалили. Т╕ло уже зовс╕м не слухалося, ноги он╕м╕ли, у вухах гуде, перед очима все розпливалося...

╤з забуття його вив╕в б╕ль в голов╕, яким в╕дгукувався кожен постр╕л стац╕онарного кулемету. Хтось буквально над головою гатив ╕з великого кал╕бру по машинах молюск╕в. Коли одна ╕з них, охоплена полум'ям, пролет╕ла повз них, Церес зум╕в розглед╕ти на даху одного з╕ склад╕в масивний чолов╕чий силует. Поки в╕н розбирався ╕з винищувачами, солдати на причал╕ виловлювали з води останн╕х вц╕л╕лих. Кра╓м вуха хлопець нав╕ть зум╕в вловити крики ╖хнього командира.

– Go to the Grand Central!

– But he still there! – лунав у в╕дпов╕дь д╕вочий голос. – In water!

– Quiet this bitch and pull her here!

– Sir, yes sir! This boy is dead. I saw it. Go to machine baby. Moove-moove-moove!

Почувся рик двигуна, ╕ вц╕л╕л╕ машини швидко забралися в╕д причалу. Молюски спробували-було ринутися за вт╕качами, але нев╕домий вправно зр╕зав одного з них, п╕сля чого легко розправився з останн╕м. В╕дкинувши величезну гармату, нев╕домий деякий час не ворушився, а пот╕м узагал╕ зник, н╕би розчинившись у пов╕тр╕. За секунду б╕ля Цереса у воду шубовснуло щось велике, а чиясь сильна рука швидко потягнула його до берега.

В╕н спробував покликати незнайомця, та горло видало лише хрипле:

– Допомож...

– Не ворушись хлопче. – промовив йому грубий металевий голос, ╕ нев╕домий вхопив Цереса одн╕╓ю рукою за лямки на комб╕незон╕, й пон╕с його в якийсь склад.

– Кораб...

– Нема╓ б╕льше корабл╕в. Як тебе звати? – але сил говорити вже не було, на що незнайомець зупинився ╕ оглянув хлопця, затримавши погляд на стил╕зованому напис╕ на рукавах. – Комб╕незон ╕з колекц╕╖ Смугастий Алькатрас? См╕шно. Будеш у мене Алькатрасом.

Поклавши св╕й вантаж на п╕длогу, нев╕домий почав зр╕зати закривавлений одяг ╕з парубка. На перший погляд шанс╕в не було: в живот╕ хлопця видн╕лася пара глибоких пропалених д╕рок, кр╕зь потр╕скан╕ ст╕нки яких уже натекло чимало кров╕. Але во╖на це ан╕ трохи не засмутило. Навпаки, якби на ньому зараз не було маски, в╕н би точно посм╕хався. Продовжуючи свою справу, в╕н продовжив говорити.

– Доля – дуже примхлива т╕тка. Мене не взяли н╕ кул╕, н╕ плазма, н╕ ракети з бомбами. А тепер здихаю тут, наче бродяга в перший день еп╕дем╕╖. См╕шно, чи не так? А на берез╕ лежать десяток вц╕л╕лих, ╕ серед них ти ╓диний, смертельно поранений, виявився незараженим. Розум╕╓ш, до чого я хилю? Я даю тоб╕ життя, а ти зак╕нчиш мою справу. Для нас обох це ╓диний вих╕д. А тепер в╕дпочивай. – в шию Цереса майже безбол╕сно ув╕йшов шприц. – Скоро у тебе буде новий костюмчик, Алькатрас...

На цьому св╕дом╕сть почала покидати хлопця, в╕дправляючи б╕долаху в кра╖ну сн╕в, ╕ останн╓, що той встиг побачити – як нев╕домий бо╓ць зняв з себе маску, оголивши череп ╕з залишками уже гнилих м'яз╕в на ньому...

П╕д╕рвавшись з л╕жка, Церес ще деякий час ╕з жахом озирався довкола, не розум╕ючи де в╕н знаходиться. Однак навколо нього був не склад, а його власна к╕мната. Надвор╕ т╕льки-т╕льки починало сходити сонце, але сонливост╕ в ньому не було абсолютно. Оглянувши себе, Церес побачив на соб╕ т╕льки н╕чну сорочку. Ту саму, в як╕й позавчора... Точн╕ше вчора лягав спати. А усе це насправд╕ виявилося сном!

Полегшено з╕тхнувши, Тайто т╕льки тепер зрозум╕в, що усе його т╕ло ломить ╕ болить нав╕ть б╕льше, н╕ж перед сном. Та й запах в╕д нього такий, н╕би в╕н ц╕лий тиждень кам╕ння тягав. Довелося швидко йти митися, доки решта жител╕в гуртожитку не прокинулися. Скинувши в корзину брудний одяг ╕ захопивши все необх╕дне, Церес в╕дправився в душ, ╕ вже стоячи п╕д струменем гарячо╖ води зрозум╕в, що синяк на спин╕ майже повн╕стю з╕йшов. Т╕льки в живот╕ все переверталося, н╕би там ╕ дос╕ гор╕в один ╕з випущених молюсками заряд╕в.

***

С╕мнадцять, с╕мнадцять, с╕мнадцять... А б╕ля кореня лише два – чому? Я розум╕ю, що для цеф╕в дрони були гарматним м'ясом, але ж не наст╕льки, щоб знижувати ╖хн╕ бойов╕ якост╕! В╕д к╕лькост╕ контур╕в нервово╖ системи залежить над╕йн╕сть труперу. Тод╕ вже легше зам╕сть них поставити к╕нц╕вки в╕д скафандр╕в, якими користувалися молюски... А це ╕дея! Не поставити к╕нц╕вки, а взяти принцип керування ними! Судячи ╕з симуляц╕╖, програма керування для них буде ╕дентичною, а б╕льшого мен╕ й не треба. Вир╕шено! Наступний трупер матиме експериментальн╕ щупальця на основ╕ екзоскелета цеф╕в. ╤ якщо вже така п'янка – зроблю ╖х поперечний перер╕з не круглим, а трохи сплющеним. Можливо тод╕ трупери зможуть плавати за допомогою щупалець. Ось так! Залиша╓ться лише дочекатися завершення першого проекту, ╕ можна запускати виготовлення наступного. Ск╕льки там у нас до к╕нця, 12 хвилин? Прекрасно, значить сьогодн╕ я зможу випробувати свого кол╕сного дрона в режим╕ прямого контролю. Може нав╕ть вдасться загнати його на оте нев╕доме болото...

– Кейнс╕, п╕д╕йди!

– Що таке?

– Тебе не догука╓шся! Дай-но мен╕ ключ для... Так, це в╕н. ╤ потримай колесо, щоб воно не поверталося. Так, дякую.

П╕дтримуючи детал╕, я допомагав Ханл╕ збирати ходову частину меха. Кол╕сна база цього псевдо-лицаря була надзвичайно проста, ╕ разом з тим над╕йна, маючи м╕цн╕сть нав╕ть б╕льшу, за його власне т╕ло. Скоро ми перейдемо до монтажу каб╕ни, ╕ можна буде запустити сво╖ крив╕ ручки до нутрощ╕в цього ╕стукана. Знемагаючи в╕д нетерп╕ння, я не знав, чим ╕ще себе зайняти. Нав╕ть проект нових щупалець зак╕нчив. Розбиратися ╕з трофейними технолог╕ями бажання не було. Залишалося лише стояти тут ╕ спостер╕гати за чужою роботою. Кажуть, що таке заняття заспокою╓ нерви не г╕рше за рибалку. Т╕льки в мо╓му випадку це щось не дуже допомагало. Проблема в т╕м, що сьогодн╕ я знову був в шоц╕. Н╕ не так: Я БУВ В ШОЦ╤!!! Б╕льший шок я не переживав нав╕ть тод╕, коли усв╕домив факт потрапляння у ╕нший св╕т. А я всього лиш зазирнув у об╕цяну мен╕ б╕бл╕отеку – базова даних для перекладача уже дозволяла розум╕ти кожен дев'ятий-десятий писаний знак. ╤ що я там побачив?

Як я вже казав, в ╖╖ основ╕ тутешньо╖ мови лежить японська, але ╓ й в╕дм╕нност╕. Букв як таких у тутешньому письм╕ нема╓. ╥х зам╕няють звуки, яких нарахову╓ться 45. До 25 можуть застосовуватися модиф╕катори звучання. Ще 35 можуть комб╕нуватися. Але все це було звично ╕ для ориг╕нально╖ японсько╖. Проблема в ╕ншому: ця величезна б╕бл╕отека, з полицями на три поверхи ╕ майже чотирма тисячами квадратних метр╕в щ╕льно заставлено╖ площ╕ була систематизована ПО ЗВУКАХ! Не по тематиц╕, не по стил╕стиц╕, а по звуках у назв╕! А траплялися книги ╕ суво╖ взагал╕ без назв – для них було окреме м╕сце. Ви хоч уявля╓те, наск╕льки складно знайти щось корисне в такому звалищ╕? Склада╓ться враження, що цю б╕бл╕отеку створювали не для того, щоб збер╕гати знання, а щоб заховати м╕ж тонами макулатури. Мо╓ розчарування було наст╕льки сильним, що в коридор╕ к╕лька учн╕в в╕дсахнулися в╕д мене, наче в╕д привида. Виходить, що поки перекладач не буде готовий – в б╕бл╕отец╕ мен╕ робити н╕чого. Аби в╕двол╕ктися, вир╕шив зайнятися техн╕чною творч╕стю.

Нав╕ть не зважаючи на мою затримку, до майстерн╕ я п╕д╕йшов одночасно ╕з Ханл╕. Д╕вчинка щойно була на ре╓страц╕╖, ╕ тепер вона зобов'язана щодня здавати по одному тесту, аби пройти в╕дб╕рковий етап Турн╕ру. ╤ншими словами, проект потроху накрива╓ться м╕дним тазом. Вона намагалася апелювати до учн╕всько╖ ради, але т╕ не збиралися н╕чого слухати. Або береш участь у Турн╕р╕ й показу╓ш св╕й р╕вень, або н╕хто тво╖ зал╕зяки нав╕ть дивитися не прийде. Ось такий ультиматум в╕д перших ос╕б представлених в Академ╕╖ держав. ╤ все це з подач╕ уже знайомо╖ нам Мар╕╖ Нарадан – принцеси Хавон╕╖, на територ╕╖ котро╖ ╕ мала в╕дбутися презентац╕я винаходу. Задум простий ╕ елегантний: завалити перспективний проект, а пот╕м привласнити його соб╕. Не виключено, що принцеса робить це на зло королев╕ Лашур╕, але нам в╕д цього не легше. Мех ще нав╕ть не на ходу, а нам же ╕ще потр╕бен буде час на доведення його до товарного виду! Були б у мене зараз на руках десяток дрон╕в, я б до вечора уже з╕брав цього монстра. Та т╕льки не було в мене н╕ дрон╕в, н╕ бажання виконувати чужу роботу. От коли мен╕ запропонують щось вагоме – тод╕ й в╕зьмуся, а до того моменту я уже й сам отримаю все, що мен╕ захочеться.

Ну а поки Ханл╕ копирса╓ться у сво╖х ╕грашках, я напружено думав, чим би мен╕ зайнятися, ╕ якось задивився на павучка в кутку. Тод╕ я згадав сво╖ думки щодо спайдермена, а також свою зустр╕ч з╕ шпигункою. Одразу ж загор╕вся ╕де╓ю, ╕ хвилин двадцять блукав майстернею, виловлюючи найр╕зноман╕тн╕ших павук╕в. Заодно в╕дшукав ще два комплекти ключ╕в, обпалювальну п╕ч, бочку глини, та ще ц╕лу купу р╕зноман╕тного др╕б'язку. Кожного знайденого жучка я асим╕льовував, розбираючи павутинн╕ залози мало не по атомах. Результати досл╕дження одразу ж направив на створення прототипу штучно╖ залози.

Я й сам не розум╕ю, чому ран╕ше не брався за досл╕дження цього матер╕алу. Справа в т╕м, що у пор╕внянн╕ ╕з синтетичними матер╕алами, павучий шовк дуже еластичний. Сфера його застосування наст╕льки широка, що поява його штучного аналогу може зробити переворот у промисловост╕. З нього можна робити куленепробивний одяг, надлегк╕ композитн╕ матер╕али, скафандри товщиною з╕ спортивний костюм ╕ нав╕ть косм╕чн╕ л╕фти! А технолог╕я отримання такого матер╕алу була в╕дома ще у сиву давнину. Мало хто зна╓, що у Наполеона були панчохи ╕з павучого шовку, а у Людовика IV у 18 стол╕тт╕ – ще й рукавички. Варт╕сть повного комплекту одягу ╕з такого матер╕алу може посперечатися нав╕ть ╕з варт╕стю виготовлення НК першо╖ сер╕╖!

Маючи зразок, я можу створити трохи павутини самост╕йно, але це буде дуже пов╕льно ╕ неефективно. Нанокостюм це дуже потужний ун╕версальний ╕нструмент, а значить в╕н може робити все. Т╕льки темпи ╕ ефективн╕сть такого виробництва будуть низькими, у пор╕внянн╕ з╕ спец╕ал╕зованим ╕нструментом. Зараз же я створював саме його. ╤ прогрес був в╕дчутним, не те, що з дронами. За к╕лька годин напружено╖ роботи я отримав перший тестовий зразок. Габаритами сантиметр на три, цей маленький цил╕ндр зручно розташувався на л╕вому зап'яст╕. Зв╕сно в╕н не м╕г плюватися павутиною, як це робив ориг╕нальний супергерой, але у нього була одна ╕стотна перевага – в╕н м╕г виробляти павутину без зупинок у режим╕ 24/7 з╕ швидк╕стю майже один сантиметр за секунду! Зм╕нюючи товщину, структуру, пружн╕сть та ╕нш╕ параметри, я витягнув ╕з себе к╕льканадцять метр╕в павутини, перш н╕ж мене в╕двол╕к грюк╕т з-п╕д меха. Повернувшись на звук, я побачив перекинутий ящик з ╕нструментами, калюжу ╕з розлитого мастила та замурзану д╕вчинку, яка борсалася посеред не╖, вимазуючись ще б╕льше. Допом╕гши потерп╕л╕й покинути м╕сце авар╕╖, я ще к╕лька хвилин поповнював св╕й словник зразками нецензурно╖ лексики, перш н╕ж зум╕в вичленити суть.,

Ханл╕ засмучувалася, що через браковану деталь вона загубила увесь вузол, без якого корпус меха не зможе повертатися. Сама вона цю деталь зробити не могла, тому замовляла ╖╖ у майстр╕в Академ╕╖. Це звичайна практика: адм╕н╕страц╕я Академ╕╖ таким чином ощадить на утриманн╕ закладу, а майстри здобувають соб╕ хороше ╕м'я ╕ п╕дн╕мають авторитет свого корол╕вства, з яким ╕нш╕ пот╕м можуть нав╕ть укласти нов╕ торг╕вельн╕ угоди. Однак, не бажаючи розголошувати секрети конструкц╕╖, Ханл╕ не вказала ╖╖ особливост╕, через що деталь просто не витримала навантаження. Хоча й повинна була. От ╕ думай, що це було: некомпетентн╕сть, чи саботаж? З такими темпами Ханл╕ точно не встигне завершити проект вчасно. Як на зло саме в цей момент до нас зазирнула Лашура у супровод╕ дв╕йнят, як╕ дуже уважно слухали усю цю тираду, доки винах╕дниця ╖х нарешт╕ не пом╕тила.

– Пробачте, Ваша Величн╕сть, я не хот╕ла так...

– Н╕чого страшного. Мен╕ було корисно почути твою точку зору. Тим б╕льше, що у св╕тл╕ останн╕х под╕й це вигляда╓ спланованим актом.

– Щось сталося?

– Ус╕ представники знатних род╕в ╕з учн╕всько╖ ради вир╕шили в╕дв╕дати презентац╕ю твого винаходу...

– Так це ж прекрасно! – перебила королеву д╕вчинка. – Буде б╕льше покупц╕в!

– Але вони висунули умову. – продовжила Лашура, п╕двищивши голос. – П╕лотом буде не Кайя, ╕накше переваги меха спишуть на ╖╖ майстерн╕сть. – на обличч╕ Ханл╕ проступила образа, схоже до цього моменту вона хот╕ла сама продемонструвати св╕й винах╕д, але змовчала. – У кого ти замовляла детал╕?

– У майстр╕в принцеси Хан╕╖ – вони вм╕ють працювати з металом, ╕ ц╕на не куса╓ться.

– Хан╕я одна ╕з перших запропонувала свого лицаря на роль п╕лота. Погодимося – матимемо детал╕, в╕дмовимо – з╕рвемо презентац╕ю.

– Але ж тод╕ п╕лот одразу все зрозум╕╓, ╕ Хан╕я зможе сама в╕дтворити конструкц╕ю!

Ось воно! П╕лот одразу все зрозум╕╓! Значить м╕ж ориг╕нальними лицарями та мехом ╓ якась ╕стотна в╕дм╕нн╕сть. Така, яка дозволить в╕дтворити технолог╕ю. Для мене ж це буде шансом отримати вичерпну ╕нформац╕ю про обидва вар╕анти бойових машин не т╕льки ззовн╕, але й вивчити ╖хн╓ програмне забезпечення зсередини. Треба лише с╕сти в каб╕ну. Ненадовго, можна нав╕ть на к╕лька хвилин, а пот╕м достатньо буде просто роз╕брати записи.

От т╕льки каб╕ни в меха все ще не було. Не маючи часу на виготовлення нових деталей, Ханл╕ мусила зн╕мати вже випробуван╕ вузли ╕з б╕долашного прототипу, який без свого шас╕ залишився вис╕ти роз╕п'ятим на стапелях, наче ╤сус. Або Л╕л╕т ╕з ╢вангел╕ону... Бр-р-р! Ну й асоц╕ац╕╖ у мене, аж самому страшно! Намагаючись позбутися моторошних думок я ще раз перев╕рив отриман╕ в╕д мого донора дан╕. Знаю, що це ╕ррац╕ональний страх, але з мо╓ю вдачею може трапитися ╕ таке.

Показники орган╕зму донора п╕д╕йшли для мого нос╕я майже ╕деально. Зв╕сно були й недол╕ки, але я н╕чого зм╕нювати не став – у мо╖х експеримент╕в над т╕лом можуть бути серйозн╕ насл╕дки, тому ризикувати у мене нема╓ жодного бажання. Ц╕╓╖ ноч╕ Церес Тайто пройшов передмову у симулятор╕ Нью-Йорка – мо╓╖ особисто╖ розробки, в як╕й я ганяв дрон╕в для ╖х кращо╖ адаптац╕╖. Не скажу, що пройшов прекрасно, нав╕ть не на р╕вн╕ любителя. Спишемо на шок в╕д переносу. Зв╕сно багато часу п╕шло на те, аби прописати сюжет, та я все одно тут стою без роботи, ст╕ни п╕дпираю. А для зайво╖ атмосферност╕ я додав к╕лькох NPC у вигляд╕ реально ╕снуючих людей, з якими я мав щастя познайомитися. На одну ╕з них хлопець нав╕ть почав збуджуватися. А взагал╕ Церес виявився м╕цним гор╕шком. Як показували прогнози, ╕мов╕рн╕сть ╕стерики складала 55%, а пан╕ки в деяк╕ моменти – майже 90%! ╤ все ж в╕н витримав. Не вт╕к з поля бою, не почав робити дурниц╕, думав головою, а не ╕ншими м╕сцями... Загалом я його результатами задоволений. ╤ особливо мене радували отриман╕ з його т╕ла показники, як╕ вже зараз зад╕ян╕ у мо╓му власному орган╕зм╕. Поки що в╕дхилень в╕д норми я не пом╕тив, але все це т╕льки початок, тому сьогодн╕ доведеться викликати у мого донора якомога б╕льшу к╕льк╕сть р╕зноман╕тних реакц╕й, ╕ лише п╕сля того ускладнювати симуляц╕ю...

– Ми ж не п╕демо у них на поводу? – продовжували свою розмову д╕вчата.

– Не п╕демо. ╤ п╕лот╕в для демонстрац╕╖ шукати теж не будемо. Керувати мехом будеш ти. – Ханл╕ вмить забула про образу, аж засв╕тившись в╕д радост╕.

– Так! Я Вас не п╕дведу, Ваша Величн╕сть!

– Спод╕ваюся. – кинула королева, швидко вийшовши з майстерн╕.

В╕д власних думок мене в╕двол╕кла метушня Ханл╕. Не зважаючи на показну рад╕сть, анал╕затор вказував, що д╕вчинка в пан╕ц╕. Зв╕сно, вона ж по натур╕ механ╕к, хоча й може керувати лицарями. А тут ╖й подарунок: виступати перед першими особами ╕нших кра╖н.

П╕дб╕гши до прототипу, вона видерлася на стапел╕ й взялася в╕дкручувати каб╕ну. Ц╕каво, як скоро вона зрозум╕╓, що в╕дкручен╕ детал╕ мають властив╕сть падати? ╤ це ж уже не вперше! Ну н╕чому ╖╖ життя не вчить! Таке враження, н╕би вона живе у сво╓му власному св╕т╕, на сво╖й хвил╕. Побоюючись за ╖╖ життя, я теж видерся на стапель з ╕ншого боку ╕ зазирнув до каб╕ни.

Як ╕ оч╕кувалося, головним органом керування було анатом╕чне кр╕сло-сид╕ння, яке виконувало ту ж роль, що й нейрошунт в нанокостюм╕, дублюючи сигнали спинного мозку на аналог╕чн╕ системи лицаря. От т╕льки на в╕дм╕ну в╕д справжн╕х лицар╕в, тут не було пузиря ╕з дихальною р╕диною – вони потр╕бн╕ лише для захисту п╕лота в╕д перевантажень п╕д час польот╕в. На нього ж припада╓ майже третина маси ус╕╓╖ машини, включно ╕з захисними ребрами та системою житт╓забезпечення. А оск╕льки пузир надто т╕сно прив'язаний до конструкц╕╖, ╕ при його в╕дд╕ленн╕ лицар вважа╓ться нед╕╓здатним, то д╕стати дефектних лицар╕в було не так уже й складно. Б╕льше в каб╕н╕ не було абсолютно н╕чого, окр╕м к╕лькох педалей та панел╕ прилад╕в. Б╕льш╕сть ╕з них складали манометри, як╕ показували тиск у р╕зних частинах парового двигуна. Написи на панел╕ були мен╕ не знайом╕, але простеживши куди йдуть тяги й трубки, я швидко роз╕брався у конструкц╕╖. Виявилося, що встановлений на мех паровик насправд╕ ╓ такою ж турб╕ною Тесла, як ╕ вс╕ бачен╕ мною двигуни. Р╕зниця лише в тому, що в д╕ю ╖╖ приводить не активований еф╕р, а звичайна пара. Про поршнев╕ системи тут н╕хто нав╕ть не чув. В той же час принцип реактивного руху тут знали, а ╕нод╕ нав╕ть використовували. Я ще й подумав, нав╕що так╕ складнощ╕? Адже можна просто закачати еф╕р в балони й носити запас ╕з собою. Але до такого тут н╕хто ще не д╕йшов. ╢дин╕ резервуари з еф╕ром, як╕ тут були в╕дом╕ – уже знайом╕ мен╕ г╕льзи заряд╕в для еф╕рних п╕стол╕в. З ╕ншого боку, для створення нормальних газобалонних систем потр╕бен хороший метал, а тут ╕з ним серйозн╕ проблеми.

Оглядаючи конструкц╕ю, я пом╕тив схвильований погляд Ханл╕, яка завмерла б╕ля не до к╕нця в╕дкручено╖ гайки, ╕ уважно спостер╕гала за мною. Спок╕йно, без звично╖ метушливост╕.

– Що?

– Скажи мен╕, Кейнс╕...

– Кей. – вкотре поправляю ╖╖.

– Кей, скажи мен╕, т╕льки чесно: мен╕ можна дов╕ряти?

– Так. – кажу ╖й з кам'яним обличчям, а всередин╕ хмурюся в╕д того, наск╕льки р╕зко зм╕нилася повед╕нка д╕вчинки. – Чому пита╓ш?

– Ти лицар...

– Н╕. – знову перебиваю ╖╖, але Ханл╕ продовжу╓, н╕би н╕чого не сталося.

– Значить просто п╕лот. – констатувала вона, бездумно продовжуючи крутити гайки. – Невже я д╕йсно схожа на дурепу?

– Не сказав би я так.

– Але думав. – вона що, думки мо╖ читати навчилася? – Не опирайся, я знаю, що це так. Я вже давно зрозум╕ла, чому Лашура залишила тебе. ╤ до мене приставила не просто так. Ти не думай, що я сл╕па й н╕чого не бачу. Все до цього йшло...

– Стоп! – зупиняю ╖╖, ╕ швидко закручую гайку в ╖╖ руках на м╕сце, доки каб╕на разом з нами не з╕рвалася донизу. – Продовжуй.

– А який сенс продовжувати?! – д╕вчинка з криком метнула в мене ключем, але той зачепився за раму каб╕ни й полет╕в у зовс╕м ╕нший б╕к. – Роби те, що мусиш. Т╕льки швидко. – а у само╖ такий вигляд, н╕би ╖╖ на ешафот ведуть.

– Не можу. – треба зараз же збити з пантелику, поки вона не наробила дурниць. – Ти викинула ╕нструмент. Чим гайки тепер крутити? Руками?

– Досить знущатися над╕ мною!!!

Ханл╕ аж топнула ногою в╕д злост╕, але не втрималася на помост╕, й почала завалюватися назад. Довелося стрибати вперед кр╕зь каб╕ну й ловити д╕вчинку, доки вона не впала. Так ми й завмерли: я стирчу з каб╕ни, зачепившись ногами за раму ╕ за поясок тримаю Ханл╕. Сама ж вона висить над пр╕рвою, впершись ногами у стапель, ╕ не ворушиться. Я аж руками в╕дчував ╖╖ пульс, наст╕льки вона була переляканою. А падати тут далеко, метр╕в ш╕сть, не менше. Розбитися – раз плюнути. Пов╕льно затягую д╕вчинку назад на настил ╕ сам вибираюся з каб╕ни. Прис╕даю поруч ╕ оглядаю Ханл╕ на наявн╕сть травм: руки трясуться, обличчя б╕ле, з╕ниц╕ очей розширен╕. Схоже наша винах╕дниця бо╖ться висоти!

Я н╕чого не кажу й не роблю, просто с╕даю на настил ╕ хитаю ногами, наче на як╕йсь лавц╕. Ханл╕ деякий час дивиться на мене, ╖╖ пульс упов╕льню╓ться, дихання вир╕вню╓ться. В якийсь момент я пом╕чаю, що вона розхиту╓ться в такт мо╖м ногам. В якийсь момент вона нахиля╓ться надто далеко ╕... Я ледве встигаю зловити ╖╖ вдруге! Н╕, так д╕ло не п╕де. П╕дхопивши д╕вчинку, перекидаю ╖╖ через плече й швидко з'╖жджаю по драбин╕ вниз. Зв╕дси вона вже точно не випаде. Хоча хто ╖╖ зна╓... Он – нав╕ть кров з носа п╕шла в╕д пережитого.

– То ти не будеш мене вбивати? – раптом запитала вона мене.

– Н╕. А чому подумала ти так?

– Просто... Та н╕, це пусте. Давай повернемося до роботи.

– Не так швидко! – нависаю, ловлю ╖╖ погляд ╕ трошки п╕дсв╕чую соб╕ оч╕. – Чому так думала ти?

╤ розказала мен╕ Ханл╕ усю свою ╕стор╕ю.

Ханл╕ провела сво╓ дитинство у майстерн╕ б╕ля станк╕в, тому про свою обдарован╕сть вона знала завжди. Спостер╕гаючи за обдарованими, як╕ щодня при╖жджали запускати двигуни, вона навчилася керувати механ╕змами, ╕ головне – розум╕ла принципи ╖х роботи. Батьки не хот╕ли в╕ддавати ╖╖ на навчання, адже це було ╓диним джерелом зароб╕тку в ╖хн╕й глушин╕. Та╓мниця протрималася к╕лька рок╕в, аж поки один ╕з обдарованих не застав ╖╖ за роботою ╕ не допов╕в губернатору. В той же день ╖╖ в╕дправили до Академ╕╖. Прямо посеред навчального року. Будучи вихованою на вулиц╕, д╕вчинка одразу зрозум╕ла, що на не╖ чека╓ в Академ╕╖. З нею сталося те ж саме, що ╕ з Цересом: спочатку жарти, пот╕м глузування, а п╕д к╕нець в╕дверте цькування однокласниками. ╤з Лашурою вона з╕ткнулася випадково. Ханл╕ тод╕ була наст╕льки перелякана присутн╕стю високо╖ особи, що абсолютно не запам'ятала зм╕ст ╖хньо╖ розмови. Д╕вчинка уже встигла наговорити купу дурниць ╕ думала, що ╖й от-от прийде к╕нець. Отямилася вона лише тод╕, коли Лашура сказала, що зац╕кавилася ╖╖ проектами ╕ запросила ╖╖ до себе в ма╓ток на наступний день, аби докладн╕ше з ними ознайомитися. ╤ от же ж який каламбур: н╕яких проект╕в не було нав╕ть в проект╕. Ханл╕ за одну н╕ч довелося з нуля придумувати бодай щось, що могло зац╕кавити молоду тод╕ ще принцесу. Афера вдалася ╕ з тих п╕р Ханл╕ т╕льки те й робила, що думала-думала-думала, що ще можна запропонувати. Мех був останн╕м перспективним, ╕ дуже дорогим проектом. Для його створення потр╕бно було знати механ╕ку, ц╕лу купу супутн╕х наук, бути обдарованим, ╕ головне – вм╕ти правильно мислити. Проект розроблявся дуже довго, ╕нод╕ доводилося починати з нуля. На борту Су-Ван нав╕ть збереглися к╕лька обладунк╕в, на яких Ханл╕ в╕дпрацьовувала технолог╕ю моб╕льно╖ платформи для лицар╕в. ╤ д╕вчинка абсолютно не була впевнена, що зможе його зак╕нчити. Тим б╕льше, що тепер увага новоспечено╖ королеви до не╖ зросла в к╕лька раз╕в. А коли до не╖ приставили такого хорошого мене, ╖╖ побоювання перейшли на новий р╕вень. Вона одразу побачила, що у мене значно б╕льший досв╕д роботи з механ╕кою. Додайте сюди обставити мо╓╖ появи на борту Су-Вана та явн╕ замашки убивц╕, ╕ в голов╕ д╕вчинки одразу склада╓ться картинка л╕кв╕датора, який наближа╓ться до сво╓╖ жертви, вивча╓ ╖╖, а пот╕м...

Якось так вона соб╕ все це уявляла. Я ж ╖╖ вислухав, зв╕рився ╕з показами пол╕графу, ╕ вир╕шив...

– Ти тепер все ╖й розкажеш? – запитала Ханл╕, знову починаючи тремт╕ти.

– Не розкажу за умови одн╕╓╖.

– Що ти хочеш? – д╕вчинка нахмурилася, але ╖╖ серцебиття потроху заспокоювалося.

– Даси мен╕ ╕нформац╕ю усю про лицар╕в, ╕ доступ до цих двох. – я вказав на мехи.

– Нав╕що це тоб╕?

– Не мен╕ – тоб╕ це треба. Мене процес сам ц╕кавить. ╤ результат к╕нцевий – трошки.

– Згода!

– Стояти! В╕д мастила обличчя витри. Вдруге не варто королеву лякати.

– Ой!

Ось так! Тепер вона сама принесе мен╕ усе потр╕бне! А довести до кондиц╕╖ ╖╖ саморобки – не так уже й складно.

Але це не горить, часу ще вдосталь. Зак╕нчити проект я можу ╕ сам, а скоро в мо╓му розпорядженн╕ буде ще й парочка трупер╕в – тод╕ мен╕ нав╕ть особисто╖ присутност╕ не знадобиться. Зараз же сл╕д сконцентруватися на отриманн╕ пол╕тично╖ ╕нформац╕╖. Анал╕тичний центр бази сьогодн╕ завершив сво╓ розгортання ╕ почав складати нову базу даних по вс╕х доступних темах, як╕ т╕льки потрапляють в його поле зору. Уже зараз я отримав сво╓р╕дний аналог В╕к╕пед╕╖ по дуже багатьох нев╕домих ран╕ше фактах ╕ явищах. Наприклад у вкладц╕ 'Розумн╕ раси' я наткнувся на один дуже ц╕кавий факт: ще н╕хто й н╕коли не бачив ельф╕в рано вранц╕ й п╕зно увечер╕. Чому так – н╕хто не зна╓. Вони зникають без ус╕ляких пояснень, кидають свою роботу й ховаються у сво╖х поселеннях. Найб╕льш поширений м╕ф стверджу╓, що будь-який ельф, що в цей момент опиниться п╕д сонцем – помре, розв╕╓ться попелом, наче м╕ф╕чний вамп╕р. ╤ тако╖ корисно╖ ╕нформац╕╖ було просто море, ╕ кожно╖ хвилини ставало ще б╕льше! Шкода лишень, що про от╕ аномальн╕ болота н╕яко╖ ╕нформац╕╖ мен╕ не трапилося. Взагал╕! ╤ це дуже дивно. Я не в╕рю, що учн╕ н╕коли не вибиралися за меж╕ територ╕╖ академ╕╖. Хай там як, а струмочок ╕нформац╕╖ поступово перетворювався на повноводну р╕чку, спайбот невпинно розкидав все нов╕ й нов╕ жучки, а в ключових точках нав╕ть розставлялися камери. Не шпигунськ╕, а простеньк╕ веб-камери у корпус╕ павучка. Хм, щось я останн╕м часом став арахноф╕лом. Вже зараз к╕льк╕сть отримано╖ ╕нформац╕╖ перевалила за усяк╕ розумн╕ меж╕, ╕ для ╖╖ обробки мен╕ довелося вид╕лити частину процесорних потужностей бази в окремий модуль, який я охрестив 'Анал╕тиком'. В╕н же доповнив мо╖ власн╕ процесорн╕ потужност╕, а завдяки вухам та камерам у потр╕бних каб╕нетах – допомагав мо╓му перекладачу швидше набирати статистику ╕ розробляти мовну матрицю. Завдяки такому комб╕нованому п╕дходу я вже м╕г б╕льш-менш нормально говорити, ╕ нав╕ть трохи читати... Я спок╕йний. Тому наступним етапом розв╕дки буде повний переб╕р б╕бл╕отеки ╕ перенесення ╖╖ в цифровий вигляд... Я все ще спок╕йний! Зараз же Анал╕тик займався з'ясуванням пол╕тично╖ ситуац╕╖ у св╕т╕ та збиранням тактичних даних, як╕ можуть мен╕ знадобитися у найближчому майбутньому.