Текст книги "Горить свіча"

Автор книги: Владимир Малик

сообщить о нарушении

Текущая страница: 29 (всего у книги 29 страниц)

[17] Канга – дерев'яна колодка на шию.

[18] Чапан – верхній одяг.

[19] Гутули – чоботи.

[20] Йєка-монголи – великі монголи.

[21] Шокпар – бойова булава з залізними гостряками

[22] О аруах! – О дух предків!

[23] Лядські ворота були розташовані у Хрещатому яру. Ляд, лядина – дрібний ліс, кущі, болото.

[24] Джихангір – потомок Чінгісхана, принц крові.

[25] Копирів кінець був розташований між теперішньою Львівською площею і вулицею Обсерваторною. З Києвом він сполучався Іудейськими ворітьми (на Львівській площі).

[26] Желя, жля – волосяний аркан половців, яким в'язали полонеників. Див. у "Слові": карна і жля. Карна – гузир невода, кут, а переносно – бойовий стрій половців при нападі, оточення.

[27] Перестріл – відстань, на яку летить стріла.

[28] Михайло Всеволодович Чернігівський – син Всеволода Чермного, онук Святослава Київського, героя "Слова о полку Ігоревім".

[29] Нукер – воїн.

[30] Поруб – темниця, яма, тюрма.

[31] Мангуси – злі духи.

[32] Цей вислів означав каяття і прохання про помилування.

[33] Руссю в ті часи називалася Київська земля. Всі інші князівства часто називалися українами – Переяславська, Сіверська, Галицька, Волинська, навіть Заліська. Пізніше це слово стало власною назвою – Україна. Поняття "Росія" з'явилося в XVII ст.

[34] Послушник – монастирський прислужник, що готується стати ченцем.

[35] Навороп – роз'їзд, передовий загін, розвідка.

[36] Клич (тюрк.) – довгий захалявний ніж.

[37] Мати Бели IV була половчанкою.

[38] Китати (монг.) – китайці, китатським – китайським.

[39] Мстиславів город був розташований у районі Володимирської горки.

[40] Бабин торжок – торговий майдан на Горі, у Верхньому Києві, пізніше – центральний майдан перед Десятинною церквою.

[41] Князь Рюрик, сучасник "Слова", помер 1215 року.

[42] Тепер – село Дзвонкове.

[43] Снем – нарада, збори.

[44] Калка – тепер р. Кальчик у Донецькій області.

[45] Це ім'я наводить у своїх записах Плано Карпіні.

[46] Пушта – степ, пуща.

[47] Тумак – шапка.

[48] Обезьких – Кавказьких, абхазьких.

[49] Низовські землі – Володимиро-Суздальські землі.

[50] Поршани – ті, що жили по р. Росі.

[51] Велика Угорщина – прабатьківщина угорців на південному Уралі

[52] Котора – міжусобиця.

[53] Куль-Оба – Керченський півострів.

[54] Болохівська земля – невелике князівство між Київською та Галицько-волинською землями.

[55] Бебряних – шовкових.

[56] Княжа Гора – місто в гирлі Росі.

[57] Дівиця – місто на Росі

[58] Кощій – раб, полоненик.

[59] Така традиція пішла від Чінгісхана.

[60] Юр'їв – тепер Біла Церква.

[61] Чорногород – с. Чорногородка на Ірпені.

[62] Зараз від монастиря залишилася лише назва урочища – Лисівка.

[63] Осанна (церк.) – порятунок, захист.

[64] Торосун – горілка.

[65] Татари вважали недостоиним воїна захищати спину.

[66] Сьорбати – від сорби, м'ясної юшки. Так приходили в нашу мову чужоземні слова.

[67] На Княжій Горі справді ніколи вже не селилися люди.

[68] Туг – бунчук.

[69] Тайджі – монгольський царевич.

[70] Міндер – подушка для сидіння.

[71] Бай-аралла – дякую.

[72] Бай-артай – будь здороа, до побачення.

[73] Тархан – грамота, що видавалася князям, боярам, церквам на звільнення від податків.

[74] Тут – Київська.

[75] Кешикгени – гвардійці

[76] Лашкаркаші – керівник військового походу, головнокомандувач.

[77] 3 того часу та гора називається Батиєвою.

[78] Туленгіти – охоронці, юртаджі – ті, що вибирають місце і ставлять юрту.

[79] Курултай – збори, свято.

[80] Черкес до Тімур-Кахалки – Північний Кавказ до Залізних воріт (Дербента).

[81] Улус – область, держава.

[82] Бату – твердий, міцний.

[83] Ясак – указ, ярлик – грамота.

[84] Агалик – учитель, наставник.

[85] Яса – закон.

[86] Анда – друг, побратим, союзник.

[87] Іудейські ворога були розташовані десь у районі сучасної Львівської площі.

[88] Білгородські – у районі, де перетинаються сучасні вулиці Львівська та Обсерваторна. Територія між ними – Копирів кінець.

[89] Ой вей! – О горе!

[90] Подібного змісту листи Батий посилав багатьом князям, королям і воєводам. Деякі з них дійшли до нашого часу.

[91] Ізяславів город був розташований у районі нинішньої Володимирської гірки.

[92] Агой – невіглас, іновірець, язичник.

[93] Лапсердак – довгий верхній одяг.

[94] Пізніше Тігак з ордою перекочує з Болгари на Нижнє Подніпров'я.

[95] Останній напад на Україну кримський хан вчинив 1769 року.

[96] Келари – поляки.

[97] Башкорди – угорці.

[98] Залишки їх виявлено неподалік площі Б. Хмельницького, на розі вулиць Володимирської та Великої Житомирської.

[99] Був розташований південніше сучасної Андріївської церкви.

[100] Кархан – майстерня.

[101] Тан – Дон.

[102] Гора Марактан – Карпати.

[103] Даругачі – намісник хана в завойованому місті

[104] Мазовія – історична область Польщі по середній течії Вісли з центром у Варшаві.

[105] Князь Михайло Чернігівський належав до вітки чернігівських Ольговичів, родоначальником яких був князь Олег Гориславич ("Слово"), онук Ярослава Мудрого, син Святослава Ярославича.

[106] Аси – предки осетинів.

[107] Баримта – розбій, баримтача – розбійник, месник.

[108] Музалім – посланець для надзвичайних доручень.

[109] Хунар-іль – рік Бика.

[110] Угедей помер II грудня 1241 року.

[111] Туна-дар'я – Дунай.

[112] Раци – серби.

[113] Бесермени – збрірачі податків. Звідси наше слово "бусурмени".

[114] Ясак – податок.

[115] Куремса – хан Куремші, племінник Батия.

[116] Бірюч – глашатай.

[117] Далай-хан – хан-океан.

[118] Олександр Невський.

[119] Саба – мішок для кумису.

[120] Так це урочище в селі Новосілках Макарівського району на Київщині зветься й досі

[121] Вони були знесені на початку XIX ст.

– КІНЕЦЬ –

У *.txt форматував Віталій Стопчанський

Файл взято з е-бібліотеки www.chtyvo.org.ua