Текст книги "Твори"

Автор книги: Микола Хвильовий

сообщить о нарушении

Текущая страница: 60 (всего у книги 60 страниц)

⁹⁹Хіна – вживана в той час назва Китаю.

¹⁰⁰...М аяковський одкривав і розвінчував... сьогодні ш-ню Америку.– Йдеться про книгу В. Маяковського «Моє відкриття Америки» (1926).

¹⁰¹Лозовський А. (Дрідгю Соломон Абрамович; 1878—1952) – радянський партійний і державний діяч, доктор історичних наук, генеральний секретар Профінтерпу.

¹⁰²Копернік Миколай (1473 .1543) польський астроном, творець геліоцентричної системи світу.

¹⁰³Ньютон Ісаак (1643 1727) англійський математик, механік,

астроном і фізик, творець класичної механіки.

...темперамент фашизму не може не викликати симпаті ю.– Про некритичне трактування Хвильовим деяких гасел фашиз-му ₍вже йшлося. 3.контексту цієї репліки зрозуміло, що йдеться про «темперамент» руху, про орієнтацію на сильну, діяльну, вольову, цілеспрямовану особистість. Фашизм початку 20-х – і кінця 30-х років істотно різниться,

і ніхто в середині 20-х років не міг передбачити майбутньої еволюції фашизму, його кривавих злочинів.

^10;)Келисі) В у х а р і 11 в своїй промові про «с у д ь б и р о с і й-ськ о ї і н т е л і г е н ц і М. Хвильовий подає промову М. Бухаріна,

присвячену долі російської інтелігенції, у вільному переказі.

¹⁰⁶Гоміндан політична партія в Китаї. Створена в 1912 р., до 1927 р. відігравала прогресивну роль, потім стала правлячою буржуазною партією. Влада її була повалена китайським народом у 1949 р.

^Ш/Амстердамський Інтернаціонал профемічок між народна федерація профспілок, створена реформістськими профспілковими лідерами 1919 р. па конгресі м Амстердамі. Розпущений І‘МЛ р.

^|ітМакдональд Джеймс Рамсей (ІМ>(> 1037) один і» пи нічиїй

ків і лідерів Лейбористськім партії Великобританії.

" ^,9Вандервельде Г.міль (І8(>(> 1 ⁽МН) бельгійський соціірііст,

реформіст, тривалий час був головою Міжнародного соціл містичної о бюро

2-го Інтернаціоналу.

¹¹⁰Барбюс Анрі (1873—1935) —французький письменник і громадський діяч, автор романів «Вогонь» (1916), «Ясність» (1919)’та ін.

, ^шСлов’янофіли – представники одного з напрямів російської суспільної і філософської думки 40—50-х років XIX ст.

¹¹²Шеллінг Фрідріх Вільгельм (1775—1854)—німецький філософ, представник німецького класичного ідеалізму.

^шГегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770—1831) —німецький

філософ.

¹¹⁴...л ітературний універсал 21-го року.– Йдеться про «Наш універсал до робітництва і пролетарських мистців українських», підписаний М. Хвильовим, В. Сосюрою, М. йогансеном. (У зб. «Жовтень».– Харків, 1921). Молоді поети проголошували нову добу мистецького розвитку, цілком в дусі того переломного часу намагалися розірвати з традиціями. Вони писали: «Однаково одгетькуючи всіляких неокласиків, [...] що годують пролетаріат,заялозеними формами з минулих століть, і життєтворчих футуристичних безмайбутників, що видають голу руйнацію за творчість., та всілякі формалістичні школи і течії (імажинізм, комфутуризм тощо), оголошуємо фу творчої пролетарської поезії справжнього майбуття.

Мідяною сурмою скликаємо до наших лав розпорошені творчі одиниці робітництва. Формуємо загони. Організуємо регулярну армію мистців пролетаріату». (Див.: Лейтес А., Яшек М.Десять років української літератури (1917—1927).– Харків, 1928.– Т. 2.– С. 65). «Пролетарська» фразеологія була даниною часу, жоден з цих трьох претів не був пролеткультівцем. «Наш універсал», як і весь збірник «Жовтень», зіграли важливу, роль в організації літературного процесу ра пореволюційній Україні.

¹¹⁵«8 I и г т и п д Э г а п &»(«Буря і натиск») – літературний рух у Німеччині 70—80-х років XVIII ст. Назва – за однойменною драмою Ф. М. Клінгера. Представники цієї течії відстоювали національну своєрідність, народність мистецтва, вимагали зображення сильних пристрастей і героїчних діянь. Заперечували нормативну естетику класицизму. Естетична програма «Бурі і натиску» була обгрунтована Й. Г. Гердером (1744—1803), німецьким філософом, письменником, теоретиком літератури.

^ІІЬГрановський Тимофій Миколайович (1813—1855)– російський історик, громадський діяч, глава московських західників.

¹¹⁷Колись тов. Сталін говори в...– Хвильовий цитує, ймовірно^ газетний варіант статті Й. В. Сталіна «Марксизм і національне питання» (1913). У Зібранні творів цитата звучить так: «Само собою зрозуміло, що нація, як всяке історичне явище, підвладна закону змінювання, має свою історію, початок і кінець» (Див.: Сталин И. В. Соч.– Т. 2.– С. 297).

^||И...30 – л і т н ь о ю війною.– Йдеться провійну 1618—1648 рр. між габсбургзьким блоком (іспанські й австрійські Габсбурги, католицькі князі Німеччини) і антигабсбургзькою коаліцією (німецькі протестантські князі, Франція, Швеція, Данія, підтримані Англією, Голландією і Росією). В результаті зазнали краху реакційні плани Габсбургів. '

¹¹⁹«Страждання молодого Вер тер а» – роман німецького письменника Йоганна Вольфганга Гете (1749—1832), написаний 1774 р.

¹²⁰М арціал (бл. 40 – бл. 104) —римський поет, епіграми якого вирізнялися гостротою й дотепністю. Автор 15 книг епіграм,– зокрема й використовуваних як супровід до святкових подарунків.

¹²¹О с с і а н – легендарний воїн і бард кельтів, який жив, за переказами, в IIIст. Деякі його сказання записані в XIIст. Відома літературна містифікація шотландського поета Джеймса Макферсона (1736—1796), який видав під ім’ям Оссіана власні твори, що були сприйняті як оригінальні.

, ¹²²«П а н т а г р ю е л і з м» – від імені Пантагрюеля, героя роману фран

цузького письменника Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель», життєлюбного велетня, борця, шукача пригод. Під «пантагрюелізмами» тут мається на увазі, очевиднр, заперечення того самовдоволеного захоплення існуючим життям, що його може уособлювати Пантагрюель. Цьому самовдоволенню Хвильовий протиставляє прагнення «бурі й натиску», волю до боротьби, віру в те, що з гуртка нових українських «м’ятежних геніїв», як колись

з-поміж «м’ятежних геніїв» німецьких, вийде новий митець, рівний Гете. Саме Україні Хвильовий, як відомо, відводив особливу, майже месіанську роль у розквіті азіатського ренесансу, покладав надії на «весняне повітря, яке легеньким і радісним вітерцем біжить з Азії». .

¹²³Петрицький Анатолій Галактіонович (1895– 1964) – україн-«рький художник-новатор. У 20-ті роки був активним учасником мистецького життя Харкова, зокрема й літературного. Автор одного з кращих портретів М. Хвильового, який виставлявся на одній з харківських художніх виставок у кінці 20-х років. Він оформив і останнє прижиттєве видання Вибраних творів М. Хвильового (1932 р.).

¹²⁴Меллер Вадим Георгійович (1884—1962) —український маляр, головний художник театру «березіль». Закінчив Мюнхенську академію мистецтв, виставлявся в «Салоні незалежних» у Парижі поряд з Пікассо, Метценже, Глезом. Після революції повернувся до Києва. Очолив у «Березолі» декораційний цех, створив разом із своїми учнями макетну майстерню. Був учасником багатьох міжнародних виставок. 1925 р. на Всесвітній Виставці в Парижі В. Меллер одержав золоту медаль за макет до спектаклю «Секретар профспілки» Л. Скотта, поставленого в «Березолі» режисером Б. Тягном.

Вериківський Михайло Іванович (1896—1962) —український композитор і диригент, автор кантат, сюїт, балету «Пан Каньовський» (1931).

ПОЯСНЕННЯ СЛІВ

Автокефалія – тут: автоке

фальна церква, тобто адміністративно самостійна.

Адамова голова – тут: рід

метеликів Анальфабёт – тут: невіглас, необізнаний Анемона – різновид трав; деякі види її декоративні Арабеска – європейська назва . орнаменту, поширеного в мистецтві мусульманських країн. Будується за принципом безкінечного розвитку і ритмічного повторения мотивів. Вирізняється ритмічним нашаруванням однорідних форм у примхливому узорі Аркебуза'– фітилыіа ру шпицы* яка заряджається з дула Арчик – сідло Атрамент – чорнило А у л ’– назва поселення у деяких народів Середньої Азії

Бешиха – хвороба, запалення

Верцадло – дзеркало , Водохреще – церковне свято

19 січня на пам’ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа.

Г езенок (гезенк) – підземна вертикальна гірнича виробітка, що не має виходу на поверхню і призначена для спуску корисних копалин

Десятник—помічник старости в дореволюційному селі

Жира ндоль'– багато оздоблений висячий свічник, люстра Жлукто —різновид кадуба для відбілювання полотна

Інсурекція – повстання

К а й о р а – невеликий плоскодонний човен К омольці – комуністична молодь; так називали у 20-ті роки членів комсомольських організацій

Ку пражити – гуляти, пиячити

Ладівниця патронташ ЛІТургІЯ рі1 Є ТЗІЯІІіІ.МІ ПгріѵПМ

п.і мідпраиа, ііі;і чіп ями м і і і« < пуються обряди, читанні.» я ѵрітмі

з І > и >і 11, мріїїміи .М о м е р а к ітрич.і мн> пт» і.і м •сіпмк

М а и д р а г о р а рід Олі атпчії ніч трав, з родини іісісльопоних. И дам нину мандрагорі принисуиали магічну силу Міньйон – тут: сорт шоколаду

Молоння – застаріла слов’янська назва-блискавки М у е д з й н (муеззин) – служитель мечеті, який виголошує заклик мусульман до молитви М у р а л ь – мурашка

Набій – навал снігу на дорозі

Очіпок – головний убір заміжньої жінки

Памеги – хмари Паркаса – партійна каса Пастораль – жанрові різновиди новоєвропейської літератури XIV—XVII ст., пов’язані з ідилічним світосприйманням. У переносному значенні часто вживається, вказуючи на ідилічне зображення дійсності

Пойнтер – порода мисливських собак

Проскура – білий хлібець особливої форми, що використовується в православному богослужінні

Ремінгтоністка – друкарка Р і ж а – клиноподібна ділянка поля чи луків, що врізається в ліс Ротмістр – офіцерський чин в російській кавалерії Румпель—важель, зв’язаний

з кермом судна і призначений для керування кермом

Синагога – єврейський молитовний дім Спорзно – сластолюбно

Тевтон – німець

Ундервуд – марка друкарської машинки

Фокстер’єр – порода – мисливських собак Фуріозо – шалено, несамовито

Хахольки – завулки

Церобкоп – центральна робітнича кооперація Цймес – тут: гарний, найкра

щий

Чайма – парус Чингал – кинжал

Шаламотня – шум, суєта Шарпак – обірванець Шріт – дріб для стрільби

ЗМІСТ

ПАМФЛЕТИ

Літературно-художнє видання

БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Українська новітня література

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ

Цовели, оповідання «Повість про санаторійну зону» «Вальдшнепи». Роман Поетичні твори. Памфлети

Художник І. г. динник . Художній редактор

І. М. ГАЛУШКА

Технічний редактор

І. М. ЛУКАШЕНКОКоректори

Л. П. РЯБЦЕВА, В. М. БОЖОК, О..Є. ЧЕЛОК

Подано до фотоскладання 28.06.91. Підписано до друку 14.01.92. Формат 84X108/32. Папір друк. N8 1. Гари. Тип. Тайме. Вис. друк, з ФПФ. Ум. друк. арк. 42,84. Ум. фарбо-відб. 42,84. Обл.-вид. арк. 52,і. Зам.-^Г-^З.

Видавництво «Наукова думка» 252601 Київ 4, вул. Терещенківська, 3.

АТ "Київська книжкова фабрика", 252054, Київ-54, вул. Воровського, 24.

БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

СЕРІЯ «РАДЯНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА»

*

ВИПУЩЕНО:

ЯРОСЛАВ ГАЛАН

1983, 592 с.

ОСТАП ВИШНЯ

1984, 560 с.

ЮРІЙ яновський

1984, 576 с.

ПЕТРО ПАНЧ

1985, 576 с.

ІВАН ЛЕ

1986, 672 с.

АНДРІЙ ГОЛОВКО, Т. 1

1986, 576 с.

АНДРІЙ ГОЛОВКО, Т. 2

1986, 704 с.

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 1986,712 с.

9 ЮРІЙ смолич

1987, 752 с.

10 АНДРІЙ МАЛИШКО

1988, 736 с.

11 ІВАН КОЧЕРГА

1989, 736 с.

12 ОЛЕКСАНДР ГАВРИЛЮК

СТЕПАН ТУДОР '

1989, 608 с.

13 ОЛЕКСАНДР КОРНІЙЧУК

1990, 608 е.

14 ' ІВАН СЕНЧЕНКО

1990, 664 с.

ГОТУЮТЬСЯ ДО ДРУКУ ОЛЕСЬ ГОНЧАР, т. 1, 2

Микола Хвильовий X ЗО Новели, оповідання «Повість про санаторійну зону». '«Вальдшнепи», Роман. Поетичні твори. Памфлети. Вступ. ст. _?упоряд. і приміт. В, П. Агеєвої; Ред. тому М. ГГ Жу-линський. – X. : Наук, думка., 1995. ^:– 816 с. (Б-ка укр. літ. Рад. укр. літ.).

І8ВК 5-12-003303-2 (в опр.)

До тому ввійшли кращі твори визначного письменника, одного з найяскравіших діячів «розстріляного відродження» 20-х років. Це значна частина новелістичної спадщини М. Хвильового, дещо з його ранньої поезії, а також «Повість про санаторійну зону» та роман «Вальдшнепи». Вміщено й кілька памфлетів, написаних у ході літературної дискусії 1925 – 1928 рр., – «Думки проти течії», «Ахтанабіль» сучасності, або Валер’ян Поліщук у ролі лектора комуністичного університету» та «Україна чи Малоросія»?

_х4702|«8 _{580 92}ББК 84 Ук 7