Текст книги "Молоді літа короля Генріха IV"
Автор книги: Генрих Манн
Жанры:
Историческая проза
,сообщить о нарушении
Текущая страница: 47 (всего у книги 47 страниц)
Moralite
Le triomphe final ne sera pas seulement achete par ses propres sacrifices: Henri assiste a l'immolation d'etres qu'il aurait voulu conserver. Deja il avait du faire ses adieux a sa compagne des annees difficiles. Il faut encore que le Valois, son predecesseur, s'en aille, et pourtant Henri, l'ayant sauve de la main de ses ennemis, l'affectionnait d'une maniere tres personnelle. Son esprit y etait plus content, preferant se mettre d'accord avec le passe, que de le renier. Avec le sens de la vie, on se plie a bien des necessites. La moins acceptable, pour un esprit bien fait, est celle de voir s'accumuler les desastres. Trop de personnages ayant ete meles a son existence viennent d'etre emportes par les catastrophes, et la mort a voulu trop bien lui deblayer le chemin. Sur le champ de bataille d'Arques le roi Henri, en nage d'avoir tant combattu, pleure pendant que resonne le chant de la victoire. Ses larmes, c'est la joie qui en cause quel-quesunes. D'autres, il les verse sur ses morts, et sur tout ce qui finit avec eux.
C'est sa jeunesse qui, ce jour la, prit fin.
Висновок
Остаточну перемогу буде куплено не тільки ціною його власних жертв: Анрі мусить бачити, як приносяться в жертву люди, що їх він волів би зберегти. Йому вже довелось розпрощатися з супутницею найтяжчих років. Судилося піти зі світу й Валуа, його попередникові, а тим часом Анрі, рятуючи його від ворожих рук, почував до нього щиру прихильність. Для його натури більше задоволення в тому, щоб миритися з минулим, а не відкидати його. Хто керується в житті здоровим глуздом, той часто скоряється необхідності. Але дивитись, як росте й громадиться лихо, такій здоровій натурі тяжче. Занадто багатьох людей, пов'язаних з його долею, забирають катастрофи, і смерть занадто ревно розчищує йому шлях. На бойовищі під Арком король Анрі, облитий потом після тяжкого бою, плаче, слухаючи переможний спів. Його сльози – це і сльози радості, і сльози туги за вбитими й за всім тим, що скінчилось разом з їхнім життям.
Того дня скінчились його молоді літа.
