Текст книги "Книга Балтиморів"

Автор книги: Жоель Діккер

сообщить о нарушении

Текущая страница: 23 (всего у книги 23 страниц)

Я відчув, що вона зворушена.

– Ти повернувся до Флориди, Маркі?

– Ні.

– Ти ще в Нью-Йорку?

– Ні.

Я свиснув.

Дюк наставив вуха і схопився з місця. Потім угледів мене і помчав як вихор, сполохавши цілу зграю чайок і качок. Плигнув мені на плечі й повалив мене додолу.

Александра підхопилася на ноги.

– Маркі? – вигукнула вона. – Маркі, ти приїхав!

Вона кинулася до мене. Я підвівся й розкрив обійми.

Пригортаючись до мене, вона прошепотіла:

– Мені так бракувало тебе, Маркі.

Я міцно обняв її.

Мені здалося, ніби в повітрі витанцьовують і сміються мої брати.

Епілог

Четвер, 22 листопада 2012 року

День подяки

Отак закінчується й згортається ця книга, у День подяки 2012 року в Монклері, перед домом моїм батьків. Я зупинив авто на алеї. Ми з Александрою вийшли з автомобіля й попрямували до будинку. Вперше святкував я День подяки, відколи загинули мої двоюрідні брати.

На мить я затримався перед дверми. Перш ніж подзвонити, дістав з кишені світлину, де були Вуді, Гіллель, Александра і я, в Оук-Парку 1995 року, й поглянув на неї.

Александра натиснула кнопку дзвінка. Відчинила моя матінка. Коли вона побачила мене, її обличчя аж засяяло.

– Ох, Маркі! Я вже думала, коли ж ти приїдеш нарешті!

І затулила рота долонями, наче не вірила, що бачить мене.

– Добридень, пані Ґольдман. Вітаю з Днем подяки! – сказала їй Александра.

– З Днем подяки, дітки! Добре, що ми знову разом.

Матінка обняла нас і пригорнула до себе. Я відчув на собі сльози, що котилися з її очей. Ми зайшли в дім.

Патрик Невіль був уже там. Я з радістю привітався з ним і поклав на стіл у вітальні перев’язаний стос паперу, який приніс із собою.

– Що це? – запитала матінка.

– «Книга Балтиморів».

Через рік після смерті дядечка Сола я таки виконав обіцянку, яку дав йому. Розповів про Балтиморів і в такий спосіб знову зібрав їх докупи.

Навіщо я пишу? Тому що книги потужніші, ніж саме життя. Книги – це найпрекрасніша перемога над ним. Книги – це свідчення незламності нашого духу, непереборної потуги нашої пам’яті. І коли я не пишу, то раз на рік їду до Балтимора, зупиняюся на хвилю в Оук-Парку, потім прямую на цвинтар Форрест-Лейн, щоб знову зустрітися з ними.

Кладу камінчики на їхні могили, щоб і далі будувати пам’ять про них, і знову віднаходжу себе. Знову згадую, хто я, куди прямую й звідки прийшов. Уклякаю на коліна коло них, торкаюся їхніх імен, викарбуваних на камені, й обнімаю їх. Потім заплющую очі й відчуваю, що вони живуть у мені.

Нехай святиться твоя пам’ять, дядечку мій Соле. Все стерлося.

Нехай святиться твоя пам’ять, тітонько моя Аніто. Все забулося.

Нехай святиться твоя пам’ять, брате мій Гіллелю. Все вибачилося.

Нехай святиться твоя пам’ять, брате мій Вуді. Все поправилося.

Вони пішли, та я знаю, що вони тут. Тепер я знаю, що вони завжди житимуть тут, у місцині, що зветься Рай для Праведників чи, може, просто в моїй пам’яті. Неважливо. Я знаю, що вони десь мене чекають.

Ось, любий мій дядечку Соле. Це книга, яку я тобі обіцяв, кладу її перед тобою.

Усе поправилося.

На згадку про Балтиморських Ґольдманів.

СОЛ ҐОЛЬДМАН (1950–2011)

АНІТА ГЕНДРИКС-ҐОЛЬДМАН (1952–2002)

ГІЛЛЕЛЬ ҐОЛЬДМАН (1980–2004)

ВУДРО ҐОЛЬДМАН (1980–2004)

Інформація видавця

УДК 821.133.1(494)-31

Д45

Joël Dicker. LE LIVRE DES BALTIMORE

© Editions De Fallois – Paris 2015

Жоель Діккер

Д45 Книга Балтиморів [Текст] : роман / Жоель Діккер; переклад з фр. Леоніда Кононовича. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 544 с.

ISBN 978-617-679-644-2

Жоель Діккер © текст, 2015

Леонід Кононович © переклад, 2018

Назар Гайдучик © обкладинка, 2018

Видавництво Старого Лева © українське видання, 2018

Усі права застережено

ISBN 978-617-679-644-2 (укр.)

ISBN 978-2-87706-947-2 (фр.)

Зміст

ПРОЛОГ • 7

ЧАСТИНА ПЕРША

Книга про втрачену юність (1989–1997) • 9

ЧАСТИНА ДРУГА

Книга про запропаще братерство (1998–2001) • 283

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

Книга Ґольдманів (1960–1989) • 353

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

Книга Драми (2002–2004) • 415

ЧАСТИНА П’ЯТА

Книга відновлення (2004–2012) • 493

ЕПІЛОГ • 539

Літературно-художнє видання

Жоель Діккер

Книга Балтиморів

Роман

Переклад з французької Леоніда Кононовича

Обкладинка Назар Гайдучик

Головний редактор Мар'яна Савка

Відповідальний редактор Ольга Горба

Літературний редактор Вікторія Стах

Коректор Святослав Горба

Макетування Альона Олійник

Підписано до друку 16.08.2018. Формат 84x108/32

Гарнітура Minion Pro, Roboto, Bebas Neue. Умовн. друк. арк. 28,46

Наклад 2000 прим. Зам. № 8-08-2205.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців ДК № 4708 від 09.04.2014 р.

Адреса для листування: а/с 879, м. Львів, 79008

Львівський офіс:

вул. Старознесенська, 24–26

Київський офіс:

Метро Контрактова площа

вул. Нижній Вал, 3-7

Книжки «Видавництва Старого Лева» Ви можете замовити на сайті www.starylev.com.ua

• 0(800) 501 508 • [email protected]

Партнер видавництва

Віддруковано ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус»

вул. Різдвяна, 11, м. Харків, 61052

Свідоцтво ДК № 3985 від 22.02.2011

www.globus-book.com

Про автора

Жоель ДІККЕР

Один із найвідоміших сучасних швейцарських письменників. Родом із Женеви. Випускник юридичного факультету Женевського університету. Письменство захоплювало Діккера з раннього віку. У десятирічному віці він разом із приятелем заснував журнал La Gazette des Animaux, який був присвячений природі й проіснував сім років. За це Діккера визнали наймолодшим головним редактором Швейцарії за версією видання La Tribune de Geneve. У двадцять він написав оповідання «Тигр», відзначене згодом Міжнародною премією для молодих франкомовних авторів. У двадцять чотири написав роман про підпільне відділення Британської таємної служби розвідки «Останні дні наших батьків», рукопис якого здобув 2010 року Премію женевських авторів, а 2012-го вийшов друком. «Книга Балтиморів» – четвертий роман Жоеля Діккера, який було надруковано 2015 року. Книжка одразу ж стала бестселером і отримала схвальні відгуки критиків. Тепер познайомитися з нею мають змогу і українські читачі.

notes

Примітки

1

Літературне опрацювання Мар'яни Савки.

2

Людина, яка всього досягла сама.

3

Так називають у Північній Америці скунса (прим. автора).

4

Dr. Pepper – безалкогольний напій, що продається в Північній та Південній Америці, а також в Європі. Був розроблений та запатентований Чарльзом Алдертоном 1885 року.

5

Команди, з яких складається Національна футбольна ліга, розбиті на дві конференції, які грають одна проти одної під час чемпіонату (прим. авт.).

6

Порожня діжка гучить (англ.) В. Шекспір. Генріх V, дія 4, сцена 4. Переклав з англійської Віктор Ружицький (прим. пер).

7

Securities and Exchange Commission (англ.) – американська установа, що контролює безпеку фінансових ринків (прим. авт.).