Текст книги "Час смертохристів. Міражі 2077"
Автор книги: Юрий Щербак
сообщить о нарушении
Текущая страница: 25 (всего у книги 32 страниц)
81.
28 липня 2077
8.00 РМ за київським часом
Таємно. Терміново
До негайної доповіді Президенту.
Раднику Президента Конфедерації ДПА з національної безпеки М. Джеферсон
Новообраний президент України В.Клинкевич оголосив сьогодні про безпрецедентний поворот зовнішньополітичного курсу України – наступну окупацію лівобережної України і Києва військами Чорної Орди (повний текст виступу Клинкевича додається), що означає різку зміну геополітичної ситуації в Європі і наближає Конфедерацію та ОГБ до неминучого військового зіткнення з державами СДОР.
Враховуючи, що до часу окупації Києва залишилось три дні, і зважаючи на можливий розрив дипломатичних стосунків Вашінгтона з Києвом, або захоплення посольства військами Чорної Орди, віддав наказ про підготовку Посольства до евакуації: це включає в себе складання списку співробітників та членів їхніх сімей, що підлягають першочерговій евакуації, підготовку архівів до знищення, можливе негайне знищення шифрів і спецапаратури, попередження контактних осіб та джерел інформації про небезпеку, організацію спецзв'язку в екстремальних умовах і т.п.
Наполегливо прошу негайно прийняти рішення про невідкладну евакуацію персоналу посольства в Києві з огляду на надзвичайну ситуацію.
Чекаю негайних інструкцій щодо подальших дій Посольства.
Посол Конфедерації ДПА в Україні Джон О'Салліван
***
28 липня 2077
20.00 за київським часом
Абсолютно таємно
Його Світлосяйності Беклербеку Чорної Орди
Генералу армії Мохамад-беку
Слава Аллаху всемогутньому і всемилостивому, Слава Сонцю Сходу, Чорній Зірці Землі Його Великовеличності, Вождю народів Чорної Орди і світу Кара – хану
Схиляючи перед Вами голову, поспішаю повідомити про заяву Великого Хана Києво-Дніпровського улусу Клинкевича щодо запрошення на східну територію улусу та в Батий-град всепереможних визвольних військ Чорної Орди починаючи з 1 серпня ц.р. (текст промови додається). Після довгих умовлянь, хитань, відмов і виставляння все нових умов (в тому числі й фінансових), молодий хан нарешті погодився на оборудку «Територія взамін за владу і діаманти». Велику допомогу в цьому нам надали мулла Сансизбай, боярин Басманов і міністр Фощенко. Вітаю Вас, Ваша Світлосяйносте, з Вашою великою особистою перемогою, з перемогою миролюбної політики Чорної Орди. Аллах акбар.
Для успішної реалізації плану возз'єднання всіх степових земель в єдиний Великий Степ, пропоную провести такі заходи:
1. Підготувати списки всіх жидівських, жидо-ліберальних, жидо-християнських лідерів, всіх агентів впливу Ізраїлю, всіх ворогів Чорної Орди для їх негайної екстермінації в урочищі Бабин Яр. Інформую, що дав наказ агентурі Степу негайно заарештувати жидо-імперіалістичного зрадника Фрідмана, про що попереджені всі прикордонні пости Улусу.
2. Підготувати список найкращих приміщень Батий-града для розселення офіцерського корпусу визвольної армії Чорної Орди.
3. Пропоную перенести диппредставництво країн СДОР у приміщення Міністерства Закордонних справ колишньої України на Михайлівській площі.
4. Пропоную Командування визвольної армії Чорної Орди розмістити в приміщенні Сейму (парламенту) улусу над Дніпром.
5. Пропоную окупаційну цивільну адміністрацію улусу підпорядкувати муллі Сансизбаю.
6. В якості першочергового завдання підготувати план заходів по реквізиції запасів зерна та інших видів продо-
вольчих продуктів з використанням транспортних засобів як Орди, так і місцевих власників.
7. Вибрати зручні місця для розміщення 4-5 концентраційних таборів для військовополонених. Українських націоналістів пропоную депортувати до пустельних районів Чорної Орди.
Аллах акбар – Спеціальний посланник Чорної Зірки людства,
везір Хлищенко-Хлищов.
82.
Гайдук змішався з натовпом чиновників, які, приголомшені новинами, що прозвучали в промові Клинкевича, почали тікати з концертно-спортивного залу «Космічний», прикрашеного палаючими словами «гордість, гідність, гуманізм», так і не дочекавшись концерту. Пройшовши через темний прохідний двір, що вивів його на площу Толстого (йому стало боляче, коли побачив зліва шестиповерховий дім, в якому народився, і в якому донедавна жила мати), Гайдук дістався вулиці Пушкінської, де неподалік від «німецького дому» – будинку готичної архітектури – в якому містилися різні німецькі установи і представництва, його чекав Невінчаний у «Форді-скорпіоні».
Сівши в електромобіль, увімкнув портативний телевізор – якраз мав починатися урочистий концерт переможців. Машина з Пушкінської звернула ліворуч на бульвар Шевченка і поїхала на захід, де ще залишалися багряні сліди сонця на обрії.
– Що робиться, бляха-муха, – зітхнув Невінчаний.
На екрані скінчилась телереклама штучних продуктів харчування і з'явилося зображення головної сцени країни. Гайдук побачив повний зал – замість утікачів сиділи нові люди зі щасливими обличчями. Камери зосередились на процесії, що рухалася з глибини залу по червоній доріжці: попереду йшов Клинкевич, який у перерві ВСТИГ ЗМІНИТИкостюм – замість мундиру верховного головнокомандуючого на молодому обранцеві народу був білий смокінг з червоною краваткою-«метеликом». Поряд з ним велично пливла молода красуня в білому довгому платті та розкішному діамантовому кольє на ніжній дівочій шиї.
Обличчя супутниці здалося Гайдукові знайомим.
– Він що, одружений? – спитав він Невінчаного.
– Вперше чую. – Невінчаний глянув на мить на екран телевізора, і його осяяло:
– Так це ж Мотря з четвертого управління. Наша Мотря, яка гетьману потім прислужувала. Ну дає, бляха-муха.
– Не дає, а бере, – сказав Гайдук. – Це називається тяглість політики і дбайливе ставлення до випробуваних кадрів.
За Клинкевичем та його кирпатою супутницею йшли Басманов у незмінній боярський шапці, тримаючи за руку майбутнього російського царя, хлопчика Ніколая, Крейда з дружиною і Фощенко з начальницею протокольного відділу МЗС, майором ДерВару, повногрудою секретаркою Свєтою з посольства України у Вашінгтоні.
Гайдук пригадав стару польську приказку: Nasza kompania bardzo dobra: jeden pan z tiurmy, dwie panienki kurwy...
Вищі достойники держави та їхні подруги зайняли місця в сьомому ряду партеру, і концерт почався.
Піднялася завіса, й глядачі побачили на сцені Великий віденський симфонічний оркестр імені Моцарта – сто п'ятдесят найкращих музикантів світу в чорних смокінгах, керував якими американський диригент Ян Гонтмахер. Гайдук подумав, що після примітивних шароварних концертів доби гетьмана Махуна запрошення такого оркестру робить честь Клинкевичу.
– Дорогі друзі, починаємо концерт, – прозвучав солодкий жіночий голос, що змінив голос Швайки. – І почнемо його з приємного сюрпризу. На сцену запрошується Його величність, дев'ятнадцятий президент Києво-Дніпровської держави Вітольд-Ярополк Клинкевич!
Молодий президент легко, як білий кіт, вистрибнув на сцену і підійшов до Яна Гонтмахера. Той низько вклонився, потиснув руку Клинкевичу і підвів його до чорного рояля STEINWAY – HP.
– Виконується, – захлинався в щасливих руладах голос дикторки, – концерт для фортепіано з оркестром на тему безсмертного народного твору усіх часів, що не потребує жодної рекомендації чи коментаря!
Ян Гонтмахер став за пульт, суворо постукав паличкою і дав короткий знак Клинкевичу.
Крупним планом на екрані були показані руки нового президента – довгі пальці й перламутрове мерехтіння нігтів. Мерехтіння раптом розсипалося по клавіатурі в елегійному шопенівському вступному пасажі (Гайдук навіть порадів за Клинкевича, який і англійською володіє, й Шопена блискуче грає, не те, що Махун), коли раптом після урочистих ударів увертюри зазвучала фортепіанна мелодія «Мурки» – гімну кримінального підземелля, якому виповнилося 150 років від того часу, коли ця музика надихала одеських вуркаганів, грабіжників і мокрушників та їхніх шмар.
Овація пролунала в залі, який, почувши «Мурку», сприйняв її як щось близьке, рідне, як знак нових часів, коли не треба нікого і нічого соромитись, коли можна відкинути всі умовності попередньої епохи, коли до влади прийшли СВОЇ, коли в залі сидять Бригадири і відчувається незрима присутність самого Князя. Члени Бригад, слухаючи рідну мелодію «Мурки», вже смакували всесвітні перспективи, що відкрилися перед Територією: стати головним пересильним пунктом наркотрафіку з Азії до Європи і Америки; налагодити постачання підводних міні-човнів, що вироблялися в Керчі, наркобаронам Колумбії та Мексики; розширити й модернізувати мережу телестудій дитячого порно на Лівому березі; посилити відмивання кримінальних грошей через Кіпр, Хіос та Крейдос і далі – на весь світ.
Прямо з залу «Космічний» вже йшли дзвінки в усі провінції Території – приготуватися до вступу визвольної армії Чорної Орди для здійснення взаємовигідного товарообігу – біляві дівчата від тринадцяти років взамін на наркотики та діаманти.
Гайдук витягнув з бардачка геджет і сказав одне слово:
– Починаймо.
І одразу замерехтів екран телевізора, наче почалася снігова заметіль, згасла музика «Мурки». Натомість з'явилося натхненне обличчя Клинкевича з напівзаплющеними очима за роялем – і напис:
ВІН УБИВЦЯ
В ефір пішов чорно-білий запис камер спостереження на дачі гетьмана Махуна: спотворене ненавистю обличчя Клинкевича, його крик:
– Ох ти, суко позорна, ти надурити нас хочеш? Допоможіть йому!
Страшне, залите кров'ю, понівечене пострілом обличчя гетьмана і його очі, повні страждання, і золотий «Кольт» у руці гетьмана, стиснутий міцними пальцями екзекутора, і пострілу ліву скроню, і Клинкевич, що витирає закривавлені руки об білий жупан – цей жахливий калейдоскоп промайнув перед очима мільйонів глядачів, і камера знову повернулася до залу, де Клинкевич грав «Мурку». На екрані з'явився новий напис:
ВІН ЗРАДНИК І ВБИВЦЯ. СЛАВА УКРАЇНІ! УРА.
Трансляція концерту раптом була перервана, й на телеекрані з'явилася заставка каналу добрих новин.
– Молодець Оля, – Гайдук вимкнув телевізор.
Попереду, біля Політехнічного інституту, вони побачили кілька поліцейських машин з мигалками, що перегородили проспект Перемоги.
Невінчаний пригальмував:
– Що робити?
– Їдьте, як їхали. Це не за нами.
Перед поліцейським бар'єром скупчилося кілька автівок, які несамовито сигналили. Невінчаний під'їхав упритул до бар'єра:
– Командире, що трапилось? Я хірурга везу на операцію. Може, пропустите?
Поліцейський у чорних окулярах, хоча вже сутінки впали на землю, зазирнув у кабіну й винувато сказав:
– Пробачте, Христа ради. Я вас пізнав. Ви робили операцію моїй дружині. Але пустити не можу. Там таке робиться!
Він показав на великий продовольчий супермаркет, що стояв по правій стороні проспекту, у ста метрах від поліцейського бар'єру. Туди були підтягнуті темні штурмові бронемашини жандармерії і біло-червоні пожежні автомобілі. Верхні поверхи супермаркету палали, освітлюючи хитким червоним світлом довколишню територію. Видно було чорні постаті, що метушилися, витягуючи з магазину мішки і картонні ящики. Чулася стрілянина.
Невінчаний звернув праворуч, щоб через Старокиївську дворами і провулками прорватися до Дегтярівської а звідти – до Лук'янівского ринку і заводу «Артеміда».
– Так починаються війни, – сказав Гайдук.
Невінчаний навіть не вимовив своєї улюбленої примовки «бляха-муха». Помовчав, вдивляючись у темряву порожніх вулиць охопленого панікою міста. Ще в декількох місцях грабувалися невеличкі магазини.
– Знаєте, Ігоре Петровичу, скільки ці шакали здерли з нас за цей запис?
– Скільки?
– Півмільйона амеро. Просили в глобо, але ми не дали. Продадуть ще десять копій різним CNNaм і поїдуть на Багами.
– Гордість, гідність, гуманізм, – задумливо сказав Гайдук. – Приниження, рабство, окупація... Треба негайно збирати координаторів Фронту Визволення України. Ми ще уявити не можемо, що нас чекає.
Вони змовкли, кожен думаючи про своє.
83.
28 липня 2077 р.
ЗВЕРНЕННЯ ФРОНТУ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ Громадяни України !
Група змовників-злочинців на чолі з Клинкевичем, здійснивши злодійське вбивство законно обраного гетьмана України, генерала армії К-Д. Махуна, вчинила державний переворот, захопивши владу в країні.
Змовники пішли на найтяжчий державний злочин – відмову від суверенітету і порушення територіальної цілісності України, віддавши народ та державу на поталу найзлішим ворогам – Чорній Орді. Замість обіцяних зрадником Клинкевичем гасел «Гордість, гідність, гуманізм» український народ одержить приниження, рабство, окупацію.
В умовах, що склалися, ФВУ закликає всіх громадян України, незалежно від національності, мови, віросповідання, політичних поглядів, об'єднуватися навколо ФВУ, його політичного і військового крила.
Ми оголошуємо непримиренну війну злочинній групі Клинкевича: маємо неспростовні докази його участі у вбивстві гетьмана Махуна, які будуть пред'явлені суду, коли прийде час кари. ФВУ оприлюднить таємні матеріали, що свідчать про міжнародну злочинно-корупційну діяльність кримінально-олігархічної верхівки держави і продемонструють українському народу – хто і як наживався на його біді.
Ми оголошуємо війну феодально-олігархічному ладу держави, війну кріпацтву, в якому перебувають мільйони українців.
Закликаємо народ на боротьбу проти окупації України військами Чорної Орди.
Громадяни України!
Орда приходить для того, щоб поневолити вас, перетворити вас і ваших дітей на рабів, для того, щоб пограбувати Україну, загарбати природні ресурси нашої землі, стратегічну сировину, вивезти з України зерно, м'ясо, молоко, знищити технологічний, аграрний та інформаційний потенціал країни. Щоб не допустити пограбування запасів продовольства, мародерства і бандитизму, що мають місце в містах і селах України, треба негайно організувати Комітети ФВУ, загони самооборони і захисту порядку, які ще до приходу окупантів мають або сховати продукти харчування, або в організованому порядку роздати їх незаможним верствам населення.
Ми звертаємось до воїнів Збройних Сил України: ваш обов'язок – організувати збройний опір наступу Чорної Орди. Знищуйте загарбників, не виконуйте злочинних наказів Верховного Директорату!
Закликаємо до негайної організації партизанських загонів, підпільних груп, до створення широкого громадянського опору окупантам та їхнім посіпакам.
Громадяни, не виконуйте наказів окупаційної влади та зрадницького режиму Клинкевича – Крейди – Басманова – Фощенка. Пам'ятайте: окупанти будуть знищені, колаборанти будуть покарані.
Український народе!
У грізних битвах ХХ-го і ХХІ-го століть, у роки тяжких випробувань ти творив і відстоював свою державу, стверджував своє право на самостійне існування. Створення Фронту Визволення України знаменує перемогу справжнього народовладдя і є першим кроком до формування демократичного уряду незалежної України. Ми не безмовна територія і не улус Чорної Орди, а держава, що бере свої початки від Київської Русі, від прийняття християнства на берегах Дніпра. Ми ніколи не станемо язичниками-смертохристами і ніколи не зречемося віри у Воскресіння Христове та Його Друге пришестя.
Всі на боротьбу! Слава Україні!
Координаційний комітет ФВУ.
Частина п'ята
ОКУПАЦІЯ
84.
На початку липня 2077 року був повністю готовий план операції «Тамерлан», що складався з трьох етапів. Перший – захоплення Чорною Ордою лівобережної України і Києва. Другий – окупація Центральної Європи і вихід на Балкани – для допомоги Албанії, Боснії та Косово-Македонському королівству. Третій – остаточне поневолення всієї Європи, включно з західною частиною – залишками Франції, Іспанії і Турецько-Німецькою республікою, що виникла в Баварії.
Головнокомандуючим об'єднаних визвольних сил Чорної Орди і, одночасно, начальником генерального штабу був призначений заступник Кара-хана – беклербек Мохамад-бек, випускник американської академії Вест-пойнт, докторант Пруської вищої школй геополітики. Цей блискучий і високоосвічений чотиризірковий генерал йорданської королівської армії, який уславився в так званій «великій нафтовій битві» на аравійському півострові, у 2075 році за наказом Сонця Сходу, Чорної Зірки Землі Кара-хана був перекинутий на російсько-європейський напрям з метою захопити нафтові поля Арктики і Сибіру. Це він оголосив Росію failed-state – «державою, що не вдалася», «державою в руїні» – що було правдою, враховуючи згубну політику російських правителів та демографічну катастрофу. Скориставшись резолюцією Ради Безпеки ООН щодо Росії, Мохамад-бек висунув ідею проголошення частини Сибіру з його нафтовими та лісовими резервами всесвітньою спадщиною людства, що не повинна належати одній, до того ж невдалій державі, й увів на спірні території війська Чорної Орди. Це Мохамад-беку належав план остаточного знищення залишків російської державності підчас подій кривавого Курбан-Байраму у листопаді 2076 р – за що видатний стратег і воєноначальник був удостоєний звання «першого заступника» Кара-хана і отримав з рук самого Вождя найвищу ознаку Орди – чорну діамантову зірку вагою 20 каратів.
Для розробки операції «Тамерлан», детальна робота над якою почалася в квітні 2077 p., Мохамад-бек підібрав най талановитіших офіцерів, серед яких були генерали з колишнього Генерального штабу збройних сил Росії, німецькі викладачі з Пруської вищої школи геополітики, пакистанські, іранські, турецькі бойові офіцери. При штабі Мохамад-бека було створено міжнародне управління розвідки (МУР), при якому працював потужний науково-дослідний центр з вивчення України – як першої мішені в операції «Тамерлан». Детально аналізувалася історія України, особливо причини розпаду Київської Русі, поразки козацьких повстань та провалів у побудові міцної державності (strong statehood failures). Іншим напрямом досліджень було вивчення сучасного державно-політичного життя України, особливо його вразливих і слабких місць. І третій, не менш важливий аспект досліджень – психологічні особливості українців, такі риси як продажність, зрадництво, неспроможність до об'єднання, відсутність твердих національно-державних переконань. Керував цим центром російський кадровий розвідник, спеціаліст по Україні полковник Корнілов-Кисельов (шифроване ім'я – КаКа), якій перейшов на бік Орди після подій 2076 р. і передав новим господарям багаті архіви російських спецслужб, які упродовж століть розробляли Україну.
Перший етап операції «Тамерлан» передбачав шість напрямів введення військ і нанесення ударів у разі опору:
1. Орел – Желєзноводськ – Глухів – Бахмач – Ніжин – Бровари – Київ;
2. Бєлгород – Харків – Полтава – Черкаси;
3. Міллерово – Луганськ – Донецьк – Дніпропетровськ;
4. Каменськ – Шахтинськ – Краснодон – Макіївка – Донецьк;
5. Джанкой – Мелітополь – Запоріжжя;
6. Перекопськ – Армянськ – Херсон – Миколаїв – Одеса.
Війська Чорної Орди у складі чотирьох ударних армій, до сорока процентів особового складу яких становили росіяни, поставлені під жорсткий контроль ісламських комісарів і контррозвідників, спочатку були сконцентровані в районі Сталінграда, а починаючи з червня поступово передислоковані до Калача-на-Дону, звідти чотирма групами – на стартові позиції. Перекидання військ велося в умовах найжорсткішої таємності, з використанням автопоїздів Фрідмана, що завозили в Чорну Орду озброєння з України, а назад, щоб не гнати порожняк, підвозили до кордонів України ординців, що дозволяло Фрідману отримувати подвійний зиск. Дві наступальні групи – на Одесу і Запоріжжя – формувалися в Криму, який, формально ще належачи Україні, двічі проголошував приєднання до Росії, але фактично перебував в руках Туреччини, яка підтримувала кримськотатарську державу зі столицею в Бахчисараї. Туреччина організувала поромну переправу військ і зброї на півострів під приводом літнього відпочинку молоді на братній татарській землі.
ВІРУ знала в основних рисах про існування плану окупації України, але повної картини не мала: тривожні сигнали Гайдука гетьману блокувалися Клинкевичем, в надрах самого ВІРУ працював «кріт», що дозволило Чорній Орді заарештувати кілька агентів Гайдука. Натомість мережа МУРу в Україні, починаючи з зими 2077 p., зросла у кілька разів, агенти впливу майже не крилися, відверто ведучи антидержавну діяльність у Сеймі, в урядових агенціях, на каналах масової комунікації.
Особливо успішним виявився проект «Смертохристи», що остаточно розколов і без того розбратане суспільство, розсварив сім'ї, громади, об'єднання колишніх однодумців. Вкладаючи великі гроші на підкуп Сансизбаєва та його людей, Мохамад-бек знав, що прийде час великої перемоги над Україною і Європою, коли ні Сансизбаєв (генерал зневажав і ненавидів цього євнухоподібного, пожадливого монгольсько-казахського віровідступника), ні його секта вже не будуть потрібні Чорній Орді – і тоді їх можна буде ліквідувати як невірних, які послугуються іменем Христа, як зрадників Аллаха, які вигадали замість єдиного Бога якусь Темну Енергію. Генерал, як мудра людина, знав, що фізика, яка належить до сфери знання, ніколи не перетнеться з вірою в Аллаха, і що ці речі несумісні, як земля і небо, як голова і серце. Мохамад-бек, який особисто благословив і фінансував проект смертохристів, розумів, що це вчення стало містком до Ісламу, в якому є необхідна людині ясність і простота: пророк Мухамед, в чомусь схожий на Христа, ніколи не був богом, а лишень людиною, яка мала безліч жінок, дітей і померла у віці шістдесят три роки – і нікому не спало на думку оголосити воскресіння пророка Мухамеда. Отож і Христос, Іса – не син божий, не Бог, а тільки пророк, шанований Кораном. Ця складна християнська теорема з трьома невідомими – Богом, Христом і Духом Святим, вигадана підступними софістикованими юдеями з незрозумілою темною метою, нагадувала генералу Мохамад-беку поступку багатобожжю язичників.
Якщо зі смертохристами все було зрозуміле – вони будуть нарівні з воскресохристами знищені напередодні повної ісламізації України – то в постаті Христа, цього юдейського дервіша, ховалася якась незбагненна таємниця: під час вечірніх роздумів і молитв генерал думав про страшну зброю, яку вигадав Христос: добро. Ненависть, в атмосфері якої пройшло все життя генерала, була зрозумілою, примітивною силою. Добро ж таїло в собі небезпечну загадку, непередбачувану загрозу самим законам існування людини. Сам генерал ніколи не оперував поняттями «ненависть – добро», а жив за законом Аллаха і справедливості.
Розстріл дезертира не був актом ненависті, а виявом справедливості. Якби хтось пожалів дезертира, зважився на добрий вчинок і звільнив його від кари, Мохамад-бек спокійно, в ім'я справедливості, вбив би відступника .
Перегортаючи сторінки плану операції «Тамерлан» (генерал Мохамад-бек подумав, що літера «Т» як знак смертохристів якнайкраще пасує до цієї операції), він з задоволенням зазначив, що в усьому переграв свого головного суперника, генерала Гайдука. За кілька років, поки Гайдук прохолоджувався в Америці, агентурі Чорної Орди вдалося увійти до критично вразливих ланок державного апарату України, підкупом і шантажем сформувати потужний корпус зрадників, делікатно поіменованих агентами впливу, поставити «кротів» в органи розвідки і контррозвідки, а головне – викорінити в суспільстві будь-яку волю до опору, прищепити громадянам України ідею євразійської єдності. Гайдук був повністю нейтралізований, навіть незважаючи на його втечу з тюрми. Але ж як гідний ворог, Гайдук заслуговував не жалості, а тільки справедливості: смерті.
Дивлячись на єдиний примірник плану операції «Тамерлан», виконаний арабською мовою кращим каліграфом визвольної армії, генерал Мохамад-бек, який перебазував свій штаб до Міллерово, поближче до кордону України, почував радісне нервове збудження, як тигр-людолов, що зачаївся, щоб кинутися на беззахисну жертву, роздерти гострими іклами горло й відчути, як пульсують, завмираючи, теплі джерела крові. Ніякої ненависті чи добра не несла в собі ця операція, тільки саму справедливість.
