Текст книги "Сестра Керрі"

Автор книги: Теодор Драйзер

сообщить о нарушении

Текущая страница: 32 (всего у книги 32 страниц)

АМЕРИКА ЯК ВОНА Є (Про творчість Теодора Драйзера)

Роман Теодора Драйзера «Сестра Керрі» – перший великий твір молодого письменника – відкривав собою XX сторіччя (в американській літературі, сторіччя, якому судилося стати віком краху легенди про «найдемократичнішу» країну в світі, про країну «рівних можливостей», якою вважалися Сполучені Штати Америки в період становлення і розвитку молодої капіталістичної держави.

Вже Марк Твен частково зняв позолоту з блискучої поверхні американського життя. «В своєму «Позолоченому віці», – казав Драйзер, – великий письменник Марк Твен викривав нелюдський і всесильний «економічний індивідуалізм» Америки. Можна сказати, що Марк Твен перший пішов цим шляхом». Таким самим шляхом ішли Лінкольн Стеффене та інші «розгортачі бруду». Та всі вони викривали окремі риси, виявляли найпекучіші виразки на тілі капіталізму. Теодор Драйзер перший з американських письменників у своїй художній творчості керувався думкою про антигуманність всієї системи капіталізму. В книжці «Трагічна Америка» (1931) Драйзер глибоко і всебічно критикує всі сфери американського життя. «Я виклав ті найважливіші факти сучасної американської дійсності, що, на мій погляд, досить яскраво характеризують і в економічному, і в соціальному плані крах капіталізму… Я маю до своїх послуг деякі факти й досвід і все те переконує мене не тільки в тому, що капіталізм тепер переживає свій занепад, але й у тому, що ніякими реформами становища не зміниш». Ця думка є провідною для всієї творчості Драйзера.

Теодор-Герман-Альберт Драйзер народився 27 серпня 1871 року в містечку Террі-Хоті (штат Індіана). Він був дванадцятою дитиною в родині робітника місцевої фабрики. Щоб прогодувати себе, дітн повинні були допомагати дорослим. Майбутньому письменникові доводилося збирати вугілля на залізниці, а іноді й просто красти його з вагонів, продавати газети, полоти чужі городи.

З шістнадцяти років Теодор Драйзер почав самостійне життя. Віл залишив сім’ю, переїхав у Чікаго, де спочатку не цурався найчор-нішої роботи. Дитинство і юнацькі роки минали в злиднях і стали для письменника школою життя, назавжди прихилили його серце до бідних і знедолених. Через багато років вія писав: «Я народився бідняком. Подеколи в грудні й листопаді я ходив босим. Я бачив, як поневірялася моя люба мати і у відчаї заламувала руки. І, мабуть, саме тому я – хай би там що – виступаю за таку соціальну систему, яка може бути і буде краща за нашу». Ця переконаність усе життя керувала творчістю і вчинками Теодора Драйзера.

Всього один рік Драйзеру довелося вчитися в університеті. Саме тоді в ньому пробудилася любов до літератури, він дуже багато читав, особливо велике враження на американського юнака справили твори Л. М. Толстого. В квітні 1892 року йому пощастило влаштуватися репортером у чікагську газету. За три роки роботи в різних газетах Драйзер мав не одну нагоду по-справжньому спізнати життя своєї країни. Все це стало школою для майбутнього письменни-ка-реаліста. З 1895 року Драйзер співробітник різних часописів – редагує, пише нариси, есе, нотатки. І це вигострило його письменницьке перо. Іншим джерелом літературного навчання стала для письменника сама література. В ці роки він дуже багато читає, надолужуючи прогалини своєї освіти.

Перший роман Драйзера «Сестра Керрі» виходить 1900 року. Це проста, нещадно правдива розповідь про життя діївчшш з робітничого середовища в облудному буржуазному світі. Історія Керрі Мібер дуже близька і знайома Теодорові Драйзерові – адже за прообраз героїні правила одна із сестер письменника. Вона жила у Чікаго коштом архітектора, зовсім їй байдужого. Потім познайомилася з управителем ресторану. Вони покохалися. Ресторатор покинув сім’ю, взяв з каси шістнадцять тисяч доларів і подався із свосго любкою до Канади, а потім до Нью-Йорка. Гроші він повернув згодом власникам ресторану, але історія якийсь час не сходила зі шпальт чікагських газет.

Автобіографічні і описи поневірянь Керрі в великому й непривітному Чікаго, і страждання Герствуда, голодного, самотнього в блискучій столиці. Все це добре відоме письменникові, адже за його плечима вже пемалий життєвий досвід.

У першому ж романі Драйзера бачимо теми, мотиви, художні засоби, згодом провідні для всієї подальшої його творчості.

«Сестра Керрі» – це роман-біографія, де в центрі стоїть один образ – його героїні. Всі інші з’являються лише тоді, коли починають відігравати якусь роль у житті Керрі. Як тільки Керрі розлучається з Друе, той ніби щезає зі сторінок роману… Така ж «доля» чекає на місіс Венс, і на інженера Еймса, і на родину Гансонів. Але за допомогою цих другорядних образів автор розширює картину, доля Керрі вимальовується на широкому тлі американського життя. «Де тут справедливість, гуманність, соціальна гармонія і мир? Скажіть, у чому вони виявляються? Ні, тільки гроші, гроші, і сила, яку дають гроші!» Так визначав письменник духовну атмосферу, що панує на його батьківщині. І в ній обертається недосвідчена дівчина Керрі, золота лихоманка підхоплює і її. Вона більше за все боїться? злиднів, важкої праці, життя своє бажав будувати згідно з рекламними взірцями. І Керрі зрікається моральних засад, на яких її виховано, а потім і просто розтоптує всякі уявлення про добро і людяність. Вона кидає Герствуда, скаліченого і зневаженого життям, напризволяще, і навіть сумління не ятрить її душу.

Герствуд посідає в романі особливе становище. Його образ, його долю ніби протиставлено Керрі. Коли Керрі «шиється в панство», Герствуд проходить шлях «згори» на дно. На його прикладі Драйвер наочно показує, що безгрішна людина за американського способу життя втрачає будь-яку цінність – навіть в очах ближніх своїх. Власне, імпозантним і розумним для оточення Герствуда роблять гроші. А коли їх не стає, щезає і вся його людська гідність, енергійність, доброта, розважливість. Людина, що звикла до багатства, без золота ніщо.

Вставна новела, де розповідається про останні кроки Герствуда по життю (прийом, що його письменник охоче використовує і в інших творах), вияскравлює найболючіші аспекти американської дійсності: страйк трамвайників, доведені до краю злидарі, що намагаються будь-якою ціною заступити місця страйкарів, безмовні черги за шматком хліба, страшне вичікування своєї черги в нічліжці… Таке «обличчя» Америки насмілювався побачити й змалювати не всякий її митець… Драйзер серед них чи не перший. Тому й не дивно, що роман сприйнято вороже американською критикою. І хоча відомий письменник Фретш Норріс вважав «Сестру Керрі» етапом в розвитку американського реалізму і доклав багато зусиль, щоб її видати і розрекламувати читачеві, видавці не хотіли взагалі друкувати роман. З тисячі примірників, на иревелику силу видрукуваних, близько семисот не побачили навіть книжкових магазинів – вони загинули на складах, куди їх передано одразу ж із друкарні… І тільки через багато років цей роман перевидано в США. Він, за висловом Сінклера Льюїса. «увірвався у важку задушливу атмосферу Америки, як подмух нестримного західного вітру, і вперше з часів Марка Твена та Уїтмена вніс у наше пуританське буття свіжий струмінь повітря».

Правдивість і народність першого Драйзерового роману – то отой «свіжин*струмінь повітря». Це відзначав і сам автор, – казав, що «книга близька до життя. Вона – не приклад літературної майстерності, а картина суспільних умов, змальована так сильно і просто, як дозволяє англійська мова… Коли книга потрапить до народу, він зрозуміє, бо це розповідь про дійсне життя, про їхнє життя».

Але після виходу нього роману з народного життя перед його автором на цілі роки зачинилися двері всіх редакцій. Голод, поневіряння, виснаження – ось що чекало на нього як «нагорода» за правдомовність. Але він не здався і не зрадив своєї віри та вподобань.

Оповідання, написані в ці роки, романи, над якими він починає працювати, – все свідчить про одне: його темою залишається на все життя Америка як вона є.

1911 року побачив світ другий роман Драйзера «Дженні Герхардт». Його сила не тільки в негації буржуазного суспільства, аморального за самою своєю природою, але І в ствердженні моральної чистоти, духовної переваги жінки з народу.

Нищівного удару царству золотого бога завдав наступний Драйзерів твір – «Трилогія бажання», що складається з трьох романів: «Фінансист» (1912), «Титан» (1914), «Стоїк» (над цим романом письменник працював останній рік життя і трохи його не доробив). Головного героя трилогії Френка Каупервуда списав з американського мільйонера Чарльза Тайзона Єркеса, а її сюжет побудував на фактах його біографії, студійованих упродовж кількох років. Історія Френка Каупервуда дозволяє письменнику показати «механізм» збагачення капіталістичних акул, торкнутися тенденцій економічного та політичного життя тогодення. Як справедливо відзначав радянський дослідник творчості Драйзера І. Анісімов, «грізна значущість узагальнень у романі «Стоїк» особливо очевидна, бо Драйзер ставить у прямий зв’язок фізичне вмирання Каупервуда із занепадом і розкладом всієї системи «старечого капіталізму», плоттю від плоті якого є цей ділок, що дивиться смерті в очі». Історія злету й загибелі Френка Каупервуда, змальована на широкому тлі американського життя, стає символом розвитку національного капіталізму – від перших його енергійних кроків до виявлення людожерної суті.

Трактування Каупервуда як «титана без душі й серця, що намагається закувати народ у кайдани рабства», розвінчання його особливо важливе для Америки, де вже стало традиційним серед певної групи письменників прославляти в літературі фінансиста як сильну особу.

В наступному своєму романі «Геній» (1915) Драйзер веде мову про трагічне становище митця в буржуазному суспільстві. Цим романом письменник утверджує реалізм у мистецтві як своє кредо. Доля героя роману Юджіна Вітли і полеміка навколо твору переконливо свідчать, що буржуазне суспільство вороже реалізмові. Талант і успіх несумісні в Америці. Щоб забезпечити своє життя, Віт-ла змушений продавати свій талант. І це спустошує митця. Щоб не відступитися від реалізму, Драйзер повинен безнастанно боротися за нього із суспільством. Адже через рік після виходу друком «Генія» Товариство для боротьби з пороком в Цінцінаті стало вимагати заборони роману як книги аморальної.

Високим досягнепням американського реалізму і шедевром Драйзера став його роман «Американська трагедія» (1925). Перш ніж написати цю книгу, Драйзер досконало вивчив не один десяток історій, подібних до основної в сюжеті його роману. Серед рукописів збереглося п’ятнадцять записів судових справ про вбивства коханок – бідних дівчат, коли вони ставали на заваді молодим людям, що намагалися розбагатіти, одружившись з багатою нареченою. Історії ці, як відзначає сам письменник, типові для Америки.

Вигідне одруження – то найкоротший шлях до багатства. А капшук для американця все.

В статті «Про деякі риси нашого національного характеру» (збірка «Бий, барабане», 1920) Драйзер писав: «У нас немає ніякої розумної, видної для світу мети, коли не вважати нею гонитву за наживою». Саме задля грошей Честер Джіллет і вбив свою коханку Грейс Браун. Це відбулося 1906 року на озері Біг-Мус, і преса широко коментувала трагедію. На неї спирався Драйзер, описуючи взаємини Клайда Гріфітса і Роберти Олден. «Я довго міркував над цією історією, – писав Драйзер, – бо мені видавалося, що вона не тільки репрезентує кожну фазу нашого національного життя – політику, суспільство, релігію, бізнес, секс, – це була історія така звичайна для кожного хлопця, що виріс у невеличких містах Америки. Здавалося, то була особливо правдива історія про те, що життя робить з особою, і яка безсила особа проти цих сил. Моєю метою було не моралізувати… а дати, коли можна, фон і психологію дійсності, що, може, й не виправдають, але принаймні якось з’ясують причини такого вбивства, а подібні трапляються в Америці разюче часто і віддавна, одколи себе пам’ятаю».

У цьому романі наголошено саме на типовості історії Клайда Гріфітса. Свідчення цьому – передусім сам образ головного персонажа, що його навіть умовно не можна назвати героєм – такий він звичайний, буденний, як усі. Про це саме свідчить і факт, що автор вперто обстоював назву роману – «Американська трагедія» – всупереч видавцям, що все хотіли звести нанівець, послабити викривальну силу твору.

У цьому романі письменник розвіює «американську ілюзію», що в «благословенних», «демократичних» Сполучених Штатах кожний може стати багатим і незалежним, аби розум та енергія. Драйзер художньо переконливо доводить, що на його батьківщині, як і в кожній капіталістичній країні, мільйонери залишаються мільйонерами, а злидар, вважаючи себе за рівного їм, потрапляє на електричний стілець.

Численні оповідання, публіцистичні виступи письменника – його статті, есе, нариси – об’єднані в книжки («Бий, барабане», 1920, «Книжка про себе», 1922, «Галерея жінок», 1929, «Трагічна Америка», 1931, «Говорять шахтарі Гарлана», 1932, «Америку варто рятувати», 1941 та ін.), розширюють і уточнюють панораму Америки, подану письменником у великих творах.

Драйзер не тільки викриває, він створює і позитивні образи, і серед них на чільному місці Ерніта – героїня однойменної повісті (1927), перша комуністка в американській літературі.

Демократизм, глибока народність, властиві усій творчості, поглядам, всьому письменниковому життю, неминуче привели його до табору соціалізму. Ще в юнацькі роки він співчуває робітничому руху, ідеям соціалізму. Велика Жовтнева революція, перемога соціалізму в СРСР справили на американського письменника велике враження. Він підтримує Радянську владу в найтяжчі для неї часи, пропагує в Америці ідеї ленінізму. 1927 року Драйзер приїхав до Москви святкувати десятиріччя Жовтня і пробув у Країні Рад три місяці. Після цього вийшла книга його нарисів «Драйзер дивиться на Росію». В центрі книги – радянська людина, успіхи соціалістичного будівництва. Все, що побачив Драйзер у нашій країні, посилило віру в непереможність ідей комунізму. «Я цікавлюся комунізмом, – писав він в 1935 році,– бо комунізм справедливо розв’язує взаємини людей, і я рішуче викидаю все з моїх творів, суперечне цьому».

Творчість Теодора Драйзера – до кінця чесного митця і громадянина – належить до кращих надбань прогресивної американської літератури.

Т. ДЕНИСОВА

ТЕОДОР ДРАЙЗЕР Сестра Керри

(На украинском языке)

Видавництво «Дніпро»,

Київ, Володимирська, 42.

Редактор О. В. Хатунцева Художник Л. Г. Голота Художній редактор В. А. Нопоненко Технічний редактор П. Д.Цуркап Коректори Т. Г. Білецька, Л. Г. Лященко

Виготовлено на Київській книжковій фабриці Комітету по пресі при Раді Міністрів У PCP, Київ, Воровського, 24.

Здано на виробництво 5/У 1970 р. Підписано до друку 10/ІХ 1970 р.

Папір № 3. Формат 84хЮ8Уз2 Фізичн. друк. арк. 12,75. Умовн. друк. арк. 21,42. Обліково-видавн. арк. 25, 516. Ціна 1 крб. 43 Коп. Замовл. 1074. Тираж 150 000.

ВИДАВНИЦТВО ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ «ДНІПРО»

ГОТУЮТЬСЯ ДО ДРУКУ

Серія «Перлина світової лірики»

Гафіз. Лірика (з перської)

Норвід Ц. Лірика (з польської)

Антології, збірники

Сузір’я французької поезії.

Антологія в двох томах На барикадах.

Збірник віршів про Паризьку Комуну

Поезія Народної Монголії.

Збірник Поезія лужицьких сербів.

Антологія Місяць над Фудзі.

Сто японських хокку. Збірник

Окремі видання Вергілій. Енеїда (з латині)

Данте А. Божественна комедія. Рай (з італійської)