Текст книги "Повісті та оповідання, драматичні твори"

Автор книги: Григорий Квитка-Основьяненко

сообщить о нарушении

Текущая страница: 40 (всего у книги 40 страниц)

Відкупщик (відкупник) – той, хто одержує право за гроші стягати з населення державні податки В і й я – дишло

Вогник – пухирчастий висип на обличчі

Водохреще (хрещення)—церковне свято 19 січня иа пам’ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа Водянчик (водяник) – діжка для води Возгребіє сотворйти – розібрати, розкумекати; розрити

Возклонініє – поклоніння;

колінопреклоніння Возмутйти її розанам и—* побити її різками Вознепщевати на і м’я – осуджувати мене, наговорювати на мене

Волость – у дореволюційній Росії адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту Волочити колодку – давній звичай, коли жінки у понеділок на масниці чіпляли нежонатим чоловікам обрубки дерева – колодки; чоловік волочив колодку, поки не відкупиться

Вольна – так у першій половині XIX ст. на Слобожанщині називалися шинки, які знаходились за межами міста і мали право на безмитний, вільний продаж горілки, що була в них набагато дешевша, ніж у міських шинках Ворон – гра, в ній імітується напад ворона на курчат, яких захищає квочка Восьмуха – міра, що відповідає восьмій частині кварти Вотще – даремно

З с у є – даремно, марно Вухналь – спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, а також піді-сок до осі

Г й р я – брита голова, голова взагалі; вбога, нужденна людина

Говіти – постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя Голінний – бравий, завзятий Горлиця – давній український народний танець Г о ц а к – український народний

танець, за характером виконання близький до гопака Граматка – поминальна книга або поминальний список Г р ё ч І (грече) – добре, як слід Г р й в н я – мідна монета вартістю три копійки(у деяких місцях дві з половиною копійки)

Г риза – грижа

Губернський секретар – цивільний чин 12-го класу, прирівнювався до підпоручика Губи – гриби

Дамки – гра в шашки Дати щипки – ущипнути Д в і й л о – товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними; дишель

Денежка – чверть копійки Деснйця – права рука Десяцьке – податок на десятника (десяцького) – нижчого поліцейського чина на селі, якого вибирали селяни Дистанція – дільниця якогось поділу Д II е с ь – сьогодні Д н й щ е – дошка з отвором, в яку закладали гребінь при прядінні ниток ручним способом Д о м і н у с – пан Домовини – обряд домовлен-ня перед весіллям про гостей, подарунки тощо Дондеже – доки До сйна – дуже багато, до біса.

Дрібушки – дрібно заплетені коси; вид руху в українських народних танцях Дружка – дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді Дулівка – наливка, настояна на грушах-дулях

Є г д й – коли

Є дну с – жіноча прикраса у вигляді монети; дукач Є л й к о – оскільки, скільки Є с т ё – теперішній час від дієслова бути

Жарнівки – круглі білі камінчики, нанизані на нитку, носилися иа шиї у вигляді прикраси

Ж и т і я – збірник описів життя людей, яких церква визнає святими

Жлукто -т– посудина, видовбана з стовбура дерева, в якій золили білизну – парили, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи Жупан – стародавній верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, поширений серед заможного козацтва та польської шляхти; верхній жіночий одяг переважно з дорогих тканин

Закавраш (закарваш) – одворот на кінці рукава; обшлаг Закаляти – забруднити, замазати чим-иебудь Залізняк – ливарник або торговець залізними речами

З а н ё ж е – тому що Запаска – жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру, переважно вовняної, що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки Заплішити – укріплювати що-небудь, забиваючи клинець (заплішку)

Запола – поділ жіночої сорочки

Заполоч – кольорові бавовняні нитки для вишивання Засідатель – виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи

Затого – скоро, от-от Заушниця – запалення завушних залоз Збитень – гарячий напій, який готувався з води, меду, прянощів

З б і р ж а – стоянка візників (збіржаників)

Збудь-вік – старезний

З д і – тут, сюди

Зело – сильно, дуже; літера церковнослов’янського і староруського алфавітів на позначення звука «з»

З і н с ь к е щеня – невеликий гризун, що живе під землею, має недорозвинені очі, сховані під шкірою, і зуби, пристосовані для риття землі; сліпець Зовиця – сестра чоловіка Золотий (злотий) – на Правобережній Україні місцева назва монети вартістю 15 копійок.

І д і ж е – де ї ж е – які, що

І о р д а н – назва церковного свята (19 січня) на пам’ять євангельської легеиди про хрещення Ісуса Христа; місце на річці, де в цей день святять воду

Кабака – тютюн К а б а т й р к а – табакерка К а в а л е р і я – 'і ут: орден К а в’я р – солона риб’яча ікра Калавур – варта, сторожа Каламайка – цупка, густа льняна тканина Каламар – чорнильниця Калган – трав’яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною К а р в а т к а – кухоль Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно Картацький – картатий, із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг) Кварта – міра трохи більша за літр; кухоль Ке (для оди.), кете (для ми.) – уживається як присудкове слово в значенні: дай, подай; як вигук спонукання до дії: ану, анумо; як вигук спонукання в значенні: глянь, дивись К и б а л к а – старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця Кинути руду – пустити кров К и т а й к а—первісно—густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім – бавовняна тканина, яку виробляли в Росії К л а д і – вантаж Клечальна неділя – неділя иа зелені свята, коли хату, двір прикрашали клечанням – зеленими гілками Книш – вид білого хліба з загорнутими всередину краями

Кобилка – грудна кістка в птахів'

Ковінька – палиця з загнутим кінцем Коєгождо – кожний К о з и р – д і в к а—смілива, спритна, гостра на язик дівчина Колезький асесор – в дореволюційній Росії – цивільний чин восьмого класу за табелем про ранги К о л й к о – скільки-небудь Колода – дерев’яні кайдани на руки, ноги, шию, які в старовину одягали заарештованому Комісар – в XVIII – на початку XX ст. в Росії урядовець, що виконував поліційні функції; пристав Компот – перекручене капот, жіночий хатній одяг; халат Копа – п’ятдесят копійок Кораблик – очіпок з дорогої, часто золототканої тканини на твердій основі, формою нагадує кораблик, човен Коренити – ущипливо, дошкульно докоряти, сильно лаяти Корогва – прикріплене до довгого держака полотнище з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу Костйти – дуже лаяти Кострубонько (коструб) – весняна танкова гра дівчат; в східнослов’янській міфології – втілення весни, родючості Коцарювати – виготовляти та продавати килими (коци) Красна бумажка – десять карбованців Крёймах – гладенький, переважно заокруглений камінець, який діти використовують для гри

Крилас – у церкві підвищене місце для хору, читців праворуч і ліворуч від середніх дверей вівтаря Куликати – пити (горілку, вино тощо)

К у н а – залізна скоба, прибита в церкві, в яку вкладали руку ланки, караючи її за порушення правил пристойності Кунпанія – компанія Кунтуш – верхній розпашний

чоловічий і жіночий одяг заможного українського населення XVI—XVIII ст.

Купно – разом К у х в а – бочка; глек

Лабети – міцні великі руки;

лапи; пастка Лебедаха – бідолаха Лепорт – рапорт Лепський – гарний Л й п и н а – тріски Личман – пастух овець Ліпо єсть – годиться, варто Лоск – тут: безладдя Лоском лежати – бути неприбраним, неупораним Л отбки – канали на водяному млині, греблі, якими тече вода Лунь – хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір’ям у самців Люстриновий – пошитий з люстрину – вовняної чи напів-вовняної тканини з глянцем Л ю ш її я – дерев’яна деталь, яка з’єднує вісь воза з полудрабком

Л я д в і ї – стегна Ляхівка – вид вишитої або вимережаної прошви на чоловічих та жіночих сорочках

Мазниця – посуд для дьогтю Макортеть – макітра М а к о т р у с—час збирання маку. Мандрйка – виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; сирник

Мандрьоха – бродяга, повія Мари – ноші для перенесення мерців

Маслосвятіє (маслосвяття) – церковний обряд помазання єлеєм тяжкохворого чи вмираючого

Масниця – давньослов’янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов’язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром тощо) Машталір – візник Меделян – собака меделянської породи М е с к – мул; виродок Метелиця – народний танець, виконуваний у швидкому темпі

Миколу звалйти—дуже смішити

Милодан – коханий Мильний – темно-сірий М и н ь к й (минь) – прісноводна хижа риба родини тріскових М о й к а – кустарне підприємство, на якому промивалась овеча вовна

Моревий – пошитий з дорогої шовкової тканини з полиском Моркву скромадити – сварити когось Мотовйло – пристосування для змотування пряжі Мочула – рогожа з волокна молодої липи М я – мене

М’я с н й ц і – певний період часу після зимового посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м’ясну їжу, одружуватися тощо

Наголо – тут: зовсім, цілком;

поголовно Найбмщик – підставний рекрут, найманий за кого-небудь. Намітка – покривало з тонкого серпанку, яким зав’язували поверх очіпка голову заміжньої жінки На руку ковінька – цього тільки й треба Невпустйтельио – з небезпекою втратити Н ё г л і – ніж, щоб, однак Недоїмка – ие сплачена вчасно частина податку чи якогось збору; заборгованість Ие до ш м й г и – не до ладу Нехвалйт – перекручено від інвалід

Носат к а – посудина з носиком, що своєю формою нагадує чайник

Обаваніє – очарування, заклинання, заговорювання

О б а ч е – крім

Обозний – виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII– XVIII ст.

Обпатрювати – дбати про чистоту, охайність

Оброть – вуздечка без вудил для прив’язування коня О в а м о – у той бік О д н о р а л – генерал Окселентувати – вторувати, підспівувати

О л е – горе; ох

О т т б л і – звідки Очіпок – старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся

П а к п – знову, ще Палатськпй – дрібний чиновник казенної або судової палати

Палестина – тут: батьківщина, рідні, домашні місця Палявйй – перекручено від польовий, стройовий Панахйда – церковна служба по померлому Папуша – в’язка тютюнового листя

П а р л а ц і я – прочуханка П а р л о – пара в лазні; прочуханка; биття Парсуна – обличчя; портрет Пасерб – пасинок П а т й к а – поганий кінь Патрувати (пантрувати) – доглядати, дбати про когось Паче – більше Пеня – напасть, біда, даремне обвинувачення Перезва – у дореволюційні часи – частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли чи їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого П ё р ш і п я т і н к и – 8 серпня за церковним календарем, на святу Параскеву Петрівка – піст перед церковним святом на честь святих Петра і Павла (13 липня) – Петровим днем П е щ – піч

Пилйпівка – різдвяний піст П й н х в а – груба витівка, під час якої вдувають через папе-

рову трубку дим тліючої вати в ніс сонного; каверза П и с а н н я – твір церковного змісту

Письмоводитель – службовець, обов’язком якого було ведення канцелярських справ; діловод

Півчварта – три з половиною Підбрехач – другий сват, який під час сватання допомагає першому свату П і д і с к – залізна пластина під вісь

Підтичка – тут: латка Підтовкачка – той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку вони пили, виливалася назад у діжку Підстароста – помічник старости

П і н м а – хлібна горілка П і її я з і – гроші Пістряк – прищ Пічкур – грубник, той, що палить у печах Плахта – жіночий одяг тину спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини

Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням

і від їхнього імені Подушне – у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану Поєднати – тут: умовити Поєлйку – оскільки Поїзд – тут: весільна чи похоронна процесія Покрова – назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.

Полотняна стіна – ширма Понеже – тому що, оскільки Порощати – швидко і голосно говорити, кричати Посад – місце для наречених за весільним столом П о т у х а – розвага

Права середа – двадцять п’ятий день після великодня, так званий рахманський Великдень Превелебний – титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось) Пречйста – назва двох церковних свят (15 серпня – день смерті богородиці і 8 вересня– день народження богородиці) Привод – місце, де рекрути проходили комісію Пригребиця – погрібник Приданки – весільні – гості з боку нареченої, які йдуть

із нею в дім нареченого Приказ – орган центрального управління в Росії в XVI– XVIII ст.

Приказний – той, хто служив у приказі Прикинути – тут: відмовитися від замовляння Прикладки прикладати– вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися Притча – пригода, подія П р й ч е т – служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-не будь; почет

Проброїтися – провинитися, нашкодити Проводи – звичай поминати на могилах померлих протягом піс-лявеликоднього тижня Прбскура – білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні Просто рещй – просто кажучи

Протопбпівна – дочка протоієрея (чин священика) Пущен н я – останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом П’ятиалтйнний – монета вартістю 15 коп.

П’я т і н к а – п’ятниця

Ралець – подарунок; бенкет.

Р а ц є я – довга й нудна промова з повчанням, напученням Р е б р о н т (роброн) – старовинна жіноча сукня з криноліном Ревізія – у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність Р ё и с ь к е – рейнське, назва вина

Ридван – дорожна карета для далеких подорожей, запряжена 6—12 кіньми Родзинки – сушені ягоди винограду

Розгрішеніє (розгрїшення) – відпущення кому-пебудь його гріхів

Рубанець – тут: різка Рундук – ганок Рябець – шуліка

С а д у к ё ї—у стародавній Іудеї– представники релігійно-політичної течії

С а ж – хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней Сапатий – хворий иа сап – заразну хворобу однокопнтних Свйтник – той, хто шиє свити – старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна С в і с т ь – своячка Світилка – дівчина, яка иа весіллі виконує спеціальний обряд – тримає свічку і меч Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлі Седмиця – тиждень С е к у ц і я – екзекуція Середохрёстя – четвертий тиждень великого посту Серпанок – головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа

Сиділець —шинкар, крамар Сикурс – підмога С й н і й к а м і її ё ц ь – галун Сйнтаксис – третій клас тодішніх семінарій Сиріч – тобто, інакше кажучи Сита – мед, розведений водою, або медовий відвар на воді Сицёвий – такий С і м о – сюди, тут Скиндячки – стрічки, бинди Скіпщина – оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю Скликан чи к—закличний дзвін

Сколбтиии – побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка Скоромник – той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, ие постить

Скраклі – українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет

С к у б е и т и – тут: дрижаки С к у с н и й – майстерний, впрлипні)

С ласт і» 6 и – пампушки з пшеничного борониш, смажена Іі олії, обсипана цукром або полита медом Смажнії к у с т «'і – гарячі червоні вуста С о н ь м и щ е – зборище Соняшниця – народна и.тша гострого шлункового захворювання

Сорокоуст – у православній церкві – молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день ПІСЛЯчпеї-побудь смерті

Сорочини (сорокбшіип) – сороковин день після чиєїсь смерті; поминки в цей день Сотник (сотенний) – па Україні в XVI—XVIII ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем Соцький – у дореволюційній Росії й па Україні нижчий поліцейський чин па селі, якого обирали па сільській сходці С н а с – назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з

1 по 15 серпня за ст. ст. Спасівка – піст, що припадає на 1—15 серпня за ст. ст. Спёктор – інспектор С п й р р а – військова одиниця;

рота Спіх – успіх Сполать – слава, хвала Справник – у дореволюційній Росії – начальник повітової по-ліції

Ставник – великий церковний свічник

Стихира – церковна пісня з біблійним сюжетом Стовбула перекидатися– через голову Стовпець – тут: вид печива з гречаного борошна циліндричної форми С т р а с т і – вечірнє богослужіння у передвеликодній (страсний) четвер Страшна (страсна) свічка – свічка, яка горіла під час церковної відправи в страсний четвер

С у б і т к а – карання школярів по суботах, яке супроводжувалося молитвою «Помни день субботний...»

Сула – судак Суть – є

Ськати – шукати вошей у чиємусь волоссі; шукати

Тавлйнка – табакерка Тарадайка – легкий двоколісний візок Тасун – штовхан, стусан Твар – обличчя

Темп – тут: прийом, роблений

рушницею Т й р и т и – тягти, понад силу волочити Т и р л й ч – трав’яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітами Титло – надрядковий знак над скорочено написаним словом або літерою, вжитою в значенні цифри

Тресугубий – потрійний Токмо – тільки, лише Три,листа – гра в карти Троїста музйка – український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів, найчастіше з скрипки, бубна і цимбалів Тропак – український народний танець, близький до гопака Тяжйновий – пошитий з вибивного або смугастого полотна – тяжини

У б о – отже

Угобзёння – возвеличення Угомонна палата – карний суд

Уконтентувати – вдоволь-, мити

У н е – щодо (когось, чогось) Урагова мати —вража мати Уразівське сукно – просте сукно

Уроки – за марновірними уявленнями – наслання хвороби , кому-небудь поглядом Утреня – ранкова служба в церкві

Ушестя – церковне свято воз-несіння

Флігельман – фланговий солдат, який показував прийоми рушницею Ф о ф а н – дурень, йолоп Ф р у н т (фронт) – у шикуванні військ лицева сторона Фуктёль – муштра

X а л а в у р (халахур) – вітрогон Халат – старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан

Халягура – циганський танець

Халяндра – циганський танець

Хамло – галуззя, хмиз X а н ь к й м’я т и – байдикувати Хаптурок (хавтур) – хабар; побори натурою, які брало духовенство Харцизяка – грабіжник, розбійник

Хатня морква – бурчання Хватальний – квартальний, поліцейський чин, який здійснював нагляд у кварталі X в е р т (ферт) – стара назва літери «ф»

Хвонарне– податок на ліхтарі

X л я б и (хляга) – дощова погода

Хрещення – релігійний обряд, який відправляють над новонародженим або дорослим на знак прилучення до християнської церкви

Хрещик —рід гри, в котрій одна пара гравців ловить Другу; танкова гра, під час якої хлопці [ дівчата міняються місцями Хука дати – промахнутися X у р а – валка підвід

Цвяхований – тут: у прикрасах Ц й х в і р а – цифра Цілковий – срібна монета вартістю один карбованець Ц і л о в а л ь н и к – шинкар; продавець спиртних напоїв Ц і н 6 в к а – аукціон Цінбвщик – оцінювач майна Цяотатися – грати в чіт і лишку– вгадувати, до пари чи не до пари

Чаплія – кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гак з дерев’яним держалном Часточка – пожертвування на церкву за упокій душі померлого, а також за здоров’я Чаятельно – правдоподібно Чванець – посудина Черкеска – старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами

Чертог – тут: хата Черчатий (червчатий) – чер-воний

Чистий понеділок, чистий четвер – дні тижня великого посту, в які, за настановою церкви, слід тримати все в чистоті Чмелів слухати – бути в стані запаморочення

Шаг (шажок) – до революції на Україні дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш Шалевий – пошитий з шалі – тонкої, переважно шерстяної тканини Шерітвас – чан

Шкаповий – пошитий з кінської шкіри Ш к в й р я – снігова буря; хуртовина

Шкураток – шматок шкіри Шпетний – гарний, чепурний Штоф – старовинна міра рідини, переважно вина, горілки, яка дорівнює 7в або Ѵіо відра; чотиригранна скляна посудина

з короткою шийкою, яка вміщує таку ж кількість вина, горілки та іп.

Ш у' й ц я – ліва рука Ш у м й х а – тонкі пластинки золота, якими що-небудь оздоблюють; сріблясті або'золотисті металеві нитки.

Шушун – старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тіло* трійка або сарафан особливого покрою

ір – її

Юпка – верхній одяг, жіночий– у вигляді довгої корсетки, пе* реважно з рукавами; чоловічий – короткополий каптан, пошитий у талію, із складками і стоячим коміром Юхтові чбботи – чоботи з юхти —шкіри, яку одержують особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней

$ д є н і є – вживання їжі Я т и – брати

Ятір – риболовне знаряддя (сітка, натягнена на обручі), що його встановлюють на дні во-, доймища

Я т к а – палатка на ярмарку Я т р і в к а – жінка чоловікового брата

ЗМІСТ

Академия наук Украинской ССР Издательство «Наукова думка»

БИБЛИОТЕКА УКРАИНСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ Дооктябрьская украинская литература

ГРИГОРИЙ

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО

Повести и рассказы Драматические произведения

Составитель и автор примечаний НАТАЛИЯ АЛЕКСАНДРОВНА ИШИПА

(На украинском языке)

Киев, издательство «Наукова думка»

Редактор Н. М. МАКСИМЕНКО

Художній редактор Р. К. ПАХОЛЮКХудожник В. М. ДОЗОРЕЦЬ

Технічний редактор Б. М. КРИЧЕВСЬКАКоректори Н. О. ЛУЦЬКА,

3. П. ШКОЛЬНИК, л. В. МАЛЮТА

Інформ. бланк № 5684.

Здано до набору 23.08.82. Підп. до друку 18. 11.82. Формат 84ХІ08/з2. Папір друк. № 1. Літ. га ріг.

Вис. друк. Ум. друк. арк. 28,56. Ум. фарбо-відб. 28,56. Обл.-вид. арк. 34,65. Тираж 200 000 пр. Зам. 2-411 Ціна 3 крб. 70 коп.

Видавництво «Наукова думка»

252601, Київ, МСП, Рєпіна, 3. Надруковано з матриць ордена Леніна комбінату друку видавництва «Радянська Україна» на книжковій фабриці ім. М. В. Фрунзс.

310057, Харків-57, Донець-Захаржевського, 6/8.

«БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКО! ЛІТЕРАТУРИ»

СЕРІЯ «ДОЖОВТНЕВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА» *

ВИПУЩЕНО:

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ,1982, 320 с.

ГОТУЮТЬСЯ ДО ДРУКУ:

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА МАРКО ВОВЧОК УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XVIII ст.

notes

1

^{Белинский Б. Г.Полн. собр. соч. В 13-ти т. М., 1954, т. 4, с. 400. Далі посилання на це видання – в тексті.}

2

^{«Русская старина», 1900, т. 102, с. 294.}

3

^{«Современник», 1838, т. XII, с. 66.}

4

^{«Москвитянин», 1843, № 10, с. 426.}

5

^{«Современник», 1838, т. XII, с. 64.}

6

^{Франко 1.Зібр. творів. У 50-ти т. К., 1980, т. 28, с. 112—113.}

7

^{В перекладі на російську мову додано: «Кто научил тебя, Галочка, девушка простая, без образования, без сведений о свете, кто научил тебя так любить? Вот любовь!»}