Текст книги "Ліна Костенко. Поезія"
Автор книги: Ліна Костенко
сообщить о нарушении
Текущая страница: 1 (всего у книги 18 страниц)
Annotation
Ліна Костенко, Поетичні твори
Підбірка зроблена не спеціалістом, а читачем, закоханим у творчість Ліни Костенко і готувалася для особистого користування. Твори взяті з публічних джерел, частково з друкованих книг Ліни Костенко ("Вибране", "Річка Геракліта", "Мадонна перехресть", "300 поезій"), частково з електронних, розміщених в інтернеті. Публікації в інтернеті не завжди достовірні, тому твори, представлені тут, можуть містити неточності на помилки.
Життя та творчість
Бібліографія творів Ліни Костенко за хронологією видань
ПУБЛІКАЦІЇ
Збірка «Проміння землі», 1957 р.
Збірка «Вітрила», 1958 р.
МАНДРІВКИ СЕРЦЯ" (1961)
Збірка «Мадонна перехресть», 2011
FINITA LA TRAGEDIA
22
"А вечір пролітає, наче крижень"
"А вранці із усіх казок"
"А затишок співає, мов сирена"
АЗОВСЬКА БАРКАРОЛА
АЙСТРИ
АКВАРЕЛІ ДИТИНСТВА
"Але – якщо ви хочете страви"
АЛЕЯ ТИШІ
АЛЬТЕРНАТИВА БАРИКАД
АПОЛОГІЯ ЛИЦАРСТВА
АСТРАЛЬНИЙ ЗОЙК
"А ще ми з Грицем внадилися змалку"
"А що? І я спочину на хвилинку"
"А я пізнав риторики, інфими"
БАБА ВІХОЛА
БАЛАДА МОЇХ НОЧЕЙ
БАЛАДА ПРО ЗДОРОВИЙ ЦИНІЗМ
"Біднесенький мій ліс, він зовсім задубів"
"Біжить лошатко по асфальту"
БІЛА СИМФОНІЯ
"Біле – біле – біле поле..."
БІЛОЧКА ВОСЕНИ
БІЛЬ ЄДИНОЇ ЗБРОЇ
"Біля білої вежі чорне дерево"
"Біля стоянки первісних людей"
"Блискоче ніч перлиною Растреллі..."
"Боюся екзальтованих подруг..."
"Божевілля моє, божемилля"
"Бо що життя? Це усмішка двойлеза"
БРЕЙГЕЛЬ. «ШЛЯХ НА ГОЛГОФУ»
"Бродить спека, як хмільна опара"
"Буває мить якогось потрясіння..."
"Буває тяжко впорожні"
" Буває часом дивне відчуття"
"Буває, часом сліпну від краси"
"Був день як день, як дні усі буденні"
"Був Ірод, і була Іродіада"
"Будь щедрою, хай плаче твоє листя..."
"Буду ходить – туманіти"
БУЗИНОВИЙ ЦАР
"Були у мене за дитячих літ"
"Було нам важко і було нам зле"
"Важке литво свічад і свіч"
ВАН-ГОГ
"Варшаво, я знала, що ти вродлива"
"Ввірвалася орда шалена"
"Вдень ще літо, а надвечір – осінь"
"В дитинство хочу, там усе моє"
"В дні, прожиті печально і просто"
«ВЕДМЕЖЕ ВУХО»
"Великі поети не вміють писати віршів"
"Великі хмари холодом нагусли"
"Велосипед ночує на балконі..."
ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ
ВЕСЕЛИЙ ПРИВИД ПРАБАБИ
"Весна. А вітер – наче восени"
"Весна прийшла так якось несподівано"
ВЕЧІР
"Вечір дуже турецький"
"Вечірнє сонце, дякую за день!"
"Вже брами літа замикає осінь"
"Вже десь мене ліси ті виглядають"
"Вже в стільниках стерні немає меду сонця"
"Вже почалось, мабуть, майбутнє"
"Вже рік старий за обрії пливе"
"Вже трави інеем припали"
"Вже третій день живу у лісі"
ВИНОГРАДАРІ
"Вирлооке сонце..."
"Високий норвежець, фіорди чистого розуму"
ВИСОТА
"Виходжу в сад, він чорний і худий"
"Виходжу в ніч. Іду назустріч долі"
"Вівтар, трибуна і шинквас"
"Відмикаю світанок скрипичним ключем"
ВІДОЗВА ДО БАЛАКУЧОГО ГОСТЯ
"Віки живуть в старому фоліанті"
ВІНГРАНОВСЬКИЙ НАД РОССЮ
"Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель"
ВІЯЛО МАДАМ ПОЛЕТИКИ
"В маєтку гетьмана Івана Сулими"
"Вночі із хаосу безсоння"
ВОГНИКИ
"В пустелі сизих вечорів..."
"Все більше на землі поетів"
"Всі ми – яблуні, облиті купоросом"
ВУЛИЦЯ СОЛОВ’ЇНА
В ЧАС ВЕСНЯНОГО РОЗЛИВУ
ГАМБІТ СТЕЙНША
"Геніяльний художнику"
ГІРКІ ЧЕРЕШНІ
ГІРСЬКА ПІСНЯ
ГОЛУБА ДИСТАНЦІЯ
"Ґондоли – чорні. Бо в чуму були"
ГОРИСЛАВА-РОГНІДА
"Горобець із білою бородою"
"Готичні смереки над банями буків"
ГРАНІТНІ РИБИ
ГРАФИНЯ РАЗУМОВСЬКА
"Гроза проходила десь поруч"
"Гроза. Химерні привиди антен"
ГРОМАДЯНАМ 41-ГО РОКУ
ГРОТЕСК
"Гуде вогонь – веселий сатана"
ГЮҐО В СТАРОМУ МАЯКУ
ДАВИДОВІ ПСАЛМИ
"Давно створились ріки повноводні"
"Далеко там в полях за вітряками"
"Двори стоять у хуртовині айстр"
"День за днем, вони вже звуться – дати..."
"День світився, як свята Цецилія"
"Дерева йшли над річкою додому"
ДЕРЖАВА КУГЕЛЬ-МУГЕЛЬ
"Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці"
"Десь-не-десь, в якомусь царстві..."
"Десь проходила ніжність між нами"
"Десь там планети в просторі безмеж"
ДЕСЯТА ДОРОГА
"Дзвенять у відрах крижані кружальця..."
"Дзвони б’ють на сполох"
"Дивлюсь на шпиль мечеті"
ДІАЛОГ У ПАРИЗЬКОМУ САЛОНІ
"Діти передражнюють зозулю"
"Доборолися! Добалакались"
ДОБРА ОЗНАКА
ДОБРЕ ЖИЮ
"Добре, що нічого ви не знаєте"
ДОЛЯ
"До мене в хату заповзла гадюка"
"Домовичкам незатишно у місті"
ДОН ПІППО ЛІРОЗІ
"Дорогий мій, сонячний, озвися"
"Дорогі мої, діамантові"
ДОСВІД. АКАЦІЯ
"До шибки притулився голубок"
"Дощ полив, і день такий полив'яний"
ДОЩІ
"Дощі випадають нечасто"
"Дощі програють по городах гаму"
ДРЕВЛЯНСЬКИЙ ТРИПТИХ
ДУМА ПРО ТРИ КАМЕНІ
ДУМА ПРО ШЛЯХ
"Душа вертає на свої руїни"
"Душа моя, знайдибіда"
"Душа у вирій проводжає птиць"
ЕКЗОТИКА
ЕПІЛОГ
"Епоха нас постами робила"
ЕСТАФЕТИ
"Є велике щастя – стрічати"
"Є вірші – квіти"
"Жаби ганяють ряску над нуклідами"
"Жах привселюдності. Поет не може бути привселюдним"
"Життя іде і все без коректур"
"Життя – це пастка і життя – це пустка"
"Життя – як вокзал..."
"Життя, як річку не перейдеш вбрід"
"Жовтенька квітка хилитається"
"За багрецем сповити обрій"
"Забіжу за наслідки й причини"
"Заведіть мене, дороги"
"Заворожили ворони світанок..."
"Заворожи мені, волхве"
"За гріх щасливості в неслушний час"
"Заночували птиці на лимані"
"Затишно дітям в пазусі казок..."
"Затінок, сутінок, день золотий"
"Заходить сонце за лаштунки лісу"
"За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня"
"Зашарілись ясні озера"
ЗАЯЧИЙ КАРНАВАЛ
"Звичайна собі мить"
"Здається з нами щось уже не те"
"Здається, часу і не гаю..."
ЗДИВОВАНІ КВІТИ
"Зелені очі орхідей"
"Земля вже у травах"
"Зима прийшла... Ой нене, нене"
ЗИМОВИЙ ЕТЮД
ЗНАЙДЕНА ТІНЬ
ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ
ЗОНЬКА
ЗОНЬКА (Другий варіант)
ЗОРІ
ЗОРЯНИЙ ІНТЕҐРАЛ (З незначними скороченнями)
ЗОРЯНИЙ ІНТЕГРАЛ (Уривки з поеми, за збіркою "Вибране")
"Зустрілись двоє, хлопець і дівча"
ЗУСТРІЧ
І
"І вийшов Колумб на берег Америки вранці"
"І все. І ніч. Живу, як в дзоті"
"І день, і ніч, і мить, і вічність..."
ІДОЛ
"І дощ, і сніг, і віхола, і вітер"
"Іду в полях. Нікого і ніде..."
"І засміялась провесінь: – Пора!"
І ЗНОВУ ПРОЛОГ
ІМА СУМАК
"І натовпом розтерзана Гіпатія"
"І не дивуй, що я прийду зненацька"
"І не минає, не минає!"
ІНКРУСТАЦІЇ
"І скаже світ"
"І сонце, й сніг, і ожеледь"
ІСПАНКА КАРМЕНСІТА
"І сум І жаль І висновки повчальні"
"Ісус Христос розп’ятий був не раз"
"І тільки злість буває геніальна"
"І я не я, і ти мені не ти"
"І як тепер тебе забути?"
"Йду в Карпатах крізь летючі хмари"
КАЗОЧКА ПРО ТРЬОХ ВЕЛЕТНІВ
"Калина міряє коралі"
КАЛИНОВА СОПІЛКА
КАНАРЕЙКА
"Карташинський лиман... Карташинський лиман..."
КІНЬ КАЛІГУЛИ
КЛИМЕНА
КНЯЗЬ ВАСИЛЬКО
"Кобзар співав в пустелі Косаралу"
КОБЗАРЕВІ
"Коли вже люди обляглися спати"
"Коли ганяли голку патефони"
"Коли гончар спускає з круга"
"Коли замовкли менуети"
"Коли народжується вітер"
"Коли поетів буде, як машин"
"Коли прибуває смуток"
"Колись давно, в сумних біженських мандрах..."
"Коли у тузі вічної розлуки..."
КОЛЬОРОВІ МИШІ
"Комусь – щоб хліба скибка"
КОНЦЕРТ ЛІСТА
КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ
«КОРОТКО – ЯК ДІАГНОЗ»
"Коти, зайці, ведмедики, лисиці"
"Кохання, вірність – істини одвічні"
"Кощій Безсмертний зону стереже"
"Красива осінь вишиває клени"
КРИЛА
"Крилатий грім, вуздечка блискавиці"
"Криши, ламай, трощи стереотипи"
КРІЗЬ ВІДСТАНІ
"Ластівки тікають із Європи..."
"Латаю парус грубим полотном"
"Лев дивиться на осiнь. Вона жовта"
"Лев спить, поклавши голову на лапи"
ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯ
"Лежать сніги. Я виглядаю весну"
ЛЕТЮЧІ КАТРЕНИ
"Летючі крони голубих дерев"
"Летять на землю груші, як з рогаток"
ЛІДІЯ КОЙДУЛА* НА ЧУЖИНІ
ЛІД НА ОДРІ
ЛІС
"Ліс був живий. Він не прощався"
"Ліси стоять в концтаборі"
"Ліс теж змінився. Може, постарів"
ЛІТО 1963
ЛІХТАРНИК
"Лилася ніч, як темна кров"
ЛИСТ
ЛИСТО
ЛЬВІВСЬКІ ГОЛУБИ
"Люблю легенди нашої родини"
"Люблю слова, їх музика іскриста"
"Люблю твій степ і подих твого степу"
"Люблю чернігівську дорогу"
ЛЮБОВ НАНСЕНА
ЛЮБОВ ПОТЬОМКІНА
"Людей на світі смуток не трима"
ЛЮДИ З ТАБУЛЕНА
ЛЮТІЖ *
"Лягає тиша лісам на плечі"
"Мабуть, були ми дуже молоді"
"Мабуть, ще людство дуже молоде..."
"Майбутні злочинці іще в личинці..."
МАДАМ АНДРО
МАЙЖЕ ПЕРЕКЛАД З ПРОВАНСАЛЬСКОЇ
"Малина, м’ята, дим і димарі"
"Мало всього – ще і тугу цю вовчу"
"Малює степ мені твоє обличчя"
МАРКОВА СКРИПКА
"Марнували літечко, марнували"
"Марную день на пошуки незримої..."
"Материнські перестороги не лякають"
МАТИ
"Машини, шини, стрес, експрес"
"Мене дивує, що в дитинстві "
"Мене ізмалку люблять всі дерева…"
"Мені відкрилась істина печальна…"
"Мені завжди здавалося, що у Греції "
"Мені снилась бабуся, що вона ще жива"
"Мені снилась дорога. Дорога – і все"
"Ми виїхали в ніч. І це було шаленство"
"Ми з тобою – як море і небо"
МИМОВІЛЬНИЙ ПАРАФРАЗ
"Ми мовчимо – поезія і я"
"Ми платим дань прогресу банді"
"Ми поранені люди, ми дуже поранені люди"
"Ми прилетіли вранці у Європу..."
МИСЛИВЕЦЬ
"Ми хочем тиші, хочем храмів"
МІЖ ІНШИМ
"Мій добрий ліс"
"Мій милий, мандрівнику гордий"
"Мій перший вірш написаний в окопі…"
МІС ІСТИНА
"Місто, премісто, прамісто моє..."
МІСТО УР
"Моє життя – в скарбницю горя внесок"
"Моє серце, мабуть, болітиме"
"Моя душа в твоїх лабетах"
"Моя душа звільняється від пут"
"Моя любове! Я перед тобою"
"Моя пам’ять плаче над снігами"
МУЗИКИ
МУРАШКИ ДУМАЮТЬ ПРО ЗИМУ
"На березі Прип’яті спить сатана"
"Навіщо ж декламація? Все значно..."
"На віях тиші мерехтять сніжинки"
"На Ворсклі хрест вирубують опішнями"
"На все є час – на голубі тумани"
"Навшпиньки повертаюся в ті дні"
"Над Везувієм сніг"
"Над Іквою потрапив я в полон"
"На другий день Великого Потопу"
"Надходить ніч. Думки у неї хмарні"
"Найнезабутніше з облич"
"На конвертики хат"
"На оболонях верби у болоньях"
НАОМІ УЕМУРА
"На перевалі, там, на перевалі"
"Напитись голосу твого"
"На світі можна жить без еталонів"
"Настане день, обтяжений плодами..."
НА СПИЛЯНОМУ ОСОКОРІ
"На старих фотографіях всі молоді"
"На старовинній ратуші годинник"
"На схилах, трав’янистих і вологих"
"На ціле поле в полі цвів ромен"
"На цямру монастирської кринички"
"Не виходь сьогодні на вулицю"
"Не говори печальними очима"
"Недобрий жарт зіграла з нами доля"
"Недумано, негадано..."
"Не жарт, не шоу, не реприза"
"Не знаю, чи побачу Вас, чи ні"
"Не знав, не знав звіздар гостробородий…"
НЕЗНЯТИЙ КАДР НЕЗІГРАНОЇ РОЛІ
"Нектар дощу в бетонному флаконі"
"Нема кому сказать: Кохаю"
"Не оплакуй ні мрій, ні згадок"
"Не питай, чи люблю, чи навіки"
"Не половіють в полі колоски"
"Несе Полісся в кошиках гриби"
"Не треба класти руку на плече"
"Не треба думати мізерно"
"Нехай підождуть невідкладні справи..."
"Нечутно ходить вітер по землі"
"Німе кіно – оця моя стіна"
НІЧ
"Нічого такого не сталось"
"Ніч одягне на груди свій старий медальйон"
"Ніч повісила жовтий ліхтар"
"Ні щастя, ні волі, ні чуда"
НОВОРІЧНИЙ БАЗАР
"Ну, мідь, ну, золото. Ну, продана свобода"
"Обдарував присутністю, побув"
"Обережні люди придумали забобони"
ОБРАЖЕНИЙ ТОРКВЕМАДА
"Обступи мене, ліс, як в легенді"
ОБУРЕННЯ
"Огортають землю замети"
"Одгородила доля шматочок поля"
"Одкам’янійте, статуї античні..."
"Одклекотіли гуси й лебеді"
"О друзі мої! Із рідних домівок"
"Ожиново-пташиний ліс"
"Ой, із загір’я сонечко, з загір’я..."
"Ой ні, ще рано думати про все"
"Ой, осінь, осінь, барви чудотворні"
ОКСАНІ
"О мастаки пристосувати крок..."
"О, не взискуй гіркого меду слави..."
"Опадає вишневий цвіт"
"Осінній сад ще яблучка глядить"
ОСІНЬ
ОСІНЬ ДИКУНСЬКА
ОСІНЬ ЖАГУЧА
ОСІНЬ УБОГА
"Осінній день, осінній день, осінній!"
"Осінній день березами почавсь"
"Осіння піротехніка – тумани"
ОСТАННІЙ КОНЦЕРТ ОЙСТРАХА У КИЄВІ
ОСТРАХ
"Отак пройду крізь твій великий подив"
"Отак, як зроду, потаємно, з тилу"
ОТА САМА ЇВГА
"От був народ! Що римляни, що греки"
"Отримала я ненаписаний лист"
"Ох, не повчайте молодих"
"Очима ти сказав мені: люблю"
"О як страшно і як назавжди"
ПАМ'ЯТІ ПЕРШИХ РУМУНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ
ПАМ'ЯТНИК І.М.СОШЕНКУ
ПАНСІОНАТ «ФОРЕЛЬ»
ПАПОРОТЬ
ПАСАЖ БОЛЮ
ПАСТОРАЛЬ ХХ СТОРІЧЧЯ
ПЕЙЗАЖ ІЗ ПАМ'ЯТІ
"Пекучий день... лісів солодка млява"
ПЕЛЮСТКИ СТАРОВИННОГО РОМАНСУ
ПЕРЕД ПОРТРЕТОМ ЖІНКИ З ДИТИНОЮ
ПЕРШІ КРОКИ
ПЕРШ, НІЖ ПІВЕНЬ ЗАПІЄ…
"Пишіть листи і надсилайте вчасно..."
"Під вечір виходить на вулицю він"
"Підвівся Іскра, полковий обозний"
"Під горою Машук"
"Під маленькими яличками"
ПІДМОСКОВНИЙ ЕТЮД
ПІНГ-ПОНГ
ПІСЕНЬКА З ВАРІАЦІЯМИ
"Після дощів руйнуються кряжі"
"Після дощів смарагдова діброва..."
ПЛЕМ'Я ТОДА
"Пливли ми ввечері лиманом"
ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА
"По вулицях ходять мертві"
"Погасли кострища стоянок"
"Подаруй мені, доле, у вікнах березу"
"Поезія згубила камертон..."
"Поезія – моя рентгенограма"
"Поетів ніколи не був мільйон..."
"Поїдеш прямо – дорога вгору"
"Покремсали життя моє на частки"
ПО-ЛИЦЮ-ДОЩ
ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК ВИХОДИТЬ НА ЗОРІ
ПОЛЬОВІ ДЗВІНОЧКИ
ПОЛЯ МОГО ДИТИНСТВА
"По сей день Посейдон посідає свій трон"
"Послухаю цей дощ"
"Посмішки, цвітіння людських облич"
"Постривайте, куди ж ви, куди"
"По цьому Дніпру пливли човни з Візантії"
"Починають зорі пригасати"
ПОШТОВА СКРИНЬКА
ПРАЩУР
"Пригадаєш забуту казку"
"Признаватися, може, й не варто"
"Прийомний син барона був баран"
"Прийшов у місто дуже гарний лось"
"Природа мудра. Все створила мовчки..."
ПРИТЧА ПРО ІМ'Я
ПРИТЧА ПРО РІКУ
ПРИЧМЕЛЕНІ ГНОМИКИ
"Пробачте, осінь, я вас не впущу"
ПРОВОДИ
"Прости мені, мій змучений народе"
"Простіть мені усі, кого образила"
"Простіше простого – зустрітись"
"Простору! Простору! Простору"
"Прощавай! Щасливої дороги"
"Прощай, морська корово із Командорських островів..."
РАЙСЬКА ЕЛЕГІЯ
РАНА ВЕДМЕДЯ
"Ранесенько, акації ще спали"
РАНКОМ
РЕКВІЄМ ДЯДЬКОВІ ОЛЕКСІ
РИБАЧКА
"Ріка заховалась під кригу"
"Рожеві сосни... Арфа вечорова"
"Розвиднилось траві – упали такі роси"
"Розбуди мене, розбуди"
"Розкажу тобі думку таємну"
РОЗКИДАНІ ДРУЗІ ПО СВІТУ
РОЗПУСНА ВДОВИЦЯ (Фрагмент із поеми "Мандрівки серця")
РУАН
САДЖАНЕЦЬ
"Сади стояли в білому наливі"
"Сайгак, тарпан… О як ми легко звикли"
"Самі на себе дивляться ліси"
"Сахається розгублена душа"
СВІТАНОК
СВІТЛИЙ СОНЕТ
"Свої і чужі тривоги"
СВЯТ-ВЕЧІР
СЕБЕЛЮБЦЕВІ
"Сидить диявол десь на Гіндукуші"
"Син білявого дня і чорнявої ночі..."
СИНИЧКИ НА СНІГУ
"Сіре місто, бетонна маро"
"Сірий день. Тьмяніючі трави"
СКІФСЬКА БАБА
СКРИПАЛІ З МАРАМОРЕША
"Скупе, аж біле, сонце над полями"
СЛАЙДИ
СМЕРТЕЛЬНИЙ ПАДЕГРАС
СМІХ
"Сніги в снігах. Ріку скувала крига"
"Сніги і ніч. І ліс дорогу пише"
"Сніги метуть. У вікнах біле мрево"
"Снігурчик прилетів червоногрудий"
СНОПИ
СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ
Сольфеджіо
"Сон лісний прийшов до мене в хату"
"Сонце зійшло, як сходить віками"
"Сонце моє, оченята карі"
"Сороко, не кричи! Я в лiсi не стороння"
"Сосновий ліс перебирає струни..."
"Спини мене"
"Спинюся я і довго буду слухать"
"Співучі обриси роденівської Музи..."
СПОГАД
"Справжня сила – довше під спудом"
"Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль"
"Стара моя Полтавонько, Олтаво"
"Стара фортеця з косими бійницями"
СТАРА ЦЕРКОВЦЯ В ЛЕМЕШАХ
СТАРИЙ ГОДИННИКАР
СТАРИЙ ГОДИННИКАР (Другий варіант)
"Старий записничок, адреси, телефони"
"Старі дуби, спасибі вам за осінь"
"Старенька жінко, Магдо чи Луїзо"
"Старесенька, іде по тій дорозі"
"Старої казки пісня лебедина..."
СТЕПИ
"Стихії смутку і любові"
"Стоїть у ружах золота колиска"
"Стояла груша, зеленів лісочок"
"Стоять жоржини мокрі-мокрі"
"Стоять хатинки набурмосені"
"Страшні корчі вербових ікебан"
"Страшні слова, коли вони мовчать"
"Страшний калейдоскоп"
"Стриптизи осені"
СУВИД
"Суворий вчитель, розум невблаганний"
СУМНА КОЛУМБІАНА
"Сумує хата, бо вона вже пустка"
СХОДИТЬ СОНЦЕ
СЬОМЕ НЕБО
"Такий чужий і раптом – неминучий"
"Так мовчиш, що заслухатись можна"
"Так хочеться якоїсь етики"
"Так часом тяжко, що мені здається..."
"Та нічого. Тільки от що"
ТАРАНТЕЛА
"Твій силует за соснами"
ТЕЛЕГРАМА-БЛИСКАВКА
"Ти Вишняківна. Рід у вас гучний"
"Ти вчора поїхав, ти ж тільки поїхав учора"
"Ти дивишся. А я вже – як на трапі"
"Ти загадка моя, ти сфінкс моєї долі"
"Ти знов прийшла, моя печальна музо..."
"Ти любив Одилію, принце"
"Ти пам’ятаєш, ти прийшов із пристані"
"Ти половець, ти правнук печеніга"
"Тиран, полководець, державний корсар"
"Ти співав для мене пісню вечорами"
"Тиха щедрість невичерпних вод"
ТИША
"Ти – Шіва"
"Ті журавлі, і їх прощальні сурми"
ТІНЬ
ТІНЬ КОРОЛЕВИ ЯДВІГИ
ТІНЬ МАРІЇ
ТІНЬ СІЗІФА
"Ті, що народжуються раз на століття..."
"Той любить Фанні Брон, той любить Беатріче"
"Той, що створив нас, був дуже розумний"
"То рік Щура"
ТРАВНЕВА ГІЛКА
ТРАМПЛІН ДЛЯ СОСЕН И СНІГІВ
ТРЕТІЙ ЗАЙВИЙ
ТРИ ПРИНЦЕСИ
ТУНГУЗЬКИЙ БОГ
"Тут обелісків ціла рота"
"У анти-світі, там, де анти-я"
"У драмі людській небагато дій..."
"У жадобі ідейної висі..."
"У запічку гномик плямкає"
"У Корчуватому, під Києвом..."
УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО
"У марафона вломилась нога"
"Умирають майстри"
"У мить натхнення Бог створив Сицилію"
"У наших лісах блукають вже інші люди"
"У присмеркові доброї дібровості"
"У світі злому і холодному"
"Усе було – і сум, і самота"
"Усе змінилось. Люди і часи"
"У селі одному на Поділлі..."
"Усі вже звикли: геніїв немає"
"У чашу дня упав кристалик вечора"
"Учора в дощ зайшов до мене Блок"
"Учора все було зелене"
"Фанерні журавлі не полетять у вирій"
ФЛЕЙТА АФІНИ
ФОТО У ДАЛЕКИЙ ВИРІЙ
"Хай буде легко. Дотиком пера"
"Химерна, важка, вибухова"
"Хлопчичок прийшов із Шарлевілю "
"Ходить дивний чоловік по лісу"
ХРАМИ
"Хтось є в мені"
"Хто я? Стеблинка гравітаційного поля"
"Хочеться чуда і трішки вина"
ХУДОЖНИК
ХУРТОВИНИ
ХУТІР ВИШНЕВИЙ
ЦАВЕТ ТАНЕМ
ЦАРИЦЯ АСТИНЬ
ЦАРИЦЯ САВСЬКА
"Цей дощ – як душ"
"Цей ліс живий. У нього добрі очі"
"Це називалось – творчі семінари"
"Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання..."
ЦИГАНСЬКА МУЗА
"Чавунна ніч, гараж моєї втоми"
ЧАДРА МАРУСІ БОГУСЛАВКИ
ЧАЙКА НА КРИЖИНІ
"Час поле тихою сапою"
"Чатує вітер на останнє листя"
"Чекаю дня, коли собі скажу"
"Чекаю Твого наближення"
ЧЕРВОНІ КРАПЛІ ГЛОДУ
ЧИГИРИНСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
"Чи зрікся Галілео Галілей"
"Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня..."
"Чоловіче мій, запрягай коня..."
"Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич"
"Чорна птиця б’є крильми по клавішах"
"Чорні верби над ставом"
ЧОРНОБИЛЬ-2
ЧУЖЕ ВЕСІЛЛЯ
ЧУМАЦЬКИЙ ВІЗ
"Шалені темпи. Час не наша власність"
"Шипшина важко віддає плоди"
ШЛЯХ
ШОТЛАНДСЬКА БАЛАДА
ШПАКІВНЯ
ШПИЛЬ ТУГИ
"Шукайте цензора в собі"
ЩАСЛИВИЙ ВИПАДОК
"Щасливиця, я маю трохи неба"
"Ще вчора була я висока, як вежа..."
"Ще назва є, а річки вже немає"
ЩЕ ОДНА ВЕСНА
"Ще пахне сіно. Ще рояться оси"
"Ще трохи – і літ юнацьких"
"Що в нас було? Любов і літо"
"Що доля нелегка, – в цім користь і своя є..."
"Що ж, авторучка – це не шабля з піхов..."
ЩОСЬ НА ЗРАЗОК БАЛАДИ, —
"Юдоль плачу, земля моя, планета..."
"Я була маленька і стривожена"
"Я вам кажу, що цей поет був геній"
"Я в людей не проситиму сили..."
"Я виросла у Київській Венеції..."
"Я виростала у садах"
"Я вранці голос горлиці люблю"
"Я вчу тебе, як мову іноземну"
"Я додому пишу нечасто"
"Я дуже тяжко Вами відболіла"
"Я думала, – це так, а то була вже Доля"
"Я егоїстка? Мабуть, ви праві"
"Я – жниця поденна"
"Я знаю дивну річ: на світі є людина"
"Я зрадив, так"
"Яка різниця – хто куди пішов"
"Я кину все. Я вірю в кілометри"
"Які щасливі очі у казок..."
"Як сірничок, припалений від сонця"
"Як холодно! Акація цвіте"
"Якщо не можна вітер змалювати..."
ЯКЩО ЦE ВИМАГАЄ ПОЯСНЕННЯ
"Я лісу не впізнала. Він горів"
"Я нахиляюсь над безоднею"
"Я не скажу і в пам’яті – коханий"
"Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати..."
"Я пішла як на дно"
"Я прощаюсь з рідним краєм"
"Я хочу на озеро Світязь"
"Я хочу знати, любиш ти мене"
ЯЩІРКА ІВАШКЕВИЧА
"Я, що прийшла у світ не для корид"
Життя та творчість
Ліна Василівна Костенко (19 березня 1930, Ржищів, Київська область) – українська письменниця-шістдесятниця, поетеса.
Мати Оксани Пахльовської.
Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок«Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.
Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.
Відмовилась від звання Героя України.
Дитинство
Народилась у родині вчителів.
У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.
Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом – у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.
«Шістдесятник»
Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років. Період так званих «шістдесятників»створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але, як і завше, безжальне та максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.
Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а збірка «Мандрівки серця» (1961) не лише закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я поміж визначних майстрів української поезії.
На початку 1960-х брала участь у літературних вечорах київського Клубу творчої молоді. Починаючи з 1961, її піддавали критиці за «аполітичність», був знятий з плану знімання фільм за сценарієм Л.Костенко «Дорогою вітрів».
8 квітня 1963 р. на ідеологічній нараді секретар ЦК КПУ з ідеології А.Скаба заявив: «Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів М.Вінграновського, І.Драча, Л.Костенко». Це був сигнал до погрому покоління шістдесятників.
1963 – зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книжку «Княжа гора» зняли з верстки.
У ці роки вірші Л. Костенко публікували журнали в Чехословаччині, газети в Польщі, і лише зрідка – в Україні. Її вірші ходили в «самвидаві».
1965 – Л. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом з І.Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Письменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б. Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів, але мало величезне моральне значення.
Травень 1966 – у Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, О. Заливаху, М.Косіва і Б. Гориня.
1968 – написала листи на захист В.Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім’я Л.Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона працювала «в шухляду».
1973 – потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В.Маланчуком. Лише 1977 року, після відходу В. Маланчука, вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ, – історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.
Перу Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).
Нове століття
Поема «Берестечко» з ілюстраціями Георгія Якутовича, видана видавництвом «Либідь» 2010 року, мала загальний тираж 14 тис. примірників, а збірка «Гіацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець, розійшлася тиражем 5 тис. прим.; на додруковування додаткового тиражу, за словами директора видавництва Олени Бойко, упорядниця згоди не дала.
2010 року вийшов перший роман Л.Костенко – «Записки українського самашедшого». Роман викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях, що привело до появи піратських передруків. Станом на червень 2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч.
У січні 2011 року Ліна вирушила у тур-презентацію свого першого роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги, не всі охочі потрапити змогли це зробити через те, що вже не було місця у залах. Але 9 лютого письменниця перервала свій тур через особисту образу.
Зустрічі письменниці з читачами Кривого Рога та Острога були відкладені на невизначений термін, а львівські зустрічі – скасовані.
У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.
9 квітня 2012 року, в день народження Шарля Бодлера, відбулася презентація монографії про Ліну Костенко «Є поети для епох» авторства Івана Дзюби. Книга надрукована видавництвом «Либідь».
Чоловіки:
Єжи-Ян Пахльовський (1930–2012), польський письменник, однокурсник Л.Костенко під час навчання у Московському літературному інституті імені О. М. Горького.
Цвіркунов Василь Васильович, керівник Київської кіностудії імені Довженка у 1960-х рр.
Діти:
Пахльовська Оксана Єжи-Янівна, культуролог.
Цвіркунов Василь Васильович-молодший (народився 28 травня 1969 року), програміст.
Відзнаки
Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Почесний доктор Львівського національного університету.
Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002).
Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»)
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000).
Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).
Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»
Відзнака «Золотий письменник України», 2012.
Переклади
Твори Костенко перекладено англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами.
Бібліографія творів Ліни Костенко за хронологією видань
Видання
«Проміння землі» (1957)
«Вітрила» (1958)
«Мандрівки серця» (1961)
«Зоряний інтеграл» (1963, набір "розсипано")
«Княжа гора» (1972, збірка не вийшла через заборону з боку радянської цензури)
«Над берегами вічної ріки» (1977)
«Маруся Чурай» (1979)
«Неповнорність» (1980)
«Сад нетанучих скульптур» (1987)
«Бузиновий цар» (1987) – для дітей
«Вибране» (1987)
«Інкрустації» (1994, видання італійською мовою, відзначене премією Петрарки)
«Берестечко» (Київ: Либідь, 1999, перевидання 2010)
«Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», лекція в Києво-Могилянській академії (Київ: Видавничий дім НаУКМА, 1999)
«Гіацинтове сонце» (Київ: Либідь, 2010, вибране)
«Записки українського самашедшого» (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)
«Річка Геракліта» (Київ: Либідь, 2011, вибране, а також нові вірші)
«Мадонна перехресть» (Київ: Либідь, 2011, нові, а також раніше не друковані поезії різних років)
Романи
«Маруся Чурай», роман у віршах
«Записки українського самашедшого» (Київ, А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)
Поеми
«Берестечко»
«Дума про братів Неазовських»
«Скіфська одіссея»
«Сніг у Флоренції»
Кіносценарії
«Перевірте свої годинники» (1963, спільно з А.Добровольським) – про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм знятий 1964 року, але на екрани не вийшов. Він був так перероблений під назвою «Хто повернеться – долюбить», що Л.Костенко відмовилася від авторства.[20]
Театральні постанови за творами
Харківський Театр “P.S.” випустив дві вистави за творами Ліни Костенко:
«Горохове плем’я», поетична вистава за поезіями Ліни Костенко та Олени Теліги
«Циганська Муза», драматична поема, прем’єра вистави відбулася 15 березня 2010 року
ПУБЛІКАЦІЇ
Костенко Л.В. Берестечко. – К.: Укр. письменник, 1999. – 157с.
Костенко Л.В. Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 559 с.
Костенко Л.В. Вітрила. Лірика. – К.: Рад. письменник, 1958. – 95 с.
Костенко Л.В. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала. –К.: Вид-чий Дім КМ „Академія”, 1999. – 31 с.
Костенко Л.В. Лучи земли: Стихи Пер. с укр. И. Бурсова. – М.: Мол. гвардія, 1960. – 93 с.
Костенко Л.В. Мандрівки серця: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1961. – 111 с.
Костенко Л.В. Маруся Чурай: Іст. роман у віршах. – К.: Веселка, 1990. – 159 с.
Костенко Л.В. Маруся Чурай: Іст. роман у віршах. – К.: Дніпро, 1982. – 136 с.
Костенко Л.В. Маруся Чурай: Іст. роман у віршах. – К.: Рад. письменник, 1979. – 189 с.
Костенко Л.В. Над берегами вічної ріки: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1977. – 163 с.
Костенко Л.В. Неповторність: Вірші. Поеми. – К.: Молодь, 1980. – 222 с.
Костенко Л.В. Поезії. – Балтімор, Париж, Торонто: Укр. вид-во „Смолоскип” ім. В.Симоненка, 1969. – 356 с.
Костенко Л.В. Сад нетанучих скульптур: Вірші, поема, драм. поеми. – К.: Рад. письменник, 1987. – 207 с.
Збірка «Проміння землі», 1957 р.
Зміст
Лист
Я виростала у садах
Висота («Жовтень», кн. 10, жовтень 1956)
Огортають землю замети
Справжня сила – довше під спудом
Я була маленька і стривожена
Сміх
Художник
Шлях
Ранком
На схилах, трав’янистих і вологих
Добре жию
Коли народжується вітер
Ріка заховалась під кригу
Не оплакуй ні мрій, ні згадок
Перші кроки
Канарейка
Є велике щастя – стрічати
Буває тяжко впорожні
Якщо не можна вітер змалювати
Вулиця солов’їна
Вже трави інеєм припали
Сходить сонце, ясний обагрянок
Нема кому сказать
Моє серце, мабуть, болітиме
Добра ознака
Новорічний базар
Десята дорога
Зустріч
Признаватися, може, й не варто
Дощі випадають нечасто
Опадає вишневий цвіт
За багрецем сповитий обрій
Так мовчиш, що заслухатись можна
Острах
Я додому пишу нечасто
Я в людей не проситиму сили
Буду ходить – туманіти
Ще трохи – і літ юнацьких
Латаю парус грубим полотном («Дніпро», кн. 6, червень 1957)
Мисливець («Жовтень», кн. 7, липень 1957)
Збірка «Вітрила», 1958 р.
Зміст
Були у мене за дитячих літ
Поштова скринька
Пригадаєш забуту казку
Давно створились ріки повноводні
О друзі мої
Заведіть мене, дороги
Снопи
Лідія Койдула на чужині
Перед портретом жінки 3 дитиною
В час весняного розливу
Шпаківня
На все є час
Папороть
Виноградарі
