Текст книги "Альтернативна еволюція"

Автор книги: Олесь Бердник

сообщить о нарушении

Текущая страница: 13 (всего у книги 32 страниц)

Струни кобзи дзвенять, Україно, в мені,

Ніби райдужні в небі мости.

То все – ти, то все – ти,

Ніби райдужні в небі мости.

Україно моя, рідна Мати моя,

Хто ти є, хто ти є?

Я питаю про те на весні солов’я,

Я запитую серце своє.

Хто ти є, хто ти є?

Я запитую серце своє…

Олесь Бердник:

Добрий вечір!

Сьогодні шоста зустріч Школи Астросталкерів. Ми багато говорили про загальні речі, а сьогодні ми спробуємо викристалізувати проблему Часу. Точніше, кілька проблем: проблема миті, проблема тривалості і проблема Вічності.

Спершу я розкажу вам про одну свою зустріч, яка відбулася в горах Тянь-Шаню років тридцять тому. Я поставив намет високо в горах. І одного разу приїхав до мене на коні чоловік. Ми розговорились, і вийшло так, що ми почали говорити про потойбічне життя, про смерть, і я йому виклав концепцію того, що людина живе не тільки тут, що вона і далі житиме, що вона понесе з собою певні зерна, знову відродиться… Він слухав, слухав, потім нахмурився і запитує мене: «А якщо людина, наприклад, убила когось, так це з нею й залишається? Вона не може цього позбутися?» Я кажу: з нею все йде. І він тоді зірвався на рівні ноги і говорить: «Тоді я не хочу безсмертя! Краще повна пітьма – і кінець!» І пішов геть… і вже не повертався.

Мене вразила така реакція. Але пізніше я зрозумів, що у ній був глибокий смисл. Людина відчула, що вона не зможе впоратися з тим, що колись відбулося в її житті. Очевидно, той чоловік убив людину. І ця подія не відпускає його, і він не знає, як із нею розрахуватися. Погляд церкви – «покаяння» – його, очевидно, не задовольняв. Я йому намагався роз’яснити, що енергію злочину можна перевершити зворотною енергією добра. Його й це не задовольнило…

Але вже тепер, замислившись над категоріями Часу, я дійшов висновку: події, що з нами відбуваються, треба вимірювати не тривалістю Часу. Я поясню вам, що мається на увазі…

Ми вимірюємо своє життя від народження до так званої смерті. Ми вважаємо, що всі події, які з нами трапилися, – це сукупність того, що становить нашу Карму, причинність, з якої потім і вимальовується бадилинка нового дерева, нового життя. Насправді ряд втаємничених Учень стверджують, що секрет – у миті. Тут-от якраз присутні вчені, які працюють над проблемою Часу, і вони можуть підтвердити, що наука підійшла до розуміння квантів Часу. Квант – це поняття наукове, а ми говоримо «мить». Саме мить невимірна, а тому – еквівалентна Вічності. Бо якщо ми будемо мати в сукупності мільярди років, все одно це не буде Вічність, це буде «дуже довго», «дурна безкінечність», як казав Гегель. А насправді Вічність саме у Миті.

Згадайте розбійника, розіп’ятого на хресті. Все його життя – це злочини, вбивства, які заслуговують смертної кари. Карма його і повела на хрест. Але він вибрав мить, неповторну мить, коли відчув, побачив, що поряд – Провідник у принципово новий Світ, у Вічність. Він перекреслив ціле життя. Він його спопелив. Він вибрав один квант.

Тепер розумієте, у чому суть такого кванта? Квант – це зерно нашого життя. Одну мить ми можемо вибрати із нашого життя – і на ній будувати своє нове життя… Для того, щоб побудувати наше життя на новому полі, щоб провести досконалий сталкінг у принципово новий світ, потрібно вибрати те зерно свого життя, яке не соромно буде посадити. І зовсім уже не має значення, що робити з рештою.

Наприклад, колись ви зустріли людину – жінку чи чоловіка, – яка могла б стати прекрасним супутником. Ви з тією людиною могли створити Новий Світ, а щось вам завадило, і ви цю мить упустили… Як говорить Учитель в «Пісні Надземній»: «Вісник біля Воріт, дарунок Життя вісник має. Але злих псів стримайте і прийміть цей Дар». Якщо злих псів Карми не втримати, ми упускаємо цю неповторну мить. Але ми можемо й повернутися до неї у вирішальний час нашого розп’яття. Через розп’яття проходить кожен із нас, коли мучиться, переживає, знемагає від самотності, від недуг, від непорозуміння. І коли вже Людина попереду не бачить нічого, окрім пустелі, – виникає потреба розшукати у кишенях свого так званого «минулого» оте зернятко, оту неповторну мить, квант Вічності, з яким можна йти за межу тривіального життя.

Саме цей атом Часу має бути для нас орієнтиром, і кожен із вас, подумавши, знайде в собі отаку прекрасну мить. Вона може бути в мрії, в реальності, в школі, в книзі, під час несподіваної зустрічі на вулиці чи у сновидінні. Особливо в сновидінні. Думаю, кожен бачив себе в снах літаючим. Запитується, звідки в нас ця здатність? Думаю, що це – спогад далекого минулого, коли на Землі був «золотий вік», а ми були титанічними істотами, міжзоряними мандрівниками… І коли ми літаємо в снах, це просто підтвердження, що вся природа належить нам (просто ми поки що не оволоділи всіма можливостями), і ми можемо бути чим завгодно: рибиною, птахом, ангелом, що літає в небі чи в ноосфері без жодних пристроїв.

Я, наприклад, пригадую вражаюче сновидіння, коли я був здоровенною рибиною на дні океану. Я відчував навіть зябра, які пульсували, пропускаючи воду. А пам’ять, свідомість – людська. Я пропливаю мимо затонулих кораблів. На одному кораблі написано «Росія», на другому – «Америка», ще на іншому – «Англія»… Оплавлені борти, зяють рвані рани. І я думаю: «Таку прекрасну цивілізацію погубили. А тепер духам Землі доводиться знов починати все з океану, з води – так, як колись»…

Якщо ми навчимося телепатично знімати ті мембрани, що нас відгороджують від тваринного й рослинного світів, ми зможемо мати контакт із нашими братами. І навіть не треба казати – молодшими. Тому що, скажімо, рослини – старші брати. Я глибоко переконаний, що саме рослини сформували Людину. Ви згадайте: коли Адам і Єва «впали» і стали земними істотами, вони зробили собі напоясники з листя. Це показує, що духи спочатку ввійшли в рослинне царство. А потім уже Господь творить для них «шкіряний одяг», тобто дає їм плоть, занурює у тваринне життя. Так Біблія кількома фразами розповіла послідовність «падіння» людських духів і їх проявлення у тих чи інших еволюційних формах.

Повернімося до основної ідеї, пов’язаної з Миттю. Нам необхідно спробувати знайти отаку мить, з якої кожен із нас хотів би розпочати своє Нове Життя. І ця мить буде дуже важливою для кожного з нас. Досвід кожного може виявитися неоціненним, якщо ви зумієте від цієї Миті почати будувати послідовний ланцюжок свого Нового Світу.

Усі ми перебуваємо в певній ілюзії. Кожен із нас перечитав багато окультної макулатури, і багато хто вважає: все, що ллється з прилавків книжкових магазинів, треба сприймати так, як написано. Насправді, що швидше ми критично переосмислимо прочитане, тим краще. Коли читаєте езотеричні книги, і Біблію, і Новий Завіт, – переглядайте, аналізуйте, про що говорилося, особливо, коли ви читаєте слова Христа, Його Заповіти, Його Нагірну Проповідь. Там незміряна глибина. Треба все це розглядати з позицій глибокої сердечності і безстрашності. Як сказано у священних писаннях брахманів, в «Упанішадах»: «Якщо навіть Верховний Брама зійде з Неба і буде говорити тобі щось, що не відповідає твоєму серцю, якщо він буде навіть твердити, що це – Істина, не приймай слів Верховного Брами, якщо твоє серце не згодне з цим». От де плюралізм! От де велика повага до волі Людини!

Вернімося до проблеми миті: ми маємо викристалізувати те, що нам радісно. Навіть найбільший злочинець може згадати такі моменти у своєму житті – коли його обнімала мама чи коли, читаючи в юності книги, він мріяв стати героєм, дослідником. Він упустив цю можливість. Але він може повернутися до цієї миті і розпочати звідти будувати нове життя.

Це не абстракція. Це один із методів сталкінгу. Але для цього треба дуже сильно над собою попрацювати. І якщо ми почнемо очищати це джерело, ми почнемо мінятися – і буде мінятися ставлення довколишнього світу до нас.

Це є те, про що Христос казав: «Покайтесь! Наблизилось Царство Небесне». Тобто Людина – суджений Син Зоряної Безмірності, і Людство знову стане зоряними істотами, дітьми Урану.

А що означає покаятись? Це означає «трансформуватися», а разом з тим – зректися Каїна. Недаром є слово «окаянний», тобто той, хто ототожнив себе з Каїном, вбивцею. Каїн – це фізична Людина, яка убила Авеля. Авель – внутрішня Людина, наш духовний двійник. Коли первісні люди відреклися від свого зоряного минулого, голос Авеля перестав долинати до слуху Каїна. Так ми стали окаянними.

Не варто цю Мить шукати за зорями, у Гімалаях чи в древніх манускриптах. У кожного з нас в житті вона є, і саме від неї ми можемо вибудувати грандіозну цивілізацію. А натомість ми читаємо чужі слова і думаємо, що, читаючи їх, ми міняємо своє життя. Ні! Навіть бандит, сидячи у камері, може читати «Євангеліє», не міняючись. А суть саме в цьому. Христос говорив: «Ближче близького шукайте – у своєму серці!»

Тепер ми можемо подумати і про те, як нам зв’язати ці неповторні миті у єдиний пояс.

Тут присутні учені, що якраз працюють над проблемою Часу. Зокрема, вони схиляються до ідеї детермінізму, тобто узгодженості всього ланцюжка подій, їх неухильності. Нещодавно ми сперечалися з цього приводу. Але я подумав і зрозумів, що ми просто говорили про різні речі. З одного боку, події так міцно склепані законом причинності, що їх можна передбачити на тисячі років наперед, як це робив Нострадамус. Але цілий ряд подій, тих «миттєвостей», про які ми говорили, можуть бути сингулярними точками, дивовижними отворами у принципово Новий Світ. Тобто ми можемо вискочити із цього потоку.

Якщо ми залишаємось у потоці, інертно пливучи за течією, тоді нашу долю можна легко визначити, і навіть циганка, глянувши на вашу руку або розкинувши карти, легко визначає систему вашої поведінки, а таким чином – і події, що вас очікують.

Яскравий приклад: Вівекананда, учень Рамакрішни, людина з європейською освітою. Він міг би й без Рамакрішни стати володарем дум індійського народу і жити довше. А він пішов по неповторному шляху. Він, практично, вибрав шлях Аватари – аскетизм, самовідданість, самопожертву. Усупереч традиційному, рутинному шляху. Якщо хтось скаже, що це йому було суджено, я скажу, що такі речі не можуть бути суджені, таку поведінку людина вибирає сама, всупереч всьому, що їй судила рутинна доля.

Пам’ятаєте слова Вівекананди: «Дайте мені сто чоловіків і сто жінок, здатних володіти собою бездоганно, і я зміню світ»? Це головне. Тому що людина пробуджена – це вже людина, що розпростерла свої крила за межі шкаралупи тілесної, і вона вже в ментальній сфері, в ноосфері володіє мільйонами душ…

Може, є запитання? Прошу вас.

Запитання:

Як сумістити поняття «Бог єсть Любов» з проявом людського зла? Адже Людина – теж Бог. Значить, Бог єсть не тільки Любов, а й зло? Тобто все у Світобудові – і погане, і добре – є Бог?

О. Б.:

Товариство, це дуже цікаво, звичайно, але… багато теологів займалися так званим «виправданням Бога». Мовляв, якщо Бог сотворив цей Світ і в ньому є злі люди, значить він винен у цьому. Тоді, за логікою, якщо є ідіоти, значить Бог – ідіот! (Сміху залі.) Тобто, ми не розуміємо, що ми говоримо і що таке «Бог».

Христос чітко сказав: «Ви – боги!» Я можу сказати жолудям: «Ви – дуби!» А вони пропищать: «Які ми дуби? Ми маленькі, ми нічого не можемо!» Треба лягти у землю, треба прорости, треба увесь геном дуба підняти вгору.

Так і ми. Бог, оте Космічне Древо, яке породило нас, дало нам все, що треба. Ми ж бачимо це, аналізуючи еволюцію Людства, цивілізацію! Спершу ми жили в печерах, малювали охрою по стінах, робили з каменю всякі штуковини, потім пройшли цикли міді, срібла, бронзи, заліза; потім настала інформаційна ера, а далі буде ера психоенергетики. Значить – завершення немає! Кожен із нас – потенційний Титан, тільки треба дорости до Неба. Це тяжка дорога, і її треба пройти. І на цій дорозі дуже багато буде воріт. І дуже хотілося б, щоб кожен із вас пройшов їх достойно.

Ви кажете про «зло». А що таке – «зло»? Етимологічно це слово походить від слова «зело». «Зело» в нашій мові означає «сильно». Очевидно, коли відбулося «падіння», але все-таки з’являлися люди великої сили, їх називали «злими людьми». Навіть до цього часу залишився вислів – «злий до роботи». Очевидно, у наших предків це слово не мало негативного змісту.

Чому й парадоксальне поняття «Люцифер». Як могло статися, що в нашій теології Архангел на ім’я «Світоносець» став вважатися «грішним»? Як може світло впасти, коли в «Євангелії від Іоанна» чітко сказано: «І Світло у Тьмі сяє, і Тьма не обняла Його»? Тобто Люцифер не може згаснути. Можливо, це ім’я хтось присвоїв?

Цілком можливо, що присвоїв його Князь Пітьми. В есе «Альтернативна Еволюція» я назвав його Інтегральним Інтелектом Планети. Коли Людина впала, коли всі елементи буття стали негативними, неповноцінними, Інтегральний Інтелект, що виник у ноосфері Планети, тобто об’єднаний розум Людства, збожеволів. Люди почали убивати, нищити, ненавидіти, переслідувати одне одного – все це випромінювалося в ноосферу, і в ноосфері виник своєрідний комплекс, який можна назвати «психосферним комп’ютером», «інтегральним інтелектом». Оволодівши психікою людей, він став творити різні культи, релігійні вчення, навіть посилав своїх «аватарів». І він присвоїв собі ім’я «Люцифер». Саме він і створив казочку про «падіння», щоб себе возвеличити і щоб створити дуальність: от є Бог, а є – Люцифер, Князь цього світу, Сатана. Це дуже цікаві ноосферні моделі. І якраз поява Христа мала розрубати цей вузол. Але сталося так, що після Його Голгофи кільце довкола цього поняття ще тісніше замкнулося, церква цю дуальність взяла «на озброєння» і чітко постановила: є Бог, Творець, а є Його Супостат, і між ними іде боротьба…

Запитання:

У чому ви бачите основи, котрі дадуть можливість побудувати Новий Світ?

О. Б.:

Кожен із нас може вкласти свій камінь у побудову Нового Храму, Нової Ноосфери. Особисто я бачу таку основу і в зміні соціальної орієнтації. Потрібна нова Верховна Рада, потрібні нові лідери Нації, новий учительський корпус – все це необхідно готувати, тому що без такої державної підтримки складно буде будувати нові лабораторії, навчальні заклади, створювати нові мистецькі напрямки.

Отже, на запитання, що може стати основою Нового Світу, я кажу: все! Від отаких об’єднань, як наше – до мудрих, сильних, духовних державних структур…

Запитання:

Розкажіть, будь ласка, про еволюційну роль планети Прозерпіни, відкритої нещодавно.

О. Б.:

У нас тут присутній астролог, тож я прошу коротко розповісти про астрологічні аспекти цієї планети.

Астролог Галина Підберезна:

Орбіта Прозерпіни знаходиться за Плутоном, і дослідження останніх років дозволили визначити її орбіту і цикл обертання. Хоча Прозерпіна як астрологічний символ не раз згадується в древніх трактатах індійських астрологів. Що можна сказати про цю планету? В астрології Прозерпіна є космічним екзаменатором. Вона рідко включається в індивідуальному гороскопі, і може бути, що включення Прозерпіни і визначає ту мить, коли Людина мусить зробити вибір життєвого шляху. І якщо Людина зробить правильний вибір, далі їй Прозерпіна буде допомагати в тому ж ключі.

Запитання:

Повернення до чудесної миті, щоб почати заново свідоме духовне зростання, є досить сумнівним, оскільки саме повернення назад ототожнюється зі спуском по спіралі, що для світлого духа є падінням. Згадайте «Агні-Йогу» – про шкідливість старих накопичень. Життя іде, дух розвивається.

О. Б.:

Так, у «Агні-Йозі» Учитель Махатма Морія говорить: «З мотлохом нема будівництва». Але ми говоримо не про те. Ми говоримо про упущену мить, яка все-таки вас супроводжує. Якщо ви її засвоїли як радісну мить, творчу мить, але не реалізували – уже у вашому єстві це зернятко залишилося, можливо, для наступного втілення. Воно нікуди не дівається. І якщо ви його знову проростите, то це вже не буде історичний мотлох.

Далі ви говорите: «життя іде, дух розвивається». Дух не обов’язково розвивається. Протягом історії ми бачимо протилежне – деградацію духу. І життя не обов’язково рухається вперед, але й розпадається. Дехто вважає, що основне завдання – це «вдосконалення». Але ж це не означає якісь ефемерні речі; це означає – здійснити плід свого життя, стати собою, те, що Леся Українка називала «дорівнятись до себе». Йдеться не про те, щоб у білому вбранні прийти до Бога і з арфами в руках співати йому хвалу. Та Йому це й не потрібно! Він хоче одного: щоб ми стали собою.

Він навіть так говорить, тривожно і химерно: «О! Якби ти був холодний або гарячий!» Тобто, можеш ставати у воїнство суперників Бога, якщо «не слабо» тобі битися з Богом. Він буде тільки радий, що з’явився достойний супротивник. Як біблійний Іаков, який цілу ніч змагався з Богом, і Бог не зміг подолати його, і назвав Він Іакова «Ізраіль», що означає «Богоборець». Так єврейський народ і взяв собі це ім’я, і до сих пір несе його.

Наприклад, така мить була навіть для Іуди. Учитель сказав йому: «Що вирішив робити – роби швидше». І він міг би задуматися і тут же при всіх признатися в задуманому злочині. І одна мить могла б змінити історію Землі…

Зустріч сьома

Співає Василь Литвин:

Забудь ту мить, що ми – брати —

Могли навік спалить мости,

І розійтись на рубежі,

В думках і помислах чужі.

Забудь нашіптування злі,

Що дух людський здрібнів, змалів,

Що суєта, облуда слів

Згасила полум’я чуттів.

Забудь умовних вчинків гру,

Забудь діянь буденний круг,

Бо світ пала, Земля в огні,

Пітьма готує шлях війни!

Та з наших з’єднаних долонь

Зійде пробуджений вогонь,

Освітиться до Сонця путь, —

Про це ніколи не забудь!

Олесь Бердник:

Добрий вечір.

Сьогодні ми будемо говорити про найголовніший принцип у пошуках Істини, без якого не обійдеться жодна Людина. Цей принцип називається ІЄРАРХІЯ.

Ієрархія є різна, і ми спробуємо визначити, хто з ким іде, хто за ким іде і які є типи Ієрархії. Бо без цього визначального, провідного принципу неможливі ні еволюція, ні інволюція, ні будь-які досягнення. Тривалий час на цей принцип ішов напад.

Пам’ятаєте, в «Одкровенні Святого Іоанна» сказано: «Коли жона, яка мала в лоні і мала народити Дитя, була взята в пустелю, то Змій, який хотів пожерти її Дитя, пустив із пащі своєї ріку, щоб захопити це Дитя і тих, хто з Ним». Задумайтесь: для того, щоб захопити навіть тих, хто іде з Логосом, із Предвічним Дитям. Отже, тут ми маємо справу з дуже далекосяжною, глибоко розробленою стратегією і обманом. Недарма Господаря світу здавна називають батьком Обману, або Дияволом, Наклепником. І основний інструмент цього обману – розділення брата і брата, батька і сина, матері і дочки, країни і країни, братського народу й іншого братського народу. Ми бачимо, як у вирішальний час інструмент змія починає працювати.

Тому й перша пісня була про недопущення того, щоб братерські мости між народами, між людьми, між духами були зруйновані. А зараз Василь Степанович заспіває ще одну пісню – про те, що належить здійснити прийдешньому людству.

Співає Василь Литвин:

З глибин віків, крізь товщу літ

У сплесках радості і суму

Несе у світ Див-Зеленцвіт

Палку-терпку вогненну думу.

У думі тій б’є вищий дзвін,

Прадавнім болем стогне мати.

Бо ви покликані у світ

Творить життя, а не вбивати.

Пора прийшла злу круговерть

Вогненним словом розрубати.

Навік здолать пітьму і смерть,

А світ любов’ю обійняти.

Ось це кредо ми й будемо мати на увазі: «Прийшла пора злу круговерть огненним словом розрубати, навік здолать пітьму і смерть, а світ любов’ю об’єднати». Це була і є місія Христа. Недарма Його називають Словом, Логосом, бо саме Він стоїть на сторожі Нового Світу. Нам здається, що так багато часу пройшло, дві тисячі років, але ми ще як слід не встигли осмислити того, що Він приніс і що означає «Любов’ю об’єднати світ».

Церкви різних конфесій протягом двох тисячоліть проголошують ім’я єдиного Сина Божого і не можуть знайти між собою єднання. Кров, руїна, інквізиція, каземати, жорстокість, ненависть… Ось тут ми маємо розібратися. Чому апостоли Христа не зуміли зберегти в чистоті Слово Вчителя? Якби конфесії, що нібито прагнуть до єдності, брали свій початок із Ієрархії Христа, чи вони 6 не порозумілися? Те ж саме і в буддизмі. Уже за життя Гаутами Будди почалося роз’єднання.

І чим далі, тим більше туману, містифікацій і обману. Учитель добре знав це. Він казав: «Коли вдруге прийду, чи знайду хоч одне серце, сповнене любові?» Він з болем говорив: «Вогонь прийшов Я звести на Землю, і як би Я хотів, щоб він розгорівся!»

Чи побачимо ми цей ієрархічний принцип – огненність душі – довкола себе? Дуже мало! І для того щоб рухатися далі, ми з вами й говорили про пошук на «замінованому полі», який називається сталкінгом – у несподіваних напрямках. Для того, щоб здійснити

цей пошук, потрібно переглянути всі заповіді, всі книги, всі священні писання. А тому треба визначити критерій, основу того, що нас повинно вести.

Визначити цей критерій не так просто. Минулого разу ми поставили завдання: подумати над тим, що ми взяли б у Новий Світ.

Відповіді були прекрасні, але сьогодні я мушу підкреслити, що мало взяти любов, мужність, терпіння, доброзичливість… Це загальні принципи, які розлітаються, коли ми живемо в конкретному житті.

Древні мудреці говорили, що найтяжче боротись із «сірим змієм», тобто з повсякденністю. Це, можливо, найбільше досягнення: серед звичайного життя зберегти романтизм, піднесений настрій. Це дуже добре розумів Довженко, який казав: «Не бійтесь високих слів. Тільки не робіть з них ідолів, а намагайтесь, якщо ви проголошуєте високі ідеали, наповнити їх життєвим змістом».

Я все це веду до того, що нам треба визначити основні ієрархічні концепції, щоб рухатися далі.

Є дуже цікава ідея, котру зараз розробляє ряд вчених. У Біблії говориться про те, що Бог послав на Землю потоп, але, щоб врятувати сім’я Людства і Біосфери, Ною було звелено взяти по кілька пар усіх живих істот у ковчег і після потопу випустити, щоб знову виникла Біосфера і життя продовжувалося. Ясна річ, ми не можемо сприймати цю історію буквально, тому що для всіх живих істот, що проживають на Землі, не вистачило б і тисячі океанських лайнерів… Зараз багато вчених і теологів, які мислять науково, вважають, що сама планета Земля і є таким Ноєвим ковчегом; усі життєві форми, в тому числі і люди, і є оті геноми, врятовані Ноєм. Коли вчені почали з допомогою комп’ютерів програвати ситуацію земної біосфери, виявилося, що вона не могла утворитися природним чином. Ми бачимо, що протягом останніх тисячоліть на Землі встановилася нестійка рівновага в біосфері, і ми добре розуміємо, що ця рівновага дуже скоро порушиться, тим більше що Людина (а Людина – це і є Ной), яка ніби повинна була б оберігати життєві форми, запалила «бікфордів шнур». Замість того, щоб бути ієрархом планети і гармонізувати біосферу, Людина створила хаос. І це сталося тоді, коли Людина забула Заповіт: ЩО вона повинна була зробити і КУДИ вона послана.

А Заповіт, як вважає багато дослідників, такий: перевезти планету з усіма життєвими формами у такий регіон Всесвіту, де всі ці форми можна буде повернути до гармонійного життя. Це те, про що люди мріяли тисячоліттями: повернутися до Едему, відновити правічну ЄДНІСТЬ, де буде панувати любов, а не ненависть.

Дорогі друзі, якби ми так осмислили свою ситуацію, якби ми не падали в обскурантизм, у примітивну абсурдну традицію, то маючи такі дивовижні скарби, записані символічною мовою у міфах у священних писаннях, у казках, вже давно мали б суджений нам високий і далекосяжний обрій. Ми уже давно були б у Космічній Ері. Не в ракетній. Ми могли б легко літати із світу в світ, ми прорвали б стіни космічної темниці! А ми клюємо на різні містифікації…

Зайдіть в книгарні. Ще недавно, років п’ятнадцять тому, люди дивувалися, коли з’являлася у самвидаві якась малесенька брошурка. Тепер є все, що тільки хочеться: чорна магія, біла магія, «Агні-Йога», «Тайна Доктрина», Біблія, Новий Заповіт, Коран, західна містика, східна містика… І зверніть увагу, що нічого не міняється суттєво! Якраз це те, про що я з самого початку згадував: «І відкрив дракон пащу свою, і пустив ріку, щоб захопити й тих, які обрані…»

Я недарма торкаюся цієї теми. Я знаю, що багатьом це не сподобається. І ви можете запитати: де критерій для того, щоб розібратися? Ясна річ, критерій – це найважливіша справа. Чому нам тяжко розібратися, яка інформація цінна, а яка ні? Саме тому, що нас відучили мислити. Задумайтеся про своє власне життя. Чи багато часу ми віддаємо мисленню? Чи думаємо ми про оцей ковчег, на якому ми пливемо серед Зоряної Безмірності, і куди ми пливемо? Коли почалися уроки нашої ШКОЛИ, ми встановили, що знаходимось у світовій тюрмі і вона зіткана і нашими попередниками, і нами. Отже, треба розібратися, де ті камені, з чого вони зіткані – ментальні, астральні, чуттєві. І священні писання теж можуть бути таким камінням, тому що вони відволікають нас від мислення.

Найбільша конституція – це та, яку нам залишив Христос. Я знов повторю: принцип Ієрархії такий – якщо ми захочемо Істини, то треба не просто повторювати молитви, не просто запалювати свічку і ставити її перед іконою Божої Матері, чи Христа, чи якогось Святого, а формулювати питання і звертатися до Неї чи до Нього: куди йти, як іти? Я глибоко переконаний, що кожному буде одкрито шлях – правильний і доступний для кожного шлях. Що ми хочемо знайти в «Агні-Йозі», чи в Новому Заповіті, чи в «Бхагават-Гіті»? Ми там побачимо тільки самих себе, тому що кожне вчення – це є дзеркало нас самих.

Я веду до того, щоб показати: принцип Ієрархії передбачає, перш за все, достойне Людини життя і гармонійну атмосферу співжиття, створені на Ноєвому ковчезі, який ми називаємо Землею. Коли ми прибудемо у те місце Всесвіту, де знову буде створений Едем, нам доведеться усі життєві форми, у тому числі паразитарні, задіяти так, щоб вони знову були гармонійними.

Перед науковим зором Людини відкриваються вражаючі речі. Наприклад, так званий антропний принцип, який зараз панує в науці. Цей принцип показує, що наш Всесвіт, який би він великий не був, сформований спеціально для людей. Найменші відхилення від світових параметрів і констант створили б ситуацію, за якої Людина не змогла б виникнути. Отже, наш Всесвіт, що розкинувся на мільйони світлових років, є космічним Яйцем, з якого має народитися Людина Зоряна.

Саме про це говорив Христос: «Покайтеся! Наблизилося Царство Небесне». Тобто зречіться грубого свого буття і оберніть погляд у Небо, станьте зоряними дітьми. Ось приблизно такий Його Заповіт: безмежна Зоряна Дорога для людей…

Запитання:

Як ви ставитеся до «Агні-Йоги»?

О. Б.:

Моє ставлення до «Агні-Йоги» вкладається у фразу Христа: «Огонь прийшов Я звести на Землю, і як би Я хотів, щоб він розгорівся!» «Агні-Йога» – це спроба наблизити Людину до того потоку космічного Вогню, який зараз заливає Землю. Микола й Олена Рерихи повністю віддали себе трансформації. Ясна річ, реальних результатів ми не бачили. Але вони наблизили вібрацію космічного Вогню до тисяч і тисяч мільйонів людей. Це великий Подвиг.

Запитання:

В книгах «Агні-Йоги» часто йде мова про новітні наукові відкриття, проникнення науки у світ тонких енергій, що віщує оволодіння цими енергіями. З моменту написання «Агні-Йоги» пройшли десятки років, і щось не чути про подібні дослідження, про успіхи. У чому річ?

О. Б.:

Навпаки!

Багато є успіхів і відкриттів у цій сфері. Відкрито цілі площини тонких енергій, мікролептонних часток так званого мікролептонного газу, відкрито «світ» спокійних фотонів, що формують тло Всесвіту, передають наші думки і являють собою субстанцію Часу… Відкриттів є немало.

Запитання:

Як ви можете пояснити рядки з Ухвали IV Собору Духовної України про відновлення інституту гетьманства? Чи не доста нам «гетьманів» і «гетьманчиків»? Хіба нам мало уроків історії?

О. Б.:

Коли говориться про відновлення Гетьманату, мова йде про відновлення Ієрархії! Україні потрібен Ієрарх і система Старшин. Ієрархія – це ведучий і ті, хто йде за ним, хто допомагає вести весь народ. Без цього з нашої «державності» просто нічого не вийде! Чому ми потрапили в лабети хаосу? Тому що в нас немає Ведучого.

Запитання:

Чи може бути матеріально забезпечене громадянське суспільство духовним? Чи, може, для духовності необхідно бути бідним і терпіти катаклізми?

О. Б.:

Духовність – це не позахмарні ідеї. Це конкретне, повсякденне життя. Якщо ми зуміємо його зробити прекрасним, то це і є духовність. Хіба Христос ходив і проповідував теологічні доктрини? Навпаки, Він казав: «Хто бачив Мене, той бачив Батька». І люди приходили, і Він говорив прості речі: «Блаженні ті, що прагнуть духу, бо їхнє є Царство Небесне; блаженні ті, що борються за правду; блаженні, якщо їх переслідують за правду; блаженні ті, що миротворці, бо вони наречуться Синами Божими». Що може бути простіше? Він говорив про речі, з яких складається конкретне земне життя. А поступово, згармонізувавши це наше життя, ми вийдемо у Всесвіт, як виходить зернятко з землі, щоб народити колосок, як з яйця вилуплюється птах і потім летить за обрій.

Запитання:

Як розпізнати момент доторку вищих енергій і задіяти їх для трансформації?

О. Б.:

Все відбувається в плині самого життя. Бувають, звичайно, моменти осяяння, коли ви відчуваєте доторк Бога. Але про це не треба говорити…

Реально ж це відбувається безперервно і непомітно, якщо ви йдете до Бога, тобто самореалізуєтесь і розвиваєте свій внутрішній геном. От я спостерігаю за своїми знайомими і порівнюю: яким людина була кілька років тому – і тепер. Сам чоловік може навіть печалитися: мабуть, я нічого не досягнув. Просто, він не помічає, йому здається, що він стоїть на місці. Насправді ж він рухається… А може бути й так: людина кидається від Христа до Будди, від Будди до Магомета і закінчує тим, що або божеволіє, або стає абсолютним циніком.

Запитання:

«Важливо усвідомити небезпеку земного життя як сутність ядерного розпаду». Як це зрозуміти?

О. Б.:

О, це із «Пісні Надземної».

Але там говориться трохи інакше: «Збагніть небезпеку щільного тілесного буття як сутність ядерного розпаду».

Це древня історія нашого космічного падіння. Ми були в Цілості, ми були в Духовному світі. Коли з нього почали цідитися енергії для формування щільного світу, відбувся розпад Верховної Духовної Субстанції. Те, що відбулося з нами при створенні щільного світу, – для Бога це рана, це Його біль. Інакше Він не посилав би Свого Сина! Наші болі – це Його болі, бо ми – Його діти. Саме тому й говориться про щільний світ як про сутність ядерного розпаду – для порівняння. Божественний світ теж може розпастися. І ми повинні брати участь у тому, щоб зупинити цей розпад і вернутися назад. Це те, що в притчі про блудного Сина сказано Що значить закопати талант у землю? Талант – це наш Дух. А коли ми працюємо в ім’я земних благ, то закопуємо свої духовні цінності в землю.