Текст книги "Пташина історія: скандали, інтриги і мистецтво виживання"

Автор книги: Наталія Атамась

сообщить о нарушении

Текущая страница: 16 (всего у книги 16 страниц)

Ризик підхопити щось небезпечне на українській зимовій годівниці прямує до нуля. Але він не дорівнює нулю, а отже, прості і всім зрозумілі засоби захисту – очищати годівниці у рукавичках, мити руки після підгодовування та не хапати голими руками мертвих птахів – цілком достатні, аби запобігти неприємностям.

Доволі часто виникає питання – чи треба підгодовувати качок, лебедів та інших водних птахів, які дедалі частіше залишаються зимувати на різних водоймах у межах міст або зупиняються тут на прольоті? Здорових, нормальних птахів підгодовувати не варто. Лебеді та качки на відкритій воді харчуються водними рослинами та дрібними безхребетними. Це збалансована та природна їжа, якої їм більш ніж вистачає. Якщо харчові умови погіршуються, лебеді просто відлетять геть – до іншого ставу, ополонки, місця зимівлі.

Згодовувати коловодним птахам кілограми хліба – погана ідея. Це дуже шкідливо для молодих птахів, організм яких ще росте і розвивається, й потребує протеїнів та мікроелементів. Хлібна дієта призведе до затримки росту та порушення розвитку кісток. Окрім того, у хлібі доволі багато солі, що взагалі не добре для птахів. Для дорослих качок підгодівля восени може збити нормальний хід міграції. Окрім того, велика кількість хліба на місцях масової підгодівлі, що не з’їдається птахами і просто опиняється у водоймі, забруднює та каламутить воду та порушує тонку рівновагу придонної екосистеми водойм.

Як правильно?

У цьому місці голова читача може вже трохи піти обертом. Так усе ж таки, чи варто підгодовувати та допомагати птахам узимку? Для морозних і холодних зим та невеличких горобиних птахів відповідь – однозначне «так». Тим паче, що в Україні підгодовують дрібних птахів та вішають годівниці не так уже й багато людей. Про підгодівлю у гніздовий період та її небезпеки не варто й згадувати – у нас таке майже не практикують. Отже, зосередимось на зимовій підгодівлі і тому, як усе зробити правильно.

У попередньому розділі ви вже змогли прочитати, як зробити «пташиного пирога», яким залюбки поласують синиці, повзики і навіть дятли. Це весела сімейна справа, якою можна займатися разом з дітьми, а потім спостерігати, замальовувати та фотографувати птахів, які будуть радіти частуванню. Але краще зробити і повісити годівницю.

Конструкції годівниць вражають різноманіттям – на будь-які руки та гаманці. Можна зробити найпростішу годівницю з пятилітрового пластикового бутля для води, які зазвичай установлюють в офісах, а можна спорудити складну дерев’яну констукцію з різними майданчиками для різних кормів та видів, дозатором насіння та гачками для сала і «пташиних пирогів». У будь-якому випадку варто вивчити декілька простих правил, аби ваша допомога не нашкодила і була максимально цікавою та ефективною.

Обрати час підгодівлі – справа дуже відповідальна. Звісно, можна починати підгодовувати птахів і з вересня, але неперервність дуже важлива. Немає нічого гіршого, якщо ви кинете підгодівлю у розпал зими, коли тільки наближаються або вже настають люті морози, а природні корми потроху зменшуються або сходять нанівець. Тому якщо не впевнені у тому, що зможете підгодовувати постійно, починайте робити це з другої половини зими, коли настають найбільш злі морози, ожеледиця на гілках та снігопади. Все це дуже небезпечно для птахів і зменшує їхні шанси здобути смачненьке у природі, отже, ваша постійна допомога у цей період буде дуже доречна.

Якою має бути годівниця? Насправді, будь-якою, аби з дахом від снігу та дощу і недосяжна для котів та інших хижаків. Але є нюанс для міських мешканців. Якщо ви влаштовуєте годівницю серед багатоповерхівок, потурбуйтесь про те, аби годівниця була невеличка. Бо в іншому випадку її окупують виключно голуби, а це не дуже добре – адже вони і так мають що їсти у місті, і краще потурбуватися про менших пташок – синиць великих і горобців.

Деякі види – сойки, дрозди, вільшанки, зяблики та шпаки – полюбляють їсти із землі, їм можна зробити невеличкого столика десь на пеньку на узліссі. Але найкраще, якщо ваша годівниця буде захищена хоча б з одного боку кущем або деревом – птахам, можливо, потрібно буде ховатися під час небезпеки. Не варто робити годівницю просто на стовпі посеред лісової галявини. Вам буде зручно спостерігати за пташками з кущів, але так само зручно буде полювати на такій годівниці і яструбу малому. Конструкція має бути така, аби годівницю було легко чистити. Пліснява, як ми вже згадували, – смертельний ворог птахів, тому корми, що зіпсувалися, треба обов’язково викидати, годівницю регулярно вичищати або навіть мити.

Що більше розмаїття кормів на вашій годівниці, то більше птахів ви зможете побачити. Перше, про що обов’язково треба подбати, – несмажене насіння соняшника. Його люблять геть усі постійні відвідувачі годівниць. Також дуже важливе просо, насіння льону, вівсяні пластівці, подрібнена кукурудза, пшениця та насіння гарбузів і динь. Усе це із задоволенням будуть їсти синиці, повзики, зеленяки, горобці та навіть такі цікаві птахи, як костогризи (Coccothraustes coccothraustes). Сойки, дятли та всі зимуючі види дроздів із задоволенням поласуюють шматочками груш та яблук, сушеними вишнями, чорносливом та іншими ягодами. Можна заздалегідь запасти з осені горобини чи калини, і у холоди, в лютому, коли у природі на деревах усе це буде з’їдено, пригощати на годівниці навіть досить рідкісних гостей, наприклад, омелюхів.

Деякі птахи у природі годуються насінням трав – це щиглики (Carduelis carduelis), чечітки (Acanthis flammea) і чижі (Spinus spinus). Якщо заздалегідь зібрати таке насіння, можна спробувати привабити до годівниці ці види. А от зі снігуром має особливо пощастити. Як уже було згадано, йому подобаються крилатки ясеня та клена, але не з кожного дерева. Зате ось що люблять майже всі птахи – несолоне сало. Можна також давати птахам несолоне вершкове масло, а от у маргарині найімовірніше буде сіль, а вона для птахів дуже шкідлива. Якщо повісити сало близько до годівниці у металеву сітку – у пластиковій пташки можуть заплутатися кігтиками, – то до вас завітають не тільки синиці, а й дятли, повзики, сойки, дрозди і навіть рідкісний відвідувач наших годівниць – волове очко. Чи можна використовувати хліб? Так, але тільки у невеликих кількостях і у жодному випадку не житній. Краще сухий білий хліб або крихти сухарів. Хліб їдять майже всі птахи, але, на жаль, він для них геть не поживний, і має бути тільки додатковим кормом, а не основним. Дуже багато птахів полюбляє чищені та подрібнені горіхи, особливо арахіс. З додаткових кормів можна назвати відварену картоплю, мак, зварені вкруту яйця та смалець. Головне правило: все, що ви покладете у годівницю, має бути несолоне, несмажене і свіже. У жодному разі не можна давати продукти, що зогнили, запліснявіли чи ще якось зіпсувалися.

Якщо вам дозволяють фінанси, можна купувати у магазині спеціальні пташині суміші, підійдуть і ті, що продаються для папужок хвилястих. А от що зовсім не бажане – це гречана, рисова крупи та пшоно, овес, пшенична і ячмінна крупа. Ці корми або дуже жорсткі для маленьких птахів, або занадто гігроскопічні і набрякають у шлунку. Не використовуйте у годівницях такі людські продукти, як чипси, тістечка, кекси і тому подібне. Там забагато солі та інших не дуже корисних для птахів речовин.

Якщо ви житель району багатоповерхівок, не варто встановлювати вашу годівницю на підвіконня. Птахи не залітають шукати корм дуже високо, хіба що голуби, а от власник кондиціонера знизу, певно, не дуже зрадіє голубиному посліду. Загалом у місті птахам – голубам, синицям та горобцям – зазвичай є де поживитися. Тому почепити годівницю на узліссі лісопарку буде набагато цікавіше. Користі від годівниці буде для птахів більше, і тут можна побачити багато різних видів, які не зазирають у міста, і зокрема до щільної багатоповерхової забудови.

Треба пам’ятати, що у лісах, садах та великих парках птахи не такі довірливі до людини, як суто міські мешканці, і потребують більше часу, аби знайти вашу годівницю та призвичаїтись до неї. Тому якщо ви з дитиною повісили красиву пташину хатку, склали прекрасне меню, але ніхто не летить – не засмучуйтесь. Птахи обов’язково будуть, варто набратися терпіння. І отут знову-таки важливо правильно вибрати час. Коли у птахів ще багато поживи у лісі, вони можуть ігнорувати нове, незвичайне, а можливо, і небезпечне місце для їдальні. Інша справа – суворі морози та сніг. Отут ваше частування знайде своїх поціновувачів дуже швидко.

Мені здається, чи розділ про підгодівлю вийшов якийсь занадто суворий? Але їжа на морозі для птахів – це і справді штука серйозна, тут не до жартів. Ви помітили, що в цьому розділі нема жодного посиланняу – посилання на відео? Насправді це тому, що я сподіваюся: взимку на годівниці читачі зможуть відзняти власне відео, і це буде дуже круто.

* * *

Що ж, здається, наша подорож пташиним роком добігла кінця. Але цим птахи і приваблюють мільйони людей: насправді подорож поряд з ними не закінчується ніколи. Я вивчаю їх понад двадцять років, і вони все ще дивують мене в кожній експедиції, у кожній присвяченій ним книжці чи статті, під час кожної прогулянки. Насправді так само, як і люди. І якщо вам стало цікаво ще трошки дізнатися про цілий світ, який співає, шурхотить кущами, поїдає гусінь і хлібні крихти чи просто каркає над вухом, – у чомусь схожий на нас, а в чомусь неймовірно далекий – то я виконала свою роботу добре. Піду візьму з полички пиріжок.

238 Lefebvre L., Whittle P., Lascaris E., Finkelstein A. Feeding innovations and forebrain size in birds. Anim Behav. 01/ 03/ 1997;53(3):549–60.

239 Shwartz A., Turbé A., Simon L., Julliard R. Enhancing urban biodiversity and its influence on city-dwellers: An experiment. Biol Conserv. 01/03/ 2014;171:82–90.

240 Cameron R. W.F., Brindley P., Mears M., McEwan K., Ferguson F., Sheffield D., et al. Where the wild things are! Do urban green spaces with greater avian biodiversity promote more positive emotions in humans? Urban Ecosyst. 01/04 2020;23(2):301–17.

241 Richardson M., McEwan K. 30 Days Wild and the Relationships Between Engagement With Nature’s Beauty, Nature Connectedness and Well-Being. Front Psychol. 2018;9. frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2018.01500/full

242 Ulrich R. S. View through a window may influence recovery from surgery. Science. 27/03/ 1984;224(4647):420–1.

243 Cox D. TC., Shanahan D. F., Hudson H. L., Plummer K. E., Siriwardena G. M., Fuller R. A., et al. Doses of Neighborhood Nature: The Benefits for Mental Health of Living with Nature. BioScience. 01/02/ 2017;67(2):147–55.

244 Ratcliffe E., Gatersleben B., Sowden P. T. Bird sounds and their contributions to perceived attention restoration and stress recovery. J Environ Psychol. 01, December 2013;36:221–8.

245 Kuo M., Barnes M., Jordan C. Do Experiences With Nature Promote Learning? Converging Evidence of a Cause-and-Effect Relationship. Front Psychol. 2019.10. frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2019.00305/full

246 Sekercioglu C. Impacts of birdwatching on human and avian communities. Environ Conserv. 01/09/ 2002; 29: 282–9.

247 Why Do We Feed Birds – and Should We? A Q&A With the Experts. All About Birds. 2018 allaboutbirds.org/news/why-do-we-feed-birds-and-should-we-a-qa-with-the-experts/

248 Jansson C., Ekman J., von Brömssen A. Winter Mortality and Food Supply in Tits Parus spp. Oikos. 1981; 37(3): 313–22.

249 Brittingham M., Temple S. Does Winter Bird Feeding Promote Dependency? Journal of Field Ornithology. 1992: 63(2): 190–194.

250 Robb G. N., McDonald R.A., Chamberlain D. E., Bearhop S. Food for thought: supplementary feeding as a driver of ecological change in avian populations. Front Ecol Environ. 2008; 6(9): 476–84.

251 Plummer K. E., Bearhop S., Leech D. I., Chamberlain D. E., Blount J. D. Winter food provisioning reduces future breeding performance in a wild bird. Sci Rep. 20/06/ 2013; 3(1): 1–6.

252 Lawson B., Robinson R., Toms M., Risely K., MacDonald S., Cunningham A. Health hazards to wild birds and risk factors associated with anthropogenic food provisioning. Philos Trans R Soc B Biol Sci. 05/05/ 2018;373: 20170091.

253 Lawson B., Pinna E. de, Horton R. A., Macgregor S. K., John S. K., Chantrey J., et al. Epidemiological Evidence That Garden Birds Are a Source of Human Salmonellosis in England and Wales. PLOS ONE. 26/02/ 2014;9(2): e88968.

Вдячна…

Хочу подякувати Наташі Шевченко, яка пиляла мене багато років: «Давай книжку! Ти маєш написати книжку…» – і взагалі переконала, що це не така вже погана ідея. Дякую Тані Кушці, яка дала мені першого необхідного копняка, купувала мені шоколадні цукерки для заохочення й виправляла жахливі русизми в рукописі. Дуже дякую Сергієві Силантьєву з Абердинського університету (Rowett Institute, University of Aberdeen), який допоміг з потрібною літературою, а також моїм бета-рідерам – Максимові Лащенку, Юлії Красиленко, Тетяні Щеголевій, Ірині Тубальцевій та її дочці Саші.

Безмежно вдячна Семенові Єсилевському, який робив для цієї книжки все – від виловлювання одруківок до заварювання мені кави. Низький уклін моїм батькам за їхню постійну допомогу й за те, що були поруч. Також дуже вдячна Світлані Арбузовій, без якої книжки не було б, а також ще одній добрій людині, яка дуже хотіла, аби видання побачило світ. Ілона Замоцна, Наталя Шнир, Ольга Дубчак, Марина Захарчук, Вікторія Шелест і Ірина Щепіна з видавництва «Віхола» виконали велику роботу з перетворення рукопису на книжку.

Дуже-дуже дякую фотографу цього проєкту, добровольцю АТО й великому любителю птахів Валерію Чоботарю за його участь у роботі над книжкою та постійну підтримку, а також його родині за терплячість.

Також хочу окремо подякувати любителям птахів і бердвочерам ФБ-спільноти «Птахи України», а окремо – усім тьюторам і слухачам українських курсів птахоспоглядання BirdID Ukraine за те, що своєю любов’ю й цікавістю до птахів і їхнього життя постійно надихали мене копати далі й дізнаватися щось нове.

І наостанок хочу подякувати своєму сину Сергію та коту Коту за те, що добре поводилися, адже ніколи не варто недооцінювати деструктивного впливу малих дітей і великих котів на рукописи та дедлайни.

Птахи, згадані у книжці