Текст книги "Історія польсько-українських конфліктів т.1"

Автор книги: Микола Сивіцький

сообщить о нарушении

Текущая страница: 9 (всего у книги 22 страниц)

I. 1 надалі належить проводити посилену акцію, спрямовану на піднесення доброго самопочуття і національного усвідомлення серед польського населення. Перш за все у змішаних осередках треба оточити спеціальною опікою тих поляків, які Проживають серед руських мешканців. З огляду на те спрямувати всі зусилля на організацію польських осередків, в першу чергу союзів резервістів, стрільців і т. п. у змішаних осередках.

II. Акції проти православних священиків належить проводити таким чином, щоб гострий кінець діяльності був спрямований проти неофіційних православних священиків, які проводять антипольську роботу: а) Не виступати проти православного населення, а виразно і рішуче зазначати, що не виступаємо проти православних як таких, але проти русифікаторської діяльності їхнього духовенства. У зв'язку з тим православних з підтвердженою польською настановою приймати до польських організацій. б) У діяльності проти православних священиків уникати актів, які можуть роздмухуватись попами і робити з них мучеників за віру Та все-таки суспільна акція повинна зробити їм огидним перебування у місцевості і змусити їх покинути її або припинити проведення антипольської діяльності. Найближчим часом у цьому напрямку згори будуть рекомендовані принципові заходи. в) Належить дуже ретельно збирати матеріали про виступи всіх православних священиків спеціально щодо:

1) навчання руською мовоюу школах чи по домах;

2) конспіративних зборів населення і молоді;

3) виконання функцій чиновників цивільного стану (про тих, кому цього не можна робити);

4) у випадку зросійщення прізвищ та імен (у книгах і записах);

5) поширення нелегальний або також легальних націоналістичних українських часописів; '

6) контактів неофіційних священиків з елементами комуністичного світогляду. Ця діяльність повинна охопити і персонал, що допомагає православному духовенству, яке ним напевно користується;

7) відкриття замкнених церков або підбурювання населення до їх відкриття;

8) виголошення проповідей руською мовою в тих осередках, де православне населення використовує у побуті польську мову.

Усі ці відомості повинні спиратись на документальні факти так, щоб у кожний потрібний момент їх можна було використати.

Загальна настанова православного духовенства вже відома. Для переслідування їх мусимо оперувати конкретними фактами. Звідси незалежно від наявності у місцевості довірених людей і гмінних осередків Товариства розвитку Східних земель, чиє подальше поширення необхідне, належить організувати добре функціонуючу інформаційну службу так, щоб мати точні відомості про те, що робить протилежна сторона, і щоб ці відомості були дійсно правдивими.

Хочу мати у разі терору з боку протилежної сторони негайну і точну інформацію про це. Самопочуття суспільства і його організація вимагають, з одного боку, до мінімуму зменшувати можливість таких актів, з іншого, давати можливість проведення негайної і посиленої зворотної акції.

III. У ревіндикаційній акції щодо віросповідання доручаю застосовувати такі методи:

1) Тягар цієї акції, природно, мусить впасти на римо-католицьке духовенство. Основу для такого випробування може створити акція, яку ми проводимо.

2) Треба встановити території, на яких з огляду на місцеві умови доцільніше буде посилити ревіндикаційну акцію та на яких цю акцію тимчасово не треба проводити, і то з метою відокремлення (усунення) перед тим православних, які віддані своїй релігії, від попів, що русифікують народ. Поділ цих територій повинні провести повітові керівники акції на засаді повної і точної орієнтації в окремих гмінах і осередках.

В осередках, визначених для проведення ревіндикаційної акції щодо віросповідання, ту акцію належить проводити у такий спосіб, щоб вона мала масовий характер (масовий перехід на римо-католицтво). Ці осередки, на яких проводяться такі акції, наказую подати мені у термін до дня 30.VIІ ц.р. з одночасним висвітленням, у який спосіб акція була організована, хто її проводить і передбачуваний і можливий час, коли такий масовий перехід міг би відбутись. У разі, якщо перед названим терміном з'явилась можливість прискореного переходу, то належить мені про це негайно повідомити.

3) Належить також посилити діяльність, яка стосується прохань православного населення щодо запровадження григоріанського календаря. Групових петицій окремих сіл чекаю протягом червня-липня ц. р.

4) Належить звернути увагу на діяльність римо-католицьких і православних священиків, особливо стосовно їхньої можливої акції щодо унії; кожний окремий випадок повинен бути тут точно описаний.

IV. У термін до дня 15.VI ц. р. всі повітові керівники акції представляють мені умови і можливості разом з приблизними коштами організації літніх напівтаборів, які спираються на такі засади:

– напівтабір організовується при школі, розташованій у повністю польському середовищі;

– роботу в таборі проводить учитель чи вчителька, які беруть участь у ревіндикаційній акції і які за скромну винагороду взялись би за цю справу;

– цими таборами повинні користатись бідні православні діти з польською настановою (хто послуговується польською мовою).

– Незалежно від вищенаведеного у термін до дня Л 5. VII ц. р. окремі повітові керівники проведуть акцію, спрямовану на збирання петицій на зміну назв зросійщених сіл на польські назви. Ці петиції належить спрямовувати до адміністративних органів, копію пересилати мені.

– За допомоги своїх довірених осіб і гмінних гуртків Товариства розвитку Східних земель повітові керівники проведуть акцію, спрямовану на збирання прохань про зміну зросійщених прізвищ. У цій справі належить домовитись з повітовими старостами, які на підставі обов'язкових норм мають можливість підвищити ефективність цих змін безплатно.

– У термін до дня 15.VII ц. р. належить подати мені назви місцевостей, а також умови розміщення в них польських осередків ремісничих, або індивідуальних, або колективних – ремісничих кооперативів.

– У той самий термін належить подати мені, чи є в окремих повітах безпроцентові каси, де і який характер вони мають, як і те, чи були дії у напрямку утворення цих кас.

– Від осені маю намір почати інтенсивну акцію щодо читалень, тому також до дня 30.VII поточного року поштові керівники акції повинні надати мені на мапках 1:300 000 перелік читалень, світлиць, які розміщені на території повіту, з зазначенням, ким ці читальні обслуговуються, їх характер та інтенсивність.

– Восени також маю намір провести короткі роз'яснювальні курси про ревіндикаційні акції для окремих груп державних працівників та органів самоврядування, розташованих на місцевості, а зокрема: для секретарів гмін, дорожників урядової і приватної лісової служби і т. п.

Не інформую поки що про всі мої наміри, окремі повітові керівники повинні продумати справу організації тих курсів і надати мені до дня 30.VII поточного року умови утворення тих курсів уже від перших днів жовтня поточного року.

– Керівники повітів Томашів, Грубешів, Холм подають мені у термін до дня 15.VII поточного року ті регіони, де з огляду на координаційну акцію належить використати перебування військ з нагоди літніх навчань як місце концентрації відповідних районів навчань окремих відділів. До уваги повинні братись ті райони, у яких польське населення, перебуваючи у розпорошенні, має слабше самопочуття порівняно з православним населенням з руською спрямованістю, яке їх оточує. Висновки належить подати мені з відповідним обґрунтуванням.

ТУРКОВСЬКИЙ полковник

Отримують: Командир OK II – представляю

Усі повітові керівники акції – для виконання

CAW DP 1313.3/2

Документ 12

Ми, громадяни православної віри, які проживають на території Томашівського і Замойського повітів Люблінського воєводства, подаємо до рук Високого Уряду і Законодавчих палат Сейму і Сенату Найяснішої Речі Посполитої Польської такий меморіал.

Староста Томашівського повіту пан Казимир-Вєляновський організував загін нищителів і руйнівників православних храмів і парафіяльних будинків, а також підбурював напади на духовенство і населення православної віри. До акції руйнування православних храмів і здійснення нападів на духовенство і православне населення староста Вєляновський застосував підпорядковану йому державну поліцію.

Деякі з комендантів ДП, а також і постерункові занадто суворо і брутально виконують доручення (розпорядження) старости Вєляновського при руйнуванні храмів, б'ють і катують православних людей, які моляться, знущаються і принижують духовенство, доказом чого може послужити факт арешту комендантом ДП у Тишівцях дня 24 червня 1938 року ксьондза Романа Хоменка і Гжегожа Рогальського, які проживають у селі Жернікі.

У першу ніч після їхнього арешту в гмінному осередку Тишівці з 24 на 25 червня ц. р. цей же комендант замкнув до в'язничної камери ще двох осіб, озброєних кастетами, які на його намову кинулись на Гжегожа Рогальського і, поваливши на підлогу, тяжко побили, після чого подібним чином учинили з ксьондзом Романом Хоменком. Не задовольнившись одноразовим побиттям, комендант ДП намовив невідомого злочинця, щоб він кинув через вікно цеглу до камери з наміром поранення ксьондза Хоменка, який, лише керуючись інстинктом, в останній момент відхилив голову і таким чином уникнув удару.

Тієї самої ночі невизначені злочинці повибивали вікна у православного священика місцевості Тишівці, вірогідно, за те, що відвідав затриманого у в'язниці ксьондза Хоменка. Щодо брутальності коменданта ДП і війта гміни у Тишівцях наводимо ще факт знищення придорожнього камінного хреста, частини якого були викинуті під шлюз. Штахети від огорожі хреста знайдено на подвір'ї гміни. Подібний випадок стався у селі Лашчів, де війт гміни Хмєль, керуючи розбиранням православної церкви, публічно знущався з єпископів і взагалі з православного духовенства, хоча цей же війт відомий як хронічний пияк, що підтвердилось під час об'їзду Томашівського деканату в 1936 році єпископом Гродненським Савою, – напившись до безтямності, він повис на штахетах.

Поза тим, староста Вєляновський принижує гідність і підриває авторитет православної церкви у Польщі Його Святості митрополита Діонісія, називаючи його саботажником державних законів і розпоряджень адміністрації.

Належить зазначити, що той самий пан Вєляновський за дворічний період урядування у Томашівському повіті не тільки не зміг послабити антагонізм католицького і православного населення, але й кинув кістку ненависті між населенням обох визнань і своєю нестримною тягою до замикання і безглуздого руйнування храмів викликав заворушення і хаос у Томашівському повіті, розсадив комунізм і сектантство, які довели остаточно до необхідності проведення пацифікації у 1936 році. Про розміри руйнування православних храмів під керівництвом старости Вєляновського у Томашівському повіті свідчить кількість зруйнованих церков і будинків молитви, а конкретно:

– У селі Тарноватці опечатано будинок молитви 2.V. 1938 року. У ксьондза Демчука вибито вікна і за дорученням старости Вєляновського вислано з Тарноватки, ксьондз покараний двомісячним ув'язненням.

– У селі Панькові розібрано церкву за вказівкою старости Вєляновського. Розбиранням керував війт гміни і комендант ДП у Тарноватці. Розбирання було здійснено 22.VI.1938 року.

– У селі Коргині опечатано церкву 24.IV. 1938 року; за вказівкою старости її треба розібрати.

– У селі Нєледів розібрано церкву 27.VI.1938 р.

– У селі Гопки 27.VI. 1938 р.

– У селі Моратин 27.VI.1938 арештовано 20 жінок і 4 мужчин, боляче їх побито і поранено, через це виникла необхідність їх перебування у шпиталі.

– У селі Зимно розібрано церкву 27.VI.1938 р.

– У селі Стенятин опечатано церкву 20.1 V. 1938 р.

– У селі Юрів каплицю спалено 25.IV. 1938 р., а церкву того ж села розібрано 23.VI.1938 р.

– У селі Ходиванці опечатано каплицю 20.IV. 1938 р. Ксьондз ієромонах Мирослав Шелинський засуджений на 3 місяці арешту і видалений із села.

– У селі Недежів розібрано церкву 27.VI. 1938 р.

– У селі Підльодів 27.VI.1938 р.

– У селі Пеняни 27.VI.1938 р.

– У селі Ратичів 27.VI.1938 р.

– У селі Жарники спалено церкву 30.IV. 1938 року, ксьондза Романа Хоменка арештовано і віддано під суд за відправу Служби Божої.

– У селі Посадів розібрано церкву у 1937 році і з матеріалу побудовано школу У цьому ж селі 28. VI. 1938 року староста Вєляновський розпорядився розібрати каплицю-морг на місцевому цвинтарі.

– У селі Лахівці розібрано церкву 28.VI.1938 р.

– У селі Ратків 28.VI.1938 р.

– У селі Дутрів 25.VI. 1938 р.

– У селі Кмічин 25.VI. 1938 р.

– У селі Ликошин 25.VI.1938 р.

– У селі Стара (Весь) 25.VI. 1938 р.

– У селі Новосілки опечатано церкву 20.VI.1938 р. Розпорядженням старости вона підлягає розбиранню. Парафіяльний будинок спалено 18.VI.38 р. Крім того, у ксьондза того села Кресовича зроблено 4 постріли, коли він втікав з палаючого будинку. Наказом старости його виселено з Новосілок і покарано місячним арештом.

– У селі Вітків опечатано церкву 20.IV. 1938 р. Ксьондза Костянтина Якимчука засуджено на 4 місяці арешту з застосуванням домашнього арешту. Церква також повинна бути розібрана.

– У селі Жабче опечатано церкву 20.IV. 1938 р., а 29 квітня підпалено, попередньо обливши бензином, але її врятували парафіяни. Розпорядженням старости повинна бути розібрана.

– У селі Радостів церкву розібрано 25.VI.1938 р.

– У селі Тишівці на передмісті Дубіни розібрано церкву 17.VI. 1938 р. і зневажено образи.

– У селі Тишівці на передмісті Замлиння розібрано церкву 17.VI.1938 р. Святі образи зазнали профанації у ганебний спосіб.

– У селі Микілин розібрано церкву 23.VI.1938 р.

– У селі Кльонтви 24.VI. 1938 р.

– У селі Вакіїв староста Вєляновський дня 27.VI. 1938 р. розпорядився розібрати церкву. Ксьондза Ігната Космія покарано двохмісячним арештом і наказано негайно покинути Вакіїв.

– У селі Переспа ксьондза Бобера покарано штрафом у 100 злотих. 2.V. 1938 р. йому заборонено відправляти службу.

– У селі Комарів староста заборонив ксьондзу Денисюку відправляти службу в будинку молитви, який був збудований з дозволу цього старости, причому дозвіл на забудову є у місцевого православного населення. Ксьондзу Денисюку староста рекомендував негайно покинути Комарів.

– У селі Шевня будинок молитви опечатано, ксьондза Якова Лисюка покарав штрафом у розмірі 1200 злотих замойський староста пан Соханський.

– У селі Замості заборонено відправляти службу у цвинтарній каплиці.

– У селі Жеплін ксьондз Ян Жуковський за виконання духівничих обов'язків покараний двомісячним арештом.

– У селі Староволя у дні 2.VII.1938 р. з'явилась поліція та 100 робітників католицького віросповідання і розібрали православну церкву, яка перед війною і після війни була відкритою і служби відбувались. Святі таїнства й ікони лежать під руїнами розібраної церкви.

Стосовно наведених вище фактів переслідування і гноблення церкви і православного населення просимо вислати слідчу і сеймову комісію на місце подій і випадків у Томашівському повіті і притягти старосту Вєляновського до судово-карної відповідальності за руйнацію і нищення православних храмів, за викликання своєю чиновницькою поведінкою заворушень і хаосу на шкоду держави і суспільства, за профанацію релігійних почуттів православного населення, за кидання образ і звинувачень на адресу Церковної ієрархії і православного населення, обзивання духовенства словами: «висвячені парубки», «бродяги», «дьогтярі», «яточники», «злочинці», поширення фальшивих і тривожних повідомлень про нелегальне і недозволене ведення ними метрикових книг.

Arch. Metr. Praw. W-wa, Sygn. R YI-2D/1962 s. nienum.

Документ 13

Самостійний інформаційний реферат ДОК II. Л. дз 4719/інф. НП. таем. 38. Люблін, дня 11 липня 1938 р.

До керівника відділу II Головного штабу Відділ Пб у Варшаві

Православні церкви у Томашівському повіті.

Услід за тит. Л. дз. 4469/інф. НП. таєм.38 з дня 27.VI. 1938 року доповідаю, що отримав інформацію, що на території так званої Холмщини керівництво гмін внаслідок директив, отриманих від староства, приступило до розбирання закритих необлікованих православних церков.

До цього часу православні церкви розібрано у таких повітах:

– Томашівському 23 церкви.

– Грубешівському 15 церков.

– Холмському 10 церков.

– Білгорайському 1 церква.

Для розбирання церков залучається польська молодь, переважно із членів місцевих відділів пожежної охорони.

Православне населення згаданих сіл не чинить опору при розбиранні церков, однак обурюється діями польської влади, але виражає обурення лише у розмовах між собою. У деяких місцевостях під час розбирання церков жінки православного вірування збирались біля церкви і, плачучи, спостерігали розбирання церкви. Лише у селі Жарники гміни Лащів повіт Томашів Любельський дійшло майже до ексцесів, бо місцевий позаштатний священик Хоменко підбурював населення не допустити розбирання церкви. Внаслідок цієї агітації молодь почала озброюватись вилами, підготовляючись до розгону робітників, зайнятих при розбиранні. До сутичок не дійшло лише завдяки втручанню старших селян і тактовній поведінці поліцейського патруля.

У деяких місцевостях позаштатні православні священики хотіли сфотографувати церкви перед їх руйнуванням, однак до цього не допускали поліцейські патрулі, які були присутні при розбиранні. Чи ці священики сфотографували церкву під час її розбирання – трудно встановити, але можна припустити, що вони наробили фотографій під час розбирання церкви, прагнучи отримати докази «утискання православної віри польською владою».

У зв'язку зі здійснюваним розбиранням церкви православне населення цих сіл висилає делегацію і письмові звернення до пана Президента РП, пана Прем'єра та Міністерства релігійних вірувань і публічної просвіти.

Вищенаведене висилаю до відома для звіту.

Отримують до відома:

Керів. Сам. Реф. Пшиг. Безп. Вой. OK II

Керівник Сам. Реф. Інф. в/з /-/ м ПЕЛКА, капітан.

CAW DOK II371/2173

Документ 14

Висновки з території Замойського повіту

1. Усунути з території повіту: а) штатного православного священика Спиридона Лазуку з повіту Сєдліска гміна Високе; б) позаштатного православного священика з села Шевня гміна Поточок Яна Ласюка і заборонити йому визначити наступника; в) котрогось Яна Сороку, що проживає у Замості. Названий є відомим лівим діячем (народний фронт), який працює на території всього повіту. Брав і бере участь у всіх антидержавних виступах. Моральний винуватець заворушень на території повіту в 1936 році. Постійно контролюється поліцією. Місцеве староство пропонувало його до Берези. Недавно виключений з народної партії, потаємно працює як комуніст. Дуже шкідливий для ревіндикаційної праці в районі, бо відкрито виступає як ворог і захисник нібито утискуваних православних. Має великий вплив у повіті.

– Скасування дозволу на ведення бюро правничих порад і виступи в якості захисника котромусь Шуринові Кирилу, судді на пенсії, православної віри, який проживає у Замості. Названий виступає на території повіту як провідник православного руху з українською ідеєю. Переконаний ворог місцевої ревіндикаційної праці. Завдяки наявному бюро правничих порад його вплив сягає по всьому повіту.

– Скасування оренди поцерковних земель, які орендуються виключно православними. Конкретний випадок є у селі Шевні гміни Поточок. Землю поцерковну орендують 4 православні руські комунофільські шовіністи: Костик Микола, Лепа Йосип, Левуш Михайло і Литвин Теодор. Перелічені знущаються з польської влади і в результаті скарг тамтешніх поляків мають поліцейське розслідування. Пан генерал виступив з пропозицією, вмотивованою зверненням за результатами проведеного розслідування, до Дирекції державних лісів у Радомі про розрив з переліченими умов оренди. Відповіді до цього часу не отримано.

– Непризначення на територію повіту державних службовців православного віросповідання і російської або руської національності.

На території повіту працюють: на пошті – службовець Теодор Пудловський і Ян Пристапчук, православної віри, у поліції – керівник слідчого відділу Андрій Дам'янюк і поліцейський Макаров Грегорж, православної віри, на залізниці – Тинчик Димитр і Гончаров Сергій, машиністи, православної віри, у відділі фінансів – Михайло Кобак, інспектор фінансового контролю, греко-католицької віри, в Громадській Страховій касі – Дмитро Кравчук, греко-католицької віри.

– У дирекції державної монополії відділ обробки тютюну повинен забезпечити, щоб вирощування тютюну (від осені ц. р.) дозволялось лише полякам, а видавання концесії узгоджувалося з комітетом ревіндикації. На даний час у повіті вирощуванням займається велика кількість руських, які переважно налаштовані антидержавно.

– Утворення нових католицьких парафій: у Лазісках, гміна Скербешів, де власник маєтку жертвує свій приватний костелик і землю під будівництво плебанії, а до часу побудови помешкання для священика у садибі, у Шевні, гміна Поточок, де є малий і недіючий костел. Обидві пропоновані парафії знаходяться у місцевості з великим процентом руського населення, що великою мірою спричиниться до піднесення стану польськості.

– Отримати дозвіл на розібрання церковної каплички, яка валиться, у місцевості Славенцінок, гміна Нова Осада. Капличка ця недіюча і замкнена.

– Порушити справу одного календаря у державі. Для ревіндикаційної праці це мало б велике значення.

CAW З DP 1313 3/2

Документ 15

Люблінський воєводський уряд Суспільно-політичний відділ Л.ППВз IL2/77.

Люблін 18 липня 1938 р. Таємно

До командування округу корпусу II у Любліні

Розбирання православних церков.

У день 16.VII. 1938 р. була закінчена акція розбирання церков. Усього розібрано 91 церкву, 10 каплиць і 26 будинків молитви. Католицькому костелу передано 3 храми, залишено як покійницькі 4 каплиці, а як пам'ятку старовини частково збережено церкву у Щербешині Замойського повіту. Храм у Ст. Бублі Більського повіту, який від 1924 року формально належить Підляському єпископові, а в 1932 році зайнятий православними, був замкнений і буде на виконання наявного у єпископа судового вироку переданий у його розпорядження.

Усього знесено 127 об'єктів. Залишились тільки штатні церкви кількістю 49 парафіяльних, 5 філій і 1 монастир.

Акція в цілому була проведена спокійно, без жодних серйозних сутичок.

За воєводу /-/ М.Камінський керівник відділу

CAW DOK II3712.173

Документ 16

Церкви холмсько-підляськоїєпархії; спалені і розібрані 1918–1939.

Повіт Білгорай:Кжешів – 2 церкви, Тарногрод, Корхів, Рожанець, Хмєлек – 2, Щебрешин.

Повіт Біла Підляська:Біла Підляська – 2, Міжлісся, Хорошинка – 2, Загорів, Копитів, Добратичі, Кийовець – 2, Ломази, Павлів, Константанів, Долгоброди, Ополє, Голешів, Головно, Бокінка.

Повіт Холм:Холм – 4, Войславиці, Плаваничі, Чулчиці, Депултичі, Рейовець, Кані, Голя, Верешчин, Збереже, Собібор, Королівка, Поболовичі, Черніїв – 2, Колемчиці, Гусинне, Свєрже, Березно, Покрівка, Серебрище, Луківек, Савін Хутче, Ольховець, Свенциця, Гусівно, Кулік, Добромисль, Могильниця.

Повіт Грубешів:Потужин, Новосілки, Ошчів, Турковичі, Сагринь, Теребінь, Городло, Бусьно, Ликошин, Дутрів, Жеплін, Лагівці, Радків, Василів, Вітків, Жабче, Горошчице, Голубє, Пригоріле, Крилів, Малків, Ласків, Верешин, Радостів, Сліпче, Мєняни, Чомів, Гродек, Гостинне, Лужків, Гребенне, Кобло, Копилів, Стшельце, Ухані, Ярославець, Кулаковичі, Убрудовичі, Чартовичі, Дяконів, Вородиця, Богуциці, Заборці – 2, Павловиці, Космів.

Повіт Краснистав:Туробін, Локєнник.

Повіт Замость:Тишівці – 2, Тарноватка – 2, Дзєржонжня, Замость, Шароволя, Паньків, Вєпшове Озеро, Комарів – 2, Дуб, Вакіїв, Кльонтви, Пшеворськ, Корчин, Нєдзєжув, Типін, Верешиця, Юрів, Підледів, Пєняни, Гопке, Мікулин, Моратин, Лашчів, Зимно, Ратичів, Жерники, Стенятин, Кмичин, Наброж, Злоєць, Боратичі, Лабуньки, Славенцін, Ходиваньці.

Повіт Яновський:Закшувек, Янів, Красник.

Повіт Радзинь:Яблонь, Руска Воля, Угнін, Парчев, Острів, Клехвиці, Устимів.

Повіт Люблін:Люблін-місто.

Зведення:

– Білгорайський повіт – 8

– Бяльський – 18

– Холмський – 40

– Грубешівський – 47

– Красноставський – 2

– Замойський – 37

– Янівський – З

– Радзинський – 7

– Любельський – 1

Всього – 163

Arch. Metr. Praw. W-wa Sygn. R VI-7c s. nienum.

Документ 17

Перелік церков Холмсько-Підляської єпархії, перетворених на костели у міжвоєнний період.

Повіт Відгорай:Липини, Біща, Суль, Білгорай, Майдан Ксєнжопольський, Ксєнжополь, Лухів, Обша, Замх, Терешполь, Топульча, Кособуди, Щебрешин, Радечниця.

Повіт Біла Підляська:Яблучно село, Кодень – 2 церкви, Полоски, Костомлоти, Тересполь – 2, Горбів, Пішчац, Воскреничі, Біла – 2, Луковець, Корчівка, Ортель Ксьонженци, Ортель Королевський, Костеневичі, Кошоли, Цицібор, Свори, Славацінек, Березівка, Константанів, Макарівка, Ганна, Монтвиця, Розвадівка, Жечинка, Вішніці, Полубичі, Городище, Ополє, Негілі, Кричів, Пратулин, Рокитно, Клоновниця, Янів – 2, Бубель, Буковиці, Вітулін, Груд, Лісна.

Повіт Холм:Холм – 8, Туровець, Клештів, Камінь, Депултичі, Рейовець, Пнівно, Спас, Свершчів, Циців, Сєдлішче, Орхувек, Любінь, Гола, Коденець, Воля Верешинська, Ганськ, Брус, Станків.

Повіт Грубешів:Грубешів – 3, Матче, Жуліче, Посадів, Новосілки, Ошчів, Вішнів, Мірче, Турковичі, Сагринь, Теребін, Городло, Бусьно, Шпіколоси, Вербковиці, Мянчин, Завалів, Горипгів Руський, Гдешин, Свідники, Грабовець, Тучапи, Модринь, Курманів, Стара Весь.

Повіт Краснистав:Стенжиціа, Краснистав, Жданне, Красьнічин, Локєнник, Орлів.

Повіт Замость:Майдан Сопоцький, Лосинець, Тарноватка, Невірків, Снятиці, Зубовиці, Переспа, ЧартовчиК, Верехані, Ярчів, Чартовець, Суховоля, Поточок, Шевня, Лиськ, Замость – 3, Горишів Польський, Монастирек, Краснобрід, Гонятичі Великі.

Повіт Янів:Отроч, Бранів, Тшенсіни.

Повіт Радзинь:Пашинкі, Рудно, Радче, Вогинь, Безволя, Прогалін, Колемброди, Віторуж, Грудек, Шустка – 2, Дрелів, Длуга, Мєндзижеч – 2, Радзинь, Желязна, Гусь.

Повіт Люблін:Люблін-місто – 3, Рогузно.

Зведення:

№ п/п	Повіт		Повернено до 1.ІІІ.1941
1	Білгорай	14	2
2	Біла	44	3
3	Холм	26	13
4	Грубешів	29	18 %
5	Замость	22	6%
6	Краснистав	5	3
7	Люблін	4	—
8	Радзинь	18	4
9	Янів	3	1
Всього	165	51

Arch. Metrop. Praw. Sygn. RVI – 7с s. nienum.

Документ 18

Перелік зруйнованих або переобладнаних православних храмів на території Люблінського воєводства за 1928–1932 роки

№	Місцевість	Повіт	Рік будови	Рік знищення	Примітки
1	Корниця	Біла	1578		зруйнована
2	Константанів		1834		перероб. на школу
3	Кодень		1907
4	Кийовець		1902	1929	зруйнована
5	Березівка		1890		перероб. на школу
6	Біла (каплиця)		1907		зруйнована
7	Ломази		1889	1928	зруйнована
8	Сичина			1930	спалена
9	Корхів	Білгорай	1872		зруйнована
10	Холм	Холм	1914		зруйнована
11	Бусовно		1871		-/-
12	Ухані	Грубешів	1883	1929
13	Курманів		1907		переоб. на притулок
14	Турковиці		1903		зруйнована
15	Турковиці (буд.єписк.)		1905		перероб. на школу
16	Павловиці		1833	1929	зруйнована
17	Янів Любельс.	Янів Любельс.	1879	1929	-/-
18	Туробин		1882		-/-
19	Закжувек		1906		-/-
20	Любартів	Любартів	1793	1929	-/-
21	Люблін	Люблін	1872	1925	-/-
22	Дуб	Томашів	1860	1929	-/-
23	Ополє	Влодава	1821	1929	зруйнована і продана
24	Збереже			1929	зруйнована
25	Ружанка		1845	1929	-/-
26	Собібор		1784	1929	-/-
27	Лейно		1771	1929	-/-
28	Острів		1890	1928
29	Парчів		1859	1929	-/-
30	Замость (буд. інж.)	Замость	1833		перероб. на суд
31	Бортатичі		1886	1932	спалена

Arch. Metr. Praw., sygn. R VI – 2 D/1874, s. nienum.

Документ 19

Перелік зруйнованих у червні і липні 1938 року на території Люблінського воєводства православних храмів

Повіт Біла Підляська

1. Біла Підляська

2. Константанів

3. Загорів (церква і 5 каплиць)

4. Мєндзилєсь

5. Кийовець

6. Кодень

7. Костомлоти

8. Заболоття (цвинтарна)

Повіт Білгорай

1. Біща

2. Липини

3. Хмєлек

4. Замх

5. Обша

6. Ксєнжопол

Повіт Холм

1. Поболовичі

2. Колемчиці

3. Черніюв

4. Лешчани

5. Березно

6. Ростока

7. Свєрже

8. Серебрище

9. Кулік

10. Хутче

11. Могильниця

12. Ольховець

13. Депултичі

14. Добромисль

15. Гусинне

16. Савін

17. Сєлець (церква і 2 каплиці)

18. Покрівка

Повіт Грубешів

1. Заборці (стара)

2. Заборці (нова)

3. Бусьно

4. Ласків

5. Верешин

6. Городло

7. Лужків

8. Гребенне

9. Бородиці

10. Деканів

11. Гродек Надбужний

12. Горошчиці

13. Кулаковичі

14. Убрудовичі

15. Копилів

16. Чартовичі

17. Крилів

18. Голуби

19. Сліпче

20. Космів

21. Чомів

22. Гусинне

23. Кобло

24. Теребінь

25. Малків

26. Ярославець

27. Мєняни (спалена)

28. Ошчів

29. Пригоріле

30. Стшельце

31. Модринь

32. Турковичі

Повіт Томашів

1. Шароволя

2. Тишовці-Замлиння Дубіна

3. Лашчів

4. Новосілки (спалена)

5. Типін

6. Кльонтви

7. Жерніки (спалена)

8. Паньків

9. Юрів

10. Мікулін

11. Тарноватка

12. Вітків

13. Ходиванці

14. Нєлєдва

15. Гопке

16. Морятин

17. Зімно

18. Нєдзєшів

19. Подлєдів

20. Пєняни

21. Ратичів

22. Посадів

23. Ляховці

24. Радків

25. Дутрів

26. Кмічин

27. Ликошин

28. Стара Весь

29. Радостів

30. Жабче

31. Вакіїв

32. Набруж

33. Жеплін

34. Пшеорськ

Повіт Влодава

1. Каролівка

2. Головно

3. Збереже

4. Угнін

5. Витично

6. Лукувек

7. Колеховиці

8. Любінь (будинок молитви)

9. Голешів

10. Голя

Повіт Замость

1. Шевня

Arch. Metr. Praw. sygn. RVI – 2D/1874 s. nienum.

Документ 20

Виклад інформації пробоща православної парафії Войславиці Холмського повіту деканові Холмського округу священику А. Кісілю від 19 жовтня 1938 р.

22 липня зруйновано каплицю у Войславицях. Руйнувало 5 робітників, знятих з будівництва дороги, допомагав поліцейський, який відганяв людей і дітей. «Каплиця великої цінності не мала, але населення болісно відчувало руйнування як переслідування православної віри у відродженій Польщі. Православні відразу почали вороже ставитись до сусідів-католиків, чого до цього часу не спостерігалось, а одна православна жінка кілька разів вдарила у лице католика, який їй щось радісно-злостиво говорив на тему руйнування церкви. Переслідування православної віри кожен сприйняв зі стиснутими зубами, приховуючи в душі злостиву помсту проти руйнівників церкви. Поки що народ зганяє злість на дідах жебраках – католиках, яким нічого не дає і посилає до католицьких священиків та католицького населення».

Парафія Бердичі Холмського деканату, 5.Х.1938:

Килими, хустки і рушники робітники вкрали. Шафи забрала гміна, бібліотека спалена. Половину цегли з розібраної церкви у Гусинному, збудованої в 1911 році, віддано як оплату за роботу, другу половину забрала гміна. Додано фотографії – красива церква! У Смєжу закінчився ремонт, який робили з дозволу Люблінського воєводи, і тоді приїхали розбирати церкву Часто розбирали о 2–3 годині вночі за присутності війта, секретаря гміни, коменданта поліції і дільничних. «Розбирання здійснюються або з доручення представників влади, навіть з участю війська, або «невідомими особами», як правило, вночі, і в тих випадках винуватці розбирання, як правило, залишаються невідомими».