Текст книги "Украина - не Россия"

Автор книги: Леонид Кучма

сообщить о нарушении

Текущая страница: 48 (всего у книги 48 страниц)

131

Про тодішню «Україну на Кубані» (Кубанський округ приблизно з 900 тисячами українців) знають усі, але мало кому відомо, що, скажімо, у Донському окрузі (центр – Ростов-на-Дону) українців і росіян було в той час практично нарівно (відповідно 44% і 46% при населенні 1 мільйон 133 тисячі жителів); у Донецькому окрузі (Міллєрово) українців було 55%, росіян 42%, усього жителів 375 тисяч людей; у Сальському окрузі – відповідно 44% і 52% на 472 тисячі осіб. Острови українського заселення тяглися на схід до Самари, Саратова, Астрахані.

132

Країни успішного «розвитку навздогін» (цей вираз можна вважати усталеним у науковій літературі і публіцистиці), у першу чергу Китай, залучають інвестиції тим, що підтримують у себе курс долара на рівні 20 – 40 відсотків від паритету його купівельної спроможності (ПКС). Тобто, на один долар США в цих країнах можна купити в 2,5 – 5 разів більше товарів і послуг, ніж у самих Сполучених Штатах Америки. Ми могли на прикладі більш близької до нас Росії переконатися, що зміцнення національної грошової одиниці на тлі її інфляції – тягар для економіки. Із січня 1994 року до середини 1995 купівельна спроможність долара в Росії була знижена більш ніж удвічі, а до середини 1997 року – ще вдвічі. У цьому і виражалося зміцнення національної грошової одиниці по-російськи. Напередодні обвалу 1998 року купівельна спроможність долара в Росії була усього в півтора рази нижча, ніж у США! Це підривало експортні прибутки російських підприємств, зводило нанівець відносну дешевину робочої сили: занадто мало доларів вони заробляли, щоб їхній приклад, їхні прибутки могли залучити іноземних власників капіталу, інвесторів. Повторю: зникав найважливіший, з погляду інвестора, плюс Росії – низькі витрати на заробітну плату, а мінуси нікуди не поділися. Дефолт 1998 року начебто виправив справу, але його обвальний характер зробив росіян відчутно біднішими, що занадто стиснуло внутрішній ринок. Невідомо, що гірше. Адже мотором господарського життя в країні є, у першу чергу, вітчизняний платоспроможний попит, гаманці її громадян. Здавалося б, спостерігаючи все це, ми повинні були мотати собі на вус. Ми і мотали, але, як видно, не дуже ретельно. Правда, валютне регулювання, «робота з інфляцією» – це ювелірної тонкості мистецтво, його треба довго опановувати.

133

Джордж Робертсон, генеральний секретар НАТО, виступаючи 4 липня 2001 року, сказав: «Внесок України в європейську безпеку за десять років з моменту здобуття незалежності є видатним. Її згода на знищення своєї ядерної зброї і її приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерної країни дозволили створити опору для стабільності в період після холодної війни. Її послідовно проведена політика гарних відносин із сусідами, включаючи Польщу й Угорщину, які входять до НАТО, приносить користь Європі в цілому. Вирішення проблем Криму і Чорноморського флоту зробило можливими гарні партнерські відносини з Росією. Безпосередньо після розпаду Радянського Союзу небагато хто міг би пророчити настільки спокійний перехід. Розвиток відносин з НАТО сприяє посиленню суверенної, незалежної, демократичної й орієнтованої на ринкову економіку України. Керівники України ясно заявили про те, що хочуть інтегрувати свою країну в Європу. Незалежна Україна вступила на цей шлях десять років тому і, яким би важким він не був, це сьогодні єдиний шлях, яким варто йти. Організація Північноатлантичного договору готова допомагати Україні повністю завершити перехід до своєї європейської долі».

134

Кожна країна вільна у своєму самоототожненні. У дев’ятнадцятому столітті, як це дивно не звучить сьогодні, навіть серед іспанців і німців йшли суперечки, чи відносити себе до західної цивілізації.