Текст книги "Легкий спосіб кинути курити спеціально для жінок"

Автор книги: Лекса Пёрышкина

сообщить о нарушении

Текущая страница: 14 (всего у книги 16 страниц)

Розділ 21
Порожнеча

Що таке порожнеча? Це переконаність у тому, що ми недосконалі, незалежно від нашого походження на цій планеті. У що б ви не вірили – у Бога, еволюцію, комбінацію факторів, – це нічого не змінить. Ми розуміємо, що найбільш розвинені види, такі як горили, тигри й слони, неймовірно сильні фізично і можуть вижити в умовах дикої природи без одягу зі штучних тканин, без укриттів, лікарень, лікарів, ліків, ін’єкцій і щеплень.

Можна заперечити, що ці види тварин перебувають на межі вимирання. Хоча б лише тому, що владу на планеті захопив інший вид живих істот, який не тільки знищив первозданне середовище дикої природи, забруднив ріки, землю і навіть повітря, але й перебив чимало тварин лише з комерційною і естетичною метою – заради слонової кістки чи шкури.

Ми вважаємо горил, слонів і тигрів неймовірно сильними, однак наш організм складається з таких же кісток і шкіри. Нам відомо, що на 96 % наша ДНК співпадає з ДНК шимпанзе. Безперечно й те, що ми – як розумна істота не проіснували б на цій планеті так довго без вогню, тим паче без лікарень, лікарів, ліків, ковдр і захисних сіток, які ми сприймаємо як належне.

Чому дитинча жирафи стає на ноги вже через кілька годин після появи на світ, а людському дитинчаті потрібен рік, щоб навчитися ходити? Чому в західних країнах така природна функція людини, як дітонародження, сприймається як хвороба? А в племенах жінки народжують за допомогою лише однієї помічниці й знову беруться до роботи вже через двадцять хвилин після пологів?

Я в жодному разі не пропоную нам повернутися до первісного ладу. Я охоче погоджуюся з тим, що сучасна медицина допомогла знизити смертність породіль і немовлят. Я лише наголошую на тому, що ми звикли вважати фізично немічними і неповноцінними не тільки дітей, але й дорослих.

Як часто нам доводиться чути заяложений вислів: «Шкільні роки – це найкраща пора нашого життя»? Вірити їй просто нерозумно. Пологи – найсильніший стрес, з яким стикається жива істота. І те, що природа дає нам можливість забути цей досвід, нічого не змінює. Дитячі та юнацькі роки також сповнені стресів, у цьому віці ми вчимося жити, підростаємо і набуваємо незалежності. Здавалося б, досить подорослішати і стати незалежними, як ми заживемо розкошуючи. Але де там: на нас навалюються іпотеки, податки, необхідність заробляти на їжу, одяг, освіту, а також створювати родину. Усі ці обов’язки ми беремо на себе добровільно, то чому ж вони спричиняють стрес, а не викликають задоволення?

А тому, що нам від народження промивали мозок, вчили вірити, що нам необхідний якийсь чудодійний продукт чи пристрій, аби змінитися на краще, стати цілісними. Проте людський організм у комплексі з розумовими здібностями утворюють найпотужніший і досконалий механізм для виживання на цій планеті. Ми переконані, що у своєму розумовому розвитку значно перевершуємо слонів і тигрів, але істотно поступаємося їм у фізичній витривалості. Насправді ж усе навпаки. Якщо шкільні роки – найщасливіша пора в нашому житті, то чому щороку в західних країнах збільшується кількість підлітків, які накладають на себе руки? Чому ми – єдині істоти на планеті, які навчилися плакати, ба навіть квитатися з життям?

Бо наш так званий інтелект спрямований на самознищення. Підлітковий вік – складний період, але природа подбала про нас, як і про всіх інших жителів планети, дала шанс пережити його. Переконаний, що найкраще з даних нам природою пристосувань для виживання – це наш розум, тобто здатність мислити й робити висновки.

У розділі 18 ми говорили про те, як хитромудра нікотинова пастка змушує нас закурювати, щойно ми відчуваємо порожнечу й невпевненість у собі, – незалежно від того, чим вони спричинені. Ця ж сама пастка спокушає нас курити, коли ми хочемо розслабитися після їжі чи подолати стрес. Ми куримо за звичкою щоразу, тільки-но відчуваємо порожнечу і непевність у собі. Нас обдурили, переконали в тому, що цигарки рятують від цих почуттів. Однак тепер ви вже розумієте, що це просто обман.

Згодом ми перестаємо сприймати цигарку як ліки від порожнечі й не почуваємося позбавленими чогось тільки тому, що нам не можна курити, так само як пристосовуємося до керування новим автомобілем. Тепер цигарка для нас – це осередок проблем, а ми сповнені радості, адже позбулися необхідності рухатися по замкненому колу – нашу проблему вже розв’язано.

Дотепер ми не підозрювали про існування беззаперечних фактів і не знали про властивості хитромудрої пастки, але продовжували досліджувати її вплив і ситуації, у яких ми опинялися з її вини. Однак повернімося до теми розмови.

Упродовж десятиліть тютюнові компанії використовують у маркетингових акціях тактику психоаналізу. Інформація, якою володіють представники влади і тютюнової галузі, свідчить, що люди зазвичай вибирають продукти, які змiнюють їхній статус. Кожен пересічний громадянин жадає значущості, він сприймає матеріальні цінності як засіб досягнення вищого положення в суспільстві. Зрозумівши цю тенденцію, тютюнові компанії продовжують збір інформації, аби визначати специфічні цільові групи, для яких призначена їхня продукція.

Видатні психоаналітики тісно співпрацюють із відділами маркетингу, беруть участь у виборі емблем та іміджу, що відповідають потребам і сподіванням представників певної групи. Аби на ринку тютюнової продукції охопити різні верстви населення і прошарки суспільства, застосовуються колірні рішення та ідеї, що асоціюються з молодістю, успішністю й інтеграцією в суспільство. Така «турбота» має переконливий успіх, адже тютюновим компаніям, як і раніше, вдається заманювати в пастку цілі покоління курців.

Оприлюднені та використані в юридичних процесах проти тютюнових компаній документи свідчать про те, наскільки цинічний підхід виробників до вибору маркетингових викрутасів. Побутує думка, що залежний від нікотину курець «нелогічний і дурний», тобто він не уявляє, що йому підсовують отруту, яка спричиняє сильну залежність. Та навіть якщо люди і зрозуміють підступність пастки, однак вирватися із неї вже не зможуть.

Здавалося б, отримавши таку інформацію, влада просто зобов’язана була змінити ситуацію на ринку тютюнових виробів. На жаль, цього не сталося. Оприлюднення документів під час Міннесотського процесу проти компанії Philip Мorris 1998 року ніяк не позначилося на виробництві тютюну і не змусило владу протистояти тютюновим компаніям – виробники процвітають і дотепер.

Інформація, на яку орієнтуються тютюнові компанії, частково надходить і від вас. Приміром, під час постійних моніторингів обсягів продажу або ж опитування покупців. Запитання формулюють не самі тютюнові компанії, однак вони купують отримані відомості. Можливо, і вам доводилося заповнювати такі анкети. Коли так, то не забувайте зазначати, що не даєте дозволу на поширення наданої інформації.

У 60-х роках XX століття співвідношення курців-чоловіків і курців-жінок становило 60: 40. Згодом намітилася тенденція до скорочення чисельності курців: серед них чоловіків стало приблизно 50 %, а жінок – 30 %. Із цієї статистики тютюнові компанії зробили висновок, що чоловікам вдається виходити з гри частіше за жінкок. До 1998 року серед чоловіків налічувалося всього 28 % курців, а чисельність жінок-курців, скоротилася ще на 27 %. У 1990-ті жінки почали відігравати роль своєрідної заглушки, що перешкоджає великомасштабному обвалу ринку тютюнових виробів у західних країнах. Тютюнові компанії з’ясували, що жінки значно менше піддаються впливу акцій проти куріння переважно тому, що ці кампанії орієнтовані на курців-чоловіків. Проблеми, означені організаторами акцій, не зачіпали жінок, саме тому жінки, намагаючись кинути курити, частіше стикалися з труднощами.

Зараз кількість курців серед чоловіків і жінок приблизно однакова. Хоча значно більше непокоїть те, що чисельність курців-дівчат зростає, а в деяких країнах навіть перевищує чисельність курців-юнаків. Основна рушійна сила цього зростання – успішна маркетингова стратегія провідних тютюнових компаній. Із 1960-х вони наживалися на радикальних змінах, якими супроводжувався рух за емансипацію жінок. Підприємства тютюнової індустрії сприймали жінок як ринок, який варто завоювати, тому виділялися значні кошти на рекламу й маркетинг, орієнтовані саме на споживачів-жінок. Надані до суду документи компаній підтвердили систематичний аналіз цього сегмента ринку для оперативного реагування на «потреби і нові бажання» сучасних жінок. Спеціально для вивчення цього сегмента ринку було розпочато широкомасштабні дослідження.

ЯКИМИ БАЧАТЬ ВАС ТЮТЮНОВІ КОМПАНІЇ

(Інформацію взято з документа «Структурно-психологічна сегментація ринку дорослих споживачів жіночої статі») [1]1
  Вікові межі приблизні. Нині скорочується кількість жінок віком 18–30 років, які не мають дітей і не працюють. (Прим. авт.)


[Закрыть]

Особливу тривогу викликають документи стосовно неповнолітніх курців, а також розробка загального підходу до маркетингу товарів, призначених для молоді. Виробники вивчають смаки споживачок, оцінюють сучасні тенденції й прогнозують майбутні. Вони розробляють бренди, які вдосконалюють імідж й асоціюються з жіночністю в сучасному світосприйманні. Ключ до цієї інформації криється в поставленій підприємствами тютюнової промисловості меті – «протистояти впливу повсякденного життя». «Жінки, – йдеться в цих документах, – шукають різні способи, щоб на певний час забути про проблеми, зібратися з силами й думками, і цей продукт не тільки дає можливість втекти від реальності (скажімо, коли діти, бавлячись, зчиняють лемент), але й служить винагородою (я щойно закінчила прибирання/тижневий звіт/статтю і за свої старання заслужила перекур)». До болю знайома картина, чи не так?

1 Автор книжки використовує назву «Великий Тютюн» (Вig Тоbaссо) – таке найменування отримали три найбільші тютюнові корпорації: R. J. Rеуnоlds, Рhilip Моrris і Вritish Аmerikan Тоbассо. (Прим. перекл.)

Якщо ви курите легкі «Мальборо», то потрапили на гачок виробників. Адже будь-які цигарки, що належать до категорії легких, – обман. Їх спеціально призначено для споживачів, які переймаються станом свого здоров’я. Тому нам подають оті «легкі» як продукт, який завдає значно меншої шкоди, таким чином підказуючи курцям ще одну причину, аби продовжувати курити. Тютюнові компанії самі зізнаються, що легкі цигарки – «не що інше, як фікція». Просто, щоб отримати необхідну дозу нікотину із цих цигарок, доведеться сильніше затягуватися. Якщо не вірите, пригадайте, як минулого разу курили цигарки категорії «ультралайт» (так-так, ви ще змушені були прикривати отвори у фільтрі, пам’ятаєте?).

І зрештою в останню чергу (по порядку, але не по значимості) згадаю продукцію, розроблену тютюновими компаніями спеціально для жінок з низькими доходами. Що створює ілюзію розкоші й багатства краще, ніж золотава пачка?

Звернімося до схеми. Звісно, ви оберете для себе одну з категорій, на які розділили споживачок провідні тютюнові компанії, аби краще зрозуміти психологію курців. (Якщо ви хочете докладніше довідатися про структуру тютюнової індустрії, проведіть в Інтернеті пошук за ключовими словами Вig Тоbaссо.)

Я міг би нескінченно продовжувати розповідати про тактику заманювання споживачів у нікотинову пастку. Але зізнайтеся собі: коли ви закурювали свою першу цигарку, то навіть не підозрювали, що вас підвели до неї неймовірно складним шляхом.

Тепер ця інформація знадобиться вам, щоб інакше сприймати цигарки й унеможливити нове потрапляння до пастки, що так наочно представлена на схемі. Кажуть, ретроспективи корисні. У наведеному прикладі ви знову зможете стати курцем. Хоча вам це не подобалося, тому ви й почали читати мою книжку, щоб урятуватися втечею. Доля курця ніколи не змінюється на краще – тільки на гірше. Якщо вам ненависне ваше нинішнє становище, то ви завжди ненавидітимете його. Яку пораду ви дали б собі, якби мали можливість повернутися в минуле – у ту мить, коли закурили вперше?

Невдовзі ваше становище зміниться на краще: ви викурите свою останню цигарку, покінчите з курінням раз і назавжди та звільнитеся. Ви повернетеся до тих щасливих днів, коли вміли радіти життю без цигарок. З висоти нинішнього досвіду ви можете дати собі корисну пораду. Нарешті ви зробите по-справжньому правильний вибір.

МОЖНА ЗАСТРЯГНУТИ В ПАСТЦІ ДО СКОНУ ДНІВ, 99 % СВОГО ЧАСУ ІГНОРУЮЧИ РЕАЛЬНІСТЬ, І ЗНАТИ, ЩО ВИ ЗАВЖДИ БУДЕТЕ НЕЩАСНОЮ,

або

МОЖНА ВИРВАТИСЯ НА ВОЛЮ І ЩИРО РАДІТИ ПОРЯТУНКУ.

До першої пробної цигарки вакууму не існувало. А з того самого дня ви намагаєтеся заповнити вакуум, штучно створений першою цигаркою, не розуміючи, що заповнюєте його лише на нетривалий проміжок часу, а потім створюєте заново.

З власної волі вживати речовину, що впливає на природні функції найскладнішого на планеті механізму, – так само безглуздо, як наладжувати інструмент, що ідеально звучить. Зізнайтеся собі: вам непотрібно курити і

НЕ ПОТРІБНО ШУКАТИ ЗАМІНУ КУРІННЮ.

Таким чином, ми повернулися до пункту 16 опитування: чи допомагають нікотинові жувальні гумки, пластир або ж спрей? Зараз я поясню вам, що

ЗАМІННИКИ ТІЛЬКИ ЗАВАЖАЮТЬ КИНУТИ КУРИТИ.

Розділ 22
Замінники тільки заважають кинути курити

Ми намагаємося позбутися бажання курити або ж потреби в самій цигарці. Можливо, ви й дотепер упевнені, що досягти цього нелегко. Заприсягаюся – зробити це простіше простого. Головне – дотримуватися всіх вказівок. А везіння тут ні до чого. Ви самі управляєте процесом.

Одна з вказівок категорично забороняє використовувати замінники. Ще раз наголошую: необхідно позбутися твердої впевненості в тому, що без куріння вам бракує чогось у житті. Якщо ви шукаєте замінник, то мотивуєте його, приміром, так: «Куріння насправді шкодить моєму здоров’ю, це доволі витратна справа. Я не проти позбутися такої звички, але ж це моя насолода і розрада в житті, тому варто пошукати щось навзамін». Тобто ви не тільки не позбуваєтеся ілюзії залежності від нікотину, але й підтверджуєте її. Бо навіщо тоді вам шукати замінник нікотину?

Лікуючись від грипу, хіба ви шукаєте хворобу, на яку можна його замінити? Ні, ви просто радієте з того, що одужуєте. А тепер перечитайте визначення поняття «СПУСТОШЕННЯ» у розділі 6 – ось та хвороба, від якої ви потерпали. Я розумію, що вам і зараз важко сприймати куріння як хворобу, однак хочу переконати вас наступним прикладом. Уявіть собі безнадійного алкоголіка. Не стільки важливі причини, що змусили його пити, скільки безпосередньо сам алкоголь, від якого немає абсолютно ніякої користі. Але не розуміє цього лише одна людина – потерпілий. Тобто кожна речовина, здатна викликати в людини залежність, впливає на свою жертву. Тож чим глибше такі речовини затягують вас у дряговину (маю на увазі не тільки фізичний вплив – його наслідки очевидні), тим більшої шкоди вони завдають вашій сміливості й упевненості в собі, тим гостріше постає потреба в ілюзорному розраднику й підтримці, на яку можна покластися.

Тут варто задіяти свою уяву, аби відчути це на собі. А для цього потрібна сміливість. Гадаю, проблеми тут не виникне? Адже природа наділила нас і першим, і другим. Нам усім властиві якості Лева-боягуза з казки «Чарівник країни Оз» – ми трохи призабули, що сміливість і впевненість надані нам природою. Нам необхідно лише відкрити їх у собі.

Тож чим швидше вам вдасться виснажити «маленьке чудовисько», тим краще для вас. Але бажано чимскоріш позбутися «великого чудовиська». На щастя, «велике чудовисько» – всього лише плід вашої уяви, ілюзія. Це щось схоже на світ, відтворений у фільмі «Матриця», – абсолютний самообман, якого можна позбутися задовго до того, як ви загасите свою останню цигарку.

Усі замінники лише подовжують життя ілюзії. Тому перш за все слід позбутися самої ілюзії, а потім гасити свою останню цигарку, інакше згодом зробити це буде нелегко. Зрозумійте, що всі замінники й створено для того, аби подовжувати життя «великому чудовиську». Замінники, які містять нікотин, мають ще один недолік – вони унеможливлюють смерть «маленького чудовиська». Безумовно, я маю на увазі нікотинові жуйки, пластирі та спреї. Так, їхня поява була виправдана певною логікою. Адже, за однією з теорій, при спробі відмовитися від куріння доводиться вести бій із двома супротивниками. Перший – це наші страждання, спричинені обмеженням нікотину, другий – сама звичка. Здоровий глузд підказує нам, що вести бій з обома небезпечними супротивниками одночасно погодиться тільки дурень.

Та ж сама теорія запевняє: коли ви загасите цигарку з наміром, що вона остання для вас, слід перебороти саму звичку курити, а щоб не потерпати від жахливих фізичних тортур через нестачу нікотину, варто поповнювати його запаси в організмі. А вже позбувшись звички, можна долати другого супротивника, поступово зводячи споживання нікотину нанівець.

Звучить переконливо, чи не так? Але – допоки ми не копнули глибше: хіба не можна досягти потрібного результату, поступово зменшуючи кількість цигарок? Так навіть простіше. Адже боротьбу можна почати не зі звички, а з подолання фізичних страждань. Пам’ятаєте Мері, про яку я розповідав у розділі 13? Вона обрала цей шлях і зрозуміла для себе, що не позбулася залежності, навпаки, Мері переконалася, що цигарка – найбільша для неї цінність.

Нікотинозамінна терапія здається логічною, але вона базується на трьох помилкових засадах:

1. Куріння – це звичка.

2. Позбутися звички важко.

3. Обмеження нікотину супроводжується нестерпними фізичними відчуттями.

Усі ці три передумови ми вже розглянули й знищили їх вщент. Ви, напевно, чули думку курців, які безуспішно намагалися кинути курити за допомогою пластиру: «Фізичних мук він мене, безперечно, позбавив, але психологічної проблеми не вирішив». Тобто пластиру приписують розв’язання неіснуючої проблеми, одночасно зазначаючи, що реальну він не вирішує.

Я просив десятки кваліфікованих лікарів обґрунтувати науково, чому поступове зменшення кількості цигарок не дає такого ж ефекту, як нікотинозамінна терапія. А також пояснити, чому вони стверджують, нібито ця терапія допомагає кинути курити, адже доведено, що, зменшуючи кількість цигарок, відмовитися від куріння значно складніше. Ніхто з лікарів навіть не спробував запропонувати хоч якесь пояснення.

Тоді я запитав їх: «Хіба можна наркомана позбавити недуги, прописуючи йому наркотик, від якого він залежить?» На це запитання відповіді також не надійшло – лікарі навіть не зрозуміли, що я мав на увазі!

Порадити курцеві замість цигарки жувати гумку, що містить нікотин, – однаково, що порадити героїнозалежній людині цей наркотик не курити (адже курити шкідливо!), а колоти його прямо у вену! Сама назва «нікотинозамінна терапія» збиває з вірного шляху: ні про яку терапію тут не йдеться і ніякої заміни пацієнтові не пропонується. Просто йому прописують той же наркотик, лише в іншій формі. Саме тому наші клініки відвідують тисячі колишніх курців, які потрапили в залежність від нікотинової гумки.

То на що ж ми розраховуємо, коли потребуємо замінників? На те, що матимемо всі переваги куріння, але не його недоліки? Чарівну пігулку, що розважить нас, допоможе зосередитись, чи, можливо, стимулятор і засіб релаксації в одному флаконі? Авжеж! Ви напевно дотепер вірите у фей, тому й попалися в пастку? Дороті свого часу переконалася, що Чарівник із країни Оз – просто шахрай. Їй не потрібно було нічого шукати, вона все мала. Так і з вами. Організму не потрібна стороння допомога. Він сам позбавить вас від стресу (навіть краще за будь-які цигарки), забезпечить викидом адреналіну в складній ситуації та дофамінами, якщо виникне потреба розслабитися, а також створить відчуття ейфорії, коли небезпека залишиться позаду.

Хочу трохи поговорити про лікарів. Терапевти мусять допомагати не тільки курцям, але й лікувати решту наших хвороб, адже людина – найскладніший механізм на цій планеті. Не будемо надто прискіпливими до лікарів – для них звичніше виписувати ліки, які випускає фармацевтична промисловість. Мені ж, аби розгадати таємницю нікотинової пастки, знадобилося все життя. Середньостатистичний терапевт знає про нікотинову залежність не більше за людину з вулиці. До наших клінік якраз медики звертаються частіше за представників будь-якої іншої професії. Наголошую: вони звертаються саме по допомогу, як самим вирватися з пастки, а не щоб лікувати пацієнтів!

Отже, нам залишилося розглянути чотири останні ілюзії:

Чи потрібна сила волі, щоб кинути курити?

Чи обов’язково потерпати від фізичних проявів абстинентного синдрому?

Коли люди кидають курити, чи тягне їх спочатку до цигарок і чи стають вони роздратованими?

Чи важко кинути курити?

Частково ми вже торкалися цих питань. Наша відповідь – рішуче «ні» (за умови, якщо ви виконуєте всі мої вказівки).

А тепер переходимо до найцікавішого етапу. Уявіть себе Едмундом Гілларі або шерпом Тензином Норгейєм, яким залишилося подолати останні 30 метрів до вершини Евересту. Уся наполеглива підготовча робота позаду. Погода прихильна до вас, ніщо не зашкодить вам досягти мети.

Ви нервуєте й готові запанікувати? Дарма. Уявіть собі, що відчував Нельсон Мандела, коли розкрилися двері його в’язниці. Відчуйте його радість! Як на вашу думку, його лихоманило? Зараз ви, як Гілларі з Тензином, за крок до вершини, тільки вам набагато краще. Вам не слід покладатися на пані Фортуну чи слушну нагоду. Досить скоро ви, як і Мандела, будете за ворітьми в’язниці. Від вас вимагається тільки одне – зважити на

ОСТАННІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.