Текст книги "Легкий спосіб кинути курити спеціально для жінок"

Автор книги: Лекса Пёрышкина

сообщить о нарушении

Текущая страница: 12 (всего у книги 16 страниц)

Чи не краще спочатку розкрити всі таємниці, прояснити плутанину і розвіяти сумніви? Якщо з цим завданням ви впораєтеся до того, як загасите останню цигарку, то знатимете, що ні від чого не відмовляєтеся, що куріння не сприяє зосередженості й релаксації, не рятує від нудьги і стресу, навпаки, провокує цей стан, заважає зосередитися і розслабитися. Можливо, краще почати з усвідомлення цієї прекрасної істини? Зрозуміти, що ви ні від чого не відмовляєтеся, не позбавляєте себе насолоди і допомоги – просто лікуєтеся від хвороби, що є головною причиною смертності в західних країнах, а також позбуваєтеся від потерпань, докорів сумління і рабства? Чи не краще почати з відчуття:

«ЧУДОВО! Я ВІЛЬНА! Я БІЛЬШЕ НЕ КУРЮ!»

Так я і зробив. Так вчинила і Деббі, а також сотні тисяч інших колишніх курців, яким допоміг «Легкий спосіб». Усе, що від вас потрібно, – дотримуватися вказівок. Якщо ви візьметеся за справу, озброївшись оптимістичними відчуттями, то вам не потрібно буде чекати вирішальної події:

ВИ ВЖЕ СТАЛИ ЩАСЛИВИМ НЕКУРЦЕМ

і тепер можете радіти цьому все життя. Ви знову станете некурцем, потрібно перечекати п’ять днів, три тижні або ще довше, і ви просто повернетеся в колишній стан. По суті, чекати вам нічого.

У некурців, курців і колишніх курців бувають вдалі й невдалі дні. Використовуючи вольовий метод, колишній курець у всіх своїх негараздах звинувачує те, що він більше не курить. Людина, яка користується «Легким способом», готова до всього, однак вона запам’ятає: тільки-но вона загасила останню цигарку, як разом із нікотином з її організму почнуть виходити шкідливі речовини, накопичені за весь час. Якщо ви десь чули, що для повного очищення організму потрібно сім-десять років, забудьте про це: автори цих заяв, медики, просто намагалися переконати вас кинути курити негайно. Тактика залякування неефективна: все, чого домагаються ці медики, – вселяє в нас страх і змушує тягтися за новою цигаркою. Так, залякування підкріплює наш намір кинути курити, але – краще завтра. Та ми знаємо, що це завтра не наступає ніколи.

Поки нас оточують курці, повного виведення шкідливих речовин з організму нам не дочекатися: ці речовини втримуються навіть в організмі некурців разом із безліччю інших отрут, якими ми забруднюємо планету. Однак природа створила нас напрочуд міцними. Не знаю, як при моєму режимі куріння мені вдалося уникнути раку легенів та інших невиліковних хвороб. Але оскільки я все-таки не захворів, значить, мої слова мають сенс. Я не боюся вдихати порівняно невелику кількість чужого диму.

Утім, основна частина шкідливих речовин виводиться з організму вже в перші кілька днів після того, як ви припинили курити. Не чекайте цього! Просто пам’ятайте: щойно ви загасите останню цигарку, як зміцнієте фізично і психологічно.

Якщо у вас видався невдалий день, змиріться. Просто скажіть собі: «Так, день був невдалим, але тепер я фізично і психологічно сильніша, ніж раніше, я переборю труднощі успішніше, ніж тоді, коли я курила». Згодом ви, як свого часу і я, зрозумієте, що невдалі дні трапляються все рідше. Людині, яка слабша душею і тілом, властиво робити з мухи слона. Якщо ж ви сильні, проблеми, які раніше здавалися вам серйозними, будуть сприйматися як незначні ускладнення, які легко побороти.

Навіть якщо вам здається, що я занадто наполегливо звертаю увагу на цей момент, вибачатися я не збираюся: зараз вам абсолютно необхідно зрозуміти це. «Маленьке чудовисько» дійсно існує, але головну роль у нікотиновій залежності відіграє не воно. Як завжди в умовах промивання мозку, воно діє як каталізатор, викликає у вас бажання закурити, але при цьому вибір залишається за вами – курити чи не курити. Мабуть, вам траплялося машинально відкрутити кран і сунути руку під дуже гарячу воду. То ви так і тримали руку під струменем води, доки вирішували, забрати її чи ні? Звісно ні. Такий же вибір у вас є, коли виникає думка: «Треба покурити!» Чи замислюєтеся ви над тим, що курити не можна? Коли так, то чи не краще запитати себе інакше: «Чи потрібна мені залежність від наркотику “спустошення”?»

Як дізнатися, що означає відчуття порожнечі – агонію «маленького чудовиська» чи звичайний голод – у перші дні після викурювання останньої цигарки? Визначити це неможливо, як і з’ясувати, ще ви курець чи вже некурець. Але вам ці знання ні до чого. У цей період необхідно харчуватися розумно, а не перекушувати – аби знати, що відчуття внутрішньої порожнечі є не що інше, як передсмертна агонія «маленького чудовиська». Але, швидше за все, воно пройде майже непоміченим, не створить відчуття дискомфорту, а навпаки, порадує.

Можливо, ви належите до тих людей, які постійно щось жують у перервах між основними прийомами їжі. Напевно, причина тому – ваша нікотинова залежність. Я вже пояснював, чому вона викликає постійне почуття голоду, і підкріпив свій висновок поясненнями, що куріння не допомагає схуднути. Якщо у вас уже є проблеми з вагою, вам нічого втрачати. Навпаки, ви, напевне, з’ясуєте, що разом із нікотиновою залежністю позбудетеся проблем з вагою і більшості інших проблем, – саме це й сталося із сотнями тисяч курців, які виконували рекомендації «Легкого способу».

Запам’ятайте: наповнивши шлунок солодощами і печивом, почуття голоду вам не позбутися. Тим паче що ви позбавите себе однієї з кращих насолод у житті: набиваючи живіт солодощами, ви не тільки повнішаєте і потерпаєте, зокрема й від нудоти, та ще псуєте справжню цінність – здоровий апетит. Не випадково у деяких народів, які розуміються на харчах, перед трапезою бажають не «смачного», а «приємного апетиту». Навіть досить вишукана їжа не вдовольняє нас, якщо ми не зголодніли. Нам властиво сприймати голод як неприємне відчуття. І дарма. Навпаки, саме завдяки голоду ми можемо насолоджуватися їжею. Харчуйтеся регулярно і розумно, і між прийомами їжі вас не мучитиме почуття голоду.

Навіть якщо вам доведеться терпіти голод у перші кілька днів після того, як ви кинете курити, – не біда. Голод – найбільша цінність: чим довше ми його відчуваємо, тим приємніше його втамовувати.

Куріння посилює почуття голоду, але водночас негативно позначається на роботі органів смаку і нюху. Одна з величезних переваг некуріння – повернення природної реакції цих органів. Ви зможете насолоджуватися цим, щойно загасите свою останню цигарку. Але якщо ви спробуєте замінити її печивом або цукерками, то не тільки позбавите себе багатьох радощів, але й потовстішаєте і створите нові причини для хвилювань. І це ще не всі мінуси. Згодом ми поговоримо про значення втрати асоціацій і заповнення вакууму: замінники мають до цього пряме відношення. Саме вони заважають усвідомити, що ви вже вільні. Замінники ефективні, але рано чи пізно вам доведеться шукати спосіб відмовитися від них.

Підсумуємо. У розділі 7 я попросив вас відповісти на запитання про двадцять найпоширеніших ілюзій, які в нашому суспільстві вважають фактами. Отже, запитайте себе:

СКІЛЬКИ МІФІВ МИ ВЖЕ РОЗВІЯЛИ?

Розділ 19
Скільки міфів ми вже розвіяли?

Повернімося до поставлених мною запитань на с. 62. Спокійно обміркуйте їх, а коли будете готові, то запишіть відповіді. Після цього порівняйте їх із тими, які дали першого разу. Наскільки вони співпадають?

А тепер прочитайте пояснення до тих запитань. За необхідності повертайтеся до відповідних розділів, аби переконатися, що нічого не упустили.

1. Курці курять тому, що вони самі так вирішили?

Ми вже з’ясували (див. розділ 7), що курці здатні самі вирішувати, курити чи не курити, так само як і вибрати рідну мову. А чи з власної волі американський турист придбав Лондонський міст? Його ніхто не змушував це робити, отже, на перший погляд може здатися, ніби та покупка була його самостійним рішенням. Однак він став жертвою шахрайства. Він не давав згоди на те, щоб його обдурили. Чи був вільним вибір миші, яка вирішила з’їсти сир у мишоловці, чи вибір тієї ж комахи, звабленої нектаром рослини-пастки? Беззаперечно, вони не зробили б цей вибір, якби були краще поінформовані. Їх просто обдурили!

2. Люди курять за звичкою?

Ні, вони курять тому, що потрапили до найвитонченішої і хитромудрої пастки, розставленої для них спільними зусиллями людини і природи, – НІКОТИНОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ (див. розділ 5).

3. Залежність курців з більшим стажем сильніша за підлітків? (Див. розділ 5.)

«Експерти» дають незрозумілі відповіді на запитання про те, коли саме підліток, який лише час від часу викурює цигарку, набуває нікотинової залежності. А коли в комахи виникає залежність? Це ж очевидно: коли вона вперше відчуває аромат нектару і їй залишається тільки йти за своїми інстинктами. Молодь стає залежною тоді, коли вирішує викурити свою першу цигарку. То чому ж не всі експериментатори стають курцями? З тієї ж самої причини, з якої деякі рибки чи мишки, з’їдаючи приманку, не потрапляють на гачок чи в мишоловку, – їм просто щастить!

«Чи є різниця між залежністю затятих курців і підлітків?» – запитаєте ви.

4. Затяті курці більш залежні, ніж ті, хто курить зрідка? (Див. розділ 9.)

Кому б ви позаздрили більше – людині, яка загрузла в сипучих пісках по кісточку, чи тому, кого затягло в ті піски по шию? Вони обидва потрапили в одну й ту ж пастку. У кого більше шансів врятуватися? Можливо, у того, хто не розуміє, у якому становищі він опинився, тому щиро вірить, ніби сам зробив вибір і начебто від куріння він отримує справжню насолоду? Якщо ви зрозумієте, що потрапили до пастки і захочете втекти з неї, то принаймні матимете шанс. А коли у вас немає бажання втекти, то ваші шанси дорівнюють нулю!

5. Чи дійсно підлітки курять для того, аби відчути себе дорослими, розкутими бунтівниками?

Звісно, молоді подобається почуватися дорослими і крутими. Адже дитинство і юність – навчальний полігон для дорослого життя. Бунтарський дух – радше корисна властивість, аніж недолік, проте за умови добрих намірів і мудрого наставника. У мене четверо дітей. Я щасливий, що свого часу всі четверо були бунтівниками. Я намагався втовкмачити їм, що ставати курцем нерозумно. А ще я навчив їх, як потрібно переходити вулицю. Двоє з них почали курити. Але після того як я роз’яснив дітям всю важливість правил дорожнього руху, нікому і на думку не спало гратися на проїжджій частині. Я не знаю жодної дитини, яка б зчиняла бунт проти правил дорожнього руху. Так чому ж наші діти, бунтівники від природи, повстають проти заборони на куріння, а проти правил дорожнього руху – ні? Чи не тому, що курити вони починають з іншої причини?

Парадокс, але підлітки не вважають курців-дорослих вишукано-елегантними чи крутими. Навпаки, вони переконані, що ставати залежними нерозумно! Вони не розуміють характер пастки, їм навіть невтямки, що рано чи пізно вони також стануть дорослими. Пам’ятаєте, як плакала дочка Христини – Сара: вона боялася, що мама помре. Сара подорослішала і, швидше за все, вже стала нікотинозалежною. Пригадую свого батька, який тяжко кашляв: його очі були налиті кров’ю, вони постійно сльозилися, пальці та зуби пожовкли від тютюну, а в затхлому подиху не було ні вишуканості, ні елегантності, ні крутості. Але хіба це завадило мені потрапити до тієї ж пастки? Звісно ні – як не стає на заваді сотням тисяч підлітків потрапляти до її обіймів. Молодь, яка не наважилася піддатися цій спокусі, захоплюється своїми однолітками-бунтівниками. Куріння, як і раніше, вважається атрибутом незалежності, формою виходу з-під батьківського контролю, невід’ємною частиною процесу дорослішання. І курять усі ці люди не тільки через уже названі вагомі причини, але й через ще одну – загальну для них, для вас і для мене. Нас обдурили!

6. Курити – це дурість?

Коли так, то Бертран Рассел, Зиґмунд Фройд, Альберт Ейнштейн і навіть Шерлок Холмс – дурні. Так, я знаю, що Шерлок Холмс – вигаданий персонаж, але хіба він не причетний до тієї плутанини промивання мозку? Холмс розповідає нам про «завдання на три трубки»: така поважна людина – і безсила застосувати дедуктивний метод без куріння. Хоча пригодами Шерлока Холмса нині, мабуть, зачитуються лише деякі підлітки. Його сучасним аналогом, напевно, може бути персонаж Мела Гібсона у фільмах із циклу «Смертельна зброя». Чому ми дивуємося нашій переконаності, начебто без цигарки неможливо зосередитися? Чи можна вважати мишу дурною тільки за те, що вона їсть сир? Так, скажемо ми, адже знаємо: сир – це приманка. Чи наївна та комаха, яка летить за нектаром до комахоїдної рослини? «Звісно», – скажемо ми, бо розуміємо, як влаштована ця пастка. Отже – ми б до неї не потрапили.

Але нікотинова пастка – зовсім інша річ. Вона досить хитромудра і створена людьми спеціально для того, щоб заманювати до неї інших людей. Ще кілька поколінь назад у цю пастку потрапляло до 90 % дорослих. Зараз вона заманює понад 30 % молоді, але дівчат частіше за хлопців. Саме ця пастка спричиняє передчасну смерть (більше, ніж будь-яка хвороба, голод і всі збройні конфлікти в історії нашої планети, разом узяті). Сьогодні жертвами нікотинової залежності щороку стають понад чотири мільйони осіб. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 30-х років XX століття ця цифра сягне десяти мільйонів.

Як ви гадаєте, чи спокусив би мишку сир, якби вона розуміла принцип дії мишоловки? Пояснювати дітям, що куріння – це витратна справа і шкодить здоров’ю, не варто: вони все одно потрапляють до пастки. Вони не дурніші за нас з вами, а схема пастки з часів нашої молодості анітрохи не змінилася. Змусити дітей звернути зі шляху, що веде до пастки, можна лише одним способом: пояснити, як саме вона діє. Лише одними словами про шкідливість куріння їх не переконати.

Двадцять років тому я був єдиним прибічником «Легкого способу». Тепер під моїми словами можуть підписатися тисячі людей. Вони знають, що «Легкий спосіб» – ефективний. Коли й ви переконаєтеся в цьому, то буду вдячний, якщо не обмежитеся просто листом на мою адресу. Дуже прошу: напишіть у газету, вашому лікареві, члену парламенту від вашого округу – запитайте, чому вони підтримують ілюзії, завдяки яким на планеті дотепер процвітає зло?! Переконайте їх залишити похмуре середньовіччя заради XXI століття. Прикро, що справжній характер нікотинової пастки пізнають лише курці, які захворіли на рак легенів. Їм залишається тільки жалкувати про власну непоміркованість і нарікати на себе. Однак це несправедливо. Вони – всього лише жертви хитромудрої пастки, яку однозначно обійшли б стороною, якби розуміли, у чому її сутність.

Чи можемо ми зробити нашій молоді дорожчий подарунок, ніж інформація, що дає шанс уникнути нікотинової пастки або ж вирватися з неї? Навіть бунтівна молодь не заперечує методів, призначених не для залякування (про те, як діє залякування, відомо всім медикам, які проводять у школах профілактичні бесіди про шкідливість куріння).

7. Чи подобається курцям смак певних цигарок? (Див. розділ 5.)

8. Чи деякі цигарки (приміром, викурені після їжі) – приємніші на смак за інші?

Якби курці безпосередньо з’їдали ці цигарки, то ми отримали б відповіді на обидва запитання. Якщо вам коли-небудь доводилося «майструвати» самокрутку чи виловлювати з попільниці «бичок», то ви, мабуть, знаєте, який тютюн на смак, отже, розумієте, що я маю на увазі.

Деякі курці стверджують, що їм подобається запах тютюну, проте, заходячи в задимлене приміщення, навіть вони кашляють і кривляться. Різниця лише в тому, що курець адаптується в такому приміщенні швидше за людину, яка не курить, тому він невдовзі перестає зважати на дим і запах.

Зупинимося на питанні про нібито приємний запах тютюнового диму. Той, хто не курить, скаже, що тютюновий дим має неприємний запах, який особливо дратує під час їжі. Хоча іноді навіть людям, які не курять, запах тютюну подобається. Вони також відчувають вплив залежності й звикають до неї. Щоб обзавестися «маленьким чудовиськом», необов’язково курити самому. Головний мінус пасивного куріння в тому, що канцерогенний дим містить нікотин, а він породжує «маленьке чудовисько» в організмі людей, які не курять. На колишніх курців дим від цигарок має більший вплив у двох випадках, про які необхідно знати.

Один із них – це перші кілька днів після викурювання останньої цигарки. Тоді «маленьке чудовисько» потерпає і вимагає нагодувати його. Для колишнього курця, який не розуміє дії пастки, з якої він щойно втік, нікотиновий дим такий же звабливий, як аромат нектару для комахи. А чи не доводилося вам спостерігати, як колишні курці жадібно втягують повітря, намагаючись вловити дим від цигарок? Дим слугує умовним подразником, тому куріння у них асоціюється з почуттям комфорту. Якщо ви нещодавно кинули курити і до вас зненацька невідомо звідки надійшов знайомий сигнал «Хочу курити!» – він здатен спантеличити вас. Колишні курці, яким відоме значення цього сигналу, не попадуться на таку приманку. Вони розумітимуть, що відбувається, і ще раз подякують долі за те, що позбулися потреби в цигарках, а бажання курити згодом щезне.

Крім того, важливо усвідомити, що тютюновий дим може видатися приємним лише тоді, коли ви самі не курите. Декотрі з тих, хто курить трубку, перш ніж закурити, нюхають вміст кисетів – так роблять гурмани перед тим, як збираються скуштувати вишукану страву. А коли голод «маленького чудовиська» втамовано, то ні запах, ні смак тютюну вже не здаються приємними.

Однак якщо пасивне куріння здатне знову зробити вас залежною, то чи не краще уникати його? Ні! Затямте собі: залежною вас зробило не «маленьке чудовисько». Головний винуватець інше «чудовисько» – велике: віра в те, що годування «маленького чудовиська» приносить насолоду і користь. Саме цією скибочкою сиру мишку і заманюють у мишоловку. Проте якби мишка сприймала цей шматочок сиру як приманку, що занапастить її, а не як харч для гамування голоду, то вона зрозуміла б суть мишоловки. Неймовірно, але приманкою нікотинової пастки є навіть не їжа, а вбивця номер один, відомий усім країнам Заходу. Варто вам зрозуміти, як влаштована пастка, і ви ніколи не піддастеся спокусі погодувати «маленьке чудовисько».

Ще один випадок, коли треба проявляти особливу обережність, – зустрічі з друзями на свята, приміром на Новий рік або Різдво, коли всюди радість, сміх, феєрверки… Тоді гості, які не курять, мимоволі перетворюються на пасивних курців. Можливо, ви помічали, що найагресивніше щодо куріння поводяться якраз самовдоволені колишні курці. Роками вони боролися за своє право курити коли їм заманеться, а тепер, щойно ставши некурцями, настільки ж войовничо відстоюють своє право дихати чистим, а не зіпсованим курцями повітрям, які думають тільки про себе. Це не егоїзм і навіть не бездушність колишніх курців: просто пасивне куріння знову породжує «маленьке чудовисько». Навіть якщо запах тютюну неприємний, то колишні курці знову чують таємний сигнал: «Ти хочеш курити!» У такі хвилини колишні курці стають безпомічними. Вони знають, що їм можна позаздрити на відміну від курців, але курці так само веселі, задоволені, до того ж їм можна курити! Вороже ставлення до курців – лише захисна реакція. Нападаючи на курців і принижуючи їх, колишні курці стверджуються в правильності свого рішення.

Отже, потрібно уникати місць, де курять? Звучить логічно, таку ж пораду дають «експерти», але ця порада так само недоцільна, як і спроби не думати про куріння. Лишень подумайте, чим може обернутися для вас така рекомендація. Вона означає, що надалі для вас закриється вхід на всі свята, весілля, вечірки та похорони, не можна буде відвідувати паби і ресторани, де, напевно, знайдуться курці. Якщо у вас є друзі, які курять, то з ними доведеться припинити спілкування або перетворитися в самовдоволеного колишнього курця і вимагати, щоб у вашій присутності ніхто не смів курити. Якщо курці є серед ваших колег – вам доведеться змінити місце роботи. Не можна бувати в тенісному та гольф-клубах, грати в бридж і бінго, тому що й там зустрічаються люди, які курять. А якщо ваш чоловік курить і егоїстично відмовляється кинути цю звичку, та ще й наполягає на своєму праві диміти у вашій присутності, то краще пошукати йому заміну. У вас залишається єдиний вихід – піти в монастир чи до якоїсь спільноти, де куріння строго заборонено. Але подумайте, від чого ще доведеться відмовитися, аби дотримуватися цієї поради.

Вам абсолютно не варто уникати курців і місць, де курять. Ви ж не намагаєтеся відмовитися від життя! Ви навіть не відмовляєтеся від куріння. Жодні відмови не потрібні.

Щойно ви погасите свою останню цигарку, як проблему буде вирішено. Ви перестанете труїти себе і почнете швидко міцніти і фізично, і психологічно. Можна одразу почати радіти життю, якщо ви, звісно, не жалкуватимете про втрату оманливої «опори» чи насолоди. Проілюструвати це можна прикладом, який я називаю «Інцидент на званому вечорі».

Якось я зустрівся з Маргарет, але вона посоромилася курити в моїй присутності. Люди знають, чим я заробляю собі на хліб, і бояться, що я буду найагресивнішим із колишніх курців, з якими вони коли-небудь зустрічалися. Їм здається, начебто я всюди читаю лекції про шкідливість куріння. Так сталося, що під час нашої другої зустрічі з усіх присутніх курила тільки Маргарет. Навряд чи вона боялася когось образити – просто їй було ніяково курити самій. Коли вечеря завершилася, Маргарет мучив «невроз курця».

Усі довкола жваво розмовляли, а Маргарет мовчки крутила в руках запальничку і цигарки. Я не можу дивитися на курців у такому стані, тому й сказав: «Маргарет, вечеря закінчилася, ви нікому не заважаєте, тож коли вам потрібно – куріть». Вона відповіла: «Потреби немає, але від цигарки я не відмовилася б».

Мені хотілося промовчати, але її відповідь подіяла на мене, як червона ганчірка на бика. Не втримавшись, я запропонував: «Якщо потреби немає, то й не варто курити. Навіщо труїти себе без причини?»

Вона вже збиралася прикурити, але зупинилася і кивнула: «Добре, не буду».

Я продовжив розмову з сусідкою Шейлою, з якою тільки-но познайомився, але нишком продовжував спостерігати за Маргарет. Мені хотілося побачити, як вона впорається з ситуацією. Звісно ж, досить скоро «сверблячка» стала нестерпною.

Розумію, ви на стороні Маргарет. Певен, що вам, як і мені, неодноразово доводилося потрапляти в подібну ситуацію. Але давайте поміркуємо: роль лиходія виконував не я. Джерелом зла був тютюн. Люди, які не курять, не знають, як це – почуватися нещасним тільки тому, що заборонено курити. Подумавши, Маргарет вирішила вийти в туалет і встала. Вона схопила запальничку і цигарки, подивилася на мене і поспішно сіла. Думаю, вона чекала від мене іронічної репліки. Я вже починав відчувати, що чіпляюся до неї без причини. Але замість того щоб розрядити обстановку, я ледь все не зіпсував. Коли я шукав вихід з ситуації, Шейла раптом вигукнула: «Я б зараз вбила за цигарку!»

Я здивувався, адже знав, що вона не курить. Мало того, я був переконаний, що Шейла ніколи не курила. Вона була ніжною і тендітною, мала доглянуту шкіру, тож скидалася на статуетку із дрезденської порцеляни. Але в першу чергу мене спантеличило те, що Шейла була жінкою вікарія. Не знаю, звідки я взяв, що дружині вікарія не можна курити. Швидше за все, чимало з них курять. Але ми часто-густо буваємо упередженими.

Я сказав: «Вибачте, не знав, що ви курите. Якщо ви не курите тільки через мене, то дарма. Свого часу я курив так, як ніхто». Шейла відповіла: «Нізащо! Я не курю вже вісім років і починати не збираюся. Але раніше мені подобалося покурити після їжі, от і зараз я б не відмовилася». Тим часом Маргарет, переконана, що я захопився розмовою із дружиною вікарія, прикурила і жадібно затягнулася.

Цей інцидент говорить про те, що курець не має жодних переваг. Ми бачимо, як Маргарет, якій незатишно і совісно, нишком затягується, сподіваючись, що на неї ніхто не зверне увагу, і потай бажаючи стати такою ж вільної, як присутнє там панство. І бачимо Шейлу – вона не курить вісім років, але продовжує шкодувати про те, чого вже ніколи не отримає!

Ситуація була абсурдною. Нерозумно заздрити кому-небудь, навіть якщо здається, що його трава зеленіша, ніж ваша. Ми бачимо, як жінки заздрять одна одній, тоді як у кожної є вибір – курити або ж не курити. Найбільше мене дратувало те, що перед вечерею я півгодини розмовляв з Маргарет, пояснюючи, як приємно стати вільним, і переконував наслідувати мій приклад. Я вже обв’язав мотузкою її талію і поступово витягав з ями. Маргарет належала до курців, які без цигарки не здатні прожити жодного дня. Уявіть собі, що вона відчула, почувши, що навіть після восьми років утримування Шейла продовжує мріяти про цигарку?

Якось одна щоденна газета присвятила цілу статтю жінці, яка кинула курити, протрималася вісім років, а потім вирішила почати знову. Героїня публікації докладно розповідала, якою нещасною почувалася всі ці роки і як вона набирала вагу кілограм за кілограмом. Затим вона зізналася, що надзвичайно раділа, коли твердо вирішила знову почати курити. Але досить детально та жінка описувала ні з чим не зрівнянний смак першої цигарки.

Щиро їй співчуваю. Я вже розповідав, як мені було важко, коли намагався кинути курити за допомогою вольового методу. Але разом із тим я чудово розумію, що надміру перебільшую значення травми. Скажу одне: героїні статті не сподобалося бути некурцем. Але давайте уважно прочитаємо її зізнання. Якщо вона дійсно настільки високо цінує куріння, то навіщо їй узагалі знадобилося кидати курити? Якщо всі вісім років вона потерпала, чому ж не поклала край своїм мукам раніше? Вона просто не зважилася сказати, що роль курця була їй ненависною. Нізащо не повірю, що вона відчула хоч якусь радість, коли нарешті зізналася собі, що вісім років покарання для неї були марно потраченими!

Я пам’ятаю, яке безмежне полегшення відчув, коли зважився відмовитися від спроби вкотре кинути курити за допомогою вольового методу. Але не пригадаю, щоб у мене хоч раз з’явилася думка: «Здорово! Я знову курю. Який дивний смак, чи не так?» Навпаки, полегшення завжди супроводжувалося зневірою і сумними передчуттями, а смак перших декількох цигарок здавався мерзенним.

Діарея неприємна, але людина, яка вісім років страждала на запори, напевно, сприйме її як неземне блаженство. Якби ви вісім років мріяли про цигарку, то після куріння відчули б ні з чим не зрівнянне полегшення, але на смаку цигарки воно не позначилося б. Нагадаю знову: всі люди, залежні від наркотиків, – брехуни. Інакше і бути не може. Слова Шейли пролунали безвинно, проте вони дуже вплинули на Маргарет і повністю звели нанівець усі мої колишні старання. Уявіть собі, як могла та стаття в газеті вплинути на людину, яка нещодавно кинула курити і тепер страждає після застосування вольового методу? Або ж – на курця, вже готового зупинитися?

Немає сумніву – вам доводилося бути свідком або й учасником подібних ситуацій, тож ви можете поспівчувати героїні статті. Однак – не уникайте курців. Навпаки, вони нагадуватимуть вам про те, як здорово – на все життя залишити їхні ряди! Якщо стерти позолоту, заглянути під нашарування самообману, то з’ясується, що всі курці, незалежно від частоти куріння, всього-навсього нещасні наркомани. Варто подивитися на них під іншим ракурсом, і ви зрозумієте, що цих людей можна лише пожаліти.

Якщо думка про відпочинок без цигарок і тепер вас лякає, то чимскоріш заплануйте якусь вечірку, щойно викурите свою останню цигарку. Але не давайте волі сумним передчуттям. Нічого поганого не станеться. Ви вже вирвалися з в’язниці, куди потрапили на довічне ув’язнення за злочин, якого не коїли. Попереду на вас чекає безліч чудових подій.

Ваша мета – це те, чого прагнуть усі курці планети, – СВОБОДА. У вас є шанс довести: не варто чекати, доки перетворишся на щасливого некурця. Можна одразу починати радіти життю, вечіркам та іншим комунікативним заходам. Ви обов’язково будете в центрі уваги, станете зіркою. Курці ж розраховують побачити вас жалюгідною і нещасною. Навіть якщо серед присутніх ви будете не єдиною жінкою, яка не курить, кожен курець потай позаздрить вам. Хоча і не кожен наважиться зізнатися в цьому. Дехто навіть спробує видихати дим вам в обличчя або ж пропонуватиме цигарку, сподіваючись застукати вас зненацька. Не уникайте цих людей, краще пожалійте їх. Страх, породжений нікотиновою залежністю, здатен перетворити на варварів навіть досить приємних у спілкуванні та чуйних людей. А раптом у стані ейфорії ви забудете, що кинули курити, і ваша рука потягнеться до запропонованої цигарки? Якась спокусниця обов’язково таки вигукне: «А я думала, що ти кинула курити!», решта – просто сміятиметься. А ви замрете з протягненою рукою, присоромлена і принишкла, думаючи: «І мені здавалося, що я кинула курити!»

Під час таких неприємних ситуацій дійсно починаєш сумніватися. Мимоволі запитуєш себе: «Я звільнилася насправді чи це просто самообман?» Не хвилюйтеся, ви просто заплуталися. Замисліться: ця помилка сама по собі – добра ознака. Чим ще можна довести, що ви не просто радієте життю, але навіть не згадуєте про те, що кинули курити?

Реагувати на запропоновану цигарку можна по-різному. Можна взяти її та зім’яти зі словами: «А я і не збиралася курити. Просто хотіла витягнути хоча б один цвях із кришки твоєї труни». Але такі зауваження не в моїх правилах. Напевно, курці вже відчули, що ви перестали думати про цигарки. А ще вони зрозуміли, що свобода викликала у вас почуття ейфорії. Тому краще чесно зізнатися: «Не йму віри! Раніше, коли намагалася кинути курити, то почувалася такою нещасною і настільки переймалася тим, що ні на хвилину не забувала про куріння. Якби мені тоді сказали, що я здатна забути про нього всього за два дні та ще й так переконливо, що я з великою насолодою відмовлюся від запропонованої цигарки, – нізащо не повірила б!»

Можливо, комусь спаде на думку, що та репліка сказана з підтекстом. Але по суті ви робите курцям послугу. Не забувайте про постійні конфлікти курців з колишніми курцями, які відмовилися від цигарок, використовуючи вольові методи. Колишні курці привселюдно повторюють, як помітно покращилося їхнє здоров’я і скільки грошей вони заощадили, позбувшись отієї шкідливої, огидної звички. Курці у подробицях розписують переваги куріння, запевняють, що витрачають гроші недарма, зазначаючи при цьому, що завтра кожен може потрапити під автобус. Із «Легким способом» блефувати немає сенсу: у вас на руках козирний туз і ви переконані, що курці не мають і кількох дрібних козирів. Навіть ті курці, які по-справжньому люблять вас і бажають вам лише добра, у глибині душі чекають вашої поразки. Причина в тому, що ви поповнили ряди людей, які врятувалися з аварійного корабля, чим збільшили страх курця, який боїться рано чи пізно залишитися на самоті.