Текст книги "Бог вогню. Том 1. В Санто Антоніо"

Автор книги: Ольга Мак

сообщить о нарушении

Текущая страница: 14 (всего у книги 14 страниц)

І Данко, кидаючи то в цей, то в другий бік очима, любувався чітким рисунком замріяних пальм, що підносили пучки сірувато-зеленого пір’я над лісом, ген, на далеких виднокругах. Любувався високими, вивернутими догори парасолями піньорів, котрі видавалися, як би намальовані тоненьким пером, вмоченим у чорно– зелену фарбу, на ясному атлясі неба. Зелень, зелень, зелень!.. Густа, соковита, багата на відтінки зелень!.. А між нею – цілі букети квітучих дерев: фіялкових кароби і ґліцінії. жовтих «шува де оуро»[72]72
  «Шува де оуро» – «Золотий дощ». (Примітка авторки).


[Закрыть], іпе та ще якихось корчів, назви котрих знають лише ботаніки.

Десь близько цвіли дикі помаранчі, й їхній тонкий та сильний аромат аж просив розширити груди й дихати глибше.

Зелені колібрі з синіми головками і довгими дзьобиками скоро-скоро тріпотіли крильцями, припадаючи до розкритих келихів квіток, поки не випивали всього нектару. А тоді блискавично перелітали до другої квітки і звисали над нею, знову скоро-скоро тріпочучи крильцями. Здавалося, що вони справді цілують квіти, і тому в Бразилії їх називають «бейжафлор» – «цілуй квітку».

Грали в повітрі метелики, різні-прерізні: жовті, білі, червоні, різнокольорові, великі й маленькі. Особливо великими були білі, що здалеку видавалися розгорненим подвійним аркушем паперу, вирваним з зошита і пущеним з вітром. Були й фіялкові, оті, що з них мистці в Бразилії роблять чудові образи, відповідно укладаючи обламані крильця.

Тут і там з’являлися маленькі, також зелені, з синіми, білими й червоними оздобами папуги-пірікіто і весело лопотали про якісь лісні історії на своїй сварливо-комічній мові.

Під впливом тієї краси і величного спокою природи у Данка поволі уляглося почуття гострої тривоги, а, замість того, його опанував глибокий, але лагідний сум. Хлопець задивився у воду і незабаром йому видалося, що він з човном і оті найближчі острови пливуть кудись угору проти течії швидко-швидко, а ріка застигла і стоїть нерухомо. Це було так приємно, що він не ворушився і старався якнайглибше піддатися приємній облуді.

Нарешті шемір в корчах і звуки голосів вирвали його з задуми. Він обернувся і побачив, що до берега підходив Арасі з Бенедіто. Кожний з них ніс через плечі, в руках і на головах таку кількість різноманітних пакунків, що видавався подібний до мурахи, або до їжака, обтяжених ношею, вдвоє більшою, як сам «носій».

– Фу! – з полекшею сказав Арасі, скидаючи все на землю. – Насилу доніс.

Потім вийняв з кишені дрібні гроші і, даючи їх Бенедітові, додав:

– Ти ж дивися, Бенедіто, нікому не кажи, що Данко поїхав зі мною. Ми за яких дві години вернемося назад.

– Добре! – відповів муринчук. – Щасливої вам подорожі.

– Дякуємо...

За пару хвилин пакунки були вже в човні, човен відв’язано з припони, й Арасі відіпхнувся веслом від берега.

– З Богом! – сказав урочисто Данко і перехристився.

– З Богом! – відповів Арасі.

Кінець першої частини.

Словничок чужих слів

«Бог вогню», це перша в українській літературі повість із бразилійського життя[73]73
  Це не зовсім вірне твердження. «Бог Вогню» – не перша повість про життя у Бразилії, написана та видана українською мовою. На час написання та видання цього твору Ольги Мак уже існували повісті інших авторів про пригоди українців у Бразилії, (наприклад, «В пралісах Бразилії» Петра Франка, або «В пралісах Південної Америки» Сави Крилача (Людвіґа Сідлецького)). Але твір Ольги Мак значно більший за обсягом, ніж попередні українські художні твори про Бразилію, і вірніше називати його романом, аніж повістю. Було б справедливим твердження, що це найперший український РОМАН про Бразилію. Взагалі, Ольга Мак деякі свої романи називала не романами, а повістями чи навіть оповіданнями. (Примітка упорядника інтернетної публікації).


[Закрыть]. Вона вперше впроваджує в нашу літературу нові слова портуґальсько-бразилійського й індіянського походження. Всі ці слова пояснені в тексті книжки. Щоб полегшити юним читачам шукання за поясненнями по книжці, подаємо в цьому томі короткий словничок.

аканґа – голова

аканґера – череп людський або звірячий

акванґапе – прикраса з пер на голові в індіян

анта – травоїдна тварина, покрита темною шерстю, подібна до малого слона заввишки 1 метра[74]74
  Анта – португальська назва бразильського тапіра, одного з чотирьох видів родини тапірів, звірів ряду непарнокопитих. Тапіри мешкають у Центральній та Південній Америці, а також Південно-Східній Азії. Схожі скоріше на кабанів. Зі слонами їх порівнюють через наявність хобота, але маленького. (Примітка упорядника інтернетної публікації).


[Закрыть]

Аняґа – добрий індіянський божок, який переслідує ошустів[75]75
  Ошуст – шахрай. (Примітка упорядника інтернетної публікації).


[Закрыть]

арара – папуга

арасі – світанок

арауе – булава, знак влади вождя індіянського племени

араунас – казкові риби, що мали перетворитися в людей

асояба – індіянські шкіряні камаші для охорони ніг

ауаті – напій з кукурудзи

аукціон – прилюдна продаж речей тому, хто більше від других заплатить; інакше: ліцитація

аюпе – бразилійська рослина, сік якої хоронить від укушень комах та має лікувальні властивості

бандейра – прапор, озброєна ватага

бандейранти – член збройної ватаги

барбарідаде – варварство, дикунство (оклик обурення)

баркас – малий корабель вживаний для вантаження пароплавів

бастанте – досить, багато

батоке – індіанська прикраса нижньої губи в формі кружальця

бейжа флор – маленькі пташки колібрі

бола – торт

боліні – скляні кульки для хлоп’ячої гри бом дія! – добрий день!

ботокуди – індіянське плем’я на вимерті, знане в давніх часах з дикости і жорстокости

браза – дослівно: «жар»; дерево, з якого виробляють червону фарбу, «жар-дерево», назва Бразилії постала з індіанської назви цих дерев

буґро – невільник-індіянин, водонос, зневажлива назва

бурро – осел

буска-пе – «ловинога», рід бігаючої ракети

ваґабунда – пройдисвіт, волокита

вай на онда! – йди до біса! не плети теревень; дослівно: йди по хвилі!

вай плантар батата! – відчепися! йди геть! (дослівно: іти садити картоплю)

во бень – мені поводиться добре (форма відповіді на привітання)

герва мате – дерево, з листя якого виробляється бразилійський чай

ґваяні, ґваянці – плем’я бразилійських індіян

ґваранці – порода бразилійських індіян, споріднені з тупісами

ґліцінія – виткий кущ з фіялковим цвітом

ґояба – цитринові овочі

еп-па портуґез! – зневажливий оклик

жакаре – крокодил

жассі – місяць

жес – інша назва на означення тупісів, тобто однієї з пород бразилійських індіян

іботіра – квітка.

Індіянаката – казковий індіянський силач

Іношіуе – божок, у якого вірило індіанське плем’я каражя

іта – камінь

ітажуба – золото

Каапора – злий індіянський божок, який кожного зустрічного робить нещасливим на все життя, або перетворює в злого божка Кайпору

кабокльо – лісовий чоловік, проста людина

кайпіра – лісовий мешканець

Кайпора – злий божок, на якого перемінюються людина

каміньйон – тягарове авто

каїгівара – гризун, подібний до свині, високий 70-80 см

капіле – сироп, солоджена вода

каражя – казкове індіянське плем’я, яке – за повір’ям – постало з риб

кароба – бразилійське дерево з фіялковим цвітом

кароса – гарно вироблений віз

каріока – дім білої людини

каскавел – дуже їдовита гадюка

коарасе – сонце

коема – ранок

козіда – бразильська страва

комо вай? – як живеться? як поводиться?

креньс – назва індіянського племени

круйзеро – бразильський гріш (дивись: тустон)

куя – індіянське горнятко з гарбузика

майз оу менос – більше-менше

Макашера – добрий індіянський божок, який опікується подорожніми

мамон – рід дині[76]76
  Мається на увазі папая. Її плоди дійсно схожі на плоди дині, але це не бахчева рослина, а дерево, зовсім іншого біологічного роду. (Примітка упорядника інтернетної публікації).


[Закрыть]

мамелуки – 1) турецькі невільники, які спершу повнили в Єгипті військову службу, а потім захопили там владу і правили Єгиптом в 13-16 ст., 2) мішарці з портуґальсько-індіянських родин, яких у часі завойовування Бразилії названо також цією турецькою назвою

мандьока – хліборобська рослина, з якої виробляють муку і напої

Мараґіґана – передвісниця смерти

маракужя – овоч величини цитрини в твердій шкаралущі з смачним соком

морубішаба – вождь індіанського племени

муньто обріґадо! – дуже дякую!

муссурана – прилюдне закатування людей, присуджених індіянами до кари смерти

но! – ні!

новена – вечірня, церковна відправа понад вечір

Носса Сеньора Сантіссіма! – Наша Діво Пресвята!

ока – хата, індіанська хатка з тростини

окаета – майдан серед індійського селища, де часом відбуваються наради

о, меус Деус до сеу! – мій Господи небесний!

онса – бразильський яґуар

падре – отець (звернення до духовної особи)

пака – гризун величини зайця

пакова – напій з бананів

парана – море, велика вода

пати – домашні птиці, подібні до качок і індиків

паяґва – індіянське плем’я

пеґа! – лови, хапай, держи!

піньор – бразилійське чатинне дерево з крислатою короною

піпока – смажена кукурудза

піротехніка – наука про вибухові матеріяли

пірікіто – порода папуг

пітека – шкіряний подовгастий м’ячик з пірячим чубком для гри в відбиванку

піяґа – жрець індіянського племени

презент – подарунок, гостинець

прето – чорний

пропозиція – предложення

пуру – людожер

пушшя! – оклик здивування

рапозо – щур

редут – монастир-твердиня, подекуди осередок адміністративної влади

ріфи – квитки

сантіні – образочки святих

саракур – птах, що за переказами мав жити в часах потопу

Сасі – злий чортик, що робить бешкети подорожнім, божок тьми з пробитою долонею

сеньор – пан

сеньора – пані

сеу – пан (скорочено від «сеньор»)

ситуація – положення, становище

сі – так

Суме – добрий божок, який навчив індіян початків хліборобства

таба – оселя

табера – руїна оселі

тамойоси – індіянське плем’я, колишні союзники ґваянців у війні проти європейців

танґвапема – тяжкий чотирьогранний кіл, уживаний як зброя

тапуїтіньґи – «білі варвари», ненависницьке означення жорстоких портуґальців

тапуя – одна порода індіянських племен у Бразилії

тату – мурахоїд

тоша – запальник для розгрівання й освітлення паперового бальону

тремембе – кочове плем’я бразилійських індіян

тупан – Бог

тупан-ока – церква

тупі, тупіси – друга порода індіянських племен у Бразилії

тупінінкві – плем’я бразилійських індіян

тупітіньґи – «білі тупіси», доброзичливе означення портуґальців

тустон – найдрібніша бразилійська монета

урубу – інакше: корва, великий птах, який кормиться падлиною

факон – великий ніж

фарофа – страва з кукурудзи, товченої на платки

фейжон – чорна фасоля

феста – празник

фестейри – пара хлопців і дівчат, або супружа пара, що має почесну ролю в часі церковних молебнів

флотилія – відділ військових, або торговельних кораблів

фоґейра – вогнище, ватра

фоґет – штучний вогонь, ракета, феєрверк

фойса – ніж на довгому держаку до стинання кущів

чав! – до побачення!

шімарон – напиток з зілля «герва мате», вживаний замість чаю

шуваде оуро – дерево «золотий дощ» з жовтим цвітом

шураскада – прийняття гостей печеним м’ясом і пивом

шураско – печене на вогні м’ясо

шярко – в’ялене м’ясо