Текст книги "Легкий спосіб кинути курити"

Автор книги: Лекса Пёрышкина

сообщить о нарушении

Текущая страница: 6 (всего у книги 14 страниц)

Розділ 16
Скільки грошей я заощаджу?

Я не можу припинити постійно стверджувати, що саме промивання мiзкiв заважає відмовитись від куріння, і чим більше ілюзій, створених ним, нам вдасться розвіяти, перш ніж ми почнемо, тим легше вам буде досягнути мети.

Час від часу я сперечаюсь із людьми, яких називаю «затятими курцями». Згідно з моїм визначенням затятий курець – це людина, яка може собі це дозволити, не вірить в те, що куріння шкодить здоров’ю, і яку не турбує громадський осуд. (Утім, сьогодні таких стає дедалі менше.)

Якщо курець – юнак, я кажу йому: «Не можу повірити, що вас не турбують гроші, які ви витрачаєте на цигарки».

Зазвичай його очі починають блищати. Якби я розпочав переконувати юного пацієнта з позиції здоров’я чи громадського осуду, він відчув би себе в невигідному становищі, а з позиції грошей – «О, я можу собі це дозволити. Це лише стiльки-то фунтів стерлінгів на тиждень, і думаю, що воно того варте. Це моя єдина вада чи задоволення» тощо. Якщо юнак викурює двадцять цигарок на день, я кажу йому:

«Все-таки не можу повірити, що ви не хвилюєтесь щодо грошей. За своє життя збираєтесь витратити понад сорок тисяч фунтів стерлінгів. Що ви робите з цими грошима? Не просто закурюєте їх і навіть не викидаєте. По суті, ви використовуєте ці кошти, щоб зруйнувати власне здоров’я, розхитати нерви і втратити впевненість у собі, живучи в рабській залежності, живучи зі смердючим подихом і пожовклими зубами. Адже це має вас турбувати?»

У цей момент, особливо стосовно молодих курців, стає очевидним, що вони ніколи не розглядали куріння з точки зору довічних витрат. Більшості людей достатньо знати ціну однієї пачки. Час від часу ми підраховуємо, скільки витрачаємо на тиждень, і тоді ця сума нас тривожить. Дуже рідко (і тільки коли подумуємо кинути курити) підраховуємо, скільки «викидаємо» на цигарки на рік, і сума лякає, а витрати за все життя просто жахають.

Проте, оскільки це суперечка, затятий курець відповість: «Я можу собі це дозволити. Адже витрачаю ці гроші за цілий тиждень». Він наче сам себе переконує.

Тоді я кажу: «Зроблю вам пропозицію, від якої ви не зможете відмовитись. Ви платите мені тисячу фунтів зараз, а я забезпечую вас безкоштовними цигарками до кінця життя».

Якби я запропонував уступити закладну на сорок тисяч фунтів стерлінгів за тисячу, пацієнт змусив би мене поставити підпис на шматку паперу, не давши ступити кроку. Однак ще жоден затятий курець (і, будь ласка, знайте, що я розмовляв не з кимось таким, як ви, хто планує кинути курити, а з тими, до чиїх планів це не входить) не пристав на мою пропозицію. А, власне, чому?

Часто саме в цей момент в ході моїх консультацій курець каже:

«Послухайте, але мене справді не турбує грошовий аспект куріння». Якщо ви задумаєтесь над цими словами, спитайте себе, чому це вас не турбує. Чому в усіх інших життєвих ситуаціях чого тільки не робите, щоб заощадити декілька фунтів, а на те, щоб отруювати самого себе, витрачаєте тисячі фунтів, і це вас не турбує?

Відповідь проста. Будь-яке інше рішення у нашому житті – результат аналітичного процесу зважування всіх за і проти, тобто результат логічних умовиводів. Коли курець зважує всі за і проти цигарок, він щоразу отримує відповідь: «КИНЬ КУРИТИ! ТИ – БОВДУР!» Отже, усі курці курять не тому, що вони дуже хочуть, і не через те, що так вирішили, а тому, що вважають, що не зможуть кинути. Вони самі собі промивають мiзки і мають встромляти голови в пісок. Чи не дивно, що курці йдуть між собою на парі, наприклад таке:

«Перший, хто здасться, платить всім іншим по п’ятдесят фунтів»? Здається, що тисячі фунтів стерлінгів, які можна заощадити, дійсно зовсім не турбують їх. Це через те, що вони досі думають «обробленим» мозком курців.

Скиньте на мить полуду з очей. Куріння – це ланцюгова реакція, і цей ланцюг на все життя. Якщо ви не розірвете його, то залишитесь курцем назавжди. Тепер підрахуйте, скільки, на вашу думку, ви витратите на цигарки за решту свого життя. Сума, звичайно ж, буде змінюватись залежно від людини, але для цілей вправи давайте припустимо, що це десять тисяч фунтів стерлінгів.

Незабаром ви ухвалите рішення викурити свою останню цигарку (не зараз, будь ласка, пам’ятайте попередні інструкції). Усе, що маєте зробити, щоб лишитися некурцем, – це не потрапити в пастку знову, тобто не закурювати першу цигарку. Якщо ви підкурите її, то одна штука коштуватиме десять тисяч фунтів стерлінгів.

Якщо вважаєте, що все це лише спритний спосіб розглянути дане питання, то досі одурюєте самого себе. Просто підрахуйте, скільки грошей ви б заощадили, якби не скурили першу цигарку.

Якщо цей довід не здається вам вагомим, спитайте себе, що б ви відчували, якби завтра на килимі побачили чек від компанії Littlewood’s Pools на суму десять тисяч фунтів? Танцювали б від захвату! Отже танцюйте вже! Ви ось-ось почнете отримувати свій виграш, і це лише одна з чудових переваг, які незабаром придбаєте.

У період відвикання вас може тягнути викурити лише одну останню цигарку. Можна встояти перед спокусою, якщо нагадаєте собі, що вона коштуватиме десять тисяч фунтів (або скільки у вас вийшло)!

Я робив цю пропозицію в телевізійних та радіопрограмах протягом багатьох років. І досі не можу зрозуміти, чому жодний затятий курець не пристав на неї. У моєму гольф-клубі є гравці, з яких я глузую щоразу, коли чую, як вони скаржаться на зростання цін на тютюн. Правда, боюсь, якщо занадто сильно тиснутиму, один з них погодиться на мою пропозицію, і тоді я витрачу на нього цілий статок.

Якщо ви перебуваєте в компанії щасливих, веселих курців, які стверджують, що куріння надає їм задоволення, скажіть, що знаєте ідіота, який забезпечуватиме їх безкоштовними цигарками до кінця життя, при сплатi ними йому суми, що витрачають на куріння на рік. Можливо, вам вдасться знайти кого-небудь, хто пристане на мою пропозицію?

Розділ 17
Здоров'я

Це галузь, в якій промивання мiзкiв діє найсильніше. Курці думають, що усвідомлюють всі ризики для здоров’я. Насправді вони нічого про це не знають.

Навіть коли я чекав, що в будь-який момент моя голова розірветься, і щиро вірив, що готовий до таких наслідків, то все ж обманював самого себе.

Якби в ті дні, коли я витягнув цигарку з пачки, ввімкнулася сигналізація, а слідком за цим попереджувальний голос вимовив би:

«Добре, Аллен, ось вона. На твоє щастя, ти отримуєш попередження. Воно полягає в цьому: досі ти виходив сухим із води, але якщо викуриш ще хоч одну штуку, твоя голова лусне», – думаєте, я б тоді підкурив ту цигарку?

Якщо ви маєте сумніви щодо моєї відповіді, підіть до головної автомагістралі з інтенсивним рухом, постійте на узбіччі із заплющеними очима та спробуйте уявити собі, що маєте вибір: кинути курити або перейти дорогу з заплющеними очима, перш ніж взяти наступну цигарку.

Немає сумнівів у тому, що ви оберете. Я робив те, що й кожен курець всі роки свого куріння: заплющував очі і встромляв голову в пісок, сподіваючись, що одного разу вранці прокинусь і просто не захочу більше підкурювати цигарку. Курці не можуть дозволити собі думати про загрозу здоров’ю. Якщо вони почнуть розмірковувати про це, то зникне навіть ілюзія отримання задоволення від тютюну. Це пояснює, чому шокова терапія, що застосовується засобами масової інформації в Національні дні боротьби з курінням, настільки неефективна. Адже тільки некурці звертають на неї увагу. Це також пояснює, чому курці, які згадують дядька Фреда, котрий викурював сорок цигарок на день і дожив до вісімдесяти років, ігноруватимуть тисячі людей, померлих в розквіті сил через тютюн, що отруював їх.

Приблизно шість разів на тиждень у мене відбувається така бесіда з пацієнтами (зазвичай молодими):

Я: Чому ви хочете кинути курити?

Курець: Я не можу собі це дозволити.

Я: А вас не турбує загроза здоров’ю?

Курець: Ні, адже завтра я можу потрапити під автобус.

Я: Чи кинетесь ви під автобус навмисно?

Курець: Звичайно ж, ні.

Я: Коли ви переходите вулицю, чи не дивитесь спочатку ліворуч, а потім праворуч?

Курець: Обов’язково дивлюся.

Саме так. Курець докладає багато зусиль, щоб не потрапити під автобус, а шанс, що це трапиться, складає приблизно сотні тисяч до одного. Проте ризик спричинення шкоди здоров’ю тютюном становить майже 100 %, і все одно людина не звертає на це уваги. Така вже сила промивання мiзкiв.

Я пам’ятаю одного відомого британського гравця в гольф, який не літав на змагання в Америку, бо боявся перельотів. Проте на полі він постійно курив одну цигарку за одною. Чи не дивно: при найменшому відчутті, що в літаку є дрібне пошкодження, ми б ніколи не піднялися на борт, навіть якби ризик складав сотні тисяч до одного проти смерті! Водночас ризик, пов’язаний з курінням, дорівнює одному до чотирьох, а нас це зовсім не турбує. Але що курець отримує в обмін?

АБСОЛЮТНО НІЧОГО!

Інший поширений міф про куріння – це кашель курця. Багато хто з молодих людей, які приходили до мене на прийом, не хвилюється про своє здоров’я, бо не кашляє. Але все зовсім навпаки. Кашель – один з надійних природних методів виведення чужорідних тіл із легень. Сам по собі він є не хворобою, а лише симптомом. Курці кашляють тому, що їхні легені намагаються позбутися канцерогенних смол і отруйних речовин, інакше вони залишаються в легенях і викликають рак. У курців, як правило, з’являється звичка дихати неглибоко, щоб не викликати кашель. Колись я вважав, що помру через цю постійну задуху. Тепер думаю, що, викидаючи з легень більшу частину всієї отриманої гидоти, кашель врятував мені життя.

Подумайте про це наступним чином. Якби ви мали чудову машину та дозволили їй іржавіти, при цьому не вживаючи аніяких заходів, це було б безглуздо, оскільки авто незабаром перетворилося б на купу металобрухту і перестало працювати. Однак це не кінець світу; то лише питання грошей, і ви завжди зможете купити нову машину. Ваше тіло – це механізм, який везе вас по життю. Усі знають, що здоров’я – наше найцінніше майно. Наскільки це правда, можуть розповісти хворі мільйонери. Майже кожен може згадати пережиті захворювання або травми, коли ми молилися, щоб швидше одужати. (ЯК ШВИДКО ЛЮДИНА ВСЕ ЗАБУВАЄ!) Будучи курцем, ви не тільки дозволяєте іржі зростати, ніяк не вирішуючи цю проблему, а самі систематично руйнуєте машину, яка необхідна, щоб пересуватися по життю, і вона лише одна.

Не будьте такими наївними. У вас немає ніякої потреби курити, і запам’ятайте: куріння АБСОЛЮТНО НІЧОГО НЕ ДАЄ.

На мить висуньте голову з піску і спитайте себе: якби ви напевно знали, що з наступною цигаркою у вашому тілі почнеться раковий процес, чи підкурили б ви її? Забудьте про хворобу (це важко уявити), але спробуйте уявити, що ви маєте звернутися до онкологічної клініки, щоб пройти всі ці жахливі процедури – опромінення тощо. Виявляється, що плануєте не решту свого життя, а власну смерть. Що трапиться з вашою родиною, коханими, планами та мріями? Я часто бачу курців, з якими це сталося. Вони теж не думали, що таке трапиться саме з ними; але найжахливішим є не хвороба, а усвідомлення того, що ці люди самі стали причиною власної хвороби. Усе життя, поки ми куримо, то кажемо: «Завтра я кину». Спробуйте уявити, як почуваються ті, хто вже «натиснув кнопку». Для них промивання мiзкiв закінчилось. Вони нарешті розуміють всі наслідки їхньої «звички» і решту життя думають: «Чому я стільки морочив себе, що мені необхідно курити? О, якби тільки в мене був шанс повернутися назад!»

Припиніть дурити себе. Ви маєте шанс. Це ланцюгова реакція. Якщо закурите ще одну цигарку, це призведе до наступної, потім ще до однієї i так далi. Усе це вже відбувається з вами.

На самому початку я обіцяв не застосовувати шокову терапію. Якщо ви вже вирішили, що збираєтесь кинути курити, це не буде для вас шоковою терапією. Якщо досі маєте сумніви, пропустіть цей розділ і поверніться до нього, коли прочитаєте решту книжки. Про шкоду, яку цигарки завдають здоров’ю, написано багато досліджень. Проблема тільки в тому, що, поки людина не вирішує кинути курити, вона нічого не хоче знати. Навіть попередження державної системи охорони здоров’я – марнування часу, бо на очах у курця шори, і якщо він ненавмисно й прочитає його, то перше, що зробить, – візьме цигарку.

Курці схильні думати про загрозу здоров’ю як про питання спроб і помилок, як про мінне поле. Запам’ятайте раз і назавжди: ваше здоров’я вже під загрозою. Щоразу, затягуючись, ви вдихаєте в легені канцерогенні смоли, а рак не найстрашніше зі смертельних захворювань, які вони викликають. Ці речовини також дуже сприяють розвитку серцевих захворювань, атеросклерозу, емфіземи, стенокардії, тромбозу, хронічного бронхіту й астми.

Коли я курив, ніколи не чув про атеросклероз або емфізему. Знав, що дихання з присвистом, кашель та напади астми і бронхіту, які постійно посилювалися, були прямим наслідком мого куріння. Але, хоча вони й викликали дискомфорт, справжнього болю не було, а з відчуттям певної незручності я міг упоратися.

Зараз можу зізнатися, що навіть думка про захворювання раком легень лякала мене, і, напевно, тому я викинув її з голови. Дивовижно, як страх жахливої загрози здоров’ю, пов’язаної з курінням, затінявся страхом позбутися своєї звички. І не тому, що останній страшніший за рак, а тому, що курити необхідно кинути сьогодні, і страх почне діяти негайно, тоді як побоювання захворіти раком легень – це питання майбутнього. Навіщо дивитись на темний бік життя? Можливо, цього й не трапиться. До того моменту я в будь-якому разі кину курити. Ми, як правило, думаємо про куріння як про перетягування канату. На одному боці – страх: це шкідлива, огидна звичка, що багато коштує та поневолює нас. На іншому – плюси: моє задоволення, мій друг, моя підтримка. Здається, ніколи не спадало на думку, що там, на іншому боці, теж страх. Справа не в великому задоволенні від цигарок; скоріше, ми боїмося стати нещасними, позбавившись їх.

Подумайте про героїністів, позбавлених героїну, про принизливі страждання, яких вони зазнають. А тепер уявіть радість цих нещасних, коли їм дозволяють встромити голку в вену і задовольнити цей жахливий потяг. Чи дійсно хтось може повірити, що людина отримує задоволення від встромляння підшкірного шприца собі в вену?

Наркомани, що вживають не героїн, не зазнають цього панічного страху. Героїн не полегшує, а, навпаки, його викликає. Некурці не почувають себе нещасними, якщо їм не дозволено курити після обіду, від цього страждають тільки курці. Нікотин не полегшує цього відчуття, а, навпаки, створює його.

Страх захворіти раком легень не змусив мене кинути курити, бо я вважав, що куріння нагадує ходіння по мінному полю. Якщо змогли пройти – чудово. Якщо наступили на міну – не пощастило. Ви знали про ризик, на який наражались, і якщо були до нього готовими, яким чином це стосується когось іще?

Якби некурець коли-небудь спробував змусити мене дізнатися про загрозу куріння здоров’ю, я б застосував звичайну тактику ухилення, що її використовують усі наркомани.

«Усі ми від чогось помремо».

Звичайно, ви помрете, але чи є це логічною причиною для умисного скорочення свого життя?

«Якість життя важливіша за тривалість».

Саме так, але ви, сподіваюсь, не стверджуєте, що якість життя наркомана чи алкоголіка вища, ніж людини, яка не має залежності ні від алкоголю, ні від героїну? Чи дійсно ви вірите, що якість життя курця вища за якiсть життя некурця? Звичайно ж, курець втрачає більше – його життя коротше, і сам він нещасніший.

«Імовірно, вихлопні гази більше шкодять моїм легеням, ніж цигарки».

Навіть якщо б це було правдою, навіщо карати свої легені ще більше? Чи можете ви уявити собі кого-небудь, хто був би настільки дурним, щоб припасти ротом до вихлопної труби й умисно вдихати ці гази в свої легені?

АДЖЕ КУРЦІ, ПО СУТІ, ЗАЙМАЮТЬСЯ САМЕ ЦИМ!

Подумайте про це наступного разу, коли спостерігатимете за бідолашним курцем, як він глибоко затягується «дорогоцінною» цигаркою!

Тепер можу зрозуміти, чому закупорка судин і ризик захворіти раком легенів не допомогли мені кинути курити. Я витримав перше і викинув з голови останнє. Як ви вже знаєте, мій метод полягає не в тому, щоб лякати вас, поки не припините курити, а в зовсім протилежному: я хочу, щоб ви зрозуміли, наскільки приємнішим буде життя, якщо позбудетесь цієї згубної звички.

Однак я впевнений: якби зміг побачити, що відбувається всередині мого тіла, то це допомогло б мені кинути курити. Зараз я маю на увазі не шоковий метод демонстрації кольору легенів курця. Беручи до уваги пожовклі від нікотину зуби і пальці, було очевидно, що мої легені – не найприємніше видовище. Але, продовжуючи функціонувати, вони викликають меншу незручність, ніж зуби чи пальці, – принаймні легені ніхто не бачить.

Я розповідав про поступове засмічення артерій та вен, про посилення кисневого голодування кожного м’яза і органа нашого тіла, про позбавлення їх поживних речовин, які замінюються отруйними і моноксидом вуглецю (тобто чадним газом, який міститься не тільки у вихлопних газах, але й у тютюновому димі).

Як більшості автомобілістів, мені не подобається думка про брудне масло або фільтр в двигуні машини. Чи можете ви уявити собі, що купуєте нову модель «роллс-ройса» і ніколи не міняєте в ній ні масло, ні фільтр? Адже саме це ми так старанно робимо з нашими тілами, коли куримо.

Сьогодні багато лікарів пов’язують практично всі види захворювань із цигарками, в тому числі діабет, рак шийки матки та рак грудей. Мене це не дивує. Тютюнова промисловість багато років використовувала той факт, що медичні фахівці ще жодного разу науково не довели, що куріння є прямою причиною раку легенів. Статистика з цього питання настільки приголомшує, що не потребує доказів. Ніхто й ніколи не пояснював мені науково, чому так боляче, коли б’єш по великому пальцю молотком. До мене це й так дійшло.

Маю підкреслити, що я не лікар, але, як у випадку з молотком і пальцем, швидко стало очевидним, що закупорка судин та мій постійний кашель, часті напади астми і бронхіту безпосередньо пов’язані з курінням. Проте я цілком впевнений, що найбільша шкода, яку куріння завдає здоров’ю, – це поступове та послідовне погіршення нашої імунної системи, викликане процесом засмічення організму.

Усі рослини і тварини на планеті постійно піддаються атакам з боку мікробів, вірусів, паразитів тощо. При цьому найпотужніший захист від захворювань – це імунна система. Протягом життя у всіх бувають інфекційні та інші хвороби. Однак я не вірю, що тіло людини призначене для того, щоб страждати, і якщо ви – сильна та здорова людина, то ваш імунітет буде боротись та захищатиме від всіх цих атак. Але чи може імунна система працювати ефективно, коли ви позбавляєте кожний м’яз та кожний орган свого тіла кисню і поживних речовин, замінюючи їх моноксидом вуглецю та іншими токсичними речовинами? Не стільки саме куріння викликає всі ці захворювання – воно діє за принципом СНІДу, тобто поступово руйнує імунну систему.

Деякі негативні ефекти впливу куріння на моє здоров’я (від яких я страждав протягом тривалого перiоду) стали явними лише через багато років після того, як мені вдалося кинути курити.

У той час, коли я був дуже зайнятим, зневажаючи тих ідіотів та бовдурів, які скоріше втратять ноги, ніж позбудуться нiкотинової залежності, мені не спадало на думку, що я теж страждаю від атеросклерозу. Постійний сірий колір мого обличчя вважав природним або пояснював браком фізичних вправ. Навіть не здогадувався, що причиною була закупорка капілярів. У тридцять років я надбав варикозне розширення вен, яке дивом зникло після того, як цигарки пішли з мого життя. Років за п’ять до того, як кинути курити, я відчував дивну затерплість ніг. Це був не гострий біль, як від голки чи шпильки, а дуже невгамовне відчуття. Щоночі Джойс робила мені масаж ніг. Але навіть і думки не виникало, що я більше не потребую його, поки не минув рік з того моменту, як я кинув курити.

Приблизно за два роки до того, як я позбувся тютюнової залежності, у мене час від часу був сильний біль у грудях, який, як я боявся, був викликаний раком легенів, але зараз зрозуміло, що це були напади стенокардії. З того часу, як я кинув курити, не було жодного нападу.

Коли я був дитиною, будь-які мої порізи рясно кровоточили, і це лякало. Ніхто не пояснив тоді, що кровотеча є насправді природним і важливим цілющим процесом і коли його дія закінчується, кров згортається. Я підозрював, що у мене гемофілія, і боявся, що стечу кров’ю до смерті. Пізніше протягом життя я теж отримував глибокі порізи, але вони ледве кровоточили – просочувався якийсь червоно-бурий бруд.

Колір крові непокоїв мене. Я знав, що вона має бути яскраво-червоною, і вважав, що у мене якась хвороба. Радів густині крові, яка означала, що у мене вже не буде рясних кровотеч. Лише після того, як кинув курити, дізнався, що куріння згортає кров і її бурий відтінок – наслідок браку кисню. Тоді я не здогадувався про це, але, обертаючись у минуле, розумію, що саме цей вплив куріння на здоров’я сповнює мене сьогодні найбільшим жахом. Коли я думаю про своє бідолашне серце, яке намагалося качати цей бруд по звуженим кровоносним судинам день у день, не пропускаючи жодного удару, то вважаю дивом, що у мене не стався інфаркт. Це змусило усвідомити не те, наскільки крихкі наші тіла, а те, наскільки сильні та майстерні ці неймовірні машини!

Після сорока у мене на руках з’явилися «плями старості» – це коричневі та білі цятки, які можна побачити на обличчі та руках людей похилого віку. Я намагався не звертати на це увагу, вважаючи, що плями викликані раннім старінням через моє активне життя. Одного разу в клініці почув зауваження однієї людини, що після того, як вона припинила курити, у неї ці плями зникли. Я не курив уже п’ять років, а про свої плями зовсім забув, та був дуже здивований, побачивши, що вони теж зникли!

Скільки пам’ятаю себе, щоразу, коли різко підводився, особливо у ванні, у мене мерехтіло в очах. Я відчував запаморочення, наче ось-ось знепритомнію. Але ніколи не пов’язував це з курінням і був упевнений, що це цілком нормально і у всіх подібна реакція. І поки п’ять років тому колишній курець не сказав, що у нього більше немає цього відчуття, мені не спадало на думку, що його я теж позбувся.

Ви можете зробити висновок, що я іпохондрик. І вважаю, що був ним, поки курив. Цигарки одурюють нас, змушуючи повірити, що надають мужності, хоча насправді вони поступово й непомітно позбавляють її. Я був шокований, коли мій батько сказав, що не хотів би дожити до п’ятдесяти, і навіть не припускав, що через двадцять років у мене теж буде подібна відсутність жаги до життя.

Ви можете зробити висновок, що цей розділ занадто страшний і похмурий, і мати сумніви щодо необхідності. Запевняю вас, що він потрібен. У дитинстві я боявся смерті, а потім повірив, що куріння допомогло мені впоратися з цим страхом. Мабуть, це так. Якщо це правда, куріння замінило той жах чимось набагато гіршим: СТРАХОМ ЖИТИ!

Тепер мій страх померти повернувся, але більше не турбує мене. Я усвідомлюю, що він існує тільки тому, що життя дає насолоду, і зовсім не так багато думаю про смерть, як у дитинстві. У мене повноцінне життя, і на подібні думки не вистачає часу. Напевно, я не маю шансів дожити до ста, але я спробую. Постараюсь отримувати задоволення від кожної безцінної миті!

Існує ще дві переваги здорового життя, які ніколи не спадали мені на думку, поки не кинув курити. Перше – це припинення кошмарів, що повторювалися щоночі. Постійно снилось, наче мене переслідують. Можу припустити, що ці видіння були результатом позбавлення нікотину протягом ночі і того відчуття непевності, яке викликала його відсутність. Тепер єдиним кошмаром, який іноді буває, є сон, що я знову закурив. Це поширене серед колишніх курців. Дехто хвилюється, що він означає підсвідому нудьгу за цигаркою. Не хвилюйтесь. Я вважаю, він показує вашу радість, що ви стали некурцем. Існує зона напівсну після будь-якого кошмару, коли прокидаєшся не зовсім впевненим у реальності, але чи не приємно потім усвідомити, що це був лише сон?

Одного разу, коли я описував, як щоночі за мною хтось женеться, то набрав замість «переслідування» «цнотливість». Можливо, це була одна з «помилок по Фрейду», але вона підказала мені, як краще за все перейти до другої переваги. У клініках, розбираючи вплив куріння на здібність зосередження, я іноді кажу: «Який орган вашого тіла більш за все потребує доброго припливу крові?» Дурнуваті посмішки чоловіків свідчать, що суть питання не зовсім зрозуміла. Проте вони абсолютно правi. Будучи старомодним англійцем, я вважаю цю тему дещо незручною та не маю наміру заглиблюватись у подробиці шкідливого впливу куріння на мою власну сексуальну активність і задоволення або на сексуальну активність інших колишніх курців, з якими довелося обговорювати цю тему. Поки я не припинив курити, то навіть не здогадувався про цей вплив цигарок та приписував свою сексуальну активність, а точніше, її відсутність, рокам, що минають.

Однак якщо ви переглянете науково-популярні фільми, то дізнаєтесь, що головним законом в природі є виживання, а другим – виживання виду, або розмноження. Природа гарантує, що продовження роду не відбудеться, якщо партнери не відчувають себе фізично здоровими і не впевнені в тому, що забезпечили безпеку власної території, можливість годуватися і вибір гідної пари. Чоловіча винахідливість дозволила нам трохи змінити ці правила, але я точно знаю, що куріння може призвести до імпотенції. Можу також запевнити вас, що, відчувши себе вільним і здоровим, станете отримувати від сексу набагато більше задоволення та зможете насолоджуватися ним якомога частіше.

Курці також страждають від ілюзії, що негативні наслідки куріння дуже перебільшені. Насправді все навпаки. Немає сумнівів у тому, що цигарки є головною причиною смертей у нашому суспільстві. Проблема в тому, що в багатьох випадках статистика не покладає провину на них.

Підраховано, що 44 % пожеж у житлових будинках сталося через куріння. Цікаво, скільки автомобільних аварій було викликано цигарками саме в ту мить, коли ви відводите очі від дороги, щоб прикурити? Я цілком обережний водій, але ближче за все підходив до смерті (крім куріння взагалі), коли намагався скрутити цигарку за кермом. Не люблю думати про те, скільки разів під час кашлю вона вилітала у мене з рота, ризикуючи впасти десь між сидіннями. Думаю, що всі водії-курці мають подібний досвід: спроби однією рукою кермувати, а іншою – прилаштовувати куди-небудь закурену цигарку.

Результат промивання мiзкiв полягає в тому, що ми схильні думати як людина, котра падає зі стоповерхового будинку і, пролітаючи п’ятдесятий поверх, каже: «Поки все йде добре!» Ми вважаємо, що якщо зайшли з курінням так далеко, одна зайва цигарка нічого не змінить. Спробуйте подивитись на ситуацію інакше: «звичка» – це безперервний ланцюг на все життя, бо кожна цигарка створює потребу в наступній. Із придбанням навички закурюється ґніт. Проблема в тому, що ВИ НЕ ЗНАЄТЕ ДОВЖИНИ ҐНОТУ. Щоразу, прикурюючи цигарку, стаєте на один крок ближче до вибуху бомби.

ЯК МОЖНА ДІЗНАТИСЯ, ЧИ НЕ Є ТАКОЮ САМЕ ЦЯ ЦИГАРКА?