Текст книги "Легкий спосіб кинути курити"

Автор книги: Лекса Пёрышкина

сообщить о нарушении

Текущая страница: 5 (всего у книги 14 страниц)

Розділ 10
Нудьга

Якщо ви зараз курите, то вже б забули про це, якби я не нагадав. Ще одна омана, пов’язана з курінням, – твердження, що цигарки позбавляють нудьги. Нудьга – це емоційний настрій. Коли ви курите, то розум не промовляє: «Я курю цигарку. Я курю цигарку». Це відбувається лише тоді, коли протягом тривалого часу ви були позбавленi можливості покурити або коли ви намагаєтеся скоротити куріння чи знов починаєте курити після невдалої спроби кинути.

Насправді ситуація складається таким чином: коли ви залежні від нікотину, але не курите у даний момент, то відчуваєте, що вам чогось бракує. Якщо є можливість зайняти розум чимось, що не викликає напруги, то відсутність наркотику протягом тривалого часу може зовсім не турбувати. Однак коли ви нудьгуєте і немає чим відволікти розум, то маєте годувати маленьке чудовисько. Коли потураєте собі (тобто не намагаєтесь кинути курити або скоротити куріння), навіть прикурювання цигарки стає несвідомою дією. Навіть ті, хто курить люльку або самокрутки, можуть здійснювати цей ритуал автоматично. Якщо будь-який курець спробує згадати всі цигарки, які викурив за день, то пригадає лише деякі з них – наприклад, першу цигарку або ту, що була після обіду. Річ у тім, що цигарки посилюють нудьгу опосередковано, бо вони спонукають вас почуватися мляво, та замість того, щоб зайнятися чимось активним, курці зазвичай вештаються, нудьгуючи та намагаючись полегшити муки відвикання.

Ось чому так важливо протистояти промиванню мiзкiв. Оскільки те, що, сумуючи, курці, як правило, курять, – це факт. Те, що з самого народження нам говорили, що куріння знімає нудьгу, – це також факт, і ми навіть не намагаємось заперечити цьому. Нас також змусили повірити в те, що жувальна гумка допомагає розслабитись. І дійсно, під час стресової ситуації люди іноді скрегочуть зубами. Усе, що робить жувальна гумка, – це дає логічний привід скреготати. Наступного разу, коли спостерігатимете за кимось із жуйкою, зверніть увагу, як вони це роблять і який мають вигляд: розслаблений або напружений. Постежте за людьми, які курять через нудьгу. Їм все одно сумно, бо цигарки не позбавляють її.

Як колишній затятий курець можу вас запевнити, що немає нуднішого заняття, ніж прикурювати одну огидну цигарку по одній день у день, рік у рік.

Розділ 11
Зосередження

Цигарки не допомагають зосередитись. Це лише чергова омана.

Намагаючись зосередитись, ви автоматично хочете уникнути всього, що відвертає увагу, наприклад відчуття холоду або жару. А курець вже страждає: маленьке чудовисько хоче отримати свою дозу. Тому, коли він хоче зосередитись, йому навіть не треба задумуватись про спосіб. Курець автоматично бере цигарку, частково задовольняючи бажання курити, та розпочинає свою справу. При цьому він уже забув, що курить.

Цигарки не допомагають концентрації, навпаки, руйнують її, тому що через деякий час, навіть під час куріння, людина вже не може позбутися мук відвикання. Тоді вона збільшує дозу, а проблема зростає.

Існує й інша причина, з якої куріння заважає зосередитися. Прогресуюча закупорка артерій та вен отруйними речовинами викликає кисневе голодування мозку. Цілком очевидно, що ваша здатність до зосередження та творчої активності значно покращується, якщо зупинити цей процес.

Саме аспект зосередження завадив мені кинути курити, коли намагався застосувати метод сили волі. Я міг би змиритися з дратівливістю та поганим настроєм, але коли мені дійсно треба було зосередитись на чомусь складному, цигарка ставала необхідною. Добре пам’ятаю те панічне відчуття, якого зазнав, довідавшись, що не можна курити під час іспитів з бухгалтерії. Я був уже затятим курцем, переконаним у тому, що не зможу зосередитись протягом трьох годин без цигарки. Але я склав іспити і не пам’ятаю, щоб на той час думав про куріння, тому, коли дійшло до вирішального моменту, мене це вже не турбувало. Втрата здібності зосередитись, якої зазнають курці, коли намагаються кинути курити, насправді відбувається не через фізичний біль відвикання від нікотину. Коли ви курите, у вас настає розумовий ступор. А що ви робите, коли у вас ступор? Прикурюєте цигарку. Але це не допомагає. Тоді що ви робите? А те, що маєте робити: ви звикаєте до цього почуття, як це роблять некурці. Якщо ви курець, цигарка ні в чому не може бути винною. Наприклад, у курців ніколи не буває кашлю, викликаного курінням; у них просто постійна застуда. У той момент, коли ви кидаєте курити, провина за те, що все йде не так, покладається на те, що ви припинили курити. Тепер, якщо у вас виникає ступор, ви не змиряєтесь з ним, а говорите: «Якби я міг зараз закурити, це вирішило б мої проблеми». Потім починаєте сумніватись у рішенні позбутись своєї звички.

Якщо вірите в те, що куріння найкраще сприяє зосередженості, ця впевненість призведе до того, що вам не вдасться сконцентруватися без тютюну. Саме сумніви, а не фізичні муки викликають проблему. Завжди пам’ятайте: болю відвикання зазнають курці, а не некурці.

Коли я погасив свою останню цигарку, скотився за одну ніч з викурювання ста цигарок на день одразу до нуля без будь-якої втрати здатності зосереджуватись.

Розділ 12
Релаксація

Більшість курців вважає, що цигарки допомагають розслабитись. Правда в тому, що нікотин є хімічним збуджуючим засобом. Якщо поміряти пульс, а потім викурити дві цигарки поспіль, то його частота значно збільшиться.

Однією з найулюбленіших для більшості курців є цигарка після обіду. Обід – це час робочого дня, коли ми припиняємо працювати. Відпочиваємо, втамовуємо голод і спрагу, а потім почуваємося вдоволеними. Однак бідолашний курець не може розслабитись, бо у нього є ще один голод, який треба задовольнити. Мріє про цигарку, як про цукрову поливу на торті, але насправді то не він, а саме це маленьке чудовисько потребує їжі.

Річ у тім, що наркоман, який потрапив у залежність від нікотину, ніколи не може повністю розслабитись, та з часом ситуація тільки погіршується.

Найнапруженіші люди на планеті – зовсім не ті, хто не курить, а п’ятдесятирічні бізнесмени, що викурюють одну цигарку за іншою, постійно кашляють і відхаркують, у яких високий кров’яний тиск і які повсякчас роздратовані. У них цигарки перестають навіть частково полегшувати ті симптоми, що самі створили.

Пам’ятаю, як виховував своїх дітей, коли був молодим бухгалтером. Коли хтось із них робив щось неправильно, то гнівався так, що це не йшло у жодне порівняння з тим, що накоїла дитина. Я щиро вірив, що в моїй натурі є злий дух. Тепер знаю, що то було насправді. Це було не якоюсь вродженою вадою, а лише маленьким чудовиськом, яке й створювало проблеми. На той час я вважав, що у мене були всі проблеми у світі, але, обертаючись назад, дивуюсь, в чому ж полягав весь той великий стрес. Я повністю контролював своє життя. Єдиним, що контролювало мене, були цигарки. Сумно через те, що навіть сьогодні я не можу переконати власних дітей у тому, що саме куріння робило мене таким дратівливим. Щоразу, коли вони чують, як курець намагається виправдати свою залежність, ідея така: «О, цигарки заспокоюють мене. Вони допомагають розслабитись».

Декілька років тому організації, які займаються усиновленням дітей, погрожували, що заборонять курцям всиновлювати дітей. Одного дня туди зателефонував роздратований чоловік і сказав:

«Ви абсолютно не праві. Я пам’ятаю, коли був дитиною, якщо мені було треба обговорити з матір’ю якесь суперечливе питання, я чекав, поки вона закурить цигарку та розслабиться». Чому він не міг поговорити з матір’ю, коли вона не курила? Чому всі курці настільки напружені, коли не покурять, навіть після обіду в ресторані? Чому тоді всі некурці повністю розслаблені? Чому курці не можуть зосередитись без цигарки? Наступного разу, коли в супермаркеті почуєте, як молода мати кричить на дитину, постежте за тим, як вона піде. Перше, що вона зробить, – підкурить цигарку.

Почніть звертати увагу на курців, особливо тоді, коли їм заборонено курити. Ви побачите, що в ці моменти вони тримають руки біля рота, або грають великими пальцями, або торкаються власної ноги, або перебирають волосся, або зціплюють зуби. Курці не розслаблені, вони взагалі забули це відчуття – бути повністю спокійними. І це лише одна з багатьох радостей, до яких ви ще прийдете.

Процес, пов’язаний із цигарками, можна уподібнити ситуації з мухою, спійманою комахоїдною рослиною. Спочатку муха їсть нектар, але непомітно рослина починає пожирати комаху.

Чи не час вам вибратися із цієї рослини?

Розділ 13
Комбіновані цигарки

Ні, «комбіновані» цигарки – це не той випадок, коли ви курите дві чи більше цигарок одразу. Коли це відбувається, то дивуєтесь, чому курите першу. Одного разу я обпік руку, намагаючись засунути до рота цигарку, де вже була така сама. Звичайно, усе не настільки безглуздо, як ви могли б подумати. Як я вже говорив, цигарки врешті-решт перестають полегшувати муки відвикання, і відчуття, що вам чогось не вистачає, залишається навіть під час куріння. У цьому полягає жахливе розчарування затятого курця. Коли вам необхідна підтримка, виявляється, що ви вже курите. Ось чому такі люди часто починають зловживати алкоголем або приймати інші наркотики. Але я відволікся.

«Комбінована» цигарка – це та, приводом для якої стали дві або більше звичайних причин закурити, наприклад соціальні функції, вечірки, весілля, обіди в ресторані. Вони є прикладами подій, що одночасно викликають стрес і заспокоюють. На перший погляд це може здатися суперечливим, хоча насправді все по-іншому. Будь-яка форма участі у громадському житті, навіть у компанії друзів, може викликати стрес, але при цьому ви хочете отримати задоволення та повністю розслабитись.

Існують ситуації, у яких одразу присутні всі чотири причини. Однією з них може вважатися керування автомобілем. Якщо ви позбавляєтеся напруженої ситуації, наприклад візиту до стоматолога або лікаря, то тепер можете розслабитись. Водночас керування машиною завжди передбачає наявність елемента стресу. На карту поставлене життя. Вам також треба зосередитись. Можна не усвідомлювати два останніх фактори, але той факт, що вони підсвідомі, не означає, що їх немає. А якщо ви застрягли в автомобільному заторі або поїхали в тривалу подорож, то можете зазнавати нудьги. Інший класичний приклад – гра в карти. Якщо це щось на зразок бриджу або покеру, вам треба зосередитись. Якщо ви програєте більше, ніж можете собі дозволити, це викликає стрес. Якщо довго не йде пристойна карта, це може стати нудним. Та поки все це триває, ви відпочиваєте; передбачається, що розслаблюєтесь. Під час гри в карти, незважаючи на ступінь мук відвикання, всі курці починають курити цигарку за цигаркою, навіть ті, хто за інших обставин курить лише з особливої нагоди. Попільнички переповнюються миттєво. Над головою постійно висить хмара диму. Якщо ви поплескаєте кого-небудь із курців по плечу та запитаєте, чи отримує він задоволення від цигарок, той відповість: «Ти що, жартуєш?» Дуже часто після подібних вечірок, прокинувшись із відчуттям, що у горлянці вигрібна яма, ми вирішуємо кинути курити.

«Комбіновані» цигарки – особливі, це ті, за якими, як нам здається, ми сумуватимемо більше за все, коли обмірковуємо рішення кинути курити. При цьому життя вже ніколи не буде таким самим приємним. Насправді працює той самий принцип: цигарки лише полегшують муки відвикання, та у певні моменти ми маємо гострішу потребу послабити їх.

Давайте все з’ясуємо. Особливою є не цигарка, а подія. Щойно ми усунемо потребу в тютюні, подібні події стануть приємнішими, а стресові ситуації менш напруженими. У наступному розділі розглянемо це детальніше.

Розділ 14
Що я кидаю?

АБСОЛЮТНО НІЧОГО! Саме страх заважає нам кинути курити. Страх того, що позбавимось задоволення або підтримки. Страх того, що приємні ситуації вже ніколи не будуть такими. Страх того, що не зможемо впоратись зі стресовою ситуацією.

Іншими словами, уплив промивання мiзкiв полягає в тому, щоб примусити повірити в те, що в нас є слабкість або в цигарці присутнє дещо дуже необхідне, і якщо ми кинемо курити, залишиться порожнеча. Чітко засвойте ось це: ЦИГАРКИ НЕ ЗАПОВНЮЮТЬ ПОРОЖНЕЧУ, ВОНИ ЇЇ УТВОРЮЮТЬ!

Наше тіло є найскладнішим та найдовершенішим об’єктом на планеті. Вірите ви в Творця, процес природного добору або в поєднання цих двох факторів, незалежно від того, яка істота або система створила наші тіла, – вона в тисячу разів могутніша за людину! Людина не може винайти найдрібнішу живу клітину, не кажучи вже про диво зору, розмноження, кровоносну систему або мозок. Якби Творець або процес природного добору передбачали, що ми будемо курити, вони спорядили б нас яким-небудь фільтрувальним пристроєм, щоб не дозволити надходити отруті в тіло, та чимось на зразок димаря.

Насправді наш організм споряджений надійними сигнальними пристроями у вигляді кашлю, запаморочення, нудоти тощо, а ми на свій страх і ризик ігноруємо їх.

Добрі новини полягають в тому, що, по суті, немає чого кидати. Як тільки ви усунете з вашого тіла це маленьке чудовисько, а з голови – наслідки промивання мiзкiв, у вас вже ніколи не буде ні бажання, ні потреби курити.

Цигарки не покращують смак їжі. Вони руйнують його. Псують чуття смаку та нюху. Постежте в ресторані за курцями, які курять між стравами. Вони отримують задоволення не від прийняття їжі – вони не можуть дочекатися, коли обід закінчиться, бо це заважає їм насолоджуватися цигарками. Багато хто курить за будь-яких обставин, хоча знає, що запах тютюну ображає некурців. Річ не в тім, що курці занадто неуважні люди – просто вони страждають без цигарки, перебувають між двома вогнями. Треба або утриматись від куріння та почуватися нещасним через те, що не можна взяти цигарку, або закурити та бути нещасним, оскільки ображаєш інших людей, відчуваючи провину та ставлячись до себе з презирством за це.

Постежте за курцями під час офіційних заходів, де вони мають чекати на тост за високопосадову особу. Багато хто посилається на слабкий сечовий міхур і змушений крадькома вибиратися, аби нишком затягнутись цигаркою. Саме в такі моменти можна побачити куріння як наслідок справжньої залежності від нікотину. Курці курять не тому, що їм подобається. Вони це роблять, бо інакше почувають себе нещасними.

Через те, що багато хто з нас починає курити під час суспільних подій, коли ми молоді та сором’язливі, то віримо, що не зможемо отримувати задоволення від цих подій без цигарок. Це нісенітниця. Тютюн забирає вашу впевненість у собі. Найвагомішим доказом страху, що вселяють цигарки в курця, є їхній вплив на жінок. Усі жінки прискіпливі до власної зовнішності. Вони не можуть навіть уявити собі, як можна з’явитись на світському рауті, не будучи бездоганно вдягненими та не пахнучи чудово. Навіть коли знають про те, що їхній подих нагадує запах старої попільниці, це їх начебто не стосується. Але я знаю, що це турбує їх повсякчас – багато хто ненавидить запах власного волосся та одягу і все-таки не утримується від цигарок. Ось такий страх породжує в курцях цей жахливий наркотик. Цигарки не допомагають на суспільних подіях; вони тільки псують їх. Вам доводиться тримати в одній руці напій, в іншій – цигарку, одночасно струшуючи попіл і спорожняючи попільницю, що постійно заповнюється недокурками. При цьому маєте старатися не димити в обличчя людині, з якою розмовляєте, намагаючись зрозуміти, чи відчуває вона запах з вашого рота і чи бачить плями на ваших зубах. Не тільки нема чого кидати, але й є багато чудових надбань.

Коли курці обмірковують рішення позбавитись від цигарок, вони здебільшого зосереджують увагу на здоров’ї, грошах і громадському осуді. Це, безсумнівно, важливі та цілком обґрунтовані питання, але особисто я вважаю, що найбільші переваги відмови від куріння – психологічні:

1. Повернення мужності та впевненості в собі.

2. Отримання свободи від рабської залежності.

3. Можливість йти по життю, не страждаючи від «чорних тіней» у свідомості, від розуміння, що більша частина людства ставиться до вас із презирством та, гірше за все, ви самі себе зневажаєте.

Життя некурця не тільки краще, але й набагато приємніше. Я не маю на увазі лише те, що ви станете здоровішими та багатшими. Йдеться про те, що ви станете щасливішими та будете отримувати набагато більше задоволення.

Чудові переваги життя некурців обговорюватимуться в кількох наступних розділах.

Курцям важко оцінити цю свободу від нікотину. Мабуть, вам допоможе така аналогія.

Уявіть, що на вашому обличчі з’явилася лихоманка, всім відомий герпес, а у мене є чудова мазь. Я кажу вам: «Спробуйте це». Ви втираєте мазь, і лихоманка негайно зникає. Через тиждень вона знов з’являється. Ви питаєте: «У вас ще є та мазь?», а я пропоную:

«Візьміть тюбик собі. Він може знадобитися». Ви застосовуєте мазь. І о диво! Лихоманка знову зникає. Повертаючись, хвороба щоразу стає дедалі боліснішою та уражає все більшу площу. Ви звертаєтеся до лікаря, але той не може нічого вдіяти. Пробуєте інші засоби, але допомагає тільки ця чудова мазь.

Тепер ви цілком залежите від неї. Ніколи не виходите на вулицю, не перевіривши, чи взяли тюбик із собою. Якщо їдете за кордон, то берете декілька. Потім, на додачу до всіх тривог про здоров’я, я виставляю вам неабиякий рахунок – сто фунтів за кожний тюбик. Але у вас немає вибору, окрім як платити.

Пізніше ви читаєте в медичній колонці в газеті, що подібне трапилося не тільки з вами; багато людей страждають від тієї самої проблеми. Фармацевти виявили, що мазь не лікує герпес. Усе, що вона робить, – заганяє лихоманку під поверхню шкіри. Саме мазь викликала розростання інфекції. Усе, що треба зробити, аби позбутися герпесу, – припинити використовувати ліки. Тоді лихоманка врешті-решт зникне.

Чи будете ви й надалі застосовувати мазь?

Чи потрібна вам особлива сила волі, щоб не використовувати її? Якщо не повірили статті, можливо, ще кілька днів будете сумніватись; але як тільки побачите, що лихоманка зменшується, то потреба та бажання застосовувати мазь негайно зникнуть.

Чи відчуватимете ви себе нещасним? Звичайно ж, ні. У вас була жахлива проблема, яку вважали нерозв’язною. Тепер рішення знайдено. Навіть якщо на позбавлення від лихоманки піде рік, щодня, бачачи покращення стану, ви будете думати: «Чи не чудово це? Я зовсім не збираюсь помирати».

Аналогічне диво трапилося зі мною, коли я загасив свою останню цигарку. Дозвольте пояснити вам аналогію із герпесом та маззю. Лихоманка – це не рак легенів і не склероз артерій, не емфізема, не хронічна астма, не бронхіт і не коронарна хвороба серця. Усе це лише додатки до лихоманки. І це не тисячі фунтів стерлінгів, що ми викидаємо їх на вітер, і не смердючий подих, не пожовклі назавжди зуби, не апатія, не дихання з присвистом і не кашель. Це не роки, протягом яких ми самі себе душимо, мріючи припинити робити це. І це не всі ті випадки, коли нас карали через те, що забороняли курити. І це не постійне відчуття презирства оточуючих та, гірше за все, до самого себе. Усе це лише наслідки лихоманки. Герпес є лише тим, що змушує нас заплющувати очі на подібні речі. Цей панічний страх – «я хочу цигарку». Некурці не знають цього відчуття. Найсильніша емоція, якої ми будь-коли зазнавали, – це страх, а найбільша вигода, яку ви придбаєте, – порятунок від нього. Я почував себе тоді так, ніби раптом випiрнув з густого туману.

Ясно побачив, що відчуття панічного бажання закурити не було наслідком моєї слабкості або чарівною властивістю нікотину. Потяг викликала перша цигарка, кожна ж наступна не тільки не полегшувала це почуття, а, навпаки, посилювала. Зненацька я зрозумів, що всі інші «щасливі» курці живуть у тому самому кошмарі, що й я. Усі вони вигадують неправдоподібні пояснення (втім, не гірші знайдених мною), намагаючись виправдати власну дурість.

ЯК ЧУДОВО БУТИ ВІЛЬНИМ!

Розділ 15
Добровільне рабство

Зазвичай, коли курці намагаються кинути курити, головними причинами стають здоров’я, гроші та громадський осуд.

У минулому столітті люди завзято боролися за скасування рабства, і все ж курець живе у добровільному рабстві. Здається, він не усвідомлює, що в ті моменти, коли йому дозволено курити, хотів би бути некурцем. Про більшість викурених протягом життя цигарок ми можемо сказати, що не тільки не отримуємо від них задоволення, але навіть не усвідомлюємо, що куримо їх. Та лише після періоду утримання починаємо дійсно одурювати себе, вважаючи, що тютюн надає задоволення (наприклад, перша цигарка вранці, після обіду тощо).

Цигарка стає цінною тільки тоді, коли ми намагаємось кинути курити або коли суспільство силою примушує до цього (наприклад, у церкві, лікарні, супермаркеті, театрі тощо).

Затятий курець має пам’ятати, що ця тенденція дедалі посилюється. Сьогодні це торкнулося вагонів метро. Завтра – усіх громадських місць.

Минули ті часи, коли курець міг завітати до друга чи незнайомої людини та запитати: «Ви не заперечуєте, якщо я закурю?» Сьогодні бідолашний любитель цигарок, приходячи в дім незнайомої людини, відчайдушно роззирається навколо в пошуках попільниці та сподівається побачити в ній недокурки. Якщо не знаходить, то намагається протриматись, а якщо не може, то просить дозволу закурити, та, цілком імовірно, чує у відповідь: «Куріть, якщо вам це необхідно» або «Але було б краще, якби ви не курили. Запах тютюну потім довго не вивітрюється».

Бідолашний курець і так відчуває себе нікчемним, а тут бажає провалитись крізь землю.

Пам’ятаю, що, коли я курив, кожне відвідування церкви ставало суровим випробуванням. Навіть на весіллі своєї дочки, коли мав стояти там як гордий батько, що робив я? Я думав: «Нехай це все швидше закінчиться, щоб ми змогли вийти і зробити перекур».

Вам допоможе спостереження за курцями під час подібних подій. Вони товчуться разом. Ніколи немає лише однієї пачки. Штук двадцять ходить по колу, а бесіда завжди одна й та сама.

– Ви курите?

– Так, пригощайтеся цигаркою.

– Дякую, пізніше.

Вони прикурюють і глибоко затягуються, думаючи про себе:

«Які ми щасливі! Отримали нашу маленьку винагороду. Бідолашні некурці її не одержали».

Але «бідолашному» некурцю не потрібна така нагорода. Нас було створено не для того, щоб жити, систематично отруюючи власний організм. Сумно, що навіть під час куріння курець на відміну від некурця, вільного від тютюну, не відчуває спокою, впевненості в собі. Перебуваючи у церкві, некурець поводиться спокійно і не хоче, щоб подія швидше закінчилася. Він може насолоджуватись кожним моментом свого життя.

Пам’ятаю, як взимку під час гри в сніжки удавав, що у мене слабкий сечовий міхур, аби піти перекурити. Ні, я був не чотирнадцятирічним школярем, а сорокарічним бухгалтером. Як сумно. І навіть коли я знов приєднувався до гри, то не отримував від неї задоволення. Навпаки: з нетерпінням чекав її закінчення, щоб знову закурити, хоча й передбачалося, що цигарка є способом розслабитись та отримати задоволення від улюбленого заняття.

Для мене найзворушливішою радістю буття некурцем стала свобода від цього рабства, можливість насолоджуватися кожною миттю свого життя, а не гаяти половину часу, мріючи про цигарку, і потім, закуривши, думати, що краще б я цього не робив.

Курці мають пам’ятати, що, коли вони перебувають у приміщенні або навіть у компанії некурців, це не пихаті некурці позбавляють їх чогось, а «маленьке чудовисько».