Текст книги "Легкий спосіб кинути курити"

Автор книги: Лекса Пёрышкина

сообщить о нарушении

Текущая страница: 8 (всего у книги 14 страниц)

Розділ 23
Остерігайтеся скорочення куріння

Багато курців звертаються до скорочення куріння як до засобу на шляху до повного припинення або спроби встановити контроль над маленьким чудовиськом, а багато лікарів і консультантів рекомендують скорочення куріння як підтримки.

Очевидно, що чим менше ви курите, тим краще, але як трамплін до повного позбавлення цигарок це є фатальним. Саме ці спроби утримують нас у пастці протягом усього життя.

Зазвичай подібні заходи слідують за невдалими зусиллями кинути курити. Через кілька годин або днів утримання курець каже собі щось на кшталт цього: «Я не можу терпіти думку про існування без цигарки, тому, починаючи з цієї миті, буду курити лише в особливих випадках або скорочу куріння до десяти цигарок на день. Якщо звикну до цього, то зможу утриматися на тому ж рівні або зменшуватиму куріння далі».

У цю мить починають відбуватися цілком певні та жахливі речі.

Життя курця перетворюється на пекло. Він все ще залежний від нікотину та підтримує існування чудовиська не тільки в тілі, але й у свідомості.

Відтепер він, чекаючи на наступну цигарку, бажає, щоб життя йшло швидше.

До того як скоротити куріння, курець міг взяти цигарку в будьяку мить, і це хоча б частково полегшувало муки відвикання. Тепер, на додаток до звичайних стресів і напружених життєвих ситуацій, він сам стає причиною власних страждань, викликаних відвиканням від нікотину, протягом більшої частини життя. Таким чином людина сама змушує себе бути нещасною і дратівливою.

Поки курець потурав своїм бажанням, він не отримував задоволення від більшості цигарок і навіть не усвідомлював, що викурював їх. Це відбувалося автоматично. Єдиною втіхою, як він вважав, були цигарки після періоду утримування від куріння (наприклад, перша цигарка вранці, після їжі тощо).

Вичікуючи зайву годину, перш ніж закурити, курець «отримує задоволення» від кожної цигарки. Чим довше чекання, тим більш приємною вона стає. Насправді, задоволення від цигарки – це не сама цигарка, а закінчення хвилювань, викликаних тягою до нікотину (неважливо, чи це слабкий фізичний потяг, чи розумова пригніченість).

Основна складність у відмові від куріння – не хімічна залежність. Це було б занадто просто. Курці всю ніч існують без цигарок, бажання курити навіть не будить їх. Багато людей лишають спальню перед тим, як закурити. Більшість навіть снідають, а дехто утримується до прибуття на роботу. Курці здатні прожити без цигарки протягом десятьох годин. Але якби вони спробували протриматись без тютюну впродовж десятьох годин вдень, то стали б дерти на собі волосся.

Купивши нову машину, багато курців можуть утриматися від куріння в ній. Не зазнаючи надмірних незручностей, відвідують супермаркети, театри, лікарні, стоматологів тощо. Багато хто може протриматися без цигарок в компанії некурців. Навіть на станціях метро курці дотримуються правил громадського порядку. Вони, можна сказати, раді, коли хтось забороняє курити. Насправді курці отримують таємне задоволення від існування без цигарок протягом тривалих періодів. Це вселяє в них надію, що, можливо, одного разу більше не виникне бажання курити.

Коли кидаєш курити, основна проблема полягає в промиванні мiзкiв, в омані, що цигарка є якоюсь опорою або винагородою і що без неї життя вже ніколи не буде таким, як колись. Скорочення куріння не відбиває у вас охоту до нього, а залишає з почуттям непевності та пригніченості і переконує, що найцінніша річ у світі – це наступна цигарка і щастя без неї неможливе.

Немає нічого більш жалісного, ніж курець, який намагається скоротити куріння. Він страждає від ілюзії, що чим менше куритиме, тим менше буде хотітися. На ділі все зовсім навпаки. Чим менше людина курить, тим довше страждає від мук відвикання, тим більше насолоджується цигаркою і тим огидніше стає її смак. Але й це не зупиняє. Фактор тютюну ніколи не брався до уваги. Якби курці курили тому, що отримують задоволення від смаку цигарок, то ніхто ніколи не викурив би більше однієї. Вам важко в це повірити? Добре, давайте все з’ясуємо. У якої цигарки найогидніший смак? Правильно, у першої вранці – тієї, яка взимку викликає кашель і відхаркування. Яка цигарка найцінніша для курців? Правильно, перша вранці! Ну, чи дійсно ви щиро вірите, що курите, щоб насолодитись смаком і запахом цигарок? Чи вважаєте, що більш розумним поясненням є те, що ви просто полегшуєте дев’ятигодинні муки відвикання? Перш ніж погасите свою останню цигарку, дуже важливо, щоб були розвінчані всі омани, пов’язані з курінням. Якщо ви не позбудетесь ілюзії, що смак певних цигарок надає задоволення, до того, як докурите останню, то не зможете довести це на практиці, не ставши знову залежним. Отже, закуріть просто зараз, якщо тільки ви вже не кинули. Зробіть шість глибоких затяжок цього чудового тютюну і запитайте себе, що ж такого гарного в цьому смаку. Можливо, ви вважаєте, що тільки певним цигаркам властивий добрий смак, наприклад викуреним після їжі. Якщо це так, чому ж ви тоді викурюєте всі інші? Бо звикли курити? Так чому ж люди звикають до цигарок, смак яких вважають неприємним? Та в чому причина того, що така ж сама цигарка з тієї ж самої пачки після обіду смакує по-іншому, ніж вранці? Адже смак їжі не змінюється після цигарки, так чому ж цигарка стає іншою після обіду?

Не покладайтесь тільки на мене, перевірте самі: свідомо викуріть цигарку після їжі, щоб переконатися, що вона не набуває якогось іншого смаку. Причина, з якої курці вважають, що цигарка краще смакує після їжі або на вечірках з алкоголем, полягає в тому, що в такі миті і курці, і некурці по-справжньому щасливі. Однак наркоман, залежний від нікотину, ніколи не зможе бути дійсно безтурботним, якщо маленьке нікотинове чудовисько залишиться позбавленим чогось. Не настільки вже курці й насолоджуються смаком цигарки після їжі. Адже ми не їмо тютюн, звідки ж береться його смак? Річ лише в тім, що курці нещасливі, якщо їм не дозволено полегшити симптоми відвикання. Тому різниця між курінням і некурінням є різницею між відчуттям щастя та пригніченості. Саме тому здається, що смак цигарок краще. Курці, які вранці одразу ж беруть цигарку, нещасливі незалежно від того, курять вони чи ні.

Скорочення куріння не тільки не працює, але і є найжорстокішою формою катування. Воно не діє, тому що спочатку курець сподівається, що, звикаючи курити все менше та менше, він послаблює своє бажання взятися за цигарку. Але це не звичка, а залежність, суть якої полягає в тому, щоб бажати все більше й більше, та ніяк не навпаки. Тому, щоб скоротити куріння, людина змушена проявляти силу волі та дисциплінованість протягом усього життя.

Основна проблема в припиненні куріння – не хімічна залежність. З нею легко впоратися. Головне – це помилкове переконання в тому, що цигарки надають задоволення. Така хибна думка спочатку породжується промиванням мiзкiв, якого ми зазнаємо ще до того, як починаємо курити, і яке потім підсилюється реальною залежністю. Усе, що насправді робить скорочення куріння, – це підживлює ще більше цю оману настільки, що нікотин починає повністю панувати над життям курця, переконуючи його в тому, що найціннішою річчю у цьому світі є наступна цигарка.

Як я вже сказав, скорочення куріння в жодному разі ніколи не діє, оскільки ви примушені проявляти силу волі та дисциплінованість протягом усього життя. Якщо ви не маєте достатньої мужності, щоб зав’язати, то її тим паче не досить, щоб скоротити куріння. Кинути курити набагато швидше і менш болісно.

Я чув буквально про тисячі випадків, коли скорочення куріння закінчувалося невдачею. Кілька відомих мені успішних спроб було досягнуто різкою відмовою від цигарок після порівняно короткого періоду зменшення кількості викуреного. У дiйсностi курці припиняли курити не завдяки, а всупереч скороченню куріння. Єдине, що воно робило, – це продовжувало агонію. Невдала спроба скоротити потребу в тютюні призводить до нервового виснаження курця та ще більшого переконання в тому, що він залежний від нікотину довічно. Зазвичай цього досить, щоб змусити людину курити протягом наступних п’яти років, перш ніж вона почне чергову спробу.

Незважаючи на це, скорочення куріння допомагає побачити всю даремність куріння, бо ясно демонструє, що цигарка надає задоволення тільки після періоду утримання. Вам потрібно перестати битися головою об стіну, тобто зазнавати мук відвикання, щоб відчути, як приємно не робити цього.

Отже, ви маєте вибір:

• Скоротити куріння назавжди. Це стане добровільним самокатуванням і в кожному разі ні до чого не призведе.

• Усе більше й більше душити себе все життя. У чому сенс?

• Поставитись до себе з любов’ю і кинути курити.

Скорочення куріння демонструє ще одну важливу річ: не існує такого поняття, як «випадкова цигарка». Куріння – це ланцюгова реакція, яка буде тривати все життя, якщо ви не докладете впевнених зусиль, щоб розірвати цей ланцюг.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: СКОРОЧЕННЯ КУРІННЯ ПОГУБИТЬ ВАС!

Розділ 24
Лише одна цигарка

«Лише одна цигарка» – міф, який ви повинні викинути з голови. Саме з цієї «лише однієї цигарки» ми взагалі почали курити. Саме ця «лише одна цигарка», що дозволяє нам подолати труднощі або яку ми викурюємо під час особливої події, знищує більшість спроб позбутися залежності.

Саме цій «лише одній цигарці», у випадку, якщо курець зміг кинути курити, вдається знову заманити його в пастку. Іноді закурюють лише для того, аби переконатися, що потреба в нікотині зникла, і саме ця цигарка псує все. Вона має жахливий смак, який переконує курця в тому, що він ніколи більше не потрапить у залежність від куріння, але він уже попався.

Сама думка про одну особливу цигарку часто заважає курцям позбутися залежності. Перша цигарка вранці або після обіду.

Чітко засвойте: не існує такого поняття, як «лише одна цигарка». Куріння є ланцюговою реакцією, яка триватиме решту вашого життя, якщо тільки ви не розірвете її.

Саме міф про випадкову або особливу цигарку змушує курців, коли вони кидають курити, хандрити та мріяти про неї. Засвойте звичку ніколи не марити про випадкову цигарку або пачку – це лише фантазія. Щойно ви подумаєте про куріння, уявіть життя, сповнене презирства, при цьому ви сплачуєте шалені гроші лише за привілей руйнувати своє фізичне та розумове здоров’я, за життя у рабстві, за життя зі смердючим подихом.

На жаль, не існує нічого схожого на цигарку, що можна було б використати в хвилини горя та радості як підтримку або задоволення. Однак чітко усвідомте, що цигарка не надає ані першого, ані другого. Ви або впадете в депресію на все життя, або ні. Напевно, не станете мріяти про ціанід лише тому, що вам подобається смак мигдалю, отже припиніть катувати самих себе думкою про випадкову цигарку або сигару.

Запитайте в курця: «Якби ви мали можливість повернутися назад у той час, коли ви ще не стали залежним від куріння, чи стали б ви курцем?» Відповідь завжди однакова: «Ви, напевно, жартуєте». Але все ж таки вибір має кожен курець щодня. Чому він не робить свій вибір? Відповідь одна – страх. Страх перед тим, що не зможе припинити курити або що життя без цигарок ніколи вже не буде як колись.

Припиніть обманювати самого себе. Ви зможете це зробити.

Це дуже легко.

• Існує кілька певних принципів, які треба чітко засвоїти, щоб кинути курити було просто. До цього часу ми розглянули вже три з них:

• У принципi, немає чого кидати. Можна лише придбати чудові позитивні вигоди.

• Ніколи не думайте про випадкову цигарку. Її не існує. Є тільки життя, сповнене хвороб та неприємностей.

• Ваша ситуація не відрізняється від якоїсь іншої. Будь-який курець може зробити висновок, що кинути курити легко.

Багато хто вважає себе «переконаними» курцями або просто схильними до куріння. Запевняю вас: такого поняття не існує. До того як люди стануть залежними від наркотику, немає потреби курити. Саме нікотин стає причиною залежності, а не яка-небудь ваша особлива властивість. Це ефект впливу наркотиків, саме вони змушують повірити, що ви схильні до їх вживання. Однак важливо розвінчати це переконання. Якщо повірите, що залежите від нікотину, то перебуватимете під його впливом навіть після смерті маленького нікотинового чудовиська всередині вашого тіла. Необхідно усунути всі наслідки промивання мiзкiв.

Розділ 25
Нерегулярні курці, підлітки, некурці

Затяті курці схильні заздрити тим, хто курить час від часу. Усі ми зустрічали подібних людей: «О, я можу прожити цілий тиждень без цигарок, і це мене анітрохи не турбує». Ми думаємо: «Як би мені хотілося, щоб і я так міг». Знаю, що важко повірити, але жодному курцю не подобається бути курцем. Ніколи не забувайте:

· Жодний курець ніколи не приймав рішення стати курцем (байдуже, нерегулярним або якимось іншим).

· Тому всі курці почуваються йолопами.

· Тому всі курці схильнi брехати самим собі та іншим у даремній спробі виправдати власне безглуздя.

Колись я був фанатом гольфу, але ніколи не хвалився тим, скільки разів зіграв, хоча хотів зіграти ще більше. Чому ж курці пишаються тим, як мало вони курять? Якщо це істинний критерій, то справжньою похвалою було б взагалі не курити.

Якби я повідомив: «Чи знаєте ви, що можу прожити цілий тиждень без моркви і це мене анітрохи не турбує?», то ви б вирішили, що я, безперечно, псих. Якщо мені подобається морква, то навіщо хочу прожити без неї цілий тиждень? Якщо не отримую від неї задоволення, навіщо робити подібну заяву? Отже, коли курець каже:

«Я можу прожити цілий тиждень без цигарки, і мене це справді анітрохи не турбує», то намагається переконати і вас, і самого себе в тому, що проблеми немає. Насправді він каже щось на зразок цього: «Мені вдалося протриматися цілий тиждень без куріння». Як і будь-який інший курець, він, можливо, сподівається, що тепер зможе проіснувати без нікотину решту свого життя. Але курцеві вдалося протриматись лише тиждень, отже якої цінності, напевно, набула для нього цигарка, що її він був позбавлений так довго?

Ось чому у тих людей, які курять час від часу, залежність від нікотину насправді набагато сильніша, ніж у затятих курців. У них не тільки більша ілюзія задоволення, але вони практично не прагнуть кинути курити, бо витрачають менше грошей і менш уразливі до ризиків для здоров’я.

Пам’ятайте, що єдиною радістю, яку отримує курець, є полегшення мук відвикання, і, як я вже пояснював, навіть це задоволення є оманою. Уявіть маленьке нікотинове чудовисько всередині вашого тіла як постійну сверблячку, настільки незначну, що більшу частину часу вона навіть не помітна.

Якщо у вас постійний свербіж, бажання почухатися буде природним. Коли організм дедалі більше стає залежним від нікотину, звичка курити одну цигарку по одній стає цілком нормальною.

Існує три основні причини, що утримують курців від куріння однієї цигарки за одною.

ГРОШІ. Більшість не може собі це дозволити.

ЗДОРОВ’Я. Ми змушені приймати отруту, щоб полегшити муки відвикання. Здібність людини впоратися з отрутою міняється в різних ситуаціях і в різні періоди життя. Вона діє як автоматичне обмеження.

ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ. Вона нав’язана суспільством або умовами праці, а також друзями, родичами та самим курцем внаслідок боротьби, що триває в свідомості кожного курця.

Раніше я вважав свою звичку курити одну цигарку по одній слабкістю і не міг зрозуміти, як моїм друзям вдається обмежувати кількість викуреного на день десятьма або двадцятьма штуками. Мені ніколи не спадало на думку, що більшість курців просто не можуть безперервно курити, бо для цього необхідно мати дуже сильні легені. Затяті курці схильні заздрити тим, хто викурює п’ять цигарок на день. Але такі люди не курять більше або через будову свого тіла, або просто не можуть собі цього дозволити, або їхня робота, суспільство та відраза до власної залежності не дозволяють курити більше.

Напевно, на цій стадії буде корисним надати декілька визначень.

НЕКУРЕЦЬ. Людина, яка ніколи не потрапляла в цю пастку, але якій не варто хвалитися цим. Він некурець лише Божою милістю. Усі курці були впевнені, що вони ніколи не стануть залежними, а деякі некурці досі намагаються підкурити цигарку час від часу.

НЕРЕГУЛЯРНИЙ КУРЕЦЬ. Існує два основних типи нерегулярних курців.

Курець, який уже потрапив у пастку, але ще не розуміє цього. Не заздріть таким людям. Вони просто куштують нектар із хижих рослин та, ймовірно, невдовзі стануть затятими курцями. Пам’ятайте, що як і всі алкоголіки починають з випадкових чарок, так і всі курці спочатку курять час від часу.

КУРЕЦЬ, ЯКИЙ РАНІШЕ БУВ ЗАТЯТИМ КУРЦЕМ і думає, що вже не зможе кинути курити. Саме ці курці викликають найбільшу жалість. Вони поділяються на кілька категорій, кожна з яких вимагає окремих коментарів.

КУРЕЦЬ, ЯКИЙ ВИКУРЮЄ П’ЯТЬ ЦИГАРОК НА ДЕНЬ. Якщо він отримує від цигарок задоволення, то чому викурює лише п’ять штук на день? Якщо йому байдуже, то навіщо тоді взагалі курити? Пам’ятайте, що ця звичка справді означає те саме, що битися головою об стіну для того, щоб відчути задоволення, коли припиниш. Курець, який викурює п’ять цигарок на день, полегшує власні муки відвикання менше, ніж на годину на день. Решту часу, хоча він цього не усвідомлює, б’ється головою об стіну, і це триває більшу частину його життя. Він викурює п’ять цигарок на день, тому що або не може собі дозволити більше, або піклується про власне здоров’я. Переконати затятого курця в тому, що він не отримує задоволення від тютюну, легко, але спробуйте довести це нерегулярному курцеві. Будь-хто, хто пройшов через спробу скоротити куріння, знає, що це найгірше катування, яке майже гарантує, що ви залишитеся залежним решту свого життя.

КУРЕЦЬ, ЩО КУРИТЬ ТІЛЬКИ ВРАНЦІ АБО ВВЕЧЕРІ. Караючи себе стражданням від мук відвикання протягом першої половини дня, полегшує їх у другій. Запитайте, чому, якщо цигарки надають таке задоволення, він не курить впродовж всього дня, а якщо йому не подобається курити, то навіщо взагалі це робити.

КУРЕЦЬ, ЯКИЙ ПОЧАВ АБО КИНУВ КУРИТИ ШІСТЬ МІСЯЦІВ ТОМУ. (Або «О, я можу кинути, коли захочу. Я робив це тисячу разів».) Якщо йому подобаються цигарки, то навіщо він припиняв курити на шість місяців? Якщо не отримує від куріння ніякого задоволення, то навіщо почав курити знову? Річ у тім, що він перебуває в нікотиновій залежності. Хоча фізичний потяг зник, залишилася головна проблема – промивання мiзкiв. Щоразу курець сподівається, що кине назавжди, але невдовзі знову потрапляє у пастку. Багато курців заздрять тим, хто кидає і знову починає курити, думаючи: «Як їм пощастило, що вони можуть контролювати куріння, курити і кидати, коли захочуть». Однак при цьому упускається той факт, що люди, які то починають, то кидають курити, взагалі не контролюють процес куріння. Коли вони курять, то таємно мріють не робити цього. Коли вони некурці, бажають закурити. Якщо ви замислитеся, стане зрозуміло, що це було правдою протягом всіх років нашого куріння. Коли дозволено курити, ми або приймаємо це як належне, або хочемо взагалі не курити. Цигарки набувають цінності лише тоді, коли ми не можемо покурити. Це жахлива дилема курців. Вони ніколи не зможуть виграти, бо сподіваються на ілюзію. Існує лише один спосіб, який веде до перемоги: припинити курити та перестати хандрити.

КУРЕЦЬ: «Я КУРЮ ТІЛЬКИ З ОСОБЛИВОГО ПРИВОДУ». Так, ми всі з цього починаємо. Але чи не дивовижно, як швидко зростає кількість особливих випадків, і перш ніж ми усвідомимо це, починаємо курити з будь-якого приводу.

КУРЕЦЬ: «Я КИНУВ, АЛЕ ЧАС ВІД ЧАСУ ВИКУРЮЮ ЦИГАРКУ АБО СИГАРУ». У якомусь сенсі, подібні курці найжалюгідніші зі всіх. Вони або живуть, вважаючи себе позбавленими чогось, або, що трапляється набагато частіше, їхня випадкова сигара перетворюється на дві. Вони залишаються на слизькому шляху, який веде лише в один бік – ВНИЗ. Рано чи пізно такі люди знову стають затятими курцями і потрапляють в ту саму пастку, в якій опинилися раніше. Існує ще дві категорії нерегулярних курців. Перший тип – це курці, які викурюють лише випадкову цигарку або сигару під час суспільних подій. Насправді ж це – некурці. Їм не подобається курити. То лише відчуття, що вони щось упускають, хочуть бути частиною події. Ми всі починаємо подібним чином. Наступного разу, коли сигари підуть по колу, зверніть увагу, як через деякий час курці перестають курити їх. Навіть затяті курці не можуть дочекатися можливості погасити сигару. Вони б віддали перевагу власним цигаркам. Чим дорожча й більша сигара, тим важче її курити – здається, що ця диявольська штукенція димітиме всю ніч. Курці другої категорії зустрічаються дуже рідко. З тисяч людей, що звернулися до мене за допомогою, я можу згадати лише прикладів з десять. Описати цей тип курців краще через наступний приклад. Мені зателефонувала жінка, щоб записатися на приватний прийом. Вона адвокат, курить близько дванадцяти років і за весь цей час ніколи не курила більше чи менше двох цигарок на день. Утім, це дуже вольова та рішуча жінка. Я пояснив їй, що ефективність групових сеансів не нижча за індивідуальні і в будь-якому випадку я веду індивідуальний прийом, тільки якщо людина настільки відома, що це призведе до зриву роботи групи. Вона почала плакати, і я не міг встояти перед сльозами.

Консультація дуже дорого коштує; адже більшість курців дивуватимуться, чому ця жінка взагалі захотіла кинути курити. Вони б з радістю заплатили мені суму рахунка, який я їй виставив, тільки за те, аби курити дві цигарки на день. Але це помилка – вважати, що ті, хто курить час від часу, щасливіші та можуть контролювати свою звичку. Мабуть, можуть, але вони точно не щасливіші. У нашому випадку батьки цієї жінки померли від раку легенів до того, як вона сама стала залежною від тютюну. Як і я, вона дуже боялася куріння, поки не закурила вперше. Як і я, вона стала жертвою сильного тиску і спробувала першу цигарку. Як і я, вона досі пам’ятає її огидний смак. Однак на відміну від мене, що капітулював і дуже швидко став затятим курцем, вона чинила опір падінню.

Усе, що вам коли-небудь подобалося в цигарці, – це закінчення потягу до неї, незалежно від того, викликаний він майже невідчутною фізичною залежністю від нікотину або моральними тортурами, причиною яких є заборона почухати місце, що свербить. Самі собою цигарки – це отрута й гидота. Ось чому ви страждаєте від ілюзії отримання задоволення від тютюну лише через деякий період утримання. Як і у випадку з відчуттям голоду або спраги, чим довше ви від них потерпаєте, тим більшу радість відчуваєте, коли нарешті втамовуєте їх. Курці помиляються, вважаючи, що потяг до нікотину є лише звичкою. Вони думають: «Якби мені вдалося знизити куріння до певного рівня або якби я зміг курити лише в особливих випадках, то моє тіло та розум погодилися б із цим. Потім, якщо мені захочеться, зможу утримувати кількість викурених цигарок на тому самому рівні або ще скоротити її». Чітко засвойте, що не існує ніякої «звички». Куріння – це наркотична залежність. Природним прагненням можна вважати намагання полегшити муки відвикання, а не продовжувати їх. Навіть бажання утримувати куріння на тому самому рівні, на якому ви перебуваєте зараз, вимагатиме сили волі та дисциплінованості протягом решти вашого життя. Мірою того як зростає несприйнятливість організму до наркотику, вам хочеться курити дедалі більше, а не менше. Мірою того як нікотин починає руйнувати фізичне та розумове здоров’я і розхитувати вашу нервову систему, мужність і впевненість у собі, ви дедалі менше будете здатні чинити опір прагненню скоротити інтервали між цигарками. Ось чому на самому початку ми ще можемо курити або не курити. Якщо підхоплюємо застуду, то припиняємо курити. Це пояснює, чому люди мого типу, які ніколи не мали ілюзій щодо задоволення від куріння, змушені були продовжувати курити одну цигарку за іншою, незважаючи на те, що кожна з них ставала справжнім фізичним катуванням.

Не заздріть цій жінці. Коли ви курите за дванадцять годин лише одну цигарку, вона стає для вас найціннішою річчю у світі. Протягом дванадцяти годин бідолашна жінка боролася з собою. Вона так і не змогла кинути курити, при цьому боялася збільшити вживання нікотину через страх захворіти раком легенів, як її батьки. Але щодня впродовж двадцяти трьох годин і десяти хвилин вона мала боротися зі спокусою. Те, що їй вдалося, вимагало величезної сили волі, і, як я вже казав, такі випадки дуже рідкісні. Але зрештою це довело жінку до сліз. Погляньте на ситуацію логічно: або в курінні є непідроблене задоволення чи підтримка, або взагалі нічого немає. Якщо в ньому дійсно щось існує, хто захоче чекати годину, день або тиждень? Чому протягом певного часу люди відмовляють собі в отриманні насолоди або допомоги? А якщо в курінні немає істинної підтримки або задоволення, то навіщо взагалі курити?

Я також пам’ятаю інший випадок, із чоловіком, який викурював по п’ять цигарок на день. Він розпочав телефонну розмову хрипким голосом: «Пане Карр, я лише хочу кинути курити, перш ніж помру». Ось як цей чоловік описав своє життя.

«Мені шістдесят один рік. Через куріння я заробив рак горла.

Зараз фізично можу викурити лише п’ять самокруток на день.

Раніше я міцно спав усю ніч. Тепер прокидаюся щогодини, і єдине, про що можу думати, – це тютюн. Навіть коли сплю, то мрію покурити.

Мені не можна курити першу цигарку вранці до десятої години. Я встаю о п’ятій ранку та випиваю незліченні чашки чаю. Дружина встає десь о восьмій, і, оскільки тепер у мене абсолютно дурний характер, то не дозволяє мені лишатися вдома. Я іду до теплиці та намагаюся зайняти себе чимось, але мене постійно переслідують думки про куріння. О дев’ятій ранку починаю скручувати свою першу цигарку та скручую її, доки вона не стане ідеальною. Не те щоб мені потрібно, аби вона такою була, – просто мені є чим зайнятися. Потім я чекаю на десяту годину. Коли час підходить, руки починають безконтрольно тремтіти. Я не прикурюю одразу. Адже якщо я закурю, то доведеться чекати три години до наступної. Нарештi я закурюю, роблю одну затяжку і одразу гашу цигарку. Продовжуючи цей процес, можу розтягти куріння однієї штуки на цілу годину. Я курю цигарку, поки від неї не залишиться лише чверть дюйма (шість десятих сантиметра), а потім чекаю наступну».

На додаток до цього бідолаха обпік собі обидві губи, бо курив цигарки майже до самого кінця. Можливо, ви уявили повного недоумка. Але це не так. Цей чоловік – колишній сержант морської піхоти, зростом понад шість футів (сто вісімдесят три сантиметри). Раніше він займався легкою атлетикою та зовсім не хотів ставати курцем. Однак під час останньої війни суспільство вважало, що цигарки надають мужності, і всім солдатам видавали пайок цигарок. Фактично це був наказ стати курцем. Решту життя чоловік витрачав шалені гроші на цигарки та кошти платників податків на власне лікування, і все це повністю зруйнувало його фізично й морально. Якби він був твариною, суспільство припинило б його страждання, однак ми досі дозволяємо фізично та розумово здоровим підліткам потрапляти у залежність від куріння.

Ви можете подумати, що наведений приклад – перебільшення. Це надзвичайний випадок, але не унікальний. Я чув буквально тисячі подібних історій. Цей чоловік вилив мені душу, але можете бути впевненими, що багато хто з друзів та знайомих заздрять йому, бо він викурює лише п’ять цигарок на день. Якщо думаєте, що з вами не трапиться нічого подібного, ПРИПИНІТЬ ОБМАНЮВАТИ САМОГО СЕБЕ.

ЦЕ ВЖЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ.

У будь-якому випадку курці – славнозвісні брехуни, які кажуть неправду навіть собі. Вони змушені це робити. Велика кількість нерегулярних курців курять набагато більше і з набагато більшої кількості приводів, ніж зізнаються. Я провів багато бесід із так званими курцями, які викурюють п’ять цигарок на день, і під час розмови вони вже викурювали понад п’ять штук тільки в моїй присутності. Постежте за такими людьми під час суспільних подій, наприклад на весіллях і днях народження. Як і більшість курців, вони куритимуть безперервно.

Вам не треба заздрити нерегулярним курцям. У вас взагалі немає необхідності курити. Життя нескінченно солодше без цигарок. Зазвичай зцілити підлітків набагато важче, і не тому, що їм здається, нібито кинути курити складно. Вони або не вірять, що стали залежними від нікотину, або досі перебувають на початковій стадії захворювання і страждають від ілюзії, що автоматично кинуть, перш ніж перейдуть на другу стадію.

Зокрема я хочу попередити батьків, які ненавидять куріння, щоб у них не було хибного відчуття безпеки. Усі діти не переносять запах і смак тютюну, поки не стануть залежними від нього. Свого часу вам теж не подобалися цигарки. Також не обманюйтесь державними кампаніями боротьби з курінням. Пастка залишається такою, якою була завжди. Діти знають, що нікотин вбиває, але ще вони добре розуміють, що одна цигарка не знищить. На певному етапі є шанс підпасти під вплив друга або подруги, однокласника або колеги. Ви, можливо, думаєте, що дітям треба просто спробувати закурити одну цигарку, смак якої буде настільки огидним, що у них більше ніколи не виникне цього бажання.

Мені здається, що нездатність суспільства перешкодити нашим нащадкам ставати залежними від нікотину та інших наркотиків, – найсумніша зі всіх численних сумних аспектів проблеми даної залежності. Я багато розмірковував та написав книжку (видавництво Penguin), мета якої – звернутися до питання, як перешкодити дітям підпасти під вплив куріння та допомогти позбутися залежності, якщо така виникла. Існує статистика, що переважна більшість підлітків, які приймають найнебезпечніші наркотики, уперше знайомляться з поняттям хімічної залежності тоді, коли потрапляють у нікотинову пастку. Отже, допомагаючи уникнути її, ви значною мірою зменшите ризик наркозалежності. Прошу вас не бути самовдоволеними в цьому питанні. Необхідно захистити підлітків якомога раніше, і, якщо у вас є діти, наполегливо раджу прочитати мою книжку. Навіть якщо підозрюєте, що син або донька, можливо, вже залежать від наркотику, у книжці є чудові поради, як допомогти дитині врятуватися.