Текст книги "Легкий спосіб кинути курити"

Автор книги: Лекса Пёрышкина

сообщить о нарушении

Текущая страница: 7 (всего у книги 14 страниц)

Розділ 18
Енергія

Більшість курців знають про вплив на легені процесу поступового засмічення кровоносних судин, кисневого голодування та нестачi поживних речовин. Однак їм невідомо про те, як нікотин діє на енергетичний рівень організму.

Одна з підступних властивостей пастки куріння полягає в тому, що її вплив на наш фізичний і розумовий стан настільки поступовий та непомітний, що ми навіть не здогадуємося про нього і розцінюємо як нормальний.

Вплив куріння нагадує ефект звичок неправильного харчування. Великий живіт утворюється настільки повільно, що його збільшення не викликає у нас занепокоєння. Коли ми дивимось на людей з великою зайвою вагою, то дивуємось, як вони взагалі дозволили собі дійти до такого стану.

Давайте уявимо, що все відбулося за одну ніч. Ви лягли спати стрункою людиною з вагою шістдесят п’ять кілограмів, рельєфними м’язами і без грама жиру в організмі. Коли прокинулись, то вага досягла вісімдесяти п’яти кілограмів. Ви стали товстим, обрезклим із неабияким черевцем. Замість того щоб підскочити, почуваючи себе відпочилим і сповненим енергією, прокинулись нещасним і млявим, ледве розплющили очі. Напевно, вас охопила б паніка: чим настільки жахливим ви захворіли вночі? Але куріння – та ж сама недуга. Просто ви прийдете до подібного стану за двадцять років. Те ж саме відбувається і з курінням. Якби я міг в одну мить пересунути ваше тіло та розум у часі, щоб можна було порівняти, як ви почуватиметесь, припинивши курити, лише за три тижні, цього було б достатньо, щоб умовити позбутись тютюнової залежності. Ви б здивувались: «Невже у мене справді настільки чудова фізична форма?» Але це рівноцінно думці: «Невже я дійсно впав так низько?» Хочу підкреслити, що не маю на увазі лише ваше фізичне здоров’я і енергію; ви відчуєте себе значно впевненішим і вільнішим і набагато краще будете зосереджуватись.

Я пам’ятаю, як підлітком носився по світу. Коли мені виповнилося тридцять, то постійно почував себе втомленим і млявим. Мені було важко прокинутись о дев’ятій годині ранку. Після вечері лягав на диван подивитися телевізор і через п’ять хвилин починав куняти. Оскільки мій батько поводився так само, я вважав подібну поведінку нормальною і гадав, що енергійність – це прерогатива дітей та підлітків, а старість починається десь після двадцяти.

Докуривши останню цигарку, я невдовзі з полегшенням відчув, що закупорка судин і кашель зникли, а разом із ними минули й напади астми та бронхіту. Крім цього, трапилося дещо дійсно непередбачене. Я став прокидатись о сьомій годинi ранку, почуваючи себе повністю відпочилим і сповненим енергії. Тепер мені хочеться робити зарядку, бігати і плавати. У свої сорок вісім років я не міг пробігти ані кроку, пропливти ані метра. Мої заняття спортом обмежувались такими динамічними його видами, як боулінг, який ніжно називають «грою старих», і гольф, для якого доводилось пересуватися на баггі. Тепер, у шістдесят чотири, я щодня пробігаю дві-три милі, роблю зарядку і пропливаю двадцять дистанцій. Мати енергію та сили – чудово, а коли почуваєш себе фізично й розумово сильним, приходить радість життя.

Проблема в тому, що, коли ви припиняєте курити, ваше здоров’я повертається теж поступово. Але це зовсім не схоже на зсування в яму. Якщо зараз ви зазнаєте невдачі, принесеної методом сили волі, то будь-які покращення розумового і фізичного стану чи фінансові надбання стиратимуться на тлі депресії, якої вам не минути.

На жаль, у мене немає можливості миттєво пересунути вас на три тижні вперед. Але ви можете! І інстинктивно знаєте, що я кажу правду. Усе, що треба зробити, -

ВИКОРИСТАТИ СВОЮ УЯВУ!

Розділ 19
Куріння розслаблює мене та додає впевненості

Це найгірша зі всіх ілюзій, пов’язаних із курінням, і, по-моєму, у списку оман вона стоїть одразу після рабської залежності. Найбільший виграш, який отримуєш, відмовившись від цигарок, – те, що більше не треба буде йти по життю з постійним відчуттям непевності в собі, якого зазнають всі курці.

Цим людям здається дуже важким повірити в те, що саме нікотин викликає відчуття паніки, від якого вони страждають, коли пізно вночі ще не повернулися додому і бояться, що цигарки незабаром закінчаться.

Про більшість переваг відмови від куріння я дізнався через багато місяців після того, як сам кинув курити, під час консультацій з іншими курцями.

Двадцять п’ять років я відмовлявся звертатися до лікарів. Якщо і страхував своє життя, то намагався заощадити на страхових внесках, наполягаючи на полісі без покриття витрат на медичну допомогу, і в результаті сплачував більше. Я ненавидів відвідувати лікарів або стоматологів, не терпів навіть думки про старість, пенсію тощо.

Жодне з цього я не пов’язував зі звичкою курити, однак порятунок від неї схожий на нічне пробудження від кошмару. Сьогодні з нетерпінням чекаю кожного нового дня. Звичайно, у моєму житті трапляється і неприємне, і я теж перебуваю під впливом стресів і перевтоми, але як чудово бути впевненим у тому, що зможу з ними впоратися, а міцне здоров’я, енергія і впевненість у собі роблять добрі часи приємнішими.

Розділ 20
Зловісні чорні тіні

Ще однією радістю припинення куріння стане свобода від відчуттів страху та провини, що затьмарюють нашу свідомість.

Усі курці усвідомлюють, що вони йолопи, але заплющують очі на згубні наслідки куріння. Більшу частину життя ми куримо автоматично, і в нашій свідомості завжди ховаються чорні тіні.

Існує декілька дивовижних переваг, які ви надбаєте, припинивши курити. Про деякі з них, що з’являються внаслідок припинення загрози здоров’ю, припинення марнування грошей та позбавлення абсолютної безглуздості куріння, я дуже добре знав, коли був курцем. Однак страх позбутися тютюнової залежності був настільки сильним, настільки жахала сама думка про це, що я чинив опір будь-яким спробам людей, які бажали мені добра та намагались умовити кинути цю згубну звичку. Уся моя уява й енергія були спрямовані на те, щоб знайти будь-які, навіть пусті відмовки, які б дозволили продовжувати курити.

Дивовижно, але найдотепніші з них спали мені на думку саме тоді, коли я спробував припинити курити. Вони, звичайно, були навіяні страхом і муками, яких я зазнав, намагаючись кинути за допомогою сили волі. Заблокувати свій розум від усвідомлення марнування грошей і загрози здоров’ю не було аніякої можливості. Але зараз, коли я врятувався, дивуюсь, наскільки успішно мені вдавалося заплющувати очі на ще значніші переваги, які придбає людина, кидаючи курити. Я вже згадував абсолютне рабство курця: жити половину життя в очікуванні дозволу закурити, в автоматичному курінні та таємному жалкуванні, що взагалі все це почав. Іншу частину життя ми почуваємо себе нещасними і позбавленими чогось, бо суспільство не дозволяє курити. У попередньому розділі я описав неймовірну радість повернення енергії. Але для мене найбільшою перевагою в порятунку від куріння були не гроші, здоров’я, енергія чи закінчення рабської залежності, а усунення страху і сорому, що затьмарювали свідомість, зникнення відчуття, що мене зневажають, провина перед некурцями, та більше за все я радів можливості повернути самоповагу.

Більшість курців – не безвольні, м’якотілі люди, якими їх вважає і суспільство, і вони самі. Я повністю контролював всі інші аспекти власного життя. Відчував відразу до самого себе через те, що залежав від шкідливого тютюну, який, і я це добре знав, руйнував моє життя. Не можу описати свою абсолютну радість бути вільним від зловісних чорних тіней, залежності та відчуття презирства до самого себе. Я не можу розповісти вам, як це чудово – дивитися на всіх інших курців (байдуже, молодих чи старих, затятих чи тих, хто курить час від часу) без заздрості, а з почуттям жалості до них і радості за вас, тих, хто врятувався від рабства.

Попередні два розділи були присвячені значним перевагам життя некурців. Мені здається, що треба надати системі рівноваги, тому наступний розділ перелічує переваги життя курців.

Розділ 21
Переваги курiння

…

Розділ 22
Метод сили волі

У нашому суспільстві прийнято вважати, що кинути курити важко. Навіть відповідні книжки за звичаєм починаються з опису, як нелегко позбутися тютюнової залежності. Насправді це сміховинно просто. Так, я можу зрозуміти ваші сумніви стосовно даного твердження, але візьміть його до уваги.

Якщо ваша мета – пробігти милю менш ніж за чотири хвилини, це важко. Треба буде пройти через роки тренувань, і навіть потім, можливо, ви не зможете це зробити. (Більша частина наших досягнень відбувається в свідомості. Чи не дивно, наскільки важко це було, поки Банністер[2]2
  Роджер Банністер (нар. 1929) – англійський лікар та бігун, першим пробіг милю (1,6 км) менш ніж за чотири хвилини.


[Закрыть] дійсно не пробіг, а сьогодні це звичайна справа?)

Однак для того, щоб позбутися залежності, треба лише більше не курити. Ніхто не змушує вас курити силою (окрім вас самих), і на відміну від їжі та пиття цигарки не потрібні, щоб вижити. Тому якщо ви хочете припинити курити, чому, власне, це має бути важко? Правда, процес відмови ускладнюється самим курцем через застосування методу сили волі. Згідно з моїм визначенням, метод сили волі – це будь-який спосіб, який змушує курця відчути, що він приносить жертву. Давайте розглянемо цей метод.

Ми не ухвалювали рішення стати курцями. З тими першими цигарками просто експериментували і, оскільки їхній смак був жахливим, були впевнені, що зможемо зупинитися, коли захочемо. Здебільшого ми викурюємо ті перші кілька цигарок, тільки коли хочемо, і за звичаєм це відбувається в компанії інших курців під час суспільних подій.

Перш ніж усвідомити, що відбувається, ми вже не тільки регулярно купуємо і куримо цигарки, коли захочемо, але й робимо це щодня. Куріння вже стало частиною нашого життя. Ми завжди перевіряємо, чи взяли пачку з собою. Думаємо, що цигарки роблять суспільні події та обіди приємнішими та допомагають подолати стрес. Здається, нам навіть не спадає на думку, що одна й та сама цигарка з тієї самої пачки, викуреної після обіду, має той самий смак, що і перша вранці. Насправді куріння ніколи не покращує прийняття їжі чи суспільну подію, не знімає напруження. Курці просто вірять, що не зможуть отримати задоволення від обіду або впоратися зі стресом без цигарки.

За звичаєм усвідомлення того, що ми стали залежними від куріння, займає багато часу, бо страждаємо від ілюзії, що курці курять тому, що цигарки надають задоволення, а не через те, що змушені. Не отримуючи від тютюну радості (а ми ніколи її не отримуємо), перебуваємо в омані, що зможемо кинути, коли захочемо. Звичайно, ми помиляємось доти, доки не спробуємо позбутись залежності по-справжньому, і тільки тоді усвідомлюємо, що проблема дійсно існує. Майже завжди перші спроби кинути курити ми робимо на самому початку, і, в свою чергу, вони викликані нестачею грошей (хлопець зустрічає дівчину, і вони вирішують заощаджувати, щоб створити оселю, і не хочуть витрачати кошти на цигарки) або турботою про здоров’я (підліток все ще активно займається спортом і помічає, що страждає від задишки). Не важливо, з якої причини, але курець завжди чекає на стресову ситуацію – стосовно грошей або здоров’я. Тiльки він перестає курити, як маленьке чудовисько починає вимагати їжі. Тоді курець бажає викурити цигарку, а оскільки курити йому не можна, це змушує страждати ще більше. Засоби, які людина завжди застосовувала для зняття стресу, більше недоступні, і тому курець із потроєною силою хоче курити. Імовірним результатом періоду самокатування стає компроміс:

«Я скорочу куріння», або «Я обрав незручний час», або «Я почекаю, поки життя стане спокійнішим». Однак, як тільки напруга минає, потреба припиняти курити зникає, і тому курець не приймає рішення кинути до наступної стресової ситуації. Звичайно ж, час ніколи не буде найзручнішим, бо життя для більшості людей стає не менш, а більш напруженим. Ми покидаємо батьківський дім, щоб створити свою оселю, набрати боргів, народити дітей, обрати відповідальнішу посаду тощо. Звичайно ж, життя курця ніколи не може стати спокійнішим, оскільки саме цигарки викликають стрес. Мірою збільшення дози нікотину зростають і страждання курця, і його омана щодо власної залежності від цигарок.

Насправді впевненість у тому, що життя стає дедалі напруженішим, – ілюзія, і саме куріння або аналогічна підтримка створюють її. Після перших невдач людина, як правило, починає сподіватися, що одного дня прокинеться і більше не захоче курити. Ця надія підігрівається історіями про інших колишніх курців. (Наприклад:

«У мене був грип, і після нього я просто не захотів більше курити».) Не обманюйтеся. Я дослідив всі подібні чутки, і вони не такі прості, якими здаються. Звичайно, курець готував себе до того, щоб кинути курити, і просто використав грип як трамплін. Понад тридцять років я прожив із надією, що одного ранку прокинусь і ніколи більше не захочу курити. Коли у мене був біль у грудях, то з нетерпінням чекав, поки він пройде, бо заважав мені курити.

Частіше за все люди, які запросто кинули курити, пережили шок. Можливо, їхній близький родич помер від хвороби, викликаної курінням, або вони самі пережили сильний переляк. Звичайно, їм зараз легко казати: «Одного дня я просто вирішив кинути курити. Ось який я молодець!» Досить одурювати самих себе! Нічого не трапиться, поки ви не докладете до цього зусиль.

Давайте обміркуємо, чому припинити курити за допомогою методу сили волі настільки важко. Більшу частину життя ми живемо за принципом «Я кину завтра», таким чином встромляючи голову в пісок. Час від часу дещо підштовхує нас до того, що ми намагаємось позбутися нiкотинової залежності. Приводом може стати турбота про здоров’я, гроші, громадський осуд, або з нами може трапитись особливо тяжкий напад задишки, після якого ми розуміємо, що

не отримуємо від куріння аніякого задоволення.

Якою б не була причина, вистромлюємо голову з піску і починаємо зважувати всі за і проти куріння. А потім усвідомлюємо те, що знали все своє життя: на підставі логічної оцінки можливий тільки один висновок – ТРЕБА КИНУТИ КУРИТИ.

Якби ви сіли та присудили бали від одного до десяти всім перевагам рішення кинути курити, а потім зробили те саме з перевагами куріння, то загальна сума балів, відданих за те, щоб позбутися залежності, набагато переважила б вади цього рішення.

Проте, хоча курець і знає, що йому набагато краще бути некурцем, він щиро вірить, що, кидаючи курити, приносить жертву. Хоча це лише омана, але омана дуже сильна. Курець, сам не знаючи чому, вірить, що цигарки допомагають йому і в горі, і в радості.

Перш ніж людина зробить спробу кинути курити, їй як слід промиє мiзки суспільство, а потім вона підсилить цю ідею, самостійно промиваючи собі мiзки внаслідок власної залежності. До цього слід додати ще переконливішу процедуру: міркування на тему «Як важко кинути курити».

Курець чув безліч історій про людей, які багато місяців тому перестали курити, але досі відчайдушно хочуть курити. Також зустрічав так званих роздратованих колишніх курців, які, кинувши курити, решту життя мріють про цигарку. Він чув про тих, хто не курив протягом багатьох років і мав щасливе життя, а потім, підкуривши лише одну цигарку, ставав залежним. Напевно, навіть сам знає кількох курців, що перебувають на пізніх стадіях хвороби, коли нікотин повільно, але очевидно вбиває їх, і такі люди не отримують від цигарок абсолютно ніякого задоволення і все ж продовжують курити. На додаток до всього він, можливо, вже й сам зазнав одного або кількох із цих переживань.

Отже замість того, щоб почати кидати курити з відчуттям: «Чудово! Ви чули новини? Я більше не курю», курець починає з почуттям глибокого суму і невідхильності долі, ніби намагаючись здертися на Еверест. Він абсолютно впевнений у тому, що, як тільки маленьке чудовисько втикає в когось свої пазурі, той одразу потрапляє у залежність на все життя. Багато курців навіть починають спробу кинути з вибачення перед друзями та родичами: «Знаєте, я намагатимусь припинити курити. Можливо, протягом наступних кількох тижнів буду дратівливим. Постарайтеся мене витерпіти». Більшість намірів уже приречена на провал до того, як почнуться.

Давайте припустимо, що курцеві вдається витримати декілька днів без цигарки. Його легені швидко очищуються. Він не купував цигарки, отже у людини залишається більше грошей. Тому причини, з яких вона в першу чергу вирішила кинути курити, швидко зникають. Це ніби як ви спостерігаєте автокатастрофу, проїжджаючи повз на машині. Те, що ви побачили, змушує їхати повільніше, але потім ви згадуєте, що запізнюєтесь на зустріч, про яку зовсім забули, і нога сама тисне на педаль газу.

На іншому боці канату – те, що маленьке чудовисько всередині черева не отримало свою дозу. Ви не відчуваєте фізичного болю; якби мали подібний дискомфорт через застуду, то не припинили б працювати та не впали б у депресію. Ви б віджартувалися. Усе, що знає курець, – він хоче цигарку, але і сам не розуміє, чому це настільки важливо. Потім маленьке чудовисько в череві запускає великого монстра у ваш мозок, і людина, яка кілька годин або днів тому перелічувала багато причин, з яких вона кидає курити, відчайдушно шукає будь-які виправдання, щоб почати курити знову. Тепер вона каже такі речі:

• Життя занадто коротке. У будь-яку мить може вибухнути бомба. Завтра можу потрапити під автобус. Я кинув курити занадто пізно. Кажуть, що рак сьогодні викликає все підряд.

• Я обрав незручний час. Мені слід почекати до Різдва / закінчення відпустки або цієї стресової ситуації.

• Я не можу зосередитись. Стаю дратівливим і пригніченим. Не можу належним чином виконувати роботу. Родина та друзі перестануть любити мене. Краще зізнатися: заради всіх маю знову почати курити. Я – затятий курець, отже ніколи вже не зможу бути щасливим без цигарки. (Саме з цієї причини я продовжував курити протягом тридцяти трьох років.)

Саме на цій стадії курець здається. Він закурює цигарку, і шизофренія посилюється. З одного боку, коли маленьке чудовисько отримує свою дозу, настає величезне полегшення, викликане закінченням потягу до нікотину. З іншого боку, якщо йому вдалося протриматись протягом тривалого часу, смак цигарок здається огидним і курець не може зрозуміти, навіщо він курить. Якраз через це з’являється відчуття, що йому бракує сили волі. Насправді ж це не так. Усе, що людина має зробити, – змінити свідомість та ухвалити абсолютно раціональне рішення у світлі останньої інформації. Який сенс бути здоровим, якщо ви при цьому нещасні? Чи потрібно бути багатим, якщо ви нещасні? Зовсім ні! Набагато краще прожити коротке і щасливе життя, ніж довге, але нещасливе. У дiйсностi все зовсім навпаки: життя некурця набагато приємніше. Але мене саме ця омана привела до того, що я курив протягом тридцяти трьох років і маю визнати, якби вона була правдою, то досі продовжував би курити (вірніше, мене б тут вже не було).

Страждання, яких зазнає курець, не мають нічого спільного з муками відвикання. Правда, вони можуть підштовхнути до них, але справжня агонія відбувається в розумі, її викликають сумніви й непевність. Оскільки людина починає з відчуття, ніби приносить жертву, то почуває себе позбавленою чогось, а це своєрідна форма стресу. Коли мозок каже: «Підкури цигарку», це момент стресу. Тому щойно курець закінчує курити, як знову виникає бажання. Але тепер йому не можна курити, бо вже кинув. Саме це змушує людину відчути себе настільки пригніченою, що вона знову пускає в хід всю систему.

Процес кидання ускладнює очікування того, що щось має відбутися. Якщо ваша мета – скласти тест з керування автомобілем, то бажане отримується одразу після екзамену. Згідно з методом сили волі ви кажете собі: «Якщо я зможу протриматись достатньо довго без цигарок, то бажання курити мине».

Як збагнути, що ціль досягнута? Річ у тім, що ви ніколи не дізнаєтесь цього, бо чекаєте, що має дещо відбутися, а насправді нема чому траплятися. Ви припинили курити у той момент, коли погасили останню цигарку, а зараз лише спостерігаєте, скільки часу мине, перш ніж ви не витримаєте.

Як я вже сказав, агонія, якої зазнає курець, розумова, її спричиняє непевність. Хоча вона не супроводжується фізичним болем, але все ж сильно впливає. Курець нещасний та невпевнений у собі. Щоб забути про цигарки, його розум стає одержимим ними.

Для людини можуть настати дні або навіть тижні чорної депресії, її розумом володіють сумніви та страхи:

«Скільки триватиме потяг до куріння?»

«Чи стану я коли-небудь знову щасливим?»

«Чи захочу коли-небудь вставати вранці?»

«Чи зможу коли-небудь знову отримувати задоволення від їжі?»

«Як я зможу впоратися зі стресами в майбутньому?»

«Чи отримуватиму задоволення від суспільних подій?»

Курець чекає, що все ось-ось зміниться на краще, але, звичайно, поки він перебуває у пригніченому стані, цигарка стає дедалі ціннішою.

По сутi справи, дещо все-таки відбувається, але людина цього не усвідомлює. Якщо вона змогла протриматись протягом трьох тижнів без куріння або надходження нікотину в іншій формі, то фізичний потяг до нього зникає. Однак, як я вже казав, муки відвикання настільки незначні, що курець про них і не знає. Приблизно через три тижні багато хто відчуває, що вже зав’язав. Потім закурює знову, щоб довести це, і – кінець. Цигарка має жахливий смак, але тепер колишній курець ввів у свій організм дозу нікотину, і, щойно він докурить, наркотик знову почне залишати тіло курця. У глибині свідомості одразу зазвучить тихенький голос: «Ти хочеш ще одну цигарку». Дійсно, людина покінчила з курінням, але зараз знову зробилася залежною.

Зазвичай курець не одразу закурює наступну цигарку. Він думає: «Я не хочу знову потрапити в залежність». Тому дозволяє минути безпечному періодові, що може тривати години, дні і навіть тижні. Тепер колишній курець може сказати: «Ну, оскільки я не став залежним від нікотину, то можу викурити ще одну цигарку». І знову потрапляє в ту саму пастку і ступає на слизький шлях.

Курці, яким вдалося зав’язати за допомогою методу сили волі, як правило, вважають, що це було важко та довго, бо головна проблема полягає в промиванні мiзкiв, і ще тривалий час після того, як фізична залежність зникне, курець хандрить без цигарок. Кінець кiнцем, якщо йому вдасться протриматись достатньо довго, то стає зрозуміло, що не треба здаватись. Тоді людина припиняє нудьгувати та визнає, що життя триває та надає насолоду і без цигарок.

Багатьом курцям вдається досягнути успіху, застосовуючи метод сили волі, але це дуже важко, і невдачі зустрічаються набагато частіше, ніж перемоги. Навіть ті, кому дійсно щастить, протягом решти життя відчувають себе вразливими. Вони не зовсім усунули наслідки промивання мiзкiв і досі вірять, що в хвилини горя або радості цигарка може надати підтримку. Це пояснює, чому багато тих курців, котрі надовго припинили курити, починають знову.

Багато хто з колишніх курців час від часу викурюють цигарку як «особливе частування» або щоб переконати самих себе, яка ж це огидна звичка. Усе відбувається саме так. Але щойно вони докурюють, нікотин покидає організм і внутрішній голос каже: «Ти хочеш ще одну». Якщо людина знову закурює цигарку, та має такий самий огидний смак, і курці кажуть: «Чудово! Поки я не отримую задоволення від куріння, я не потраплю у залежність від нього. Після Різдва/відпустки/травми припиню курити».

Занадто пізно. Вони вже знову стали залежними від куріння. Пастка, до якої курці потрапили на самому початку, знову зажадала своєї жертви.

Як я повсякчас повторюю, у цигарці немає задоволення. І ніколи не було! Якби ми курили заради цього, ніхто й ніколи не став би курити більше однієї штуки. Вважаємо, що насолоджуємось курінням, тільки тому, що не можемо повірити, наскільки ми дурні, аби курити, не отримуючи від цього ніякого задоволення. Ось чому куріння здебільшого є підсвідомим процесом. Якби під час викурювання кожної цигарки ви усвідомлювали кількість та вплив всіх шкідливих речовин, що надходять у легені, і говорили собі: «Це коштуватиме мені п’ятдесят тисяч фунтів стерлінгів, і, мабуть, саме з цієї цигарки в моїх легенях почнеться раковий процес», то навіть ілюзія отримання задоволення зникала б. Намагаючись викинути з голови всі негативні наслідки, ми почуваємо себе безглуздо. Але якби мали примиритися з ними, то це стало б нестерпним! Якщо ви подивитесь на курців, особливо під час будь-якої суспільної події, то зрозумієте, що вони щасливі тільки тоді, коли не усвідомлюють, що курять. Тiльки надходить розуміння цього, то, як правило, курці починають почувати провину та незручність. Ми куримо, щоб нагодувати маленьке чудовисько… І як тільки ви усунете його з вашого тіла, а великого монстра – з мозку, зникне і потреба, і бажання курити.