Текст книги "Легкий спосіб кинути курити"

Автор книги: Лекса Пёрышкина

сообщить о нарушении

Текущая страница: 2 (всего у книги 14 страниц)

Розділ 1
Найважчий випадок нікотинової залежності, на який я будь-коли натрапляв

Мабуть, слід почати з опису своєї компетенції. Ні, я не лікар і не психіатр, але у важливій для нас галузі мене можна вважати професіоналом. Тридцять три роки свого життя я прожив як затятий курець. У останні роки, перш ніж позбутись нікотинової залежності, викурював не менше за шістдесят цигарок на день, а в особливо важкі періоди – майже сто.

За своє життя я зробив багато спроб кинути курити. Одного разу навіть не курив протягом шести місяців, але і далі ліз на стіну, усе ще перебував поблизу курців, намагаючись спіймати запах тютюну, подорожував у вагонах, де можна курити.

З погляду здоров’я для більшості людей проблема полягає в цьому: «Я кину курити, перш ніж це відбудеться зі мною». Я вже досягнув тієї стадії, коли впевнився, що куріння вбиває. Мене повсякчас мучив головний біль, що супроводжувався кашлем. Відчувалась безперервна пульсація у вені, яка проходить вертикально в центрі лоба, і щиро вірилось, що в будь-яку мить у голові лопнуть судини і я помру від крововиливу в мозок. Це непокоїло мене, але не зупиняло.

Я досягнув стадії, коли припинив навіть спроби кинути курити. Не через те, що отримував таке вже задоволення від куріння. Протягом певного часу більшість курців страждає від ілюзії, що втішаються випадковою цигаркою, проте я ніколи не впадав у цю оману.

Завжди ненавидів смак та запах тютюну, але вважав, що цигарка допомагає розслабитись. Вона надавала мужності та впевненості, і завжди, коли я намагався кинути курити, то ставав нещасним і не міг уявити життя, повне насолоди, без цигарки.

Зрештою дружина послала мене до гіпнотерапевта. Маю зізнатися, що дуже скептично ставився до гіпнозу, нічого на той час про нього не знаючи та уявляючи людину, подібну до Свенгалі,[1]1
  Свенгалi – гiпнотизер, герой роману «Трiлбi» Джорджа дю Мор’є.


[Закрыть] із проникливим поглядом і маятником. У мене були всі ті звичайні ілюзії про куріння, що є в кожного курця, за винятком однієї: я знав, що не безвольна людина. Контролював усі аспекти свого життя, але цигарки панували надi мною. Вважав, що гіпноз містить насильство над волею, і хоча й не опирався (як більшість курців, я дійсно хотів кинути), але вважав, що нікому не вдасться ошукати мене і довести, що я не маю потреби курити.

Сеанс виявився марнуванням часу. Гіпнотерапевт намагався примусити мене здійняти руки і зробити інші різноманітні речі. Виявилось, що нічого не виходило як слід: я не втратив свідомість, не упав у транс чи принаймні не думав, що це відбулося. Але все-таки після того сеансу я не тільки кинув курити, але й отримав задоволення від цього процесу навіть під час періоду відвикання.

Тепер, перш ніж ви помчите до гіпнотерапевта, дозвольте дещо пояснити. Гіпнотерапія – це засіб зв’язку. Отримавши неправильне послання, ви не кинете курити. Не хочу критикувати лікаря, до якого я звернувся за консультацією, бо якби не він, то був би вже мертвим. Але все відбулося всупереч, а не завдяки йому. Я також не хочу чіплятись до гіпнотерапії. Навпаки, використовую її як частину моїх власних консультацій. Гіпнотерапія – це сила навіювання, причому могутня, і може як допомогти, так і зашкодити. Ніколи не звертайтеся до гіпнотерапевта, якщо він не був рекомендований вам кимось, кого ви поважаєте та кому довіряєте.

Упродовж усіх тих жахливих років, коли я був курцем, мені здавалося, що життя залежить від цигарок. Був ладен скоріше померти, ніж обійтися без них. Сьогодні люди запитують, чи бувають у мене дивні напади гострого болю. Відповідаю: «Ніколи, ніколи, ніколи!» Зовсім протилежне: я живу чудовим життям. Якби помер через куріння, то, звісно, не скаржився б. Я був дуже щасливим, хоча найдивовижніша річ, що трапилася зі мною, – це визволення від цього кошмару, від рабської залежності, що спонукала йти по життю, систематично руйнуючи своє тіло і сплачуючи шалені гроші за цей привілей.

Дозвольте мені з самого початку все роз’яснити: я не містична фігура. Не вірю в чаклунів або фей. У мене цілком скептичний склад розуму, тому не міг сприйняти те, що здалося мені чарами. Почав спеціально вивчати все, що стосується гіпнозу і куріння. Здавалося, що нічого з прочитаного мною не може пояснити чудо, що трапилось. Чому цього разу було настільки легко кинути курити, хоча раніше це супроводжувалось тижнями чорної депресії?

Я витратив багато часу на те, щоб все це розв’язати, переважно тому, що мій підхід до справи був неправильним. Намагався з’ясувати, чому кинути курити було так легко, тоді як головна проблема полягала в тому, щоб спробувати пояснити причину, з якої курцям важко кинути курити. Пацієнти розповідають про жахливі муки відвикання, але коли я обертаюсь назад і намагаюсь згадати свої страждання, то пересвідчуюсь, що їх не було. У мене не було фізичного болю. Усе відбувалось лише в свідомості.

Зараз я постійно зайнятий, допомагаючи іншим людям позбутися цієї шкідливої звички. І мені це дуже добре вдається: зцілились вже тисячі пацієнтів. Дозвольте одразу підкреслити головне: невиправних курців не існує. Досі я нікого не зустрічав, хто б так сильно захоплювався цигарками (чи, скоріше, вважав, що в нього така ж сильна залежність), як я. Будь-яка людина здатна не тільки кинути курити, але й переконатися в тому, що зробити це дуже легко. Головним чином страх змушує нас курити: побоювання, що без цигарок життя вже ніколи не буде таким приємним, і страх відчути себе позбавленим чогось. Насправді це аж ніяк не може бути правдою. Без нікотину життя не тільки добре, але й нескінченно приємніше у багатьох відношеннях. А міцне здоров’я, енергія і достаток – лише найменші з переваг.

Усі курці можуть перевірити, що позбутись тютюнової залежності легко, – навіть ви! Усе, що маєте зробити, – це прочитати решту книжки без упередженості. Чим більше ви зможете сприйняти, тим легше ви в цьому переконаєтесь. Навіть якщо чогось не зрозумієте, то за умови дотримування інструкцій у вас усе вийде. І найголовніше те, що більше не будете йти по життю, мріючи про цигарки або почуваючи себе прикро. Коли ви кинете курити, то вже буде важко зрозуміти, чому не зробили цього раніше.

А тепер дозвольте попередити. Мій метод передбачає лише дві причини можливої невдачі.

1. Нездатність виконати вказівки. Декого дратує моя категоричність стосовно певних рекомендацій. Наприклад, я прошу, щоб ви не намагалися скоротити куріння чи користуватися замінниками (цукерки, гумка тощо, особливо все, що містить нікотин). Причина моєї безапеляційності полягає в тому, що я знаю свій предмет. Не заперечую, є багато людей, яким вдалося кинути курити, використовуючи подібні хитрощі, але вони зробили це, незважаючи на замінники, а не завдяки їм. Є люди, котрі можуть кохатися, стоячи в гамаку, але це не найпростіший спосіб. Усе, що я вам кажу, має єдину мету: відмовитись від куріння легко і, таким чином, забезпечити успіх.

2. Нездатність зрозуміти. Не беріть усе на віру. У питаннях, пов’язаних із курінням, піддавайте сумнівам не тільки мої слова, але й свої власні погляди, і те, чого навчило вас суспільство. Наприклад, тим, хто вважає куріння звичкою, слід запитати себе, чому легко позбутися інших навичок, навіть приємних, а від цієї, яка має огидний смак, дуже багато коштує і, нарешті, вбиває нас, дуже важко відмовитись.

Розділ 2
Легкий спосіб

Мета цієї книжки – створити у вас такий настрій, за якого замість звичайних методів кинути курити, коли починаєте з відчуття, ніби підіймаєтесь на Еверест, і впродовж наступних декількох тижнів бажаєте викурити цигарку і заздрите іншим курцям, ви одразу відчуваєте піднесення, ніби вже зцілилися від жахливої хвороби. Згодом, чим далі йтимете по життю, тим більше ви будете дивитись на цигарки і дивуватись, як ви взагалі могли їх курити. Замість того щоб заздрити курцям, будете їх жаліти.

Дуже важливо продовжувати курити, доки не прочитаєте всю книжку повністю, хіба що ви некурець або колишній курець. Ця умова може здатися суперечливою, але пізніше я обов’язково поясню, що цигарки абсолютно нічого вам не дають. По суті, однією з численних головоломок, пов’язаних з курінням, є те, що коли ми куримо цигарку, то дивимось на неї та цікавимось, чому це робимо. Цигарки стають цінними тільки тоді, коли ми їх позбавлені. Однак, подобається це чи ні, давайте визнаємо, що ви впевнені у своїй залежності від куріння. І коли це усвідомлюєш, то взагалі не можеш повністю розслабитись та як слід зосередитись. Тому не намагайтесь кинути курити, доки не прочитаєте всю книжку. Ваше бажання курити саме собою поступово буде слабшати. Тільки не кваптесь – не починайте діяти дуже рано, оскільки це може стати фатальним. Пам’ятайте: все, що ви маєте робити, – дотримуватись вказівок. Відгуки читачів, отримані за дванадцять років з часу першої публікації «Легкого способа», свідчать про те, що це прохання – продовжувати курити, доки не прочитаєте всю книжку, – стало причиною більшого розчарування, ніж будь-яке інше. Коли я вперше кинув курити, багато хто з моїх родичів і друзів теж позбувся цієї звички лише тому, що це зробив я. Вони подумали: «Якщо йому це вдалося, то зможе і будь-хто». Протягом багатьох років за допомогою нескладних прийомів я переконав багато людей, хто ще не кинув курити, як чудово бути вільним! Після першої публікації книжки роздав декілька примірників затятим курцям. Я був упевнений, що, навіть якщо це найнудніший твір у світі, вони все-таки прочитають його, хоча б тому, що він написаний їхнім другом. Кілька місяців потому я був здивований та дуже прикро вражений, дізнавшись, що вони навіть не потурбувалися відкрити книжку. Навіть більше: виявилося, що той, кого я на той час вважав своїм найкращим другом і якому підписав та подарував примірник, не тільки не прочитав книжку, але й віддав комусь іншому. Тоді мене це дуже засмутило, але я легковажно поставився до того жахливого страху, який рабська залежність поступово вселяє в кожного курця. Він сильніший за дружбу. Через нього я майже спровокував розлучення. Моя мати якось сказала дружині: «Чому ти не погрозиш піти від нього, якщо він не кине курити?» На що жінка відповіла: «Тому що, якщо я це зроблю, він покине мене». Дуже соромно визнавати, але думаю, що вона була права: таким є страх, який створює куріння. Тепер уже зрозуміло, що багато людей не читають книжку до кінця, бо знають, що їм доведеться кинути курити по її закінченні. Дехто навмисно долає по одному рядку на день з метою відстрочити страшну дату. Зараз я цілком усвідомлюю, що в багатьох курців зв’язані руки, бо прочитати «Легкий спосiб» їх примушують люди, яких вони люблять. Погляньте на ситуацію з іншого боку: що ви втрачаєте? Якщо, дочитавши до кiнця книжку, не кинете курити, вам не стане гірше, ніж зараз. АБСОЛЮТНО НЕМА ЧОГО ВТРАЧАТИ, А ЗДОБУТИ МОЖНА ТАК БАГАТО! До речі, якщо ви не курили протягом декількох днів чи тижнів, але ще не впевнені, хто ви – курець, колишній курець чи некурець, то, читаючи, не беріть цигарок до рук. Насправді ви вже позбавлені нікотинової залежності. Усе, що маєте зробити, – це дати лад вашому мозку та тілу. Наприкінці книжки станете щасливим некурцем.

Мій метод, головним чином, є цілковитою протилежністю традиційним способам кинути курити. Звичайний підхід полягає у створенні переліку значних негативних сторін куріння та переконанні себе ось у чому: «Якщо тільки я протримаюсь без цигарки досить довго, бажання курити мине. Тоді можна знову насолоджуватися життям, будучи вільним від нікотинової залежності».

Це логічний спосіб покласти край курінню, і щодня тисячі людей кидають курити, використовуючи різновиди даного методу. Однак досягти успіху, застосовуючи цей підхід, дуже важко з таких причин:

1. Справжня проблема – не проблема кидання курити. Щоразу, коли ви гасите цигарку, то вже це робите. Одного дня ви можете навести переконливі аргументи та сказати: «Я більше не хочу курити». Кожен курець має такі міркування у будь-який день життя, і вони набагато вагоміші, ніж можна уявити. Справжня проблема полягає в тому, що другого, десятого чи десятитисячного дня, у мить слабкості, тріумфу або просто в стані сп’яніння, ви викурюєте одну цигарку, та оскільки куріння якоюсь мірою є наркотичною залежністю, то хочете взяти другу, а потім ще одну і раптом знов стаєте курцем.

2. Піклування про власне здоров’я має нас зупинити. Розум підказує:

«Кинь курити, дурню!» Насправді в результаті зробити це стає навіть складніше. Ми куримо, наприклад, коли нервуємо. Скажіть курцю, що тютюн вбиває його, і перше, що він зробить, – це закурить цигарку. На території The Royal Marsden Hospital, найголовнішого онкологічного центру у Великій Британії, можна побачити набагато більше недокурків, ніж біля будь-якої іншої лікарні.

3. Насправді всі доводи ускладнюють відмову від цигарок з двох причин. По-перше, створюється відчуття жертвопринесення, бо нас завжди змушують позбутись нашого «маленького друга», чи опори, чи невеликої вади, чи втіхи – залежно від того, як це розцінює курець. По-друге, надівають на нас шори. Причини, з яких ми куримо, відрізняються від тих, через які маємо кинути курити. Ось як звучить головне питання: «Чому є потреба в цигарках?»

Легкий спосіб позбутись залежності полягає в наступному: спочатку треба забути про підстави, через які ми хотіли б кинути курити, та поставити собі такі питання:

1. Що дає мені куріння?

2. Чи справді я отримую задоволення від цигарок?

3. Чи дійсно хочу йти по життю, сплачуючи шалені гроші лише за те, щоб задихатися, засовуючи ці штукенції в рот?

Правда в тому, що куріння абсолютно нічого вам не дає. Дозвольте пояснити. Я не кажу про те, що вади куріння перевищують його переваги. Усі курці дуже добре про це знають. Мається на увазі, що куріння не має жодної переваги. Єдиною колись вважався так званий соціальний плюс. Проте сьогодні навіть самі курці визнають куріння антисоціальною звичкою.

Більшість людей вважають за потрібне дати раціональне пояснення своєму курінню, але кожний аргумент – омана й ілюзія. Отже, перше, що ми зробимо, – розвінчаємо ці примари. Ви усвідомите, що власне нема від чого відмовлятись. Не тільки не існує того, що доведеться кинути курити, але, більш того, у тому, щоб стати некурцем, багато очевидних вигод (гроші та здоров’я – лише дві з них). Щойно ви розвінчаєте ілюзію про те, що без цигарки життя вже ніколи не буде приємним, як колись, щойно ви зрозумієте, що існування без тютюну не лише так само приємне, але й набагато приємніше, щойно ви звільнитесь від чуття позбавлення або втрати – ми повернемось до здоров’я та грошей, а також до інших численних причин відмови від куріння. Це розуміння стане вам додатковою підтримкою та допоможе досягти того, чого ви дійсно бажаєте, – насолоджуватися життям, вільним від рабської нікотинової залежності.

Розділ 3
Чому важко кинути курити?

Я зацікавився цією темою, як вже пояснював раніше, через свою власну залежність від куріння. Те, що мені врешті-решт вдалося позбутись її, – диво. Раніше всі спроби супроводжувалися тижнями чорної депресії. Траплялися й такі періоди, коли я був відносно веселим, але наступного дня пригнічення поверталося. Мій стан був схожий на спробу вилізти зі слизької ями, коли відчуваєш, що ти вже нагорі, бачиш сонячне світло, а потім раптом знов зсуваєшся донизу, на дно. Врешті-решт ви прикурюєте цигарку – на смак вона жахлива – та намагаєтесь розібратися, чому змушені це робити.

Ось одне з питань, що його я завжди ставлю пацієнтам до початку консультації: «Ви хочете кинути курити?» У якомусь розумінні це дурниці. Усі курці (разом з членами організації FOREST) залюбки позбавилися б вiд шкідливої звички. Якщо ви спитаєте найзатятішого курця: «Якби ви змогли повернутись в той час, коли ще не стали залежати від цигарок, але з тим знанням, що маєте зараз, чи почали б тоді курити?», «Звичайно ж, ні», – відповість будь-хто.

Дізнайтеся у найбільш затятого курця – кого-небудь, хто не вважає, що куріння шкодить його здоров’ю, кого не турбує громадський осуд і хто може собі це дозволити (а таких людей сьогодні не так вже й багато): «Ви заохочуєте своїх дітей курити?» «Звичайно ж, ні», – відповість будь-хто.

Усі курці відчувають, що ними володіє щось диявольське. На самому початку куріння це твердження: «Я кину, але не сьогодні, а завтра». У результаті ми досягаємо тієї фази, коли вважаємо, що не маємо сили волі або що в цигарцi є дещо необхідне для того, щоб насолоджуватися життям.

Як я вже казав, проблема полягає не в тому, щоб пояснити, чому кинути курити легко, а в тому, щоб зрозуміти, чому це важко. Насправді реальна проблема – це усвідомити, чому більшість людей взагалі починають курити або чому в певні моменти часу понад 60 % населення світу було курцями.

Увесь процес куріння – це надзвичайна загадка. Єдина причина, чому ми взагалі беремо в ньому участь, – тисячі людей, що вже втягнуті у цей процес. При цьому кожен із них шкодує, що взагалі почав курити, та переконаний у тому, що куріння є марнуванням часу й грошей. Проте, дивлячись на курців, нам важко повірити, що вони не отримують задоволення від тютюну. Ми пов’язуємо куріння зі світом дорослих і тому старанно трудимось, щоб захопитись ним. Потім все життя розповідаємо дітям, що курити не треба, а самі намагаємось позбутися цієї шкідливої звички.

Почавши курити, ми постійно сплачуємо шалені гроші. Пересічна особа, яка викурює 20 цигарок на день, за життя витрачає на них п’ятдесят тисяч фунтів стерлінгів. Що ми робимо з цими грошима? (Не було б дуже погано, якби спустили їх у каналізацію.) Використовуємо їх для систематичного заповнювання власних легень канцерогенними смолами, поступово забиваючи та отруюючи свої кровоносні судини. Щодня спонукаємо кожний м’яз і орган нашого тіла зазнавати кисневого голодування, стаючи дедалі більш млявими. Довічно засуджуємо себе до огидного сморідного подиху, потемнілих зубів, прокуреного одягу, смердючих попільниць і затхлого запаху тютюну. Це одвічне рабство. Половина життя триває в обставинах, коли суспільство забороняє нам курити (церкви, лікарні, школи, вагони метро, театри тощо) або коли намагаємось скоротити кількість цигарок чи кинути курити, почуваючи себе позбавленими чогось. Інша половина існування триває в обставинах, в яких нам дозволено курити, але ми б самі дуже хотіли, щоб було заборонено. Дуже дивне хобі: займаючись ним, ви хочете припинити, а коли не займаєтесь – мрієте про нього. Це – життя, коли половина суспільства ставиться до вас як до прокаженого, та жахливішим за все є те, що подібне існування вибирає розумна та раціональна людина. Курець зневажає себе кожного загальнонаціонального дня боротьби з курінням, щоразу, коли він випадково читає попередження Міністерства охорони здоров’я, коли проходять кампанії боротьби з раком або неприємним подихом, щоразу, коли в нього знов заболить десь у грудях, щоразу, коли виявляється єдиним курцем у компанії некурців. Змушений завжди жити зі свідомістю, затьмареною почуттям провини та страху, що він отримує натомiсть? АБСОЛЮТНО НІЧОГО! Задоволення? Насолоду? Розрядку? Підтримку? Усе це – омани, якщо ви тільки не вважаєте приємним носіння тісного взуття, аби отримати задоволення, коли його знімете!

Як я вже зазначав, головна проблема – спробувати зрозуміти не тільки те, чому курцям важко кинути курити, але й чому людина взагалі курить.

Можливо, ви скажете: «Добре, мені все це відомо, але коли захоплюєшся, відвикнути стає дуже важко». Та чому позбавитись такої шкідливої звички так непросто і чому ми маємо кинути курити? Курці шукають відповідь на ці запитання все своє життя.

Дехто вважає, що процес відвикання від нікотину супроводжується нестерпними муками. Насправді, самі по собі фізичні страждання настільки слабкі (див. розділ 6), що більшість курців прожили життя та померли, навіть не усвідомлюючи, що вони – наркомани.

Дехто впевнений, що цигарки роблять їм приємність. Неправда. Вони бруднi й огиднi. Спитайте будь-якого курця, який вважає, що курить тільки тому, що отримує задоволення від тютюну: якби він не зміг купити свою звичну марку цигарок, а дістав би лише ті, які зазвичай вважає огидними, – він кинув курити? Курці скоріше куритимуть стару мотузку, ніж зовсім не куритимуть! Та задоволення не має нічого спільного з цим. Мені подобаються омари, але я не вважаю за потрібне постійно мати при собі двадцять штук. У житті багато справ, які приносять нам задоволення, але ми не відчуваємо себе позбавленими чогось або нещасними, коли не займаємось ними. Інші шукають психологічні причини – «фрейдистський синдром», «дитина біля материнських грудей». Щоправда, все навпаки. Зазвичай починаємо курити, демонструючи, що виросли та змужніли. Але якби нам довелося смоктати на публіці соску, то ми померли б від сорому.

Дехто, навпаки, бачить образ мачо, який видихає дим чи вогонь крізь ніздрі. Цей аргумент також нічим не обґрунтований. Цигарка, що горить у вусі, здасться смішною. Але вдихання канцерогенних смол у свої легені набагато смішніше.

Дехто каже: «Це лише те, чим я займаю руки!» Але тоді навіщо закурювати цигарку?

«Це лише смакове задоволення». Навіщо закурювати цигарку?

«Це приємне відчуття диму в легенях». Але то жахливе відчуття – воно називається задухою.

Багато хто вважає, що куріння знімає нудьгу. Це теж ілюзія. Нудьга – це емоційний настрій, а в тютюні немає нічого втішного. Для мене приводом для куріння протягом тридцяти трьох років було власне переконання в тому, що цигарка розслаблює, надає впевненості та мужності. При цьому я знав, що вона вбиває мене і коштує цілого статку. Чому ж не пішов до лікаря і не попросив його виписати інший засіб, що допоміг би розслабитися, надав би впевненості та мужності? Я не звернувся до фахівця, оскільки знав, що він обов’язково запропонує дійсно альтернативний засіб. А те,

що вважалось причиною куріння, було лише виправданням.

Деякі курці стверджують, що курять тільки тому, що так роблять їхні друзі. Чи дійсно ви настільки дурні? Якщо так, то моліться, аби ваші друзі не почали відрізати собі голови, щоб зцілитися від головного болю!

Більшість людей, що замислюються про це, врештi-решт доходять висновку, що куріння – просто звичка. Це не є справжнім поясненням, але, якщо не брати до уваги всі звичні раціональні аргументи, воно здається єдиним, та, на жаль, однаково нелогічним. У своєму житті ми щодня змінюємо звички, хоча деякі приносять нам задоволення. Просто наш мозок добре промитий, щоб ми повірили в те, що куріння є навичкою, а відмовитись від неї дуже складно. Чи дійсно важко позбутися звикання? У Великій Британії прийнято водити машину з лівого боку дороги. Проте в Європі або Сполучених Штатах ми одразу перелаштовуємось без будь-яких великих проблем. Твердження, що звільнитися від звичок важко, – очевидна омана. Насправді, ми щодня набуваємо навичок та позбуваємось їх.

Отже, чому вважається, що нелегко відмовитись від того, що має жахливий смак, вбиває нас, коштує цілий статок, є мерзенним та огидним, чого ми б залюбки позбулися, і все, що потрібно, – припинити робити це? Відповідь проста: куріння – не звичка, а НІКОТИНОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ! Тому нам здається, що позбутись її дуже складно. Можливо, ви думаєте, що дане твердження допомагає зрозуміти, чому кинути курити важко. Але це пояснює, чому більшість курців так вважає. Річ у тім, що вони не розуміють природу наркоманії. Основна причина полягає в тому, що тютюнозалежні люди переконані в тому, що вони отримують справжнє задоволення або підтримку від куріння, та вважають, що принесуть справжню жертву, якщо кинуть курити.

У мене є добрі новини: як тiльки ви зрозумієте нікотинову залежність та справжні її причини, то кинете курити «на рахунок три». Через три тижнi ви будете дивуватись, чому курили так довго і чому не можете переконати інших курців у тому,

ЯК ЧУДОВО БУТИ НЕКУРЦЕМ!