Текст книги "Багряні жнива Української революції"

Автор книги: Роман Коваль

сообщить о нарушении

Текущая страница: 35 (всего у книги 36 страниц)

Гурко В. Из Петрограда через Москву, Париж и Лондон в Одесу // 1918 год на Украине. – Москва: Центрполиграф. – С. 303, 304.

Мордвинів В. Думки про те, чого нам не треба (згадки з минулого). ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 624–647 зв.

Особиста справа студента інженерного факультету гідротехнічного відділу Мордвиніва Володимира. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1589, арк. 1 – 87.

69. Рукостискання наших ворогів.

КОНСТАНТИНІВ Юрій Федорович (1.11.1888, с. Чердакли Маріупольського пов. Катеринославської губ., тепер Першотравневий р-н Донецької обл. – після 7.6.1927). Військовий службовець, інженер-агроном; старшина Київського авіаційного парку (1919).

Народився в сім’ї сільського панотця. Закінчив 4 класи Катеринославської духовної семінарії. Не бажаючи продовжувати релігійну освіту, став студентом комерційно-технічного факультету Київського комерційного інституту. Заробляв на життя репетиторством. Працював коректором у журналах «Весь Киев» і «Журнал для женщин». Як патріот Росії, в серпні 1914 р. пішов до війська. Закінчив Другу київську військову школу старшин і підстаршин та фотометричні курси. Демобілізувався в кінці лютого 1918 року. Від 1 червня 1918 р. працював у київській конторі Державного банку. У січні 1919 р. мобілізований до українського війська. Служив у авіації (до грудня 1919), далі в Кам’янець-Подільському відділі Державного банку (до травня 1920), в дирекції Державних ощадних кас (до жовтня 1920), потім у податковій інспектурі, а від 31.9.1921 – в Головній скарбниці. УГА закінчив 1927 року. Після здобуття вищої освіти прагнув працювати на Закарпатті. «Спогад» написав 10 січня 1923 року.

Анкети та списки студентів, бажаючих одержати роботу. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 5, спр. 516, арк. 9.

Константинів Ю. Спогад. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 765–769.

Особиста справа студента факультету агрономічно-лісового відділу агрономічного Константиніва Юрка. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1261, арк. 1 – 67.

ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 5, спр. 516, арк. 9.

70. З іменем Господа на устах…

РАДЗІЄВСЬКИЙ Степан Степанович (26.4.1896, с. Романівна Ольгопільського пов. Подільської губ. – після 22.4.1927). Військовий, інженер-агроном; козак загону отамана Лиха-Дорошенка (1920, 1921).

Закінчив Уманську середню агрономічну школу (1917). Навчався на юридичному факультеті Київського університета Святого Володимира (1918). В українській армії – з кінця 1918-го до 1922 р. Інтернований у таборі м. Орадео-Маре. УГА закінчив 1927 року. Спогад «Кров за кров…» написав 1 грудня 1922 року.

Особиста справа студента Радзієвського Степана. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1811, арк. 1 – 92.

Радзієвський С. Кров за кров (Спомини мої за 1920–1921 рік, проведені в повстанню на Поділлю). ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 754–755.

71. Іван Максимчук.

Радзієвський С. Кров за кров (Спомини мої за 1920–1921 рік, проведені в повстанню на Поділлю). ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 755–756.

72. За брата кров.

Радзієвський С. Кров за кров (Спомини мої за 1920–1921 рік, проведені в повстанню на Поділлю). ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 756 зв. – 758.

73. Під Кабардинкою.

МАЙГУР Кость Гнатович (2.3.1893, ст. Шкуринська Єйського відділу, Кубань – після 23.5.1925). Військовий, інженер-гідротехнік; старшина 11-го пластунського батальйону Гайдамацької дивізії Кубанської армії, член Кубанського братства (в Києві та Подєбрадах).

Освіта: реальна школа (м. Єйськ, 1911), 4 курси Київського комерційного інституту (економічний відділ, 1916), військова школа, УГА в Подєбрадах (23.5.1925).

Майгур К. Бій під Кабардинкою. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 75–76 зв.

Особиста справа Костя Майгура. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1458, арк. 1 – 21.

ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 616.

74. Мрії та дійсність.

НЕСТЕРЕНКО Яків Данилович (23.3.1901, с. Рудня Остерського пов. Чернігівської губ. – 15.4.1927). Військовий, інженер-агроном; чотовий 6-го технічного куреня 6-ї Січової стрілецької дивізії.

Народився в сім’ї унтер-офіцера Київського відділу жандармського управління залізниць. Закінчив 2-ге Київське комерційне училище (4.2.1919). 6 лютого 1919 р. добровільно вступив у лави Армії УНР. Учасник Другого зимового походу. На інтернуванні перебував у таборі ч. 5 у Щипйорно. Департамент Політичної інформації МВС УНР документально засвідчив, що «громадянин У.Н.Р. Нестеренко Яків з боку політичного і морального є людиною певною». Агрономічно-лісовий факультет УГА закінчив 1927 року. «Спогад» написав 1922 року.

Зоренко Д. На партизанці // Другий зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар. – Київ: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – С. 149, 156, 168.

Нестеренко Я. Спогад. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 818, 819.

Особиста справа студента Нестеренка Якова. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1624, арк. 1 – 99.

75. Починалася весна 1922 року…

ЧЕКІРДА Віктор Оникійович (11.11.1894, с. Іванківці Проскурівського пов. Подільської губ., тепер Хмельницька обл. – після 14.11.1964). Військовий і громадський діяч, меценат; повстанський отаман Чорний Ворон (1920–1923); військове звання – сотник Армії УНР.

Закінчив реальну школу (м. Проскурів, 1913) та 1-шу Київську школу прапорщиків. Учасник Першої світової війни. Після Лютневої революції взяв активну участь в українізації частин російської армії, пізніше в лавах Армії УНР «боровся за самостійність Батьківщини». Був інтернований у Польщі. Співпрацював із повстансько-партизанським штабом Юрка Тютюнника. Навчався на економічно-кооперативному відділі УГА в Подєбрадах (1924, 1925). Пізніше студіював у господарчій школі в Рожнові (Чехословаччина). Спомини «З недавнього минулого» та «Калачі прозрадили» написав на початку 1920-х років. Після Другої світової війни перебував на еміграції у Німеччині і 13 років у Парагваї. Потім виїхав до США, де, тяжкою працею заробляючи на життя, був щедрим жертводавцем на національно-громадські потреби. Лицар ордена Залізного хреста. Лицар Хреста Симона Петлюри. Лицар Воєнного хреста. Співпрацював із журналом «Дороговказ» (Торонто), до редакції якого надіслав чимало спогадів про свою партизанську діяльність, принаймні один із них опубліковано в ч. 3 (22) журналу за 1964 рік.

Дороговказ: Орган вояцької думки і чину. – Торонто, 1964. – № 3 (22). – Листопад – грудень. – С. 28, 29.

Особиста справа Чекірди Віктора. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 2147, арк. 1 – 29.

Чекірда В. З недавнього минулого. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 37, 37 зв.

Чекірда В. Калачі прозрадили. ЦДАВОи, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 38–39 зв.

76. Життя і смерть отамана Соколовського.

Коваль Р. Повернення отаманів Гайдамацького краю. – Київ: Діокор, 2001. – С. 145–148.

Поліщук О. Похвалилися. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 616.

Сергієнко. Спогад. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 137–142 зв.

Трудова громада. – № 42. – 1919 р. – 21 серпня.

Фещенко-Чопівський М. Мотовилівка в 1919 році (Жмуток спогадів) // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Збірник 11. – Торонто: Український воєнно-історичний інститут, 1966. – С. 172.

77. Василь Совенко, лицар ордена Залізного хреста.

Доценко О. Зимовий похід (2.12.1919 – 6.5.1920). – Варшава, 1932. – С. 5, 22, 23.

Особиста справа студента Совенка Василя. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 1, спр. 1954, арк. 26–26 зв.

Шанковський Л. 1-й Зимовий похід: ідея і чин // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 19, 20.

78. Любов і ненависть Трифона Гладченка.

МАЛАШКО Микола Васильович (5.12.1898, м. Мар’янка Маріупольського пов. Катеринославської губ. – після 13.12.1930). Військовий діяч, інженер-економіст, кооператор; організатор Вільного козацтва Торецької Січі (1917), учасник Вільного козацтва Донецького басейну, козак Запорозької дивізії (березень – квітень 1918), Катеринославського повстанського коша (до жовтня 1920).

Закінчив Бахмутську гімназію (1919) та УГА в Подєбрадах (1927). У Румунії був інтернований у таборах Текхір-Геоль і Фогараш. 28 вересня 1922 р. вирушив до ЧСР. Брат Михайла Малашка, члена Центральної Ради, повстанського отамана. Автор спомину «Анархісти».

Анкети та списки студентів, бажаючих одержати роботу. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 5, спр. 516, арк. 98.

Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. – Київ: РВЦ Проза, 1993. – С. 340, 589.

Особиста справа Миколи Малашка. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1470 с, арк. 1–11.

Отчет Екатеринославской губернской ЧК с 1.01.1920. по 1.11.1921. – Укладач В. Ченцов. – Дніпропетровськ, 1994. – С. 158, 159.

Советская военная энциклопедия. – Москва, 1933. – Т. 2. – С. 182, 183.

Малашко М. Анархісти. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр, арк. 102–103 зв.

Гальчевський Я. З воєнного нотатника. – Люкенвальде – Берлін, 1940. – На правах рукопису. З архіву Р. Коваля.

79. «Брат урагану» Григорій Чупринка.

Ґалаґан М. З моїх споминів (80-ті роки – до Світової війни). – Львів: Червона Калина, 1930. – I частина. – С. 61–65, 111, 141.

Ґалаґан М. З моїх споминів (Світова війна – розвал царату – українська революція). – Львів: Червона Калина, 1930. – II частина. – С. 178, 179.

Енциклопедія українознавства. – Львів, 2000. – Т. 10. – С. 3781.

Жулинський М. Метеор на обрії української поезії // Грицько Чупринка. Поезії. – Київ: Радянський письменник, 1991. – С. 10–13, 16.

80. Чигиринський отаман Юхим Ільченко.

Авторські польові дослідження Олександра Солодаря. – Записано від Чуба Луки Давидовича (1902 р. н.) в с. Полуднівці Чигиринського району. 1997 р.; від Ільченка Івана Івановича (1927 р. н.) в с. Рублівці Чигиринського району. 1997 р.

Архів Управління СБУ в Черкаській обл., спр.1083, т. 1, арк. 29–31 зв.

Героїзм і трагедія Холодного Яру. Збірник документів і матеріалів. – Київ: Незборима нація, 1996. – С.155, 164.

Горліс-Горський Ю. Холодний Яр. – Львів, 1992. – С. 46, 55, 57, 64, 65, 136, 163.

З листа редактору газети «Зоря комунізму» І. Приходьку від І. Воронова. 4 березня 1971 р., м. Москва. – Арк. 1–4, 6.

Коваль Р. Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії. – Київ,1998 – С. 560.

Копія листа директора Інституту Громадянської війни І. Мінца від 3 жовтня 1937 року до Києва Начполітвідділу УП ВО НКВС УРСР бригадному комісару Шляхтенку.

Мироненко Г. Свідчать документи // Зоря комунізму. – 1992. – 7 серпня.

Отчет Екатеринославской губернской ЧК с 1.01.1920 по 1.11.1921. – Дніпропетровськ, 1994. – С. 148, 152.

ЧОДА. – Ф. Р. 3235, оп.1, спр. 3, арк. 64, 72.

81. Отаман Вовгура, начальник штабу Степової дивізії.

Кость Блакитний, отаман Степової дивізії. – Київ: Незборима нація, Просвіта, 1997. – С. 47, 57, 66–71.

Отчет Екатеринославской губернской ЧК с 1.01.1920. по 1.11.1921. – Укладач В. Ченцов. – Дніпропетровськ, 1994. – С. 137, 138, 143, 152, 153, 147, 163, 164.

Степовий Ю. В Херсонських степах. – Мюнхен: Культура, 1948. – С. 89.

82. Волинський отаман Лукаш Костюшко.

Коваль Р. Отаман святих і страшних. – Київ: в-во Просвіта, 2000. – С.185, 216, 219.

Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Бібліографічний довідник. – Київ, 1998. – С. 223.

83. Святий і страшний.

Гальчевський-Войнаровський Я. Проти червоних окупантів. – Краків: Українське видавництво, 1941. – Т. 1. – 204 с.

Гальчевський-Войнаровський Я. Проти червоних окупантів. – Краків – Львів: Українське видавництво, 1942. – Т. 2. – 162 с.

84. Невесела одіссея отамана Чорної Хмари.

Доценко О. Зимовий похід (6.XII.1919 – 6.V.1920). – Варшава: Український науковий інститут, 1932. – С. CXХХI, CXLIII, CXLIV, 205–208.

Зоренко Д. На партизанці // Другий зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар. – Київ: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – С. 147, 148.

Іванис В. Стежками життя (спогади). – Новий Ульм, 1961. – Кн. IV. – С. 222, 224.

Реклю Е. Земля и люди. Всеобщая география. – СПб., 1898. – Кн. 1. – С. 139.

Чорний С. Сторінка з Другого зимового походу // Другий зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар. – Київ: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – С. 145, 146.

Шанковський Л. На периферії Визвольної війни // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1977. – Ч. 2 (88). – С. 65.

85. Адріян Марущенко-Богданівський, воїн та історик.

«Занапастили Божий рай» // Табор. – Каліш, 1928. – № 9. – С. 101–113.

Колянчук О. Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20 – 30-х рр. ХХ ст. у Польщі. – Львів, 2003. —С. 154.

Марущенко-Богданівський А. Матеріали до історії Лубенського імені запорозького полковника Максима Залізняка полку // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Каліш, 1935. – Збірник 5. – С. 209–226; Збірник 6. – Каліш, 1936. – С. 193–228; Збірник 7. – Варшава, 1937. – С. 213–225; Збірник 8. – Варшава, 1938. – С. 177–214; Збірник 9. – Варшава, 1939. – С. 206–225.

Марущенко-Богданівський А. На світанку (Уривок із щоденника ад’ютанта дивізії. 1920 р.) // Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1930 рік. – Львів: Червона Калина, 1929. – С. 127–132.

Марущенко-Богданівський А. Передостанній бій Окремої Кінної Дивізії (1920) // Літопис Червоної Калини. – Львів: Червона Калина, 1929. – № 2. – С. 12–14.

Марущенко-Богданівський А. Українізація частин в російській армії (1917 р.) // Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1935 рік. – Львів: Червона Калина, 1934. – С. 130–134.

Особиста справа Марущенка-Богданівського Адріяна. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1496, арк. 1–12.

86. Залізні не вмирають (біографія сотника Армії УНР Леоніда Романюка на тлі історії 3-ї Залізної стрілецької дивізії).

Антоненко-Давидович Б. На шляхах і роздоріжжях. Спогади. Невідомі твори. – Київ: Смолоскип, 1999. – С. 127, 128.

Вишнівський О. З історії 3-ї Залізної дивізії. // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 145, 146.

Гловінський Є. Бої під Крижополем 15 серпня – 1 вересня 1919 р. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 579–581.

Другий зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар. – Київ: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – С. 51, 85.

Задоянний В. Зимовий похід Дієвої Армії УНР в запілля ворога з 6.12.1919 до 6.5.1920. Його моральні і матеріальні бази // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 26.

Іванис В. Стежками життя (спогади). – Кн. V. – Новий Ульм, 1962. – С. 340, 341.

Коваль Р., Рог В., Стегній П. Рейд у вічність. – Київ: Діокор, 2001. – С. 13, 16, 18, 21, 24, 34, 37, 48, 51, 57, 61, 63, 67, 71, 75–77, 80, 83, 84, 96, 98, 99, 105, 108.

Колубаїв С. Спогад. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 431 зв. – 434.

Константинів Ю. Спогад. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 765–769.

Крат М. Перший зимовий похід Армії УНР // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 42.

Крат М. Різними шляхами (З нагоди ювілею Першого зимового походу) // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 136–138.

Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції 1919–1939 р. – Київ: в-во ім. Олени Теліги, 1999. – С. 25, 26.

Омелянович-Павленко М. Зимовий похід (6.12.1919 – 6.5.1920 рр.) // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 68, 75, 77, 79.

Особиста справа студента Гловінського Євгена. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 892, арк. 1–133.

Особиста справа студента Романюка Леоніда. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1854, арк. 10, 140–148.

Романюк Л. Від Бершаді до Чорториї (Напередодні Зимового походу) // Вісті комбатанта. – Торонто, 1972. – № 2. – С. 23–31.

Романюк Л. Генерал Павло Шандрук // Вісті комбатанта. – Торонто, 1980. – № 1 (105). – С. 68–71.

Романюк Л. Зимовий похід Армії УНР, 6 грудня 1919 – 6 травня 1920 // Альманах Українського народного союзу за рік 1984. – Джерсі-Сіті; Нью-Йорк, 1984. – С. 71, 72.

Романюк Л. Ті, що робили Українську Національну Революцію (Спогади) // «Яка краса: Відродження країни!»: Альманах Українського Братського Союзу: У 60-річчя Української Національної революції. – Скрентон, 1979. – С. 98–119.

Стерчо П. Карпато-українська держава. До історії Визвольної боротьби карпатських українців у 1919–1939 роках. Репринтне видання. – Львів: За вільну Україну, 1994. – С. 69, 88, 129, 130, 135.

Удовиченко О. Третя залізна дивізія. – Нью-Йорк: Червона Калина, 1982. – Т. 2. – С. 6, 10, 11, 30, 34, 47, 48, 100, 194, 195, 197, 200, 201, 206, 208.

Удовиченко О. Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил. 1917–1921. – Київ: Україна, 1995. – С. 6.

Штефан А. За правду і волю. Спомини і дещо з історії Карпатської України. Друга книга. – Торонто: Пробоєм, 1981. – С. 185, 348, 349, 362.

87. Роль «Кобзаря» в долі Олександра Пителя.

ПИТЕЛЬ Олександр (26.8.1892, с. Розваги Золочівського пов., Галичина – після 29.6.1928). Громадсько-політичний діяч, повстанець, інженер-економіст; діловод (липень 1917) та секретар (з вересня 1917) Київської губерніальної ради, помічник діловода і діловод Державного комітету з товарообміну з Центральними державами (1918), діловод Департаменту зовнішнього торгу і промисловості (до 31.1.1919), урядовець для особливих доручень при голові Ради міністрів УНР (з 1.2.1919), в. о. директора особливої канцелярії голови Ради міністрів (1920), професорський стипендіат Української господарської академії (29.6.1928).

Закінчив чотири класи української гімназії в Тернополі та п’ятий клас Золочівської гімназії. Навчався рік у Крехівському ліцеї отців Василіан. Організатор Української громади в Саратові (1917). Навчався на юридичному факультеті Українського державного університету (1918). Учасник повстання проти червоних у загоні отамана Івана Голуба на Поділлі (Немирівщині, Брацлавщині та Гайсинщині). Учасник невдалих переговорів уряду УНР (голова делегації Сергій Остапенко) з Антантою в Одесі. Закінчив економічно-кооперативний факультет УГА (31.5.1927). Знав німецьку, польську, російську і французьку (почасти) мови. Спогад «Зі споминів в 1914 р.» написав 28 січня 1923 р.

Особиста справа студента Пителя Олександра. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1750, арк. 1 – 56.

Питель О. Зі споминів в 1914 р. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 701–715 зв.

Списки та анкети академії та студентів-стипендіатів. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 1, спр. 50, арк. 130.

88. Повстанець Микола Малашко.

Анкети та списки студентів, бажаючих одержати роботу. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 5, спр. 516, арк. 98.

Коваль Р. Отамани Гайдамацького краю: 33 біографії. – Київ: Правда Ярославичів, 1998. – С. 307, 309.

Малашко М. Анархісти. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр, арк. 102–103 зв.

Особиста справа Миколи Малашка. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1470, арк. 1–11.

Справа професорського стипендіата М. Малашка. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 603, арк. 1–18.

89. Подільський отаман Хмара.

В. М. Бандит Хмара перед радянським судом // Червоний край. – 1924. – 5 листопада.

Гальчевський Я. Відповідь командира повстанського загону сотника Гальчевського на ноту повноважного представника УСРР. ЦДАВО України, ф. 1092, оп. 5, спр. 17, арк. 42–47.

Гальчевський-Войнаровський Я. Проти червоних окупантів. – Краків: Українське видавництво, 1941. – Т. 1. – 204 с.

Гальчевський-Войнаровський Я. Проти червоних окупантів. – Краків – Львів: Українське видавництво, 1942. – Т. 2. – 162 с.

Горліс-Горський Ю. Отаман Хмара. З таємниць ҐПУ. – Нью-Йорк: Говерля, 1973. – С. 10, 11, 17, 18, 23, 34, 35, 44, 46, 55–60, 73.

Горліс-Горський Ю. Спогади. У ворожому таборі. В казематах ҐПУ. – Нью-Йорк: Говерля, 1977. – С. 125, 126.

ДАВО, ф. Р – 925, оп. 8, спр. 29, арк. 22 зв., арк. 23, 23 зв.

ДАВО, ф. Р – 925, оп. 8, спр. 81, арк. 281.

ДАВО, ф. Р – 925, оп. 8, спр. 85, арк. 58, 233.

ДАВО, ф. Р – 925, оп. 8, спр. 86, арк. 80, 82, 94.

ДА СБУ, арх. 5455, т. 1, арк. 1 – 441.

ДА СБУ, арх. 5455, т. 2, арк. 1 – 413 зв.

Д. С. Бандит Хмара перед радянським судом. – Червоний край. – 1924. – 4 листопада.

Д. С. Справа бандита Хмари. – Червоний край. – 1924. – 1 листопада.

Завальнюк К. Лицарі волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-ті роки ХХ ст.). – Вінниця: Логос. 2000. – С. 225–233.

Коваль Р. Отаман святих і страшних. – Київ, 2000. – С. 147–151, 215, 217, 218, 221, 222.

Румен В. Лист до Романа Коваля з с. Прилужного Летичівського району Хмельницької обл. – 2000.

Трильовський В. Польське військо, як союзна армія, на Україні. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 660–661 зв.

90. Воїн-бандурист Дмитро Стопкевич.

Ємець В. У золоте 50-річчя на службі України. Про козаків-бандурників. – Голлівуд (США) – Торонто (Канада), 1961. – С. 371.

Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Похід Болбочана на Крим. – Нью-Йорк, 1956. – С. 248.

Стопкевич Д. Бій в Одесі 18 грудня 1918 р. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 318–321.

Особиста справа студента Стопкевича Дмитра. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1993 с, арк. 1 – 92.

Особиста справа студента Стопкевича Дмитра. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 4, спр. 41, арк. 1–4.

91. Іван Левицький. Роздуми після поразки.

Особиста справа студента агрономічно-лісового факультету лісового відділу Левицького Івана. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1376, арк. 1–13.

Левицький І. Хиби в будові Української держави. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 486–488 зв.

92. Канівський козак Павло Гарячий.

Горячий П. 18 листопада. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 33–36 зв.

Дороговказ: орган вояцької думки і чину. – Торонто, 1969. – Квітень – червень. – Ч. 24 (43). – С. 25.

Козловський О. Кармелюківці (фрагмент спогадів) // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Торонто, 1964. – Збірник 10. – С. 210–219.

Особиста справа Павла Горячого. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 873, арк. 1 – 98.

93. Подільський отаман Чорний Ворон.

Чекірда В. Власноручний опис мойого життя. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 2147, арк. 3–3 зв.

Чекірда В. З недавнього минулого. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 37–37 зв.

Чекірда В. Калачі прозрадили. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 38–39 зв.

94. Микола Сціборський.

Енциклопедія українознавства. – Т. 4. – Львів, 1994. – С. 1563.

Енциклопедія українознавства. – Т. 8. – Львів, 2000. – С. 3117.

Марущенко-Богданівський А. Матеріали до історії Лубенського імені запорозького полковника Максима Залізняка полку. Розділ IV // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Варшава, 1938. – Збірник 8. – С. 201.

Росоха С. Вступне слово // Націократія (2-ге видання). – Прага: Українське видавництво «Пробоєм», 1942. – С. 3, 4.

Особиста справа Миколи Сціборського. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 2002, арк. 1–174 зв.

Сціборський М. Націократія (2-ге видання). – Прага: Українське в-во «Пробоєм», 1942.

Сціборський М. Спогади без назви. ЦДАВО, ф. 3799, оп. 1, спр.17, арк. 86–89.

95. Михайло Палій-Сидорянський.

Божко О. Генерал-хорунжий Армії УНР. Невідома автобіографія Ю. Тютюнника. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – Київ, 1998. – Ч. 1/2 (6/7). – С. 40.

ДА СБУ, ФП 69840, т. 2, арк. 309.

За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Каліш, 1932. – Збірник 3. – С. 136 Б.

За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Варшава, 1938. – Збірник 8. – С. 224 А.

Зоренко Д. На партизанці. Другий зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар. – Київ: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – С. 147–168.

Особиста справа студента інженерно-гідротехнічного відділу Палія-Сидорянського Михайла. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1691, арк. 1 – 31.

96. Борис Монкевич. Військовий та історик.

За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Варшава, 1937. – Збірник 7. – С. 104 А.

Колянчук О. Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20 –30-х рр. ХХ ст. у Польщі. – С. 75.

Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Похід Болбочана на Крим. – Нью-Йорк, 1956. – С. 4, 5.

Українська революція і державність (1917–1920 рр.). – Київ, 2001. – С. 342, 351, 364, 365, 441, 444, 523, 541.

Особиста справа Бориса Монкевича. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1584, арк. 1–8.

97. Прекрасна українка Харитина Пекарчук.

Пекарчук Х. Моя служба Україні, як вояка // Дороговказ: орган вояцької думки і чину. – Торонто, 1964. – Липень – жовтень. – Ч. 1–2 (19–20). – С. 10–13.

Особиста справа Харитини Пекарчук. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1718, арк. 1 – 20.

Харитина Пекарчук (спогад про жінку-героя). – Вільне слово. – № 6. – 1964. – 8 лютого. – С. 6, 7.

98. Одіссея богданівця Валентина Сімянціва.

Вступний журнал до матуральних курсів Українського громадського комітету в Празі. ЦДАВО, ф. 4408, оп. 1, спр. 18, арк. 13 зв.

Горліс-Горський Ю. Холодний Яр. – Лондон, 1967. – С. 75.

Доценко О. Зимовий похід. 6.12.1919 – 6.5.1920. – Варшава: Український науковий інститут, 1932. – С. LXXV, LXXVI.

Дяченко П. Чорні Запорожці (Спомини командира полку Чорних Запорожців) // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 173–177, 189.

Енциклопедія українознавства. – Львів, 2000. – Т. 8. – С. 2841.

Крат М. Як то було в Зимовому поході // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 34.

Омелянович-Павленко М. Зимовий похід (6.12.1919 – 6.5.1919) // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – НьюЙорк, 1973. – С. 86.

Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – Київ: Планета людей, 2002. – С. 315, 316.

Сімянцев В. Інженер-емігрант у Чехо-Словаччині. – Буенос-Айрес – Філадельфія: в-во Юліяна Середяка, 1978. – С. 9, 19, 24, 176, 190, 191, 197–199, 202, 225, 227–229, 233, 234, 236.

Сім’янців В. В Зимовому поході // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Торонто, 1964. – Т. 10. – С. 108–110, 117, 119–122.

Сім’янців В. В Зимовому поході (продовження) // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Торонто, 1964. – Т. 11. – С. 206, 216, 219, 224.

Сімянців В. Ордени, хрести і відзнаки українських армій в роках 1914–1945 // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1966. – Ч. 3 (24). – С. 49.

Сім’янців В. Останній день Першого Українського Козачого ім. гетьмана Б. Хмельницького Полку // Вісті комбатанта. – Торонто – Нью-Йорк, 1967. – Ч. 23 (28). – С. 27–31.

Сімянців В. Роки козакування, 1917–1923 (спогади). – Філадельфія, 1976.

Сімянців В. Спогади богданівця. – Нью-Йорк: Червона Калина, 1963. – С. 5 – 25, 29, 30, 36–40, 64, 68, 87, 104, 108, 119, 121–123.

Сімянців В. Студентські часи. Спогад. – Вашингтон, 1973. – С. 64, 65, 76, 112, 138, 139, 157,158.

Сім’янців В. Постачання і поповнення // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 222, 223.

Сім’янців В. Так родились лицарі ордену Зимового походу // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 203.

Сім’янців В. Тульчин // У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 213–217.

Особиста справа Валентина Сімянціва. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1926, арк. 1 – 92.

Особиста справа студента Сімянцева Олекси. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1925, арк. 1 – 93.

99. Генерал-полковник Армії УНР Андрій Вовк.

Божко О. Генерал-хорунжий Армії УНР. Невідома автобіографія Ю. Тютюнника // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – Київ, 1998. – Ч. 1/2 (6/7). – С. 24–56.

Витяг із послугового реєстру генерала-хорунжого Андрія Вовка. ЦДАВО, ф. 5235, оп. 1, спр. 354, арк. 55–58.

Генерал-полковник Андрій Вовк // Дороговказ: орган вояцької думки і чину. – Торонто, 1969. – Січень – березень. – Ч. 23 (42). – С. 17, 18.

Енциклопедія українознавства. – Львів, 1993. – Т. 1. – С. 294.

За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. – Варшава, 1938. – Збірник 8. – С. 17.

Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет Українських визвольних змагань. – Львів, 1995. – С. 26, 27.

Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. – Київ, 1995. – Ч. 1. – С. 173–175.

У 50-річчя Зимового походу Армії УНР. – Нью-Йорк, 1973. – С. 249.

Л-ий І. (Генерал-полковник Андрій Вовк) // Дороговказ: орган вояцької думки і чину. – Торонто, 1967. – Січень – квітень. – Ч. 14–15 (33–34). – С. 27.

100. Андрій Глувківський і сотник Пругло.

Глувківський А. Останній день на рідному терені. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 929.

Особиста справа студента Глувківського Андрія. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 893, арк. 1 – 85.