Текст книги "Кленовий лист"

Автор книги: Иван Ле

сообщить о нарушении

Текущая страница: 19 (всего у книги 19 страниц)

– Прибув генерал-полковник Дорошенко! – доповів ад'ютант.

– Заходь, заходь, Андрію Тихоновичу. Тут якраз і майор Луджіно...

– Дозвольте мені, як батькові врятованої дочки, не по-військовому подякувати льотчикові.– І Андрій Тихонович міцно обняв Каспара Луджіно.

– Ад'ютант, зв'язалися з Марією Йосипівною?

– Так точно, літак послано. Вона прибуває з піонерами.

– Ну, що ж, товариші! Наступаємо, на всіх фронтах, наступаємо... І ця операція, яку так героїчно підготували і провели наші друзі, зокрема Станіслав Лужінський і майор Каспар Луджіно, дорівнює почесній перемозі! Радянський уряд високо нагороджує вас, товариші, за чудово проведену операцію врятування наших робінзонів. Про льотчика Горна обіцяв Лужінський дати якісь додаткові відомості... Вони обидва борються в загоні французьких патріотів.

До кімнати зайшли четверо загорілих, змужнілих юнаків у нових костюмах, червоних піонерських галстуках. Один з них вів за руку шестирічну дівчинку. Така ж загоріла, трохи ніби перелякана з несподіванки. Оглянула генералів, шугаючи очима по кімнаті.

– Тату-у! – гукнула. Несміливо відірвалася од руки Олега.

Генерал підхопив її на дужі руки, міцно пригорнув до грудей. Потім, знеможеннй радістю, зіперся на стіл.

– Ніночко, Нінусю! Мій Кленовий листочку, зірваний такою веремією! – вимовляв, нічого не бачачи і не чуючи.

– Ад'ютант,– наказав командуючий,– негайно передайте в ефір офіціальне повідомлення!

Генерал Дорошенко поставив дочку рядом з хлопцями і сам став струнко, ніби замикаючи той ряд робінзонів.

– Група радянських дітей,– почав командуючий,– закинутих війною на безлюдний острів Атлантичного океану, сьогодні вивезена з острова на батьківщину літаком під пілотуванням Героя Радянського Союзу майора Н. Діти здорові і почувають себе добре.

Командування групи радянських військ...

...З текстом цієї радіограми одної ночі і зайшов Станіслав Лужінський з бійцями загону до родини Каспара Луджіно в Ніцці – він-бо знав уже, хто такий отой Герой Радянського Союзу майор Н. З ними ж була і лікар Зельда Пока та льотчик Лаверні. Він побував у лабетах гестапо, але герої Опору вирвали його. Забинтована голова, на марлі підвішена рука. Але уста усміхнені, в запальних очах радість. Його старший колега, льотчик-комуніст,– чудовий приклад для них, молодших!..