Текст книги "Вбити пересмішника"

Автор книги: Харпер Ли

сообщить о нарушении

Текущая страница: 19 (всего у книги 19 страниц)

Я піднялася сходами до нашого будинку. Тітка Александра вже пішла спати, й у кімнаті Атикуса було темно. Піду подивлюся, може, Джемі вже отямився. Атикус був у кімнаті Джемі, сидів біля ліжка. Читав якусь книжку.

– Джемі не отямився?

– Міцно спить. Він не прокинеться до ранку.

– А-а. А ти сидітимеш біля нього?

– Посиджу якусь часину. Іди спати, Скауте. У тебе був непростий день.

– Може, я побуду тут трохи з тобою?

– Якщо хочеш,– дозволив Атикус. Було вже, напевне, по опівночі, й мене приємно здивувала його поступливість. Проте він виявився мудріший за мене: щойно я всілася, мене потягло у сон.

– Ти що читаєш? – спитала я.

Атикус подивився на обкладинку.

– Якусь із книжок Джемі. Називається «Сірий привид».

Мені раптом розхотілося спати.

– А чого ти її обрав?

– Не знаю, доню. Просто узяв навмання. Таку, що я її не читав,– пояснив він.

– Почитай уголос, Атикусе, будь ласка. Там дуже страшно.

– Ні,– відповів він.– Досить із тебе на сьогодні страхів. Це надто...

– Атикусе, мені не було страшно.

Він звів брови, але я наполягала:

– Принаймні не було страшно, поки я не почала розповідати містеру Тейту. І Джемі не злякався. Я спитала його, і він сказав: ні. І взагалі, по-справжньому страшно буває тільки в книжках.

Атикус хотів щось мовити, але передумав. Розгорнув книжку на першій сторінці. Я підсунулася до нього ближче і поклала голову йому на коліна. Він відкашлявся і почав.

– Секатарі Токіне. «Сірий привид». Розділ перший...

Я боролася зі сном, але дощ був такий лагідний, а кімната така тепла, а татів голос такий тихий, а його коліно таке зручне, що я заснула.

Не минуло, здається, і хвилини, як він злегка підштовхнув мене ногою. Потім підняв мене на ноги і відвів до моєї кімнати.

– Я чула кожне твоє слово,– бурмотіла я,– і зовсім я не спала, там про корабель, і Трипалого Фреда, і стонерівського хлопця...

Атикус розстібнув гачки на моєму комбінезоні, притулив мене до себе і стягнув комбінезон. Однією рукою він тримав мене, другою діставав мою піжаму.

– Ну от, а вони всі думали, то стонерівський хлопець робить розгардіяш у них у клубі, розливає усюди чорнила, а ще...

Він всадовив мене на ліжко. Потім уклав на нього мої ноги і вкрив ковдрою.

– І вони ловили його, але не могли упіймати, бо не знали, який він зовні, а ще, Атикусе, коли вони його нарешті побачили, виявилося, він нічого того не робив... Атикусе, він був дуже добрий...

Він підтягнув ковдру мені під саме підборіддя і гарненько її підіткнув.

– Як і більшість, людей, Скауте, коли починаєш їх розуміти.

Він вимкнув світло і пішов до кімнати Джемі. Він проведе там цілу ніч і буде там, коли Джемі прокинеться вранці.

У світі продано понад 40 мільйонів примірників

Перекладено більш як на 40 мов

Читайте також

«Іди, вартового постав»

Минуло понад півстоліття після шаленого успіху роману «Вбити пересмішника», коли в архівах видавництва, яке опублікувало начебто єдиний роман Гарпер Лі, відшукався манускрипт «Іди, вартового постав». Ті самі герої, тільки старші на двадцять років, нарешті розкриють таємниці, які так і лишилися за лаштунками «Вбити пересмішника».

notes

Примітки

1

Плем’я мискокі, або кріки (від англ, creek – струмок).– Тут і далі прим. ред.

2

Вирішальна битва для норманського завоювання Англії, яка відбулася 14 жовтня 1066 р.

3

Джон Веслі (1703-1791) – засновник Методистської церкви, відомий богослов.

4

Американські автори пригодницьких книжок переважно для хлопчиків.

5

«Підметений двір» (англ. swept yard) – традиційний для Західної Африки чисто виметений земляний двір; цю традицію чорношкірі раби привезли з собою в Америку.

6

Натяк на Томаса Булфінча, американського письменника, автора відомої збірки класичного міфу «Міфологія Булфінча».

7

Лоренцо Доу (1777-1834) – ексцентричний американський проповідник, надзвичайно популярний свого часу; його автобіографія була у списку тогочасних бестселерів другою після Біблії.

8

Велика битва між німецькими й англо-американо-французькими військами, що відбулася поблизу річки Марна наприкінці Першої світової війни, у 1918 році.

9

Персонаж казки братів Ґрімм про Одноочку, Двоочку і Триочку.

10

Ботанічний сад в окрузі Мобіл, штат Алабама. 19 жовтня 1982 року внесений до Національного реєстру історичних місць.

11

Джон Белл Гуд (1831-1879) – генерал армії конфедератів під час Громадянської війни.

12

Міссурійський компроміс – досягнута у 1820 році угода між членами конгресу США, відповідно до якої штат Міссурі прийнято до Союзу як рабовласницький, а штат Мен – як вільний.

13

Томас Джонатан Джексон (1824-1863) – генерал армії конфедератів під час Громадянської війни.

14

Ще одне прізвисько генерала Джексона; такі прізвиська давали занадто релігійним військовим, оскільки вони «горіли вірою», як сині сигнальні вогні.

15

Роман шотландського письменника сера Вальтера Скотта (1771-1832).

16

Див. Книгу пророка Даниїла, 3.

17

Вільям Голман Гант (1827-1910) – англійський художник, один із засновників Братства прерафаелітів.

18

Церковний гімн авторства Діона Де Марбеля, написаний 1887 року.

19

Церковний гімн авторства Семюела Стеннета й Кристофера Майнера.

20

Ідеться про трактат «Коментарі до законів Англії» сера Вільяма Блекстона.

21

Лілія Е. Пінкем (1819-1883) – американська підприємниця, власниця патенту на трав’яний «жіночий тонік».

22

Генрі Вудфін Грейді (1850-1889) – журналіст і оратор, який допомагав реінтеграції колишньої Конфедерації у Сполучені Штати після Громадянської війни.

23

Бракстон Бреґ (1817-1876) – генерал армії Конфедерації.

24

Меноніти – протестантський рух, що сповідує одне з вірувань голландських протестантів-анабаптистів. Засноване Менно Сімонсом віросповідання пропагує пацифізм.

25

Книга Еклезіяста, 6:4.

26

Книга Приповістей, 15:13.

27

«Посмертні записки Піквікського клубу» – перший роман Чарльза Діккенса (1812-1870).

28

Томас Джефферсон (1743-1826) – третій президент США, автор Декларації незалежності США.

29

Каджуни – франко-канадці (акадійці), виселені в середині XVIII ст. з колишніх французьких територій в Атлантичній Канаді. Осіли головно на півдні Луїзіани.

30

Ідеться про радикальних республіканців, які під час і одразу після Громадянської війни найбільш наполегливо боролися з рабством. Виступали за надання звільненим рабам усіх цивільних прав, зокрема права голосувати.

31

Джеймс Томас Гефлін (1869-1951) на прізвисько Бавовняний Том – конгресмен від демократів (які на той час були проти скасування рабства) і сенатор від штату Алабама, що обстоював вищість білої раси. Одного разу підстрелив негра, уникнув покарання й похвалявся цим як найвидатнішим своїм досягненням.

32

«Акт національного індустріального відродження» – ухвалений 1933 року конгресом закон, який з метою стимулювати зростання економіки давав дозвіл президенту США на регулювання економіки шляхом підвищення цін після серйозної дефляції.