Текст книги "Повне зібрання творів"

Автор книги: Андрій Кузьменко

сообщить о нарушении

Текущая страница: 18 (всего у книги 20 страниц)

Годинник вперто роки рахував,

І кожен так, як вмів, так і зробив.

І тільки у альбомі всі підряд

Ми будемо такими, як тоді.

Стриптиз

Гроші мають очі і бачать всьо, шо хочуть,

І грубими руками до крові б’ються з нами.

Мої зимні сльози вже мають колір грошей

І запах злого бога, брудного, німого.

Моя кров годує знов великі гроші.

Вмирає кров, і страшно нам під небом ночі…

Моя кров і твоя кров годує знов великі гроші.

Вмирає кров, і мертва кров, і страшно нам під небом ночі…

Гладиш цілий вечір за гроші свої плечі

І знаєш: не для тебе двері ті, шо в небо.

Моя кров і твоя кров годує знов великі гроші,

Вмирає кров і мертва кров, і страшно нам під небом ночі…

Моя кров і твоя кров…

Там, де мене лишили

Лишаю на папері всьо, шо знаю, і знов

Чую, як горить наша кров.

Згоряє і лягає чорна сажа на нас,

А може, то просто час.

Лишаю то, шо знаю, на папері і тікаю туда,

Де того всього нема.

І ваші грубі руки не дістануть ніколи дна…

Собі там живу я…

Там, де мене лишили…

Там, де мене лишили…

О-о!..

Мені не видно неба – і не треба,

Я не хочу його, його.

То синє небо для вас,

Мені нічо не чути, може бути,

Що я просто глухий На ваші слова.

Лишаю то, шо знаю, на папері і кидаю в вогонь.

То так горить наша кров,

Горить, а я тікаю… чорна сажа не дістане до дна…

Собі там живу я…

Там, де мене лишили…

Там, де мене лишили…

О-о!..

Танго

Дзвенять браслети на руках, ми танцюємо танго,

Тіло до тіла і серце до серця, так гарно.

А над паркетом пролітають задихані пари,

І всі спішать натанцюватись, бо часу є мало.

Мало…

Наше життя – то танго

Без правил і до кінця.

Танго страшне і гарне,

Тільки сцену вибирати не нам.

Наше життя – то танго,

До смерті танцюємо вдвох,

І поки ми разом – з нами Бог.

Кожен шукає партнера до танцю надовго

І віддає себе йому до пари назовсім.

Коли ти впадеш – то спішися піднятися скорше,

Бо каблуком пробити душу твою кожен зможе.

Наше життя – то танго

Без правил і до кінця.

Танго страшне і гарне,

Тільки сцену вибирати не нам.

Наше життя – то танго,

До смерті танцюємо вдвох,

І поки ми разом – з нами Бог.

З останніх сил оркестр шарпає змучені струни,

Давно вже грає він не в долю, але ми танцюєм.

Всі посміхаються, але за сміхом сховані зуби,

Так було завжди, бережіться, бо завжди так буде.

Танець пінгвіна

Коли я ходжу по місті,

На мене тиснуть люди.

Я бачу їхні руки,

Я бачу їхні губи.

А…

Я довго ходжу по місті,

Мене нервує небо.

То є не моє небо,

То і не твоє небо.

А…

Сонце на стінах,

Я там, де сонце на стелі.

Танцюю танець пінгвіна

Страшно веселий!

Я там, де сонце на стінах,

Я там, де сонце на стелі.

Танцюю танець пінгвіна

Страшно веселий!

Страшно веселий!!!

Мене тримають за руки,

Шоб не робити то само.

Мене нервують люди

Ті, шо думають мало.

Сонце на стінах,

Я там, де сонце на стелі.

Танцюю танець пінгвіна

Страшно веселий!

Я там, де сонце на стінах,

Я там, де сонце на стелі.

Танцюю танець пінгвіна

Страшно веселий!

Страшно веселий!!!

Твій портрет

Вулиці мокрі, ше я не спав,

Твої сни у бінокль підглядав.

Впало вниз небо, а я підняв,

Розстелив по коридорі і намалював.

Сірий павук читає назви старих газет,

Я малював руками на небі твій портрет.

Знизу бетон, зверху літак, може, то рай,

Справа вогонь, зліва вода і фарби линяють.

Море машин, море руїн, шукаю свій дім,

Вулиці є, мокрі вони, я не один…

Телефони

Телефони знають наші секрети,

Вони би плакали, якби говорили.

1, 2, 3,4, 5 – ми набираєм цифри —

просто шоби бути ближче.

Не переживай, не кажи мені правду,

Очі закривай, набреши мені гарно, гарно…

Набери мій номер вечором, набреши в мій телефон,

Скажи, шо в тебе я один, тільки я один…

Телефони знають наші історії,

Одні від радості, а інші від горя.

1,2,3,4, 5 – ми набираєм цифри —

просто шоби бути ближче.

Не переживай, не кажи мені правду,

Очі закривай, набреши мені гарно, гарно…

Набери мій номер вечором, набреши в мій телефон,

Скажи, шо в тебе я один, тільки я один…

Техносекс

Кожний ранок миєш писок,

Бачиш всьо своє так близько.

Стіни тоже мають очі,

Стіни тоже дуже хочуть.

В телевізорі програми

Всі для тата і для мами,

Вони знають, шо робити,

Як робити, де робити.

Скоро всьо повиростає,

Дуже скоро навіть, скоро.

Треба якось починати,

Не чекати аж до сорок.

Стільки всього треба вспіти,

Стільки є кругом роботи.

Навіть в садіку всі діти

Добре знають, шо до чого.

Так вічно кожен день всьо так і є…

Всі машини і заводи,

Всьо, шо їздить, всьо, шо ходить,

Мавпа, слон і навіть пес —

Всіми ними рухав секс.

Хмари плавають на небі,

Тоже шось собі шукають.

Діти ходять по підвалах,

«Shamen» тихо доганяють.

Люди ходять злі на себе

І не знають, шо бракує,

Всі коти і навіть мухи

Тоже пухнуть з голодухи.

Виключайте, люди, світло,

Так, шоб було дуже темно.

Шоб почули вас сусіди,

Доганяйте «Скрябін»-техно!

Тіна, Тіна

По землі відкрилась мені – я одиноко скачу вдалечінь,

Як добре знати, що там далеко чекають мене.

Там блукає осінь хрустальна, як тінь,

Там ти чекаєш мене, я сиджу.

Далеко десь айсберг холодний, як я,

Попав в тепле море і розтав.

Тіна, Тіна…

Не відходь від мене, ти мій секрет,

Ти моя тайна.

Не відходь від мене, ти мій секрет,

Залитись зі мною…

В життя тільки раз прокинувся я, і ти знов зі мною,

Тепло так…

Тіна, Тіна…

Не відходь від мене, ти мій секрет,

Ти моя тайна.

Не відходь від мене, ти мій секрет,

Залитись зі мною…

То мій голос

То мій голос…

Чекаю цілий час, шо хтось злапає,

Чекаю і не можу відійти.

Чекаю – і аж вуха закладає,

Так ніби хтось папером заліпив.

То мій голос…

Не можу вбік відвести свої очі,

Не хочу в руки датися йому.

Він їсти ше мене чомусь не хоче,

Щось явно заважає павуку.

То голос…

То мій голос…

Тільки голос…

Просто голос…

Вже чую за спиною тихі кроки,

Вже хтось мене торкає, ніби сон.

Я зрадив своє тіло й свої очі,

Але ніколи не віддам його.

Той прикрий світ

Я наберу води і знов вікно помию,

Там, за моїм вікном, шалений світ.

Навколо нас ростуть давно сухі дерева

І в тому лісі ми шукаєм слід.

Той прикрий світ штовхає і кидає,

Той прикрий світ чомусь такий дурний.

Наш прикрий світ, а іншого немає,

Бо прикрий він…

Я мию кожен день знов брудні мої ноги,

А зліва мій сусід вже посивів.

То небо тисне так, шо ніби вже не може,

І ліс наш почорнів – то він горів.

Той прикрий світ штовхає і кидає,

Той прикрий світ чомусь такий дурний.

Наш прикрий світ, а іншого немає,

Бо прикрий він…

Я нині зрана встав, полізу в свої гори,

І телевізор мій лишився сам.

Я там, де вітер знов ганяє хвилі в морі

І пише по воді свої слова.

Турбо-техно

Шось там ти пишеш,

Цілий час ти пишеш,

Цілу ніч ти пишеш,

Цілий день…

Мої сни ти пишеш,

Кожен раз ти пишеш,

Я не хочу, ти пишеш,

Я пішов…

Йде війна… ти пишеш…

Всьо горить… ти пишеш…

Ти пишеш…

Україна

Бідна і соплива, брудна і нехлюйна,

Гидка і зрадлива, бридка і згубна.

Ті слизькі вокзали, на губах піца,

Злодії, цигани, то вона – Україна.

Вулиці, як нори, зрубані дерева,

Нацики, герої, то вона – Україна.

Білі «мерседеси», жовті «Запорожці»

Чия то вина, шо то є Україна?

Жебрають каліки, трупи по під’їздах,

Вино і чорна кава, ми живемо в містах.

Дерев’яні гроші, картинна галерея,

Смердячі туалети, то – моя Україна.

То пухлина в мозку, дороги на могилах,

Пам’ятники з бронзи, «не вмре, не загине».

Засрана культура, всі народи – браття…

То моя країна – рідна ненька Україна!

Україна…

Фільм (Скоро буде)

Вчора бачив я дуже добрий фільм

Про сєксових дєвок і твердих ментів.

Була купа крові, сексу і грошей,

Я не міг заснути, хтів дивитись ше.

Люди, чи то я,

Люди, чи то ми,

Може, то фінал

Нашого кіна?

Подивився ше дуже добрий фільм,

Була купа крові і крутих машин.

За два дня Сталоне розвалив В’єтнам,

Я від крові з милом відмивав екран.

Люди, чи то я,

Люди, чи то ми,

Може, то фінал

Нашого кіна?

Скоро буде фільм (люди, чи то я),

Дуже добрий фільм (люди, чи то ми).

Я чекаю фільм (може, то фінал),

Скоро буде фільм (нашого кіна).

Може, то фінал?..

Хай буде так, як хочеш ти

На мокрому шклі машини

Малюємо пальцем дивні речі.

Кожен втікає від самого себе

І сам себе штовхає в плечі.

На вікні незрозуміло нікому

Пишем то, шо так важко сказати.

Де взяти сили на таку розмову?

Будь ласка, вибач, ти мусиш знати…

Хай буде так, як хочеш ти!

Хай буде з нами так завжди.

То є історія на двох,

Ми разом зробим кожен крок…

Кожен робить в житті дурниці

І шукає причини навколо.

І на рівному місці злиться,

Коли звалити нема на кого.

А внизу просто під ногами

Лежить в пилюці наше щастя.

Тільки схилитися і підняти,

На шклі машини написати пальцем.

Хай буде так, як хочеш ти!

Хай буде з нами так завжди.

То є історія на двох,

Ми зробим разом кожен крок…

Холодний смак

Ану, ти пригадай, чи пам’ятаєш, як

Хмари літали тільки для нас?

Так було тихо.

Люди плелися в клуб.

А я стояв німий і лапав пальцями дим

І відчував на собі руки, очі, а з ним

Не міг забути

Холодний смак твоїх губ…

Так має бути, бо так

Є намальований знак.

Ти повернися і йди,

Ті сльози не витирай.

Нехай залишиться смак

Тої зі сіллю води…

Ану, ти пригадай, чи пам’ятаєш, як

Забили десь дзвони? І най буде так.

Тоді злетіло

З твоїх правильних губ.

А я мав катар, може, грип,

І хлюпав мій ніс.

Кремезний хлопець вже тебе на ровері віз.

Я досі чую холодний смак на собі…

Так має бути, бо так

Є намальований знак.

Ти повернися і йди,

Ті сльози не витирай.

Нехай залишиться смак

Тої зі сіллю води…

Цукор

Вона прийшла така, як лід,

Непідступна і солодка.

Очі лізли всім з орбіт,

І раптом всюди стало мокро.

А вона прийшла до неї

І не бачила нікого,

Тільки шось заграв ді-джей —

І попливли

Такі, як цукор – вона і вона,

Танцюють разом – вона і вона.

Такі, як цукор – вона і вона,

Їм буде супер – вона і вона.

Голодні очі пацанів

Запускали свої стріли.

З ними кожен би хотів,

Але вони би не хотіли.

Бо вона прийшла до неї

І не бачила нікого,

Знову шось заграв ді-джей.

Такі, як цукор – вона і вона,

Танцюють разом – вона і вона.

Такі, як цукор – вона і вона,

Їм буде супер – вона і вона.

Червоні колготки

Моя дівчина зроблена з неба,

Її губи зроблені з раю.

В моєї дівчини очі – озера,

В яких до берега не допливаєш.

Я подарую своїй дівчині

Найкращі квіти Голландії.

Залию ванну п’яними винами

І буду з нею плавати.

Я люблю свою бейбе,

Її червоні колготки.

Я люблю свою бейбе,

Її помаду солодку.

Я люблю свою бейбе,

Її лаковані мешти.

Я люблю свою бейбе,

Вона ніколи не бреше.

Моя дівчина має тіло

З найтоншого вельвета;

Найглибші ріки Аляски,

Найвищі гори Тібета…

Я подарую своїй дівчині

Найкращі пісні Ірландії.

І буду купатися в хвилях

Волосся її водоспадів.

Моя дівчина пахне водою

Альпійського талого льоду.

Моя дівчина буде зі мною,

Я її не віддам нікому…

Чим пахне?

Я грію ноги, а за рогом йде запекла війна.

Поранене яйко не смакує, і тошнить від вина.

Кобіти ходять по підвалах, я не знаю, нашо

Ходити треба в ліс, а по неділях в кіно.

Я обливаюсь кожен ранок холодним молоком,

Придумую лікарство, шоб від рака помогло.

В під’їзді наші діти курять тухлу ватру кожен день,

А мама каже: то є ліпше, ніж пити портвейн.

Чим пахне?

Мій тато має бороду, сто баксів і гараж,

А я їх маю десять, бо нашо мені той раш?

Я думаю, як вижити, забита голова,

І знов в мене свербить потилиця, а з носа тече кров…

Ходив по своїй вулиці, тримався за стіну,

А тут виходять чувачки і кажуть: бітте зер гут.

А я подумав, шо то сон, і, видно, мимо пройшов,

Хто продасть мені балончик, заки я ще не пішов?

На дискотанцях параноя і веселі слова,

Дівчата ходять голі, хлопців зовсім нема.

А там ялинка постояла і віднесли в туалет,

Бо вже свята всі пройшли і відкривають буфет.

Чим пахне?

Чуєш біль

Чуття в мене є, шо життя нема,

Нема для мене прав,

Коли буде кінець…

І знов хтось ходить, як туман,

Не мовить ані слів,

Іде до своїх снів.

Я пробую йти по хиткій землі і пізнавати їх.

Рахуй, шо то не гріх…

О-о-о! о-о-о! чуєш біль,

Чуєш біль…

Знов дивну постать я зустрів,

Настрашився себе,

Втікав, не знаю де.

З вогню хтось виник, потім зник,

Лишилася стіна.

І я вкотре вже сам…

О-о-о! о-о-о! чуєш біль,

Чуєш біль, чуєш біль…

Знову гіркий і сірий

Бачив я сон.

Листя кудись летіло

В дивний полон.

Поїзд тяжкий і темний

Став, як стіна.

Біг я і тратив сили,

Чув, де вона.

Тягнеться сива днина,

Хочу втекти…

Але стіна єдина

Не дасть пройти.

Тихо десь ангел грає

Моїх пісень.

Я вже не дочекаюсь,

Шоб кінчився день.

Може, її побачу —

Сил вже нема.

Поїзд тяжкий і сірий

Став, як стіна…

О-о-о! о-о-о! чуєш біль,

Чи ти чуєш біль, чи ти чуєш біль?

О-о-о! о-о-о! чуєш біль,

Чи ти чуєш біль, чи ти чуєш біль?

О-о-о! о-о-о! чи ти чуєш біль,

Чи ти чуєш біль, чи ти чуєш біль?

Щось зимно

Хмари лізли на небо, всі чекали на дощ,

Було зимно на морі, 20 років був дощ.

А двоє десь пили слину, слина – то як вино,

І п’яне серце не чує, шо готується зло.

Злий був дощ – він не міг побувати в вогні,

Він лизав її тіло і гасив його сни.

Скоро попіл залишився, де був шойно вогень,

Не загориться вже ніколи мокре і гірке.

Мені снилися над ранок два різні голоси,

А я тікаю і не знаю, від кого і куди.

Я біжу і всьо кидаю – то є таке кіно,

Його зняв Зайковський і не знає, де воно.

Там, за рогом, продавали поламаний насос,

Вітер тіней дув – мені не повезло.

Але то всьо не до речі я розказую вам,

Від початку мова була про шерше ля фам.

А я не спав, лежав і думав, і болить голова,

Я по вулиці не ходжу, бо вулиці нема.

Я не міг сидіти вдома і тріпав хідники,

І каву вже не вару, бо мокрі сірники.

Ламаю собі руки, ламаю собі ноги,

Я дурію з PM Dawn, скоро буду мати роги.

Я не ходжу по неділях, на кухні чути газ,

Я маю час…

Задзвонив десь телефон, я не чув, я ше спав,

Коли ви вже викривляли мої тихі слова.

Та не залізе сюда хробак злої брехні,

Ваші злі язики-писки десь далеко мені.

Менше з тим я маю всередині дикий вогонь,

Треба хтіти, я тобі дам половину його.

Треба тільки важати, шоб не скисло вино,

Ше на нас прийде час розливати його.

А В С D Е F шось зимно…

То лід горів, а тепер не горить,

То лід горів, зимна кров тільки в риб.

То лід горів, тільки в риб зимна кров,

А тепло не любить льоду, тільки лід любить тепло…

Шукав свій дім

Вінками із неба на нас вниз падав сніг,

Так тихо, як старість, накрив примітивний світ.

Так тихо, як старість, прийшла зима… зима… зима…

Підступно, як старість, прийшла зима… зима… зима…

Так сумно – зима… зима…

Колись давно пішов я шукати дім,

Заліз високо в гори – там ніхто не знав, де він.

Холодний вітер тільки на дорозі став

І так мені сказав… так сказав…

Не треба було йти далеко – не треба було йти так довго,

Земля, де бігав ти маленьким,

Є твоїм домом.

Шукав свій дім…

Я не послухав вітру і спустився з гір,

Пішов спитати в моря – може, знає про мій дім.

Та тільки засміялись хвилі з моїх слів,

І десь далеко було чути їх нехитрий спів.

Ходив я довго – всіх кругом за дім питав,

А з неба сніг, а з неба вже моя зима.

Старий місяць головою закивав

І так мені сказав… так сказав…

Вінками із неба на нас вниз падав сніг,

Так тихо, як старість, накрив примітивний світ…

Я живу

Все на світі вже зігнило і зітліло, як зола,

Я не їм, п’ю тіки пиво і довольний, як свиня.

Я живу, не чекаю нікого…

Я живу, не чекаю нікого,

Я живу і не знаю вас всіх.

Я живу, всьо ховаю в болото,

Я живу, міняю сльози на сміх.

Я несу тільки бруд і гидоту,

Серед тих, шо то само несуть.

Виріс я із панів у голоту,

Я живу, поки час не вкрадуть.

Як буде нас пам’ятати світ, шо тоді?

Чи зможе він щось у нас найти?

Чи просто так плюне нам услід, а ми собі

Відповземо вбік… бік… бік…

Я живу…

Я йшов

Я йшов…

Я йшов…

Я думав, замало, шо ти мені давала,

Бо дуже-дуже мало, багато ти не мала.

Я йшов…

Я йшов…

Я думав, замало, багато ти не дала,

Багато ти не мала і, може, всьо віддала.

А я хотів багато, хтів зовсім не вставати,

Пішов собі шукати, не став тебе лапати.

Я йшов…

Так добре було зразу, як ти багато мала,

Могла багато дала, а потім вже не мала.

Ше далі було гірше, ше далі холодніше,

Але мені замало, шо ти мені там…

Я скоро вже не прийду, бо ше мені замало,

Шо з того, шо тут зимно, як ти вже всьо віддала.

Я йшов…

Шо з того, шо ти давала, ти ж нічо не мала…

Я йшов…

Ті твої сині очі, багато ти не хочеш,

А я хотів багато, а ти мені не дала.

Ти, певно, і не мала, а може не давала.

Я скоро ше не прийду, шо з того, шо тут зимно,

Шо з того, шо тут зимно, як ти вже всьо віддала…

Я йшов…

Ну я тоді йшов…

Я сховаю тебе (Любов)

Всьо на світі є на продаж,

Якщо маєш гроші, значить, можеш.

Люди купують людей.

Хтось хотів любов купити,

Неможливо було пояснити —

Та штука не для грошей.

Я сховаю тебе Від них далеко, так

Шоб ніхто не знайшов,

До себе в серце.

Всьо на світі є за гроші —

І думки, і навіть поцілунки,

Риба, м’ясо, вафлі, халва…

Того ти ніде не купиш,

Може, троха тільки всіх помучиш.

Любов вибирає сама…

100 годин

Так приємно набирати висоту,

Відриватися від злої землі.

Я за руку тебе візьму, відведу

Там, де ти ще не була напевно.

Тут, на хмарах, все інакше, ніж внизу,

Наше ліжко – то є наше небо.

Хочу 100 годин з тобою і ще одну,

То наразі вся моя потреба.

Посміхнися несміло,

Роздягни свою душу,

Покажи своє тіло…

О-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о!..

Ми з тобою знов запалим той вогонь,

Шо ніколи вже не згасне.

І відкриємо карти своїх долонь —

Хай між нами завжди буде ясно!

Твою власну географію складну

Я хотів би вивчити напам’ять.

Тільки 100 годин і ще одну,

Наркоманом твого тіла став я.

Дай мені 100 годин

І ще одну!..

Тільки 100 годин

І ще одну!..

Гламур 2006

Кольорова

Якщо навколо тебе колір червоний —

Значить, всьо нормально – ти живий і здоровий.

Якщо навколо більше колір зелений —

Значить, гроші просто в руки тобі падають з неба.

Приспів:

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла.

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла.

Якщо навколо затягнуло синєвою —

Значить, на стакан ти присів з головою.

Якщо навколо пахне голубізною —

Добре придивися, хто під руку з тобою.

Приспів.

Якщо над головою колір рожевий —

Значить, ти влюбився і ходиш веселий.

Якщо, не дай Бог, під тобою колір жовтий —

Від страху під штанами пробігло щось мокре.

Приспів.

Якщо навколо все засипано білим,

То може бути крейдою, а може і снігом.

Якщо, куди не глянь, все темне і чорне —

Значить, ти заснув, і завтра буде добре.

Приспів.

Життя красиве, коли кольорове,

Значить, полупилося, дякувати Богу.

Якщо все сіре і кольору бракує,

Тоді біда… хіба що намалюєш.

Приспів.

Падай

Любов сліпа, сліпий і той, хто любить,

На краю прірви усміхнений стоїш.

Один лиш крок – вона тебе загубить,

За руку візьме і з нею полетиш

Ти кудись вниз (4).

Приспів:

Падай, падай, без пам’яті падай,

Всьо, шо було, лишилось позаду.

Падай, падай, ніколи не згадуй,

То, шо було, далеко позаду.

Любов як ніч, яка тебе заблудить,

Назад вернутись зовсім не спішиш.

Любов як сон – ніхто вже не розбудить,

Закриєш очі і зразу полетиш

Ти кудись вниз (4).

Приспів.

Любов як сніг – накриє, не почуєш,

В холодний пух заковує серця.

Любов як дим, вдихни на повні груди

І якщо зможеш – не видихай.

Приспів.

Гламур

Двері відкриваються, всьо починається,

Столики ламаються і місця нема.

Лампи ледве блимають, дівчата кліпають,

Хлопці їх пощипують і просять вина.

Пафосні, напудрені, чуть-чуть обкурені,

Скучно роздивляються на світлі бокал.

Дами з депутатами, майже як з татами,

Плавно направляються у віповський зал.

Приспів:

Мур-мур-мур, ми любим гламур.

Напшикаєм духами і зробим педикюр.

Мур-мур-мур, ми любим гламур.

Всьо гниле сховаєм під майку від кутьюр.

Блєском і помадами сидять намазані,

Тимчасові подруги серйозних мужчин.

Пальці з манікюрами, а дури дурами,

Їх життя – машина, фітнес-клуб, магазин.

Руки з телефонами, тонкими новими,

Скучними розмовами – Малишка мур-мур.

Мускули накачані, гроші потрачені,

Всьо навколо схвачено, ми любим гламур.

Приспів (3).

Шампанські очі

Буває страшно дивитись в твої

Шампанські очі.

В моменти, коли ти мене не чуєш

Або не хочеш.

І як не дивно, ти завжди знаєш

Мої секрети.

Від злого духа мене спасаєш,

Себе приносиш в жертву.

Приспів:

Очі, бризкає шампанським в море,

Я напився, відпливаю,

Вже назад не відпускай,

Ти смієшся через сльози.

Бризкає шампанським в море,

Я напився, відпливаю,

Вже назад не відпускай,

І других таких немає.

Як мені часто не вистачає

Твоїх шампанських очей.

Простими словами, я скучаю,

Без них загинути можна.

Напевно, ти ше мене не знаєш,

Якщо про інше питаєш.

Є такі речі, які не міняєш.

Я плачу, коли бачу…

Приспів (2).

Ще одна пісня про любов

Десь за вікном дзвенить останній трамвай,

Кого любиш – вибирай.

Він прийде зранку, ти його не чекай,

Сховає очі, доп’є вчорашній чай.

Він ляже збоку і розкаже тобі

Про свої плани, дзвінок від мами.

І мирно захропить на твоїй душі,

Як мокра пляма від дон-жуана.

Приспів:

А ти на краю ліжка трохи поплачеш

І знову пробачиш всі відмазки його.

І може, скаже хтось, що це неможливо,

Але просто красиво, бо пісня і є про любов.

Він в кедах вибігає просто на сніг,

Купити кави, ми в курсі справи.

«Вернуся пізно», – з трубки каже тобі,

Цілуєш в губи чужі парфуми.

Приспів (2).

Нам казали

Нам казали…

Нам казали стояти – ми стояли

Нам казали лежати – ми лежали

Нам казали кричати – ми кричали

Нам казали: «Качумайте» – качумали

Нам казали не моргати – не моргали

Нам казали: «Буде добре» – ми чекали

І всі дружно головами їм махали

Ну шо із того всього ми дістали?

Приспів:

Тара-та й-та-ратата-там

Тара-та й-та-ратата-там

Тара-та й-та-ратата-там

Тара-та й-та-ратата-там

Нам казали свистіти – ми свистіли

Нам казали гудіти – ми гуділи

Нам казали свербіти – ми свербіли

Нам казали дуріти – ми дуріли

Нам казали кусати – ми кусали

Показали як ковтати – ми ковтали

І на вуха нам лапшу свою мотали

Ну шо із того всього ми дістали?

Приспів.

Нам казали: «Перестаньте» – перестали

Нам казали: «В нас не вийшло» і змотались

А ми сіли покурили і поржали

Ну шо із того всього ми дістали?

Приспів (2).

Італодіско (Шкільна любов)

Був теплий літній вечір

Їх двоє поверталося з кіно

Він обняв її за плечі

І в серце ніби вилилось вино

Вона очі опустила

Щоби сховати їх скажений блиск

Два тіла затремтіло

Бо є така хвороба

Приспів (2):

Шкільна любов, недовга

То є така хвороба

Шкільна любов, недовга

То є така любов

На лавці обіймались

Мовчали і дивились в нікуди

Сиділи і боялись

Що завтра всьо пропаде назавжди

Сиділи і стидались

Просовуючи пальці під рукав

І як то називалось

Була така хвороба

Приспів (2).

Півроку зима

Скоро стане холодно, я вогонь запалю.

Світ замерзне за вікном на півроку майже.

Впаде сніг, засипле нас, всі сліди сховає.

Він зупинить навіть час на півроку майже.

Приспів:

Зла зима, півроку тільки сніг.

Зла зима, ховайся, хто не встиг.

Зла зима, півроку тільки сніг.

Зла зима, ховайся, хто не встиг.

Зла зима, півроку тільки сніг.

Зла зима, ховайся, хто не встиг.

Замете дороги всі, я не вийду з дому.

Все застине, як у сні, на півроку довгих.

Ми забудем за той час всі свої образи,

Шоб прокинутись ше раз за півроку майже.

Приспів.

Зла зима…

Зла зима…

Зла зима, півроку тільки сніг.

Зла зима…

Зірка кіно

Ти продаєш свої газети у кіоску на вокзалі,

Журнали, ручки, сигарети – як то всьо вже задовбало.

На ескалаторах бездумно пропливають сонні люди,

І кожен з них в собі подумав, шо інакше вже не буде.

А він приходить на роботу – грати роль у серіалі,

Під коньячок з французьким сиром обсудити всі деталі.

За двісті баксів за годину він залізе в іншу шкіру,

По телевізору покажуть, і ми всі йому повірим.

Приспів:

Тому шо він зірка, зірка кіно.

І ти його любиш тільки за то.

Тому шо він зірка, зірка кіно.

І ти за ним плачеш гірко давно.

Ти здала зміну, за годину на метро вже будеш вдома,

Спішиш, боїшся пропустити, ти помішана на ньому.

Як завжди рівно в половину він подивиться з екрану,

І ти, цілуючи подушку, розревешся на дивані.

Приспів.

Не плач, маленька, він про тебе не знає,

Про твої сльози він поняття не має.

І з кимось іншим він по парку гуляє,

Є-є-є.

Твоя душа тут абсолютно не винна,

Вона для себе власну казку створила.

І ти в ту казку замість нього влюбилась,

Є-є-є.

Приспів.

З Новим роком і Рождеством

Нехай залишаться в старому році

Сльози, хвороби і біди.

Хай подобріють всі люди недобрі,

Нехай їм стане легше на світі.

Нехай малесеньке Боже дитятко

Зігріє наші змучені душі.

Нехай збуваються всі наші мрії

І бідувати ніхто не мусить.

Приспів:

З Новим роком і Рождеством,

Я знову повертаюсь додому.

З Новим роком і Рождеством,

Ялинки, вогники кольорові.

З Новим роком і Рождеством,

Побачимося з вами на свята.

З Новим роком і Рождеством,

У сніжки бавляться ангелята.

Нехай забудуться зло і образи,

Недобре слово тяжче за камінь.

Нехай повернеться наша надія,

Яку ми безнадійно шукаєм.

Нехай всіх діток, що без мами і тата,

Прийме велика тепла родина.

Нехай добро не землю випаде снігом

І краща стане кожна людина.

Приспів (2).

Про любов? 2007

Парасолі

І навіть якщо буде так погано

Шо схочеш стати мухою і втікнути десь

Далеко так шоби ніхто не дістав вже

Далеко так аж буде видно кінець

Приспів:

А ми відкриєм свої парасолі

Так високо, так високо, так

Себе накриєм від біди, від горя

І буде добре, буде добре нам

Навіть тоді як буде тяжко і сумно

Коли не мають сили сльози вийти наверх

Ми стиснем зуби і зробим шось мудре

Нема біди поки ніхто ще не вмер

Приспів (2).

Коли земля пропаде в нас під ногами

І небо трісне так як у машині вікно

Ми парасольки свої просто дістанем

І почекаєм щоби стало так як було

Приспів.

А ми відкриєм свої парасолі

Ми відкриєм свої парасолі

Ми відкриєм свої парасолі

Ми відкриєм свої…

Про любов?

Лиши собі на вечір пару папіросів

Щоб правильно закінчити день

Півскляночки вина, вот так – за все хороше

За тих, кому не пишуть пісень

Приспів: (3)

Про любов

Їм не будуть співати

Про любов

Як завжди вляжуться спати

Про любов

Вино не можна мішати

Про любов

Знов і знов

Бере акорди вітер на дротах електричних

Сумніше пісні в світі нема

Всі хто її не чули, всі хто її не знає

Долийте в склянку трохи вина

Про любов (4).

Приспів (2).

Шмата

Приспів: (2)

Всі твої листи – то є макулатура

І ти мені не дівчина, а просто шмата

Вся твоя любов – то є чиста халтура

Хоч викинься з вікна – я не буду страждати

Ти писала мені солодкі памфлети

Навіть прислала раз пачку конфет

Ти ридала, пищала і обіцяла

Що серце своє ще нікому не дала

Ай-яй-яй-яй-яй-яй

Як дурний – то вигрібай

Ай-яй-яй-яй-яй-яй

На, получай

Приспів.

Всі твої листи… ти є шмата

Всі твої листи… ти просто шмата

Поки з армії я ще не повернувся

Казала ні в кого я не влюблюся

Писала цитати чувіх-феміністок

І втікла в Єгипет з баскетболістом

Ай-яй-яй-яй-яй-яй

Як дурний – то вигрібай

Ай-яй-яй-яй-яй-яй

На, получай

Приспів.

Всі твої листи… ти є шмата

Всі твої листи… ти просто шмата

Восени я дослужу, повернусь додому

Знайду собі дівчину нову чудову

Щоб не вміла читати, не вміла писати

І менше прийдеться добра вигрібати

Приспів (2).

Мумітроль

Кохана, я тебе люблю

Так особливо

Чувіха, я прошу будь чемна

Бо буду бити

Руками, ногами, своєю головою

Локтями, ремнями, залізною трубою

Приспів:

Якщо ти зрадиш, кохана

Я вирву всі твої патли

До м’яса вкушу за руку

Як велика скажена собака

Якщо ти зрадиш, кохана

Я виб’ю всі твої зуби

В коробочку їх поскладаю

І буду над нею ридати

Маленька, подай свій мобільний

Я почитаю

Від кого прийшла есемеска

І буду бити

Руками, ногами, своєю головою

Локтями, ремнями, залізною трубою

Приспів (2).

Хлопці-олігархи

Ми є хлопці, хлопці-олігархи

Я куплю чорний «лексус», новий в целофані

Шоб їздила падруга з падругами в баню

Я куплю другий «лексус» і тоже в целофані

Шоб за дівками в баню їздити охрані

Приспів:

Бо ми є хлопці, хлопці-олігархи

Нічо нас не колише, ми заробляєм бабки

Ми веселі хлопці-олігархи

Дівчата в нас – моделі, машини – іномарки

Поїду на Мальдіви бухнути з друганами

Заплачу троха дєнєг, шоб не було цунамі

Прикуплю собі острів посередині моря

Мені він на фіг треба, а люди хай говорять

Приспів.

А вчора з пацанами каталися в трамваї

Тепер в нас нова тема – ми хлопці-екстремали

Ми всі діла рішаєм, лиш тільки ше одне є

Попробувати хочем – ну як то бути геєм

Ми є хлопці, хлопці-олігархи

Ми є хлопці, хлопці-олігархи

Приспів.

Хлопці-олігархи…

Вибач

Вибач

Як зможеш колись, то вибач

Так легко зламати крила

Мене ніби шось накрило

А ти як літак розбилась

На тисячі сліз розлилась

Залишилось тільки тіло

Бо жити так надоїло Вибач…

Приспів:

Вибач на кухні розбите вікно

Вибач години, довші за роки

Вибач на ліжку розлите вино

Вибач мене, якшо зможеш, хоч трохи

Вибач…

Двері

так боляче гупають двері

Шо тріскають навіть стіни

Ми тріскаєм разом з ними

Побитими і сумними

І плачемо під дверима

Ти – тут, а я – там за ними

Бо жити так надоїло

Вибач…

Приспів (3).

Алло!

Абонент не може прийняти твій дзвінок

Він десь поза межами твоєї любові

Шкода, що не можна нажати на курок

Мобільний не стріляє, а тільки говорить

Приспів:

Алло! Алло!

Як дуло до виска трубку притиснув

І граєш з оператором в руску рулетку

Появиться чи нє той довбаний сигнал

Чи прийдеться в аптеці просити таблетку

Приспів (2).

I love you, Barselona

Ніколи не спитаю твій телефон

І так не стане грошей подзвонити тобі

По Інтернету квіти я тобі не передам

Для тої справи я є, знаєш, трохи затупий

Приспів:

Але я люблю тебе

А ти того не знаєш і в Іспанії живеш

Але я тебе люблю

Хоч ти по-українськи абсолютно не гребеш

Ніколи не заскочу до тебе на чайок

А буду в себе вдома пити той дурний чефір

Ніколи не спитаю чи маєш завтра час

Вийти покурити вечером надвір

Приспів.

Іспанські теплі хвилі колише океан

А ти стоїш на пляжі по коліна у воді

Не дуже ображайся якщо підійде хтось

І скаже українською: «Він передав тобі…»

Приспів.

Загублені діти

Як обірване листя

Як поламані вітром квіти

Бродять недобрим світом

Некохані загублені діти

Просто їх не хотіли

Ніби мама і ніби тато

Просто їх загубили

І не хоче їх підібрати Ніхто, ніхто

Приспів:

Мама, знайди мене, я тут!

Мама, ще трохи – я помру!

Мама; знайди мене, я тут!

Мама, ще трохи – я помру!

Як нічиї собаки

Лишні люди у нашій схемі

Плід дурної любові

Кінець фільму – закрита тема

З розіп’ятим сердечком

Носить їх по землі бідою

Люди, бійтеся Бога!

Розберіться самі з собою!

Приспів (2).

Інфляція. Дурдом

Давно продалася остання картина

Художник плаче, бо пропив свій мольберт

Його коханка відсудила будинок

Бабки, бабки, бабки пожирають людей

Приспів:

Ми нашу пісню написали за гроші

Хтось на години продає свою любов

В когось дешевше, а хтось бере дорожче

Яка різниця, інфляція, дурдом

Ми з вами стали всі товаром на базарі

І рекламуєм і активно продаєм

Хто – своє тіло, а хто грає на баяні

А хто і душу за копійку зажене

Приспів (2).

Трохи почекаєм – може доживем

Добрі і щасливі всі колись будем

Винайдем таблетки, щоби не вмирать

І будемо хором радісно співать

Приспів.

Моя еволюція 2009

Кинули

По-моєму, чувак, нас кинули…

В мене є країна, я її любив