Текст книги "Ґарґантюа і Пантаґрюель"
Автор книги: Франсуа Рабле
Жанр:
Классическая проза
сообщить о нарушении
Текущая страница: 29 (всего у книги 54 страниц)
Розділ XXXVII
Як Пантаґрюель намовляв Панурґа порадитися з дурником
Ідучи до себе, помітив Пантагрюель, що в галереї стоїть у позі мрійника Панурґ та ще й головою мрійливо мотає.
– Ви мені нагадуєте (сказав Пантагрюель) влізлу у смолу мишу. Що більше силкується вона відліпитися, то глибше угрузає. Так і ви: що більше борсаєтесь, виплутуючись з тенет розгублености, то гірше заплутуєтесь. Я знаю лише один засіб. Послухайте. Я часто чув народне прислів'я: дехто з дурнів розумного навчить. Відповіді людей розумних, бачу, вас розчарували, ну то зверніться до якогось дурника. Може, розмова з ним удовольнить вас повніше. Вам же відомо, скільки принців, королів і навіть цілих панств було врятовано завдяки порадам, думкам і передбаченням дурників, скільки битв вони допомогли виграти, скільки сумнівів перебороти.
Приклади навряд чи потрібно наводити. Ви й так пристанете на мою думку; справді, хто сам порається коло свого приватного і домашнього діла, хто пильнує за своєю господою, хто мається на бачності, хто не втрачає нагоди примножити благ і скарбів, хто вміє завжди вибитися з нужди, того ви називаєте премудрим світа сього, хоча у Бога він дурний; бо для того, щоб у Бога бути мудрим, тобто мудрим і передбачливим з Божого навіяння і здатним сподобитися благодаті, треба забути про себе, вийти з себе, звільнити свої почуття від усіх земних страстей, очистити свій розум від усіх людських клопотів і ні про що не дбати, а таке поводження, за переконанням усіх, спричиняється безумом.
Ось чому великий віщун Фавн, син латинського царя Піка, дістав у низоти наймення Фатуального.
Ось чому при розподілі у комедіантів ролей ролі простака і блазня неодмінно дістаються найдосвідченішим і найздібнішим лицедіям.
Ось чому астрологи твердять, що у царів і фіглярів однаковий гороскоп, і зазвичай посилаються на Енея і Кореба, якого Евфоріон вважав за дурника: і той, і той гороскоп мали однаковий.
Тут я дозволю собі нагадати, що розповідали Джованні Андреа у своєму коментарі до канону папського послання мерові й ларошельцям, а після нього Панорміта в цьому самому каноні, Барбацій у заувагах до Пандектів, і недавно Ясон у своїх Порадах, про сіра Жоана, славетного паризького блазня, Каєтового прадіда. Ось ця історія:
У Парижі, перед харчевнею у Пті-Шатле, вантажник, спинившись біля деки, їв напахчений духом печені і від цього ще смачніший хліб. Харчевник його не чіпав. Коли вантажник уперезав увесь свій хліб, харчевник злапав його за барки і зажадав заплатити за дух його печені. Накладач доводив, що він нічим його харчу не зашкодив, нічого в нього не брав і нічого не заборгував. Адже цей запах усе одно йде надвір і тане там у повітрі; де ж це чувано, щоб у Парижі торгували вуличними запахами. Харчевник відповідав, що він не мусить харчити вантажників духом своєї печені, і поклявся, що забере у нього чіп'я, як той не заплатить.
Накладач дістав дрюка і налаштувався відбиватись. Почалася запекла тасканина. Звідусіль позбігалися паризькі роззяви. В юрбу затесався і блазень сір Жоан, паризький міщанин. Угледівши його, харчевник сказав вантажникові: «Хочеш, щоб у сварці нас розсудив шляхетний сір Жоан?» – «Авжеж, лихо твоїй мамі», – відповів накладач.
Дізнавшись, за яку онучу збито бучу, сір Жоан звелів вантажникові дістати з череса срібну грошину. Вантажник дав йому турський філіпп. Сір Жоан узяв монету і поклав собі на ліве плече, ніби на те, щоб зважити; потім побряжчав нею на лівій долоні, ніби щоб почути її дзвін; відтак підніс її аж до зінки правого ока, ніби на те, щоб роздивитися її карб. Увесь цей час роззяви німували, харчевник терпеливо чекав, а вантажник стояв як непишний. Нарешті сір Жоан подзвонив кілька разів грошиною об шинквас. Після чого, стискаючи в кулаці калатальце, наче це було берло, з суддівським маєстатом, начолив свого ковпака на роблених з мавпи куницях, з паперовими вухами і мереживними брижами, разів два-три кахикнув і ознаймив голосно, для вселюдного слухання: «Суд визнав, що вантажник, з'ївши пропахчений печенею хліб, заплатив сповна харчевникові дзвоном монети. На цій підставі суд ухвалює постанову таку: відпустити кожного до свого смітнику, не покладаючи на них суддівських утрат. Та й по всьому».
Присуд цей паризького блазня здався вищепойменованим ученим напродиво і напрочуд справедливим, і вони погодились, що якби ця справа розглядалася у паризькому парламенті, або ж у римській курії, або ж, нарешті, в аеропазі, то навряд чи вони вирекли б з погляду закону справедливіший присуд. Отож, чи не хочете ви порадитися з якимсь шутяком.
Розділ XXXVIII
Як Пантаґрюель і Панурґ зохвалювали Трібуле
– Душею моєю свідчуся (відповів Панурґ), бажаю! По-моєму, мою кишку оце попустило; а її ж було затисло і заколодило. А як ми вже постановили звернутися до розуму сили, то хай це буде не просто верхоум, а верхоум верховний.
– Трібуле (сказав Пантагрюель) – верхоум, як на мене, безумовний і зуповний.
А Панурґ підхопив:
– Верхоум, що вже заум.
Пантаґрюель
Верхоум фатальний,
верхоум натуральний,
верхоум небесний,
верхоум жовіяльний,
верхоум меркуріяльний,
верхоум лунатичний,
верхоум ератичний,
верхоум екцентричний,
верхоум етерний і юноновий,
верхоум арктичний,
верхоум геройський,
верхоум геніальний,
верхоум первинний,
верхоум августіший,
верхоум цезарський,
верхоум імперський,
верхоум королівський,
верхоум патріарший,
верхоум монарший,
верхоум лояльний,
верхоум дукальний,
верхоум хорунжий,
верхоум сеньйоральний,
верхоум палатинський,
верхоум засадничий,
верхоум преторіяльний,
верхоум отонзурений,
верхоум махальний,
верхоум навіжденний,
верхоум сутрапезний,
верхоум перворозпусний,
верхоум хвостовий,
верхоум побожний,
верхоум побічний,
верхоум півбокалуплений,
верхоум простакуватий,
верхоум мандрівний,
верхоум жовтодзьобий,
верхоум неуважний,
верхоум елітний,
верхоум плямистий,
верхоум мародерний,
верхоум новохвостий,
верхоум дикий,
верхоум пустопорожній,
верхоум недоуздий,
верхоум бомбастичний,
верхоум кумедіянський,
верхоум вінцюватий,
верхоум левантійський,
верхоум високий,
верхоум шарлатовий,
верхоум густочервоний,
верхоум міщанський,
верхоум мітелковий,
верхоум затокарений,
верхоум модальний,
верхоум другоінтенційний,
верхоум альманашний,
верхоум гетероклітичний,
верхоум сомістський,
верхоум абревіятор,
верхоум моріскний,
верхоум живототанечний,
верхоум мандатарний,
верхоум капюшонарний,
верхоум титулярний,
верхоум блазнуватий,
верхоум понурий,
верхоум гарноментальний,
верхоум кволоногий,
верхоум бахуристий,
верхоум писун,
верхоум провітрений,
верхоум кулінарний,
верхоум соснокорабельний,
верхоум рожнокрутильний,
верхоум казанковий,
верхоум катаральний,
верхоум поставний,
верхоум двадцятичотирьохкаратний,
верхоум химерний,
верхоум пришелепуватий,
верхоум маргинальний,
верхоум паличковий,
верхоум калатальцевий,
верхоум карамбольний,
верхоум спотикливий,
верхоум здоровецький,
верхоум череватий,
верхоум вичепурений,
верхоум виряджений,
верхоум здоровило,
верхоум ребус,
верхоум шаблонний,
верхоум шапкастий,
верхоум крислатий,
верхоум демаскований,
верхоум інкрустований,
верхоум орієнтальний,
верхоум баритональний,
верхоум крапчатий,
верхоум гаківничний.
Панург
Верхоум високогамний,
верхоум бекарний
і бемольний,
верхоум земний,
верхоум бодренний
і пустотливий,
верхоум гожий і занудливий,
верхоум помпончиковий,
верхоум фестончиковий,
верхоум бубонцевий,
верхоум усміхнений
і венеровірний,
верхоум оденний,
верхоум гнічений,
верхоум первочанний,
верхоум бродильний,
верхоум щирий,
верхоум папський,
верхоум конститорський,
верхоум конклавистський,
верхоум буллістський,
верхоум синодальний,
верхоум епіскопальний,
верхоум докторальний,
верхоум чернечий,
верхоум фіскальний,
верхоум екстраваґантний,
верхоум стальковий,
верхоум кутасовий,
верхоум тотальний,
верхоум обраний,
верхоум куріяльний,
верхоум значковий,
верхоум тріумфальний,
верхоум вульґарний,
верхоум домашній,
верхоум взірцевий,
верхоум рідкісний
і перелітний,
верхоум двірський,
верхоум цивільний,
верхоум популярний,
верхоум рідний,
верхоум достойний,
верхоум фаворитний,
верхоум латинський,
верхоум звичайний,
верхоум грізний,
верхоум трансцендентний,
верхоум суверенний,
верхоум специфічний,
верхоум метафізичний,
верхоум екстатичний,
верхоум категоричний,
верхоум предикатний,
верхоум десятикратний,
верхоум послужливий,
верхоум перспективний,
верхоум алгоритмний,
верхоум алгебричний,
верхоум кабалістичний,
верхоум талмудичний,
верхоум амальгамний,
верхоум компендійний,
верхоум абревіяційний,
верхоум гіперболічний,
верхоум антономічний,
верхоум алегоричний,
верхоум тропологічний,
верхоум плеоназмічний,
верхоум головний,
верхоум церебральний,
верхоум сердечний,
верхоум кишковий,
верхоум гепатичний,
верхоум спленетичний,
верхоум бздливий,
верхоум легітимний,
верхоум азимутний,
верхоум алмікантаратний,
верхоум доладний,
верхоум архітравний,
верхоум п'єдестальний,
верхоум взірцевий,
верхоум славний,
верхоум веселий,
верхоум урочистий,
верхоум однолітній,
верхоум фестивальний,
верхоум рекреативний,
верхоум задерикуватий,
верхоум рустикальний,
верхоум звичайний,
верхоум усечасний,
верхоум діяпазонний,
верхоум рішучий,
верхоум ієрогліфічний,
верхоум автентичний,
верхоум цінний,
верхоум коштовний,
верхоум фанатичний,
верхоум фантастичний,
верхоум лімфатичний,
верхоум панічний,
верхоум аламбічний,
верхоум криходерний,
Пантаґрюель. У Римі колись називали святом дурнів Квиріналії, от і у Франції можна запровадити Трібулетиналії.
Панурґ. Якби всі дурні та підхвістя носили, то їм би гузно добряче пошмугляло.
Пантаґрюель. Якби він був Фатуальним, як ви казали, богом, богині Фатуї малжонком, то батьком його був би Бонадіес, а бабусею Бонадеа.
Панурґ. Якби дурні однохіддю йшли, то він обійшов би їх, попри свої криві ноги, на цілі гони. Гайда до нього, не гаючись. Вірю, що ми підіб'ємо його на гарне рішення.
– Я (сказав Пантагрюель) хочу бути на розгляді справи Брідуа. Сам я вирушу до Мирленга, города на тому березі Луари, а Карпалима пошлю до Блуа по Трібуле.
Карпалим одразу виправився в дорогу, а Пантагрюель з челядниками, Панурґ, Епістемон, Понократ, брат Жан, Гімнаст, Різотом[308]308
Різот – корнеріз (грекою).
[Закрыть] та інші рушили мирлензьким шляхом.
Розділ XXXIX
Як Пантаґрюель був на розгляді справи судді Брідуа, який вирікав присуди, кидаючи кості
Назавтра, в годину виклику до суду, Пантагрюель прибув до Мирленга. Голова, сенатори і радці запросили його ввійти до зали з ними і послухати, на якій підставі Брідуа засудив депутата Тушронда, оскільки центумвиральному суду цей вирок здається не цілком справедливим.
Пантаґрюель охоче ввійшов і побачив Брідуа, – той виступав перед працівниками прокуратури і за пояснення та оправдання в нього було лише те, що він уже старий, що став недобачати, що в старості не спекаєшся лиха, халепи, які not. per Archid. D. LXXXVI, С. tanta[309]309
Поз(начені) Архід(ияконом), Д(истинкція) LXXXVI, к(анон) «Оскільки (явне перекручування)» (латин.).
[Закрыть]; тим-то він не так чітко розрізняє вічка на костях, як колись, і цілком могло статися, що так само, як старий і підсліпуватий Ісаак узяв Якова за Ісава, він при ухвалі згаданої постанови міг узяти чотири за п'ять, тим паче, що того дня уживав маленькі кості і що, згідно з законом, тілесні вади не привинюють, як це застережено в ff. de re milit. І. qui cum uno, ff. de reg. jur. I. fere ff. de edil. ed. per totum, ff. de term. mo. I. Divus Adrianus resolu, per Lud. Ro. in. I. si vero, ff. sob. matri.[310]310
(Дигести), Про воєн(ну) справу, з(акон) «Хто з одним…»; (Дигести), Про едиль(ський) ед(икт) «Позаяк…»; (Дигести), Про пер(енесення) меж(івників), з(акон) «Божественний Адріан»; пояс(нення) Люд(овіка) Ри(мського) до з(акону) «Якщо тільки…»; (Дигести), Роз(ірвання) шл(юбу) (латин.).
[Закрыть]
А хто інакше розсудить, той не людину оскаржить, а саму Природу, як це випливає з /. maximum vitium, С. de lib. praeter.[311]311
З(акон) «Найбільша помилка…»; К(одекс), Про діт(ей), обійд(ених)… (латин.).
[Закрыть]
– Про які кості (спитав Тринда, старший голова суду), друже мій, ви говорите?
– Про кості (відповів Брідуа) судові, alea juditorum, про які йдеться у doct. 26 q. II Sors, І. пес emptio. ff. de contrah. empt. I. quod debetur. ff. de pecul. et ibi Barthol.[312]312
Свят(отці), ст(аття) 26, пар(аграф) 2, к(анон) «Вип(адок), з(акон) «ні покупка», (Дигест), «Про види купівлі»; (закон) (передбачений) у (Дигесті) «Про власність», а так само у Бар(тола) (латин.).
[Закрыть]
Кості, якими ви, панове, зазвичай користуєтеся у вашому верховному суді, так само як інші судді користуються ними у судочинстві, дотримуючись указівок метра Генріха Феранди, et по. gl. in с. fin. de sortil. et I. sed cum ambo. ff. de judi. Ubi doct.[313]313
У ком(ентарі) до ґл(оси) в підсум(ковому) к(аноні) про ворож(бу) і в з(аконі) «так як об(идва)»; (Дигест) про суд(ові) роз(прави) (латин.)
[Закрыть] свідчать, що кидати жереб спосіб вельми похвальний, шляхетний і потрібний, аби швидше здихатись позви і процесу. Ще відвертіше говорять про це Бальд, Бартол та Олександер, С. communia, de l. si duo.[314]314
К(одекс), «З(агальні) пол(оження) про л(еґатів)», з(акон) «Як(що) дві особи» (латин.).
[Закрыть]
– І як же ви (спитав Тринда), друже мій, чините?
– Я (відказав Брідуа) відповім коротко, згідно з l. атрliorem, § in refutatoriis, с. de appella, a так само і Gl. I.I ff. quod met eau. Gaudent brevitate moderni.[315]315
К(одекс) «Про (подачу) ск(арг)», як це вк(азано) у ґл(осі) з(акону) І Д(игесту), що з поб(оювання) люди новочасні люблять лаконічність (латин).
[Закрыть]
Я чиню так, як ви, панове, в судовому порядку, як цього й вимагають наші закони: ut по. extra, de consuet. с. ex Uteris, et ibi Innoc.[316]316
Без(глузді) дом(агання) у суд(очинстві), к(анон) «Бук(ва) з(акону)» і там же «Нев(инний)» (латин).
[Закрыть]
Пильно переглядаю, продивляюся, читаю, перечитую, перегортаю, переворушую скарги, повістки, доручення, розпорядження, свідкування, твердження, інтердикти і контрдикти, розслідування, опитування, репліки, дублікати, триблікати, прохання, заяви, претензії, протекції, описи, очні ставки, зводини, пасквілі, заклики, апеляції, королівські грамоти, архівні довідки, відмови, попередження, нагадування, послання, відсилання, висновки, кінці в воду, згоди, відозви, признання, постанови і всякі інші троянди та колючки сутяжних сторін, як і подоба доброму судді і як нам приписують Spec, de ordinario §III, et tit. de offi. omn. ju.§ fi, et de rescriptis praesenta. § 1.[317]317
С(постерігач) «Про об(ов'язок) зв(ичаю)», параграф 3, і роз(діл) «Про пос(аду) всіх суд(дів)», параграф ост(анній) і прип(иси) параграфа 1 (латин.).
[Закрыть]
Відсаджую на край столу у своїм кабінеті всі мішки винуватця і вирішую його долю киданням кості, так само, панове, як і ви, et est not. I. Favorabiliores ff. de reg. jur. et с. cum sunt, eod. tit. lib. VI, де сказано: Cum sunt partium jura obscura, reo favendum est potius quam actori.[318]318
І, отже, з(акон) найсприятливіший. (Дигест) «Про пр(авила) пр(ава)», і в к(аноні) «оск(ільки) пр(ава)», той самий р(озділ), кн(ига) VI… Коли законні права сторін неясні, треба підтримувати позваного, а не позивача (латин.).
[Закрыть]
Потім я, так само, панове, як і ви, відсаджую на другий край столу мішки позивача, візаві, бо opposita juxta se posita, magis elucescunt, ut not. in l.I, § videamus, ff. de his qui sunt sui vel alie. jur. et in I. munerumj mixta ff. de muner. et honor.[319]319
Протилежні речі, покладені поряд, ще більше прояснюються… за законом І, параграф «погляньмо», (Дигест) «Про поз(ивників) з пог(ляду) їхніх вл(асних) пр(ав) чи пр(ав) ін(ших)», у з(аконі) про вин(агороди), «зм(ішаний)» параграф, (Дигест) «Про мат(еріяльні) та поч(есні) винагороди) (латин.).
[Закрыть]
A сам я в цей час знов кидаю кості.
– Ну (спитав Тринда), друже мій, з чого ви вгадуєте, в кого справа важча – в позивача чи винуватця?
– Так само, панове, як і ви (відповів Брідуа). Що важча справа, то більше в якоїсь із процесових сторін мішків. Тоді я кидаю маленькі кості, так само, панове, як і ви, згідно з законом: Semper in stipulationibus, ff. de reg. jur., a також згідно з основним законом, заримованим так, q. eod. tit.[320]320
Завжди з застереженням, (Дигест) «Про різ(ні) пр(авила) пр(ава)»… те саме питання, той самий розділ (латин).
[Закрыть]
Semper in obscuris quod minimurn est sequimur,
Меншу часть обирай у справі сумнівній,
і канонізованим in c. in obscuris eod. tit. lib. VI[321]321
У к(аноні) про сумнівні пит(ання), той самий роз(діл), кн(ига) VI (латин).
[Закрыть]. Більші кості, гарні і замашні, я вживаю, панове, як і ви, коли справа легша, тобто коли менше мішків.
– Як же ви (спитав Тринда), друже мій, ухвалюєте присуди?
– Так само, панове, як і ви, – відповів Брідуа. – Вирішую справу на користь того, кому більше пощастить з судовими, трибунними, преторіяльними костями. Так нам приписують норми: ff. qui ро. in pig. I. potior, leg. creditor. С. de consul. I. I Et de reg. jur. in VI. Qui prior est tempore potior est jure.[322]322
(Дигест) «Той, хто роз(поряджається, пер(ший)», з(акони) «пер(ший)» і «вір(итель)». К(одекс) «Про кон(сулів)», з(акон) І і нор(мативи), у к(аноні) VI: «Той, хто явився перший, має законну перевагу» (латин).
[Закрыть]
Розділ XL
Як Брідуа пояснював, чому спершу він вивчає справу, а вже потім вирішує її киданням костей
– Воно то так (промовив Тринда), друже мій, але як ви жеребом і киданням костей розсуджуєте, то чому ж не розігруєте тиражу того самого дня і години, коли суперечники постають перед вами, без довгого воловодіння? На кий біс вам усе це шпаргалля і все це листування, що в мішках?
– На те, панове, що й вам (відповів Брідуа). Усе це у пригоді мені на діло спасенне, неодмінне і стеменне.
По-перше, для форми; недодержання форми позбавляє рішення сили, як це свідчить Spec. tit. de instr. edi. et. tit. de rescrip. praesent[323]323
Спос(терігач), роз(діл) «Про опр(илюднення) гр(амот)» і роз(діл) «Про вик(ладення) рес(крипту)» (латин.).
[Закрыть]. Окрім того, ви самі добре знаєте, що в юридичних процедурах формальності нерідко нищать зміст та істоту справи, бо forma mutata, mutatur substantia, ff. ad. exhib. I. Julianus ff. ad leg. falcid. I. Si is qui quadringenta. Et extra, de deci. с ad audientiam, et de celebra, miss. с. in quadam.[324]324
Зі зміною форми змінюється суть справи… (Дигест) «Про пред('явлення) (документів)», з(акон) Юліана, (Дигест) «Доп(овнення) до з(акону) Фалцидія», з(акон) «Якщо комусь виповнилося сорок» і «Безрозсудний», к(анон) «На судовому засіданні» і «Про відправу обідні», роз(діл) «У деяких випадках» (латин.).
[Закрыть]
По-друге, так само, панове, як і для вас, вони правлять для мене за достойні і корисні вправи. Святої пам'яти доктор Отоман Вадар, медичне світило, як це вам видно у С. de сотії, et archi. lib. XII[325]325
К(одексі) «Про двір(ських) мед(иків) кор(олівських), кн(ига) XII (латин).
[Закрыть], не раз казав мені, що занехаяння тілесних вправ єдина причина хирявости і недовговічности нас із вами, панове, та всіх правників. Це переконливо довів Бартол in І. j. С. de senten. quae pro eo quod.[326]326
У ґлосі до з(акону) І К(одексу) «Про вироки для кого б то не було» (латин).
[Закрыть]
А тому, панове, ви собі і нам, quia accessorium naturam sequitur principalis, de reg. jur. lib. VI, et I. cum principalis, et I. nihil dolo.ff eod. titu.ff de fide jusso. I. fidejussor, et extra de offic. de leg. с j[327]327
Бо явища побічні узгоджуються з природою основного, прав(онорми), кн(ига) VI і з(акон) «якщо основне» і з(акон) «нічого (не домагається) хит(рощами)», (Дигест) того самого роз(ділу); (Дигест) «Про того, хто вис(тупає) гар(антом)», з(акон) «гар(ант)» і «Безроз(судний, на пос(аді) леґ(ата)» (латин).
[Закрыть], дозвольте певні повчальні, честиві й веселі забави, ff. de al. lus. et aleat. I. soient, et autent. ut omnes obediant, in princ. coll. vij etff. de praescript. verb. I. si gratiutam et l. j. C. de spect. lib. XI[328]328
(Дигест) «Про гр(у) в кос(ті) та аз(артні) іг(ри)», з(акон) «за (заведеним) зв(ичаєм)» і (засвідчений) акт «щоб усі дот(римувалися)», з(читка) 7 і (Дигест) «Про пр(иписи)», з(акон) «як(що) (це) без(коштовно)» і з(акон) І К(одексу) «Про вист(ави)», кн(ига) XI (латин.).
[Закрыть]. і така думка доктора Томи, in secunda secundae quaest. clxviij[329]329
У другій частині другої книги, ст(аття) 98 (латин.).
[Закрыть], вельми доречно наведена доктором Албериком де Розатою, який fuit magnus practicus[330]330
Був великий практик (латин).
[Закрыть] і незрівняним ученим, як про нього відгукується Барбацій in prin. consil.[331]331
У «Пор(адах) принц(ам)» (латин).
[Закрыть]; обгрунтовано це per gl. praemio. ff. § ne autem tertii:[332]332
У ґл(осі) преам(були), (Дигест), параграф «щоб жоден слухач третього курсу» (латин.).
[Закрыть]
Interpone tuis interdum gaudia curis.
He забувай за трудами і про розваги.
І справді, 1489 року мав я грошові справи з Палатою Панів Генеральних Скарбників, і от якось, діставши від швейцара платний дозвіл туди ввійти, бо вам, панове, як і нам, відомо, що pecuniae obediunt omnia[333]333
Гроші орудують усім (латин.).
[Закрыть], і Бальд те саме говорить in І. Singularia, ff. si cerium pet. et Salic, in I. recepticia. C. de constit. pecun. et Card, in Cle.j. de baptis[334]334
У з(аконі) «св(оєрідності) (факту)». (Дигест) «якщо вим(ога) стає яв(ною)» і Саліцет у з(аконі) про «зб(ори)», К(одекс) «Про зав(едення) грош(ей)», і К(ардинал) у пер(шій) клементалії про хр(ещення) (латин.).
[Закрыть], я побачив, як усі судовики гуляють у муху, бо гра ця дуже корисна для здоров'я, байдуже, перед їдою вона чи після, нота бене – гра в муху – гра пристойна, корисна, старосвітська і дозволена, a Musco inventore de quo. С. de petit, haered. I. si post motam. et Muscarii. i.[335]335
За іменем її винахідника Муско, про якого згадує К(одекс) «Про дом(агання) спад(ку)», з(акон) «якщо після пер(еїзду)», про Мускарії (латин).
[Закрыть] і гуляти в муху законом не заборонено.
l. I. C. de excus. artif. lib. X.[336]336
З(акон) І К(одексу) «Про виб(ачення) за хит(рощі)», кн(ига) X (латин).
[Закрыть]
А мухою був тоді, як пригадується, метр Тільман Піке; і він кпив собі з панів згаданої Палати за те, що вони пообивали об його плечі усі свої шапки, і тепер, повернувшись до своєї палати, уже не зможуть виправдатися перед жінками, зважаючи на c. I. extra de praesump. et ibi gl[337]337
К(анон) І «Безроз(судний), про презум(пцію)» і там же ґлоса (латин.).
[Закрыть]. Словом, resolutorie loquendo[338]338
Говорячи рішуче (латин.).
[Закрыть], я скажу, так само, панове, як і ви, що в цьому світику Палати нема кращого, як спорожнювати мішки, ритися в паперах, нумерувати зшитки, наповнювати кошики і ходити у суд, ex Bart. et Jo. de Pra. in I. falsa de condit. et demon, ff.[339]339
Згідно з Барт(олем) і Йог(аном) де Пра(то) у з(аконі) «Про пом(илки) у пол(оженнях) і сис(темі) док(азів) (дигестів)» (латин.).
[Закрыть]
По-третє, я, так само, панове, як і ви, вважаю, що час усьому дає дорости, з плином часу все прояснюється, час – батько істини, gl. in І. j. C. de servit, autent, de restit. et ea quae pa. et Spec. tit. de requis, cons.[340]340
Ґл(оса) у пер(шій) кн(изі) К(одексу) «Про пон(еволення), (засвідчений) Акт, рест(итуції) і про жін(ку), яка нар(оджує), і Спос(терігач) у розділі «Звер(тання) за пор(адою)» (латин.).
[Закрыть]
Ось чому я так само, панове, як і ви, відсуваю, відстрочую і відкладаю суд доти, доки процес, добре провентильований, вилущений і продебатований, з бігом часу не дійде розвитку, і тоді жереб, що випаде на долю покривдженої сторони, сприймається нею куди спокійніше, як по. glo. ff. de excu. tut. I. Tria onera:[341]341
Як ск(азано) у ґ(лосі) (Дигесту), з(акон) «Зв(ільнення) від оп(іки)», з(акон) «Три тяг(арі)» (латин).
[Закрыть]
Portatur leviter, quod portat quisque libenter.
Легкий той тягар, як нести його добровільно.
Якщо суддя шорсткий, зелений і початківець, бійся тієї небезпеки, яка, за словами медиків, загрожує тоді, як прорвати недозрілий абсцес або прочищати людське тіло від шлаків, перш ніж вони перетравляться. Бо, як сказано in Autent. haec constit. in Inno. const, prin. і як підтверджує gl. in с. Caeterum. extra de jura, calum.:[342]342
У (засвідченому) Акті, «це пол(оження)», в «Нев(инному), поч(аток)… ґ(лоса) у к(аноні) «в ін(ших) (випадках)». «Без(невинний), про фаль(шиві) клят(ви)» (латин.).
[Закрыть]
Quod medicamenta morbis exhibent, hoc jura negotiis.
Що для хвороби лік, те для процесу присуд.
Як на те Природа навчає нас рвати і їсти лише зрілі овочі, Instit. de re. di § is ad quern, et ff. de acti. empt. I. Julianus[343]343
Інст(итуції), под(іл) сп(рав), пар(аграф) «той, кому», і (Дигест) «Про вип(равдання)», з(акон) Юліана (латин.).
[Закрыть], видавати заміж лише зрілих дівчат, ff. de donat. int. vir. et uxo. I. cim hic status. § si quia sponsa. et 27, q. j. с sicut проголошує gl.:[344]344
(Дигест) «Про пер(едачу) в дар між чол(овіками) та жін(ками)», з(акон) «оскільки це пол(оження)», параграф «при од(руженні)», ст(аття) 27, пер(ший) роз(діл)… ґл(оса) (латин).
[Закрыть]
Jam matura thoris plenis adoleverat annis
Virginitas,
Гожість її на порі для шлюбного
Ложа.
І все звершується з досягненням зрілости, XXIII, q. II §ult. et XXXIII d. q. ult.[345]345
XXIII, ст(аття) 2, параграф ост(анній) і XXXIII д(екрету), ост(анній) к(анон) (латин.).
[Закрыть]
Розділ XLI
Як Брідуа розповідав історію про мировика
– До речі, ось що мені згадалося (провадив Брідуа). У ту добу, як я право студіював у Пуатьє, під ферулою законника Брокадія, у Смарві жив такий собі Перен Данден, чоловік почтивий, добрий пахар, добрий бас при поставці, вельмишанований і вже літній муж, куди старший за всіх вас, панове, він казав, що бачив живовидячки здоровила на ймення Латранський Вселенський у червоному шапиську та даму його серця Прагматичну Санкцію у просторій хламиді перського атласу і з буйними гагатовими пацьорками.
Ось оцей-о лагодливий чоловік допоміг укласти мирових більше, ніж та Пуатьєрська палата, Монмориньйонський магістрат і роз'ємчий суд у Партені-Старому, заживши пошани серед усіх кутчан. Усі суперечки, позви і чвари у Шовіньї, Нуає, Крутелі, Енє, Ліґаже, Ламотті, Люзіньяні, Вівонні, Мезо, Етавлі та поблизьких околицях він припиняв не згірш від верховного судді, дарма що був не суддею, а лише доброю людиною. Arg. in І. sed si unius. ff. de jureju. et de verb, oblig. I. continuus.[346]346
Преам(була) до з(акону) «але якщо (хтось) один-єд(иний)». (Дигест) «Про кл(ятву) і про сл(ова) зоб(ов'язання), з(акон) «безперервно» (латин.).
[Закрыть]
Заколють свиню в околиці, і вже несуть йому смаженину і кров'янку. І кожен божий день кличуть його на бенкет, на фестини, на весілля, на хрестини, на похрестини або ж до шиночка когось згоджати, а він, бачте, ніколи не єднав людей без того, щоб змирщини не пити на мир, на цілковиту згоду і обопільну радість, ut. по. per doct. ff. de peri. et. comm. rei vend. I. I.[347]347
Як ств(ерджують) уч(ені), (Дигест) «Про неб(езпеки) і про виг(оди) від пр(оданої) р(ечі)», з(акон) І (латин).
[Закрыть]
І мав він сина, Тіно Дандена, хлопака хоч куди та ще й кавалера, не приведи Господи! От він теж захотів, наслідуючи батька, пошитися в посередники, ви ж бо знаєте, що
Saepe solet similis filius esse patri,
Et sequitur leviter filia matres iter.
Часто юначі повадки дуже нагадують батька,
Доньки риси дрібненькі їй дістаються від неньки.
Ut ait gl. vj. q. j, c. Si quis. g. de cons. d. v. c. j. fi. et est no, per doct. C. de impu. et aliis. subst. I. ult. et l. legitimae. ff. de stat. hom. gl. in l. quod si nolit. ff. de edil. éd. I. quis. C. ad le. Jul. majest. Excipio fîlios a moniali susceptos ex monacho, per gl. in c. Impudicas. XXVII. q. I[348]348
Як про(голошує) ґ(лоса) ст(аття) 6, у к(аноні) І: «якщо хто-(небудь)»; ґ(лоса) про нез(мінність (закону), час(тина) V, роз(діл) 1 (наприкінці); і як це вк(азують) уч(ені) у К(одексі) «Про тих, хто не дос(яг) стат(евої) дійш(лости) і про інші під(міни) (дитини)», ост(анній) з(акон) і з(акон) «зак(онні) вес(ілля)», (Дигест) «Про ум(ови) люд(ського) існування)», ґ(лоса) про з(акон) «якщо він не хоче», Дигест щодо ук(азу) ід(илдів), з(акон) «будь-(хто)», К(одекс) з прив(оду) з(акону) Юл(ія) про об(разу) вел(ичности), «з цього правила вилучаються діти, прижиті черницею від ченця», як про(голошує) ґ(лоса) к(анону «роз(пусні) ос(оби)», XXVII, ст(аття) 1 (латин.).
[Закрыть]. І в паперах він так і йменувався: мировий посередник.
І в цьому він виявив надзвичайну запопадливість і пильність, бо vigilantibus jura subveniunt, ex. I. pupillus. ff. quae in fraud, cred. et ibid. I. non enim. et Instit. In proaemio[349]349
Людям діяльним допомагають закони, згідно з з(аконом) «вихованець», Д(игест) проти шах(райських) плат(іжних) вим(ог), і, там же, з(акон) «не чин(ний)», і Ін(ституції) у преам(булі) (латин.).
[Закрыть], і щойно, бувало, зачує, ut.ff si quad. pau. fec. I. Agaso. gl. in verbo. olfecit. i. nasum. ad culum posuit[350]350
Згідно з Д(игестом) «якщо четвер(оногому) зав(дано) шк(оди)», з(аконом) Агасо, ґ(лосою) зі слов(ами) «відчув», і, «приклався носом до заду» (латин).
[Закрыть], і тільки почує, що десь позиваються чи гризуться, він уже тут як тут, поспішає добитися полюбовної згоди.
Сказано:
Qui non laborat, non manige ducat.
Хто не хоче робити діла, нехай і не їсть,
те саме мовить gl. ff de dam. infect. I. quamvis, et currere.[351]351
Ґ(лоса) про завдані збитки, з(акон) «хоча», і бігти швидше, ніж кроком (латин.).
[Закрыть]
Vetulum compellit egestas
Гонять злидні бабусю.
gl. ff. lib. agnos. I. Si quis. pro qua facit. I. Si phires. C. de cond. incer.[352]352
Ґ(лоса) у Д(игесті) «Про виз(нання) діт(ей)», з(акон) «якщо хтось діє ради ж(інки)», з(акон) «якщо баг(ато) хто», К(одекс) «Про нев(ід'ємні) ум(ови)» (латин.).
[Закрыть]
Проте йому так не таланило, що він якусь зовсім пусту справу і то не умів залагодити; замість поєднати суперечників, він дратував і знемилосерджував їх ще більше. Ви ж бо, панове, знаєте, що
Sermo datur cunctis, animi sapientia paucis.
Всі уміють балакать, а думають одиниці.
gl. ff. de alie, ju. ти. caus. fa. 1. ij[353]353
Ґ(лоса) Д(игест) «Про пос(тупку) з мет(ою) з(міни) прис(уду)», з(акон) II (латин.).
[Закрыть]. А смарвські харчевники казали, що при ньому вони й за цілий рік не продають стільки мирового вина (так у них іменується добре вино ліґюжейське), скільки продавали при його батькові за півгодини.
Якось він поскаржився батькові, пояснюючи своє безталання перверзією своїх сучасників і кажучи йому без обрізків, що якби колись люди були такі ледащі, такі крючки, такі крутії і лиходії, як нині, то гоноровий титул мировика міг би йому й не дістатися. Цією заявою Тено ламав закон, за яким дітям не вільно докоряти своїм батькам, per gl. et Bar., I. III. § si quis. ff. de condi. ob caus. et Autent. De пир., § sed quod sancitum coll. IV.[354]354
За ґ(лосою) і Б(артолем) з(акон) III, параграф «якщо х(тось)». (Дигест) «Про ум(ови), пор(оджені) пр(ичинами)» і (Засвідчений) Акт «Про шл(юби)», параграф «але те, що сан(кціоноване)», роз(діл) IV (латин).
[Закрыть]
«Треба б (відповів Перен) діяти тобі, Дандене, синашу, інакше. Адже
Коли закон вступає в дію,
Все котиться як на олії.
gl. С. de appell, l. eos etiam[355]355
Ґ(лоса) у К(одексі) «Про поз(ов)», з(акон) «вони теж» (латин.).
[Закрыть]. He тут собака заритий. Тобі ніколи не щастить перевести сварку на мир. А чому? Бо ти берешся за діло, як воно ще не вкипіло. А я мирю всіх. Чому? Бо беруся за діло, як воно вже дозріло; так проголошує ґлоса:
Dulcior est fructus post multa pericula ductus.
Він ще більше кортить, потом добутий плід.
Хіба не чув ти приказки: щасливий той лікар, якого кличуть, як хворий одужує? Лікар ще не втручався, а хвороба після зламу вже попустила. Так само і мої сутяжці, їхня суперечка вже вщухає, бо їхні капшуки спорожніли; вони самі перестали процеситися; у них забракло побрязкачів на сутяжництво;
Deficiente pecu, deficit omne, nia.
Як посієш гро, то посієш і ші.
І тут нам бракувало лише паранімфа[357]357
Паранімф – дружка на весіллі (грекою).
[Закрыть] і посередника, який первий забалакав би про злагоду і тим самим позбавив би і ту і ту сторони від пліток: «Цей первий капітулював, первий заблагав миру; первий не витримав; чує кицька, чиє сало з'їла; знав, що зазнає поразки». Ось тут я і нагоджуюсь, на ловця звір біжить: це мій талан, моє щастя, моя фортуна. І ось що я тобі, Дандене, скажу, таким робом я міг би до згоди привернути чи, принаймні, до замирення великого короля і венеційців, імператора і швейцарців, англійців і шкотів, папу і феррарців. Та що я кажу? З Божої помоги я б замирив султана турецького з перським шахом, татар з москалями.
Зрозумій мене гарненько. Я б узявся за них тоді, коли вони уже навоювалися, коли скрині у них спорожніли, а з гаманців у своїх підданців вони вже все повитягали, коли вони пустили з молотка свої маєтки, позакладали землі, а харч і провіянт у них вичерпується. Ось тоді, Богом і Божою Матір'ю клянусь, їм хоч-не-хоч довелося б перепочити і звірства свої впинити. Є така норма in gl. XXXVII d. с. Si quando:[358]358
У ґ(лосі) 37 Д(екрету), к(анон) «якщо од(ного) дня». Отож (латин.).
[Закрыть]
Odero si potero, si non, invitus amabo.
Я ненависть візьму, а кохатиму тільки з принуки.
