Текст книги "Роман про Батьківщину"

Автор книги: Дзвінка Матіяш

сообщить о нарушении

Текущая страница: 6 (всего у книги 9 страниц)

більшими й круглішими сьогодні вона не схожа на хлопчика вона схожа на перелякане оленя

я майже напевно знаю що юля плакала тільки я не хочу в неї цього запитувати юля стриже

мене дуже довго алтан хайша золоті ножиці миготять у неї в руках швидко швидко тільки на

один момент затримуються в повітрі мабуть у неї затремтіла рука я питаю ти справді їдеш

так юля сміється я дивуюся що її сміх такий безпорадний тобі обов'язково їхати так тому що

я вже скучила за своїм морем а море скучило за мною я дуже хочу побачити море я хочу

спитати а як же володя і те що вони мали прожити разом до смерті але це питання застрягає

у мене в горлі як вишнева кісточка ти думаєш так треба я думаю так треба я тут непотрібна і

що нічого не можна змінити юля заперечливо хитає головою двері зачиняються і

відчиняються переповнені поїзди їдуть у різних напрямках часом нічого змінити не можна

я рада що невдовзі побачу море дім це те до чого звикаєш і без чого не можеш жити потім

ми дивилися фільм про фріду кало фріда малює метелика на гіпсі в якому лежить фріда в

чоловічому одязі сідає перед дзеркалом і обрізає собі волосся фріда схожа на молодого

чоловіка блискучі пасма чорного волосся на підлозі мені здається що юля зараз заплаче вона

пильно дивиться на екран очі у неї жовтішають і стають як осіння вода що гойдається але не

виливається з очниць плакала вона вже потім коли ми додивилися фільм

я даремно сюди приїхала тобто недаремно бо мені треба було приїхати бо я не змогла б

інакше тільки дуже шкода що все так закінчується що все закінчується але тут мені все одно

було сумно тому що в мене не було нікого тільки одна людина це все-таки мало адже в мене

не було свого міста а тут усе не таке ні я нічого не хочу сказати ти не думай воно гарне

просто тут люди всі самі по собі і володя сам по собі навіть коли він готує рис із овочами і

каже що мене любить і насипає у рис карі щоб він був жовтий дуже багато карі і потім він

увесь ним пахне і знову каже що дуже мене любить і знаєш я вже почала забувати запах моря

і сама перестала пахнути морем я пахну карі і рисом і короткочасною любов'ю а коли я сюди

приїхала то ще ним пахла і шкіра у мене була солона володя каже ти моя солона дівчинка

соляна дівчинка дівчинка з морської солі насправді я ніколи багато не плачу це тільки тепер

я розтікаюсь як морська вода я також трохи як море підполковник казав правду треба

триматися дому свої стіни тримають тут мене ніякі стіни не тримали тільки щоб було куди

повертатися ти так схожа дівчинко на мою внучку моїй внучці чотирнадцять і вона дуже

любить морозиво я купую їй морозива по три пачки і вона одразу все з'їдає отака в мене

внучка добре що ти доню не була на війні у Єгипті коли був насер хоча коли був насер тебе

ще не було на світі правильно я кажу чи ні і тобі не треба на війну тільки не проїдь свою

зупинку я до кінцевої ти мабуть дочко із дому втекла ти ще молода щоб так поїздами їздити

я твоїм батькам хочу подзвонити скажу що ти знайшлася бо вони тебе напевно шукають у

тебе ж є батьки у всіх є батьки не можна тікати дитино з дому якби ти на війні була ти би з

дому не тікала добре що тобі дочко зубів не вибивали на війні не тільки зуби вибивають я

писав щоденники все записував чотири зошити списав як там було у Єгипті в афганістані у

Карабасі в чечні на Придністров'ї от треба дати комусь грамотному щоб списали в книжку

нехай хтось грамотний спише хай люди читають і знають як там було там у мене про все є

ось і ти можеш про мене книжку написати я не вмію писати книжки я тільки вмію стригти

людей і вирощувати квіти хочеш приїжджай до мене я тобі покажу ці зошити почитаєш

приїжджай у моє село я по тебе машину вишлю я по тебе вишлю волгу тільки на війну тобі

не треба

люди як перелітні птахи вони перелітають з місця на місце тільки не завжди вони летять

туди де тепліше у києві взимку холодно я довго звикала б до ваших зим до ваших снігів до

несолодких динь до кислого винограду до того що повітря не пахне морем до того що люди

інакше сміються нкжше бачать я не знаю як я без нього житиму навіть коли в мене буде море

потім я розповідала юлі про своїх риб на стіні юля хитає головою і каже пюди такі різні тобі

ще треба багато побачити приїжджай до мене ми будемо ловити мідій я покажу тобі свою

оранжереіая обіцяю юлі що неодмінно приїду

юля каже ти подивись на себе у дзеркало я схожа на хлопчика так як юля хлопчика із

фіалковим волоссям я усміхаюсь до відображення юлі за спиною у себе вона також

усміхається ми прощаємося неназавжди двері за мною зачиняються

я розтягуюсь на килимі дивлюся на своїх риб мені здається що я пливу ми кораблі кудись

дуже далеко і навколо мене море гостинне і привітне и щиро дивуюся коли чую телефонний

дзвінок але вирішую не брати трубки батьків удома немає а я на морі отже мене теж немає

але телефон не вгаває і нарешті я розумію що комусь не хочеться залишати мене в спокої

алло привіт це олег я щиро дивуюся мені навіть на думку не спадало що це олег може так

довго чекати поки я підійду до телефону я хотів би зайти до тебе й до твоїх риб олегів голос

густий і трохи захриплий я чую як він дихає і мені здається що таке дихання буває у дуже

добрих людей і розумію що я за ним скучила і що треба щоб він прийшов заходь

ти можеш зайти до мене щоб мені не було сумно правда я довідалась що сумую тільки

щойно добре що ти прийдеш

я відчиняю двері олег переступає поріг цілує мене в щоку і трохи здивовано дивиться на

мою зачіску і на фіалкове волосся мене постригла юля на прощання бо вона поїхала додому а

пофарбувалась я ще раніше а чому у фіалковий колір бо я хотіла трохи побути фіалкою я

сміюсь і мені смішно з того що можна так сміятися голосно легко і безконечно і люди

насправді не бувають фіалками хоча яка різниця бувають чи не бувають якщо дуже захотіти

можна бути ким завгодно цікаво чи фіалки сміються потім я розповідаю Олегові про юлю від

початку до кінця про гойдалки море та оранжерею про золоті ножиці про хронотоп про те як

юля плакала про підполковника про війну про те що можна все залишити задля того щоб

жити з кимось аж до смерті й потім виявиться що нічого з того не вийде і доведеться

повертатися туди куди вже не хочеться повертатись і що я не знаю як це все залишити і що я

мабуть іще дуже мала і нічого у мене в житті не ставалося ми сидимо з олегом на підлозі у

мене в кімнаті олег каже що це дуже дуже сумно те що я про юлю розказала і дуже шкода що

вона поїхала і більше не повернеться я би не хотіла залишити все задля когось і не знати чи

це потрібно і що про інших людей я нічого не розумію насправді вони такі дивні і все так по-

інакшому роблять тому мені простіше так як є з рибами на стінах тому що вони мене

розуміють і що на війну я також не хотіла би потрапити бо я дуже боялася б і ти знаєш я

взагалі майже всього боюся

олег торкається мого волосся тобі дуже пасує такий колір ти і справді як фіалка я сміюсь і

кажу що тоді треба намалювати на стіні мій портрет і малюю фіалку олег питає а може ти

мене також намалюєш а ким би ти хотів бути я хотів би бути собою тоді я малюю хлопця

який дивиться на фіалку я малюю його очі багато очей бо важливо як він дивиться все решта

неважливе я це тільки очі питає олег ти це тільки очі багато очей і олег дивиться на мене я

дивлюся на його очі на стіні і не знаю які з них пильніші мені здається що минає дуже багато

часу моя кімната як велике озеро у моєму лісі там також ростуть фіалки із людськими очима

як на тебе дивитися щоб тебе запам'ятати я вдихаю повітря на повні груди ми пахнемо одне

одним ми пахнемо як вода я заплющую очі мені здається що я більше не дихаю а коли

розплющую очі розумію що наше дитинство закінчилося раз і назавжди

любов моя мелодія

любов моя семиколірна квітка

любов моя зелена вода

хронотоп це коли у нас багато часу безконечно багато часу і простір у якому ми живемо нас

не лякає

* * *

Вірші з близьких перекладати мов немає сенсу може це й на краще бо те що вийде буде

значно гірше отож нехай спокійно сплять поети ніхто не візьметься псувати їхні вірші тому

залишаться частини мови де їм слід бути завжди три волхви не стрінуться ніяк з трьома

царями зоря погасла й нікуди іти

Я пишу собі такі віршики на аркуші вирваному зі старого учнівського зошита і думаю що

мій Старий Новий рік нічим не відрізняється від мого Різдва ні від першого Нового Року ні

колядників ні щедрівників ні подарунків запакованих у блискучі обгортки під ялинкою бо

ялинки немає і не пахне свіжою хвоєю ні гостей ні їхніх парфумів ні веселих голосів ні

дзвінкого сміху не дзвенять келихи не ллється шампанське вино коньяк горілка ніхто не

виголошує тостів ніхто не бажає щастя здоров'я та всіляких гараздів до кінця календарного

року принаймні ніхто не розкладає по мисках салат олів'є шубу ніхто не питає а де ти купуєш

такі смачні оселедці і чому тобі так подобається морська капуста ніхто не телефонує щоб

мене привітати я ніби й сама можу зателефонувати але не можу ані вигадати якогось гарного

привітання ані розповісти про себе щось справді вартісне нічим серйозним не займаюся ні

про що серйозне не думаю нікого не бачу нікого не шукаю нікого не знаходжу я так як мій

пес на якого ніхто не звертає уваги тобто я повинна на нього звертати увагу а я цього не

роблю через те що запаси моєї уваги вичерпались а ці ресурси повільновідновні він дивиться

на мене мовчки докірливо і його круглі карі очі сльозяться я знаю що я перед ним дуже

винна бо зовсім його не помічаю не розмовляю з ним і це нечесно але я думаю що

обов'язково виправлюся може навіть незабаром тільки мені треба трохи балансу трохи

твердішого ґрунту під ногами і щоб менше боліла печінка бо тоді мій організм почне

функціонувати ще гірше зашкалювати гальмувати хрипіти й тріщати як поламаний

програвач і тоді не буде іншого виходу його доведеться запхати кудись між непотрібні речі

нехай собі там валяється може ще на щось згодиться згодом там на деталі розібрати якусь

гайку докрутити чи викрутити тільки вже не я цим займатимусь

Коли стане зовсім сутужно тоді я почну думати на що саме мені потрібні гроші і чи потрібні

вони мені взагалі і чи можна давати собі раду без них виявляється що вони мені потрібні на

ось такі речі на зубну пасту й мило на тонік для обличчя на шампунь на шкарпетки і колготи

бо вони дуже швидко зношуються на дешеву й невибагливу їжу це найнеобхідніше поки що

в мене ще дуже багато чого з названого є на те щоб залишатися тут мене іще вистачає я

рятую себе від холоду вельветовим синім плащем а від депресії дешевим зеленим чаєм

Коли закінчується старий рік мені в пам'яті спливають усілякі розмови різні люди я згадую

жінок і чоловіків із якими мені випало бачитися вони багато розповідають а я багато слухаю

жінка з молочним волоссям частує мене медом голос її тече як густе молоко мені здається

що голос у неї також молочний

Добре що зимові дні короткі добре що буває дощ із снігом добре що лишились наші фотки

добре що наїстись можна хлібом з сиром і нічого більше не хотіти може раптом іграшки

дитячі викотяться десь з-під мого ліжка на підлозі дві листівки й книжка телефонна картка я

не бачу жодної підстави для турботи справді не ставалося нічого я молюся хай так буде й

далі все гаразд поки що й слава Богу

Хтось підходить і цілує в губи каже що він також мене дуже любить потім вдарять в бубни і

литаври глядачі люблять коли цікаво і коли трагедія тільки на дві дії хто мене любить той

розуміє добре коли сльози течуть не насправді і легко сказати отакі-то справи добре сміється

хто сміється перший на руці у мене гранатовий перстень губи шерхнуть без бальзаму й

крему міняються люди міняються теми друзі відходять значить не друзі одні замовкають

інші грузять пишу смси друзям на мобільник знаєте люди я по-справжньому вільна не про те

йдеться чи будуть гроші для кого треба я й так хороша свобода це ніби черевики на виріст

довго приміряєш а потім не віриш що вже сьогодні вони дійсно впору добре що дерева

ростуть угору добре що хліб можна їсти без масла добре що зірка різдвяна не згасла добре

що ноги не промокають добре що я за тобою скучаю добре що відстань це коли ми не

близько добре обходити дороги де слизько добре що руки тремтять не вічно добре що я

тішусь і днем і ніччю добре що можна ще з'їсти вафлі розмалювати у ванній кахлі потім

підходжу до телефона замість гудків вальс мендельсона важко говорити як болять щелепи

важко відмивати лікті від лепу для шкіри корисна біла глина страшно що на голову може

впасти цеглина сумно що пси помирають від сказу сумно що про мене ніхто не розкаже того

що справді дуже важливе часом нещасні люди щасливі тішаться навіть коли їх забудуть їм не

потрібно бувати всюди вони не знімають зірок із неба зірки на них сипляться коли треба

Заварю у кухлі міцного чаю знаєш я знов за тобою скучаю ти не зважай це не так вже й

серйозно але так важко скучати не можна знаєш я днями броджу по місту шукаю місця де

можна сісти у барі знижка на біле пиво бармен сміється ви дуже красива пива не можна пити

багато я так би хотіла комусь розказати тільки здається немає охочих пити пиво заплющити

очі зламався ніготь де пилка для нігтів як мені хочеться десь забігти за якесь море синє чи

біле до глибокої річки може до нілу велика вода мені часто сниться хочу тримати у жмені

синицю журавель нехай літає для інших коли болить шлунок пишуться вірші тільки треба

ковтнути фесталу які часи і божевільні настали на серветці пишу листа до світу про те що

для нас ліхтарі засвітять бар закривається незабаром тепер тільки треба вийти із бару від

столу до столу непевним кроком цікаво як я виглядаю збоку ще п'ять годин до нового року

Десь тут поруч зупинка трамваю хтось мені рукою махає у нашому місті трамваї червоні їду

сама у червонім вагоні сидіння в трамваях також червоні нас не догонят или догонят

надають по шиї поставлять клізму в гамівній сорочці сміятись пізно вени червоні а губи сині

треба рятувати вашого сина нехай підпише потрібні папери зачиняються двері відчиняються

двері гастроном аптека подвійна доза закушую губи ковтаю сльози вікон обличчя будинків

спини не було у матері жодного сина у сестри не було жодного брата дружина сама лягала

спати холодно дуже у нашій кімнаті нашим котам перебито лапи наші собаки на місяць

виють наші пташки полетіли у вирій дружина сама застеляла ліжко відгортала ковдру читала

книжку не можу заснути не випивши м'яти мені без тебе не хочеться спати мені без тебе

нічого не хочеться порізала палець кров точиться

Запаливши цигарку сідаю на сходах у наших широтах сонце рано сходить у наших будинках

протікають крани у наших хворих гнояться рани хочу стрибнути із парашута полковник каже

с нами не шутят між нами і ними чорно-біла тиша листи до полковника часто пишуть боюся

машин чорного кольору чоловік у цивільному ну ви й накоїли скажіть на милість хто вас

виховував мене виховували тато і мама ви самі собі копаєте яму нічого доброго з цього не

буде ви могли б жити як нормальні люди їсти в ресторані їздити на море помирають хворі

видужують хворі одягатися гарно хіба цього мало корабель пливе біломорканалом музичний

центр а не бобінник у правій руці він тримав карабіна лівою рукою набирає воду невже вам

себе зовсім не шкода вам би пасувала норкова шуба прийде не прийде любить не любить білі

кола червоні кола школа життя це найкраща школа у наших лікарнях не тільки хворі машини

спиняються на світлофорі тільки би встигнути поки зелене у нашому місті найкращі клени у

нашому місті є й інші дерева король помер хай живе королева по нашому місті їздять камази

що ж продовжимо наступного разу ви вже знаєте що вам загрожує що ти ховаєш за зубів

огорожею нічого доброго вас не чекає навіщо авеля убиває каїн ковтаю слину мороз по шкірі

чоловік у цивільному зуби шкірить кулі тільки малого калібру не люблю золота краще срібло

вам вітання вгадайте від кого шкіра болить підгинаються ноги валідол далеко тільки б не

впасти навіщо бах писав свої страсті страсті від матвія страсті від йоана ви дуже зблідли вам

що погано вода каламутна тому що з крану страсті за тобою сюжет для роману

У нашої дочки випав передній зубик все обійшлося добре тільки ледь кровоточили ясна я

пишу до тебе листа не хочу плакати любий кусаю губи хто це казав що кожна любов

прекрасна я навіть не знаю чи є мені на це що відповісти коли між тобою і мною уже навіть

більше ніж просто далека відстань і від тебе немає жодної звістки у нас на вечерю сьогодні

чай з мармеладом я не пішла на засідання відділу просто не могла там бути не хочу щоб на

мій сум дивилися ці гади мене викликав до себе начальник я знаю вам дуже тяжко без

чоловіка ви така красива жінка від вас очей не відвести скажіть якими тінями ви фарбували

повіки у мене повіки коричневим сумом самі фарбуються від журби за тобою удома я довго

плакала ошпарила окропом руку потім вирішила годі бо справжні герої не плачуть коли їм

болить а ми ж із тобою справді герої?

Поламався магнітофон ні на чому слухати музику я би слухала еллу фіцджеральд усе що має

збуватись збувається справді дзвонить телефон колега телефонує може тобі допомогти

дякую дякую дякую я і сама справлюся сонце на небі таке яскраве я також малюю червоне

сонце на чорному татовому картоні знаєш я так боюся нічних телефонних дзвінків також

боюся коли у двері хтось несподівано дзвонить людей у цивільному цікавлять наші книжки

людей у цивільному цікавлять наші малюнки люди в цивільному читають наші листи люди в

цивільному розпаковують наші дарунки люди в цивільному перед нашим носом купують

останню ялинку щоб наше різдво виглядало зовсім безбарвним я не знаю який подарунок

зробити нашій дочці може куплю їй папір і гуашеві фарби знаєш вона уже дуже рідко питає

коли до нас тато приїде щось там шепчуть сусіди а може мені так здалося боюся що в школі

за тата її не раз ще образять знаєш у мене з'явилось сиве волосся може ти також сивієш тоді

ми сивіємо разом

Моя біла риба пливе по чорній воді у моєї білої риби очі живі як срібло я ходжу по вулицях і

дивуюсь своїй певній ході дивлюсь у вітрини щоб знати на кого я подібна із цією зачіскою

під хлопчика із сивим пасмом на скронях зріст 168 вага 54 очі в мене бувають сині зелені і

сірі появилася зморшка між бровами зморшка біля губів бачиш як за тобою журиться моя

шкіра

Наша дочка схиляє голову мені на плече питає чи ти мене любиш і засинає уже третю ніч

підряд мені сниться вода що тече прямо в наше вікно ми живемо тепер у човні і наш човен

пливе до раю

Нелюбов не прощається наша дочка сміється люблю тебе назавжди незмінність деколи

тішить ти мені вчора сьогодні і завтра друг сталі величини завжди залишаються сталими

дивлюся як тане сніг значить уже весна вітамінів у яблуках що пролежали зиму майже немає

буду пророщувати цибулю на вікнах у слоїках варю картоплю нам на обід і не досолюю я

тепер все не досолюю значить мені не вистачає любові як весни як сонця любов як зелена

цибуля нехай би проростала у мене на підвіконні

Під очима сині тіні бити в сонячне сплетіння це недобре але дуже ефективно а ще гірше

бити жінок у груди буде день буде ніч може після ночі більше дня не буде я уже не рахую

днів і ночей коли я без тебе страшно подумати швидко ще один рік мине коли ми з тобою

дивимось не на те саме небо склянка кефіру вівсяна каша я читатиму мері поппінс я сьогодні

весь день удома за вікном плюс двадцять п'ять починається справжнє літо полковник мав

рацію зараз добре на морі їсти лосося пити біле вино танцювати сальсу чи танґо від диму

сиґари мліти в очі яскраві фари обережно тут камінь а тут здається яма тримайся за мене

міцніше люди повинні жити у парі як же тебе триматись? тримайся мене руками

Худнуть пальці обручка стає завелика я живу як звіря що боїться денного світла мені дивно

що я іще дотепер можу плакати дивно що іще досі я від сліз не осліпла знаєш я перестала

думати зовсім тепер не думаю хтось дуже мудрий сказав думання шкодить здоров'ю

почнуться усякі клопоти зі шкірою з шлунком із кров'ю ріжу на салат огірки й помідори

телефон відключили ну то й дяка Богові у житті стане менше на одну турботу ніхто не буде

цікавитись хвора я чи не хвора чим буду вечеряти чи ще маю якусь роботу чи мені не

потрібна підтримка може у мене по тільки душевна а також фінансова криза ухилятись від

цих питань знаєш не менший ризик ніж відповідати на них без тремтіння у голосі без

істерики без надриву я усміхаюся до сусідки що живе на нашому поверсі щоб вона

упевнилась що я і досі щаслива

Мені подобається їсти дірчастий сир і розкладати пасьянси читати станси до Августи

принаймні всоте намагатися зрозуміти щось зовсім незрозуміле наприклад як бджоли

навчились робити соти Бог розкладає на небі пасьянси зірок я панічно намагаюсь згадати що

означає зникомий склероз це ліки від спогадів страждання мабуть не порок в кінці речення

замість крапки можна поставити кому сенс від цього напевно не зміниться тільки це ознака

незакінченості речення себто за одним реченням можна сказати друге третє четверте і п'яте я

би могла сказати дуже багато тільки не знаю хто це буде слухати у мене на столі в'януть білі

гвоздики у білій вазі хотіла би трохи пожити веселим життям вінні-пуха може у мене це

вийде але не сьогодні себто не одразу

За вікном вітер і здається накрапає дощ гуде холодильник тому я нічого не чую дякую вам і

серцем і рукою нехай це буде не всує накриваю стіл чекаю гостей найдорожчого гостя

посадити можна й ошую хай буде все як було ліва рука не дізнається що робить права

сьогодні ходила в кіно дивилась якусь комедію місцями було смішно місцями було нецікаво

Собаки виють на місяць коли буде війна або якесь інше нещастя я не можу знайти собі місця

на світі кожен повинен мати місце під сонцем або під місяцем як уже вийде небезпечно

дивитись на те як живуть інші починають боліти різні місця погано якщо голова добре якщо

тільки шия

Брак вітамінів позначається на душі та на шкірі добре зміям які після сплячки линяють

скидають стару шкіру людям зі шкіри вилізти важче полковник зуби весело шкірить те що ви

мовчите багато чого міняє поставте ось тут свій підпис вам тоді буде краще у той час коли по

вулицях люди ходять як сомнамбули заходять у магазини купують хліб і ковбасу по два

двадцять я думаю про четвертий п'ятий шостий десятий вимір і про синіх птахів які чомусь

мені сняться від сірості стіни сумнішають і стіннішають стіна може бути навіть занадто

стіною кожен повинен знайти відповідних розмірів нішу я шукаю нішу на двох щоб ти був

там разом зі мною

Чорна волга летить по вулиці я не знаю чи у волзі чорна вода і чи я коли-небудь побачу

волгу зрештою це однаково стану дощем і буду на землю якою ти ходиш крапати ви ще така

молода у вас іще все попереду я вимикаю світло тому що у темряві мені не так сумно

плакати

Наша дочка читає казки питає чи можна я теж їстиму так як їла царівна ложку каші в рот

ложку в рукав а потім піду танцювати махну правим рукавом квітки ростуть махну лівим

рукавом пташки летять а я думаю що буде не так посиплеться зерно з обох рукавів на чотири

краї прилетять синиці горобці ворони і зерно позбирають

Зірка ішла зі сходу на південь а за нею три царі обійшли півземлі ноги понімили руки

натрудили бо ішли з подарунками несли тобі золото щире несли тобі ладан несли тобі миро

довго до тебе бігли а твоєї колиски не видно з-під снігу не знаю чи ти святкуєш різдво чи ні я

куті наварила і медом на ялинку почепила горіхи замотані в срібну фольгу у квартирі у нас

холодно замотую ноги пледом співаю колядку раз вдруге і втретє після різдва страсті

гетсиманський сад воскресіння а потім усе почнеться спочатку

Фініш це коли старту уже не видно він далеко за спиною а може ще навіть далі нам

заслонило очі сивою пеленою ми думали що в місті туман тому спокійно спали так і буває

мабуть так і потрібно не знати не розуміти не бачити тоді все на світі подібне і нічого не

страшно бо боятися більше нічого можна не перейматися темною осінньою ніччю тільки мої

страхи при мені все одно залишаються пам'ятаю з дитинства боялась що розіб'ється

термометр і по кімнаті покотяться сріблясті кульки ртуті коли була вагітна розбила

термотетр об бильце ліжка ртутний стовпчик був застиглий і мертвий і я заспокоїлась

Як там було про сім морів дев'ять мостів у тридев'ятому царстві нам судилося довго і

щасливо жити разом знову припаде на неділю перше червня яке ми удвох живемо жили

багато днів підряд скільки чекай я згадаю сама не підказуй

Ми з тобою живемо в країні у якій рідко йде справжній сніг частіше йде дощ із мокрим

снігом потім ожеледиця якщо мороз якщо ні болото люди у сірих плащах втягнувши голову

в плечі сновигають по вулицях ті що йдуть на роботу поспішають дивляться під ноги ті які

нічого як я не роблять ходять дуже повільно вивчають усі дороги всі світлофори усі

перехрестя усі вивіски на магазинах усі вітрини заглядають у всі очі може там щось побачать

дивляться на небо чекають що буде сніг такий як у різдвяну ніч лапатий смішний як вата і в

снігу все буде видно фари автомобілів яскраві світло ліхтарів очі людей блискучі

Дивлюсь як сонце заходить воно заходить на захід кажуть ніби на заході набагато більше

свободи я не знаю на скільки грамів кілограмів літрів не знаю чим можна виміряти свободу

що припадає на душу тобто на особу ти смієшся і кажеш що особа витримає півлітра якщо

більше то потім буде погано нудить болить голова перед очима все хитається особливо друзі

з якими так хотілося розділити свободу і навіть ви намагалися щоб кожен отримав однакову

кількість

Від солоної риби солоно в роті а так поза тим усе добре цікаво як вони солять рибу люди

живуть не тільки самим хлібом їм ще треба до хліба риби

Думаю про сніг коли мені раптом хочеться подумати про біле по засніженій вулиці йде

королева дебілів чи може бомжів чи ще якихось зайвих і незахищених цікаво що буде за рік

себто знов навесні не знаю чи ти повернешся а наша донька повищає

Ностальгія це слово тягуче і чимось нагадує мені нугат марципани і каву з вишневим

лікером скажите девушка почему ви грустите поедемте в ашхабад я би хотіла жити у

середньовіччі тоді як були менестрелі якби хтось співав під моїм вікном серенаду мені би це

не пошкодило бо у мене і так безсоння на жаль не можна змінити минуле і з майбутнім не

все так просто якби я жила у часи дон кіхота я би не довго думала і запросила на пару тижнів

лицаря сумного образу в гості нехай би розповідав мені історії про велетнів чарівників про

дульсінею звісно достойний лицарю я також захоплююсь нею готова визнати що у світі

немає гарнішої жінки про чесноти її знають у всіх чотирьох кінцях чи кутках світу коли вона

сумує журяться квіти й зірки коли вона усміхається на землю приходить літо

Горло болить шалик на шиї не міняє ситуації себто не знімає болю температура є її не

повинно не бути за вікном гамір люди розмовляють дуже голосно скажіть коли привезуть

масло а масло сьогодні вже було його розібрали приходьте завтра а о котрій воно буде я ж

вам кажу приходьте завтра воно може бути зранку а може бути в обід тому я можу вам

тільки сказати щоб ви приходили завтра а якщо завтра я прийду а його знов не буде тоді

прийдете післязавтра масла не буває також цукру ковбаси зубної пасти шкарпеток бритв

цікаво чи ти там голишся чи може носиш бороду не можу тебе уявити ніколи не бачила тебе

з бородою кашляю думаю про тебе кашляю запиваю кашель теплою як сльози водою

Ніхто ніколи нічого не знає напевно листи доходять чи не доходять і де саме вони губляться

і чи є такі люди які стежать за тим щоб листи доходили до адресата я пишу до тебе листи і

вони кануть у лету летять у якусь безодню але я справді невтомна я готова тобі писати про

одне і те саме вдесяте вдвадцяте втридцяте дороги спочатку ідуть паралельно одна одній

потім чомусь сходяться і заплутуються закони евклідової геометрії тут чомусь не

спрацьовують у трикутнику може бути два прямих кути і коло може бути бездоганно

квадратним вам виб'ють зуби одразу якщо вас таке не влаштовує я не знаю чи у нас працює

пошта телефон телеграф чи їх іще не скасовано я знаю що краще не писати не говорити не

думати краще безконечно спати хоча іноді доводиться прокидатись закони фізіології поки

що чомусь діють я прокидаюся дивлюсь на годинник сьома ранку це мало а може й багато я

виходжу на вулицю якби в мене був собака я б його вигулювала життя мало би більше сенсу

себто було би менше безглуздим я ходжу по вулицях і рахую квадратні кола плит і думаю що

я мабуть потихеньку з'їжджаю з глузду а ще відчуваю себе у світі магазинів світлофорів і

перехресть не так упевнено як почувалась учора на роботі начальник спитав ви ще досі його

чекаєте киваю раз удруге і втретє знаєте напевно ви хвора

Охочих поставити мені остаточний діагноз із кожним днем більшає навколо мене рояться

рої тих хто мене по-справжньому і по-дружньому жаліє готовий допомогти підставити плече

руку ногу підштовхнути чорно-білі квадрати шахівниці королева захищає короля мат за три

ходи йдемо покурити на сходи покуримо порозмовляємо на сходах не можна говорити бо

сходи мають вуха так само як і стіни а ми будемо говорити про речі безневинні і дозволені

який розмір взуття у твоєї дочки у мене залишились чобітки й сандалі від лесі можу тобі

принести я буду тобі дуже вдячна їй подобається у школі вчителька жаліється що вона дуже

погано пише літери не вміщаються у рядках ясно що їй нецікаво вчора вона читала під

партою про вінні-пуха було б усе добре якби її не викликали і не запитали як називається

наша країна треба було розшифрувати абревіатуру із чотирьох літер і вона сказала що не

знає і знати не хоче бо читати про вінні пуха набагато цікавіше аніж розшифровувати

абревіатури тепер мене викликають до школи доведеться пояснювати не хотілось би міняти

школу але мабуть доведеться

Прекрасна епоха повинна закінчитися так як і почалася тільки треба набратися терпіння

ешелони їдуть на схід і не повертаються нежить переходить у якусь хронічну недугу лікар

пише на білому аркуші химерні закарлючки мацає мене за зап'ястя раз потім вдруге хитає

головою каже в аптеці все знають вони вам усе пояснять я іду по вулиці стискаю в руці білий

аркуш і зосереджено думаю що треба відчувати щоб відчувати щастя

Машини чорного кольору мозолять очі хоча чорний колір мені досі подобається чорні

черевики на шпильках чорна кава чорна вечірня сукня тонкі бретельки відкрита спина

вишукана зачіска чорні тіні під очима свідчать про те що не все так бездоганно як хотілось

би вас треба рятувати від себе самої вечір холодно удома не повинно бути заборонених