Текст книги "Не вбивай"

Автор книги: Богдан Лепкий

сообщить о нарушении

Текущая страница: 21 (всего у книги 22 страниц)

каштелян– польський урядовець у XV–XVII ст., який здійснював адміністративно-військову владу в замку та навколишній місцевості, пізніше – номінальний земський урядовець, що засідав у королівській раді, згодом – у сенаті; в Королівстві Польському посада к. існувала до 1831 р.

келеп– ручна зброя у формі молота з довгим держаком

Кеніґзен[Кенігсек Фрідріх] (? -1708) – інженер-артилерист, родом із Пруссії. Генеральним гарматним осавулом Гетьманщини призначений орієнтовно на початку 1700-х років. Під контролем канцелярії Генеральної Військової Артилерії Ф. Кенігсека були ливарні, порохові та кінні заводи. Його професіоналізм виявився 1702 р. під час облоги Биховської фортеці, коли ядра, спрямовані Ф. Кенігсеком, вимусили прихильників Карла XII здатися. У жовтні 1708 р. гетьман І. Мазепа доручив Д. Чечелеві та Ф. Кенігсекові оборону Батурина. Гарматний вогонь завдав чималих втрат війську Меншикова. Через підступну зраду Прилуцького наказного полковника І. Носа зусилля оборонців були зведені нанівець. Ф. Кенігсек, за повідомленням англійського посла Чарльза Вітварта, «не встиг розставити своїх людей у належний порядок» і був тяжко поранений. Схоплений вояками Меншикова Ф. Кенігсек помер від ран у дорозі. Його тіло колесували у Конотопі, після чого голову з виколеними очима «на столпе каменном також на шпицу железную воткано» в Сумах.

керватися(діал.) – кривавитися

кивати– рухати, чіпати

киватися– рухатися

кип'яток(рос.) – окріп

Киприда– Кіпріда, епітет Афродіти, від острова Кіпр – її улюбленого місця перебування. Тут процвітав культ цієї богині вроди і кохання. Під впливом фінікійського пантеону Афродіта зближується з Астартою і стає богинею пристрасті та хтивості.

кирея[керея] – український довгий, широкий, суконний одяг, свита-сіряк з каптуром; одяг прямоспинного крою із вставними клинами по боках

кінниця(рос.) – кіннота клячати – стояти на колінах

кмітувати– спостерігати, зауважувати; заціпеніти, втратити рух

кнут(рос.) – батіг, бич

кобель– плетений з лози кошик

ковало– ковадло

ковнір– комір

коври(рос.) – килими

КожухівськийЮрій – компанійський полковник. За наказом гетьмана, терміново повернувся з походу проти Булавіна і брав активну участь в антимосковській акції. 7 березня 1709 р. його полк потерпів поразку в нерівному бою з корпусом Меншикова. Після Полтавської битви здався царському війську. 1712 р. по трьох роках тюрми був засланий до Архангельська.

кокетерно– кокетливо

колесо– тут: пристрій для колесування, страти, шляхом ламання кісток

колесувати– страчувати, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться

колокольчик(рос.) – дзвіночок

колци– колючки

колюмна– колона

комітьголовою – стрімголов

комнір– комір

компанієць– на Україні ХVII-ХVIII ст. козак легкокінного гетьманського полку

кондоленція– співчуття

конечність– потреба, необхідність

конечно– неодмінно

консеквенція– послідовність; наслідок; вислід

консиліум– нарада; рада; зібрання посадових осіб. У латинській мові цей іменник має середній рід

контрагент– особа чи установа, що бере на себе певні зобов'язання за договором (щодо іншої особи чи установи)

контроверзія– розбіжність, суперечність

контуш[кунтуш] – верхній розпашний одяг ХVI– ХVII ст.

копіт– курява

косатиння– ірис (квітка)

костер– вогнище

Кочубей(Кочубеївна) Мотря (бл. 1688 —?) – донька Василя К., хрещениця гетьмана І. Мазепи, який був закоханий у неї і хотів одружитися (батьки не дали згоди). Збереглися листи Мазепи до неї, роман став сюжетом для письменників, композиторів, художників; 1707 вийшла заміж за ген. суддю В. Чуйкевича; 1709 їх було заслано до Сибіру. Повернувшись в Україну, пішла в монастир біля Полтави.

КочубейВасиль (1640–1708) – регент військової канцелярії (1681–1687), генеральний писар (1687–1699), генеральний суддя (1699–1708) Гетьманщини. Власник великих маєтків. Учасник усунення І. Самойловича з гетьманства в 1687. Разом з Полтавським полковником І. Іскрою – автор доносу на Мазепу про його антиросійські наміри. Петро І, якому адресувався донос, не повірив авторам і видав їх у руки Мазепи. К. та Іскра були страчені в містечку Борщагівка під Білою Церквою (тепер село Вінницької обл.). Згодом перепоховані на території Києво-Печерської лаври.

кралі– кігті

краска(рос.) – барва

крепа– креп, прозора шорстка тканина, зазвичай чорного кольору

крин– лілія

криша(рос.) – дах

кружево(рос.) – мереживо

ктиторка– дружина ктитора, церковного старости

купно– купівля; тут: те, що куплене

кукла(рос.) – лялька

кулитися– зіщулюватися

кундель– вівчарка

куншткамера– кунсткамера; місце зберігання рідкісних речей

курантовий(годинник) – годинник з музичним механізмом, бій якого супроводжується музикою

курок– частина ударного механізму в ручній вогнепальній зброї

курфірст[курфюрст] – у Німеччині можновладний князь, що мав право брати участь у виборах імператора

куфа– бочка; кухоль; сопух горілки

лавник– член міського суду

лампка– лампадка

лата– довга жердина або вузька дошка, яку прибивають упоперек кроков

Левенгаупт[Lewenhaupt] Адам-Людовик (1659–1719) – граф, шведський генерал, розбив росіян 1704 біля Якобштадта, у Полтавській битві 1709 узятий у полон росіянами.

Левинець[Левенець] Іван Прокопович – син Полтавського полковника. І. Мазепа посприяв, щоб Левенець став полковим осавулом, а з літа 1703 р. – Полтавським полковником. Після приходу листів від І. Мазепи наказав читати їх з великою пошаною у церквах, і тому «ціла Полтава змінила». Не поспішав за царським наказом їхати у Глухів на вибори нового гетьмана: очікував приходу мазепинців. Таємно підтримував мазепинців і водночас удавав царського вірнопідданого. Більшість козаків Полтавського полку відкрито перейшла на бік І. Мазепи. І. Левенця то арештовували, то залишали під наглядом. Після Полтавської битви відправили у відставку.

лепський– гарний

Лета– у давньогрецькій міфології ріка забуття в царстві Аїда – бога підземного царства. Коли померлий пив з неї воду, його душа забувала все, що пережила й бачила на землі

ЛєщинськийСтаніслав [Leszczynski Stanislaw] (1677–1766) – польський король (1704–09 і 1733–36); суперник короля Августа II, союзник шведів, завдяки їхній допомозі обраний королем; уклав угоду з І. Мазепою про спільну боротьбу проти Росії. Після поразки шведів у Полтавській битві покинув країну; повторно обраний 1733, внаслідок інтервенції російських і саксонських військ утік до Франції. 1736 зрікся престолу, отримавши в довічне володіння герцогство Лотарингське.

лилик– кажан

лічниця– лікарня

лодка(рос.) – човен

ЛомиковськийІван Васильович (1645–1711) – виходець з Волині, служив генеральним писарем у гетьмана Михайла Ханенка. Підтримав своїм голосом обрання Мазепи. 1692 р. став генеральним осавулом, а 1707 (або 1706) – генеральним обозним. Був автором присяги, яку давали гетьман, полковники, запевняючи один одного у вірності та незрадливості у боротьбі за українську справу. І. Мазепа доручив йому найвідповідальніші місії: до московців бути присутнім на допитах Кочубея й Іскри, до Карла XII з повідомленням про виступ гетьманців проти Московії. Не залишив гетьмана у скрутну хвилину, після його смерті залишився на своїй посаді. 1711 р. у Яссах склав заповіт. Серед мазепинців були три його сини, які разом із батьком узяли участь в антимосковському повстанні.

Лотова дочка. Коли Бог покарав міста Садому і Гоморру за гріхи, пославши на них дощі стріл і вогню, а його дружина, порушивши заборону, озирнулась назад і стала соляним стовпом, Лот остався з дочками в печері. Старша дочка сказала сестрі, що в цілій землі нема чоловіків, і запропонувала напоїти батька і вступити з ними в інцестуальний зв'язок, щоб «оживити нащадків від нашого батька». Старша дочка народила Моава (родоначальника моавитян), а молодша – Бенаммі (родоначальника аммонитян).

лотока– лотік; відкритий жолоб, яким тече вода; канал на водяному млині, яким тече вода на колесо

луна– тут: заграва

луснути– тріснути

Люка– калмицький хан

Лютер[Luther] Мартін (1483–1546) – німецький теолог і релігійний реформатор, засновник лютеранства. 1517 почав реформацію з проголошення 95 тез проти торгівлі індульгенціями та ін. зловживань католицького духовенства. Відлучений римським папою від Церкви, засуджений до вигнання, перебував у замку Вартбурґ біля Айзенаха, пізніше повернувся до Віттенберґа. До кінця життя розробляв теологічні основи нового віросповідання, боровся з католицизмом, анабаптистами, полемізував з ін. релігійними реформаторами (в т. ч. з У. Цвінґлі). Переклав німецькою мовою Біблію.

лютер– лютеранин

лютри– лютерани

Ляґеркрон– генерал шведської королівської армії

Ляйбніц[Leibniz] Ґотфрід Вільгельм (1646–1716) – німецький філософ, математик, правник і дипломат. Створив філософську теорію монад як елементарних складників світу; засновник (незалежно від Ньютона) диференціального та інтегрального числення, запровадив у математиці багато нових понять та символів; створив лічильну машину.

лякеровий– лаковий; лакований

ляпалія– очевидна, давно відома істина (від імені французького офіцера на ім'я La Palice [La Palisse])

ляс(польськ.) – ліс

льонт– запалювальний шнур

магоневий– з червоного дерева

мадригал– невеликий хвалебний вірш, присвячений дамі; комплімент, похвала

Маєрфельд– генерал шведської королівської армії

маєстат– велич

маката– парча; килим (на стіну)

Максимович(? -1732). Був полковим писарем у Ніжині. 1694 гетьман І. Мазепа забрав його до Батурина і призначив «войсковим екзактором», який відповідав за обмін, збір податків з продажу горілки, тютюну і дьогтю. 1703 призначений на генерального бунчужного. Брав участь у встановленні кордону між Московією і Туреччиною. Д. Максимович підтримував задум порвати з Москвою. Отримавши 1708 уряд генерального осавула, виконував різні доручення гетьмана під час повстання. Після Полтавської битви здався. Був репресований і засланий до Архангельська. Помер у злиднях на засланні 1732 р.

мамона– тут: гроші, багатства

марґінес– берег, поле книжки, зошита тощо

Марія Магдалина– згадувана у всіх Євангеліях Марія з міста Магдали. Ісус Христос зцілив її від злих духів, і вона приєдналася до тих побожних жінок, які всюди супроводжували Господа і служили йому. Вона стояла при хресті і була присутня під час поховання Ісуса. Марія Магдалина була першою, кому явився воскреслий Христос.

маркетанка– маркітантка, жінка, яка торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку в арміях XVII–XIX ст.

маслособорувати– здійснювати обряд помазання єлеєм тіла тяжкохворого або вмираючого

маслосвятіє– обряд соборування єлеєм; оливопомазання

матіркування– вульгарне лихослів'я з образливим уживанням слова мати (матір); матюкання

машталір– конюх, кучер

маштарка– маштарня; стайня, манеж для тренування коней і верхової їзди

Мемнон– один із героїв Троянської війни, син богині ранкової зорі Еос і мисливця Тифона. Греки його ім'ям назвали високі статуї (до 18 м) фараона Аменхотепа III, які під час сходу сонця жалібно звучали. Греки вірили, що це Мемнон вітає свою матір Еос.

МеншиковОлександр Данилович (1673–1729) – російський державний і військовий діяч, князь (1707), генералісимус (1727); найближчий соратник Петра I; учасник Північної війни 1700–21. 1708 зруйнував м. Батурин, винищивши його мешканців за підтримку І. Мазепи. За імператриці Катерини I (1725–27) фактичний правитель Росії; ініціатор ліквідації Малоросійської колегії та обрання гетьманом Д. Апостола. 1727 усунутий від влади і засланий.

Мефісто– Мефістофель; образ біса, демона, супутника доктора Фауста в німецькій легенді. Став літературним персонажем багатьох творів, із яких найвідоміша трагедія Й. – В. Ґете «Фауст».

мешти– туфлі

мисюрка(польськ.) – шолом з бармицею – кольчужною сіткою для захисту вух, шиї і потилиці

міщух– мешканець міста

млоїти– нудити; викликати почуття розслабленості, знемоги, близького до зомління стану

моздір– можджір; велика гармата

молєстувати(польськ.) – настирливо просити, випрошувати

молох– символ жорстокої сили, що вимагає великих жертв. Від імені фінікійського бога природи, сонця Молоха, в жертву якому живцем спалювали людей.

мордерство– вбивство, різанина

мосіє(фр.) – пан; найменування чоловіка у Франції, що додається до прізвища або імені; форма ввічливого звертання до чоловіка

москва– збірна назва московитів, жителів Московії

мосяжний– латунний

мотиль– метелик

мультанка[молдавська волинка] – музичний інструмент, який складається із шкіряного мішка і кількох дерев'яних дудок

муніція– амуніція, спорядження (крім одягу і зброї) військовика; військове спорядження коня

мури валили– у Старому завіті розповідається, як євреї під проводом Ісуса Навина здобули місто Єрихон, сурмлячи в баранячі роги і здійнявши гучний крик, від чого впали міські мури.

на все(увільнити) – назавжди

навспряжки– навсправжки; насправді, по-справжньому наглити – підганяти, приспішувати

назадгузь– задки; задом

НаливайкоСеверин [Семерій] (? -1597) – керівник козацького повстання 1595–96 в Україні. Сотник надвірної корогви князя К. Острозького; 1594–95 на чолі козацького загону в антитурецьких походах на Молдову та Угорщину. 1595 оволодів частиною Волині, що започаткувало повстання; рейд у Білорусь. Згодом з'єднався із військом запорізького гетьмана Г. Лободи. Після поразки на р. Солониці від польського гетьмана С. Жулкевського виданий повстанцями полякам; четвертований у Варшаві.

налягати на ногу– шкутильгати; кульгати

намітка– покривало з тонкого серпанку, яким зав'язують поверх очіпка голову заміжні жінки; покривало з тонкої матерії на голову й обличчя; тонка прозора тканина.

наопашки– накинувши на плечі, не всовуючи рук у рукави

наустити– наставити, навчити; підмовити, підбурити проти когось

невговканий– непогамовний, нестримний

невирівняний– нерозв'язаний (невирішений)

невідкличний– остаточний

неедукований– невихований, неосвічений

ненадійно– тут: несподівано, ненароком

неоспоримий– незаперечний

Нерей– давньогрецький морський бог, батько нереїд – морських німф (Гесіод називав імена 50-х нереїд, багато із цих імен відображають різні властивості спокійного, лагідного моря; найбільш відомі нереїди: Амфітрита, дружина Посейдона, Фетіда – мати Ахілла). Був уособленням спокійного моря, допомагав мореплавцям.

нищий(рос.) – жебрак

Нінивія– Ніневія; місто в Північній Месопотамії, на березі р. Тигр (біля сучасного Мосула в Іраку). Було столицею Ассирії. У місті був величезний палац, арсенал, велика бібліотека (понад 20 тис. глиняних табличок). 612 р. до н. е. місто зруйноване мідійським царем Кіаксаром.

нірвана– за уявленнями буддистів, блаженний стан спокою душі та повної гармонії, що досягається цілковитою відмовою від життєвих турбот і бажань.

ніщі(рос.) – жебраки

Новгород Великий– обласний центр у Росії, на р. Волхов, поблизу оз. Ільмень. Заснований у IX ст.; від 1136 столиця незалежної новгородської республіки (демократична традиція віч, тісні зв'язки із Балтикою). 1478 після кривавого погрому, влаштованого Іваном IV, приєднаний до Московського князівства.

НосІван – наказний полковник Прилуцького полку

носатина– нежить

нута– нота

нутка– нотка

обезвічений– понівечений фізично; покалічений

обезвічити– покалічити, понівечити

обида(рос.) – образа

обозний[генеральний] – виборна службова особа, один із найвищих чинів в українському козацькому війську, член генеральної старшини. Відав обозом, а також артилерією. В Українській державі другої половини XVII–XVIII ст. – найвпливовіший військовий урядовець після гетьмана. За відсутності останнього головував на раді старшин. Під час військових походів здебільшого виконував функції наказного гетьмана.

обої(рос.) – шпалери

обой– гобой, дерев'яний музичний інструмент, за висотою звучання середній між флейтою і кларнетом

оболонь– заливні луки

образований(рос.) – освічений

обшивка– комір

одаліска– служниця або наложниця в гаремі (слово вживається і в переносному значенні)

одідичити– успадкувати

окервавлений(діал.) – скривавлений

околічності(полськ.) – обставини

околювати– оточувати колом

окульбачити– осідлати

олуво– олово

омшаник– утеплене приміщення для зимування бджіл

опаска– тут: перев'яз, перекинута через шию пов'язка для підтримування пораненої чи хворої руки

опир– упир

опресія– важке становище; утруднення

оприщений– прищуватий

ордер– орден

ордонанс– ординарець

ордр де батай(франц. ordre de bataille) – розміщення сил перед боєм; бойовий розклад

оревоар! (фр.) – до побачення!

ОрликПилип Степанович (1672–1742). Народився у селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині, у шляхетській родині чеського походження. Батько загинув під Хотином. Учився у Києво-Могилянській колегії. Був одружений з Ганною Герцик. Знав п'ять мов, був віртуозним панегіристом. В одному з панегіриків оспівав І. Мазепу як організатора взяття Казикермена, Асламмістечка та ін. кримських фортець. Захоплювався теологією, філософією, літературою, що сприяло його наближення до І. Мазепи. Служив консисторським писарем Київської митрополії, потім у Батурині канцеляристом і реєнтом Генеральної військової канцелярії. 1708 р. став генеральним писарем і найближчим потаємним помічником І. Мазепи. У жовтні 1708 р. гетьман доручив П. Орликові скласти латинську інструкцію І. Бистрицькому, якого послали до Карла XII з пропозицією взяти Україну під його протекторат. П. Орлик з генеральним обозним І. Ломиковським першими виїхали на зустріч із шведськими представниками. Після смерті І. Мазепи П. Орлик був обраний гетьманом. Майже 30 наступних років присвятив відстоюванню інтересів України, провадив переговори з урядовцями європейських країн, залучаючи їх до антиросійської коаліції.

осмотрювати– перев'язувати (рани)

осотувати– покривати, огортати

останній круг пекла– останнє коло пекла. У творі «Божественна комедія» Данте Аліґ'єрі (частина 1-ша «Пекло») описане пекло, як прірва, що звужуючись, творить дев'ять концентричних кіл, у кожному з яких мучаться різні категорії грішників. У дев'ятому колі, на самому дні пекла, утвореному льодовим озером Коцит, у самому центрі вмерзлий у лід Люцифер мордує у трьох пащах головних грішників-«зрадників величі земної і небесної».

остаток– завершення

осторожно(рос.) – обережно

Остряниця[Острянин] Яків (? -1641) – гетьман реєстрового козацтва. 163334 брав участь у війні Польщі з Московським царством. Керівник повстання (1638) проти польської влади, але зазнав поразки. Відступив на Слобідську Україну, де заснував м. Чугуїв (Харківська обл.). 1641 загинув під час козацьких заворушень.

офензива– наступ; атака

очодоли– очні ями, орбіти

ошпечений– зогиджений

п'ястук– кулак

павук– тут: люстра

пакати– палити люльку

пали! (рос.) – стріляй!

палик– кілок

ПалійСемен Павлович (? -1710). Родом з Борзни. Вибився у кошові старшини на Січі. 1683 командував загоном запорожців, які допомагали полякам розгромити турецьке військо. Був Фастівським полковником. Як І. Мазепа, прагнув об'єднати Правобережжя з Лівобережжям і ліквідувати несправедливі щодо України статті договору між Московією і Польщею. Контролюючи велику порубіжну територію з центром у Фастові, грав на інтересах короля, царя і гетьмана, діяв як незалежний отаман-володар. 1702 р. з допомогою наказного гетьмана С. Самуся захопив Білу Церкву і переніс туди свою резиденцію. Прагнув стати гетьманом, але С. Самусь відмовився передати йому клейноди. З приходом козацьких полків під проводом І. Мазепи на Правобережжя, свавільний С. Палій був заарештований і, за рішенням Петра I, засланий у Сибір. Повернувшись 1709 із Тобольська, очолив полк і проживав у Фастові. палісад – оборонна споруда у вигляді частоколу з товстих, загострених угорі колод

палуба– накриття від дощу; великий воловий віз

Пандора– у давногрецькій міфології чарівна, але цікава, хитра і підступна жінка, яку Зевс послав на Землю зі скринькою, наповненою лихом.

панта рей(гр.) – все тече (все міняється)

паполома– попона

параван– ширма

параліж– параліч

Пароцельз[Парацельс] (1493–1541) – швейцарський алхімік і лікар патер (лат.) – отець (духовний)

патина– зеленувато-коричневий наліт на поверхні виробів із міді, бронзи, латуні або біляста плівка на поверхні крем'яних знарядь

пахолок– слуга; хлопчик, підліток

пейси– довгі непідстрижені пасма волосся на скронях у патріархальних євреїв

пенязь– гріш

перечислитися– прорахуватися

перзона– персона

пертурбація– несподівана зміна нормального, звичного стану, порядку тощо, що вносить ускладнення, безлад

перше– раніше

Петрик– Сулима Петро Іванович [Петрик, Петричевський] – старший канцелярист Генеральної військової канцелярії. 1691 р. І. Мазепа відправив його з секретною місією на Запоріжжя і до Криму. Йшлося про відокремлення України від Московії за допомогою Туреччини. Здобувши на Січі авторитет і ставши там військовим писарем, П. Сулима самостійно розпочав антимосковську акцію, підбурюючи запорожців до повстання. У квітні 1692 р., буцімто перед загрозою арешту за розпорядженням І. Мазепи, втікає у Крим. Не отримавши через різні причини підтримки Батурина, дав згоду обрати себе гетьманом, чим відштовхнув справжніх ініціаторів протимосковського повстання. Після невдалих походів у 1696–1712 був гетьманом «Ханської України». Співробітничав з мазепинцями-емігрантами.

Петро IРоманов [Петро Великий] (1672–1725) – російський цар (1682), імператор (1721). Політика П. I щодо України полягала в подальшому обмеженні її суверенітету. Після битви під Полтавою запровадив режим окупаційного терору, обмежив гетьманську владу; 1722 заборонив обирати гетьмана в Україні.

пилипівка– передріздвяний піст

писок– рот; обличчя

питати з пристрастієм(рос.) – допитувати з тортурами

півкопи– 30 штук (снопів, яєць і т. ін.)

піддячий– помічник дяка – високого урядовця в Московській державі ХV-ХVII ст.

підзор– підозріння

пільний– польовий

пініє(рос.) – спів

піонір[піонер] – піонер; до 80-их років XIX ст. вояк саперної частини інженерних військ

Піпер Карл(1647–1716 р.) – граф, з 1705 р. глава шведського кабінету (перший міністр Карла XII) і верховний маршал королівського двору

пірнач– холодна зброя у формі металевої головки з виступами; вид булави. У козацькому війську була знаком влади полковника.

піяти– кукурікати

плютон(польськ.) – чота; взвод

плястер– пластир

поверше– горішня частина будівлі

позапрятувати– прибрати

покоєвий– покойовий; лакей. Гетьманські покоєві були заведені у батуринській резиденції за прикладом польського двору. Їм доручалися важливі дипломатичні місії.

ПокотилоЯків – сердюцький полковник, який мужньо захищав гетьманську резиденцію. Його полк майже увесь загинув під час героїчної оборони Батурина. Полковник з кількома старшинами вимушено здався після Полтавської битви і довгий час перебував під арештом. 1772 р. його заслали в Архангельськ. Покотило Григорій разом із матір'ю і братом був привезений з Криму як бранець. Мати охрестилася і вийшла заміж за Якова Покотила, який дав синам освіту. Григорій, здогадно, навчався у Києво-Могилянській академії. Потрапив до складу гетьманських канцеляристів. І. Мазепа доручав йому ведення фінансових справ. У Бандерах козацькі старшини вважали, що він загинув під час відступу – втечі І. Мазепи. Але він вчинив, як його вітчим, і був засланий у Сибір.

поличник– ляпас, удар по щоці або шиї долонею

політати– падати (про сніг), пролітати

політично(поводитись) – тут: уміло і тонко, згідно з правилами етикету

полк козацький– військова одиниця українського козацтва кінця XVI–XVIII ст., від середини XVII ст. також адміністративно-територіальна одиниця Козацької держави. Поділявся на сотні; після Зборівського договору 1649 Військо Запорозьке налічувало 16 п. к. Козацький полковий устрій у Правобережній Україні ліквідовано 1714, у Слобідській Україні 1765, у колишній Гетьманщині на початку 1780-их.

полоса(рос.) – смуга

полумінь– полум'я

Понтій Пилат[Pontius Pilatus] – римський прокуратор Юдеї в 26–36 н. е. Правління жорстокого і підступного П. П. ознаменувалося насильствами і стратами. Податковий і політичний гніт, провокаційні дії П. П., що ображали релігійні вірування і звичаї юдеїв, викликали масові народні виступи, які нещадно придушувалися. За Йосифом Флавієм П. П. присудив до розп'яття Ісуса Христа. У Євангелії сказано, що П. П. при цьому «взяв води й умив руки перед народом», використавши стародавній юдейський звичай, що символізував невинність у пролитті крові (звідси вислів «умити руки»). Після скарги самаритян на криваву розправу, учинену над ними П. П., у 36 римський легат у Сирії Вітеллій відсторонив його від посади і відправив у Рим. Подальша доля П. П. невідома. За Євсевієм Кесарійським (4 ст.), П. П. заподіяв собі смерть; за іншими джерелами, П. П. страчений Нероном.

ПонятовскийСтаніслав (1676–1762 р.) – граф, генерал-майор артилерії польської служби; у 1709 резидент Станіслава Лєщинського при Карлі XII.

пообтулюваний– обгорнений

пописатися– зробити щось з успіхом; здобути визнання в чомусь

попід сили братися– боротися

пороти(рос.) – шмагати, сікти (різкою, прутом тощо)

постав– сувій, штука (тканини)

постулат– вимога

почетвертувати– стратити четвертуванням (розсіченням на чотири частини або послідовним відтинанням рук, ніг, голови

почот[почет, свита] – особи, що супроводжують поважну особу

поштуркувати– бити короткими, несильними ударами

правосильний– тут: остаточний

президія– тут: столиця

прелесті(рос.) – тут: принади (прельщать)

преісподня– пекло

прибічний(офіцер) – ад'ютант

приличний(рос.) – пристойний

притворюватися– прикидатися

приютити(ся) (рос.) – притулити(ся)

прімас– примас, висока духовна особа в католицькій Церкві – головний єпископ країни

пройдоха(рос.) – пройдисвіт

ПрокоповичТеофан [Єлисій, Єлизар] (07.06.1677–08.09.1736) – видатний український філософ і письменник, громадський і церковний діяч. Народився в Києві у родині купця. Після смерті батьків виховувався дядьком – Теофаном Прокоповичем, професором і ректором Києво-Могилянської академії. Вчився в Києві, Польщі й Римі. Професор Києво-Могилянської академії (1704), з 1710 – її ректор. У 1716, за наказом Петра І, виїхав до Петербурга і фактично очолив російську Церкву, з 1721 був віце-президентом Синоду. Підтримував реформи Петра І, сподіваючись від них користі і для України. Іноземні вчені вважали П. найосвіченішою людиною тогочасної Росії, доробок якої позначився на різноманітних напрямках розвитку культури і науки. Помер у Петербурзі.

пропустити крізь вербову алею– пропустити крізь стрій

проречистий– красномовний; який говорить сам за себе

протектор– захисник, оборонець

проч(рос., польськ.) – геть

прошак– прохач

псякревання– лихослів'я з уживанням польського виразу пся крев, букв. «собача кров»

пуплях– пуп'янок

пушка(рос.) – гармата

райтар[рейтар] – найманий вояк важкої кавалерії у Західній Європі XVI–XVII і Росії XVII ст.

ратай– орач, плугатар

ребелія– бунт; заколот

реверенція– повага, пошанування, шанобливість

реґімент– полк найманого війська; тут: козацьке військо і командування; керівництво загалом

реґіментар– командир реґіменту; тут: провідник, головний керівник (про гетьмана)

реґулямін– статут; розпорядок; регламент

редут– зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони

резидент– постійний дипломатичний представник, що перебуває в певній країні

резиденція– місцеперебування уряду, керівників держави, високопоставлених осіб

резистент– тут: стійкий нахлібник

рейментувати– правити, управляти, керувати

реляція– письмове повідомлення про перебіг бойових дій; загалом повідомлення про якісь події, факти

респект– повага, пошана решпект – респект; шана, повага

рештувати– риштувати; готувати, збирати, споряджати

ріжкатий– трикутний з ріжками (кутами)

різниця– приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо

рінячки– дрібне каміння, галька

роброн– старовина сукня з криноліном

робучий(народ) – трудящий

Розінанте– Росинант, кінь Дон-Кіхота в однойменному романі Сервантеса

розкрачувати– розчепірювати

розмірно– відносно, порівняно

розстрига– служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець (монах), позбавлений чернецтва

розструган– дерев'яна посудина для пиття і зберігання рідини

рубель– довга груба жердина, якою притискають сіно, солому тощо на возі

Савська цариця– біблійна цариця, яка, почувши про славу Соломона, прийшла з далекої південної країни (Ефіопії), щоб випробувати його загадками. Була вражена його мудрістю і зробила йому багаті дарунки.

сальва– салют

саля– зала (зал)

самаритянська прислуга– алюзія до євангельської притчі про доброго самаритянина

СамойловичІван (?-1690) – гетьман Лівобережної України (1672–87); з 1669 генеральний суддя лівобережного козацького війська; учасник змови козацької старшини проти гетьмана Д. Многогрішного (1672); ставши гетьманом, боровся з П. Дорошенком за владу над Україною; 1674 обраний гетьманом обох берегів Дніпра; керував козацьким військом під час Чигиринських походів 1677 і 1678; усунутий з гетьманства московським воєводою В. Голіциним за доносом козацької старшини; засланий до Сибіру.

Самсон– біблійний герой, якому приписувалися надприродна фізична сила і відвага. Потрапив у руки ворога внаслідок підступництва Даліли, що обрізала С. волосся, у якому таїлася його чарівна міць. У полоні волосся у С. відросло, і до нього повернулася колишня сила. С. із усією силою штовхнув стовпи, що підтримували храм, і загинув разом з ворогами

СамусьСамійло Іванович (? – після 1711) – виходець із Переяславщини. Служив у короля Яна III Собєського, командуючи козацьким законом, на основі якого 1688 утворений Богуславський полк. 1693 король призначив С. Самуся наказним гетьманом Правобережжя. Контактував з І. Мазепою, підняв народ на боротьбу з поляками (1702), 1 січня 1704 з 15 старшинами з'явився у Перяславі з наміром передати бунчук і булаву І. Мазепі. Не бажаючи відкрито вступати в контракцію з польською владою, І. Мазепа відмовився прийняти від С. Самуся гетьманські клейноди, але отримав від царя дозвіл-наказ перейти з полками на правий берег Дніпра для допомоги С. Самусеві. Богуславський полк під командою С. Самуся проіснував до 1711, коли він із старшиною підтримав визвольну акцію мазепинців на чолі з П. Орликом. Оточений військом М. Голіцина, С. Самусь потрапив у полон. Здогадно загинув на засланні в Москві або в Сибіру.

сане женад(фр.) – без церемоній

Сарай– столиця Золотої Орди

сарака(діал.) – бідолаха

сармацький(олімп) – сарматський

Сас– прізвище польського короля

свобода– слобода; поселення, яке на певний час звільнялося від феодальних повинностей і податків; велике село, селище