Текст книги "Медицина доказова і не дуже"

Автор книги: Андрій Сем'янків

сообщить о нарушении

Текущая страница: 10 (всего у книги 13 страниц)

Розділ 16 Що з’їсти, щоб схуднути?

Унікальна дієта! Мінус 5 кг за 2 дні!

Знайомо звучить? Інтернет повниться подібними обіцянками. Особливо часто можна натрапити на історії про прекрасну середземноморську дієту, яка надзвичайно впливає на стрункість 276. І це звучить непогано, поки не задумаєшся над питанням: як можна їсти макаронні вироби з олією без шкоди для своєї фігури? А ще є рівноцінно хороша традиційна японська дієта, у якій безліч антиоксидантів; і оскільки страшного м’яса японці не їдять, вони навіки врятовані від пухлин.

Якщо відкрити суху статистику, можна легко дізнатися, що за стрункістю італійці посідають 92 місце у світі (разом з українцями) 277. А містична Японія посідає 3 місце у світі за частотністю випадків раку шлунка 278.

Одна з причин: японці масово мають гастрит з молодого віку 279.

А точно причина не в «специфічній окінавській дієті»? Автор пропонує відкинути стереотипи й упередження та подивитися на наукову базу.

Біда в тому, що дієтологічні дослідження проводяться з великими труднощами та недоліками: проблеми із засліпленням, неможливість уникнути сторонніх чинників, проблема з дотриманням протоколів 280. Справді, як можна бути впевненим у тому, що учасник дослідження їсть лише ті продукти, які записані в його призначеннях? Як переконатися, що в частини піддослідних немає специфічного гена, який дозволяє їм їсти багато і при цьому не набирати зайвої маси?

Відповідно, погляди на те, які дієти найдієвіші, дуже різняться.

Для прикладу розгляньмо публікацію в журналі Nature про овочеву (високовуглеводно-безжирову) дієту 281.

Учасникам дозволяли їсти: зелень, крупи, овочі (зокрема, картоплю), фрукти – скільки хочеться; хліб, макаронні вироби – рідко; сіль, цукор – суперрідко; горіхи, олії, авокадо, м’ясо, молочні продукти були виключені.

Через 6 місяців середнє зниження маси склало 12 кг (або – 4 пункти індексу маси тіла). Зниження холестерину й різноманітних серцевих ризиків ішло приємним бонусом.

Спожиті калорії учасники НЕ РАХУВАЛИ! (Харчувалися за принципом «Їж, поки їсться».) Здавалось би, маємо однозначний «рецепт успіху». Головне – виключити жири.

Однак є й інші точки зору зі своїми доказами.

За результатами огляду 32 рандомізованих досліджень, для схуднення низьковуглеводна / високопротеїнова дієта ефективніша за безжирову 282. Щоправда, протягом 6 місяців. Потім різниця була дуже маленькою.

Автор закликає читачів не спинятися і зануритися в дієтологічну науку ще глибше. За деякими даними, знижене споживання жирів мало впливає на зниження ваги. Але в інших дослідженнях ці результати послідовно не підтверджуються 283.

Дієти, що базуються на продуктах з низьким глікемічним індексом (ті, які слабко підвищують глюкози інсуліну в крові), працюють краще за решту 284.

Ну як, читач уже відчуває, що заплутався? Недарма. На захист кожного типу дієти для схуднення можна знайти десяток праць. Чому так?

Серед нутрієнтів (поживних речовин) немає «ворогів». Ані жири, ані вуглеводи, ані білки не є зайвими. Проблема лише в надлишку енергії, яку ми споживаємо.

Усі збалансовані дієти працюють. Основний плюс будь-якої дієти: ми починаємо стежити за тим, що і, головне, скільки їмо. Тому вони всі ефективні за умови, що ми змінюємо свої харчові звички й поведінку.

А тимчасове «дієтування» закінчується поверненням усіх втрачених кілограмів.

Не треба дуріти, рахуючи кожну калорію до кінця життя. Але загалом орієнтуватися в калорійності продуктів треба обов’язково, просто щоб розуміти, що йде нам у рот. У ХХІ столітті це елемент культури, так само як уміння користуватись інтернетом.

Кохрейнівський аналіз робить простий, але єдиний істинний висновок: дієта, фізична активність і поведінка – ефективні інструменти зниження ваги 285. І харчування тут відіграє більшу роль, ніж фізкультура. Наприклад, є дані, що дієта так само ефективно знижує вагу, як і дієта+вправи 286. Правда, відсоток жиру на тілі у випадку лише дієти вищий.

Якщо після прочитання цього розділу хтось із читачів вирішив з понеділка взятися за розум, у пригоді стануть інструменти й ресурси щодо харчування від Британської служби здоров’я 287. Чудовий ресурс для гарного старту.

Однак не всі люди, які мріють схуднути, готові повірити в дієвість простих заходів: дієти, фізкультури, режиму. Тим паче якщо вони вже мають негативний досвід схуднення протягом останніх десяти років. І їм починає здаватися, що вони просто не знають основного секрету. Існує якась чарівна пігулка, після проковтування якої можна миттєво стати підтягнутим і тотально сексуальним!

Називаються такі пігулки «жироспалювачі», або «прискорювачі метаболізму». Саме так.

Почнімо з того, що в людей із зайвою вагою метаболізм не «повільніший», а зовсім навпаки 288. І це доволі логічно, адже щоб переміщати в просторі додаткові кілограми, організм вимушений нарощувати додаткові м’язи. Додаткові м’язи, своєю чергою, означають підвищене спалювання енергії (м’язи використовують енергію навіть коли людина надзвичайно мало рухається, наприклад, перевертається з боку на бік, лежачи на дивані перед телевізором. Велика м’язова маса є додатковим запобіжником проти набору зайвого жиру). Тобто прискорювати немає чого. Отже, необхідно спалювати.

Які є пропозиції на ринку жироспалювання?

Є деякі докази, що «Хітозан» краще за плацебо допомагає в короткотривалому зниженні ваги. Але дослідження ці низької якості 289.

«Піколаїнат хрому» не допомагає знижувати вагу 290.

Зелений чай не впливає на зниження і підтримку ваги 291.

Приблизно на цьому моменті мають залунати вигуки «А як же кофеїн?!». Еквівалент однієї чашки кави дозволяє спалити додатково аж 30 ккал протягом трьох годин 292. Ефективність абсолютно мізерна (така втрата енергії означає спалювання близько 3 грамів жиру).

Тією самою дорогою відправимо й чарівні смузі для схуднення 293.

Немає якісних досліджень, які доводять ефективність детокс-дієт. Це явище комерційне, а не наукове 294.

Клініка Мейо (найкраща клініка планети Земля) не радить «спалювачі жиру», бо вони «more hype than help» (більше понтів, аніж ефекту) 295. Те саме каже і Британська служба здоров’я 296.

МОЗ США декларує, що «спалювачі жиру» адекватно не досліджені, їхня ефективність не доведена, а безпечність часто сумнівна 297.

Одним словом, ефект від деяких «спалювачів жиру» якщо і є, то мізерний. Подібні засоби пересічному «похудальнику» не потрібні, від слова взагалі.

Це можливий інструмент для професійних атлетів, коли 50 г зайвого жиру – єдине, що відділяє від медалі «Містер Олімпія». Ви на шляху до цього титулу? Якщо ні – забийте на подібні препарати.

То невже надії щось «спалити» зовсім немає? Звісно, є, але доведеться попотіти.

Фізична активність підвищує рівень метаболізму 298. І хоч ефект малий, триває він до 48 годин.

Додаткові м’язи спалюють додаткові калорії, навіть у спокої 299. Саме тому «качки» (не птахи) можуть їсти більше за решту. Хочете теж їсти більше? Ідіть у зал і нарощуйте м’язи. Тільки пам’ятайте: мета – не збільшити силові показники, а викликати гіпертрофію м’язів. Варто поцікавитись у тренера, що для цього треба робити.

Таким чином, наші пошуки в темі схуднення нічого нового не відкрили. Бо нічого нового немає і ніколи не буде. Усе підкорюється законам фізики. Енергія-їжа потрапляє в тіло. Тіло перетворює її на тепло, рух, думку і сальце. Якої зі складових у житті буде більше – кожен вирішує сам.

Читачі, мабуть, бачили подібну картинку.

Для тих, хто не в курсі: показано, що певний об’єм м’язів важить у рази більше, ніж такий самий об’єм жиру.

Як використати цю ілюстрацію? Уявіть ситуацію: ви почали худнути, усе прекрасно. А через якийсь час стрілка на вагах завмерла. Минають тижні, а вона не рухається. Що скаже ваш інста-фітнес-мотиватор? «Усе нормально! Ти худнеш і паралельно нарощуєш м’язи, тому маса не міняється». А потім скине цю горезвісну картинку. А ви глянете на цей гидкий жировий оберемок і зрадієте, що на його місці виникли щільні красиві мускули.

І це буде цілковита нісенітниця.

Почнімо з того, що різниця між питомою вагою м’язів і жиру таки є 300 301 302.

Але тільки 8–10 % на користь м’язів. А те, що зображено на ілюстрації, не має до реальності жодного стосунку. Накачане стегно за об’ємом лише трохи менше за товстеньке стегно (якщо їхня маса однакова).

Ідемо далі. Припустімо, спочатку ви худнули по 3–4 кг за місяць, а потім усе завмерло. Чи значить це, що ви продовжуєте втрачати 3 кг жиру, а на їхньому місці наростає 3 кг м’язів?

Нічого подібного. Прикро, але такого дива не буває.

За 8 тижнів інтенсивного тренування приріст м’язів може скласти близько 2 % сухої маси тіла 303. Для стокілограмового чоловіка без зайвої ваги це складатиме близько 1,5 кілограма. Для шістдесятикілограмової жінки – близько 800 грамів. За два місяці. Не забувайте, що це за умови з’їдання не менше ніж 1,5 грама білка на кожен кілограм маси тіла щодня 304. І без паралельних спроб схуднути. Реальний результат, імовірно, буде значно скромніший.

Таким чином, якщо в процесі схуднення вага «застигла» на кілька тижнів, це означає тільки те, що ви більше не худнете 305.

Чому буває це кляте «плато»? Є кілька пояснень, що не виключають, а, навпаки, доповнюють одне одного.

Тому, що ви схудли. Кілограмів стало менше, а значить, менше енергії потрібно для базових потреб організму.

Тому, що ви втратили м’язи. (Так-так, тіло не знає, що йому треба палити лише жири.) Якщо м’язів менше, значить, на кожен рух витрачається менше енергії.

Тому, що ви їсте таку саму кількість калорій, як і на початку схуднення.

Тому, що ви стали менш активними. Людина, яка худне, може цього не помічати, але за дефіциту енергії в організмі починають відбуватися сотні маленьких змін: частота дихання стає трохи повільнішою, сповільнюється частота серцевих скорочень, рухи зменшуються в амплітуді. І всі ці чинники в сумі призводять до зменшених витрат енергії.

Який вихід?

Різати калорії ще більше.

Витрачати більше енергії.

Нарощувати більше м’язів. І вберегти ті, що лишилися.

Тому під час схуднення, щоб уникнути плато і менше пріти потім, приводячи змарнілу фігуру в підтягнутий стан, варто займатися тренуваннями, зокрема силовими 306. І їсти достатньо білка (1–1,5 г/кг щодня).

Ілюзії й розчарування зникають, якщо підходити до питання критично та науково. Палеодієта

Цей тренд, який полягає у споживанні тих самих продуктів, які їли наші давні печерні предки, набував то більшої, то меншої популярності останнім десятиліттям. Однак автор запевняє вас: усе, що можуть запропонувати популярні блогери в мережі стосовно палеодієти, – всього-на-всього дитяча адаптація реальності.

Справжні хардкорні деталі печерного харчування знають лише науковці.

Люди включали ближнього свого в дієту ще задовго до того, як стали схожими на сучасних людей. І це зрозуміло: коли натовп напівзвірів голодний, значно простіше не бігати за зайцем по савані, а пустити на гуляш якогось слабкого й непотрібного члена племені.

Але якою була справжня мотивація давніх канібалів? 307

Деякі крапки над «і» в цьому питанні поставили антропологи. Дослідники склали табличку калорійності м’яса різної дичини (зокрема людського); порахували кількість людських залишків там, де були епізоди давнього канібалізму; прикинули, скільки днів плем’я з 25 осіб могло бути ситим за різного раціону.

І виявили цікаві речі.

Добова потреба в енергії у неандертальців була майже вдвічі більшою, ніж у homo sapiens. Людське м’ясо – досить дієтичне (аналогічне рибі), воно вдвічі поступається калорійністю пташиному і у два з половиною рази – бобриному чи ведмежому. Відповідно, харчуватися двоногими з економічного погляду дуже невигідно. Судячи із залишків з’їдених гомінідів, плем’я все одно лишилось би голодним.

Це означає, що люди в доісторичні часи їли одне одного, найімовірніше, з ритуальною чи соціальною метою, а не від голоду чи тому, що полювати було ліньки.

Минали тисячоліття, еволюція рухала нас уперед. І вчорашні ритуальні канібали перетворились у нинішніх знахарів і гідроколонотерапевтів, яких уже не так просто розпізнати по закривавлених звіриних шкурах.

Проте шкода від них аж ніяк не менша. Проблеми переїдання та контролю апетиту

Важко давати типові рекомендації, коли справа стосується такої тонкої матерії, як смачна їжа. Тому автор узяв на себе сміливість описати основні фактори ризику переїдання, а на совість читачів залишив винайдення способу боротися зі спокусами.

Передусім треба відзначити, що переїдання мають сезонний характер.

Протягом новорічних свят у людей підвищується маса тіла. Причому навіть у дуже свідомих, у тих, хто стежить за своєю зовнішністю, та в тих, хто прагне схуднути 308. Ба більше, проблема ця, хоч і починається на свята, є не лише зимовою. Половина з набутих святкових кілограмів лишиться з нами до літа 309.

Перша лінія оборони, яку треба здолати, – це телебачення. На екранах постійно миготять картинки різноманітних смаколиків, що є вкрай небезпечним, особливо для дітей. Приміром, сам по собі перегляд зображень некорисної їжі змушує дітей з’їдати більше протягом наступного перекусу 310. Навіть коли батьки намагаються обмежити дітей у надмірних калоріях, ефект переїдання залишається 311. Тому для тих, хто має дітей, слушна порада: не показуйте їм ролики з хотдогами, шоколадними челенджами і всім подібним.

Далі: треба вгамувати власну психіку.

У жінок тривожність є чинником, що змушує їсти калорійнішу їжу та збільшує ризик надмірної ваги 312. Чоловіки ж фактично поголовно ризикують переїдати на свята, незалежно від того, чи тривожно в них на душі. Підлітки із сімейною історією надмірної ваги, а також усі особини чоловічої статі обирають більш калорійну їжу, якщо їм запропонувати кілька варіантів 313.

Люди, які приймають БАДи для схуднення, схильні з’їдати після цього більше їжі! 314 Така собі самовинагорода. Автор учергове наголошує, що чарівної пігулки не існує! Хай якого розділу медицини (і життя) це стосується.

Додаткові ризики створює перебування на курортах. Бо саме там причаївся головний винахід диявола – шведський стіл. Якщо ви думаєте, що зможете регулярно вибирати зі шведського столу корисні продукти, а не ті, яких справді хочеться, – подумайте ще раз. Навіть люди після гастректомії (видалення шлунка) з метою схуднення, коли стають перед столами, заваленими різноманітною їжею, обирають калорійніші страви 315.

У теорії ми всі маємо страшенну силу волі. На практиці – обмежувати себе ефективно можна не у виборі страв, а розміром порції.

Але й тут не все так просто.

Якщо думаєте, що, узявши меншу тарілку, ви з’їсте менше (в енергетичному еквіваленті), ви глибоко помиляєтеся. Причому це істинно, як для людей із надмірною вагою, так і для осіб з нормальною масою тіла 316.

Але коли тарілка більшого розміру, люди схильні класти на неї більше овочів 317.

Давня мудрість каже, що на війні – головне маневри. Те саме стосується й боротьби з переїданням: усе залежить від того, з якого флангу підходити до продуктових завалів. На шведському столі 75 % людей кладуть на тарілку їжу, яку побачили першою. А вся «фінальна» тарілка на 66 % складається з перших трьох страв, які потрапили на очі 318. А якщо першою на тарілку лягла не надто корисна страва, це призводить до того, що загальна калорійність усіх обраних страв збільшується на 31 %.

Коли людям дають свободу вибору і просять сформувати своє меню корисніше, вони зазвичай просто заміняють десерти на фрукти. Якість решти трапези лишається незмінною 319.

Протягом свят і на відпочинку єдині дієві методи боротьби з переїданням та набором зайвої ваги – нудні й банальні. Регулярне зважування та нагадування про кількість вправ, необхідну, щоб спалити спожиті калорії, допомагає попереджати набір ваги 320.

Крім цього, ефективним є складання графіка змін власної ваги протягом свят чи відпочинку 321.

Ми всі знаємо, «як правильно». Секрет полягає в тому, щоб згадати, «як правильно», у потрібний момент.

276 https://bit.ly/2KdeoBx

277 https://bit.ly/2IWQXf8

278 https://bit.ly/2FdbWag

279 https://bit.ly/2FbBpkh

280 https://bit.ly/2Hqoa5t

281 https://go.nature.com/2KbRvhv

282 https://bit.ly/2qWMr80

283 https://bit.ly/2Hnj2yJ

284 https://bit.ly/2vNA1oS

285 https://bit.ly/2vHUhI9

286 https://bit.ly/2qZtlxU

287 https://bit.ly/2ySw8io Ч

288 https://go.nature.com/2qYj7yS

289 https://bit.ly/2JqAYVW

290 https://bit.ly/2HZUxoG

291 https://bit.ly/1SmVe8W

292 https://bit.ly/2Hrdboa

293 https://bit.ly/2qpF8DE

294 https://bit.ly/2HYauf0

295 https://mayocl.in/2pOCslw

296 https://bit.ly/2I0ju3l

297 https://bit.ly/2Kdwnrl

298 https://bit.ly/2qYEHmN

299 https://bit.ly/2qZ2Hpe

300 https://bit.ly/2Fj1TjZ

301 https://bit.ly/2qZlPE2

302 https://bit.ly/2r1TMmW

303 https://bit.ly/2Hws2Oe

304 https://bit.ly/39T13wm

305 https://mayocl.in/2r0FPqb

306 https://bit.ly/2R64Pfk

307 https://go.nature.com/2qOd016

308 http://bit.ly/2Q0Ew7y

309 http://bit.ly/2MMnPL9

310 http://bit.ly/35Zjhs5

311 http://bit.ly/2Qgu6PO

312 http://bit.ly/2EWEZBq

313 http://bit.ly/2ZtgchE

314 http://bit.ly/2t25tyH

315 http://bit.ly/2ZsgCop

316 http://bit.ly/2SwCltY

http://bit.ly/2Zryvnn

317 http://bit.ly/2SAIFR0

318 http://bit.ly/39f8c8v

319 http://bit.ly/2EUviTT

320 http://bit.ly/2MMo2Or

321 http://bit.ly/2ZtqOx1

Розділ 17 Пуповинна кров

Отже, ви вирішили стати мамою чи татом. А який може бути кращий подарунок малюкові, аніж уберегти його від усіх можливих страшних хвороб у майбутньому? Дуже зручно, що в більшості пологових будинків чи жіночих консультацій вам запропонують красиву брошурку про зберігання пуповинної крові. У спеціальному, само собою, банку. Спокуса дуже велика, бо всі ми свідомо чи не свідомо хотіли би знати, де впадемо, щоб підстелити соломку.

Але перш ніж бігти в касу, спочатку розберімося, які в цьому плюси, мінуси й підводні камені.

Лікбез такий: наш організм у перший момент після зачаття представлений усього лише однією клітиною, яка стрімко починає ділитися. Спочатку всі клітини однакові, але поступово з них утворяться кістки, шкіра, волосся, мозок, очі та решта запчастин типової людини. Очевидно, що клітини різних органів і тканин мають величезні відмінності між собою, хоча й походять від одного пращура. Але навіть у сформованому організмі залишається певна кількість таких клітин-пращурів, які називаються стовбуровими (або плюрипотентними, тобто такими, що мають різноманітний потенціал для розвитку). При народженні дитини можна зібрати й зберегти пуповинну кров і саму пуповину. У першій нас цікавлять стовбурові клітини крові (які можуть перетворитися на дорослі клітини крові). У другій – мезенхімальні стовбурові клітини (які можуть перетворитися на практично будь-які дорослі клітини).

Яка між ними різниця і що, власне, нам намагаються продати? Мезенхімальні стовбурові клітини

Представники банків крові розповідають, що ними можна лікувати дитячий церебральний параліч, травми, імунні розлади, аутизм, пухлини крові, розсіяний склероз і майже все, що можна придумати.

На сьогодні з усіх видів стовбурово-клітинної терапії FDA дозволяє використання лише пуповинної крові (не мезенхімальних клітин) для лікування пухлин і захворювань, що стосуються крові та системи кровотворення (кістковий мозок) 322.

Усе.

Для автора книжки позиція цієї установи є достатнім аргументом проти використання мезенхімальних клітин, бо жодна інша організація у світі не має подібного контролю за безпечністю, якістю й ефективністю медичних технологій.

Так, справді, можна знайти багато публікацій про використання мезенхімальних стовбурових клітин, але таке лікування або є експериментальним, або провадиться у країнах, відверто не передових у плані медицини. Якщо методика засвідчила себе ефективною в експерименті, це ще не дає жодної інформації про її безпеку. Ба більше, у випадку стовбурових клітин нас цікавлять віддалені наслідки.

Однак автор цілком усвідомлює, що який-небудь Мел Гібсон, зі сльозами на очах розповідаючи про порятунок свого старенького батька стовбуровими клітинами в Панамі, має значно переконливіші вигляд і звучання. Єдине прохання до читачів: пам’ятати, що вони – не Мел Гібсон, який може будь-якої миті перевезти тата на приватному медичному літаку з Панами в США в найкращу палату клініки Мейо, якщо раптом щось піде не так. А піти не так може.

Після неухваленої FDA стовбурової терапії можуть спостерігатися «легкі» побічні ефекти, на кшталт сліпоти чи пухлини спинного мозку 323.

Загалом про мезенхімальні клітини говорять здебільшого в розрізі досліджень на тваринах. Ще не розроблені не лише регуляторні моменти, а й суто технологічні 324.

Тому заяви банків, що ваші клітини передадуть для використання в будь-яку країну та клініку за вашим бажанням, дещо оптимістичні.

Існує окрема організація A Closer Look At Stem Cells, яка збирає для пацієнтів усю доступну інформацію у сфері стовбурових клітин. Усі зацікавлені в потенційному збереженні цих первинних клітин для своєї дитини можуть почати знайомство з матеріалу про те, як «стовбурові» клініки дурять людей 325.

А потім варто порівняти викладене там з інформацією, якою нас годують на сайтах вітчизняних банків і клінік крові. Пуповинні стовбурові клітини

Ці клітини справді широко використовуються в усьому світі для лікування переважно пухлин крові. Але, як завжди, диявол криється в деталях 326.

У «Пам’ятці» Європейського директорату із забезпечення якості медичних послуг зазначається:

імовірність того, що ви використаєте для своєї дитини її ж збережену пуповинну кров, 1 з 200 тисяч;

за 30 років у Європі таких випадків було 200 (ефективність невідома);

приватні банки пуповинної крові мають нижчі стандарти якості для добору зразків (в українських банках вашу пуповинну кров збережуть у 100 % випадків);

публічні банки крові відбраковують до 80 % потенційних донорів пуповинної крові (через інфекцію, недостатню кількість, якість тощо. В Україні публічних банків пуповинної крові немає);

у більшості випадків власної збереженої крові недостатньо для терапії;

більшість хвороб, коли необхідна пуповинна кров, зумовлені генетично. Тобто в збережених пуповинних клітинах міститься той самий генетичний дефект. Їх вливання є небезпечним. Дітей і дорослих з пухлинами крові можна лікувати донорською пуповинною кров’ю, але не своєю.

На сайті клініки Мейо (згадується вже вдруге, бо це найкраща клініка планети Земля) чітко пишуть, що в разі надання послуг приватним банком пуповинної крові ймовірність, що вдасться використати цю кров, дуже мала. І навіть тоді немає гарантії, що кров підійде за параметрами чи лишиться життєздатною після зберігання 327.

Таким чином, єдиним адекватним варіантом терапії пуповинною кров’ю є створення публічних банків крові, коли клітини своєї здорової дитини використовуються для лікування чужої хворої. Таких трансплантацій щороку в Європі виконується близько 35 тисяч.

Як читач розуміє, у нас такої системи просто немає. Приклади використання в Україні

Але ж якось цю послугу в нас надають?

Так, надають. На сайті найбільшого вітчизняного банку крові можна почитати про це 328.

З 2009 року зареєстровано кілька десятків використань для захворювань, де терапія стовбуровими клітинами не має наукової доказовості: гідроцефалія, гепатит, відставання в розвитку, ДЦП тощо. Результати лікування й ефективність не вказуються.

Немає жодної згадки про лікування лейкозів (пухлин крові). І це не дивно, ми вже знаємо чому (генетичні дефекти в самій пуповинній крові). Щонайменше тричі пуповинною кров’ю лікували розлади аутистичного спектра. Це все за 10 років.

За той самий час понад 400 разів використали власну пуповинну кров для дітей, яким у перші три дні життя робили хірургічні операції для корекції вад розвитку.

І тут потрібно зробити важливу ремарку. Це справді круто, без жартів. Але кров підійшла не тому, що вона пуповинна. А тому що це просто кров для заміщення крововтрати. І батьки ще до пологів знають про ваду, яку необхідно хірургічно лікувати одразу, і операція готується так само до пологів. Тому таке використання не має стосунку до широких мас і «про всяк випадок». І зберігати в банку роками теж нічого не треба. Кров узяли – й одразу використали.

Це необхідний мінімум про стовбурові клітини, який мають знати люди в Україні, якщо вони готуються стати батьками. Адже між об’єктивною реальністю та рекламною інформацією від банків крові – непристойна прірва.

Ми, звісно, живемо в добу високих технологій. Але здорового глузду ніхто не скасовував.

322 https://bit.ly/2wHqi0F

323 https://bit.ly/2n6Y8uM

324 https://bit.ly/2m0xL9F

325 https://bit.ly/2PbE42C

326 https://bit.ly/2luXoPz

327 https://mayocl.in/2n2Epfy

328 https://bit.ly/2lxxFpJ