Текст книги "Українські народні пісні"
Автор книги: Автор Неизвестен
Жанр:
Народные песни
сообщить о нарушении
Текущая страница: 7 (всего у книги 8 страниц)
Сонце низенько, вечір близенько
Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько! (2)
Ой вийди, вийди, та не барися -
Моє серденько розвеселиться. (2)
Ой вийди, вийди, серденько Галю,
Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (2)
Ой вийди, вийди, не бійсь морозу -
Я твої ніженьки в шапочку вложу. (2)
Через річеньку, через болото
Подай рученьку, моє золото! (2)
Через річеньку, через биструю
Подай рученьку, подай другую! (2)
Ой біда, біда, який я вдався,-
Брів через річеньку, та не вмивався. (2)
Ой завернуся та умиюся,
На свою милую хоч подивлюся. (2)
"Ой не вертайся та не вмивайся,
Ти ж мені, серденько, й так сподобався (2)
Ой там криниця під перелазом -
Вмиємось, серденько, обоє разом. (2)
Моя хустина шовками шита,
Утремось, серденько, хоч буду бита. (2)
Битиме мати – знатиму за що:
За тебе, серденько, не за ледащо!" (2)
Спать мені не хочеться
Спать мені не хочеться,
І сон мене не бере,
Та нікому пригорнути
Молодої мене.
Нехай мене той голубить,
А хто мене вірно любить;
Нехай мене пригортає,
Хто кохання в серці має.
Приспів:
Ох, ох, ох, ох,
Хто кохання в серці має.
Ох, ох, ох, ох,
Хто кохання в серці має.
Із-під хмизу на піч лізу,
Аж луна по хаті йде,
А хто мене вірно любить,
Той на печі знайде.
Я на піч, а він за мною, -
Укриюся з головою;
Відчепися, препоганий,
Цілуватись незугарний.
Приспів:
Ох, ох, ох, ох,
Цілуватись незугарний.
Ох, ох, ох, ох,
Цілуватись незугарний.
Жар, мати, капустицю
Жар, мати, буряки,
Жаль мені покидати
Чорноморських козаків.
Пусти ж мене, моя мати,
На вулицю погуляти,
На вулицю погуляти,
Коли хочеш зятя мати.
Приспів:
Ох, ох, ох, ох,
Коли хочеш зятя мати.
Ох, ох, ох, ох,
Коли хочеш зятя мати.
Сусідка
Заспіваймо пісню веселеньку,
Про сусідку молоденьку,
Про сусідку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
– Ой, сусідко, сусідко, сусідко,
Позич мені решітко, решітко:
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу.
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу.
Заспіваймо пісню веселеньку,
Про венгерку молоденьку,
Про венгерку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
– Ой, венгерко, венгерко, венгерко,
Позич мені люстерко, люстерко:
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Заспіваймо пісню веселеньку,
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Маю жінку молоду, молоду,
Не пущу ї по воду, по воду:
Могла би ся втопити, втопити,
Мусів бися женити, женити.
Могла би ся втопити, втопити,
Мусів бися женити, женити.
Заспіваймо пісню веселеньку,
Про мандрівця молоденького,
Про мандрівця заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
– Ой, дівчино, не вір ми, не вір ми,
Бо я хлопець мандрівний, мандрівний,
Я мандрую тут і там, тут і там,
Подобаюсь дівчатам, дівчатам.
Я мандрую тут і там, тут і там,
Подобаюсь дівчатам, дівчатам.
Та забіліли сніги
Та забіліли сніги,
Забіліли білі,
Ще й дібровонька.
Ще й дібровонька.
Та заболіло тіло,
Бурлацькеє біле,
Ще й головонька.
Ще й головонька.
Ніхто не заплаче
По білому тілу,
По бурлацькому.
По бурлацькому.
Ні отець, ні мати,
Ні брат, ні сестриця,
Ні жона його.
Ні жона його.
А тільки заплаче
По білому тілу
Товариш його.
Товариш його.
"Прости ж мене, брате,
Вірний товаришу,
Може, я умру...
Може, я умру...
Зроби ж мені, брате,
Вірний товаришу,
З клен-дерева труну.
З клен-дерева труну.
Поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
В вишневім саду.
В вишневім саду.
В вишневім садочку,
На жовтім пісочку,
Під рябиною.
Під рябиною.
Рости, рости, дерево,
Тонкеє, високеє,
Кучерявеє.
Кучерявеє.
Та розпусти гілля
Зверху до кореня,
Лист додолоньку.
Лист додолоньку.
Укрий моє тіло,
Бурлацькеє біле,
Ще й головоньку!
Ще й головоньку.
Та щоб моє тіло,
Бурлацькеє біле,
Та й не чорніло.
Та й не чорніло.
Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Та й не марніло".
Та орав мужик край дороги
Та орав мужик край дороги. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Край дороги!
Та воли в його круторогі. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Круторогі!
А погоничі чорнобриві. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Чорнобриві!
Та поклав торбу при дорозі. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
При дорозі.
Та ішли дівки хустки прати. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Хустки прати!
Та вони в його торбу вкрали. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Торбу вкрали.
Не порожню ж бо – з пирогами. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Пирогами!
Та не з простими пирогами. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Пирогами!
Та начинені горобцями. (2)
Цей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Горобцями!
Та туман яром котиться
Та туман яром котиться,
Гулять хлопцям хочеться.
Гей, гей, горе – не біда,
Гулять хлопцям хочеться.
Гей, гей, горе – не біда,
Гулять хлопцям хочеться.
Та гуляй парню молодий,
Поки не зазнав біди.
Гей, гей, горе – не біда,
Поки не зазнав біди.
Гей, гей, горе – не біда,
Поки не зазнав біди.
Дівка плаче, ридає -
Вона волі не має.
Гей, гей, горе – не біда,
Вона волі не має.
Гей, гей, горе – не біда,
Вона волі не має.
В саду вишенька цвіте,
Козак до дівчини йде.
Гей, гей, горе – не біда,
Козак до дівчини йде.
Гей, гей, горе – не біда,
Козак до дівчини йде.
В саду вишня зацвіла,
Дівка парня поняла.
Гей, гей, горе – не біда,
Дівка парня поняла.
Гей, гей, горе – не біда,
Дівка парня поняла.
Терен, мати, коло хати
Терен, мати, коло хати,
В нього цвіт біленький...
А хто любить очі карі,
А я – голубенькі.
А я люблю голубії:
Я на них дивлюся...
Брешіть, брешіть, воріженьки,
Я вас не боюся!
Брешіть, брешіть, воріженьки,
Добрешетесь лиха,
Бо нас двоє, серце моє,
Кохаймося стиха!
Не піду я на кладочку,
Бо кладочка гнеться...
Не піду я за багача,
Нехай западеться!
Не піду я на кладочку,
Бо кладочка змита...
Не піду я за багача,
Бо ще й буду бита!
Не піду я на кладочку,
Бо з кладочки впаду...
Не піду я за багача,
Бо за ним пропаду!
Тече вода каламутна
Тече вода каламутна.
"Мила моя, чом ти смутна?"
"Я не смутна, я сердита:
Через тебе була бита.
"Я не смутна, я сердита:
Через тебе була бита.
Била мене мати зночі
За Йванкові карі очі,
Ще й казала – буде бити,
Щоб Іванка не любити.
Ще й казала – буде бити,
Щоб Іванка не любити.
А я Йванка так шаную,
Де зустріну, там цілую,
Ой Іванку, серце моє,
Нема таких, як ми двоє!
Ой Іванку, серце моє,
Нема таких, як ми двоє!
Мамко моя солоденька,
І ти була молоденька,
Ти ходила так за батьком,
Як я тепер за Іванком.
Ти ходила так за батьком,
Як я тепер за Іванком.
Тобі було добре, мати,
Серед своїх вибирати:
Ти любила мого батька,-
Я люблю чужого Йванка.
Ти любила мого батька,-
Я люблю чужого Йванка.
Ой якби ми водно жили,
Нам би люди завиділи,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані".
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані".
Тече вода коло села,
А дівчина вже весела:
Любилися, кохалися -
Через рочок побралися.
Любилися, кохалися -
Через рочок побралися.
"Тече вода коло млина,
Мамко моя, я не винна,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані".
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані".
Тече річка невеличка
Тече річка невеличка
З вишневого саду...
Кличе козак дівчиноньку
Собі на пораду.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Кличе козак дівчиноньку
Собі на пораду.
"Порадь мене, дівчинонько,
Як рідная мати,
А чи мені женитися,
А чи тебе ждати?
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
А чи мені женитися,
А чи тебе ждати?"
"Ой я тебе, козаченьку,
І раджу, й не раджу:
Я з тобою вечір стою,
На іншого важу.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я з тобою вечір стою,
На іншого важу".
"Бодай тебе, дівчинонько,
З твоєю радою:
Я до тебе з щирим серцем,
А ти з неправдою!
Гей-гей-, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я до тебе з щирим серцем,
А ти з неправдою!
Бодай же ти, дівчинонько,
Тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені
Пшениченька зійшла!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у млині на камені
Пшениченька зійшла!"
"Бодай же ти, козаченьку,
Тоді оженився,
Як у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився!"
Ой у млині на камені
Пшениченька зійшла...
Ще молода дівчинонька,
А вже заміж вийшла.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Ще молода дічинонька,
А вже заміж вийшла.
Ой у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився...
Козак старий, літа пройшли,
А ще не женився.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Козак старий, літа пройшли,
А ще не женився.
Ти до мене не ходи
Ти до мене (2) не ходи, куций коротенький,
Бо до мене (2) ходить хлопець високий тоненький.
Понад сад виноград, а у саду грушка.
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя щебетушка.
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя щебетушка.
Ти до мене (2) не ходи, не міси болота,
Я за тебе (2) не піду, хоч би був зі злота.
Чи ти, мила, така гарна, чи мені здається.
Через тебе (2), моя мила, сон мій не береться.
Через тебе (2), моя мила, сон мій не береться.
Ти до мене (2) не ходи, не псуй собі ночі,
Я за тебе (2) не піду, бо ми ся не хоче.
Понад сад виноград, а у саду сливка,
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя чорнобривка.
Вийди, вийди, (2) ти до мене, моя чорнобривка.
Ти до мене (2) не ходи, не псуй собі ночі,
Я за тебе (2) не піду, бо мати не хоче.
Перестань, перестань до мене ходити.
Є у мене (2) гарний хлопець, буде мя любити.
Є у мене (2) гарний хлопець, буде мя любити.
Любити...
Ти ж мене підманула
Ти сказала: "Прийди, прийди!"
Не сказала, куди, куди.
Я прийшов – тебе нема, -
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: під комору,
Не сказала, під котору.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: в понеділок
Підем разом по барвінок.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у вівторок
Поцілуєш разів сорок,
Я прийшов – тебе нема, -
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у середу
Підем разом по череду.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у четвер
Підем разом по щавель.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у п’ятницю
Підем разом по суниці.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у суботу
Підем разом на роботу.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти сказала: у неділю
Підем разом на весілля.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
Тихо, тихо Дунай воду несе
Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дівка косу чеше. (2)
Вона чеше та й на Дунай несе:
"Пливи, косо, пливи за водою,
А я піду слідом за тобою.
Припливемо к зеленому лугу,
Скажу тобі всю свою притугу". (2)
Над Дунаєм явір зелененький,
Під явором коник вороненький. (2)
Під явором коник вороненький,
На конику козак молоденький. (2)
Ой він сидить, у скрипочку грає,
Струна струні стиха промовляє: (2)
"Нема краю тихому Дунаю,
Нема впину вдовиному сину. (2)
Нема впину вдовиному сину,
Що звів з ума хорошу дівчину." (2)
Туман яром, туман долиною
Туман яром, туман долиною. (2)
За туманом нічого не видно. (2)
Тільки видно дуба зеленого. (2)
Під тим дубом криниця стояла. (2)
В тій криниці дівча воду брало. (2)
Та й впустило золоте відерце, (2)
Засмутило козакові серце. (2)
"Ой хто ж теє відерце дістане, (2)
Той зі мною на рушничок стане". (2)
Обізвався козаченько в гаю: (2)
"А я твоє відерце дістану, (2)
Я з тобою на рушничок стану!" (2)
Тусі, тусі
Тусі, тусі,
Пішов батько по груші,
А мати по дині,
Принесуть дитині.
Люлі, люлі,
Прилетіли гулі,
Посіли на люлі,
Стали думати, гадати,
Чим дитину годувати:
Чи кашкою, чи медком,
Чи солодким яблучком.
У вишневому садочку
У вишневому садочку
Соловейко щебетав;
Молоденький козаченько
Дівчиноньку увіщав:
– Забудь мене, дівчинонько,
Забудь мене, молода,
Полюби собі другого, -
Цю любов знесе вода.
– А я ж тебе покохала
Не на день і не на два,
А тепер ти мені кажеш -
Цю любов знесе вода.
У вишневому садочку
Соловейко щебетав,
Молоденький козаченько
Дівчиноньку увіщав.
У сусіда хата біла
У сусіда хата біла,
У сусіда жінка мила,
А у мене ні хатинки,
Нема щастя, нема жінки.
А у мене ні хатинки,
Нема щастя, нема жінки.
Є у мене сусідонька -
Люба, мила дівчинонька,
Та не знаю, що робить,
Бо боюсь туди ходить.
Та не знаю, що робить,
Бо боюсь туди ходить.
"Сідлай, хлопче, вороного,
А собі бери другого
Та поїдем погуляєм,
У сусіда побуваєм!"
Та поїдем погуляєм,
У сусіда побуваєм!"
"Будь здорова, сусідонько,
Люба, мила дівчинонько,
Ой яка ж ти гарнесенька,
Як сніжечок, білесенька!"
Ой яка ж ти гарнесенька,
Як сніжечок, білесенька!"
"Годі, годі жартувати,
Ось іде і стара мати!"
"Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю!
"Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю!
Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю,
Хочу буть тобі ріднею,
Ти будь ненькою моєю!"
Хочу буть тобі ріднею,
Ти будь ненькою моєю!"
Ходить сонко
Ходить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці. (2)
Чужих дітей пробуджає,
А Софійку присипляє. (2)
– Ходи, сонко, сюди, до нас,
Буде тобі добре у нас: (2)
У нас хата тепленькая
І Софійка маленькая. (2)
Цвіте терен
Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
А я, молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечероньки не доїла,
Нічки не доспала.
Вечероньки не доїла,
Нічки не доспала.
Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Хоч дрімайте, не дрімайте -
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Нехай іде, нехай іде,
Нехай не вернеться,
Нехай йому молодому
Щастя усміхнеться.
Нехай йому молодому
Щастя усміхнеться.
А я молода дівчина,
Не буду я спати,
Буду його виглядати,
День і ніч чекати.
Буду його виглядати,
День і ніч чекати.
Час додому, час
Час додому, час,
Час і пора! (2)
Буде мене мати бити,
Та нікому боронити,-
Час додому, час, час, час, час,
Час додому, час!
Додому іду,
Як риба пливу. (2)
А за мною, молодою,
Сім кіп хлопців чередою,
В цимбалоньки тнуть, тнуть, тнуть, тнуть,
В цимбалоньки тнуть.
Комарі гудуть,
Спати не дають. (2)
Ой уткну я головоньку
У ячмінну соломоньку,
Нехай ніжки тнуть, тнуть, тнуть, тнуть,
Нехай ніжки тнуть.
В соломі лежу,
На хлопців гляжу, (2)
І киваю, і моргаю,
К собі хлопців прикликаю,
Нехай знають усі хлопці,
Що я лежу тут, тут, тут, тут,
Що я лежу тут.
Чи є в світі молодиця
Чи є в світі молодиця,
Як та Гандзя білолиця?
– Ой скажіте, добрі люди,
Що зо мною тепер буде?
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоїла?
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами?
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Важка ж моя гірка доля,
Знать, такая божа воля,
Щоб ніченьки я не спав,
За тобою пропадав.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Чи я мало сходив світа,
Чи мало я бачив квіта?
Чом калина найкрасніша,
Чого ж Гандзя наймиліша?
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Як на мене щиро гляне,
Серце моє, як цвіт, в’яне,
А як стане щебетати,
Сам не знаю, що діяти.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Де ж ти, Гандзю, вродилася,
Де ж ти чарів навчилася,
Що як глянеш ти очима,
Я заплачу, як дитина.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Гандзю, серце-молодичко,
Яке в тебе гарне личко,
І губоньки, і оченьки,
І ноженьки, і рученьки.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Гандзю, котко, не цурайся
Та на волю божу здайся,
Пригорнись до серця мого
Та не вважай ні на кого.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Коли ж твоя така воля,
Щоб ти мене не любила,
Лучче ж мені така доля,
Щоб злюбила мя могила.
Приспів:
Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.
Чи я в лузі не калина була
Чи я в лузі не калина була,
Чи я в лузі не червона була?
Взяли ж мене поламали
І в пучечки пов’язали
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в полі не травиця була,
Чи я в полі не зелена росла?
Взяли ж мене покосили
І на сіно посушили -
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в полі не пшениця була,
Чи я в полі не зерниста була?
Взяли ж мене та й пожали
І в снопики пов’язали -
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи я в батька не дитина була,
Чи я в батька не кохана була?
Взяли ж мене заміж дали
І світ мені зав’язали -
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чи не було річеньки утопитися,
Чи не було кращого полюбитися?
Були річки – повсихали,
Були кращі – повмирали.
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Чом ти не прийшов?
Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
І коня я мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала:
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".
Тече річенька
Невеличенька,
Схочу – перескочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.
Чом ти не прийшов? (3)
Чом, чом не прийшов
Чом, чом не прийшов,
Як ще місяць не зійшов,-
Тоді тебе принесло,
Як сонечко ізійшло.
Тоді тебе принесло,
Як сонечко ізійшло.
Прийди, милий, прехороший,
Скинь чоботи, прийди босий,
Щоб підківки не бряжчали,
Щоб собаки не гарчали.
Щоб підківки не бряжчали,
Щоб собаки не гарчали.
Чом, чом не прийшов,
Як я говорила,-
А у мене цілу нічку
Свічечка горіла!
А у мене цілу нічку
Свічечка горіла!
Чорна рілля ізорана
Чорна рілля ізорана, гей, гей!
Чорна рілля ізорана
І кулями засіяна, гей, гей!
І кулями засіяна.
Білим тілом зволочена, гей, гей!
Білим тілом зволочена
І кров’ю сполощена, гей, гей!
І кров’ю сполощена.
Вітер віє по долині, гей, гей!
Вітер віє по долині,
Лежить жовнір на могилі, гей, гей!
Лежить жовнір на могилі.
Ані тата, ані мами, гей, гей!
Ані тата, ані мами,
Ані труни, ані ями, гей, гей!
Ані труни, ані ями.
А нікому задзвонити, гей, гей!
А нікому задзвонити,
Китайкою личко вкрити, гей, гей!
Китайкою личко вкрити.
Летить ворон з чужих сторон, гей, гей!
Летить ворон, усідає,
Йому очі випиває, гей, гей!
Йому очі випиває.
Чорні очка, як терен
"Чорні очка, чорні очка, як терен,
Чорні очка, як терен, як терен, як терен.
Коли ми ся поберем, поберем?"
"Поберемся, поберемся в неділю,
Поберемся в неділю, в неділю, в неділю,
Маю в Бога надію, надію".
"Куди ж мене, куди ж мене поведеш?
Куди ж мене поведеш, поведеш, поведеш,
Коли хати не маєш, не маєш?"
"Поведу тя, поведу тя в чужую,
Поведу тя в чужую, в чужую, в чужую,
Поки свою збудую, збудую".
"Постав хату, постав хату з лободи,
Постав хату з лободи, з лободи, з лободи,
А в чужую не веди, не веди!
Чужа хата, чужа хата такая,
Чужа хата такая, такая, такая,
Як свекруха лихая, лихая.
Хоч не лає, хоч не лає, та бурчить,
Хоч не лає, та бурчить, та бурчить, та бурчить,
А все ж вона не мовчить, не мовчить".
Чорноморець, матінко, чорноморець
"Чорноморець, матінко, чорноморець
Вивів мене босую на морозець. (2)
Вивів мене босую та й питає:
"Чи є мороз, дівчино, чи немає?" (2)
"Ой нема морозоньку, тільки роса,
А я з чорноморчиком стою боса". (2)
Ой став вітер буйненький повівати,
Ой став мене чорноморець підмовляти. (2)
"Ходи, ходи, дівчино, ходи з нами,
Дамо тобі сірмяжину із стрічками. (2)
Дамо тобі черевички з підківками,
Дамо тобі ще й віночок із квітками". (2)
Дурна була, матінко, послухала,
Сіла з чорноморчиком, поїхала. (2)
Я ж думала жить буду, панувати,
А теперка довелося бідувати. (2)
А тепер доводиться горювати,
На чужії нивочці жито жати. (2)
На чужії нивочці жито жала,
Малесенькі снопики пов’язала. (2)
