Текст книги "История всемирной литературы в девяти томах: том шестой"

Автор книги: Коллектив авторов

сообщить о нарушении

Текущая страница: 107 (всего у книги 109 страниц)

Осповат А. Л. «Как слово наше отзовется…»: О первом сб. Ф. И. Тютчева. – М., 1980.

Пигарев К. В. Жизнь и творчество Тютчева. – М., 1962.

Пигарев К. В. Ф. И. Тютчев и его время. – М., 1978.

Тютчевский сборник (1873–1923). – Пг., 1923.

Урания: Тютчевский альманах, 1803–1928. – Л., 1928.

Чулков Г. И. Летопись жизни и творчества Ф. И. Тютчева. – М.; Л., 1933.

Бочева М. Лириката на Тютчев. – С., 1980.

Bilokur B. A concordance to the Russian poetry of Fedor I. Tiutchev. – Providence, 1975.

Cornillot F. Tiouttchev Poète – philosophe. – Lille, 1974.

Gregg R. A. Fedor Tiutchev: The evolution of a poet. – N. Y.; L., 1965.

Kempf R. F. I. Tjutčev: Persönlichkeit und Dichtung. – Göttingen, 1956.

Stremooukhoff D. La poésie et l’idéologie de Tiouttchev. – P., 1937.

ПРОЗА И ДРАМАТУРГИЯ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ 20–30‑х ГОДОВ

Вильчинский В. П. Николай Филиппович Павлов: Жизнь и творчество. – Л., 1970.

Сакулин П. Н. Из истории русского идеализма: Князь В. Ф. Одоевский: Мыслитель. Писатель. – М., 1913. – Т. 1, ч. 1/2.

Baumann W. Die Zukunftsperspektiven des Fürsten V. F. Odoevskij: Lit., Futurologie u. Utopie. – Frankfurt a. M., 1980.

Goldgart S. Późna proza Aleksandra Weltmana: Cykl powieściowy «Przygody zaczerpnięte z morza życia». – Wrocław, 1971.

Mejszutowicz Z. Powieść obyczajowa Tadeusza Bułharyna. – Wrocław, 1978.

Smada J. Antoni Pogorielski: Życie i twórczość na tłe epoki. – Wrocław, 1970.

КОЛЬЦОВ

А. В. Кольцов: Страницы жизни и творчества: К 175-летию со дня рождения. – Воронеж, 1984.

Кузнецов В. И. Нетленные строки: Этюды об А. Кольцове и И. Никитине. – Воронеж, 1984.

Ласунский О. Г. А. В. Кольцов: Указат. лит. (1951–1971). – Воронеж, 1972.

Скатов Н. Н. Кольцов. – М., 1983.

Скатов Н. Н. Поэзия Алексея Кольцова. – Л., 1977.

Тонков В. А. А. В. Кольцов: Жизнь и творчество. – 2‑е изд., перераб. и доп. – Воронеж, 1958.

ЛЕРМОНТОВ

Андреев – Кривич С. А. Лермонтов: Вопр. творчества и биографии. – М., 1954.

Андроников И. Л. Лермонтов: Исслед. и находки. – 4‑е изд. – М., 1977.

Бродский Н. Л. Лермонтов: Биография. – М., 1945. – Т. 1: 1814–1832.

Венок М. Ю. Лермонтову: Юбил. сб. – М.; Пг., 1914.

Висковатый П. А. Михаил Юрьевич Лермонтов: Жизнь и творчество. – М., 1891.

Герштейн Э. Г. «Герой нашего времени» М. Ю. Лермонтова. – М., 1976.

Герштейн Э. Г. Судьба Лермонтова. – М., 1964.

Гинзбург Л. Я. Творческий путь Лермонтова. – Л., 1940.

Григорьян К. Н. Лермонтов и его роман «Герой нашего времени». – Л., 1975.

Дурылин С. Н. Как работал Лермонтов. – М., 1934.

Жизнь и творчество М. Ю. Лермонтова. М., 1941.

Коровин В. И. Творческий путь М. Ю. Лермонтова. – М., 1973.

Котляревский Н. А. М. Ю. Лермонтов: Личность поэта и его произведения. – 5‑е изд., испр. и доп. – Пг., 1915.

М. Ю. Лермонтов. – М., 1941–1948. – (Лит. наследство / АН СССР. Ин-т лит. (Пушкинский дом); Т. 43/44, 45/46).

М. Ю. Лермонтов: Исслед. и материалы. – Л., 1979.

Лермонтов и литература народов Советского Союза. – Ереван, 1974.

Лермонтовская энциклопедия. – М., 1981.

Лермонтовский сборник. – Л., 1985.

Ломинадзе С. В. Поэтический мир Лермонтова. – М., 1985.

Максимов Д. Е. Поэзия Лермонтова. – М.; Л., 1964.

Мануйлов В. А. Летопись жизни и творчества М. Ю. Лермонтова. – М.; Л., 1964.

Мануйлов В. А. Михаил Юрьевич Лермонтов: Биография писателя. – 2‑е изд. – Л., 1976.

Мануйлов В. А. Роман М. Ю. Лермонтова «Герой нашего времени»: Комментарий. – 2‑е изд., доп. – Л., 1975.

Миллер О. В. Библиография литературы о М. Ю. Лермонтове (1917–1977 гг.). – Л., 1980.

Михайлова Е. Н. Проза Лермонтова. – М., 1957.

Обручев С. В. Над тетрадями Лермонтова. – М., 1965.

Розанов И. Н. Лермонтов мастер стиха. – М., 1942.

Творчество М. Ю. Лермонтова: 150 лет со дня рождения, 1814–1964. – М., 1964.

Удодов Б. Т. М. Ю. Лермонтов: Худож. индивидуальность и творч. процессы. – Воронеж, 1973.

Федоров А. В. Лермонтов и литература его времени. – Л., 1967.

Фохт У. Р. Лермонтов: Логика творчества. – М., 1975.

Эйхенбаум Б. М. Лермонтов: Опыт ист. – лит. оценки. – Л., 1924.

Эйхенбаум Б. М. Статьи о Лермонтове. – М.; Л., 1961.

Gane T. Lermontov. – Buc., 1963.

Garrard J. G. Mikhail Lermontov. – Boston, 1982.

Gerlinghoff P. Frauengestalten und Liebesproblematik bei M. J. Lermontov. – Meisenheim am Glan, 1968.

Giusti W. Il demone e l’angele Lermontov e la Russia del suo tempo. – Messina; Firenze, 1968.

Guski A. M. Ju. Lermontovs Konzeption des literarischen Helden. – München, 1970.

Mersereau J. Mikhail Lermontov. – Carbondale, 1962.

Turner C. J. G. Pechorin: An essay on Lermontov’s „A hero of our time“. – Birmingham, 1978.

ГОГОЛЬ

Белый А. Мастерство Гоголя. – М., Л., 1934.

Гиппиус В. В. Гоголь. – Л., 1924.

Гоголь: История и современность: (К 175-летию со дня рождения). – М., 1985.

Н. В. Гоголь: Материалы и исслед. – М.; Л., 1936. – Т. 1, 2.

Гуковский Г. А. Реализм Гоголя. – М.; Л., 1959.

Данилов С. С. Гоголь и театр. – Л., 1936.

Золотусский И. П. Гоголь. – 2‑е изд., испр. и доп. – М., 1984.

Иофанов Д. Н. В. Гоголь: Детские и юношеские годы. – Киев, 1951.

Карташова И. В. Гоголь и романтизм. – Калинин, 1975.

Котляревский Н. А. Н. В. Гоголь, 1829–1842; Очерк из истории русской повести и драмы. – 4‑е изд., испр. – Пг., 1915.

Кривонос В. Ш. «Мертвые души» Гоголя и становление новой русской прозы. – Воронеж, 1985.

Макогоненко Г. П. Гоголь и Пушкин. – Л., 1985.

Мандельштам И. О характере гоголевского стиля: Глава из истории рус. лит. яз. – СПб.; Гельсингфорс, 1902.

Манн Ю. В. В поисках живой души: «Мертвые души»: писатель – критика – читатель. – М., 1984.

Манн Ю. В. Поэтика Гоголя. – М., 1978.

Машинский С. И. Историческая повесть Гоголя. – М., 1940.

Машинский С. И. Художественный мир Гоголя. – 2-изд. – М., 1979.

Мочульский К. В. Духовный путь Гоголя. – Paris, 1934.

Николаев Д. П. Сатира Гоголя. – М., 1984.

Николай М. [Кулиш П. А.] Записки о жизни Н. В. Гоголя: В 2 т. – СПб., 1856.

Николай М. [Кулиш П. А.] Опыт биографии Н. В. Гоголя. – СПб., 1854.

Овсянико – Куликовский Д. Н. Гоголь. – 2‑е изд., доп. – СПб., 1907.

Поспелов Г. Н. Творчество Н. В. Гоголя. – М., 1953.

Слонимский А. Л. Техника комического у Гоголя. – Пг., 1923.

Смирнова – Чикина Е. С. Поэма Н. В. Гоголя «Мертвые души»: Комментарий. – 2‑е изд., испр – Л., 1974.

Степанов Н. Л. Н. В. Гоголь: Творческий путь. – 2‑е изд. – М., 1959.

Храпченко М. Б. Николай Гоголь: Лит. путь. Величие писателя. – М., 1984.

Шенрок В. И. Материалы для биографии Н. В. Гоголя. – М., 1892–1897. – Т. 1–4.

Bock I. Die Analyse der Handlungsstrukturen von Erzählwerken am Biespiel von N. V. Gogol’s «Die Nase» und «Der Mantel». – München, 1982.

Braun M. N. W. Gogol: Eine literarische Biographie. – München, 1973.

Daniel J. Gogol et le théâtre. – Troyes, 1982.

Driessen F. G. Gogol as a chort – story writer: A study of his technique of composition. – The Hague, 1965.

Erlich V. Gogol. – New Haven; L., 1969.

Fanger D. The creation of Nikolai Gogol. – Cambridge (Mass.), 1979.

Galster B. Mikołaj Gogol. – W-wa, 1967.

Günther H. Das Groteske bei N. V. Gogol’: Formen und Funktionen. – München, 1968.

Kasack W. Die Technik der Personendarstellung bei N. V. Gogol. – Wiesbaden, 1957.

Magarshack D. Gogol: A life. – L., 1957.

Nabokov V. Nikolai Gogol. – Norfolk, 1944.

Peace R. The enigma of Gogol: An examination in writings of N. V. Gogol and their place in the Russian literature tradition. – Cambridge, 1981.

Proffer C. R. The simile and Gogol’s Dead souls. – The Hague; Paris, 1967.

Schreier H. Gogol’s religiöses Weltbild und sein literarisches Werk: Zur Antagonie zwischen Kunst und Tendenz. – München, 1977.

Sobel R. Gogol’s forgotten book: «Selected passages» and its contemporary readers. – Wash., 1981.

Steffensen E. Idé og virkelighed i Gogol’s kunst: En analyse af forfatterskabets centrale problematik. – København, 1967.

Troyat H. Gogol. – P., 1971.

Worrall N. Nikolai Gogol and Ivan Turgenev. – L., 1982.

НАТУРАЛЬНАЯ ШКОЛА

Жук А. А. Сатира натуральной школы. – Саратов, 1979.

Кулешов В. И. Натуральная школа в русской литературе XIX века. – 2‑е изд. – М., 1982.

Цейтлин А. Г. Становление реализма в русской литературе: (Рус. физиологический очерк). – М., 1965.

Бессараб М. Я. Владимир Даль: Книга о доблестном гражданине России и великом борце за рус. яз. – 2‑е изд., испр. и доп. – М., 1972.

Мещеряков В. П. Григорович – писатель и искусствовед. – Л., 1985.

Порудоминский В. И. Даль – М., 1971

Baer J. T. Vladimir Ivanovič Dal’ as a belletrist. – The Hague; Paris, 1972.

Hodgson P. From Gogol to Dostoevsky: Jakov Butkov, a reluctant naturalist in the 1804’s. – München, 1976.

Literaturwissenschaftliches Seminar zur Analyse dreier Erzählungen von Vl. I. Dal’. – München, 1975.

БЕЛИНСКИЙ И РАЗВИТИЕ ЛИТЕРАТУРНОЙ ТЕОРИИ

В. Г. Белинский. – М., 1948–1951. – (Лит. наследство / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького; Т. 55–57).

Белинский и современность. – М., 1964.

Гуляев Н. А. В. Г. Белинский и зарубежная эстетика его времени. – Казань, 1961.

Егоров Б. Ф. Литературно – критическая деятельность В. Г. Белинского. – М., 1982.

Кийко Е. И. В. Г. Белинский: Очерк лит. – крит. деятельности. – М., 1972.

Лаврецкий А. Эстетика Белинского. – М., 1959.

Мордовченко Н. И. Белинский и русская литература его времени. – М.; Л., 1950.

Нечаева В. С. В. Г. Белинский: Начало жизненного пути и лит. деятельности, 1811–1830. – М., 1949.

Нечаева В. С. В. Г. Белинский: Учение в университете и работа в «Телескопе» и «Молве», 1829–1836. – М., 1954.

Нечаева В. С. В. Г. Белинский: Жизнь и творчество, 1836–1841. – М., 1961.

Нечаева В. С. В. Г. Белинский: Жизнь и творчество, 1842–1848. – М., 1967.

Оксман Ю. Г. Летопись жизни и творчества В. Г. Белинского. – М., 1958.

Пехтелев И. Г. Белинский – историк русской литературы. – 2‑е изд. – М., 1961.

Поляков М. Я. Виссарион Белинский: Личность – идеи – эпоха. – М., 1960.

Пыпин А. Н. Белинский, его жизнь и переписка. – 2‑е изд. – СПб., 1908.

Соболев П. В. Эстетика Белинского. – М., 1978.

Тальников Д. Л. Театральная эстетика Белинского. – М., 1962.

Щербина В. Р. Революционно – демократическая критика и современность: Белинский, Чернышевский, Добролюбов. – М., 1980.

Наслеђе естетичке и книжевно – критичке мисли Белинског. – Београд, 1975.

Ambrogio I. Belinskij e la teoria del realismo. – Roma, 1963.

Borsukiewicz J. Wissarion Bieliński i romantyzm rosyjski. – W-wa, 1975.

Fasting S. V. G. Belinskij: Die Entwicklung seiner Literaturtheorie. – Bergen, 1969. – Bd. 1: Die Wirklichkeit ein Ideal.

Friedleander K. Belinskij och den ryska litteraturens guldålder. – Stockholm; Norstedt, 1966.

Глава 2. УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Українські письменники: Біобібліогр. словник. – Київ, 1963. – Т. 2/3: Дожовтневий період (XIX – початок XX ст.).

Королевич Н. Ф., Сарана Ф. К. Слов’янська філологія на Україні (1958–1962 рр.): Бібліографія. – Київ, 1963.

Слов’янська філологія на Україні (1963–1967 рр.): Бібліографія. – Київ, 1968. – Ч. 2: Літературознавство, вип. 1: Загальні питання слов’янського літературознавства. Українська література.

Слов’янська філологія на Україні (1968–1976 рр.): Бібліогр. покажчик. – Київ, 1979. – Ч. 2: Літературознавство, вип. 1: Загальні питання словянського літературознавства. Українська література; Вип. 2: Життя і творчість окремих українських письменників.

Слов’янська філологія на Україні (1977–1981 рр.): Біблиогр. покажчик. – Київ, 1983. – Ч. 2: Літературознавство.

Бойко І. З. Українські літературні альманахи і збірники XIX – початку XX ст.: Біблиогр. покажчик. – Київ, 1967.

Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. – Київ, 1965. – Т. 2: Українська література XIX – початку XX ст.

Вервес Г. Д. В інтернаціональних літературних зв’язках: Питання контексту. – 2‑е вид., доп. і перероб. – Київ, 1983.

Волинський П. К. Теоретична боротьба в українській літературі: (Перша половина XIX ст.). – Київ, 1959.

Гнатюк М. П. Українська поема першої половини XIX ст.: Проблеми розвитку жанру. – Київ, 1975.

Гончар О. І. Григорій Квітка – Основ’яненко: Життя і творчість. – Київ, 1969.

Деркач Б. А. Євген Гребінка: Літ. портрет. – Київ, 1974.

Дмитрук В. Т. Сторінки віковічної дружби: 3 історії українсько – болгарських зв’язків XIX – початку XX ст. – Львів, 1958.

З исторії чехословацько – українських зв’язків. – Братіслава, 1959.

Зубков С. Д. Григорій Квітка – Основ’яненко: Життя і творчість. – Київ, 1978.

Иваньо И. В. Очерк развития эстетической мысли Украины. – М., 1981.

Історія української літератури: У 8 т. – Київ, 1967–1968. – Т. 2: Становлення нової літератури: Друга половина XVIII – тридцяті роки XIX ст.; Т. 3; Література 40–60‑х років в XIX ст.

Калениченко Н. Л. Українська література XIX ст.: Напрями, течії. – Київ, 1977.

Кирилю Є. П. Іван Котляревський: Життя і творчість. – Київ 1981.

Кирилю Є П. Український романтизм у типологічному зіставленні з літературами західно– і південнословянських народів: Перша половина XIX ст. – Київ, 1973.

Крутікова Е. Є. Гоголь та українська література (30–80 рр. XIX ст.). – Київ, 1957.

Федченко П. М. Літературна критика на Україні першої половини XIX ст. – Київ, 1982.

Шпильова О. В. Головні етапи українсько – болгарських літературних зв’язків XIX–XX ст. – Київ, 1963.

Шубравський В. Є. Від Котляревського до Шевченка: Проблема народності української літератури. – Київ, 1976.

Яценко М. Т. На рубежі літературних епох: «Енеїда» Котляревського і художній прогрес в українській літературі. – Київ, 1977.

ШЕВЧЕНКО

Т. Г. Шевченко: Бібліогр. літератури про життя і творчість, 1839–1959: В 2 т. – Кїив, 1963.

Сарана Ф. К. Т. Г. Шевченко: Бібліогр. ювілейної літератури, 1960–1964. – Київ, 1968.

Вервес Г. Д. Тарас Шевченко і Польща. – Київ, 1964.

Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії до заслання. – Київ, 1964.

Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії, 1847–1861, рр. – Київ, 1968.

Мольнар М. Тарас Шевченко у чехів та словаків. – Пряшево, 1961.

Прийма Ф. Я. Шевченко и русская литература XIX века. – М.; Л., 1961.

Русакієв С. Тарас Шевченко і болгарська література. – Київ, 1968.

Світова велич Шевченка: Зб. матеріалів про творчість Т. Г. Шевченка: В 3 т. – Київ, 1964.

Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка. – Київ, 1980.

Хинкулов Л. Ф. Тарас Шевченко: Биогр. – М., 1960.

Шиблиовский Е. С. Т. Г. Шевченко и русские революционные демократы. – 2‑е изд., перераб. и доп. – Киев, 1975.

Шагинян М. С. Тарас Шевченко. – 4‑е изд. – М., 1964.

Шевченкознавство: Підсумки і проблеми. – Київ, 1975.

Глава 3. БЕЛОРУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Гісторыя беларускай дакастрычніцкай літаратуры: Ў 2 т. – Мінск, 1969. – Т. 2: Літаратура XIX – пачатку XX ст.

Грынчык М. М. Фальклорныя традыцыі ў беларускай дакастрычніцкай паэзіі. – Мінск, 1969.

Каваленка В. А. Вытокі. Уплывы. Паскоранасць: Развіццё беларускай літаратуры XIX–XX ст. – Мінск, 1975.

Каваленка В. А. Міфа – паэтычныя матывы ў беларускай літаратуры. – Мінск, 1981.

Кісялёў Г. В. Героі і музы: Гіст. – літ. нарысы. – Мінск, 1982.

Кісялёў Г. В. Загадка беларускай «Энеіды». – Мінск, 1971.

Кісялёў Г. В. Пошукі імя. – Мінск, 1978.

Лазарук М. А. Станаўленне беларускай паэмы: (Жанр паэмы і некаторыя асаблівасці развіцця беларускай літ. ў першай палавіне XIX ст.). – Мінск, 1968.

Ларчанка М. Г. На шляхах да рэалізма. – Мінск, 1958.

Лойка А. А. Адам Міцкевіч і беларуская літаратура. – Мінск, 1959.

Лойка А. А. Гісторыя беларускай літаратуры: Дакастрычніцкі перыяд. – Мінск, 1977. – Ч. 1.

Мальдзіс А. І. Падарожжа ў XIX стагоддзе: З гісторыі беларускай літ., мастацтва і культуры. – Мінск, 1969.

Мальдзіс А. І. Творчае пабрацімства: Беларуска – польскія літ. ўзаемасувязі ў XIX ст. – Мінск, 1966.

Пачынальнікі: 3 гіст. – лит. матэрыялаў XIX ст. – Мінск, 1977.

Глава 4. ЕВРЕЙСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Рейзен З. Лексикон фун дер йидишер литератур пресе ун филологие. – 2‑е изд. – Вильно, 1926–1929. – Т. 1–4.

Винер М. Цу дер гешихте фун дер литератур фун XIX йоргундерт. – Киев, 1940.

Марек П. С. Очерки по истории просвещения евреев в России. – М., 1909.

Эрик М. Этюдн цу дер гешихте фун дер гашколе (1789–1881). – Минск, 1934.

Эрик М., Розенцвайг А. Ди йидише литератур ин XIX йоргундерт. – Киев; Харьков, 1935. – Кн. 1: 1800–1881.

Глава 5. МОЛДАВСКАЯ ЛИТЕРАТУРА В РОССИИ

История литературий молдовенешть: Ын 3 вол. – Кишинэу, 1986, – Вол. 1.

Корбу Х. Г. Становление новой молдавской литературы и проблема творческого метода (1840–1860). – Кишинев, 1976.

Левит Е. Филе векь, некуноскуте: Контрибуций штиинцифико – документаре ла история литературий ши културий молдовенешть. – Кишинэу, 1981.

Осадченко И. Е. Литературные связи Молдавии и России в XIX веке. – Кишинев, 1983.

Очерки молдавско – русско – украинских литературных связей: (С древнейших времен до середины XIX в.). – Кишинев, 1978.

Пажинь дин история литературий ши културий молдовенешть. – Кишинэу, 1979.

Поезия молдовеняскэ модернэ ла ынчепутуриле ей (1770–1840). – Кишинэу, 1977.

Студий ши материале деспре Александру ши Болеслав Хыждеу. – Кишинэу, 1984.

Глава 6. ЛИТЕРАТУРЫ ПРИБАЛТИКИ

ЛИТОВСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Jovaisas A. Liudvikas Rėza. – Vilnius, 1969.

Laurynaitis V. Dionizas Poška. – Vilnius, 1959.

Lebedys J. Simonas Stanevičius. – Vilnius, 1955.

Merkys V. Simonas Daukantas. – Vilnius, 1972.

Mikšytė R. Antano Baranausko kūryba. – Vilnius, 1964.

Mikšytė R. Silvestras Valiūnas. – Vilnius, 1978.

Vanagas V. Antanas Strazdas. – Vilnius, 1968.

ЛАТЫШСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Latviešu literatūras darbinieki: Biogrāfiska vārdnīca. – Rīga, 1965.

Latviešu literatūras vēsture: 6. sēj. – Rīga, 1959. – l. sēj.

Валескалн П. И. Очерк развития прогрессивной философской и общественно – политической мысли в Латвии. – Рига, 1967.

Apīnis A. Latviešu grāmatniecība: No pirmsākumiem līgz 19. gs. beigām. – Rīga, 1977.

Valeinis V. Latviešu lirikas vēsture. – Rīga, 1976.

ЭСТОНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Anvelt L. O. W. Masing ja kaasaegsed: Lisandusi nende tundmiseks. – Tallinn, 1979.

Fr. R. Faehlmann’i album. – Tartu, 1929.

Laidvee H. Fr. R. Kreutzwaldi bibliograafia, 1833–1969. – Tallinn, 1978.

Lisandusi K. J. Petersoni tundmaõppimiseks. – Tartu, 1927.

Nirk E. Kreutzwald ja eesti rahvusliku kirjanduse algus. – Tallinn, 1968.

Vinkel A. Eesti rahvaraamat: Ülevaade XVIII ja XIX sajandi lugemisvarast. – Tallinn, 1966.

Глава 7. ЛИТЕРАТУРЫ СЕВЕРНОГО КАВКАЗА И ДАГЕСТАНА

Абакарова Ф. О. Очерки даргинской дореволюционной литературы. – Махачкала, 1963.

Абдуллаев М. А. Мыслители народов Дагестана XIX и начала XX вв. – Махачкала, 1963.

Алиев С. М. Дорога в современность: Проблемы реализма в кумыкской лит. XIX и начала XX веков. – Махачкала, 1977.

Ардасенов Х. Н. Очерк развития осетинской литературы: Дооктябрьский период. – Орджоникидзе, 1959.

Вагабова Ф. И. Формирование лезгинской национальной литературы. – Махачкала, 1970.

Вагидов А. М. Становление и развитие даргинской поэзии. – Махачкала, 1979.

Гамзатов Г. Г. Литература народов Дагестана дооктябрьского периода: Типология и своеобразие худож. опыта. – М., 1982.

Гашаров Г. Г. Лезгинская ашугская поэзия и литература. – Махачкала, 1975.

Джусойты Н. Г. История осетинской литературы. – Тбилиси, 1980. – Кн. 1 (XIX в.).

Кассиев Э. Ю. Очерки лакской дореволюционной литературы. – Махачкала, 1959.

Кумыков Т. Х. Казы – Гирей: Жизнь и деятельность. – Нальчик, 1978.

Кумыков Т. Х. Хан – Гирей: (Жизнь и деятельность). Нальчик, 1968.

Магомедов Б. М. Очерки аварской дореволюционной литературы. – Махачкала, 1961.

Мусаханова Г. Б. Очерки кумыкской дореволюционной литературы. – Махачкала, 1959.

Султанов К. Д. Очерки истории дагестанских литератур XIX – начала XX века – Махачкала, 1978.

Тресков И. В. Этюды о Шоре Ногмове. – 2‑е изд., доп. – Нальчик, 1974.

Хайбуллаев С. М. О дореволюционной аварской литературе. – Махачкала, 1974.

Хакуашев А. Х. Адыгские просветители. – Нальчик, 1978.

III. ЛИТЕРАТУРЫ ЗАКАВКАЗЬЯ

Глава 1. ГРУЗИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Абашидзе К. Г. Этиудеби мецхрамете саукунис картули литературис шесахеб. – 2‑е изд. – Тбилиси, 1970.

Абзианидзе Г. Н. Нарквевеби мецхрамете саукунис картули сазогадоебриви азровнебидан. – Тбилиси, 1959.

Асатиани Г. Л. Сатавеебтан. – Тбилиси, 1982.

Асатиани Л. Н. Рчеули ткзулебани. – Тбилиси, 1958. – Т. 1.

Ахали картули литературис историа. – Тбилиси, 1972. – Т. 1.

Гамезардашвили Д. М. Александр Чавчавадзе да картули романтизми. – Тбилиси, 1948.

Гацерелия А. Рчеули нацереби. – Тбилиси, 1965. – Т. 2: Монограпиеби.

Джибладзе Г. Н. Романтики и реалисты в грузинской литературе XIX века. – Тбилиси, 1963.

Евгенидзе Ю. Картули романтизмис сакитхеби. – Тбилиси, 1982.

Зандукели М. З. Ахали картули литература. – 4‑е изд., испр. и доп. – Тбилиси, 1956. – Т. 1.

Ингороква П. И. Николоз Бараташвили. – Тбилиси, 1969. – На груз. яз.

Какабадзе М. Картули романтизмис эровнули сацкисеби. – Тбилиси, 1983.

Каландадзе А. П. Литературули нарквевеби. – Тбилиси, 1972.

Картули литературис историа еквс томад. – Тбилиси, 1969. – Т. 3: XIX саукунис пирвели нахевари.

Кенчошвили А. Д. Александре Чавчавадзе: (Цховреба да шемокмедеба). – Тбилиси, 1953.

Кикодзе Г. XIX саукунис картули литературис историа. – Тбилиси, 1947.

Котетишвили В. Картули литературис историа: (XIX саукуне). – Тбилиси, 1959.

Махарадзе А. Картули романтизми. – Тбилиси, 1982.

Радиани Ш. Ахали картули литература. – Тбилиси, 1954.

Хаханов А. С. Очерки по истории грузинской словесности. – М., 1906. – Вып. 4: Литература XIX в.

Глава 2. АЗЕРБАЙДЖАНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Агаян Ц. П. А. Бакиханов. – Баку, 1948.

Азəрбајҹан әдәбијјаты тарихи. – Бакы, 1960. – ҹ. 2: XIX әсрин әввәлләриндән 1917-ҹи илә гәдәр.

Бајрамов А. Мирзә Шәфи Вазеһин әдәби ирси. – Бакы, 1980.

Гасымзадә Ф. Аббасгулу аға Бакыханов Гүдси. – Бакы, 1956.

Гасымзадә Ф. XIX әср Азәрбајҹан әдәбијјаты тарихи. – Бакы, 1974.

Ениколопов И. К. Поэт Мирза – Шафи. – Баку, 1938.

Кочарлинский Ф. Литература азербайджанских татар. – Тифлис, 1903.

Мәммәдов К. Гасымбәј Закир. – Бакы, 1957.

Рафили М. Мирза Шафи в мировой литературе. – Баку, 1958.

Садыхов М. Писатели – декабристы и Азербайджан. – Баку, 1967.

Садыхов М. Русские писатели об Азербайджане: Рус. – азерб. лит. связи первой трети XIX в. – Баку, 1970.

Сеид – заде А. А. Мирза – Шафи или Боденштедт? – Баку, 1940.

Сеид – заде А. А. Мирза – Шафи Садык – оглы Вазех. – Баку, 1969.

Глава 3. АРМЯНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Абегян М. Еркер. – Ереван, 1975. – Т. 7.

Абов Г. А. Хачатур Абовян: Жизнь и творчество. – Ереван, 1948.

Ай нор граканутян патмутюн. – Ереван, 1962. – Т. 1.

Акопян П. Хачатур Абовян: Кянкы, горцы, жаманакы, – Ереван, 1967.

Григорьян К. Н. Из истории русско – армянских литературных и культурных отношений: (X – начало XX вв.) – Ереван, 1974.

Даниелян К. Ай мемуараин граканутян патмутюниц. – Ереван, 1961.

Каринян А. Акнаркнер ай парберакан мамули патмутян. – Ереван, 1956–1960. – Т. 1–2.

Мкрян О. Тагиадян Ереванцу кенсагрутюны. – Тифлис, 1896.

Нанумян Р. Месроп Тагиадян. – Ереван. 1947. – На арм. яз.

Ошакан А. Амапаткернер аревмтаай граканутян. – Иерусалим, 1945. – Т. 1.

Саринян С. Айкакан романтизм. – Ереван, 1966.

Татевосян М. Айкакан класицизми тесутюны. – Ереван, 1977.

Терзибашян В. Ай драматургиан патмутюн. – Ереван, 1959. – Т. 1.

Тертерян А. Абовяни стехцагорцутюны. – Ереван, 1941.

Шахазиз Е. Хачатур Абовяни кенсагрутюны. – Ереван, 1945.

IV. ЛИТЕРАТУРЫ СРЕДНЕЙ АЗИИ И КАЗАХСТАНА

Глава 1. КАЗАХСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Әдеби мұра және оны зерттеу. – Алматы, 1961.

Дүйсенбаев Ы. Ғасырлар сыры: Қазақ әдебиеті тарихынан очерктер. – Алматы, 1970.

Жұмалиев Қ. Қазақ эпосы мен әдебиет тарихының, мәселелері. – Алматы, 1958. – Т. 1.

Жұмалиев Қ. XVIII–XIX ғасырлардағы қазақ эдебиеті. – Алматы, 1967.

Фетисов М. И. Русско – казахские литературные отношения в первой половине XIX века. – Алма – Ата-1959.

Глава 2. УЗБЕКСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Аҳмедов Т. Мунис.: – Тошкент, 1980.

Ғафуржонова Т. Нодир ва унинг «Ҳафт гулшан» достони. – Тошкент, 1982.

Захидов В. Ю. Огни истории. – М., 1977.

Иброхимова Э. Увайсий. – Тошкент, 1963.

Кадырова М. Надира: Очерк жизни и творчества. – Ташкент, 1967.

Қаюмов А. Ғозий. – Тошкент, 1959.

Қаюмов А. Махмур. – Тошкент, 1959.

Қодирова М. Дилшод: (Ҳаёти ва ижоди). – Тошкент, 1971.

Қодирова М. XIX аср ӯзбек шоиралари ижодида инсон ва халқ тақдири. – Тошкент, 1977.

Мажидий Р. Огаҳий лирикаси. – Тошкент, 1963.

Муниров Қ. Мунис, Огаҳий ва Баёнийнинг тарихий асарлари. – Тошкент, 1960.

Муниров Қ. Огаҳий: Илмий ва адабий фаолияти. – Тошкент, 1959.

Ӱзбек адабиёти масалалари. – Тошкент, 1959.

Ҳаққулов И. Увайсий шеърияти. – Тошкент, 1982.

Юсупов Ю. Хоразм шоирлари. – Тошкент, 1967.

Глава 3. ТУРКМЕНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Алыев Р. Кеминәниң өмри ве дөредиҗилиги. – Ашгабат, 1956.

Аннамухаммедов М. Шүкүри ве XIX асыр туркмен поэзиясында романтики стиль. – Ашгабат, 1978.

Ватанчы шахыр Сейди: Макалалар йыгындысы. – Ашгабат, 1976.

Гелдиев Г. Гурбандурды Зелили: (ӫмри, дөври ве шыгры). – Ашгабат, 1982.

Кекилов А. Великий лирик. – Ашхабад, 1963.

Кемине: Шахырын, өмрүне ве дөредижилигине дегишли макалалар йыгындысы. – Ашгабат, 1971.

Мәмметвели Кемине: Шахыр хакында ылмы докладлар, макалалар ве хабарлар. – Ашгабат, 1975.

Очерки истории философской и общественно – политической мысли в Туркменистане. – Ашхабад, 1970.

Сейитназар Сейди: (Шахыр хакында ылмы докладлар, макалалар ве хабарлар). – Ашгабат, 1979.

Сосонкин И. Л. Из истории эстетической мысли в Туркменистане: (Махтумкули, Кемине, Молланепес). – Ашхабад, 1969.

Түркмен эдебиятының тарыхы. – Ашгабат, 1977. – Т. 3, кит. 1: XIX асыр эдебияты.

Глава 4. ТАДЖИКСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Богоутдинов А. М. Очерки по истории таджикской философии. – Сталинабад, 1961.

Каримов У. Адабиёти тоҷик дар нимаи дуввуми асри XVIII ва аввали асри XIX. – Душанбе, 1974.

Маъсумӣ Н. Адабиёти тоҷик дар асри XVIII ва нимаи аввали асри XIX. – Душанбе, 1962.

V. ЛИТЕРАТУРЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ И ЮГО-ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ

Концепции национальной художественной культуры народов Центральной и Юго – Восточной Европы XVIII–XIX веков. – М., 1985.

Культура и общество в эпоху становления наций: (Центр. и Юго – Вост. Европа в конце XVIII – 70‑х годов XIX в.) / Ред. кол.: И. А. Богданова и др. – М., 1974.

Литература эпохи формирования наций в Центральной и Юго – Восточной Европе: Просвещение. Национальное Возрождение. – М., 1982.

Никольский С. В., Соколов А. Н., Стахеев Б. Ф. Некоторые особенности романтизма в славянских литературах. – М., 1958.

Пыпин А. Н., Спасович В. Д. История славянских литератур. – СПб., 1881. – Т. 1–2.

Развитие литературы в эпоху формирования наций в странах Центральной и Юго – Восточной Европы: Романтизм / Отв. ред. Б. Ф. Стахеев. – М., 1983.

Романтизм в славянских литературах. – М., 1973.

Niederhauser E. A nemzeti megújulási mozgalmak Kelet – Európában. – Bud., 1977.

Глава 1. ПОЛЬСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Адам Мицкевич в русской печати, 1825–1955: Библиогр. материалы / Сост. Б. М. Богатырь и др. – М.; Л., 1957.

Польская художественная литература XVI – начала XX вв. в русской и советской печати. – Wrocław etc., 1982. – T. I, 1986. – Т. 2.

Юлиуш Словацкий: Библиогр. указ. / Сост. В. Н. Стефанович. – М., 1959.

Adam Mickiewicz: Zarys bibliogr. / Oprac. I Śliwińska et al., – W-wa, 1957

Józef Ignacy Kraszewski: Zarys bibliogr. / Oprac. S. Stupkiewicz et al. – Kraków, 1966. – (Bibliogr. lit. polskiej «Nowy Korbut»; T. 12).

Literatura polska: Przewodnik encyklopedyczny. – W-wa, 1984–1985. – T. I–II.

Romantyzm / Oprac. zespół pod kier. I. Ślivińskiej, S. Stupkiewicza. – W-wa, 1969–1972. – (Bibliogr. lit. polskiej «Nowy Korbut»; T. 7–9).

Semkowicz A. Bibliografia utworów Adama Mickiewicza. – W-wa, 1958.

Адам Мицкевич: К столетию со дня смерти / Ред. В. В. Витт, Б. Ф. Стахеев. – М., 1956.

Горский И. К. Адам Мицкевич. – М., 1955.

Живов М. С. Адам Мицкевич: Жизнь и творчество. – М., 1956.

Польский романтизм и восточнославянские литературы / Ред. М. Жмигродская и др. – М., 1973.

Ростоцкий Б. И. Адам Мицкевич и театр. – М., 1976.

Цыбенко Е. З. Особенности польской и русской романтической прозы 30–40‑х годов XIX века. – М., 1973.

Borowy W. O poezji Mickiewicza: In 2 t. – Lublin, 1958.

Górski K. Mickiewicz: Artyzm i ęzyk. – W-wa, 1977.

Janion M. Czas formy otwartej: Tematy i media romantyczne. – W-wa, 1984.

Janion M. Romantyzm: Studia o ideach i stylu. – W-wa, 1969.

Janion M., Żmigrodzka M. Romantyzm i historia. – W-wa, 1978.

Janion M. Zygmunt Krasiński: Debiut i dojrzałość. – W-wa, 1962.

Juliusz Słowacki: W stopięćdziesięciolecie urodzin. – W-wa, 1959.

Kalendarz życia i twórczości Juliusza Słowackiego / Oprac. E. Sawrymowicz et al. – Wrocław, 1960.

Kamionkowa J. Życie literackie w Polsce w pierwszej połowie XIX w. – W-wa, 1970.

Kleiner J. Juliusz Słowacki: Dzieje twórczości: In 4 t. – Lwów; W-wa, 1925–1928.

Kleiner J. Mickiewicz: In 2 t. – Lublin, 1948.

Kleiner J. Słowacki. – Wrocław, 1972.

Kleiner J. Zygmunt Krasiński: Dzieje myśli: In 2 t. – Lwów, 1912.

Kronika życia i twórczości Mickiewicza: In 6 t. / Red. S. Pigoń. – W-wa, 1957–1978.

Krzyżanowski J. Historia literatury polskiej: Alegoryzm – preromantyzm. – W-wa, 1964.

Kubacki W. Pierwiosnki polskiego romantyzmu. – Kraków, 1949.

Literatura krajowa w okresie romantyzmu, 1831–1863. – Kraków, 1975. – T. 1. – (Obraz literatury polskiej XIX i XX wieku; Ser. 3).

Ludowość u Mickiewicza / Praca zbior. pod red. J. Krzyżanowskiego et al. – W-wa, 1958.

Maciejewski M. Narodziny powieści poetyckiej w Polsce. – Wrocław etc., 1970.

Pigoń S. Zawsze o Nim. – W-wa, 1960.

Problemy polskiego romantyzmu. – Wrocław etc, 1971–1981. – Ser. 1–3.

Sawrymowicz E. Juliusz Słowacki. – W-wa, 1973.

Skwarczyńska S. W kręgu wielkich romantyków polskich. – W-wa, 1966.

Słownik języka Adama Mickiewicza. – W-wa, 1962–1983. – T. 1—11.

Stefanowska Z. Historia i profecja. – W-wa, 1962.

Treugutt S. «Bieniowski»: Kryzys indywidualizmu romantycznego. – W-wa, 1964.

Witkowska A. Literatura romantyzmu. – Warszawa, 1986.

Witkowska A. Mickiewicz: Słowo i czyn. – W-wa, 1983.

Witkowska A. Rówieśnicy Mickiewicza. – W-wa, 1962.

Wyka K. Aleksander Fredro. – W-wa, 1968.

Wyka K. «Pan Tadeusz»: In 2 t. – W-wa, 1963.

Zaleski J. Język Aleksandra Fredry: In 2 t. – W-wa, 1969–1975.

Zgorzelski C. O sztuce poetyckiej Mickiewicza. – W-wa, 1976.

Zygmunt Krasiński: W stulecie śmierci. – W-wa, 1960.

Глава 2. ЧЕШСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Čeští spisovatelé 19. století. – Pr., 1971.

Čeští spisovatelé 19. a počátku 20. století: Slovníková příručka / Naps. autor. kol. za red. K. Homolové et al. – Pr., 1982.

Slowník českých spisovatlů. – Pr., 1964.

История чешской литературы XIX–XX веков. – М., 1963.

Мыльников А. С. Йозеф Юнгман и его время. – М., 1973.

Мыльников А. С. Культура чешского Возрождения. – Л., 1982.

Никольский С. В. Две эпохи чешской литературы. – М., 1981.