Текст книги "Дванадцять китайців і жінка"

Автор книги: Джеймс Чейз

сообщить о нарушении

Текущая страница: 11 (всего у книги 11 страниц)

Феннер знову позіхнув. Почувався геть утомленим.

– Ти погана дівчинка, – констатував. – І я не можу тобі співчувати, бо ти завжди думала лише про себе. Якби лише захотіла, то давно б помстилася – навіть якщо б також загинула. Одначе тобі не вистачає мужності втратити те, що маєш. Отож, ти сплітала складні плани, як не втратити Тейлора й водночас спекатися Карлоса.

Глорія почала плакати.

Детектив вів далі:

– Поки усе це тягнулося, Тейлер знайшов собі нову лялечку, бо був також далеко не святим. Тейлор зустрів дівчину на ім'я Ліндсей. Можливо, це сталося на одній з вечірок. Ліндсей йому сподобалась, і він умовив її поїхати до себе. Знав, що на той момент тебе в будинку нема, тому й запросив. Лише здогадуюся, що було далі, – це ти мені можеш розповісти. Там він на неї накинувся, чи не так? Ще й користуючись тими своїми звичайними штучками... різками, тобто.

Глорія продовжувала плакати.

– Отож, він перестарався, й дівчина померла. Коли після вбивства Чанга ти повернулася, то побачила, що Тейлор з трупом на руках метушиться в кімнаті. Це ж було так?

– Так.

Вона приклала носовичок до очей, розхитуючись туди-сюди на стільці.

– Отож, ти побачила, що Ліндсей мертва; до того ж, уся побита й порізана. А тепер, крихітко, твоя черга розповідати. Ну ж бо, кажи! То що ти тоді зробила?

Глорія прошепотіла:

– Ти й так усе знаєш – навіщо питаєш?

– Але чому ти прийшла до мене?

– Я чула про тебе. І подумала: ось шанс врятувати Гаррі й покінчити з Карлосом! Подейкували, що ти крутий хлопець і ні перед чим не зупинишся в розслідуванні. Тож одягла чорну перуку, дістала скромний одяг і прийшла до тебе. Я вважала, якщо ти....

– Ти прийшла до мене як Мерієн Дейлі. І сказала, що в тебе пропала сестра. Тож ти подумала: якщо я займуся цією справою, то обов'язково вийду на Карлоса. І дала мені зачіпку. Натякнула на дванадцять китайців, яких зазвичай перевозять із Куби дюжинами, і знала, що в мене вистачить клепок зрозуміти: це – бізнес Карлоса. Разом з Тейлором ви спланували, як і куди підкинути, попередньо розчленувавши, труп Ліндсей, – так, щоб я обов'язково його знайшов та подумав, що це тіло Мерієн Дейлі. Оскільки жінки з таким ім'ям ніколи не існувало, то й Тейлера не можна було б притягнути до відповідальності за вбивство неіснуючої особи. Тож ти як слід постаралась, щоби зробити тіло жертви максимально подібним до свого. Для цього попросила Тейлера зімітувати рубці на своїй спині, й у той час, як прийшла до мене, він зателефонував, і це начебто мало виправдати твій стриптиз. Звісно ж, я побачив рубці, й природно, що вони вразили мене. Це був неоковирний план, і він розвалився б у будь-якому суді, але ти могла б значно заплутати справу, якби все пішло по-твоєму. Однак Тейлер наробив купу помилок.

Зокрема, він захотів, щоб тіло розчленували і вивезли з будинку. До того ж, прагнув, аби це здійснили якнайшвидше, бо якби труп знайшли пізніше, то жоден паталогоанатом не підтвердив би, що це ти, і смерть не співпадала б у часі з твоєю відсутністю. Тож тобі слід було чимскоріше зустрітися зі мною, потім затримати мене в місті на день-два, щоб облаштувати все так, як того хотів Тейлор. Тому він і підсадив труп мені в контору. Але ти про це не знала. Він наказав тим своїм двом кубинцям підкинути мені Чанга, сподіваючись нате, що копи будуть достатньо моторними, аби затримати мене для допиту. Але я випередив його. З'ясувавши, де зупинилися кубинці, поїхав туди і покінчив з ними до того, як вони позбулися розчленованих частин тіла тієї Ліндсей. І цим зруйнував усі твої плани. Ось як це було, чи не так?

Глорія похнюпилася, сиділа в кріслі.

Потім озвалася:

– Так, усе правильно. Це була безглузда думка, але Гаррі настільки налякався, що виконав би усі мої поради. Я мала не так багато часу, аби придумати щось краще, тож вирішила, що це прекрасна можливість спекатися Карлоса. «Розкрутила» Гаррі на десять «штук», але тобі віддала лише шість, бо знала, що ти й так візьмешся за справу. Я підробила листа, який підказував тобі необхідні зачіпки, і коли твоя секретарка відвезла мене в готель, скористалася першою ж змогою дременути від неї. То був кінець Мерієн Дейлі. Я повернулася в Кі-Вест разом з Гаррі й чекала на тебе там. Тейлор наказав кубинцям залишити тіло та одяг у валізі в готелі «Ґранд-сентрал». Ми мали намір дати тобі наводку на те місце. Я доручила це Гаррі, але він усе спартачив.

Феннер відкинувся у кріслі й задумливо втупився у стелю.

– То було цілком абсурдним, – зауважив. – Якби ти просто прийшла до мене і розповіла про Карлоса, я зробив би з ним те саме. Хлопець, який вчиняє так з людьми, заслуговує на те, що отримав.

Після цих слів Глорія випросталась у кріслі.

– Ти говориш так, ніби він уже мертвий...

Детектив поглянув на неї.

– Тобі пощастило – так воно і є. Дивно, але тобі завжди вдається знаходити виконавця усіх своїх брудних планів. Так чи інакше – я із задоволенням відправив Карлоса на той світ.

Глорія глибоко зітхнула. Хотіла щось сказати, однак Феннер випередив її.

– Чоловік, який убив доньку Джека Ліндсея, також мертвий. А ти поки що залишаєшся моєю клієнткою. Справою Ліндсей хай займаються копи. Може, їм вдасться вийти на слід Тейлера. Ймовірно навіть, що вони захочуть поговорити з тобою – але я в цьому ділі їм не помічник. Щодо мене, то виходжу з гри. Можеш знову приліпитися до Нулена і триматися його. Мені ти не подобаєшся, мала, і від Нулена я не в захваті. Єдине, чого хочу, – це повернутися додому. І мені байдуже, що трапиться з тобою далі. Не сумнівайся – ти ще знайдеш пригоди на свою голову. Дама з твоєю зовнішністю недовго залишатиметься сама. Тож на цьому й покінчимо.

Підвівшись, він ступив до дверей і, не озираючись, вийшов з кімнати. Нулен стояв у холі казино, дивлячись, як Феннер спускається сходами. Той, виходячи, навіть не глянув на нього. Уже на вулиці набрав повні груди повітря, глибокодумно почухав носа і пришвидшив ходу, прямуючи до аеропорту «Пан-Амерікен».