Текст книги "Пригоди капітана Врунгеля"

Автор книги: Андрей Некрасов

сообщить о нарушении

Текущая страница: 9 (всего у книги 9 страниц)

РОЗДУМ
капітана далекого плавання Христофора Боніфатійовича Врунгеля про морську термінологію

Мною, як і іншими спостерігачами, неодноразово було помічено, що людина, яка вдосталь попила солоної вологи з бездонної чаші океану, вражається дивовижною хворобою, в результаті якої з часом наполовину втрачає безцінний дар людської мови.

Така людина замість слів рідної мови, які цілком точно визначають той чи інший предмет, вживає вокабули такі витієваті, що часом з особою, не зараженою цією хворобою, уже й порозумітися не може. Коли ж така особа, нічого не розуміючи, розводить руками, хворий дивиться на неї з презирством і жалем.

У ранній юності недуга ця вразила і мене. І як би наполегливо не намагався я вилікуватись, заходи, вжиті мною, не принесли бажаного зцілення.

По цей день вистріл для мене не гучний звук вогнестрільної зброї, а рангоутне дерево, встановлене перпендикулярно до борту; бесідка – не затишна садова будівля, а дуже незручне, хитке висяче сидіння; кішка в моїй уяві, хоч і має від трьох до чотирьох лап, є аж ніяк не свійською твариною, а маленьким шлюпковим якорем.

З другого боку, якщо, виходячи з дому, я спускаюся по сходах, на бульварі відпочиваю на лавочці, а прийшовши додому, розігріваю чай на плиті, то варто мені потрапити на судно (хоча б у думках), ці предмети одразу перетворюються на трап, банку й камбуз відповідно.

Поміркувавши над цим, я вирішив було зовсім повиганяти всі морські терміни з свого лексикона, замінивши їх тими словами, які з давніх-давен існують у звичайній нашій живій мові.

Результат, однак, вийшов зовсім небажаний: перша ж лекція, прочитана мною у відповідності з прийнятим рішенням, завдала багато непотрібних прикростей як мені, так і моїм слухачам.

Почати з того, що лекція ця тривала втричі довше, ніж звичайна, бо виявилося, що в морській мові є чимало термінів, які зовсім неможливо замінити. Я ж, не бажаючи відступати від прийнятого рішення, щоразу намагався замінити ці терміни їх широким тлумаченням. Так, наприклад, замість слова рея, я щоразу говорив: «кругла дерев'яна балка, дещо потовщена в середній частині, горизонтально підвішена на високому тоненькому стовпі, вертикально встановленому на судні…» Замість слова руль я примушений був повторювати: «вертикальна пластина, яка з допомогою важеля або іншого спеціального привода повертається на вертикальній осі, укріпленій на підводній частині заднього краю судна, і служить для зміни напрямку руху останнього…»

Шкодуючи при цьому, що так марно витрачався час, потрібний для неодноразового вимовляння цих визначень, я намагався вимовляти їх одним духом, скоромовкою. А через те, що слів, які потребують таких роз'яснень, зустрічалось чимало, лекція моя стала схожою на заклинання чаклуна або на камлання шамана. І цілком природно, що слухачі мої, незважаючи на всю їхню старанність, в якій я не маю підстав сумніватися, нічого з моїх пояснень не засвоїли і більш того: не зрозуміли.

Засмучений невдачею, я, однак, не занепав духом. Терпеливо і уважно я знову проробив це витання і після всебічного визначення всіх написаних на цю тему праць і літературних джерел, порівнявши їх із власними спостереженнями, я прийшов до висновку, що:

Морська термінологія є не що інше, як спеціальний морський інструмент, яким кожен моряк зобов'язаний володіти так само впевнено і вправно, як упевнено тесляр володіє сокирою, лікар – ланцетом, а слюсар – відмичкою.

Але, як і в усякому ділі, інструмент безперервно вдосконалюється, частково зовсім виключається з ужитку, частково замінюється новим, простішим і зручнішим в роботі, нерідко запозиченим з іншого ремесла, так і в морській практиці – одні терміни широко входять до складу загальногромадянської живої мови, як це сталося, наприклад, із словами: щогла, руль, штурман; інші ж, навпаки, зовсім втрачають своє колишнє значення і замінюються новими, загальноприйнятими, як це було із словами антретно або тріангль, які нещодавно міцно тримались у морському словнику, а нині зовсім забуті й поступилися своїм місцем словам наближено й трикутник відповідно.

Вище викладене дозволяє сподіватися, що з часом, шляхом взаємних розумних поступок, моряки й сухопутні люди прийдуть нарешті до однієї загальнозрозумілої мови. Сподіватися, однак, що таке злиття відбудеться в близькому майбутньому, нема підстав. А тому сьогодні при читанні кожної серйозної праці з морської справи, такої, наприклад, як опис моїх пригод під час плавання на парусній яхті «Біда», для людини, яка ще не опанувала сповна морську мову, обов'язкове (!) користування хоча б невеликим пояснювальним словничком, який і пропонується мною читачеві.

ТОЛКОВИЙ МОРСЬКИЙ СЛОВНИК ДЛЯ БЕЗТОЛКОВИХ СУХОПУТНИХ ЧИТАЧІВ
Складений X. Б. Врунгелем

Анкерок. – Не випадково багато морських словників починаеться в нас цим словом, з яким певним чином зв'язане саме зародження російського флоту. Як відомо, в будівництві перших російських кораблів брали участь голландські спеціалісти – майстри корабельної справи й майстри випити. Не можна, однак, сказати, що пили вони без міри. Мірою для вина якраз і служив анкер – міцний дерев'яний бочонок відра на два, на три. Такий бочонок – анкерок – і тепер держать на кожній рятувальній шлюпці, тільки наповнений він не вином, а прісною водою.

Бал. – Не слід плутати із словом «бал»! Бал – це вечір з танцями, а бал – відмітка, яку моряки ставлять погоді, міра сили вітру й хвилювання. 0 балів – штиль, повне безвітря… 3 бали – слабкий вітер… 6 балів – сильний вітер… 9 балів – шторм, дуже сильний вітер. Коли дує шторм, і судну, й екіпажу теж часом доводиться потанцювати! 12 балів – ураган. Коли невелике судно попадає в зону урагану, трапляється, що моряки кажуть: «Бал закінчено!» й бадьоро йдуть на дно.

Баласт– на суші зайвий, непотрібний вантаж. А на морі коли як: якщо багато баласту – недобре. А зовсім без баласту – ще гірше: можна перевернутися. От і доводиться возити каміння, чавунні чушки, пісок та іншу некорисну вагу, яку кладуть на саме дно, щоб надати судну стійкості.

Боцман. – Слово це складається з двох голландських слів: бот – судно й ман – людина. Боцман – корабельна людина, човняр. А в нас боцман – старший матрос, господар палуби.

Брашпіль– теж складене слово з голландських: браден – смажити й спіт – рожен. Тільки на брашпілі ніхто нічого не смажить. На нього намотують якірний канат, щоб виходити – підняти якір. Виходжувати якір – робота нелегка. Якщо брашпіль ручний – засмажитись не засмажишся, а запаритись дуже легко.

Бункер– вугільна яма на кораблі, склад вугілля. Тут і пояснювати нічого.

Ванти– розтяжки, які піддержують щоглу, щоб не впала, чого доброго.

Віра. – З цим словом завжди неприємності. Всі моряки добре знають: віра – підняти, майна – опустити. А на березі багато хто плутає.

Гарпун– палиця з гострим, зазубленим наконечником, прив'язана до довгої вірьовки. Такими гарпунами в старовину били великого морського звіра. Траплялося, що й один одного били, коли сварилися. Сучасний гарпун зовсім не схожий на старовинний. Ним стріляють з гармати. Бити китів ним дуже зручно, а от для рукопашної бійки він не годиться – важкий.

Грот– печера, здебільшого штучна. А в морській справі грот – головний парус на головній щоглі.

Док– невелика штучна затока з воротами. Корабель вводять туди, щільно закривають ворота, а воду викачують. У доках кораблі оглядають, ремонтують, фарбують, а коли закінчують роботу, напускають у док води, корабель спливає і виходить.

Драїти– накручувати. Задраїти– закручувати. А от надраїти– чомусь начистити до блиску.

Дрейф. – У п'яти літерах цього слова міститься шість значень: 1) лягти в дрейф – так поставити паруси, щоб судно тупцювало на місці; 2) дрейф – відхилення від курсу (див. курс) під впливом вітру й течії; 3) плавання по волі стихії без руля і без вітрил, як кажуть; 4) плавання разом із кригою; 5) рух судна, що стоїть на якорі, коли в сильний шторм якір не держить. У цьому випадку капітан часом теж починає: 6) дрейфи-ти, як би не кинуло на мілину.

Заштиліти– потрапити в штиль (див. бал).

Зеніт– точка в небі просто над головою спостерігача. Цю точку кожен може побачити. Надир – протилежна їй точка небесної сфери. Цю точку навіть найуважніший спостерігач побачити не може – земна куля заважає…

Зиб– хвилювання на морі. Коли зиб без вітру, капітану хвилюватись не доводиться, а от коли з вітерцем – буває що й похвилюєшся.

Зчислення– наближене визначення місця судна шляхом розрахунків і побудов на карті.

Зюйдвестка– дуже некрасивий штормовий капелюх з промасленої тканини. Вода з такого крислатого капелюха стікає на плечі та на спину, а за комір не попадає. От уже дійсно, як кажуть: «Хоч негарно, та спасибі!»

Камбуз– суднова кухня і суднова кухонна плита – це вже всі знають.

Кашалот– кит без вусів, але з зубами. Допитливий, але дурний.

Кіль– хребет корабля, до якого кріпляться корабельні ребра. Кілем називають ще плавники, прироблені до корабельного черева, які служать для поліпшення мореходних якостей судна.

Клотик– дах щогли. Здавалося б, навіщо щоглі дах? А от потрібен. Інакше дощова вода просочиться по порах дерева, й щогла зсередини загниє. От і роблять круглу дерев'яну наліпку на верху щогли – клотик.

Контркурс– це коли два кораблі йдуть паралельно назустріч один одному.

Корвет– трищоглове військове парусне судно. В наші часи існує лише на картинах і в книжках.

Кубрик– спільна житлова каюта й поширена собача кличка.

Курс– напрям руху судна. Також напрям вітру по відношенню до корабля, що йде під парусами. Якщо вітер дує прямо в корму, кажуть, що курс фордевінд. Коли не в корму, але ззаду – бакштаг. Коли прямо в бік – галфінд. У скулу – бейдевінд. Вітер, що дує прямо в ніс, раніше назви не мав, але цей пропуск у морській термінології заповнив X. Б. Врунгель, який запропонував назву «Вмордувінд», назву, що міцно ввійшла в морський словник.

Лавірувати– на суші справа хитра нашим і вашим догодити, й направо, й наліво вклонитися, і по болоті пройти, ніг не замочивши. А в нас на морі – простіше простого: йти проти вітру зигзагами та обходити небезпечні місця. От і все.

Лагі лот– прилади. Перший – для визначення швидкості ходу й пройденого шляху. Другий – для визначення глибини. В старовину казали: «Без лота – без ніг, без лага – без рук, без компаса – без голови».

Лоцман– людина, яка проводить кораблі в небезпечних і важких місцях.

Люк– отвір у палубі.

Миля– морська міра довжини, що дорівнює 1852 метрам. Часто нам, морякам, докоряють, що ми ніяк не перейдемо на кілометри, а ми й не збираємось і ось чому: частина меридіана від екватора до полюса поділена на 90 градусів і кожний градус на 60 мінут. Величина однієї мінути меридіана якраз і становить милю.

Набити. – Дивлячись по тому, що набити. Якщо снасть набити – це значить натягти так, що далі нікуди.

Надир– див. зеніт.

Нактоуз– буквально: «нічний будиночок». В старовину так називали ящик з ліхтарем для освітлення і захисту компаса. В наші часи нактоуз – висока шафка, на зразок тумбочки. На ній зверху встановлюють компас, а всередині ховають хитрі пристосування, які стежать за тим, щоб компас брехав та не забріхувався.

Оверкіль– слово, яке часто вимовляють, але майже ніколи не пишуть, мабуть через скромність. Зробити оверкіль – це значить перевернути судно догори кілем.

Оверштаг– такий поворот парусного судна, при якому воно проходить через положення вмордувінд (див. курс).

Пакгауз– склад.

Пасати– східні вітри, що майже постійно дмуть у тропічних широтах (див. це слово).

Підвахта, підвахтовий – той, що змінився з вахти. В разі потреби підвахтових в першу чергу викликають на допомогу вахтовим. Тому в підвахтових є правило: якщо хочеш поспати в комфорті – спи завжди в чужій каюті.

Порти– всілякі ворота в бортах кораблів – пасажирські, вантажні, вугільні, гарматні порти. В доках батопорти – спеціальні судна, які затоплюються в воротах доків і своїм корпусом закривають вхід до доку. Порт – також місце стоянки кораблів. Торгові й військові порти – морські ворота країни.

Прокладка курсу– відмітка місця, де перебуває судно, ця відмітка постійно робиться на карті.

Рангоут– буквально: «кругле дерево» – щогли, реї і т. п. Зараз на великих кораблях майже весь рангоуг металевий, клепаний чи зварений із стальних листів. Виходить кругле дерево, зварене із стальних листів… От і розберись тут!

Роль суднова– нічого спільного не має з роллю в спектаклі. Там роль грають, а з судновою роллю гратися не випадає. Це важливий документ, – список усіх людей, що перебувають на кораблі. Внести в роль – значить зарахувати до складу команди. Списати – значить викреслити з ролі, звільнити із складу команди, випровадити з корабля.

Семафор– розмова, вірніше – переписка за допомогою ручних прапорців. Кожній літері відповідає особливе положення рук з прапорцями. Про сигнальника, який передає літери по семафору, кажуть: пише.

Секстан, секстант– інструмент для визначення місця судна. Останні тридцять років іде суперечка, як писати це слово. Штурмани, які користуються цим приладом, називають його «секстан» і пишуть так само, а всі інші й говорять і пишуть «секстант». Хто має рацію – так і невідомо.

Склянки– півгодини. В ті часи, коли на суднах були пісочні годинники – «склянки», вахтовий кожні півгодини ударом у дзвін оповіщав увесь корабель про те, що він стежить за часом і не забув перевернути півгодинну склянку. Пісочних годинників давно нема на суднах, а звичай залишився. На всіх кораблях кожні півгодини дзвонять у дзвін – б'ють ринду. В цього виразу теж цікаве минуле. Англійці говорили: «рінг дзе белл» – бити в дзвін, а у нас переробили на «ринду бий» – так і пішло!

Снасть– див. трос.

Списати– див. роль.

Сходня– дачне місце під Москвою. А на судні – переносний місточок з дошки, іноді з бильцями, по якому сходять із судна на берег. Назад з берега на судно входять по тій же сходні, але сходнею її в цьому випадку не називають.

Такелаж– див. трос.

Трафальгарська битва– знаменитий морський бій, в якому 21 жовтня 1805 року англійський адмірал Нельсон розбив значно сильнішу з'єднану ескадру французьких та іспанських кораблів під командою адмірала Вільнева.

Трос– снасть, будь-який канат, вірьовка, шворка. Якщо вірьовка прив'язана хоча б одним кінцем до чого-небудь на судні, вона вже стає частиною такелажу.

Трюм– корабельне черево, приміщення для вантажу на кораблі.

Утка– дерев'яний, або металевий пристрій для кріплення снастей Так ще називають водоплавну птицю, розрізняючи при цьому свійську й дику.

Фальшборт– частина борту вище головної палуби, Доводиться стежити, щоб у цій частині корабля ніякої фальші не було, а то, чого доброго, і в воду звалитися недовго.

Фіорд– вузька, звивиста затока з високими берегами.

Флюгер– легкий прапорець на щоглі для визначення напряму вітру.

Фордевінд– див. курс.

Фрахт– плата за перевіз вантажу морем, а також вантаж, за перевіз якого береться плата.

Фут– міра довжини, приблизно 30 сантиметрів.

Хронометр– точний астрономічний годинник.

Швартови– троси, якими корабель прив'язують до берега або до другого корабля.

Широта– виражена числом віддаленість від екватора.

Штиль– див. бал.

Штормтрап– вірьовочна драбина. По ній і в тиху погоду не легко вилазити, а в шторм тим паче. Особливо в зрілому віці!

Якір. – На цьому слові дивовижним чином замикається кола морського словника, бо якір голландською мовою називається, вимовляється і пишеться так само, як і бочонок для вина – анкер, з якого починався цей словник (див. анкерок).