Текст книги "Музиканти сміються"
Автор книги: Антон Муха
Жанр:
Анекдоты
сообщить о нарушении
Текущая страница: 7 (всего у книги 7 страниц)
– Коли, нарешті, з'явиться лебідь?
Сусіда:
– Сьогодні дають «Кармен», а не «Лоенгрина». Глядач:
– Чого я тоді прийшов? Адже я знаю кожний такт «Кармен» на зубок.
Переконливий аргумент
До зоомагазину прожогом влітає розлючений покупець і волає:
– Дивіться, що ви тільки мені підсунули! Вчора я купив у вас оцю співочу пташку, а вона, виявляється, з перебитою ніжкою!
– Ну то й що з того? – дивується продавець. – Адже ви купували у нас співачку, а не балерину!
Кожен Івась має свій лас
– Здається мені, що ця співачка страшенно фальшивить.
– Ну, що ви! Вона така гарненька!
Питання руба
«Надсилаю вам кілька своїх віршів з проханням написати, чи в мене взагалі є талант, чи мені краще складати тексти для танцювальних пісень…»
Меломан
– Мій чоловік дуже захоплюється музикою.
– А який інструмент він уподобав найбільше?
– Гонг.
– Гонг?
– Так, коли в нього б’ють, значить, обід готовий.
Значна перевага
– Ви граєте на фортепіано?
– Ні, на гуслях.
– О, чудово, значить, ви можете самі собі акомпанувати!
Музика і кохання
– Колись ти мене кохав палкіше, – скаржиться дружина своєму чоловікові.
– Чому ти так гадаєш?
– Пригадуєш, ти мене годинами тримав за руки?
– Але ти забула, що тоді в нас було піаніно!
Обережність
– Я терпіти не можу Баха!
– Тс-с-с! А то він почує.
Страшна помста
– Вчора я була на родинному святі Поноску і всенький вечір грала на піаніно.
– І правильно! Я їх також ненавиджу.
Стоїцизм
– Моя дружина грає на скрипці, дочка – на піаніно, а син – на гітарі.
– А ти?
– А я мовчки страждаю.
Запізнився
– Припиніть свою гру, від вашої музики я божеволію!
– Здається, я вже запізнився.
Винагорода
Суддя;
– Я, здається, десь вас бачив.
Підсудний:
– Так, я давав вашій доньці уроки співів.
Суддя:
– Двадцять п'ять років каторги!
Мимоволі
– Знаєш, я виміняв свій саксофон на мотоцикл.
– Не може бути. Де ж ти знайшов такого дивака?
– А його не треба було й шукати, сам причепився: мій сусіда.
Домашня дипломатія
– Ви не позичите мені свою радіолу?
– Ви хотіли потанцювати? Але вже пізно.
– Ні, ми хотіли б трохи поспати.
У пошуках спільників
– Чому ви так часто відвідуєте концерти? Адже ви самі кажете, що не розумієте музики.
– Знаєте, приємно подивитися й на інших, що не розуміються на ній.
Музична арифметика
– Скажіть, будь ласка, що це виконують?
– П'яту симфонію.
– Одразу п'яту? А як же чотири перші?
Чудеса науки
Одному чоловікові під час автомобільної аварії покалічило руки, і він питає в лікаря:
– Коли загоїться, я зможу грати на піаніно?
– О так!
– Що то сучасна медицина! Адже досі я не вмів грати.
Невдалий концерт
– Гарно вчора співали на концерті?
– Ні, кілька речей їм довелось повторювати.
Зорова пам'ять
– Мабуть, я вже слухала цю оперу – страшенно знайомі декорації!
Кожному своє
– Я вчора дивилася «Спартак» у Великому.
– І з ким же він грав?
Опорні новини
– Що цікавого було вчора в опері?
– О, дуже багато! Кравчика взяли в міністерство, Марійка пофарбувала волосся, а Губко вчетверте одружується.
На концерті
– Розмовляйте, будь ласка, тихіше, я нічого не чую.
– Але якщо ми тихіше будемо розмовляти, ви чутимете ще менше.
Аби скоріше скінчити
Одному провінціалові не сподобалася опера, особливо ж – дуети і хори.
– Ви тільки подумайте, – обурювався він, – актори так поспішали спекатися спектаклю, що співали по двоє, а то й усі разом.
Втішив
– Твій дідусь нездужає, скажи йому щось таке, щоб підбадьорити.
– Дідусю, а ти хотів би, щоб на твоєму похороні грав військовий оркестр?
Мрія слухача
– Був би я капельмейстером, та мав би його паличку, та була б та паличка більшою…
– Ну, і що б же?
– …порозганяв би я тих співаків, що їхнього й духу не було б.
Хто співав?
– Хто співав?
– Ми з батьком.
– А чому так погано?
– Бо батько співав сам.
На суді
– Яка ваша професія?
– Я соліст.
– І де співаєте?
– Я не співаю. Я солю капусту, огірки і помідори.
Чи має слух?
Сусіда просить скрипаля:
– Навчи мого сина грати на скрипці.
– А має він слух?
– Та як гукаю, то чує.
Підлабузники
– Підлизується, підіграє наш музгурток своєму начальству: два дні як наш завклубом хворіє на грип, а музиканти вже жалібний марш розучують.
Під музику
Відвідувач ресторану звертається до музикантів джазу:
– Чи не можна грати повільніше, бо мій колега не встигає швидко їсти.
Грати, а не слухати
– Ви хочете навчити сина музики? Але ж він не має слуху.
– Мій син повинен грати, а не слухати музику!
Задля сусідів
– Навіщо ти записав джазову музику? Адже ти її не терпиш.
– Але ще більше не терплю сусідів!
Курям видніше
Півень подав заяву в музичну школу.
– Навіщо тобі вчитися? – питає соловей. – Ти й так добре співаєш.
– Так воно так, але кури вимагають диплома.
Ревматизм і фортепіано
– Це твоя пацієнтка? – запитали в лікаря про одну красиву даму.
– Так.
– На що вона скаржиться?
– На ревматизм.
– І що ти їй порадив?
– Я їй рекомендував більше не грати на фортепіано.
– Не розумію, який зв'язок між хворобою і музикою?
– Дуже простий: ця дама живе в нашому будинку поверхом вище.
Голос і яйця
Щоб прочистити горло, один чоловік вирішив випити сирих яєць.
– Гляди, щоб не об’ївся, – попередили його.
– Нічого, я їду на весілля, а від яєць, кажуть, голос дзвінкішає.
– Е, якби яйця додавали голосу, курка, мабуть би, й солов’я перевершила.
Дарунки
Грузинський князь запросив до себе музику, щоб той порозважав його грою на тарі.
– Хай буде благословенна твоя рука! – похвалив князь. – Дарую тобі срібну азарпешу.
Музика подякував і сів грати далі.
– Свого коня для тебе не пошкодую! – розходився господар.
Музика старається ще більше.
– Віддаю тобі корову, – розщедрився князь. Наступного дня музикант прийшов за обіцяними дарунками.
– Яка азарпеша? Який кінь? – відповів отверезілий князь. – Ти вчора зробив мені приємність своїм та-ром, а я тобі своїми обіцянками. Те, що лишилося сьогодні від твоєї гри, те саме лишилося і від моїх дарунків.
Давно знайшов
Узяв чонгурист мандоліну, натиснув на струни й затринькав. А сусіда й каже:
– Я бачив, як на мандоліні грають: швидко так перебирають пальцями.
– Це вони місце шукають, куди натиснути, – відповідає чонгурист. – а мені шукати не треба, я давно знайшов!
Свята простота
– Боже милий, навіщо ви тягнули піаніно на спині?
Чому ви не скористалися транспортом?
– Я хотів, але мене в трамвай не впустили.
Фатальна помилка
Кондуктор не пустив у тролейбус музиканта а контрабасом.
– От бачите, дядю, – сказав малюк, – треба було вчитися грати на флейті.
Устами немовляти
– Мамо, – запитує хлопчик на концерті,– а чому дядя замахується паличкою на тьотю? Він хоче її побити?
– Ні, синку,
– А чому ж тьотя кричить?
Безпосередність
– Чому ти граєш навстоячки?
– Так я ж граю марш. Хіба можна сидіти?
У крамниці
– Покажіть мені, будь ласка, фортепіано в чотири руки.
Концертний сезон
– Ох, я змучилася, відвідуючи концерти!
– А я, навпаки, відпочив душею завдяки концерт там, що їх не пропускає моя дружина.
За лаштунками
– Що за неподобство! – обурюється співак. – Мені подарували тільки три кошики з квітами!
– Невже цього мало?
– Але ж я заплатив за чотири!
Зозуля й півень
– Як ти солодко співаєш, любий півнику!
– А ти, зозуленько, так добре виводиш і такі високі ноти береш, що, здається, кращої співачки немає в усьому лісі!
– Все життя готовий слухати, зозуленько!
– А тебе, півнику, всі слухають з насолодою!
Так зозуля й півень хвалили одне одного, аж поки їх не запросили співати в опері.
Невтішний діагноз
– Кажуть, геніальність – це хвороба.
– Не турбуйтеся: ви цілком здоровий.
Весела прем’єра
– Ви казали, що мою оперу обсвищуть…
– Кому ж було свистіти, коли всі позіхали?
Необачність
– Уявляєте, коли я грав на скрипці, сусіда розбив мої вікно!
– І дарма: тепер ще гірше буде чути.
Не рівня Бендеру
Одесит, прослухавши П’яту симфонію П. Чайковського, сказав:
– Це ж треба вміти так скомбінувати!
Конферанс
Сором'язливий студент, дебютуючи в ролі конферансьє, оголошує черговий номер в академічному концерті:
– Зараз студентка другого курсу Наталка Орлова виконає «Бажання» Шопена. Музика також Шопена.
ФОРШЛАГИ
Музика – звучне есперанто. (Е. Леві)
Музика – це шум, що дорого коштує. (Т. Готьє)
Сумно слухати музику без слів, та що сумніше слухати музику без музики. (Марк Твен)
Щоб тішитись музикою Ватера, треба або дуже добро її розуміти, або… не розуміти зовсім. (Пітигріллі)
Можливості опери далеко ще не вичерпані: немає такої дурниці, що її не можна було б проспівати.
Одна з переваг балету – відсутність поганої дикції. (С. Є. Лєц)
Балет – до опера для глухих. (Е. Кроткий)
Акордеон вигадано рибалкою, що ніяк не міг вирішити, якого ж розміру риба зірвалася йому з гачка. (Вацусь)
Орган – рояль, що весь час сопе. (П. Монеллі)
Арфа – стриптиз піаніно. (Магістр Кавуся).
Піццикато – музична кропив’янка. (В. Деполо)
Синкопа – артеріосклероз музики. (Г. Туор)
Трель співака – мистецьке полоскання горла. (А. Декурсель)
Тореро – різник в одязі співака. (Пітигріллі)
Найстрокатіші пташки співають найгірше.
Докласти останніх зусиль до свого твору – це його спалити.
Для шуму вибирають маленьких людей-барабанщиків.
Тепер так багато геніїв, що залишається тільки радіти, коли небо подарує тобі дитину не геніальну.
«Гарний тон» – завжди октавою нижче.
Ніщо так не тішить Аполлона, як заклання спиртного рецензента. (Г. К. Ліхтенберг)
Кинь камінь першим, а то тебе назвуть епігоном. (С. Є. Лєц)
Не витрачай всіх сил на критику творів твоїх колег. Бережи їх для створення власних шедеврів.
Не треба мати ерудицію Сальєрі, щоб зненавидіти й навіть отруїти Моцарта. Це приступно й тим критикам, які не знають ані алгебри, ні гармонії.
Ті, кому освіта не дозволяє відкопувати мертве мистецтво, з успіхом закопують живе.
Остання таємниця майстерності: зберегти в таємниці, що майстерності вже немає.
Щоб відкинути звинувачення в дилетантизмі, доведи свою цілком професійну непридатність.
Ні в якому разі не висловлюйся першим про твір мистецтва без необхідної підготовки, тобто, не дізнавшись, хто його автор. (М. Акімов)
Переконавшись на тому, що він не геній, спробував жити розсудливо. (Хорст Черни)
Конкурс був закритий. Під девізом. Автора кожного твору знали лише двоє: сам композитор і жюрі.
Cпівакові оплескували з запізненням: добре співав він років двадцяти тому.
Слави він чекав від потомства, а гонорар – від сучасників.
Легка музика звичайно пасує до горілки, як легка закуска.
Барабан може заглушити весь оркестр, але не може за мінити його.
Він реагував на мистецтво, але його реакція завжди була кисла.
Було гомінко: на всіх дачах селища патефони горлали романс «Тиша».
В пісні слова не викинеш, проте можно викинути пісню.
І від легкої музики бував важко.
І осли грають у музиці певну роль: їхню шкуру натягують на барабани.
Погану пісню вони співали хором, поділяючи відповідальність між усіма співаками.
Винен композитор, а б’ють клавіші.
Соловей бере якістю, горобець – кількістю.
Великі платять за мистецтво життям, маленькі – заробляють ним на прожиття.
Таланту в нього не можна відібрати: нічого.
Суд нащадків поганий тим. що розглядав справу у відсутності потерпілого. (Е. Кроткий)
Стислість – сестра таланту, але теща гонорару. (В. Мар'янозський)
Сюїта для голосу (директора) і хору (підлабузників). (Ю. Нікольський)
Співачка так виконувала романси, що всі вони ставали жорстокими.
Творчий вогонь довго гасили горілкою й коньяком. (А. Чикарков)
Солов’я чути й без мікрофону. (Ц. Меламед)
Казали, що скрипка плаче в його руках: було з чого плакати. (А. Васильєв)
Здобув останнє місце в конкурсі перших скрипок. (Т. Константинов)
Не маючи свого таланту, заривав у землю чужий. (А Лігов)
Абсолютний слух потрібний не лише музикантам, а й плетунам. (В. Ломаний)
… і очумавши від своєї гри, Орфей заскочив власну дружину в обіймах Морфея. (Ф.Кривін)
Хор хлопчиків відзначив свій 40-річний ювілей. (С. Марков)
Не співаєш басом, то хоч басом дивись!
Як заспівав, то аж плакати смачно!
Співай, дядьку, – вона довга!
Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би!
Коли б не скрипка та не бас, то б музика свині пас.
А вже мені не до солі, коли грають на басолі!
Веселе ремесло музицтво: легким хлібом забавляють.
Грай, грай, – будеш плакать!
Ваші грають, а наші ридають!
Коли б твоя знала, що моя іграла, то б твоя плакала!
Їж язик, та по коди до музик!
Нащо мені музики, в мене свої язики: я заграю, поскачу і нікому не плачу.
Спасибі вам не за те, що грали, а за те, що поростали!
Пісня хороша, коли б трохи довша!
Ех, співав би, та голос в борг віддав!
Музика без басів, як гість без грошей.
Продай співанки, а купи голос! (З українського фольклору)
Нащо мені соха, була б балалайка!
Натщесерце й пісня не співається.
Співали, співали, аж їсти захотіли!
Про всякого дурня своя пісня складена.
Заспівала б рибка пісеньку, та голосу нема!
У кого голосу немає, той співати радий.
Кадик малий, а реву багато! (З російського фольклору)
Ашуга в хату не пустили, а він питає: «Куди покласти саз?»
І осел від свого голосу в захваті. (З вірменського фольклору)
Побарабань про мене, а я на сопілці пограю про тебе.
Хто не любить пісень, тому й голосу відрубати не шкода!
Якщо господар любить грати на тамбурині, домашні привчаться танцювати. (З арабського фольклору)
І музикантові часом кусочок сиру дістається.
Музикантів люблять, коли вони грають.
Коли цирульник б'є в барабан, він сили не шкодує. (З афганського фольклору)
Якщо ти добре граєш па сопілці, то чого ж твій дядько помер?
Шкода тих, хто помер, не почувши твого голосу! (З перського фольклору)
Твоє мовчання солодше за музику. (З турецького фольклору)
На гітарі для буйвола не грають! (З в’єтнамського фольклору)
Бідність навчить грати на скрипці.
Глухий не має чого співати.
Хто взяв дуже високо, той не закінчить пісні. (З німецького фольклору)
Муха своїми крильцями співає. (З осетинського фольклору)








