Текст книги "Капли росы (сборник)"

Автор книги: Андрей Ермолаев

сообщить о нарушении

Текущая страница: 17 (всего у книги 17 страниц)

Мабуть, дуже поширеними будуть очікування й бажання мати в 2015 році більш збалансовану систему управління державою, щоб не було одного «переможця». Відбудеться це через трансформацію політичної системи чи через якісь інші механізми, покаже час. Справа навіть не в зміні Конституції. Той факт, що одноосібність чи в політичній партії, чи у владі вже не сприймається як вихід, для мене є однозначним.

Мабуть, всі ви відчували, що був ризик «звалювання» у процес стихійної федералізації. На сьогодні він зберігається, проте гострота його знизилась. Звичайно, у цьому є частина об’єктивності, тому що у нас чимало органів місцевого самоврядування тісно пов’язані з політичними силами, що є в опозиції, та й традиційним є опозиціонування від центру. Незавершена реформа місцевого самоврядування постійно спонукає самі органи місцевого самоврядування до «політичної самості» по відношенню до Києва. Але слід враховувати, що в цьому є й зовнішній розрахунок. Адже федералізована Україна – це та Україна, яка ніколи й нікуди «не піде». Це просто буде неможливо. Я вважаю, що спроба «пірнути» в сценарій федералізації як виходу, також була, причому про це багато говорили й писали політики, і я з цим погоджуюсь, – така загроза була. Маю надію, що й цю загрозу завдяки позиції активних громадян ми поступово подолаємо.

Зараз дуже важливо вийти на певні знакові рішення, знакові сигнали і з боку центральної влади, і з боку місцевого самоврядування, щоб подолати це навіть на вербальному рівні. Треба демонтувати рішення, які створювали конфлікт «центр-регіони». Потрібні якісь символічні сигнали у вигляді меморандумів чи декларацій, які б знову повернули самоврядування в «поле діалогу» чи «поле взаємодії», щоб не допускати подальшої політизації самоврядування. І, звичайно, це серйозна вимога до політичних сил, які свого часу пішли у місцеве самоврядування. Адже вони вже отримали «попередження» з боку громадянського суспільства про те, що лідерів немає, й вони це мають відчувати, коли працюють у місцевому самоврядуванні. Вони не можуть узурпувати свої рішення, які не підпадають під настрої громадян, оскільки це буде вже поворот маніпулятивного характеру.

Я – оптиміст і пишаюся своєю державою. Пройде час, рани загояться, і ми переконаємось, що сотні тисяч людей у столиці й інших регіонах можуть висловлювати свою позицію «за», «проти», сперечатися, не перетинаючи межу. Якщо вони дійсно здатні до самоорганізації, і цей дух «Січі» дійсно є і це не вигадка істориків, я вас із цим поздоровляю і маю надію, що Новий рік ми зустрінемо не лише з оптимізмом професійним, а й з оптимізмом людським. Я вам дякую.