Текст книги "О библиотеках"

Автор книги: Юст Липсий

сообщить о нарушении

Текущая страница: 5 (всего у книги 8 страниц)

Лукиан. Неучу, который покупал много книг / Лукиан Самосатский; пер. с лат. Н.П. Баранова // Лукиан. Сочинения в 2-х томах; под общ. ред. А.И. Зайцева. – С-Пб.: Алетейя, 2001. – Т. 2. С. 346-356. – (Ант. библиотека).

22. Лукреций Кар

Источники:

Lucretius Carus. De rerum natura libri sex rec. I. Bernausius / Titus Lucretius Carus. – Lipsiae: sumptibus et typis B.G. Teubneri, MDCCCLVII (1857). – 396 p. – (Bibliotheca scriptorum Graecorum et Romanorum Teubneriana).

Русский перевод:

Тит Лукреций Кар. О природе вещей / Тит Лукреций Кар; пер. с лат. Ф.А. Петровского, вступ. ст. Т.В. Васильевой. С приложением фрагментов сочинения Гераклита, поэм Парменида и Эмпедокла, писем Эпикура. – М.: Худож. литература, 1983. – 384 с. – (Библиотека ант. литературы. Рим).

23. Марциал

Источники:

Martialis Valerius М. Epigrammaton libri XIV / М. Valerius Martialis; rec. W. Heraeus; ed. correctiorem cur. I. Borovskij. – Leipzig: BSB. B.G. Teubner Verlagsgesellschaft, 1976. – 418 p. – (Bibliotheca scriptorum Graecorum et Romanorum Teubneriana).

Русский перевод:

Марциал. Эпиграммы / Марк Валерий Марциал; пер. с лат. Ф.А. Петровского. – С-Пб.: АО Комплект, 1994. – 448 с. – (Ант. библиотека. Художест. литература).

24. Овидий

Источники:

Ovidius Publius N. Tristium libri quinque, Ibis, Ex Ponto libri quattuor, Halieutica, Fragmenta / Publius Ovidius Naso; recens. S.G. Owen. – Oxonii: e typographeo Clarendoniano, 1889. – 283 p. – (Scriptorum classicorum bibliotheca Oxoniensis).

Репринтные издания: 1915, 1946, 1955, 1963, 1980.

Русский перевод:

Овидий. Скорбные элегии. Письма с Понта / Публий Овидий Назон; пер. с лат. С.В. Шервинского, Н.Д. Вольпин, З.Н. Морозкиной, С.А. Ошерова, М.Л. Гаспарова, А.В. Парина; отв. редактор Ф.А. Петровский. – М.: Наука, 1978. – 272 с. – (Лит. памятники).

25. Орозий Павел

Источники:

Orosius Р. Historiae adversus paganos / Орозий Павел; пер. с лат., вступ. ст., комм. и указ. В.М. Тюленева // Павел Орозий. История против язычников в 3-х т., лат. текст и перевод. – С-Пб.: Алетейя. 2001–2003. – (Визант. б-ка. Источники). —

Т. 1 (Кн. I-III). – 2001. – 384 с.

Т. 2 (Кн. IV-V). – 2002. – 304 с.

Т. 3 (Кн. VI-VII). – 2003. – 376 с.

26. Павел Юлий

Источники:

Paulus J. Receptarum sententiarum ad filium libri quinque / Paulus J.; rec. L. Arndts. – Bonnae: impensis Adolphi Marci, 1833. – 307 p.

Электронная версия:

Paulus J. Sententiarum receptarum libri quinque qui vulgo Julio Paulo adhuc tribuntur [Электронный ресурс] / Paulus J. // IntraText СТ. – Электрон. дан. – Режим доступа: http://intratext.com/X/LAT0621.НТМ. – Загл. с экрана.

27. Павсаний

Источники:

Pausanius. Graeciae descriptio Vol. 1-3 / Pausanius; ed. M.H. Rocha-Pereira. – Leipzig: B.G. Teubner Verlagsgeselschaft. – (Bibliotheca scriptorum Graecorum et Ronianorum Teubneriana). —

Vol. 1 (Lib. I-IV). – 1989. – 358 p.

Vol. 2 (Lib. V-VIII). – 1990. – 338 p.

Vol. 3 (Lib. IX-X). – 1989. – 330 p.

Русский перевод:

Павсаний. Описание Эллады. Т. 1-2 / Павсаний; пер. с древнегреч. и вступит. ст. С.П. Кондратьева. – Репринт. воспр. текста издания 1938–1940 гг. – М.: Ладомир, 1994. – (Ант. классика). —

Т. 1 (кн. 1-4). – 364 с.

Т. 2 (кн. 5-10). – 592 с.

28. Филострат Флавий

Источники:

Philostratus F. Vitae sophistarum / Philostratus F.; recens. adiec. concin. C.L. Kayser. – Heidelbergae: sumptibus J.C.B. Mohr, bibliopolae Academici, 1838. – 416 p.

Репринтное издание:

Hildesheim: G. Olms, 1971.

29. Плиний Старший

Источники:

Plinius Secundus C. Naturalis historiae libri XXXVII. Bd. 1-3 / Plinius Secundus C.; D. Detlefsen recens. – Hildesheim, Zürich, New York: Georg Olms Verlag, 1992. Nachdrück d. Ausgab.: Berlin, 1866–1867. —

Bd. 1. Vol. 1 (Lib. I-VI). – 278 p. Vol. 2 (Lib. VII-XV). – 312 p.

Bd. 2. Vol. 3 (Lib. XVI-XXII). – 323 p. Vol. 4 (Lib. XXIII-XXXI). – 314 p.

Bd. 3. Vol. 5 (Lib. XXXII-XXXVII). Vol. 6 (Indices). – 308 p.

Электронная версия:

Pliny the Elder. Greek and Lateen texts: The natural history [Электронный ресурс] / Pliny the Elder // Lacus Curtius: Greek and Lateen texts: a selection of articles from a 1929. – Educational electronic resource. – Режим доступа: http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Pliny_the_Elder/home.html. – Загл. с экрана.

Русский перевод фрагментов:

Плиний Старший. Естествознание. Об искусстве / Плиний Старший; пер. с лат., предисл., коммент., указ. Г.А. Тароняна. – М.: Научн.-издат. центр Ладомир, 1994. – 941 с.: ил. – (Ант. классика).

30. Плиний Младший

Источники:

Plinius Caecilius Secundus С. Epistularum libri novem / Plinius Caecilius Secundus C.; ed. M. Schuster. – 3 ed. – Stutgardiae; Lipsiae: in aedibus B/G. Teubneri, 1992. – 491 S. – (Bibliotheca scriptorum Graecorum et Romanorum Teubneriana).

Русский перевод:

Письма Плиния Младшего: Кн. 1-10 / Плиний Младший; пер. с лат. М.Е. Сергеенко; изд. подготовлено Сергеенко М.Е., Доватур А.И. – М.; Л.: изд-во АН СССР, 1950. – 577 с. – (Лит. памятники).

Переиздание:

2-е изд., перераб.: М.: Наука, 1982. – 407 с.

31. Плутарх

Источники:

Plutarchus. Vitae parallelae. Iterum recogn. C. Sintenis. Vol. 1-5 / Plutarchus. – Lipsiae: sumptibus et typis B.G. Teubneri, 1867–1874. —

Vol. 1. – 1873. – 461 p.

Vol. 2. – 1867. – 585 p.

Vol. 3. – 1869. – 459 p.

Vol. 4. – 1869. – 456 p.

Vol. 5. – 1874. – 348 p.

Электронная версия:

Plutarchus. Vitae parallelae [Электронный ресурс] / Plutarchus // Perseus Collection: Greek and Roman materials. – Электрон. дан. – Режим доступа: http://perseus.tufts.edu/hopper/collection=Perseus:collection:Greco-Roman. – Загл. с экрана.

Русский перевод:

Плутарх. Сравнительные жизнеописания: в 2 т. / Плутарх Херонейский; пер. с древнегреч. С.П. Маркиша, С.И. Соболевского, Е.В. Пастернак, С.А. Ошерова, М.Е. Сергеенко, В.М. Смирина, В.В. Петуховой, С.С. Аверинцева, Т.А. Миллер, А.П. Каждана, Л.А. Фрейберг, К.П. Лампсакова, Г.А. Стратановского, М.Н. Ботвинника, И.А. Перель-мутера; изд. подгот. С.С. Аверинцев, М.Л. Гаспаров, С.П. Маркиш. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Наука, 1994. – (Лит. памятники). —

Т. 1. – 704 с.

Т. 2. – 475 с.

32. Руфин Аквилейский

Источники:

Rufinus Aquileiensis. Presbyteri In suam et Eusebii Caesariensis Latinam ab eo factam Historiam ad Cromatium / Rufinus Aquileiensis // Migne J.-P. Patrologiae cursus complecrus. Series Latina. – Tumholti (Belgium): typographi Brepols editores pontificii, 1857. – T. 21. – Col. 345-410.

Русский перевод:

Руфин Аквилейский. Церковная история // Тюленев В.М. Рождение латинской христианской историографии: с прил. пер. «Церковной истории» Руфина Аквилейского. – С-Пб.: изд-во Олега Абышко, 2005. – С. 230-284.

33. Ювенал Юний

Источники:

Juvenalis Junius. Scholia Vetera in Juvenalem / Juvenalis Junius // Juvenalis Junius. Satirae cum commentariis C.Fr. Heinrichii accedunt Scholia Vetera. Vol. 1-2. – Bonnae: apud Ad. Marcum, 1839. – Vol. 1. – P. 156-324.

34. Scriptores Historiae Augustae (Биографии римских императоров)

Источники:

Scriptores Historiae Augustae: with an engl. transl. Vol. 1-3 / transl. by D. Mague. – London; Cambridge: Harvard Univ. Press. —

Vol. 1. – 1921. – 544 p.

Vol. 2. – 1924. – 544 p.

Vol. 3. – 1932. – 548 p.

Репринтные издания:

Vol. 1: 1953, 1960, 1967, 1980, 1991.

Vol. 2: 1953, 1960, 1967, 1980, 1993.

Vol. 3: 1954, 1961, 1968, 1982, 1998.

Русский перевод:

Властелины Рима: биогр. рим. имп: от Адриана до Диоклетиана / пер. с лат. С.Н. Кондратьева; под ред. А.И. Доватура; предисл. Г.М. Бонгард-Левина; послесл. М.Л. Гаспарова; примеч. О.Д. Никитинского и А.И. Любжина. – М.: Наука, 1992. – 384 с.

35. Сенека

Источники:

Seneca. Ad Lucilium epistulae morales. Vol. 1-3 / Seneca; with an engl. transl. by R.M. Gummere Ph.D. of Haverford College. – London: W. Heinemann; New York: G.P. Putnam Sons. – (The Loeb Classical Library). —

Vol. 1 (Epist. I-LXV). – 486 p. – 1918.

Vol. 2 (Epist. LXVI-LCII). – 1920. – 502 p.

Vol. 3 (Epist. LCIII-CXXIV). – 1925. – 480 p.

Репринтное издание:

Vol. 1: 1925.

Vol. 2: 1930, 1953, 1962.

Электронная версия:

Seneca Annaeus L. Epistulae Morales Ad Lucilium [Электронный ресурс] // The Latin Library: the classics page. – Электрон. б-ка. – Режим доступа: http://thelatinlibrary.com/sen.html. – Загл. с экрана.

Русский перевод:

Сенека. Нравственные письма к Луцилию / Луций Анней Сенека; пер. с лат, ст. и примеч. С.А. Ошерова; отв. ред. М.Л. Гаспаров. – М.: Наука, 1977. – 384 с. – (Лит. памятники).

Источники:

Lucii Annaei Senecae liber De tranquillitate animi. Dalle lezioni del prof. Grillo. – Milano: La goliardica, 1968. – 254 p.

Электронные версии:

Seneca. De Tranquillitate Animi. J.W. Basore, Ed. [Электронн. ресурс] / Seneca // Perseus Digital Library. – Электрон. дан. – Режим доступа: http://perseus.tufts.edu/hopper/text. – Загл. с экрана.

Seneca the Younger. Annaei Senecae Ad Serenvm De Tranquillitate Animi [Электронный ресурс] // The Latin Library: the classics page. – Электрон. б-ка. – Режим доступа: http://thelatinlibrary.com/sen/sen.tranq.shtml. – Загл. с экрана.

37. Апполинарий Сидоний

Источники:

Apolhnans Sidonius G. Epistularum libri IX / Apollinaris Sidonius G. // Gaius Solius Apollinaris Sidonius. Epistulae et carmina accedunt Fausti aliorumque epistulae ad Ruricium aliosque Ruricii epistulae / rec. et emend. Chr. Luetjohann; B. Krusch. – Berolini: apud Weidmannos, 1887. – S. 80-172. – (Monumenta Germaniae historica. Auctores antiquissimi 8).

Репринтное издание:

Berolini: Weidmann, 1961.

Электронная версия:

Apollinaris Sidonius G. The Miscellany: epistularum libri IX [Электронный ресурс] / Apollinaris Sidonius G. // The Latin Library: the classics page. – Электрон. б-ка. – Режим доступа: http://thelatinlibrary.com/sidonius.html. – Загл. с экрана.

38. Сократ Схоластик

Источники:

Socratus Scholasticus. Historia Ecclesiastica / Socratus Scholasticus // Migne J.-P. Patrologiae cursus complecrus. Series Graeca. T. 67. – Tumholti (Belgium): typographi Brepols editores pontificii. – Col. 10-842.

Русский перевод:

Сократ Схоластик. Церковная история / Сократ Схоластик; пер. с древнегреч. СПбДА под ред. И.В. Кривушина. – М.: Росспэн. 1996. – 368 с. – (Классики античности и средневековья).

39. Созомен

Источники:

Hermias Sozomenus. Historia Ecclesiastica / Hermias Sozomenus // Migne J.-P. Patrologiae cursus complecrus. Series Graeca. T. 67. – Tumholti (Belgium): typographi Brepols editores pontificii, 1864. – Col. 843-1674.

Русский перевод, электронная версия:

Созомен Саламинский. Церковная история [Электронный ресурс] / Созомен Саламинский. – С-Пб.: в тип. Фишера, 1851. – 637 с. // Б-ка Кротова. – Электрон. б-ка. – Режим доступа: http://krotov.info/acts/05/2/sozomen_00.htm. – Загл. с экрана.

40. Страбон

Источники:

Strabo. Geographies rec. A. Meineke. Vol. 1-3 / Strabo. – Lipsiae: sumptibus et typis B.G. Teubneri. —

Vol. 1 (A-$). – 1852. – P. 1-396.

Vol. 2 (Z-IB). – 1866. – P. 397-816.

Vol. 3 (IG-IZ). – 1853. – P. 815-1238.

Репринтное издание:

BiblioBazar, 2010.

Русский перевод:

Страбон. География в 17 кн. / Страбон; пер. с древнегреч., ст., комм., указ имен и географич. названий, библиогр. Г.А. Стратановского, под ред. О.О. Крюгера. Общ. ред. С.Л. Утченко. – Репринт. воспр. текста издания 1954 г. – М.: Ладомир, 1994. – 944 с. – (Памятники историч. мысли).

41. Словарь Свиды (Суда)

Источники:

Suidae lexicon. Ps. 1-5 / ed. A. Adler. – Lipsiae: in aedibus B.G. Teubneri, 1928–1938. – (Lexicographi Graeci, XXX). —

Ps. 1 (A-E). – 1928. – 549 p.

Ps. 2 (D-Q). – 1928. – 740 p.

Ps. 3 (K-O, W). – 1933. – 632 p.

Ps. 4 (P-Y). – 1935. – 864 p.

Ps. 5. – 1938. – Praefatio. Indices.

Репринтное издание:

Stuttgart: in aedibus B.G. Teubneri. 1989–1994. – (Lexicographi Graeci, I).

Электронная версия:

Suda On Line: Byzantine lexicography [Электронный ресурс]. – 2000–2013. – Электрон. энцикл. – Режим доступа: http://stoa.org/sol/. – Загл. с экрана.

42. Светоний

Источники:

Svetonius Tranquillus С. De vita Caesarum libri VIII / Svetonius Tranquillus C. – Lipsiae: in aedibus B.G. Teubneri, 1908. – 359 S. (Bibliotheca scriptorum Graecorum et Romanorum Teubneriana).

Репринтные издания: 1923, 1967.

Русский перевод:

Светоний. Жизнь двенадцати цезарей / Светоний; пер. с лат. и примеч. М.Л. Гаспарова, статья Е.М. Штаерман; отв. ред. С.Л. Утченко. // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. О знаменитых людях (фрагменты). – М.: Наука. 1964. – 375 с. – (Лит. памятники).

Переиздание:

2-е изд. М.: Наука, 1966. 375 с.

3-е изд. испр. М.: Наука, 1993. 368 с.

Svetomus Tranquillus С. De Grammaticis / Svetonius Tranquillus C. // Svetonius Tranquillus C. De grammaticis et rhetoribus liber ed apparatu et commentario criticis instr. R.P. Robinson. – Paris: É. Champion, 1925. – 80 p.

43. Тертуллиан

Источники:

Tertullianus Q. Sepl. Florens. Apologeticum in usum scholarum Tertullianus Q Sept. Florens.; ed. Dr. Joh. Kayser. – Paderbornae: typis et sumptibus Junfermannianis, 1865. – 151 p.

Репринтное издание:

Nabu Press, 2010.

44. Виктор

Источники:

Victor P. De XIV regionibus Urbis Romae libellus aureus / Victor P. // Publius Victor. Des Régions De La Ville De Rome Par M.L. Baudet. – Paris: C.L.F. Panckoucke, éditeur, 1843. – 64 p.

45. Витрувий

Источники:

Vitruvius. De architectura libri decem / Vitruvius; ed. F. Krohn. – Lipsiae: in aedibus B.G. Teubneri, 1912. – 291 S. – (Bibliotheca scriptorum Graecorum et Romanorum Teubneriana).

Русский перевод:

Витрувий. Об архитектуре в 10 кн. / Марк Поллион Витрувий; пер. с лат., редакция и введ. А.В. Мишулина. – Л.: Соцэкгиз, 1936. – 341 (2) с.: ил.

Репринтное издание:

М.: Архитектура С, 2006.

46. Иоанн Зонара

Источники:

Zonaras I. Epitome historiarum Vol. 1-4 / Zonaras I.; ed. L. Dindorfeus. – Lipsiae: in aedibus B.G. Teubneri. —

Vol. I (Lib. I-V). – 1868. – 913 p.

Vol. 2 (Lib. VI-X). – 1869. – 469 p.

Vol. 3 (Lib. XI-XV). – 1870. – 428 p.

Vol. 4 (Lib. XVI-XVIII). – 1871. – 404 p.

Репринтное издание:

BiblioBazaar, 2010.

Приложение

Justi Lipsii de bibliothecis syntagma[29]29
  Компьютерный набор латинского текста осуществлен В. Поршневым со старопечатного издания Lipsius J. Justi Lipsii de bibliothecis syntagma / Justus Lipsiu. Antverpiae: ex officina Plantiniana, apud I. Moretum, 1602. 42 p., размещенного на сайте Google Books. URL: http://books.google.ru/books/about/Justi_Lipsi_De_bibliothecis_syntagma.htm (дата обращения: 22.08.2013).


[Закрыть]

Ill[ustrissi]mo et excell[entissi]mo principi Carolo duci Croiio et Arschotana, principis. Imperii, eqviti Aurei Velleris

Hoc De Bibliothecis quod scripsi, lllustrissime Princeps, ipsum ire ad te ambiebat, vix me mittente. Quis nescit te eximium inter Belgii proceres esse, qui harum rerum elegantia et studio capiatur? Itaque cum alia artium veterum instruis et adornas, tum Nummos et Bibliothecas maxime. De quibus istis Commentarium hunc concepi et digessi, non voce sed facto tuo incitatus, qui vidi quam magnorum illorum Regum sive Heroum exempla, in conquirendis aut propagandis talibus, aemuleris et assequare. Assequare, inquam, quid mirum? Omnia magna et ampla in te, aut juxta te, quem Deus, Natura, Fortuna, omnibus ornatum voluere, excellere rebus. Stirpem tuam video? A regibus est. Opes? Paene regiae. Animum? Plane regius. Et quid nisi altum ac magnificum illo concipis, factis promis? Ad longinqua non eo, una Heuria tua, huic urbi in ore atque oculis, fidem facit, quam nihil nisi strirpe, opibus, animo isto dignum cogites ac patres. Quae tua ibi opera? Ingenio cum ingenio loci pugnas ac superas, ardua in plana, haec in ardua deducis, sed omnia ad normam et decorem dirigis, alter, ut verbo dicam, Belgicus Lucullus. Non indignare, lllustrissime Princeps, cum illo componi: vera aestimatione, inter raros magnosque fuit, bellis victoriisque in florente aetate Celebris et mox inclinante, ad quietem et ad se inclinauit, id est animum et studia coluit, atque opes in praesentium ac posterorum delectationem sive usum impendit. Ab illo Bibliothecarum Romae praecipuum exemplum; ab illo eruditi in sermone, mensa, domo habiti; ab illo denique Praetoria et amoenitates structae, quae et Principis rei Romanae postea frui utique aestimarunt. Tu, inquam, noster Princeps imitaris. Nam in caligine hac rerum temporumque, patriae et Regi opera laudabiliter navata, copiis triumphisque ductis; vergente iam aevo, portum hunc quietis et te respicis, et ab extemis ad eingeschlossene Namen interna, id est vere bona, reducis. Inter varios autem secessus, Heuriam, Academiae nostrae hoc suburbanum, eligis et eam magnificis, ut dixi, operibus, quid nisi in artium ingeniorumque praecipue usum, adornas? Audeo dicere, tua ilia aedificia, ambulacra, horti, fontes, arboreta, nobis structa aut sata et non solum qui nunc sunt, fruuntur, id est transeunt, adeunt, ineunt, sed et qui venturi, facient, venturi autem, vel hujus oblectationis deinceps, non Lovanii solius, causa. Omitto alia et interiora, quae augendo vel ornando huic Athenaeo cogitas: magnifica et te Principe digna, sed in tempore magis promenda. O, igitur, curae et quietis felicem! Persevera et ista te, ilia nos pasce, cum aeterno bono tuo simul et fama. Nos certe, qui publice loquimur aut scribimus, id est famae quidam praecones, caelo tuum nomen feremus, ipsum te Deus inferet, justus arbiter et munerator meritorum.

Voveo, lllustrissime Princeps.

Aeternum tuus

J. Lipsius,

Lovanii, XII Kal. Iul. MDCII. AD

Ad lectorem

Breve hoc DE BIBLIOTHECIS, id est libris, habes: quid nobis dignius, qui libros assidue tractamus? Etsi revera οὐδʼὄναρ (nec per somnium) hoc cogitaram, nisi me Principis viri, cui dicatum juimus, in hoc re studium excitasset. Atque hos tales in bonis altisqfue] consiliis confirmare aut et inflammare, optimo publica censeo equidem fieri. Quam pauci magnatum se eo dant? quam ad pristinas sordes et tenebras omnia videntur ire? Quam etiam, spretis antiquis et veris, nova quaedam hodie procudunt doctrinarium! Quibus illudjure dixeris: ʼΟδοῦ παρούσης τῆν ἀτραπὸν ζητέεις: Prompta via et patente quaeris semitam. Viderint. Nos prisca adhaeremus et utiliter saepe (ita confido) eruimus, digerimus, illustramus. Fave tu, bonae mentis lector.

CAP I.
Bibliotheca et Libraria, quid? Reges veteres habuisse, atque illos Aegypti

Bibliotheca tria significat: Locum, Armarium, Libros. Graeca vox Latinis in usum etiam venit, et quamquam Librariam dicunt, tamen magis est ea voce tabernam capi, in qua venales libri exstant. Sed Bibliothecarum res vetus et, nisi fallor, cum ipsis litteris adinventa. Nam simul ac scire et sapere natum est, mox etiam scribere et istud esse cum fructu non potuit, nisi ut libri adservarentur et disponerentur, ad praesentium et posterorum usum. Privata primum ea cura et quisque sibi suisque struebat, postmodum Reges et Dynastae usurparunt, nec in usum solum, sed ambitionem aut splendorem. Sane multos congerere, vix fuit privati hominis aut census: cum tarda et impendiosa descriptio esset, donec utilissima haec Typographia rem in compendium misit. Qui primus Regum illustrem habuit (quod memoria servet) is fuit Osymanduas, Aegypti, qui inter alia operum praeclara, Sacram Bibliothecam struxit, et in eius fronte praescripsit ψυχῆς ἰατρεῖον ANIMI MEDICA OFFICINA. Ita Diodorus (Lib. I) et quanquam ille inter veteres Regum fuerit, non tamen dubito exemplum, si non ipsam rem, mansisse et in Aegypto Bibliothecas semper aliquas exinde exstitisse, idque in templis praecipue et sacerdotum cura. Multa argumento, tum et illud de Homero, quem Naucrates quidam (Eustat. in Praefat. Odyss.) plagii accusat et in Aegyptum cum venisset, libros repperisse Phantasiae faeminae, quae Iliadem atque Ulyessam scripserit et Memphi in templo deposuerit Vulcani. Homerum igitur vidisse, sibi adscripsisse, et edidisse. Quae in viro, opinor, falsa, rem tamen et morem firmant.

CAP. II
Alexandrina Bibliotheca, cui Philadelphus primus et praecipuus auctor. Varietas et numerus ibi librorum. Combusta et iterum instaurata

Sed reliquae ibi in obscuro sunt, Ptolomaei Philadelphi Regis in magna luce et laude fuit. Is Ptolomaei Lagi filius, secundus eo nomine et stirpe Aegypti regum, artium et ingeniorum cultor et, quod adhaerer, librorum. Itaque Alexandriae ingentem Bibliothecam composuit, instructione et exemplo Aristotelis adiutus, imo et ipsis ejus libris. Nam Aristoteles, ut post dicam, copia et dilectu insignem, Bibliothecam adornaverat. De qua Strabo (Lib. I): Αριστοτέλης προ͂τος, ὧν ἶσμεν, συναγγὼν βιβλία, καὶ διδάξας τοὺς ἐν Αἰγύπτω βασιλέας βιβλιοθήκης σύνταξιν: Aristoteles primus, quos norimus, collector librorum fuit et reges in Aegypto docuit Bibliothecae structuram. Quae tamen caute et cum sua in terpretatione legenda: nec enim vel primus omnino fuit et certe aevo anterior, docere Philadelphum hunc non potuit, nisi, ut dixi, exemplo Hoc fortasse verum, quod Athenaeo (Lib. I) scriptum. Aristotelem, Theophrasto libros reliquisse, hunc Neleo, a quo eos mercatus Ptolomaeus, cum iis quos Athenis et Rhodi coemerat, omnes in pulchram Alexandriam transferri curavit. Etsi alii tamen dissentiunt, ut in loco dicam. Sed Bibliothecam igitur ille undique, et omne genus libris, instruxit, etiam sacris et ex Iudaea petitis. Nam cum aures ejus fama tetigisset Hebraeae sapientiae, misit qui libros deposcerent et idoneos simul homines conduxit, qui in Graecam linguam verterent, communi omnium usui. Ea interpretatio est, quam Septuaginta, a numero scilicet qui operam dederunt, dicunt. Id evenisse anno ejus regni XVII, Epiphanius tradidit (De ponder. et mensur.), Olympiade CXXVII. Praeerat Bibliothecae, vir scriptis et factis illustris, Demetrius Phalereus, exsul a suis Athenis et quem rex benigne habitum ad haec et maiora ministeria admovit. Idemque a Chaldaeis, ab Aegyptiis, Romanis etiam libros petivit et pariter in linguam Graecam transfundi curavit. De quibus Georgium Cedrenum capio (Lib. XXII): Philadelphus libros Sacros, C haldaicos, Aegyptios et Romanos, aliosque diversilingues in Graecam omnes converti curavit, in universum ad centum millia voluminum, quae omnia in bibliothecis suis Alexandriae reposuit. Duo noto et curam peregrinos librios vertendi, utilem meo animo et vobis Principibus etiam nunc usurpandam et numerum librorum, grandem satis, sed non pro vero, si de universis capiamus. Quod abnuo et Cedreni mentem de conversis tantum esse arbitror, atque ipsos primogenios Graecos, longe superasse. Hoc alii scriptores dixerint, qui valde adaugent. Ut Seneca noster (De Tranquil., cap. IX): Quadringenta millia librorum Alexandriae arserunt, pulcherrimum regiae opulentiae monumentum. Sane pulcherrimum et supra gemmas omnes vel aurum, sed quanto pulchrius, si uberius? Nam nec is Senecae numerus ex vero satis et Septingenta millia redigendus. losephus doceat, qui (XII. Antiq. cap. II) tradit et Eusebius (De praepar., lib. VIII., ex Aristea): Demetrium (illum Praefectum, de quo dixi) aliquando interrogatum a Philadelpho, quot millia librorum iam haberet, respondisse, ducenta millia admodum, sed sperare brevi ad quingenta. Vides, quam auxerit, sed quanto magis postea, atque etiam alii Reges? Profecta ad Septingenta millia venerunt, Agellio disertim scribente (Lib. VI, cap. ult.): Ingens numerus librorum in Aegypto a Ptolomaeis regibus vel conquisitus (emptione) vel confectus (descriptione) est, ad millia ferme voluminum septingenta. Idem Ammianus, verbis statim dandis, idem Isidorus, sed emendandus: septuaginta millia librorum Alexandriae, Philadelfi temporibus, inventa sunt. Scribendum, inquam, septingenta. O, thesaurum, sed in re aeterna non aeternum! Nam totum hoc, quidquid fuit librorum, bello civili Pompeiano periit, cum Caesar in ipsa urbe Alexandria, bellum cum incolis gereret et tuitionis suae causa ignem in naves misisset, qui et vicina navalibus, ipsamque Bibliothecam comprehendit et absumpsit. Triste fatum et Caesari (etsi absque destinata culpa) pudendum! Itaque nec ipse in tertio Civilium, nec Hirtius deinde meminere, alii tamen; ut Plutarchus, Dio, etiam Livius, uti ex Seneca facile est haurire. Nam, post superiora illa verba, addit: Alius laudaverit, ut Livius, qui elegantiae regum curaeque egregium id opus ait fuisse. Sunt ipsa Livii verba, ubi de hoc incendio et justo elogio in rem et Reges. Sed de hoc tristi igne etiam Ammianus (Lib. XXII): Inter templa eminet Serapeum, in quo Bibliothecae fuerunt inaestimabiles et loquitur monumentorum veterum concinens fides, septingenta voluminum millia, Ptolomaeis regibus vigiliis intentis composita, bello Alexandrino, dum diripitur civitas, sub Dictatore Caesare conflagrasse. Ipse in direptione evenisse vult. Itemque Agellius (Lib. VI): Ea omnia volumina, inquit, bello priore Alexandrino (ad discrimen ejus, quod sub Antonio) dum diripitur civitas, non sponte neque opera consulta, sed a militibus forte auxiliariis incensa sunt. Excusat vero ipse non Caesarem tantum (quo quid librorum aut ingeniorum amantius?) sed Romanos milites et culpam hanc ad exteros auxiliares ablegat. Ceterum de direptione, non ita Plutarchus aut Dio, quos est videre. Hic igitur finis nobilis Bibliothecae, Olympiade CLXXXIII, cum vix CCXXIV. annos fuisset. Etsi revixit tamen, non eadem (qui id potuit?) sed consimilis et eodem loci, id est in Serapeo, collocanda. Auctor reparandi Cleopatra, illa amoribus Antonii famosa, quae ab eo in auspicium et velut fundementum operis impetravit Bibliothecam Attalicam sive Pergamenam. Itaque totam cum dono cepisset et transferri curasset, iterum adornata auctaque est et Christianorum etiam temporibus, in vita et fama fuit. Tertullianus (Apolog., cap. XVIII): Hodie, apud Serapeum, Ptolemaei Bibliothecae, cum ipsis Hebraicis litteris, exhibentur. Nota, apud Serapeum iterum fuisse, id est in ejus porticibus, atque id vicinum portui et navalibus, ex Strabone aliisque discas. Nota et Ptolomaei Bibliothecas dici, etsi non illae jam essent, sed consimiles et primogenii illi Hebraici libri, unaque LXX. Interpretatio, flamma periissent. Tamen ecce, tanta auctoritas et fides ab antiquo ejus Bibliothecae, ut Tertullianus gentiles eo advocet aut amandet. Credo stetisse, quamdiu ipsum Serapeum, immensae molis et stupendi artificii templum, quod Christiani denique, Theodosii majoris imperio, ut arcem superstitionis, demoliti a fundo sunt. Ecclesiasticis scriptoribus traditum et laudatum (Ruffin., II, cap. XXIII, itemque Socrates et Sozomen).