Народні Думи

Текст добавлен: 28 сентября 2016, 23:24

Текст книги "Народні Думи"

Автор книги: Автор Неизвестен

Жанры:

Детская проза

сообщить о нарушении

Текущая страница: 8 (всего у книги 8 страниц)

І до пана Хмельницького// У Полонне посилає...– неточне місцезнд-ходження резиденції Богдана Хмельницького, якою насправді був Чигирин. Полонне – місто на Хмельниччині.

І ляхів-панів у нічку у Четвертеньку// Так, як кабанів, заганяйте! —Очевидно, йдеться про бій на р. Батогу біля с. Четвертиновки у травні

1652 р.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МИР І НОВЕ ПОВСТАННЯ ПРОТИ ПОЛЬСЬКОЇ ШЛЯХТИ. Записано в 1853 р. від кобзаря А. Шута з с. Олександрівни на Чернігівщині. Вперше надруковано в зб.: Записки о Южной Руси. СПб., 1856, т. I, с. 51—56.

Подається за першодруком.

Хмельницький... у Білій Церкві замирив...– після поразки під Берестечком і підписання принизливого для України Білоцерківського миру, згідно якого козакам дозволялося самоуправління лише в Київському воєводстві, реєстр козацького війська зменшувався наполовину – до двадцяти тисяч козаків.

Да не велів великої стаціі вимишляти...– йдеться про забезпечення польських військ продуктами, коней – фуражем, що викликало незадоволення місцевого населення.

...як од святої покрови до світлого тридневного воскресенія...– творці думи досить точно вказують на тимчасове перемир’я, під час якого йшла підготовка до боротьби. У травні 1652 р. почався похід, який завершився Батогською перемогою козацтва.

Тоді ж то Хмельницький умер...– традиційне епічне закінчення не відбиває дійсних подій: Богдан Хмельницький помер через шість років після оспіваних у думі подій.

ДУМА ПРО СМЕРТЬ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. Записано в 1853 р. від кобзаря А. Шута з с. Олександрівки на Чернігівщині. Вперше надруковано в зб.: Народные южнорусские песни, К-, 1854, с. 395—399.

Подається за першодруком.

Луговський Іван– Виговський Іван, генеральний військовий писар козацького війська при Богдані Хмельницькому; з 1657 до 1659 р.– гетьман України. Представляв ту частину українського панства, що орієнтувалася на шляхетську Польщу.

Загребельна могила– місцева назва однієї з козацьких могил.

У городі Суботові– йдеться про село, розташоване близько Чигирина. З початку XVII ст.' належало чигиринському сотнику, батькові Богдана Хмельницького – Михайлові Хмельницькому. В період народно-визвольної війни 1648—1654 рр. в ньому була збудована невелика фортеця, що служила резиденцією Богданові Хмельницькому.

Тетеренко Павел– Тетеря Павло, гетьман Правобережної України в 1663—1665 рр. Належав, як і Виговський Іван, до козацької верхівки.

Хмельниченко Єврах– молодший син Богдана Хмельницького Юрій Хмельницький (1641—1685) був гетьманом в 1659—1663 рр.; захищав

інтереси козацької верхівки. В 1677—1681 рр. як гетьман Правобережної України вів війну проти свого народу на боці Туреччини. Обирайся гетьманом і за життя батька (1657). На час смерті батька Юрію Хмельницькому було 16 років, а не 12, як говориться в думі.

Ташлик-ріка– притока Тясмина.

Єврась, гетьман молодий... Ташликом-рікою довго гуляв– йдеться про 1657 p., коли Ю. Хмельницького було обрано гетьманом, і батька відправив його разом з І. Богуком на Ташлик для опору Кримській орді» Що напала на Україну.

ВДОВА ІВАНА СІРКА І СІРЧЕНКИ. Записано в 1805 р. від сліпця Івана. Вперше надруковано в кн.: Житецький П. Мысли о народных малорусских думах. K., 1893, с. 241—243.

Дума відома в одному варіанті. і

Подається за першодруком.

Сірко– Іван Сірко—талановитий воєначальник, учасник визвольної війки 1648—1654 рр. Після смерті Богдана Хмельницького був вінницьким полковником, неодноразово обирався кошовим отаманом Запорозької Січі. Виступав за союз України з Росією.

Мврефа– містечко на Харківщині.

Тільки двох синів мала:// ...Сірченка Петра... Сірченка Романа...– про синів Івана Сірка точних даних немає.

Тор стародавній– місто на Донеччині (тепер – м. Слов’янськ).

Пилип мерефіянський– персонаж думи, не відомий з історичних джерел.

Голуб Волошин– персонаж думи, не відомий з історичних джерел.

Отамана горського, Яцька Лохвицького познавати...– персонаж думи, не відомий з історичних джерел.

СЕМЕН ПАЛІЙ І МАЗЕПА. Записано в 30-х роках XIX ст. на Кз-теринославщині. Подається за виданням: Максимович М. Сборник украинских народных песен, ч. I, K., 1849, с. 88—91.

Дума відома в одному варіанті.

Шведського року, нещасливого літа—1709 рік, коли відбулася битва з шведами під Полтавою.

Лебедин– містечко на Сумщині.

Мазепа Іван– гетьман Лівобережної України, проводив політику відторгнення України від Росії. Народ затаврував І. Мазепу як зрадника.

Іскра Іван– полтавський полковник, скараний І. Мазепою влітку 1708 р. в с. Борщагівці (біля Білої Церкви) за розкриття російському царю своїх таємних переговорів з польською шляхтою.

Кочубей Василь– генеральний писар військової канцелярії на Україну скараний І. Мазепою разом з І. Іскрою.

Палій Семен– білоцерківський (фастівський) полковник, учасник визвольної війни, керівник народного повстання 1702—1704 рр. Підступно звинувачений І. Мазепою, був висланий ,до Сибіру. Після зради І..Мазепи був .призначений білоцерківським полковником,, .брав участь у Полтавській битві 1709 р.

...король шведський...– Карл XII.

Шеремет Борис Петрович—йдеться цро графа Шереметьєва, фельдмаршала російського війська. Після розгрому шведів під Полтавою переслідував їх до кордонів з Туреччиною.

Батурин– місто і фортеця на Чернігівщині, резиденція І. Мазепи.

ЧОРНА НЕДІЛЯ УСОРОЧИНЦЯХ. Записав 1906 р. В. Короленко від автора думи М. Кравченка у с. .Великі Сорочинці на Полтавщині.

Подається за виданням: Думи, 1959, .с. 159—.161.

У думі відображено дійсні події – селянське ловстання у с. Великі Сорочинці в грудні 1905 р.

Нумо в гості гостювати, пристава визволяти...– йдеться .про .дійсний факт: волосний иисар і урядник с. Великі Сорочинці біули посаджені повсталими селянами в тюрму.

Та царський маніфест у народа одбират.и...—.йдеться про царський маніфест 17 жовтня 1905 р. Наляканий революцією, дар видав маніфест, в якому обіцяв народові політичні свободи, скликання законодавчої думи.

ПРО СОРОЧИНСЬКІ ПОДІЇ 1905 р. Записав 1906 ;р. О. Сластіон від автора думи М. Кравченка у с. Великі Сорочинці ,на Полтавщині.

Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 414—417.

У думі йдеться про каральні експедиції у с. Великі Сорочинці і жорстоку розправу над повсталими селянами.

ХТО Ж ТОЙ СОКІЛ, ТОВАРИШІ? Записано в 1939 р. від кобзаря Ф. Кушнерика з с. Велика Багачка на Полтавщині.

Подається за виданням: .Українські народні думи та Історичні пісні. К-, 1955, с. 344—345.

ПРО ВІЙСЬКО ЧЕРВОНЕ, ПРО ЛЕНІНА-БАТЬКА І СИНІВ ЙОГО ВІРНИХ. Записано в 1928 р. від кобзаря П. Древченка з с. Залютки на Харківщині.

Подається за виданням: Українські народні думи та історичні лісні. К., 1955, с. 349—356.

А на Київ з Скоропадським суне німців сила...– йдеться яро весну 1918 р., коли лімецько-кайзерівські окупанти поставили поміщика П. Скоропадського гетьманом України. В грудні того ж року П. Скоропадський зрікся «лади і втік за кордон.

...в городі Лоловенці, .де заводи Брянські...– йдеться про -село ;Поло-венці, де були металургійні заводи і на місці -якого виріс (сучасний Дніпропетровськ.

Якусь Центральну раду...– буржуазно-націоналістична організація, яка виникла на Україні після Лютневої революції 1917 р. і тимчасово захопила владу.

Наїхало чуже військо із країв далеких...– йдеться про Антанту.

А з-за Дону пре Денюка...—царський генерал Денікін, який при підтримці внутрішньої контрреволюції та за допомогою Антанти 1919 р. очолив похід проти Радянської Росії.

Та богунці не пускають..—Перший Український повстанський полк ім. І. Богуна, сформований М. Щорсом.

А магнатам дід Бооюенко...– Боженко В’асиль Назарович (1869—< 1919), герой громадянської війни на Україні.

З Прикарпаття на Вкраїну ляхи покотились...– йдеться про інтервенцію білополяків на Україну 1920 р.

Над Сивашем, над Чонгаром тумани спустились...– Чонгар – півострів. на Сиваші; під час громадянської війни перетворений в укріплений опорний пункт білогвардійських військ генерала Врангеля. На початку 1920 р. був взятий Червоною Армією.

Турецький вал– старовинне укріплення на Перекопському перешийку. Загони Червоної Армії на чолі з М. Фрунзе штурмом оволоділи Турецьким валом і звільнили Крим від білогвардійців.

НЕПОРУШНА ДРУЖБА (Дума про возз’єднання України з Росією). Створена в 1953 р. в Києві учасниками самодіяльного ансамблю кобзарів. Вперше надруковано в зб.: Українські народні думи та історичні пісні. К., 1955, с. 561—564.

Подається за першодруком.

СЛОВНИЧОК ПОЯСНЮВАЛЬНИХ СЛІВ

Адамашок– сорт шовкової тканини.

Азамат– адамашок.

Альбо– або, чи.

Бавельняний– бавовняний.

Бардзо (барзе, ізбарзе)– дуже.

Бусурман(басурман) —турок, татарин.

Баша– паша.

Бирка– шапка з овечого смушку.

Біларапський– арабський; тут: турецький.

Білозір (білозор)– ясноликий, мудрий.

Біляки– одяг з дорогого білого сукна.

Боти– чоботи.

Бравославець– хвалько, чванько.

Бранка– полонянка.

Брит– ширина тканини.

Броварня– пивоварня.

Булатна шабля– шабля з булату – надзвичайно міцної сталі.

Бунчук– мистецьки оздоблена коротка палиця з потовщенням на одному кінці та з кінським хвостом; в давнину – знак військової влади.

Волоки– зав’язки від постолів або личаків, зроблені з валу.

Волоський– молдавський, румунський.

Габа– дорога вовняна тканина.

Голдувати– скорятися, схилятися.

Джавр– жайворонок.

Джура (чура)– козацький слуга; помічник, товариш, довірена особа військового керівника. Добувати– тут: грабувати.

Домотур– той, що сидить дома.

Завивало– чалма.

Іднати– тут: миритися, перепрошувати.

Катирга– турецька галера.

Каюк– козацький човен, зроблений з товстої колоди.

Кватера– тут: місце в шинку.

Келєп– чекан; палка з металевим потовщенням в кінці.

Киндяк– смугаста тканина і одежа.

Китайка– рід тканини. -

Коновка (кінва)– дерев’яний посуд місткістю близько одного літра.

Клейноди– атрибути влади.

Ключник– тут: наглядач над невільниками на галері.

Копія– спис.

Кошу ля– сорочка.

Криж– хрест.

Кульбака– сідло.

Ли (лібо)– чи, або.

Лядський– польський.

Малахай– канчук, нагайка.

Молонья– блискавка.

Молот– тут: військова сутичка, битва.

Морськати—бити, ударяти.

Нагаї (нагайці)—тут: кримські татари, Ногайська орда.

Наділок– тут: піхва для шаблі.

Недовірок– ренегат, відступник, зрадник свого народу.

Недолимок– чекан.

Нетяга (летяга)– бідняк.

Норцове пиво– молоде, ще не готове для вживання.

Облавок– борт корабля, галери.

Оболонь– тут: вікно.

Обушок щирозлотний– вид зброї.

Окличен—«голосно гукав, так, щоб усі чули» (пояснення кобзаря Г. Гончаренка).

Окднити– придбати коня.

Опанчша (опанча)– рід верхньої одежі.

Опачина —велике весло на морському кораблі, яким гребли кілька чоловік.

Осьмак– старовинна монета в чотири копійки, вісім грошів.

Очерт– коло.

Персть (перст)—земля, грунт.

Пищаль– старовинна вогнепальна зброя; рушниця, що заряджалася з дула.

Півчвартаста– триста п’ятдесят.

Покровена– покрита.

Полежій– лежень, лежебока.

Полівка– рівнина, степ, поле.

Понидіти– засумувати, зів’янути.

Постав– шматок (тканини).

Прапірок (праперок)—прапорець.

Прасунок– жаль, сум.

Предмета– прикмета.

Присішки– стремена.

Притаманная родина– найближча родина. Пустопаш– без пастуха, без нагляду.

Ремество– ремесло, робота.

Сага– річковий залив.

Сажень– міра довжини, що дорівнює 2,1336 м. Семикопний– високий, як сім кіп.

Семиряга– одежа з ряднини.

Сириця– сиром’ятна, невироблена шкіра. Сіроманець– вовк.

Сіром’яга– серм’яга, верхня одежа.

Скляниця– шклянка.

Сор– сварка.

Спаровляти– тут: купувати.

Стація– постій, квартира.

Стожари– тут: вогонь надзвичайної сили. Странний– подорожній.

Схизмат– єретик, розкольник.

Т рембач– трубач.

Тузлук– розсіл для соління.

Тягеля– верхній козацький одяг.

Умисли– думки.

Урікати– докоряти.

Ушкал– розбійник; тут: турецько-татарські за

гарбники.

Фортувина– фортуна, доля.

Цуромки (суремки) —військові сурмк, труби.

Чака (чайка)– рід морського човна.

Червоний– монета з чистого золота.

Чердак– підвищення на кормі великого корабля.

Черес (чересок)—широкий подвійний шкіряний пояс, в якому тримали гроші.

Шарлатний —багряний, пурпурний.

Шеменути– ударити.

Шлик– висока смушева шапка.

Шкерботи– скарби.

Шостак– дрібна монета в три копійки, шість грошів..

Штих– спис.

Яничари (яниченьки)– привілейована регулярна піхота турецьких військ, що була підпорядкована султанові. Формувалась з полонених чи взятих у ясир християн, вихованих у дусі мусульманського фанатизму. Відзначались особливою жорстокістю.

Я риза– слуга, перекладач.

Яса (ясина)– гамір,-крик.

Ясир– полон, населення, взяте у неволю, рабство.

Ясса– салют, крик.

Ячати– кричати, шуміти.

ЗМІСТ

Хмельницький і Василій Молдавський (Похід

НАРОДНЫЕ ДУМЫ

Сборник

Составитель Степан Васильевич Мишанич

СЕРИЯ «ШКОЛЬНАЯ БИБЛИОТЕКА»

– Киев,

издательство художественной литературы «Днипро», 1986

(На украинском языке)

Редактор Н. В. Сойко Художник В. I. Лопата Художній редактор А. /, Клименко Технічний редактор Л. І. Ільченко Коректори Т. Г. Білецька ,