Текст книги "Волосся Вероніки"

Автор книги: Йозеф Талло

Жанр:

Научная фантастика

сообщить о нарушении

Текущая страница: 6 (всего у книги 6 страниц)

Назад к карточке книги

Про хлопця, який не хотів стати астронавтом

– Хто з вас хоче стати астронавтом? – запитав учитель, проходячи між партами.

Майже всі діти з захопленням в очах підвелися, тільки дехто сидів, понуривши голову, ніби соромився.

Сидів і найкращий учень, гордість класу.

– А Чатар хіба не хоче? – зупинився біля нього учитель. – Хіба тебе, хлопця з такою уявою, не манить безмежний космос?

– Ні, – затявся хлопець і втупив очі в підлогу.

Учитель трохи постояв, щоб виграти на часі й заспокоїтися. Його спантеличила хлопцева відповідь. Мусив стримувати себе, щоб не нагримати.

– Таж ти читав, – намагався говорити приязно й ласкаво, – про канали на Марсі, про великий перстень на Сатурні, про чудові комети, про романтичний Місяць. Чув і про зодіакальне світло, мріяв про блакитне небо.

– То все – байки! Вигадані історійки… Канали – це омана зору, персня на Сатурні, власне, не видно, а комети – світні отруйні гази. А Місяць – Місяць не романтичний, а нудний, мертвий і огидний! Наче цвинтар. Та й космічне небо не блакитне, а чорне й холодне, як колодязь. Пусті, беззмістовні казочки. Не хочу бути астронавтом!

Він сів і почав байдуже розглядати гладеньку кришку парти. Тоді вчитель зрозумів, що той, хто відняв у хлопця барвистий світ казок, відняв у космічної ери здібну й сміливу людину.

Найкращий учень схилив голову й задумався. Усе в нього розкладалось на частини: навіть світло не є світло, не є чудовий витвір сонця, то тільки чергування довжини хвиль, навіть колискова пісня матері-то лише коливання повітря…

Бачив він, як його вчитель, блідий і нещасний, розгублено стоїть перед партами. Може, хоче щось сказати своєму учневі? Мабуть, про життя. Що лишилося б від нього, якби все звести до наукового аналізу дії гормонів, нервів, судин, залоз, кислот та основ? Що лишилося б від тих казок та мрій про глибокі почуття й стремління, про мужність та честь, про материнську любов та найщирішу дружбу?

Учитель звернувся до тих учнів, в очах яких світилася рішучість, бо вони знали чудові казки…