Текст книги "Чужа"
Автор книги: Володимир Нестеренко
Жанр:
Драматургия
сообщить о нарушении
Текущая страница: 3 (всего у книги 5 страниц)
КАРАСИК
Які росіяни?
ПЕРШИЙ ПОЛІЦАЙ
Та ті ж, що два роки тому назад звідси живими пішли. Недобиті. Знов орду дикунів нам очікувати?
КАРАСИК
Знати не знаю, відати не відаю, брешуть-намовляють підораси злі.
ПЕРШИЙ ПОЛІЦАЙ
Ти тут по общанці живеш?
КАРАСИК
Так.
ПЕРШИЙ ПОЛІЦАЙ
Подивимося, що у тебе вдома знайдемо, посадимо. А після строку общанку анулюємо – поїдеш додому, до таких же варварів, як і сам. Як це у вас називається – «випуль»?
КАРАСИК
Працювати не вмієте, на простій людині відриваєтесь. Я скаржитись буду, генералу вашому. За мене є кому вступитися.
ПЕРШИЙ ПОЛІЦАЙ
Генерал не любить, коли наших громадян вбивають. Нехай і поганих громадян. І генерал дуже не любить, коли до нас приїздять людожери зі Сходу.
КАРАСИК
Людожери? Не розумію, до чого тут я.
Заходить другий поліцай і викладає на стіл пластикові пакети зі знайденими у будинку Карасика речами.
ПЕРШИЙ ПОЛІЦАЙ
Ану, що тут у нас?
ДРУГИЙ ПОЛІЦАЙ
Кокаїн, небагато, грамів десять, нелегальний пістолет, набої.
ПЕРШИЙ ПОЛІЦАЙ
Так, не густо. На три роки, не більше.
ДРУГИЙ ПОЛІЦАЙ
Та й вистачить з нього трьох років.
КАРАСИК
Підкинули все, мусора падлючі.
ПЕРШИЙ ПОЛІЦАЙ
Підкинули? Пиши скаргу Вацлаву Гавелу. Зараз суворо з цим – тобто ось він (показує на другого поліцая) сяде до тюрми років на п’ять, якщо підкинув.
Поліцаї сміються.
* * *
Парадне. Біля дверей до квартири група захоплення у касках, з автоматами, у чорній американській формі S.W.A.T. Кувалдою вибивають двері, вламуються до квартири.
Це та квартира, яку орендував Карасик для пацанів, на підлозі матраци, телевізор показує MTV.
У квартирі нікого немає.
Група захоплення йде, поліцаї у цивільному оглядають квартиру.
ПОЛІЦАЙ-КРИМІНАЛІСТ
Доктор Новотний!
ПОЛІЦАЙ
Що у тебе?
ПОЛІЦАЙ-КРИМІНАЛІСТ
Немає ніяких відбитків. Усе олією протерто, усі поверхні.
ПОЛІЦАЙ
Перший раз бачу таке.
ПОЛІЦАЙ-КРИМІНАЛІСТ
Я теж.
* * *
Квартира… Малюк, Гиря, Шустрий і Чужа сидять за столом. Чужа вже одягнута, вони їдять. Їжа проста: сосиски, пиво, хліб.
Малюк (роздивляється паспорт, прикладає фотографію Чужої замість фото Соплі)
При денному світлі зроблю паспорт, Шустрий сходить з Чужою, куплять їй одяг, і до вечора будемо валити з міста.
ШУСТРИЙ
Куди?
МАЛЮК
у Словаччину, звідти в угорщину – а там відсидимось тиждень і або повернемось у Словаччину, або переходити кордон будемо – подивимось. Стрілянина ця всіх мусорів на ноги підняла. Вони пошукають у Празі, посилять контроль на шляхах, а на кордоні з україною будуть серйозно трусити. Хоч країни тепер і різні, поліція у них працює по-старому, узгоджено. На словацькому кордоні теж будуть трусити, але там важко – маса народу вештається, не встежиш.
ГИРЯ
Я зрозумів. Піду повтикаю. (Встає зза столу, йде до кімнати, вмикає телевізор.)
МАЛЮК
Шустрий, іди на стоянку, це за три квартали звідси, біля «Макдональдсу». Подивишся, що там наша машина. Будь пильним. Мусорів не наведи.
ШУСТРИЙ
Гаразд.
МАЛЮК
Волину тільки залиш.
ШУСТРИЙ
(дістає пістолет зз-а пояса)
На.
Малюк забирає пістолет.
На кухню забігає Гиря.
ГИРЯ
(схвильовано)
Малюк, там тебе показують.
Малюк одним стрибком вискакує з-за столу і прямує у кімнату, за ним Шустрий і Чужа. По телевізору показують у вигляді заставки вкриті клейонкою тіла двох людей.
ДИКТОР
…Злочинці озброєні й дуже небезпечні. У них перебуває заручниця, молода жінка. Ще раз погляньте на фотороботи злочинців.
На екрані демонструють фотороботи. Схожі лише Малюк, Чужа і Сопля. Гиря і Шустрий не схожі абсолютно. Схожість Чужої головним чином через світле довге волосся.
ДИКТОР
Злочинці ймовірно громадяни україни, розмовляють з акцентом. Якщо ви бачили цих людей, негайно зателефонуйте за телефонами (називає номери телефонів). Не намагайтесь їх затримати самостійно.
МАЛЮК
Однак пиздець. (Шустрому.) Ти ще тут? Швидко на стоянку.
Шустрий йде геть, Гиря йде зачиняти двері.
ЧУЖА
Що тепер?
МАЛЮК
Нічого. Звалювати будемо, тільки складніше тепер все.
ЧУЖА
Слухай, Малюк, а навіщо нам у совок їхати? Давай в угорщині попрацюємо.
МАЛЮК
А в угорщині що робити? Гоп-стоп з розбоєм?
ЧУЖА
Та мало що. Покидаємо наших лохів, туди на Балатон такі солодкі приїздять.
МАЛЮК
Ти була там, чи що?
ЧУЖА
Не була, розповідали люди. Грошей намолотимо – тоді й додому.
МАЛЮК
Подивимось, як карта ляже. Можливо, доведеться там зависнути, допоки не вляжеться все. Багато баранів висить – за одного цигана нічого і не було б, а за чотирьох усі мусора на вухах.
ЧУЖА
Малюк, я у тебе хотіла запитати…
МАЛЮК
Ну?
ЧУЖА
Ви за мною навмисне приїхали?
МАЛЮК
Так.
ЧУЖА
А навіщо?
МАЛЮК
(сміється)
А ти не рада?
ЧУЖА
Я-то рада, просто у дива не вірю. Що Рашпілю від мене потрібно?
МАЛЮК
Хуй його знає. Я досі живий, тому що питань не ставлю.
ЧУЖА
Гарна ти людина, Андрюхо. Давно у цьому говні борсаєшся, а брехати не навчився…
МАЛЮК
Гаразд, гаразд. Ти зате у цій справі будь-кого прибереш.
ЧУЖА
Може, звалимо у нормальну країну? у Францію? Я працювати буду, поки зорієнтуємось… Французи полюбляють блондинок.
МАЛЮК
А я у Легіон піду, послужу, через сім років дембельнусь – і заживемо…
ЧУЖА
Так, французи громадянство дадуть. Поїхали?
МАЛЮК
Проїхали. Іди поспи, як розвидниться – не до сну буде.
* * *
Шустрий іде повз стоянку, що охороняється, там все тихо, машина пацанів стоїть як стояла. З будки охоронця виходить людина в уніформі, дивиться на Шустрого.
Той проходить повз людину, не звертаючи уваги.
* * *
Квартира.
Шустрий, Гиря і Малюк на кухні.
ШУСТРИЙ
Машина стоїть, але там мусора.
МАЛЮК
Впевнений?
ШУСТРИЙ
Навколо неї всі машини прибрали, вона типа як на галявинці.
ГИРЯ
Та можливо, випадково так.
МАЛЮК
(нетерпляче)
Помовчи. Далі.
ШУСТРИЙ
Охоронець новий, молодий, явно мусорило. Здоровий лось, більший за тебе.
МАЛЮК
Так. Ще що?
ШУСТРИЙ
Собака на стоянці інша – вівчарка, не гавкає взагалі й не на ланцюгу. Мікроавтобуси стоять – біля заїзду, знадвору і на вулиці ще один – Avia і Mersedes. Без вікон, але ворушаться ледь-ледь, там є хтось всередині, ходить хтось.
МАЛЮК
Зрозумів. От сука табірна…
ГИРЯ
Як вони відшукали?
МАЛЮК
Так як завжди. Сопля здав або Карасик. Не важливо вже – я й не розраховував особливо на тачку. Тепер і відбитки є у мусорів.
ШУСТРИЙ
Я протирав там усе всередині.
МАЛЮК
Та похуй вже. Ідіть спати – я розбужу вранці, от список, що купити. Хімікати й одяг для Чужої.
Гиря і Шустрий йдуть до кімнати.
Малюк залишається сам на кухні, підперши голову рукою, раптом, несподівано, натягує светр на голову, ніби намагаючись заховатися, відгородитись від ворожого світу.
Світанок. Малюк заходить до кімнати, у ліжку лежать Чужа, Шустрий і Гиря. Гиря одягнув на шию золоті ланцюги, зірвані з убитих циган.
МАЛЮК
Підйом, військо.
Усі рухаються, потягуються. Чужа потягується, помітне татуювання під пахвою – свастика і змія.
* * *
Аптека. Шустрий купує якісь ліки, Гиря очікує на нього на вулиці, з фірмовими пакетами з крамниць. Дорогою заходять у парфумерний магазин, купують фарбу для волосся, ножиці, гребінець. В оптичному магазині – контактні лінзи, вибирають оправу для окулярів.
ГИРЯ
(пошепки)
На хуя такі уйобищні?
ШУСТРИЙ
Малюк сказав – найхеровіші оправи, а в іншій крамниці скельця прості вставте.
Розраховуються і йдуть геть.
* * *
Поліційне управління, нарада у генерала, тут же й поліцай, він же доктор Новотний.
НОВОТНИЙ
(доповідає)
Отже, панове, вжиті заходи успіху поки що не принесли. Засідка на стоянці, обшуки у відомих нам лігвах, допити росіян, що мешкають у Празі, і тих, що мають погану репутацію…
ГЕНЕРАЛ
Що з заявами громадян після випуску новин?
НОВОТНИЙ
На нинішній ранок було сорок два сигнали – більшу частину перевірили, це не вони. Потрібно постійно повторювати передачу, показувати портрети.
ГЕНЕРАЛ
Це неможливо. Ми не можемо залякувати громадян, демонструвати безсилля поліції перед російськими злочинцями.
НОВОТНИЙ
Немає іншого виходу. Поранений росіянин після операції не розмовляє, а затриманий нами Крилов розповів усе, що знав.
ГЕНЕРАЛ
Я зрозуміло висловився? Це не-мож-ли-во.
НОВОТНИЙ
Достатньо зрозуміло. Дозвольте продовжувати?
ГЕНЕРАЛ
Продовжуйте.
НОВОТНИЙ
Встановлено, що ватажок цієї банди вже бував на нашій території у складі великої російської банди, яка два роки тому здійснила кілька вбивств. Він був охоронцем їхнього ватажка, такого собі Монгола, вбитого згодом в україні.
ГЕНЕРАЛ
Мету приїзду цього разу з’ясували?
НОВОТНИЙ
Вони приїхали за жінкою, проституткою. Інших злочинів не здійснювали, у зведеннях немає.
ГЕНЕРАЛ
Гаразд. Які їхні подальші дії? Сховаються у яку-небудь нору й будуть очікувати послаблення контролю чи будуть намагатись перейти кордон?
НОВОТНИЙ
Будуть рухатись в бік кордону. Судячи з усього, гроші у них є, так що злочинів коїти їм ні до чого. Хіба що викрадуть машину, дорожня поліція попереджена – про всі випадки викрадення повідомляють в управління. Словаки їх перехоплять на перетині кордону, інформація вже у них.
ГЕНЕРАЛ
Добре, пане Новотний. Попередьте словаків, що для нас і суспільства в цілому ці росіяни цінності не мають. Принаймні, один росіянин у нас, так що робота поліції наявна. Будемо розраховувати на братів молодших. По розуму.
Всі сміються.
* * *
Хата. Пофарбована у чорний колір Чужа сидить на стільці, Шустрий її підстригає. На кухні Малюк возиться з паспортом, перед ним аптечні склянки, клей, лезо бритви. Гиря, що вештається квартирою, заглядає через плече.
ГИРЯ
Охуїти. Чистий паспорт!
МАЛЮК
Зараз вона дофарбується – сходиш з нею, сфотографуєш. Був Сопля – і немає Соплі.
На кухню заходить Чужа, стрижка – каре, жагуча брюнетка.
МАЛЮК
Анжела, тебе як писати?
ЧУЖА
Та як хочеш. Петрова хоча б.
МАЛЮК
Ну, якщо тобі похуй, будеш Видриною.
ЧУЖА
(сміється)
А ти злопам’ятний, Андрюха.
МАЛЮК
(теж сміється)
Ну так. Не те що ти – зло зробиш і забудеш…
Чужа бере зі столу контактні лінзи, йде до ванної, повертається в окулярах – тепер вона чорноока, схожа на молоду вчительку з порнофільму.
Гиря і Чужа йдуть фотографуватись.
* * *
Гиря і Чужа йдуть вулицею.
ЧУЖА
Чуєш, як тебе звати?
ГИРЯ
Вася.
ЧУЖА
Я Анжела.
ГИРЯ
Знаю.
ЧУЖА
А ти не любиш мітлу розпускати.
ГИРЯ
А на хуя?
ЧУЖА
Правильно. Справжній пацан. Слухай, Вася, що там вдома діється? Два місяці тут, а здається, що рік.
ГИРЯ
Та все нормально. Воювали.
ЧУЖА
З ким?
ГИРЯ
А ти що, знаєш всіх, чи що?
ЧУЖА
Ну, знаю декого.
ГИРЯ
Блядь, де тут фотографія? Йдемо-йдемо, і немає ні хуя.
ЧУЖА
Запитати потрібно у лохів.
ГИРЯ
Ти вмієш по-їхньому?
ЧУЖА
Трішки. Зараз. (Відходить від Гирі, розмовляє з дівчиною, яка йде повз них, повертається.) Два квартали ще йти.
ГИРЯ
Заїбись.
ЧУЖА
Як там Бабай?
ГИРЯ
Закрили його.
ЧУЖА
Блядь! Що ж ви мовчали весь цей час? Виродки хуєві.
ГИРЯ
Ти, курка, не пороши. Не подивлюсь на чехів – проріжу по бороді.
ЧУЖА
Гаразд, вибач, Вася. Вихопилось. За що закрили?
ГИРЯ
Трьох баранів вантажать на нього. Я ж кажу – воювали.
ЧУЖА
Зрозуміло. Він один по справі?
ГИРЯ
Один. Бірюлю мусора під час прийому завалили.
ЧУЖА
Рашпіль як себе чухає?
ГИРЯ
Хуй його знає. Я його живцем два рази у житті лише бачив.
ЧУЖА
Зрозуміло. Ну, ось і фотографія. Гиря і Чужа заходять до фотоательє.
* * *
Квартира. Малюк вклеює фото Чужої у паспорт, роздивляється його під різними кутами.
МАЛЮК
Через наш кордон з таким не можна, а от Східною Європою – нєхуй робити.
ЧУЖА
А Західною?
МАЛЮК
Теж можливо. Якщо не шукають.
Чужа простягає руку за паспортом, Малюк затримує його у себе.
МАЛЮК
Поклич усіх.
Чужа кличе Шустрого і Гирю, ті заходять на кухню, всі сідають за стіл.
МАЛЮК
Все, пацани, тут нам більше робити нєхуй. Зараз вирушаємо – і зустрічаємось у Братиславі. Точніше – за Братиславою, на виїзді – там є за двадцять кілометрів мотель такий, підозрілий. Хто його тримає – не знаю, та й не важливо, не цигани й добре. Має назву «у Зозулі». Він там один, так що не переплутаєте. Чужу зараз не впізнати – а вас і так ніхто не впізнає. Йдемо так – до першої залізничної станції (на зиває станцію) на попутках, потім потягом у Брно, звідти на попутках до мотелю.
Шустрий з Чужою, Гиря – окремо від них, але щоб бачили один одного. Ні з ким не знайомитись, не базарити, не жерти ніде, не зупинятись і горілку не пити – до самого мотелю. Я дорогою машину яку-небудь знайду, і будемо далі вибиратись.
ШУСТРИЙ
А ти?
МАЛЮК
Один буду їхати – надто гарно мене намалювали, впізнати легко. Одному завжди простіше.
ГИРЯ
Що з грошима?
МАЛЮК
Зараз поділимо.
ЧУЖА
(до Гирі)
А тобі тільки б лаве. Кроїш по ходу?
ГИРЯ
(дивиться на Чужу здивовано)
Не зрозумів? Ти на кого тягнеш, кобило?
ЧУЖА
Рижуху знімай, чорт!
ГИРЯ
Охуїла, тварюко? (Тягнеться до Чужої через стіл, але Шустрий відбиває його руку, всі вскакують з-за столу.)
МАЛЮК
Тихо, бляді!
Всі обертаються до нього і бачать у нього в руці пістолет, який він наводить почергово на всіх.
ГИРЯ
Малюк, ти що?
МАЛЮК
Суки, якщо ви так і в дорозі поводитися будете, то краще я вас усіх тут покладу та один повернусь.
ЧУЖА
Андрій, все нормально, заспокойся. Я не хочу з ним їхати, він бикує весь час, попалить усіх.
МАЛЮК
Гиря, давай всі гроші і рижуху сюди.
Гиря знімає ланцюги з шиї, дістає з кишень гроші, кладе на стіл.
МАЛЮК
(ховає пістолет)
Шустрий і Чужа, – теж все на стіл.
Малюк ділить гроші на п’ять частин, роздаючи їх як карти. Бере собі дві купки. Інші розбирають по одній. Золото Малюк ділить проміж собою, Шустрим і Гирею.
ЧУЖА
Рижуху спулити б треба. Стрьомно везти, та ще й зі здохлих…
МАЛЮК
Ніколи. Там уже, в угорщині, якщо доїдемо. Присядьте, ще не все.
Усі сідають за стіл.
МАЛЮК
(передає паспорт Чужої Шустрому)
Всюди удвох, типу наречені. (До Чужої.) Анжела – таке діло. Треба нам тебе довезти до Рашпіля. Ні хуя з тобою він не зробить, але брат твій сидить, і пресують його мусора по повній. Все одно питання буде вирішено – дід грошей доплатить, отримає Бабай менше меншого, але їбанула йому до голови думка, щоб ти пару ксив загнала від себе Артуру. Так що не бійся, нічого страшного, але потрібно їхати куди везуть. І без захерів, як ти вмієш.
ЧУЖА
Чесно сказати, не хочу я до Рашпіля. Він мозок вже прокурив, небезпечно з ним справу мати. І вдома ще ділюга висить – я тут типу тирилась від мусорів…
МАЛЮК
(перериває)
Гаразд, це все хуйня. Сказано – без захерів, значить, поводь себе тихо.
ЧУЖА
Базару нема.
МАЛЮК
Ну все. Всі зрозуміли?
ГИРЯ
Зрозумів.
ШУСТРИЙ
Зрозумів.
МАЛЮК
Давайте валіть.
Чужа Гиря і Шустрий одягаються й вирушають.
Малюк зачиняє двері, після чого дістає з шафки пляшку оливкової олії, знімає наволочку з подушки і починає протирати олією усі поверхні – одвірки, підвіконня, меблі, телевізор…
Закінчивши, відчиняє двері у квартиру і ножем стісує телефон Карасика.
Витирає руки об ковдру і йде геть.
* * *
Чужа і Шустрий беруть таксі, Чужа домовляється з водієм.
Сідають у машину. Гиря домовляється з другим таксистом, той не хоче їхати, вони торгуються, таксист погоджується…
Шустрий і Чужа купують квитки до Братислави.
ЧУЖА
Женю, викупи все купе. На хуя нам лохи поряд?
ШУСТРИЙ
Базару нема.
Купує квитки, Гиря здалеку спостерігає за Шустрим, потім підходить до каси, купує квиток.
* * *
Купе, м’які дивани, спальних місць немає.
Шустрий і Чужа сидять в купе, у Чужої в руках букет квітів, вона прикриває ним обличчя. Заходить чех в уніформі, це контролер, перевіряє квитки, йде.
Шустрий зачиняє двері.
Гиря у тому самому вагоні, в купе з кількома чехами, сидить, дивиться у вікно.
Чех звертається до нього з якимось запитанням, Гиря відповідає: «Ніхт ферштейн», чех замовкає.
* * *
На виїзді з Праги у кав’ярні на заправці.
Малюк розмовляє з двома крупними чоловіками, це бариги. Він в окулярах, щетина поголена, залишились тільки вуса.
МАЛЮК
…Так що, земляки, – виходжу з готелю – немає ні машини, ні товару.
ПЕРШИЙ БАРИГА
Так я не розумію, ми чим можемо допомогти?
МАЛЮК
Ви б мене підкинули до Словаччини, там на мене дружина очікує, а то грошей у мене на дорогу немає. Машину заправив, все у товар вклав, у люстри.
ДРУГИЙ БАРИГА
Місця немає в машині.
МАЛЮК
Та виручайте, братики, з кожним може біда статися.
ПЕРШИЙ БАРИГА
Ну а якщо б ти нас зустрів, що б робив?
МАЛЮК
У мене золото є, ланцюг, сто сорок грам.
ПЕРШИЙ БАРИГА
Покажи.
Малюк розстібає сорочку і показує ланцюг.
ДРУГИЙ БАРИГА
Ми можемо купити.
МАЛЮК
Та не хочу продавати, це подарунок. Я б у заставу лишив. Ви ж з (називає місто)…
ПЕРШИЙ БАРИГА
Точно.
МАЛЮК
Я зразу чую по розмові, земляки. Підвезіть до Братислави, я з вами вдома розрахуюсь, а золото в заставу залишу.
ДРУГИЙ БАРИГА
І скільки думаєш заплатити?
МАЛЮК
Триста доларів до Братислави.
ПЕРШИЙ БАРИГА
Півштуки. За п’ятсот довеземо. У кращому вигляді.
МАЛЮК
(сміється)
Піде. Тільки у кращому вигляді не треба, ліпше як є.
Бариги сміються.
ПЕРШИЙ БАРИГА
Та не бійся, все буде тіп-топ.
МАЛЮК
Ну, тіп-топ то тіп-топ, земляки завжди один одного виручають.
Купе. Чужа і Шустрий.
* * *
ЧУЖА
Женю, а ти давно їх знаєш?
ШУСТРИЙ
Кого? Малюка і Гирю?
ЧУЖА
Ну, усіх цих. Рашпіля, Малюка, Карасика…
ШУСТРИЙ
Малюка недавно, а у Рашпіля я давно працюю. Щоправда, жодного разу з ним не базарив. Я раніше у Буйного працював, на базарі. Знала Буйного?
ЧУЖА
Знала. Той, що у минулому році загубився.
ШУСТРИЙ
Так, пропав. Вийшов з дому в капцях на хвилинку – і немає до цієї пори.
ЧУЖА
І не буде. Не треба було гроші кроїти від Рашпіля.
ШУСТРИЙ
Не зрозумів… Тобі щось відомо?
ЧУЖА
Мені дохуя відомо, от і попала в таку непонятку. Та й ви всі разом зі мною… Слухай, а у тебе немає з собою нічого?
ШУСТРИЙ
У якому сенсі? Волина є, ти ж знаєш.
ЧУЖА
Ну пихнути, драпу там, або хмурого?
ШУСТРИЙ
Нє… Звідкіля? Горілка тільки є.
ЧУЖА
Слухай, женю, давай накатимо. Зовсім мені нудотно від цієї двіжухи.
ШУСТРИЙ
Давай, тільки Малюку не втусуй, він кричатиме.
ЧУЖА
Кричати? В смислі – сміятися?
ШУСТРИЙ
Ні, в смислі – кричати.
ЧУЖА
Кричати – в смислі говорити?
ШУСТРИЙ
(сміється)
Анжело, та ти мертвого заїбати можеш.
ЧУЖА
(сміється)
Та я краще живого заїбу…
Шустрий дістає з валізи пляшку «Абсолюту».
ЧУЖА
Склянок немає, та й хуй з ними… Сідай поближче (вказує на диван поряд із собою), хоч обіпрусь об мужчину, два місяці одна мерзота навколо.
* * *
Мікроавтобус виїздить з лісової дороги на шосе. За кермом машини Малюк.
Ліс, сліди волочіння якогось предмета, що закінчуються заметом. З замету видно черевик. Іде сніг, замітає сліди.
Малюк зупиняється на заправці, заправляє мікроавтобус. Купує гамбургер і несе з собою.
На майданчику відпочинку, поряд з заправкою. увімкнувши в кабіні світло, Малюк ножем акуратно зрізає з посвідчення водія (старого зразку, книжечкою) і паспорта свої фотографії. Так само чинить з паспортом і правами одного з бариг, після чого кидає фотографії у мильницю, наповнену водою.
Малюк розбирає гамбургер, викидає псу начинку, після чого починає жувати булку. Розжувавши хліб, спльовує в хусточку, закручує хусточку, виходить кулька.
Знімає ножем протертий через хусточку клейстер, витирає ніж аркушем паперу, клейстер залишається на папері…
* * *
Купе потягу, Шустрий і Чужа цілуються, у пляшці «Абсолюту» залишилась половина.
* * *
Малюк кінчиком ножа, ніж тримає у руці, як перо або скальпель, за лезо, акуратно, з напруженням, стікає піт – знімає з розмоклих фотографій горішню глянцеву плівку з печатками. Після чого переклеює цю плівку на свої фотографії.
Протерши вітрове скло зсередини рукавом, приклеює фотографії зсередини, щоб вони висохли.
Вигляд зовні, крізь вітрове скло – дві фотографії Малюка, велика і дещо менша, на правах він молодший, у формі лейтенанта. Вирази обличчя на фото різні, більш пізня, паспортна світлина – обличчя непривітне, мляве, погляд лиховісний.
* * *
Сексуальна сцена в купе потягу. Тут – на розсуд режисера, але ніякого орального сексу!
* * *
Малюк вклеює клейстером з хліба свої фотографії у права, у паспорт вбитого бариги.
МАЛЮК
(роздивляючись паспорт, потім права, підносячи їх до лампочки)
Так, товаришу Гладких, спробуємо доїхати з тобою до угорщини. Хуйово, звичайно, вийшло, поскупилися ви… Хтось і мене так от, у безвихідняку…
Роздивившись на світло документи, Малюк виходить з автобуса, їсть сніг, бризкає водою на розкритий паспорт і права, як на білизну під час прасування, кладе документи у кишеню.
* * *
Карасик, змарнілий, постарілий за два дні на кілька років, перетворившись з респектабельного іноземця на простого старого, йде вулицею. Заглядає у вітрини, перевіряє, чи немає за ним стеження. Стеження є, він його виявляє, ходить по крамницях, заходить до парадних, проходить крізь прохідні двори. Врешті-решт, відірвавшись від стеження у великому універмазі, змішавшись з натовпом, – йде на пошту. Купує телефонну картку, телефонує.
КАРАСИК
Рашпіль, привіт!.. Тут пацани накоїли справ. Два барани, ну й по дрібницях там, ще двох рвонули… Так, ця у них… Не знаю як, але мусора майже все знають… Один з пацанів у торбі, він і заклав… Ну все, май на увазі – через кордон вони не підуть, справа на самому верху була, на контролі… Все, успіхів, буду тримати в курсі… у мене все нормально, мусора на мене наїхали – але ні хуя, я ж не фраєр, доїбатися їм ні до чого було… Ну все, давай, брат, тримайся там.
Закінчивши розмову, Карасик набирає інший номер, дочекавшись відповіді, каже у слухавку: «Вибачте, не туди потрапив. Іди на хуй, коротше!»
* * *
Купе потягу. Чужа і Шустрий сидять поряд, голова Чужої лежить на плечі Шустрого, він ледь обійняв її за плечі.
ЧУЖА
І ти тоді прибився до рашпілівців, зрозумів, що лохівське життя – це стійло.
ШУСТРИЙ
Ну так. Та й взагалі – лаве треба, а вкалувати понту ніякого немає. Он родики все життя в’ябували – а хулі?
ЧУЖА
А баригувати не пробував?
ШУСТРИЙ
Та не було капіталу, з чого почати. І не по мені ця житуха – видрочувати кожну копійку, труситися за гріш.
ЧУЖА
Та ж хуйня. Знаєш, як кажуть: «Не жив добре – нєхуй і починати».
ШУСТРИЙ
(говорить голосом і з інтонацією Малюка)
Та ну на хуй, прорвемось, Анжело.
ЧУЖА
Аякже, Шустрий… (Простягає руку, бере пляшку, дає Шустрому зробити ковток, потім п’є сама.)
ЧУЖА
Женю, а ти знаєш, ми от їдемо, їдемо – це ви мене на смерть везете.
ШУСТРИЙ
(дивиться впритул на Чужу, з подивом)
Чого? Ти що, приколюєшся?
ЧУЖА
Ні. Пизда мені вдома буде. Закопає мене Рашпіль.
ШУСТРИЙ
Не гони. Напишеш ксиву Артуру – й усіх справ.
ЧУЖА
Я ж тебе недаремно запитувала – давно ти їх знаєш чи ні. Не рубаєш ти, женю, в серйозних людях.
ШУСТРИЙ
Та ладно. Сама серйозна, чи що? Якби не Рашпіль та не ми, – сама ж казала, тебе цигани зі світу би зжили.
ЧУЖА
Якби не Рашпіль та не цей хуєсос Карасик, я б і не потрапила в таку непонятку.
ШУСТРИЙ
Тобто як? Ану приколи.
ЧУЖА
Давай ще накатимо трішки. (П’ють горілку.) Ну гаразд, слухай, як було.
* * *
(Візуалізація оповідання.) Готельний номер, у ньому знаходяться Рашпіль, Чужа і ще дві людини, це знайомі Рашпіля, Заєць і Федір.
На столі дорогі напої, їжа з ресторану. Вони їдять і розмовляють.
ЗАЄЦЬ
Так ось, Рашпіль, завтра приїздять ці два фуцана. У них буде при собі триста грам зміїної отрути.
РАШПІЛЬ
Ага. Тільки я бик у цій справі. Куди цю отруту? Тещі у мене немає, ворогів теж ніяких не залишилось.
Усі сміються.
ЗАЄЦЬ
Він коштує грошей. Двісті баксів за грам. Але це не все.
ФЕДІР
(перериває)
Не двісті, там в залежності від вмісту протеїну…
ЗАЄЦЬ
(не дивлячись на Федора)
Та дай сказати!
РАШПІЛЬ
Давай, Сашуню, розповідай, не звертай уваги на всіляких мух, що дзижчать, в’ються навколо.
ЗАЄЦЬ
Отрута ця пижджена, і по ній заяви не буде, якщо їх покарати на лаве.
РАШПІЛЬ
Ну, це зовсім похуй. Буде заява – не буде заява. Це мій клопіт. Що по ділу?
ЗАЄЦЬ
Це казахи. Вони ж привезуть ще одну хуєту – рідкісноземельні елементи.
РАШПІЛЬ
Теж грошей коштує?
ЗАЄЦЬ
У нас – ні. Все потрібно за кордон віддавати. От у нього (показує на Федора) є віддача.
РАШПІЛЬ
А ми повинні тут дешевше купити, так?
ЗАЄЦЬ
Ну так.
РАШПІЛЬ
Добре. А де вони зупиняться?
ЗАЄЦЬ
В готелі, в цьому. Не знаю, буде товар з ними чи ні, – але подіти його їм нікуди. Я їм наплів, що покупець уже є.
РАШПІЛЬ
Добре. (Показує головою на Федора.) Він покупець?
ЗАЄЦЬ
Ні, у нього віддача є, це наш барига…
РАШПІЛЬ
Ну й що він тоді робить тут? Федя, йди погуляй, спустись у бар, там тьолки, познайомся там… Дати тобі грошей? На представництво?
Зніяковілий Федір встає з-за столу, виходить. Чужа сміється, видно, що вона обкурена.
Заєць запитливо дивиться на Рашпіля. Рашпіль киває й робить заспокійливий жест.
РАШПІЛЬ
Нехай залишається, вона у ділюзі.
ЗАЄЦЬ
(пильно дивиться на Чужу, потім продовжує, мов і не було нічого)
От, власне, і все. Давай – твої роблять, а наш набій і віддача. Лаве пополам.
РАШПІЛЬ
Набздюм, значить. Ну, давай спробуємо.
ЗАЄЦЬ
Тільки щоб пацани були нормальні, а то ці казахи – теж не вчорашні, боксери, чемпіони там колишні. Здійметься галас, мусора – все відметуть.
РАШПІЛЬ
Не хвилюйся ти так, усе вдасться. Давай покуримо.
Чужа дістає пакетик з травою, швидко забиває дві цигарки, Заєць, Рашпіль і Чужа курять.
* * *
Купе потягу. Чужа і Шустрий.
ШУСТРИЙ
То ти у цій ділюзі брала участь?
ЧУЖА
Брала участь? Та я її сама й зробила, ділюгу цю.
ШУСТРИЙ
Мені пацан один розповідав, Лоб. Він тоді півштуки заробив.
ЧУЖА
Дохуя йому дали, як розповідав. Балаболка.
ШУСТРИЙ
Ну так, любить попиздіти по п’янці. Він казав, що увійшли до номера, чурки спали. Вони обшмонали все, забрали два пакети якоїсь хуйні і звалили тихо. І за це – на двох штуку.
ЧУЖА
Він не казав, як вони двері відчинили?
ШУСТРИЙ
Ні.
* * *
(Візуалізація оповідання.) Ресторан при готелі, з нього виходять, похитуючись, два казахи у костюмах, без краваток, з ними Чужа, одягнута в обтягуючу коротку сукню.
ЧУЖА
Мужчини, візьміть ще шампанського.
Казах купує біля бару пляшку шампанського і пляшку горілки, вся компанія підіймається на ліфті у номер. У номері, поки казахи про щось розмовляють казахською, Чужа кусачками для нігтів, узявши їх у хустину, перекушує шнур від холодильника, що стоїть у вітальні, лише один провід.
ЧУЖА
Мужчини, а холодильник не працює!
ПЕРШИЙ КАЗАХ
А навіщо нам холодильник?
ЧУЖА
(вередливо)
Я шампанського хочу. Холодного.
ДРУГИЙ КАЗАХ
Ну, значить, не буде холодного. Іди сюди, Таня, вип’ємо за знайомство. Де твоя подружка? Куди вона пішла?
ЧУЖА
Та зараз прийде, їй подзвонити треба, маму заспокоїти. Давайте я пляшки у ванну поставлю, під холодну воду. (Бере зі столу пляшку горілки, відкорковує її, наливає всім у бокали, на дно.) За знайомство!
Казахи піднімають бокали, цокаються, п’ють.
ЧУЖА
Ні, тепле все, не можу такого пити. Я горілку теж зараз під воду поставлю. За десять хвилин охолоне. Я поки вмиюсь. (Бере зі столу горілку і шампанське, несе до ванної. У ванній дістає з сумочки шприц з рідиною і вливає у горілку.)
На підлозі, непритомні, лежать голі казахи, гола Чужа швидко обшукує речі, знаходить пакети, виймає гроші з портмоне одного з казахів.
У двері тихенько стукають, не у двері, по ручці дверей, три рази.
Чужа відчиняє двері, за ними – два пацана, вони хочуть зайти, але Чужа, приклавши палець до вуст, їх не пускає, виходить сама з номеру, гола, тримаючи свій одяг, сумочку, туфлі в оберемку.
Вийшовши у коридор, швидко вдягається.
Один з пацанів бере валізу, куди вона поклала пакети з порошком, і йде геть.
Другий залишається з Чужою, нахабно розглядає її. Вона помічає це, зображує йому пальцями «рогатку» в очі.
ЧУЖА
(пошепки)
Не на мене витріщайся, дивись туди (показує в бік освітленого холу в кінці коридору).
Пацан дивиться, куди йому сказали.
Чужа одягає туфлі і, взявши під руку пацана, швидко йде геть.
ШУСТРИЙ
Красиво.
ЧУЖА
Ага. Тільки чурки не прості виявились. Не знаю напевне, хто: чи то мусора чурбанські, чи то ще гірше. Видно, зв’язались через своїх з нашими мусорами. Прес почався, пиздець якийсь. Зайця закрили, а мене у тому кабаку багато хто знав, не можна було в місті залишатись.
Рашпіль дав мені троячку зелені – і спровадив у Чехію, до Карасика. З понтом, перетиритись, поки галас не затихне. Я тепер розумію, здихатись хотів, – а завалити не наважився, Артур якраз у той час себе показав, у бійні там одній.
ШУСТРИЙ
Ага. Зі звірями. Прямо на стрілі Майкопа завалив.
ЧУЖА
Ну так. Рашпіль вирішив його до кінця використати, поки не завалять або не закриють.
ШУСТРИЙ
От ти отрутою на діда дихаєш.
ЧУЖА
Знаю його тому що.
ШУСТРИЙ
Ну а як ти до сутенерів попала?
ЧУЖА
Карасик, сука табірна, підсуєтив. Я у нього жила, в будинку, він почав яйця підкочувати, я у відмову, на хуй він потрібен, старий. Каже: «Дружина моя приїздить з Австрії, вона чешка, незвикла, охуїє, тебе побачивши. Ось є нормальні пацани – поживеш у них, попрацюєте».
Ну зустрілись – ніби нормальні пацани. Те-се, переїхала до них. А вони паспорт забрали, типу – йди працювати, на панель. Ми тебе купили у цього старого підора. Гроші теж забрали – та у мене усього й залишалась до того часу штука.
ШУСТРИЙ
Блядь. Ну й мерзота цей Карасик.
ЧУЖА
Та й Рашпіль не ліпший.
ШУСТРИЙ
Давай поговоримо з Малюком – що за хуйня, на хуя це потрібно.
ЧУЖА
Без сенсу. Малюк мені забути не може одного жарту… Та й не піде він ніколи проти Рашпіля.
ШУСТРИЙ
Чому?
ЧУЖА
Малюк – фраєр.
ШУСТРИЙ
Не гони, Малюк – красень.
ЧУЖА
Ну я в хорошому смислі слова. Фраєр – в сенсі відданий надто, собі на шкоду. Військовий, бля, солдафон. Рашпіль його раз з хуя зняв – коли монголівці один одного мочили, і тут, і вдома, Малюк попав до рук там одних, до Давида. Пизда б йому була, якби Рашпіль не заступився, з живого б шкіру зняли.
ШУСТРИЙ
Мені невідомо про це.
ЧУЖА
Ну, то знай. А другий пацан, цей, Гиря – це товариш твій?
ШУСТРИЙ
Та який товариш! Галімий чорт, тільки що здоровий, як трактор. Малюк його завжди бере у такі справи, де потрібно кому-небудь голову відкрутити. Пішов він на хуй, друг, бля.
ЧУЖА
Слухай, женю, давай звалимо? У Францію.
ШУСТРИЙ
Куди?
ЧУЖА
У Францію, охуєнна країна. «Трьох мушкетерів» читав?
ШУСТРИЙ
Читав… А там що робити?
ЧУЖА
Подивимось. Якщо що – я попрацюю трішки. Попутаню, поки визначимося.
ШУСТРИЙ
Щоб я більше не чув такого. Не будеш ти путанити.
ЧУЖА
Це я на крайняк, якщо зовсім безнадьога. А так – подивимось, у мене знайома є пута, приїздила, казала, що кращої країни на світі немає.
ШУСТРИЙ
Давай. Мені це все не подобається. Гнилуватий якийсь розклад з тобою вийшов… І Буйний пропав дивно… А як звалимо? Звідси, з Чехії?
ЧУЖА
Потрібно додому повернутися, зробимо візи, паспорти справжні. Тільки не до Рашпіля – він візу лише на кладовище може дати. (Задумливо.) А можна й до Рашпіля в гості. За общаком.
ШУСТРИЙ
(вражено)
За чим?
ЧУЖА
Ну так. А ти чого так охуїв?
ШУСТРИЙ
Як же ми його за общак приберемо? Там грошей – неміряно. Якщо пропалимось, нам пиздець, за общак Рашпіль нас у пиздоріз запустить.
ЧУЖА
Я знаю одного жида, у нього общак зберігається.