Текст книги "Создание эффективной системы связей с общественностью в местных органах государственной власти и местного самоуправления"

Автор книги: Сергей Чебаненко

сообщить о нарушении

Текущая страница: 4 (всего у книги 6 страниц)

4. Інформація – це передумова зворотного зв'язку.

5. Працівники міської влади повинні оперувати вичерпною інформацією, повідомляючи громадян про будь-які події.

6. Вся інформація має бути відкритою, конкретною, об'єктивною й оперативною.

7. Той, хто організовує практичну роботу, відповідає також і за інформацію.

8. Планування і складання бюджету інформаційних послуг: у будь-якій сфері діяльності муніципалітету потрібно планувати видатки на інформаційне забезпечення.

9. Вчасні й вичерпні повідомлення визначеним соціальним групам повинні подаватися через відповідні джерела інформування.

10. Належним чином сформульована комунальна інформація – це умова розвитку міста, в якому все більше громадян виявлятимуть свою зацікавленість і причетність до самоврядування.

Якщо проаналізувати детально ці принципи взаємодії місцевої влади і ЗМІ, то можна побачити, що значна кількість положень “стокгольмської моделі” знайшла своє місце і в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”, і в Законі України “Про інформацію”, і в інших вітчизняних законодавчих актах. Різниця стає істотною тільки на практиці: в Стокгольмі проголошені вище принципи діють, а в Україні про практичну дію органів місцевого самоврядування за цими принципами – і нормами власних, українських законів, – можна тільки мріяти.

Практика реальної роботи автора в органах місцевого самоврядування в Україні свідчить, що стокгольмську модель побудови взаємовідносин між органами місцевого самоврядування і засобами масової інформації можна розглядати скоріше як ідеал, до якого треба прагнути. Ця концепція не враховує будь-які сторонні негативні впливи на населення, наприклад, з боку зарубіжних мас-медіа або засобів масової інформації, які налаштовані відверто вороже до діяльності конкретного органу місцевого самоврядування (внаслідок позиції свого засновника або партійно-політичної орієнтації). Стокгольмська модель передбачає стовідсоткове сприйняття та усвідомлення інформації населенням і повне взаєморозуміння у взаємовідносинах між обома сторонами комунікативного процесу.

Тому реально втілити у життя в умовах нинішнього стану українського суспільства таку ідеальну – навіть для західної розвинутої демократії – модель практично неможливо через цілу низку об'єктивних причин.

По-перше, населення завжди сприймає лише якусь частину інформації, яку йому надають засоби масової інформації. Насамперед це пов'язано із способом життя різних суспільних груп і верств населення, з їх майновим станом.  

По-друге, мас-медіа різних країн, формуючи міжнародний інформаційний простір і ведучи боротьбу за споживачів інформації, не завжди адекватно відображають життя сучасного суспільства. Об`єктивну інформацію досить часто підмінюють політична реклама, пропаганда або навіть відверта дезінформація. Чим далі стоїть держава від демократичних ідеалів, а її суспільство – від ідеалів громадянського суспільства, тим помітнішим є процес негативного інформаційного впливу на суспільство деяких упереджених засобів масової інформації. Цей процес є особливо актуальним для пострадянських держав на всьому пострадянському просторі. Дуже часто деякі російські телевізійні канали надають неповну і політично ангажовану інформацію, ведуть відверту кампанію проти тієї чи іншої держави, діяльність якої у політичній сфері не влаштовує нинішнє керівництво Російської Федерації. Іноді таку ж суто пропагандистську позицію займають і деякі українські телевізійні канали, відкрито агітуючи за ту, чи іншу політичну силу.

 По-третє, реалізація обговорюваної стокгольмської моделі є практично неможливою через те, що в реаліях сучасної України окремі соціальні групи чи навіть особи прагнуть за допомогою поширеної через мас-медіа інформації перетворити населення того чи іншого регіону на натовп чи масу з метою управління її поведінкою. Під дією визначених впливів цілий народ може стати натовпом, не являючи собою при цьому зібрання у повному розумінні цього слова. 

З огляду на зазначене вище, стокгольмська модель не може бути зразковим прототипом для побудови інформаційної діяльності українських органів місцевого самоврядування тому, що:

–       найважливіший акцент у цій концепції зроблено виключно на  інформаційну складову  з усієї системи взаємодії влади і народу, органу місцевого самоврядування і територіальної громади;

–       у моделі не реалізовано зворотній інформаційний зв'язок між населенням і владою, між  територіальною громадою і органами місцевого самоврядування;

–       відсутній практичний захист від негативних зовнішніх і внутрішніх інформаційних впливів на територіальну громаду.

 

2.3.2. Яломітська модель.

Для реалій сучасної України більший інтерес становить ще одна модель комунікативної взаємодії влади і населення – так звана яломітська модель інформаційної діяльності органів місцевого самоврядування, яка пройшла свою апробацію у Румунії. В основі функціонування цієї моделі лежать взаємозв'язки “територіальна громада – орган управління місцевого самоврядування – територіальна громада”, які реалізуються завдяки діяльності громадського інформаційного центру. Завдяки створенню громадського інформаційного центру громадяни отримали доступ до його інформаційних ресурсів – друкованого та комп'ютерного варіантів баз даних про діяльність кожного з відділів адміністрації округу, інформації про функції державних, окружних та міських органів влади, міської та окружної рад, брошур та окремих зразків документів з таких питань, як процедура державної реєстрації шлюбу, усиновлення дітей, дозвільна документація на будівництво, інформація про наявність житла, програми для молоді, діяльність місцевих неурядових організацій тощо. Відвідувачі цього центру тепер мали змогу ставити будь-які питання, що стосуються проблем життєдіяльності на території округу, та отримувати вичерпні відповіді від структурних підрозділів адміністрації. Кількість запитів та їх типи реєструвались й аналізувались, поповнюючи інформаційну базу даних. За короткий час центр зумів налагодити конструктивні стосунки між населенням територіальної громади та місцевими органами влади.

Досить довгий час яломітська модель у деяких теоретичних працях розглядалася як свого роду еталон побудови системи зв`язків з громадськістю для східноєвропейських посттоталітарних країн. Але об`єктивний аналіз цієї моделі свідчить: попри свої переваги, недоліком яломітської моделі є дуже важливий момент – у цій системі практично не визначена роль засобів масової інформації у системі комунікацій між владою і населенням і не означена співпраця органів місцевого управління з ними. Крім того, система комунікацій між органами місцевого самоврядування в Україні і територіальними громадами набагато ширша, ніж тільки інформаційно-консультативна складова, яка є головною основою яломітської моделі.

Тобто зроблений вище аналіз двох відомих у Європі концепцій інформаційного обміну між органами місцевого самоврядування та територіальними громадами дозволяє зробити висновок, що вони обидві не є ідеальними і не можуть штучно, без модифікацій переноситися  на український ґрунт. Цього не слід робити навіть зважаючи на те, що проблема відкритості та громадського контролю над органами державної влади та органами місцевого самоврядування є нагальною потребою саме під час їх глибокої трансформації суспільства і зараз знаходиться у центрі уваги і держави, і значної частини населення.

З огляду на цей висновок, можна констатувати: для українського суспільства потрібна власна система комунікацій між владою і народом, між органами місцевого самоврядування і територіальною громадою.

 

2.3.3. “Українська модель” комунікаційних зв`язків між органами територіальної влади і громадськістю.

На жаль, в Україні поки що чітко не вироблена навіть загальна схема інформаційних стосунків між органами місцевого самоврядування та територіальними громадами. Хоча з законодавчого боку перші вагомі кроки вже зроблено. Як вже наголошувалося вище, загальна логіка розв'язання цих проблем закладена у Конституції України та в деяких Законах України.  

Однак практичний досвід показує, що без наукового підходу, без врахування загальнонаціональних та місцевих особливостей, у тому числі економічних, соціальних, політичних, історичних, моральних та психологічних, знайти правильне вирішення проблеми розбудови ефективної системи зв`язків з громадськістю буде важко. Україна не однорідна як у своєму ставленні до влади, так і у своїх політичних і соціальних уподобаннях. Навряд чи можна пропонувати для всіх громадян і територіальних громад якусь уніфіковану модель інформаційної, а в цілому комунікаційної діяльності. Але загальні принципи комунікаційної взаємодії  органів місцевого самоврядування і територіальної громади при розбудові системи зв`язків з громадськістю та інформаційних основ функціонування місцевих органів самоврядування можна окреслити (більш детально про типи комунікацій йдеться у праці [50]).

Працівники інформаційних та аналітичних служб Луганської міської ради наріжним каменем побудови та впровадження цієї системи вважають саме аналіз і узагальнення інформації ЗМІ та систему соціологічного моніторингу, яку описано у праці [15]. Отож зупинимося на цих пунктах детальніше.

Уся інформація у ЗМІ, котра стосується життя міста, при проведенні аналізу поділяється на два тематичні класи: проблеми і галузі. Далі вона щотижнево оцінюється за такими параметрами:

–       кількість позитивних, критичних та нейтральних публікацій у засобах масової інформації за минулий тиждень про діяльність органу місцевого самоврядування і виконавчих органів місцевого самоврядування (що дає змогу оцінити спрямованість донесеної інформації (позитивна, негативна, нейтральна));

–       щотижнева кількість критичних матеріалів у засобах масової інформації за галузями і напрямками діяльності органів місцевого самоврядування (що дає змогу оцінити інтенсивність висвітлення тієї чи іншої теми в ЗМІ);

–       загальна кількість критичних публікацій у засобах масової інформації за галузями і напрямками діяльності органів місцевого самоврядування з початку року (що дає можливість оцінити головні критичні теми року і динаміку висвітлення у ЗМІ цих тем);

–       рівень донесення інформації до населення (з урахуванням тиражів і реальної аудиторії читачів, глядачів або слухачів для кожного ЗМІ).

 Отримана за такою системою аналізу вхідна інформація вноситься у комп'ютерно-інформаційну базу даних, за допомогою якої вона аналізується й узагальнюється. За результатом аналізу щотижня, щомісячно і щорічно складається аналітична записка. База даних може використовуватися як самостійний об'єкт вивчення і взаємозв'язку органів місцевого самоврядування і територіальної громади чи як один із елементів системи соціологічного моніторингу.

Набутий при практичній роботі у сфері зв`язків з громадськістю  емпіричний та теоретичний досвід підказує, що інформаційною і взагалі комунікаційною основою функціонування органів самоврядування при взаємодії з засобами масової інформації повинні бути прямі і зворотні інформаційні зв'язки.

Під прямими зв'язками будемо розуміти комплексний інформаційний потік, спрямований з органів місцевого самоврядування на територіальну громаду, який стосується власне діяльності органів місцевого самоврядування, а також загальної ситуації у місті, планів і перспектив розвитку територіальної громади.

Набутий досвід практичної роботи у Луганській міській раді свідчить, що цей тип комунікацій має забезпечуватися діяльністю інформаційних служб органів самоврядування за допомогою таких форм підготовки та оприлюднення інформації, як:

–       випуск і розповсюдження у друкованому і електронному вигляді спеціальних бюлетенів, прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників, експрес – інформації тощо (докладніше технологію описано у праці [24]);

–       проведення прес-конференцій, “круглих столів”, брифінгів, організація інтерв'ю у ЗМІ з керівниками органів місцевого самоврядування і виконавчих органів місцевого самоврядування, керівниками комунальних підприємств і установ;

–       забезпечення виступів у ЗМІ керівників органів місцевого самоврядування і виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств і установ у тематичних програмах і рубриках, авторських програмах у ЗМІ;

–       розповсюдження найважливішої інформації про діяльність органів місцевого самоврядування – річних звітів, проектів бюджету тощо за методом  “директ мейл” (у кожну поштову скриньку, за переписом зацікавлених осіб або у інший спосіб).

Під зворотними зв'язками будемо розуміти комплексний потік інформації від територіальної громади, підприємств і установ, а також від друкованих і електронних ЗМІ, з мережі інтернету до органів місцевого самоврядування, що стосується конкретних важливих проблем, пов'язаних із функціонуванням міста, оцінкою ситуації в різних галузях життєдіяльності міста та конкретних рішень місцевої влади, рівня їх виконання (більш детально досвід комунікативного керування подіями викладено у працях [51,47, 53]).

До зворотних зв'язків на основі набутого досвіду роботи інформаційних структур Луганської міської ради можна віднести:

–       весь масив звернень та пропозицій громадян, громадських організацій, політичних партій, профспілкових організацій тощо;

–       проведення прямих ефірів, “гарячих  ліній” у ЗМІ з участю керівників органів місцевого самоврядування і виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств і установ;

–       аналіз і узагальнення інформації щодо практичної діяльності органів місцевого самоврядування і виконавчих органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств і установ, яку було розміщено у ЗМІ;

–       систему соціологічного моніторингу у вигляді соціологічних і фокусних досліджень, отримання експертних оцінок.

З урахуванням набутого досвіду роботи інформаційних структур Луганської міської ради зазначимо, що ці два типи зв'язків мають бути взаємопов'язаними і взаємозалежними, тобто здійснюватися комплексно, за загальним узгодженим планом комунікаційної діяльності. В іншому випадку інформаційна робота органів місцевого самоврядування не буде ефективною з точки зору зв`язків з громадськістю.

Тобто для побудови “української моделі” зв`язків з громадськістю автор даного дослідження пропонує використати розгорнуту систему збору і аналізу інформації і систему прямих і зворотних комунікаційних зв`язків.

 

РОЗДІЛ 3

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВЛАДИ

І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ СТВОРЕННЯ

ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

 

3.1. Загальні функції комунікаційних служб органу місцевого самоврядування

 

За наведеними вище принципами функціонування комунікаційних служб у системі прямих і зворотних зв`язків сформулюємо більш детально функції складових структур служб по громадським зв'язкам та інформації Луганської міської ради – комунікаційних служб.

У системі служб зв`язків з громадськістю, яку створено у Луганській міській раді, управління з питань внутрішньої політики повинно виконувати тепер такі функції( більш детально про формування комунікаційних служб йдеться у праці [33]:

–       робити аналіз та прогнозування розвитку суспільно-політичних процесів у місті Луганську;

–       узагальнювати громадську думку та оцінювати реагування різних верств населення на актуальні питання суспільного життя;

–       робити оцінку можливих наслідків прийнятих органами влади і Луганською міською радою соціальних та політичних рішень у місті Луганську;

–       проводити аналіз діяльності політичних партій, громадських організацій та релігійних організацій, професійних спілок, органів самоорганізації населення в місті Луганську, розробляти пропозиції щодо заходів, спрямованих на взаємодію Луганського міського голови, Луганської міської ради та її виконавчих органів з політичними партіями, громадськими організаціями, професійними спілками, органами самоорганізації населення та релігійними організаціями;

–       подавати Луганському міському голові інформаційно-аналітичні матеріали та пропозиції щодо формування і реалізації соціально-економічної політики Луганської міської ради та її виконавчих органів;

–       сумісно з іншими органами Луганської міської ради забезпечувати згідно  вимог законодавства розгляд звернень громадян і здійснення контролю за станом цієї роботи у засобах масової інформації, засновником чи співзасновником яких є Луганська міська рада;

–       відповідати за публікацію у засобах масової інформації офіційних матеріалів (рішень Луганської міської ради і виконавчого комітету Луганської міської ради, розпоряджень Луганського міського голови);

–       координувати відповідно до закону питання про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснювати контроль за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;

–       координувати роботу сайту Луганської міської ради, його інформаційного наповнення, технічної підтримки, супроводження та встановлення регламенту і стандартів обміну інформацією між  складовими частинами сайту;

–       відповідати за розміщення у місті Луганську соціальної реклами.

Саме за наведеними вище функціями Управлінням з питань внутрішньої політики Луганської міської ради розроблено систему збору і аналізу інформації від управлінь і відділів Луганської міської ради. Крім того, створено систему моніторингу за неполітичними публікаціями у засобах масової інформації.

Служба телевізійної інформації Луганської міської ради за цією схемою роботи повинна:

–       вести збір і підготовку телевізуальної інформації про діяльність Луганської міської ради та її виконавчих органів;

–       розміщувати на міських телеканалах телевізійні ролики про діяльність Луганської міської ради та її виконавчих органів.

Прес-служба – це структурний підрозділ Луганської міської ради, який забезпечує інформаційні та комунікаційні потреби як власне самої ради і її виконавчих органів, так і в цілому усієї територіальної громади міста Луганська. Зазвичай відділи преси (або прес-служби) здійснюють цілеспрямовану роботу серед акредитованих кореспондентів, забезпечуючи їх інформацією, і сприяють контактам журналістів з різними організаціями та громадськими діячами. Але у Луганській міський раді ще у 2002 році було прийнято рішення відмовитись від акредитації журналістів. З того часу доступ представників преси на прес-конференції та брифінги є вільним. Цей порядок роботи рекомендується зберігати і надалі.

 Прес-служба, як структурний підрозділ органу місцевого самоврядування, має:

–       щоденно надавати представникам засобів масової інформації оперативну і правдиву інформацію;

–       постійно прагнути поліпшення стосунків з пресою, роблячи акцент на індивідуальну роботу з кожним журналістом;

–       демонструвати довіру до представників засобів масової інформації, виходячи з того, що кожен кореспондент або редактор є людиною слова, якій можна довіряти будь-яку інформацію без побоювань про її передчасне оприлюднення;

–       активно допомагати журналістам у їх практичній роботі, по можливості передбачаючи їхні проблеми в отриманні правдивої інформації стосовно тієї чи іншої події від відділів і управлінь міської ради, її виконавчих органів і комунальних підприємств;

–       ставитися до всіх працівників засобів масової інформації без будь-якої упередженості навіть в умовах відкритого конфлікту між засобами масової інформації і представниками влади;

–       вміти відрізняти упереджені публікації і відкриті фальсифікації з боку деяких ЗМІ від повністю закономірного бажання надати гласності конкретним подіям.

З огляду на сказане вище сформулюємо головні завдання для служб по зв`язкам з громадськістю органу місцевого самоврядування (управління з питань внутрішньої політики, служби телевізійної інформації, прес-служби). На практиці ці завдання можна поділити на три групи:

–       створення та підтримка прихильного ставлення громадськості до діяльності органу місцевого самоврядування і його виконавчих органів  з метою забезпечення їх нормального функціонування та практичного розширення сфери їх діяльності;

–       інформування громадськості про діяльність органу місцевого самоврядування і його виконавчих органів;

–       використання спеціальних комунікаційних заходів для створення у співробітників органу місцевого самоврядування почуття відповідальності та зацікавленості у справах керівництва. Місцева влада зобов'язана регулярно інформувати працівників свого апарату про поточні справи, особливо з тих питань, які можуть мати до них безпосереднє відношення. Важливо, щоб усі члени місцевого органу влади були інформовані про всі справи, які потребують їх уваги.

На практиці тріада служб по зв`язкам з громадськістю – комунікаційних служб – Луганської міської ради повинна сконцентрувати свою роботу на таких напрямах діяльності:

1.    Постійно інформувати громадськість міста про соціально-економічну політику ради та її виконавчих органів у повсякденній діяльності.

2.    Розвивати громадську свідомість і  виховувати у жителів міста активний інтерес до проблем місцевого самоврядування.

3.    Формувати у громадській свідомості позитивне відношення до діяльності, яку здійснює міська рада та її виконавчі органи.

4.    Надавати можливість жителям міста висловлювати свою думку про нові важливі проекти і плани Луганської міської ради до прийняття остаточних рішень шляхом опитувань громадськості, проведення “круглих столів” і громадських слухань.

5.    Роз'яснювати членам територіальної громади їхні права та обов'язки.

6.    Сприяти становленню демократичних інститутів громадянського суспільства (громадських організацій, політичних партій, профспілок тощо) шляхом проведення консультацій і надання методичної допомоги.

7.    Аналізувати суспільні потреби та інтереси луганчан, готувати аналітичні матеріали і моніторинги тенденцій суспільного розвитку.

8.    Робити прогнози суспільно-політичних і соціально-економічних явищ у місті та готувати з цих питань аналітичні розробки.

9.    Вивчати громадську думку і настрої членів територіальної громади з метою прогнозування різноманітних ситуацій у місті і реакцій населення на діяльність Луганської міської ради і її виконавчих органів.

 

3.2. Рекомендації щодо основних методів діяльності служб по громадським зв'язкам та інформації (комунікаційних служб) Луганської міської ради

 

Для покрашення системи зв`язків з громадськістю у Луганській міській раді запропонуємо деякі новації щодо практичної роботи цих служб.

Проведення робочих  зустрічей з працівниками мас-медіа.

З метою вдосконалення зв'язків з мас-медіа пропонується затвердити комплексний план, за яким журналісти провідних ЗМІ, власні кореспонденти центральних видань та інформаційних агентств  будуть запрошуватися до участі у найзначніших заходах Луганської міської ради: прес-конференціях, брифінгах та робочих зустрічах за участю міського голови, його заступників, керівників управлінь, відділів, комітетів міської ради. Головна мета проведення таких зустрічей – привернути увагу журналістів до своєчасного та об'єктивного висвітлення діяльності місцевих органів влади, підвищити роль засобів масової інформації у вирішенні політичних, соціально-економічних, культурних проблем міста та Луганського регіону в цілому.

У Луганські міській раді пропонується не менш ніж раз на квартал проводити зустрічі з редакторами засобів масової інформації, в яких повинні брати участь керівники міста і структурних підрозділів міськвиконкому. Це дозволить зблизити керівництво міста з представниками ЗМІ.

 

Розширена система розповсюдження інформації.

У службах  по громадським зв'язкам та інформації Луганської міської ради вже відпрацьовано систему передачі електронною поштою у засоби масової інформації міських новин стосовно діяльності органу місцевого самоврядування і міськвиконкому. У подальшій роботі пропонується охопити такою системою інформування також інші виконавчі органи Луганської міської ради (управління, відділи, служби) і міські комунальні підприємства.

На сайті Луганської міської ради інформація поновлюється щоденно. Ця інформація є основою для цитування і копіювання її на інших сайтах Луганського регіону. У 2008 році рекомендовано збільшити кількість інформаційних повідомлень на сайті до 5 – 7 щоденно (зараз щоденно розміщується від 2 до 4 інформацій).

У міській пресі рекомендовано започаткувати спеціальні інформаційні рубрики, у яких буде висвітлюватися діяльність Луганської міської ради та її виконавчих органів.

З метою підвищення дієвості друкованих видань, своєчасного реагування органів місцевої влади на критичні виступи газет фахівці служб  по громадським зв'язкам та інформації Луганської міської ради готують щотижневий моніторинг місцевої преси. Рекомендовано після отриманих на ці моніторинги відповідних доручень міського голови резонансні та критичні матеріали направляти для реагування у відповідні міські структури – відділи і управління. Результатом запропонованої системи інформування стане підвищення загальної відповідальності керівників всіх рівнів, загальне підвищення інформованості членів територіальної громади.

 

Прес-конференції та їх організація.

Спеціалісти служб по громадським зв'язкам та інформації Луганської міської ради готують планові щотижневі і позачергові прес-конференції у тих випадках, коли необхідно висвітлити якийсь досягнутий результат чи існуючу проблему, або у тих випадках, коли йдеться про важливу тему з життя міста, з якої у кореспондентів виникли питання. Враховуючи те, що мас-медіа відіграють важливу роль у формуванні громадської думки, прес-конференція завжди є однією з основних подій у місті. Більш детально порядок роботи з пресою описано у праці [19] .

З метою вдосконалення роботи комунікаційних служб Луганської міської ради планування прес-конференції рекомендовано розбити на такі основні  етапи:

1. Приблизно за тиждень остаточно обирається тема прес-конференції чи брифінгу.

2. Обирається головний доповідач. Як правило, це повинні бути міський голова, секретар ради, секретар міськвиконкому або один з заступників міського голови.

3. З'ясовується дата і час проведення прес-конференції з урахуванням того факту, щоб вони не збігалися із днями випуску більшості видань і кореспонденти мали час для підготовки матеріалів до друку в газетах або оприлюднення його на теле– і радіоканалах.

4.  Готується тематичний прес-реліз.

5. Обирається місце для проведення прес-конференції (зазвичай це повинен бути малий зал засідань Луганської міської ради).

6. На прес-конференцію запрошуються представники усіх засобів масової інформації (електронною поштою, телефоном, факсом).

Свій алгоритм роботи служб по громадським зв'язкам та інформації Луганської міської ради розроблено і для використання безпосередньо у день проведення прес-конференції:

1.     Проводиться реєстрація журналістів, що прибули для участі у прес-конференції (записуються їхні імена, назву видання або телерадіостанції, адресу, телефон, факс, адресу електронної пошти тощо).

2.     Учасникам прес-конференції роздаються прес-релізи.

3.     Прес-секретар виступає в ролі ведучого. Рекомендує доповідача, оголошує мету прес-конференції та її тривалість.

4.     Головний доповідач оголошує початок прес-конференції, надаючи журналістам час для запитань.

5.     Після прес-конференції можуть бути проведені індивідуальні розмови з журналістами за темою прес-конференції.

 

Інформаційні повідомлення (прес-релізи) та особливості їх написання.

Як вже зазначалось вище, більшість міських новин, опублікованих у луганських газетах, бере свій початок з інформаційних повідомлень, які щоденно розміщуються на сайті Луганської міської ради, або з прес-релізів, які готують спеціалісти служб по громадським зв'язкам та інформації Луганської міської ради.